Фазовий, елементний склад та мікроструктура електролітично отриманих порошкоподібних продуктів на основі силіцію, титану, бору та їх сполук
Розгляд високотемпературного електрохімічного синтезу у розплавлених середовищах. Дослідження механізму процесів електровідновлення бору, силіцію та титану, встановлення фазового, елементного складу й мікроструктури порошкоподібних продуктів електролізу.
| Рубрика | Химия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.10.2010 |
| Размер файла | 5,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Сумський державний педагогічний університет
Сумський державний університет
Фазовий, елементний склад та мікроструктура електролітично отриманих порошкоподібних продуктів на основі силіцію, титану, бору та їх сполук
В.В. Бугаєнко, доц.;
З.М. Проценко, доц.;
Г.О. Гудакова, здобувач;
Н.І. Шумакова, доц.*
Вступ
Нові речовини і матеріали є базою практично всіх галузей народного господарства, але в першу чергу машинобудування та приладобудування. Серед актуальних проблем напрямку є радикальне зниження матеріалоємності та енергоємності виробництва, забезпечення господарства країни новими металевими, керамічними, порошковими матеріалами. У зв'язку з постійно зростаючими вимогами до фізико-хімічних властивостей матеріалів, які працюють у жорстких специфічних умовах, все більшого значення набуває високотемпературний електрохімічний синтез (ВЕС) в розплавлених середовищах, який є перспективним методом одержання порошкоподібних боридів металів та неметалів [1-4] з високою дисперсністю та специфічними фізико-хімічними характеристиками. Електровідновлення бору, кремнію, титану із водних розчинів не відбувається у зв'язку з їх високими негативними значеннями потенціалів електровідновлення [3]. Катодний процес із силіційвмісних електролітів супроводжується виділенням водню, а не кремнію [5].
При електролізі розплавлених середовищ на катоді можливо виділення як елементарних речовин, так і їх сполук, тому електроліз сольових розплавів є одним із перспективних методів отримання кремнію, титану, їх боридів, силіцидів тощо. Фазовий, елементний склад та мікроструктура катодного продукту залежать як від складу розплаву, так і від багатьох електрохімічних факторів. Так, у залежності від параметрів процесу електролізу (густини струму, температури та ін.) катодний продук може утворюватися як у вигляді покриття, так і порошкоподібного продукту різного фазового складу та дисперсності.
Для встановлення технологічних параметрів процесу електрохімічного синтезу боридів силіцію та титану певне значення має не тільки дослідження механізму електровідновлення бору, кремнію та титану, а також встановлення взаємозв'язку між параметрами процесу електролізу і фазовим (елементним) складом та дисперсністю порошкоподібного продукту. Проблемі електровідновлення бору, кремнію, титану та різних сполук присвячена доволі значна кількість робіт [6-11], але в літературних джерелах існують різні схеми електровідновлення електроактивних частинок, що можна пояснити як використанням індикаторних електродів із різних матеріалів (графіт, скловуглець, платина, вольфрам тощо), так і різними умовами електролізу (склад електроліту, параметри процесу). Електрохімічні дослідження не завжди підкріплюються мікроскопічними і рентгенофазовими даними, тому дана робота є актуальною і має певне теоретичне та прикладне значення.
Метою даної роботи було дослідження як механізму процесів електровідновлення бору, силіцію та титану, так і встановлення фазового, елементного складу та мікроструктури порошкоподібних продуктів електролізу і головне визначення взаємозв'язку між складом та дисперсністю продукту і параметрами процесу електросинтезу.
1. Методика експерименту
Механізм процесу електровідновлення електроактивних частинок бору, силіцію та титану встановлювали за допомогою методу вольт-амперометрії (хроновольт-амперометрії). Вимірювання проводили за триелектродною схемою в потенціодинамічному та потенціостатичному режимі на потенціостаті ПІ-50-1 з програматором ПР-8. Як індикаторні електроди використовували циліндричні електроди із скловуглецю, графіту, а допоміжного - пластину із графіту. Відношення площин катода до анода складало 1/(50-100). Потенціал фіксували відносно платинового електрода зрівняння. Хроновольт-амперограми знімали при швидкості поляризації індикаторного електрода 1·10-1 та 1·10-2 В/с. Використовували оксидно-сольові суміші такого складу: КСl - КВF4, KCl -KBF4 - K2SiF6, (KCl - KBF4 - K2SiF6)евт.+ (1-4)% SiO2, (KCl - KBF4 - K2SiF6)евт. + (1-4)% ТiO2. Температуру розплаву задавали в діапазоні (773-873) К. Більш детально методику досліджень описано в роботі [12]. Як електроліт для електролізу ми використовували оксидно-сольові суміші наступного складу: КСl - КВF4, KCl - KBF4 - K2SiF6, (KCl - KBF4 -K2SiF6)евт+ (4)% SiO2, (KCl - KBF4 - K2SiF6)евт + (4-10)% ТiO2. Перед приготуванням сольової суміші окремі компоненти спочатку просушували у сушильній шафі при температурі 500-550 К. Як матеріал підкладки ми використовували пластини із Ст. 3 та титану. Зразки підлягали механічній та хімічній обробці: шліфуванню, поліруванню, знежиренню, травленню. Як анод використовували графіт, при цьому співвідношення площин поверхні катод до анод складало 1/5. Електроліз проводили у тиглі із скловуглецю, температуру задавали в інтервалі 773-873 К, а густину струму у межах (0,01 - 0,2) 104 А/м2.
Катодний осад утворюється у вигляді твердої металосольової структури у вигляді „груші”. Ця структура містить, крім основних компонентів (бору, кремнію, титану, їх сполук), домішки компонентів електроліту. Тому існує технічна проблема виділення порошкоподібного продукту із катодного осаду. Катодний осад після охолодження до кімнатної температури механічно зчищали, зважували та відмивали у підкисленій хлоридною кислотою киплячій дистильованій воді декілька разів методом декантації за відомою методикою [13], потім сушили та зважували. У деяких випадках для поліпшення очищення основного продукту від компонентів сольового розплаву використовували вакуум-термічну дистиляцію, яку проводили в установці, яка складалася із камери з електронагрівачем, форвакуумного насоса, охолоджувального елемента, на який завдяки сублімації осідав конденсат (сольові домішки), та допоміжних приладів для контролю температури та параметрів тиску. Вакуум-термічну дистиляцію проводили при температурі 973-1023 К, тиску (2,5-3,8) · 10 -3 Па протягом 3-4 годин.
Рентгенофазовий аналіз проводили за допомогою дифрактометра ДРОН-2.0 в К - випромінюванні Сu та приладу D 5000 фірми Siemens з автоматичною розшифровкою рентгенограм. При цьому всі процедури обробки профілю, тобто видалення фону, згладжування, розділення К дублету, визначення інтегральної інтенсивності і кутового положення дифракційної лінії були виконані з використанням штатного програмного забезпечення дифрактометра з обчисленням помилки кожного кроку. Дослідження дисперсності порошкоподібного продукту з одночасним визначенням його якісного та кількісного складу проводили методом рентгенівського мікроаналізу за допомогою растрового електронного мікроскопа-мікроаналізатора РЕММА-102-02.
2. Результати експериментальних досліджень
2.1 Механізм електровідновлення йонів бору, кремнію та титану
При аналізі полярограм оборотного виділення металів на твердих електродах в граничних випадках використовують рівняння, які безпосередньо випливають із відношення Нерста-Тюріна:
? = const - ln .
Для випадку повільної дифузії за відсутності деполяризатора з умовою, що Mn+~ (id - i) та [M]=const, має місце рівняння Кольтгофа-Лінгейна
? = const - ln ,
а якщо процес повільної дифузії за наявності деполяризатора, то [M] ~ i і в цьому випадку застосовується рівняння Гейровського-Ільковича
? = const - ln
і при уповільненому розряді іонів деполяризатора в необоротних умовах має місце рівняння Фрумкіна-Багоцького
? = const - ln ,
де ? - потенціал катода; і - густина струму; іd - гранична густина струму; ne - заряд іона.
Аналіз полярограм дозволяє судити про характер електродних реакцій, величини напруг розкладу, потенціали виділення металів.
У нашому випадку при електровідновленні комплексних йонів бору та силіцію краще підходить рівняння Фрумкіна-Багоцького, а хроновольт-амперограми від розплаву з вмістом титану описуються рівнянням Гейровського-Ільковича.
На рис.1а подана хроновольт-амперограма електровідновлення комплексного іона бору із розплаву KCl - КBF4 на скловуглецевому індикаторному електроді (катоді) із якої чітко видно, що розряд комплексного йона бору проходить в дві стадії, яким відповідають дві хвилі на полярограмі. Потенціал першої дорівнює 1,? = -1,20 В, другої 2,? = - 1,70 В.
а б
Рисунок 1 - Хроновольт-амперограма розплаву KCl - КBF4 (а) і KCl - KBF4 - K2SiF6 - SiO2 (б) на скловуглецевому катоді
Максимуми піків на зворотній полярограмі майже збігаються з потенціалом прямої залежності, 1,звр= -1,00 В, 2,звр= - 1,60 В, 1 = 0,20 В, 2 = - 0,10 В. Це дає підставу зробити висновок, що процес електровідновлення бору проходить в дві стадії і ці реакції є оборотними. Про можливість двостадійного процесу електровідновлення бору свідчить і робота [9]. Аналіз полярограм з розрахунком чисельного значення електронного переходу за рівнянням Фрумкіна-Багоцького процесу електровідновлення бору (за кутом нахилу основних хвиль) дає підставу зробити висновок, що на першій стадії відбувається приєднання одного електрона до електроактивної частинки, а на другій - двох електронів. Схему можна зобразити так:
В(ІІІ) + 1е В(ІІ) + 2е В0.
Сумарна схема BF4- + 3е В + 4F-.
При додаванні до електроліта КСl-КВF4 солі K2SiF6 та оксиду SiO2 повинні фіксуватися додаткові хвилі, що нами і було виявлено. Так, на прямій залежності полярограми від розплаву KCl-KBF4-K2SiF6 (цей рисунок не наведений) на скловуглецевому електроді фіксуються дві хвилі, перша (яка складається із двох) відповідає розряду іона бору, а друга - кремнію. 1 ? = - (1,5 - 1,6) В, 2 ? = - 2,4 В, а потенціал розкладання фону 3 = - 3,0 В. Оборотні піки фіксуються при 1 (обор.) = - 0,4 В, 2 (обор.) = - 1,4 В, 3(обор.) = - 2,4 В. Хвиля електровідновлення кремнію не розділяється.
На рис. 1б зображено полярограму електровідновлення бору та кремнію із розплаву KCl-KBF4-K2SiF6-SiO2 на скловуглецевому електроді. На прямій полярограмі фіксується одна хвиля (яка має перегин і складається із двох) електровідновлення бору, та дві - кремнію (крива 1), 1 ? = - 1,4 В, 2 ? = - 1,9 В, 3 ? = - 2,1 В, 4 > - 2,6 В (розкладання електроліту). На зворотній кривій першої хвилі, яка відповідає відновленню бору, виявлено два піки 1 (обор.) = - 0,7 В, 2(обор.) = - 1,2 В, а другій і третій хвилі на оборотній залежності відповідає один чіткий пік при = - 1,5 В, та перегин при = - 1,7 В. Таким чином, можна зробити висновок, що процес електровідновлення кремнію, як і бору, проходить в дві стадії, за схемою:
Si (IV) + 2з > Si (ІІ) + 2з > Si (0).
Слід зазначити, що ймовірно деякі перегини на зворотній хвилі відповідають утворенню карбідів кремнію, можливість утворення яких відображає діаграма плавкості системи Si-С. Необхідно також відмітити можливість утворення сполук кремнію з бором, що відповідає діаграмі плавкості і підтверджується нами при проведенні електролізу при високих густинах струму.
Дослідження електрохімічної поведінки іонів титану із вищенаведеного розплаву також підтвердило результати роботи [11] про послідовність відновлення Ті (IV) до Ті (0). Нами встановлено, що йони титану відновлюються в дві стадії з переносом одного та трьох електронів відповідно:
Тi (IV) + 1з > Тi (ІІІ) + 3з > Тi
2.2 Фазовий, елементний склад та мікроструктура
Для вибору оптимальних умов електросинтезу для одержання порошкоподібного продукту на основі бору, силіцію, титану та встановлення взаємозв'язку між параметрами процесу і складом продукту проведені комплексні дослідження фазового, елементного складу та дисперсності порошкоподібного продукту в залежності від параметрів процесу електролізу (складу електроліту, густини струму, температури, матеріалу підкладки та ін.).
На основі експериментальних даних встановлено, що при відносно невеликій густині катодного струму (0,01-0,02) · 104 А/м2 і відповідно напрузі (1-1,4) В на підкладках із сталі та титану утворюються покриття з відносно низькою адгезією, а при збільшенні густини струму до (0,05-0,2) · 104 А/м2 утворюються порошкоподібні осади, які легко знімаються механічно.
У процесі відмивання продуктів електролізу у дистильованій воді від компонентів оксидно-сольового розплаву вимірювали рН фільтрату. Так, встановлено, що рН фільтрату від зразків, отриманих при густині струму до 0,1 · 104 А/м2 , напрузі до (2,8-3,0) В був майже нейтральним, а рН фільтрату від зразків, отриманих при більшій густині струму (0,15-0,2) · 104 А/м2 і напрузі більш ніж (3,4-3,6) В мав лужне значення порядку 10-12. У цьому випадку за даними рентгенівських досліджень можна констатувати виділення на катоді лужного металу калію.
Під час встановлення фазового складу продуктів електролізу в процесі розшифровки рентгенограм користувалися довідниковими даними [14-15] та враховували можливість утворення різних сполук згідно з діаграмами стану відповідних систем [16]. На основі експериментальних досліджень встановлено, що фазовий склад продукту електролізу в значній мірі залежить від густини струму електролізу і складу електроліту.
Оптимальні параметри процесу електролізу із розплаву KCl-KBF4-K2SiF6-SiO2 такі: густина струму - (0,07 - 0,17) · 104 А/м2, Т=810-840 К. Так, на рисунках 2 і 3 зображені рентгенограми від одного і того самого зразка, одержаного за допомогою приладу D 5000 фірми Siemens із розплаву KCl-KBF4-K2SiF6-SiO2, тільки на рис. 2 - це підкладка із Ст.3 /покриття (залишки продукту електролізу), а на рис. 3 - порошкоподібний продукт. Температура процесу 815 К, густина струму - 0,17· 104 А/м2, напруга (2,5-2,8) В.
Аналізуючи рентгенівські дані, можна констатувати, що при електролізі із даного розплаву відновлюється в основному чистий кремній з дуже незначною домішкою бору (аморфне гало на початку рентгенограми). Тому порошкоподібний продукт - кремній, який на поверхні підкладки взаємодіє з основою - залізом з утворенням покриття із силіциду заліза Fe2Si з домішкою Fe3Si. Але необхідно відмітити, що в продукті можливі також домішки боридних фаз, які рентгенівським методом не визначені. Таким чином, можна зробити висновок, що із розплаву KCl-KBF4-K2SiF6-SiO2 виділяється кремній не залежно від матеріалу електроду (сталь, графіт) при дослідженій густині струму (0,07 - 0,17) · 104 А/м2 і напрузі (2,3-2,8) В. Утворення силіцидів заліза відбувається тільки на підкладці із сталі, в порошкоподібному продукті силіциди не виявлені.
Рисунок 2 - Рентгенограма від зразка: підкладка Ст. 3 /покриття
Рисунок 3 - Рентгенограма від порошкоподібного продукту електролізу
Нами також були проведені досліди з електровідновлення титану із розплаву KCl-KBF4-K2SiF6-ТiO2. Продукт електролізу в цьому випадку очищали від домішок сольової фази такі: відмивання сольової фази в киплячій дистильованій воді (1 раз), сушіння продукту і вакуум-термічна дистиляція (Т=873 К, р=(2,5-3,8) · 10-3 Па, ?=2,5 год.). Результати розшифрування фазового складу порошкоподібного продукту одержаного із розплаву KCl-KBF4-K2SiF6-ТiO2 (і=(0,2-0,3) · 104 А/м2; U=(2,5-3,0) В після комплексної очистки представлені в таблиці 1. Дані представлені в таблиці 1, одержані за допомогою приладу ДРОН-2.0.
Таблиця 1 - Рентгенофазовий аналіз продукту електролізу із розплаву KCl-KBF4- К2SiF6-ТiO2
|
№ |
Экспериментальні дані |
Фазовий склад |
|||
|
2Q |
d,A |
I, % |
|||
|
1 |
29,26 |
3,0536 |
100 |
TiB (p), Ti2B, SiB6 |
|
|
2 |
32,59 |
2,7492 |
10 |
SiB6 |
|
|
3 |
34,43 |
2,6060 |
10 |
SiB6 |
|
|
4 |
36,05 |
2,4925 |
19 |
TiB (p), SiB6, TiO2 |
|
|
5 |
39,90 |
2,2604 |
10 |
Ti2B2, SiB6, TiO2 |
|
|
6 |
42,05 |
2,1497 |
41 |
TiB (p), SiB6, Ti2B, Ti3O5 |
|
|
7 |
46,30 |
1,9618 |
9 |
TiB (p) |
|
|
8 |
47,76 |
1,9052 |
9 |
SiB6 |
|
|
9 |
52,30 |
1,7500 |
22 |
TiB (p), Ti3O5 |
|
|
10 |
61,43 |
1,5100 |
12 |
TiB (p), Ti3O5 |
На основі проведених досліджень можна зробити висновок, що в розплаві KBF4-KCl-K2SіF6-ТіO2 на стальному та титановому катодах утворюються в основному бориди кремнію та титану. В порошкоподібному продукті також містяться оксиди титану як залишкова фаза сольового розплаву. Необхідно відмітити, що у випадку комплексного очищення порошкоподібного продукту електролізу при вакуум-термічній дистиляції із порошкоподібного продукту сублімують сольові домішки, такі, як KCl та KF, що підтверджується рентгенівськими дослідженнями. Слід відмітити, що порошкоподібний продукт, який не проходив стадії вакуум-термічної обробки, містить у собі також домішки сольових фаз (KCl, KF), тому комплексне очищення порошкоподібного продукту має переваги перед традиційним відмиванням у дистильованій воді.
Елементний та гранулометричний склад порошкоподібного продукту електролізу визначали методом рентгенівського мікроаналізу і електронної мікроскопії [17-18] за допомогою растрового електронного мікроскопа - мікроаналізатора РЕММА - 102 - 02. На рис. 4, 5 представлені спектри від порошкоподібних продуктів електролізу (на вставці розрахунок елементного складу в мас. %), знятих спектрометром хвильової дисперсності. При цьому на рис. 4 представлений спектр від продукту, одержаного із розплаву KCl-KBF4-K2SiF6-SiO2 після відмивання в дистильованій воді (2 рази), із якого чітко видно, що у продукті електролізу наявні домішки К, F, Cl, які свідчать про неповне очищення у воді. Слід відмітити, що в разі застосування комплексної очищення порошкоподібного продукту (відмивання у воді 4 рази та вакуум-термічна дистиляція) на спектрі від такого зразка відсутні лінії, які відповідають домішковим елементам (рисунок не наведено).
Рисунок 4 - Спектр порошкоподібного продукту, отриманого із розплаву KBF4-KCl-K2SіF6-SіO2
На рис. 5 наведений спектр від порошкоподібного продукту, що містить титан після відмивання також у гарячій дистильованій воді, підкисленій хлоридною кислотою, який свідчить про недостатнє очищення з використанням води (на спектрі зафіксовані лінії від сольової фази - K, Cl, F та ін.).
Рисунок 5 - Спектр порошкоподібного продукту, отриманого із розплаву KBF4-KCl-K2SіF6-ТіO2
На основі мікроскопічних досліджень визначений гранулометричний склад продукту електролізу. На рис. 6 а, б представлені мікрознімки від продукту, отриманого із розплаву KCl-KBF4-K2SiF6-SiO2, із яких видно, що частинки не мають чіткої кристалічної будови, а складаються з декількох частинок неправильної форми. Іноді трапляються частинки довгастої форми. Розмір частинок приблизно 1 - 7 мкм.
Продукт електролізу, отриманий із розплаву KCl-KBF4-K2SiF6-ТiO2, також має дрібнодисперсну структуру, розмір частинок якої 2 - 10 мкм.
а б
Рисунок 6 - Мікроструктура порошків, отриманих із розплавів KCl-KBF4-K2SiF6-SiO2 (а) та KCl-KBF4-K2SiF6-ТiO2 (б) у режимі вторинних електронів
ВИСНОВКИ
Процеси електровідновлення комплексних іонів бору, кремнію, титану проходить у дві стадії.
Фазовий склад порошкоподібного продукту, отриманого із розплаву KСl -KBF4 - K2SiF6 - SiO2, відповідає кремнію, із розплаву KСl-KBF4 - K2SiF6 - ТiO2 - боридам і силіцидам кремнію і титану. На основі рентгеноспектральних і рентгенівських досліджень встановлено, що для одержання порошкоподібного продукту без домішок сольової фази необхідно застосовувати тільки комплексне очищення із залученням вакуум-термічної дистиляції. Встановлено, що за даних умов електролізу порошкоподібний продукт має високий ступінь дисперсності із розміром частинок 1 - 7 мкм (у випадку Si та B) і 2 - 10 мкм (Ті, Si, B).
SUMMARY
On basis of chronovoltamperometrical investigations mechanism of processes electroreduction of boron, silicon and titanium from complex chloride-fluoride melts on indifferent electrode is determined. Phase, elemental composition and microstructure of powder-like product on basis of silicon, titanium and boron which obtained by electrolysis are established.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Малышев В.В., Писаренко А.Д., Шаповал В.И. Электролитические кремниевые покрытия и порошки силицидов хрома из галогенидно - оксидных расплавов // Электрохимия. - 1997. - Т. 33, № 11. - С. 76 - 83.
2. Lugovoi V.P., Deviatkin S.V., Kaptay G., Kuznetsov S.A. // Melting abstracts. Los Angeles, California: Electrochem. Soc. Inc., 1996. - V. 96. - № 10. - P. 1444 - 1451.
3. Кузнецов С.А., Глаголевская А.Л., Белявский А.Т. и др. Высокотемпературный электрохимический синтез порошков диборида циркония из хлоридно-фторидных расплавов // ЖПХ. - 1997. - Т.70, Вып. 10. - С. 1646 - 1649.
4. Кушков Х.Б., Шаповал В.И., Новоселова И.А. Термодинамическое обоснование электрохимического синтеза металлоподобных тугоплавких соединений. - Деп. ВИНИТИ 11.10.86, № 7147 - Б - 86.
5. Справочник по электрохимии / Под ред. А.М. Сухожина. - Л.: Химия. - 1981. - 488 с.
6. Полякова Л.П., Букашова Г.А., Поляков Е.Г. и др. Электрохимия оксифторидных комплексов бора во фторидном расплаве // Электрохимия. - 1997. - Т. 33, № 6. - С. 674 - 679.
7. Делимарский Ю.К., Чернов Р.В., Бойко О.И., Андрийко А.А. Исследование электродных процессов при выделении кремния из ионных расплавов // Тез. докл. VIII Всесоюз. конф. по физической химии и электрохимии ионных расплавов и твердых электролитов. Ленинград, 11-13 октября 1983 г. - Л.: Наука, 1983. - Т. 2. - С. 65.
8. Проценко З.М. Особливості процесу розрядження бору із хлоридно-фторидних розплавів // Збірник наукових праць СумДПУ. - Суми: СумДПУ, 2003. - С. 87 - 92.
9. Циклаури О.Г., Соловьев В.В., Шаповал В.И. Влияние состава електролита на процесс електровосстановления металлов // УХЖ. - 1990. - Т.56, № 11. - С. 1123 - 1128.
10. Циклаури О.Г., Шаповал В.И., Авалиани А.Ш., Двали Н.В. Комплексообразование и кинетика многоэлектродных катодных процессов в хлоридно-фторидных расплавах // Ионные расплавы и твердые электролиты, 1986. - Вып. 1. - С. 47 - 54.
11. Елизарова И.Р., Полякова Л.П., Поляков Е.Г. Электрохимическое поведение ионов титана в расплаве CsCl - KCl - NaCl - NaF - K2TiF6 // Электрохимия. - 1996. - Т. 32, № 3. - С. 407 - 414.
12. Зарубицкий О.Г., Подафа Б.Б., Проценко З.Н. Сплавообразование на железном катоде в процессе електрохимического восстановления алюминия // УХЖ. - 1989. - Т.55, № 4. - С. 383 - 386.
13. Чемезов О.В., Батухтин В.П., Ивановский Л.Е. Получение бора электролизом хлоридно-фторидных расплавов // Расплавы. - 2001. - Т. 1. - С. 70 - 80.
14. Миркин Л.И. Справочник по рентгеноструктурному анализу кристаллов. - М: ФМ. - 1961. - 863 с.
15. Горелик С.С., Расторгуев Л.Н., Скаков Ю.А. Рентгенографический и електрооптический анализ. - М.: Металлургия, 1970. - 243 с.
16. Ганина Н.И., Захаров А.М., Оленичева В.Г., Петрова Л.А. Диаграммы состояния металлических систем. Вып. ХХХI. М.: ВИНИТИ, 1987. - 646 с.
17. Растровая электронная микроскопия и рентгеновский микроанализ, Ч.2. - Москва: Мир. - 1984. - 303с.
18. Гимельфарб Ф.А. Рентгеноспектральный анализ сложных материалов. - Москва: Металлургия. - 1986. - С. 156.
Подобные документы
Фізичні та хімічні властивості боранів. Різноманітність бінарних сполук бору з гідрогеном, можливість їх використання у різноманітних процесах синтезу та як реактивне паливо. Використання бору та його сполук як гідриручих агентів для вулканізації каучука.
реферат [42,4 K], добавлен 26.08.2014Апробація варіанту методики визначення йодиду і йоду при спільній присутності з паралельних проб за допомогою використання електрохімічного окислення. Визначення втрати продуктів електромеханічного окислення за відсутності комплексоутворюючих іонів.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 25.06.2011Поняття елементарної комірки. Основні типи кристалічних ґраток. Індекси Міллера. Основні відомості про тантал: його отримання, застосування, фізичні та хімічні властивості. Фазовий склад та фазові перетворення в тонких плівках Ta, розрахунок переходу.
контрольная работа [893,0 K], добавлен 25.01.2013Методика синтезу полікристалічних високотемпературних надпровідників. Основні відомості з фізики рентгенівських променів та способи їх реєстрації. Синтез твердих розчинів LnBa2Cu3O7, їх структурно-графічні властивості і вміст рідкісноземельних елементів.
дипломная работа [654,6 K], добавлен 27.02.2010Дослідження сорбції антибіотика групи фторхінолонів – офлоксацину, зокрема від рН середовища на оксидах силіцію. Загальна характеристика, класифікація та механізми дії антибіотиків. Хіміко-фармакологічна характеристика антибіотиків групи фторхінолонів.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 24.05.2012Вивчення конденсуючої та водовіднімаючої дії триметилхлорсилану в реакціях за участю карбонільних сполук та розробка ефективних методик проведення конденсацій та гетероциклізацій на його основі придатних до паралельного синтезу комбінаторних бібліотек.
автореферат [36,0 K], добавлен 11.04.2009Методика розробки методів синтезу високотемпературних надпровідників. Сутність хімічного модифікування і створення ефективних центрів спінінга. Синтез, структурно-графічні властивості та рентгенографічний аналіз твердих розчинів LaBa2Cu3O7 та SmBa2Cu3O7.
дипломная работа [309,3 K], добавлен 27.02.2010Дослідження корозійної поведінки сталі в водних розчинах на основі триполіфосфату натрію з подальшим нанесенням конверсійних антикорозійних покриттів потенціодинамічним та потенціостатичним методами. Електрохімічне моделювання атмосферної корозії.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 24.03.2013Розгляд процесів з нерухомим шаром каталізаторів - методу Гудрі та процесу Термофору. Порівняльний аналіз каталітичної та термічної реакцій розщеплення вуглеводів, визначення їх природних каталізаторів; вивчення хімізму та механізму даних процесів.
реферат [404,4 K], добавлен 12.03.2011Дослідження умов сонохімічного синтезу наночастинок цинк оксиду з розчинів органічних речовин. Вивчення властивостей цинк оксиду і особливостей його застосування. Встановлення залежності морфології та розмірів одержаних наночастинок від умов синтезу.
дипломная работа [985,8 K], добавлен 20.10.2013
