Структура рослинно-бактеріальних асоціацій у фітосферах представників родів Brassica, Phyllostachys і Fragresia

Рис. 12. Колонізація ризосфери тритижневого ріпаку штамом P. fluorescens SBW25 WS-GFP. Забарвлення етидіум бромідом, КЛСМ. Масштаб: 20 мкм.

Таким чином, щодо досліджуваного нами штаму псевдомонад P. fluorescens SBW25 WS-GFP спостерігали чіткий ризосферний ефект. Він активно колонізував ризоплан ріпаку, а кількість мікроколоній залежала від зони кореня. Така вибіркова колонізація пов'язана зі здатністю ріпаку до стимулювання колонізації кореня у певних ділянках.

Представники групи PGPR вважаються потенційними ендофітами, здатними подолати ендодермальний бар'єр. За допомогою КЛСМ і СЕМ ми дослідили колонізацію ендо- і філосфери ріпаку штучно внесеною бактерією P. fluorescens SBW25 WS-GFP шляхом інокуляції насіння із стерилізованими поверхнями. Мікроскопічне дослідження листків тритижневих рослин ріпаку виявило щільну колонізацію філосфери бактеріями P. fluorescens SBW25 WS-GFP, яка мала дисперсний характер і була достатньо рівномірно розповсюджена по всій поверхні листка (рис. 13). Бактерії P.fluorescens SBW25 не пригнічували ріст і розвиток ріпаку.

Менш чисельною була колонізація філосфери в умовах росту рослин у ґрунті (наближених до природних). Колонізація поверхні листків відзначалась великим скупченням бактерій у зоні продихів і вздовж прожилок.

Рис. 13. Колонізація філосфери ріпаку бактерією P. fluorescens SBW25 WS-GFP у стерильних умовах. Листкова поверхня тритижневої рослини. КЛСМ (А), СЕМ (Б). Масштаб: 10 мкм.

Ми вважаємо, що це явище обумов-лено низькою відносною вологістю А Б повітря (близько 30%), яка не сприяла колонізації листової поверхні. За таких умов наявність екзополісахаридів у зонах прожилок провокувала утворення епіфітних агрегатів бактерій [Lindow, Brandl, 2003]. Розташування бактерій у зоні продихів сприяло забезпеченню їх вологою, яка виділялася під час транспірації.

Присутність ризосферних конкурентів, які змагаються із бактеріями P. fluorescens SBW25 за колонізацію фітосфери ріпаку, може суттєво знижувати кількість P. fluorescens SBW25 у ендо- і філосферах у нестерильних умовах. Саме цим можна пояснити формування мікроколоній псевдомонад у міжклітинниках паренхіми листків у стерильних умовах (рис. 14), тоді як у нестерильних умовах такі колонії не спостерігалися (рис. 15).

Рис. 14. Колонізація ендосфери ріпаку бактерією P.fluorescens SBW25 WS-GFP за умов інокуляції насіння ріпаку із стерильними поверхнями та подальшої експозиції в асептичних умовах. Листкова паренхіма тритижневої рослини (стрілками відмічено колонії P. fluorescens SBW25 WS-GFP, що колонізували ендосферу). КЛСМ. Масштаб: 5 мкм.

Рис. 15. Колонізація філосфери ріпаку бактерією P.fluorescens SBW25 WS-GFP у нестерильних умовах. Листкова паренхіма тритижневої рослини (стрілками відмічено колонії P. fluorescens SBW25 WS-GFP, що колонізували філосферу; єндофітної колонізації не спостерігається). КЛСМ. Масштаб: 5 мкм.Таким чином, показано, що процеси колонізації фітосфери ріпаку бактеріями P.fluorescens SBW25, які належать до групи PGPR, взаємопов'язані, а сама колонізація має неоднорідний характер, який залежить від умов культивування рослини.

Ендосфера бамбуку як екологічна ніша для мікроорганізмів. Дослідження ендофлори бамбуків родів Phyllostachys і Fargesia класичним мікробіологічним підходом проводилось шляхом культивування тканин надземних і підземних органів дорослих рослин і тканин молодих рослин, отриманих in vitro. Окрім цього, був проведений молекулярно-генетичний аналіз із виділенням тотальної ДНК із тканин рослин й аналіз послідовностей rrs генів. Результати досліджень представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Ендофітні бактерії підродини Bambusoideae

Отримані результати продемонстрували, що тканини досліджуваних видів бамбуків, які росли в умовах in vitro і в субстратах для вирощування рослин, є фітонішею, яка населена ендофітними бактеріями. Ідентифіковано 18 видів бактерій, які колонізували ендосферу бамбуків, що поповнило список вже ідентифікованих ендофітів бамбуку P.edulis [Han et al., 2009]. Вперше визначені як ендофіти бамбуків бактерії Agrobacterium/Rhizobium sp., B. amyloliquefaciens, B. subtilis, B. mojavensis, M. palustre, M. lentiflavum, M. avium complex, M. arosiense, P. fuscovaginae, P. fluorescens, P. chondroitinus, M. laevaniformans, Achromobacter sp. і A. calcoaceticus. Ендофіти надземної частини представлені виключно грампозитивними бактеріями, тоді як серед мікрофлори підземної частини тільки 44,4% ідентифікованих ендофітів належали до грампозитивних, а 55,6% - до грамнегативних бактерій. Ендофіти, знайдені в рослинах in vitro, представлені грамнегативними бактеріями. Показано, що ендофітна мікробіота підземної частини рослини різноманітніша за мікрофлору надземної частини, а мікробіота рослин, які ростуть у субстраті, різноманітніша за мікрофлору рослин, отриманих в умовах in vitro. Крім культивованих ендофітів у рослинах бамбуку знайдені некультивовані бактерії. Аналіз отриманих експериментальних даних і літератури показав, що тканини бамбуків, які ростуть в різних кліматичних умовах (Китаї і Бельгії), колонізуються однаковими бактеріями родин Paenibacillaceae, Bacillaceae, Microbacteriaceae і бактеріями Pseudomonas sp., Acinetobacter sp. і B. cepacia complex.

Класичні методичні підходи, такі як культивування і метагеномний аналіз (аналіз нуклеотидного складу пулу ділянок генів 16S рРНК), є руйнівними, тому не дають інформації про просторове розташування мікроорганізмів і їхню локалізацію в еконіші, зокрема, у тканинах ендосфери. Для дослідження еколого-цитологічних аспектів співіснування ендофітів і бамбуку P. аtrovaginata був застосований метод плівок обростання. Вивчення архітектури мікробних ценозів проводили методами КЛСМ і СЕМ. Плівки розташовували в нижній частині рослини (на рівні другого міжвузля), між другим і третім міжвузлями й у верхній частині (між п'ятим і шостим міжвузлями). Найбільша кількість мікроорганізмів, що обросли плівки, спостерігалась в зоні другого й третього вузлів. Мікрообростання визначалися відсутністю слизових чохлів. Однак, цитохімічний аналіз виявив окремі ділянки обростань, вкриті багатим на ДНК слизом. Мікроценози нижньої частини стебла були представлені переважно гіфами грибів в асоціації з бактеріями, хоча зустрічались і окремі гіфи. У нижній частині стебла були визначені три морфотипи гіфів. На рис. 16, А представлено перший морфотип - тонкі гіфи, до 2 мкм завширшки, які утворюють товсті скупчення. Цитохімічний аналіз показав, що ці скупчення вкриті слизом, який містить невелику кількість ДНК. Виявлені гіфи, як правило, не були асоційовані з бактеріями. Другий морфотип, який спостерігався в нижній частині стебла, представлений товстими, до 7 мкм завширшки, гіфами, асоційованими з бактеріями (рис. 16, Б). Бактерії концентрувалися вздовж гіфів, що обумовлено високою вологістю в зоні розміщення плівки. Третій морфотип представлений товстими септованими гіфами, щільно асоційованими з паличкоподібними бактеріями (рис. 16, В).

Рис. 16. Ендофітні угруповання нижньої частини стебла бамбуку. Забарвлення сайбр гріном (А, Б) і акридиновим оранжевим (В), КЛСМ.

Масштаб: 10 мкм.

На відміну від нижньої частини стебла бамбуків, у верхній частині ріст мікроорганізмів спостерігався рідко. Переважно були виявлені гіфи, а також колонії дрібних бактерій, які, як правило, знаходились в асоціації з гіфами й не мали слизових чохлів (рис. 17). Окремі мікроорганізми характеризувалися високою метаболічною активністю. Про це свідчить інтенсивне забарвлення тіазіновим редом, який маркував білки в клітинах (рис. 17, В).

У деяких ендофітів, навпаки, спостерігався низький рівень метаболізму (рис. 18). Відсутність червоної реакції при забарвленні етидіум бромідом свідчить про низький вміст ДНК у клітинах (рис. 18, Б), а слабкий жовтий сигнал при забарвленні тіазіновим редом -про низький вміст білку (рис. 18, В). Вірогідно, такі мікроорганізми можна віднести до LNA форми (low nucleic acid, низький рівень нуклеїнових кислот), яка альтернативна HNA формі (high nucleic acid, високий рівень нуклеїнових кислот). LNA форма життєздатна і може бути культивована [Servais et al., 2003; Longnecker et al., 2005].

Рис. 17. Ендофітні угруповання верхньої частини стебла бамбуку. Забарвлення нуклеїнових кислот етидіум бромідом (А, Б) і білків тіазіновим редом (А, В), КЛСМ. Масштаб: 10 мкм.

Рис. 18. Ендофітні угруповання верхньої частини стебла бамбуку. Забарвлення етидіум бромідом (А, Б) і тіазіновим редом (А, В), КЛСМ. Масштаб: 10 мкм.

Ендофітні бактерії в тканинах бамбуків зустрічалися рідше, ніж на плівках. Знайдено декілька локалізацій колоній ендофітів. Такі бактерії мали бацилярну форму, розташовувалися мікроколоніями в міжклітинних просторах (рис. 19) і судинах (рис. 20) тканин стебла бамбуку.

Рис. 19. Мікроколонія ендофітів бамбуку, локалізована в міжклітинному просторі. СЕМ. Масштаб: 10 мкм.

Рис. 20. Мікроколонія ендофітів бамбуку, локалізована в судинах. СЕМ. Масштаб ліворуч: 10 мкм, праворуч: 1 мкм.

Таким чином, в результаті використання методу плівок обростання в тканинах стебла бамбуку P. аtrovaginata були виявлені асоціації, утворені гіфами грибів і мікроколоніями бактерій. Встановлено, що ендосферу бамбуків колонізують ендофітні мікроорганізми, для яких вона є екологічною мікронішею.

Висновки

У дисертаційній роботі проаналізовано характер й архітектуру рослинно-мікробних систем, які функціонують у фітосферах рослин ріпаку й бамбуку. Розроблено комплексний неруйнівний підхід до вивчення мікробно-рослинних систем, що базується на використанні ПЕТ (поліетилентерефталат) плівок як носіїв для прямого формування мікробно-рослинних ценозів, які досліджуються комплексом мікроскопічних, цитохімічних та молекулярно-генетичних методів.

1 Розроблено, досліджено й впроваджено метод плівок обростання, який є модифікованим методом скелець обростання М.Г. Холодного, де скло замінено ПЕТ плівкою. Метод плівок обростання дозволяє аналізувати у неруйнівний спосіб рослинно-мікробні системи in situ із використанням комплексу аналітичних методів. Розроблений комплексний підхід застосовано для дослідження архітектури рослинно-мікробних взаємодій у фітосфері рослин ріпаку й бамбуків.

2. Доведено, що ПЕТ плівка є носієм для формування мікробних і рослинно-мікробних асоціацій in situ. Мікроорганізми, які прикріпилися й колонізували ПЕТ поверхню, залишаються життєздатними, активними й спроможними до відкріплення й колонізації нових поверхонь в умовах еконіші.

3. На прикладі Brassica napus L. і Pseudomonas fluorescens SBW25 вивчено характер взаємозв'язку між ризо-, ендо- і філосферами як складовими фітосфери. Усі компоненти фітосфери розглядаються як єдина екологічна ніша взаємодії рослини з мікроорганізмами. Клітини P. fluorescens SBW25 можуть проявляти властивості ендофітів B. napus L. Показано, що характер колонізації бактеріями P. fluorescens SBW25 філосфери B. napus L. залежить від умов зволоження: при 100% вологості повітря колонізація поверхні листка відбувається дисперсно, тоді як в умовах кімнатної вологості (~32%) бактерії скупчуються в зонах продихів і вздовж прожилок.

4. Встановлено, що клітини P. fluorescens SBW25 колонізують корінці проростків ріпаку, утворюючи волокноподібні колонії вздовж епідермальних клітин і формуючи біоплівки. Колонізація проходить неоднорідно: щільність колоній P. fluorescens SBW25 у зоні насінини найвища й зменшується в напрямку кінчика проростка.

5. Встановлено, що мікробіота надземної частини бамбуків представлена грампозитивними мікроорганізмами родин Bacillaceae і Mycobacteriaceae та некультурабельними мікроорганізмами. Мікробіота підземної частини бамбуків містить грампозитивні й грамнегативні бактерії і є різноманітнішою за мікрофлору надземної ендосфери бамбуків. У бамбуків, які росли в умовах in vitro, знайдені два ізоляти грамнегативних бактерій - Achromobacter sp. і Acinetobacter сalcoaceticus, не виявлені в інших зразках. Мікроспільноти ендофітів бамбуку Phyllostachys atrovaginata L., отримані в умовах in situ, не мали слизових чохлів, характерних для ризосферних мікроценозів. В ендосфері бамбуку Phyllostachys atrovaginata L. виявлені гіфи грибів, більшість яких була асоційована з бактеріями.

6. Вперше ідентифіковані ендофітні мікроорганізми бамбуку родів Phyllostachys і Fragresia. Визначено 18 видів ендофітних бактерій бамбуків. Серед ендофітів бамбуків вперше встановлені Achromobacter sp., Acinetobacter calcoaceticus, Agrobacterium/Rhizobium sp., Bacillus amyloliquefaciens, B. mojavensis, B. subtilis, Microbacterium laevaniformans, Mycobacterium arosiense, M. avium complex, M. lentiflavum, M. palustre, Paenibacillus chondroitinus, Pseudomonas fluorescens, P. fuscovaginae.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Moshynets O.V. Up-dating the Cholodny method using PET films to sample microbial communities in soil / O. V. Moshynets, A. Koza, P. Dello Sterpaio, V.A. Kordium, A. J. Spiers // Biopolym. Сell. - 2011. - Т. 27, № 3. - С. 199-205 (Дисертанткою розроблені умови проведення експерименту, розроблена методика ПЦР на плівках, проведено мікроскопічні дослідження, експерименти по прикріпленню та відкріпленню бактерії, зроблено пошук та аналіз літератури).

2. Koza A. Environmental modification and niche construction: developing O2 gradients drive the evolution of the Wrinkly Spreader / A. Koza, O. Moshynets, W. Otten, A. J. Spiers // The ISME Journal. - 2011. - V. 5. - P. 665-673 (Дисертанткою було здійснено мікроскопічний (СЕМ і КЛСМ) аналіз біоплівок, написані окремі розділи статті).

3. Мошинец Е.В. Применение модифицированного метода Холодного для изучения эндофитных сообществ бамбука in situ / Е.В. Мошинец, С.П. Шпилевая, И.В. Косаковская, В.А. Кордюм, Г. Поттерс // Вісн. Харків. націон. аграрн. ун-ту. Сер. Біологія. - 2011. - Т. 1. - С. 96-104 (Дисертанткою було розроблено умови експерименту та методику закладки та виймання ПЕТ плівок, постановку експериментів, мікроскопічний аналіз та написано текст статті).

4. Мошинець Е.В. Выделение и идентификация эндофитных бактерий из растений бамбука (Phyllostachys и Fragresia) / Е.В. Мошинец, Ж. Бруне, С.Е. Римарь, И.В. Косаковская, Г. Потерс // Мікробіологія і біотехнологія. - 2010. - № 4. - С. 44 - 57 (Дисертанткою самостійно було виділено ДНК з рослинної біомаси, написано текст статті).

5. Green J.H. Evolution in a test-tube: rise of the Wrinkly Spreaders / J.H. Green, A. Koza, O. Moshynets, R. Pajor, M.R. Ritchie, A.J. Spiers// J. Biol. Education. - 2011. - V. 45, № 1. - P.54-59 (Дисертанткою було проведено мікроскопічні дослідження).

6. Мошинець О.В. Екологія фітосфери: рослинно-мікробні взаємовідносини. 2. Фітосфера як екологічна ніша рослинно-мікробних взаємовідносин. Функціональна активність мікроорганізмів та їхній вплив на рослини / О.В. Мошинець, І.В. Косаківська // Вісн. Харків. націон. аграрн. ун-ту. Сер. Біологія. - 2010. - Т. 3. - С. 6-22 (Дисертанткою зроблено пошук та аналіз літератури, та написано текст статті).

7. Мошинець О.В. Фітосфера Brassica napus L. як екологічна ніша для Pseudomonas fluorescens SBW25 / О.В. Мошинець, С.П. Шпильова, Е.Д. Спайрс, І. В. Косаківська // Доп. НАН України. - 2010. - № 12. - C. 150-153 (Дисертанткою розроблено умови проведення експериментів, проведено культивування рослин в замкнених умовах, мікроскопічний аналіз, написано текст статті).

8. Мошинець О.В. Екологія фітосфери: рослинно-мікробні взаємовідносини. 1. Структурно-функціональна характеристика ризо-, ендо- та філосфери / О.В. Мошинець, І.В. Косаківська// Вісн. Харків. націон. аграрн. ун-ту. Сер. Біологія. - 2010. - Т. 2. - С. 19-36 (Дисертанткою зроблено пошук та аналіз літератури, та написано текст статті).

9. Кордюм В.А. Биополимеры и клетки в измерении архитектуры микроценозов. 2. Паралельная жизнь; параллельная, но не жизнь; и не параллельная, и не жизнь, а что? Что есть жизнь? / В.А. Кордюм, Е.В. Мошинец // Biopolym.Сell. - 2009. - Т. 25, № 5. - C. 403-423 (Дисертанткою було проведено мікроскопічний аналіз).

10. Кордюм В.А. Биополимеры и клетки в измерении архитектуры микроценозов. 1. Феноменология / В.А. Кордюм, С .П. Шпилевая, Е.В. Мошинец, Н.И. Адамчук-Чалая, Д.И. Иродов, В.И. Андриенко // Biopolym. Сell. - 2009. - Т. 25, № 2. - С. 150-166 (Дисертанткою було проведено мікроскопічний аналіз).

11. Кордюм В.А. Микромир живого - очевидность неочевидного / В.А. Кордюм, Е.В. Мошинец, М.В. Цапенко, Н.И. Адамчук-Чалая, Д.М. Иродов, В.И. Андриенко, С.П. Шпилевая // Biopolym. Сell. - 2008. - Т. 24, № 5. - С. 412-425 (Дисертанткою було проведено мікроскопічний аналіз).

12. Кордюм В. Архітектура мікроценозів - світ невідомого / В. Кордюм, О. Мошинець, М. Цапенко, Н. Адамчук-Чала, Д. Іродов, В. Андрієнко // Вісник НАН України. - 2008. - № 3.- С. 23-36 (Дисертанткою було проведено мікроскопічний аналіз).

13. Кордюм В.А. Микроорганизмы ризосферы - полный мониторинг / В.А. Кордюм, Е.В. Мошинец, М.В. Цапенко, Н.И. Адамчук-Чалая, Д.М. Иродов, В.И. Андриенко // Почвоведение. - 2008. - Т. 9, № 1-2. - С. 53-63 (Дисертанткою було проведено культивування рослин, мікроскопічний аналіз).

14. Moshynets O. A new approach for the comprehensive analysis of microcommunities in plant ecology / O. Moshynets, S. Shpylova, I. Kosakivska, V. Kordium, L. Bogaets, G. Potters, A. Koza, A. Spiers // XVII Конгрес федерації європейських товариств рослинної біології (FESPB), 4-9 липня 2010 р.: тези доповідей. - Валенсія, Іспанія. - С. 183.

15. Potters G. Environmental engineering with bamboo: options for Europe? / G. Potters, A. Brems, R. Valcke, R. Dewil, L. D'Haese, S. Denollin, J. Gielis, O. Moshynets, R. Samson // Четверта конференції польського товариства експериментальної біології рослин "Experimental Plant Biology. Why not?!", 20-25 вересня 2009 р.: тези доповідей. - Краків, Польща, 2009. - С. 20.

16. Moshynets O. The search for bamboo endophytes: on the crossroads of different methodologies / O. Moshynets, K. Crauwels, V. Kordyum, G. Potters // Четверта конференції польського товариства експериментальної біології рослин "Experimental Plant Biology. Why not?!", 20-25 вересня 2009 р.: тези доповідей. - Краків, Польща, 2009. - С. 33.

17. Moshynets O. Direct observation of microbial distributions in the rhizosphere and near-root zones: combining plastic film sampling with modern molecular, chemical and structural techniques / O. Moshynets, A. Koza, S. Shpylova, A. Spiers // Четверта конференції польського товариства експериментальної біології рослин "Experimental Plant Biology. Why not?!", 20-25 вересня 2009 р.: тези доповідей. - Краків, Польща, 2009. - С. 32-33.

18. Moshynets O.V. A new tool for molecular ecology research / O.V. Moshynets, A. Koza, S.P. Shpylova, A. Spiers, V.A Kordium // Третя конференція молодих науковців "dedicated to Charles Darwin's 200th Birthday and the 150th Anniversary of the publication of his main book "On the Origin of Species by Means of Natural Selection, or the Preservation of Favoured Races in the Struggle for Life", 9?10 червня 2009 р.: тези доповідей. - Київ, Україна, 2009. - С. 17.

19. Moshynets E. Examining bacterial distributions in soil and the rhizosphere: combining plastic film sampling with modern molecular, chemical and structural techniques / E. Moshynets, A. Koza, S. Shpylova, N. Adamchuck, A. Spiers // Матеріали першої міжнародної конференції молодих науковців "Фундаментальні та прикладні дослідження в біології", 23-26 лютого 2009 р.: тези доповідей. - Донецьк, Україна, 2009. - С. 345-346.

20. Moshynets O. Architecture of microcenosis of a root zone as a structured element of a plant-microb community system / O. Moshynets, N. Adamchuk, V. Kordium // XVI Конгрес федерації європейських товариств рослинної біології (FESPB), 17-22 серпня 2008 р.: тези доповідей. - Тампере, Фінляндія, 2008. - С. 13-021.

21. Мошинець О.В. Неземне життя: проблеми карантину при неземних польотах / О.В. Мошинець, Н.И. Адамчук, В.А. Кордюм // 10 щорічна міжнародна конференція "Людина та Космос", 9-11 квітня, 2008 р.: тези доповідей. - Дніпропетровськ, Україна, 2008. - С. 585.

22. Кордюм В. Микроценозы - их клеточная и пространственная архитектура / В. Кордюм, Е. Мошинец, М. Цапенко, Н. Адамчук-Чалая, Д. Иродов, В. Андриенко // 2-й конгрес клітинної біології, 23-26 жовтня 2007 р.: тези доповідей. - Київ, Україна, 2007. - С. 189.

23. Moshynets E. New approaches of surface microflora exploration / E. Moshynets, M. Vasilivetska, I. Kosakivska, V. Kordium // 9-й симпозіум "Bacterial Genetics and Ecology", 23-27 червня 2007 р.: тези доповідей. - Вернігероде, Німеччина, 2007. - С. 84.

24. Vasilivetska M. The new conception of microcenosis researches / M. Vasilivetska, E. Moshynets, V. A. Kordium // 9-й симпозіум "Bacterial Genetics and Ecology", 23-27 червня 2007 р.: тези доповідей. - Вернігероде, Німеччина, 2007. - С. 84.

25. Мошинець O. Філосфера як недосліджена екологічна ніша для мікрорганізмів / O. Мошинець, M. Васілівецька, I. Косаківська, В. Кордюм // III міжнародна молодіжна конференція: "Біорізноманіття. Екологія. Адаптація. Еволюція", 15-18 травня 2007 р.: тези доповідей. - Одеса, Україна, 2007. - С. 157.

26. Moshynets O.V. A new conception of closed space contamination / O. V. Moshynets, M. V. Vasilyvets'ka, I. V. Kosakivska, V. A. Kordium // III міжнародна студентська конференція "Молодь та поступ в біології", 23-27 квітня 2007 р.: тези доповідей. - Львів, Україна, 2007. - С. 386.

27. Васілівецька М. Нова концепція вивчення ризосферної мікрофлори / М. Васілівецька, О. Мошинець // Конференція "Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології", 27-30 вересня 2006 р.: тези доповідей. - Київ, Україна, 2006. - С. 133.

28. Мошинець О. Новий метод для спостереження філосферної мікрофлори / О. Мошинець, М. Васілівецька, І. Косаківська // Конференція "Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології", 27-30 вересня 2006 р.: тези доповідей. - Київ, Україна, 2006. - С. 160.

29. Васілівецька М. Новий метод дослідження взаємодії між рослинами та мікроорганізмами в умовах космічного польоту / М. Васілівецька, О. Мошинець, В. Кордюм, Н. Адамчук-Чала // Четверта школа-семінар для молодих вчених "Наукові космічні дослідження", 7-13 вересня 2006 р.: тези доповідей. - Євпаторія, Україна, 2006. - С. 10.

30. Васілівецька М. Новий метод для вивчення мікробного ценозу / М. Васілівецька, О. Мошинець, В. Кордюм // Перший всеукраїнський з'їзд екологів, 4-7 жовтня 2006 р.: тези доповідей. - Вінниця, Україна, 2006. - С. 116.

31. Мошинець О. Новий підхід до контролю мікробної контамінації в замкненому та обмеженому за газообміном просторі / О. Мошинець, М. Васілівецька, І. Косаківська, В. Кордюм // Перший всеукраїнський з'їзд екологів, 4-7 жовтня 2006 р.: тези доповідей. - Вінниця, Україна, 2006. - С. 266.

32. Васілівецька М.. Новий метод дослідження ризосферної мікрофлори / М. Васілівецька, О. Мошинець, В. Кордюм // Конференція "Мікробні біотехнології", 11-15 вересня 2006 р.: тези доповідей. - Одеса, Україна, 2006. - С. 43.

33. Мошинец Е. Новый подход к изучению микрофлоры воздуха и контактирующих с ним поверхностей / Е. Мошинец, В. Кордюм // Конференція "Мікробні біотехнології", 11-15 вересня 2006 р.: тези доповідей. - Одеса, Україна, 2006. - С. 197.

34. Мошинец Е. Мониторинг воздушной среды в замкнутых и ограниченных по газообмену пространствах / Е. Мошинец, М. Василивецкая, И. Косаковска, В. Кордюм // XII Українська конференція по космічним дослідженням, 3-10 вересня 2006 р.: тези доповідей. - Євпаторія, Україна, 2006. - С. 173.

35. Васілівецька М. Нові можливості вивчання росту рослин під впливом космічних умов / М. Васілівецька, О. Мошинець, Н. Адамчук-Чала, В.Кордюм // XII конференція Українського ботанічного товариства, 15-18 травня 2006 р.: тези доповідей. - Одеса, Україна, 2006. - С. 409.

36. Патент на винахід UA №84948, зареєстровано 10.12.2008. Автори: Кордюм В.А., Васілівецька М.В., Сорока М.П., Мошинець О.В. "Основа субстрату для відтворення екологічних систем".

Размещено на Allbest.ru