Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря

4. Дані картографічного моніторингу вказують на те, що за минулі майже 70 років у просторовому розподілі рослинності кіс відбулися істотні зміни: площі солончакових угруповань скоротилися в 13 разів, піщано-черепашкового степу - в 6 разів, літоральної смуги - в 2 рази, а площі галофітних луків збільшилися в 3 рази, водно-болотних угруповань і акваторій внутрішніх водойм - в 2 рази. Отже, найбільших втрат на косах зазнали площі псамофітно-степових та галофітних угідь поряд зі значним зростанням площ під галофітно-лучними, водно-болотними та водними типами рослинності, що істотно вплинуло на фізіономічні особливості сучасних ландшафтів кіс.

5. Встановлено, що сучасні тенденції розвитку екосистем приморських кіс є наслідком наростання складної системної кризи, в якій тісно пов'язані як природні (низхідні тектонічні рухи південних схилових окраїн Українського кристалічного щита на фоні евстатичного підняття рівня Світового океану), так і антропогенні фактори (глобальне антропогенне потепління, забруднення морських вод, їх евтрофікація, засолення, надмірні незворотні водозабори тощо).

6. Дослідженнями з'ясовано, що найціннішими у фітосозологічному плані на косах є угруповання літоральної смуги та піщано-черепашкового степу. Їх швидке і майже повне зникнення, головним чином внаслідок забудови, означає втрату ценотичної різноманітності специфічного галопсамофітного варіанту степу на морських піщано-черепашкових відкладах та місць гніздування окремих груп птахів.

7. В складі рослинного покриву кіс виявлено 8 червонокнижних видів, по 6 видів з Європейського та Світового Червоних списків, 2 види з Каталогу Бернської Конвенції та 2 зеленокнижних угруповання (Glycyrrhizeta glabrae та Stipeta borysthenicae). На основі созологічного аналізу пропонується включити до другого видання Зеленої книги угруповання Astragaleta borysthenicae, Medicagineta kotovii, Ephedreta distachyae та Feruleta orientalis.

8. Показано, що фітосозологічна специфіка північноприазовських кіс - природно фрагментованих азональних геосистем - полягає у поєднанні їх з прибережною смугою ренатуралізованих зональних степів (близько 12-15 тис. га), яка слугуватиме зонально-екологічним стержнем в структурі чотирьох великих НПП і РЛП (загальною площею близько 500 тис. га) проектованого Південноукраїнського приморсько-степового екокоридору. В приморських регіонах важливо перейти від екстенсивного економічного розвитку до усвідомлення созологічної домінанти та необхідності певних регламентацій у природокористуванні.

9. За нашими даними селітебне освоєння кіс та антропогенна трансформація їх рослинного покриву досягла тієї межі, за якою можливе настання деструкції рекреаційного потенціалу та прискорене руйнування природних комплексів, незважаючи на те, що загальний відсоток їх заповідання перевищує 50. Всім косам слід надати статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, а в економічній діяльності слід орієнтуватись переважно на розвиток регламентованого рекреаційно-оздоровчого природокористування.

10. Для розбудови регіональної екомережі Північного Приазов'я пропонується:

- взяти під охорону всі місцезростання солодки голої (Glycyrrhiza glabra), створивши ресурсні заказники на схилах материкового уступу над Самсоновою, Безіменною, Ляпинською, Білосарайською, Бердянською та Обитічною косами;

- підняти статус заказника державного значення "Білосарайська коса" на однойменній косі до заповідника і в нових межах (956 га) включити його на правах філіалу до складу Українського степового природного заповідника для формування в Донецькій області заповідно-репрезентативного зонального профілю з півночі на південь: Крейдова флора, Хомутовський степ, Кам'яні Могили із закінченням на узбережжі моря відділенням Білосарайська коса;

- підняти статус ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Коса Обитічна" (8863 га) до природного заповідника, а статус ландшафтного заказника місцевого значення "Степанівська коса" (200 га) - до заказника загальнодержавного значення;

- для збереження пустельно-степових решток на ділянці лесового острівця Степок включити прибережну смугу земель понад Утлюцьким лиманом (не менше 50 га) до вже існуючого на Федотовій косі ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Коса Федотова" та провести керовану реконструкцію степових екосистем.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тищенко О.В. Степова і псамофітно-степова рослинність заказника "Обіточна коса" // Укр. фiтоцен. зб.- Київ, 1996. - Сер.A, N2. - C. 63-72.

2. Тищенко О.В. Галофільна рослинність заказника "Обіточна коса" // Укр. фiтоцен. зб.- Київ, 1996. - Сер.A, N3. - C. 14-25.

3. Тищенко О.В. Рослиннiсть Самсонової та Безiменної кiс пiвнiчного узбережжя Азовського моря (Донецька обл.) та особливостi її динамiки // Укр. фiтоцен. зб.- Київ, 1998. - Сер.A, N9. - C. 60-77.

4. Тищенко О.В. Рослинніcть Кривої коси (Донецька обл.) північного узбережжя Азовського моря та особливості її динаміки // Укр. фiтоцен. зб.- Київ, 1998. - Сер. A, №11. - C. 26-42.

5. Тищенко О.В. Рослинність Білосарайської коси (Донецька область) та особливості її динаміки // Укр. фiтоцен. зб.- Київ, 1998. - Сер. A, №12-13. - C. 42-63.

6. Тищенко О.В. Clematis orientalis L. (Ranunculaceae Juss.) в державному заказнику "Обитічна коса" // Укр. ботан.журн. - 1999. - Т.56, №3. - С.318-320.

7. Тищенко О.В. Моніторинг вікових змін рослинного покриву приморських кіс Північного Приазов'я // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - Львів, 1999. - Вип. 9.11. - С. 115-119.

8. Тищенко О.В. Раціональне природокористування та охорона кіс Північного Приазов'я // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2000. - Вип.31. - С. 47-48.

9. Тищенко О.В. Рослинність лесового острова Степок (Запорізька область) // Укр. ботан.журн. - 2000. - Т.57, № 6. - С.684-689.

10. Ткаченко В.С., Кучерява Л.Ф., Тищенко О.В. Багаторічні зміни та сучасний стан рослинності Обитічної коси // Укр. ботан.журн. - 1998. - Т.55, №6. - С.639-647.

11. Тищенко О.В. Історія ботанічних досліджень кіс північного узбережжя Азовського моря // Матеріали конференції "Навашинські читання". - Київ: Фітосоціоцентр, 1998. - С.213-217.

12. Тищенко О.В. Рослинність Бердянської коси (Запорізька область) та особливості її динаміки // Укр. фiтоцен. зб.- Київ, 1999. - Сер. A, №3(14). - C. 36-57.

13. Тищенко О.В. Приазовські коси в системі екомережі України // Жива Україна. - Київ, 1999. - №11-12. - С.7-10.

14. Tyshchenko O.V. New Syntaxons of the Nothern Azov Sea Coast Spits Vegetation // Ukrainian Phytosociological Collection. - Kyiv, 2000. - Ser. А, No.1(16). - P. 96-100.

15. Тищенко О.В. Флористична різноманітність заказника "Обитічна коса" (Запорізька обл.) // Мат-ли конференції, присвяченої 75-річчю Канівського природного заповідника. - Канів, 1998. - С.116-117.

16. Тищенко О.В. Clematis orientalis L. (Ranunculaceae Juss.) в державному заказнику "Обитічна коса"// Актуальні питання ботаніки та екології. - Херсон, 1998. - С.113-114.

17. Тыщенко О.В. Проблемы экологии приморских кос Северного Приазовья Украины // Мат-лы пятой международной открытой межвузовской научно-практической конференции "Региональные проблемы прикладной экологии". - Белгород, 1998. - С.51.

18. Тищенко О. Сучасні динамічні процеси та питання охорони рослинного світу Білосарайської коси (Донецька область) // Актуальні питання ботаніки та екології. - Ніжин, 1999. - С.96-97.

19. Тыщенко О.В. Многолетние смены и охрана растительности приазовских кос // Тезисы VII Молодежной конференции ботаников в Санкт-Петербурге. - Санкт-Петербург, 2000. - С. 207-208.

Размещено на Allbest.ru