Серед досліджених хвостатих амфібій (аксолотль) тулубова мускулатура має метамерний поділ, однак кінцівки чітко диференційовані на суглоби, згинально-розгинальні рухи яких забезпечуються відповідними м'язами, що мають певну диференціацію (рис. 33). Це у свою чергу свідчить про вплив певних функціональних навантажень і дозволяє нам висловити гіпотезу, що плечовий пояс наземних хребетних повинен був мати апоневротичного попередника, що під впливом функціональних навантажень перетворився на хрящові та кісткові структури, а не навпаки. Однак серед риб, що вважаються предками наземних хребетних такого попередника немає.

У безхвостих амфібій (рис. 34) спостерігається більш складна диференціація м'язів плечового поясу, плечового та ліктьового суглобів, серед яких деякі описані нами вперше: диференціація задньої частини грудного м'яза, середнього зубчастого м'яза, глибокий коракоїдно-плечовий м'яз).

Своєрідним є розвиток м'язів у рептилій. Так, у черепах (африканська пеломедуза) (рис. 35) нами вперше описаний акроміально-плечовий м'яз та диференція коракоїдно-променевого м'яза на ліктьову та променеву головки.

У ящірок (рис. 36) (пантеровий хамелеон, зелена ігуана), диференціація м'язів вища ніж у черепах та амфібій. Серед м'язів плечового поясу лускатих нами вперше описані косий вентральний зубчастий м'яз (хамелеон, ігуана) та коракоїдно-грудинно-лопатко-реберний і ключично-міжключичний м'язи (ігуана). М'язи ліктьового суглоба у лускатих також мають різний ступінь диференціації. Так, триголовий м'яз плеча у пантерового хамелеона має чотири головки, оскільки виділяється ще описана вперше нами додаткова медіальна головка. Ліктьовий м'яз у зеленої ігуани в ділянці дорсальної поверхні ліктьового горба містить сезамоподібну кістку. Більша частина цього сезамоїдного утворення - хрящова, однак містить невелике кісткове поле. Подібні утворення виявлені нами і у латеральній головці триголового м'яза плеча кубинського крокодила. Коракоїдно-плечовий м'яз цього виду містить хрящову смужку, а триголовий м'яз плеча має дві довгих головки.

Серед птахів (рис. 37) ступінь розвитку і диференціації м'язів плечового поясу, плечового та ліктьового суглобів має надзвичайно суттєві відмінності, що обумовлені біоморфологічними адаптаціями до польоту, плавання або їх відсутністю. Різноманітність функцій крила обумовлює чітку диференціацію і наявність одних м'язів, що фіксуються до скелета плечового пояса і відсутність інших. Отже, наявність або відсутність тих чи інших м'язів, а також різних ступенів їх диференціації та наявність різного роду перистості у птахів підтверджує відсутність перехідних форм та дію різних функціональних навантажень. Ці навантаження пов'язані лише з різним типом функціонування крила, що у свою чергу обумовлює різні типи польоту або плавання. Слід зазначити, що розгинання як плечового, так і ліктьового суглобів птахів, хоча і різною мірою, але потребує більших зусиль ніж згинання.

Різні типи опори і способи пересування обумовлюють різний ступінь диференціації та розвитку досліджуваних м'язів у ссавців.

Так, у однопрохідних (єхидна) трапецієподібний м'яз (рис. 38) складається з двох частин - головної та грудної, а шийна відсутня. У броненосця цей м'яз складається з трьох частин - головної, шийної та грудної. Ромбоподібний м'яз у борсука та лева має лише шийну та грудну частини. Найширший м'яз спини у шимпанзе фіксується м'язово до краніального краю клубової кістки. У броненосця цей м'яз диференційований на три пласти, що черепицеподібно налягають один на одного. Глибокий грудний м'яз у котячого лемура диференційований на дві порції - поверхневу та глибоку. У броненосця поверхневий грудний м'яз є двоперистим. У звичайної білки виявлено три грудних м'язи - поверхневий, середній та глибокий. Крім того, середній грудний м'яз диференційований на два пласти поверхневий і глибокий. У малайського ведмедя, єнота-полоскуна та лева глибокий грудний м'яз диференційований на два пласти. Причому ця диференціація настільки сильна, що поверхневий пласт глибокого грудного м'яза утворює окремий середній грудний м'яз. Вентральний зубчастий м'яз у їжака диференційований на три частини - головну, шийну та грудну. У котячого лемура він має досить високий ступінь диференціації на зубці як у грудній, так і шийній частинах. Атланто-акроміальний м'яз відсутній у гамадрила, шмпанзе та броненосця. У їжака та шимпанзе у середній частині лопатково-під'язиковий м'яз містить сухожильну перемичку. У броненосця немає грудинно-ключично-сосцеподібного м'яза, однак є чітко диференційовані ключично-потиличний та ключично-соцеподібний м'язи.

Плечеголовний м'яз у хижаків, на рівні плечового суглоба містить сухожильну перемичку, так звана ключина смужка, що містить кісткове утворення, яке є недорозвинутою ключицею. У броненосця та свиней нами вперше описаний додатковий підключичний м'яз. Також нами вперше описані: трапеціє-реберний та лопатко-потиличний м'язи у броненосця, грудинно-трапецієподібний та каудальний ромбоподібний м'язи у козулі, медіальний ромбоподібний м'яз у шимпанзе та атланто-лопатковий м'яз у звичайної білки, ведмедів та борсука.

Серед м'язів плечового суглоба у єхидни надлопатковий м'яз в середній частині диференційований на дві м'язові ніжки: краніальну та каудальну, що є гомологами передостного та заостного м'язів сумчастих та плацентарних ссавців. Крім власне підлопаткового м'яза, у броненосця є ще й описаний вперше нами поверхневий підлопатковий м'яз. М'язові волокна цього м'яза відносно до волокон власне підлопаткового м'яза розташовані тангенціально.

Серед м'язів ліктьового суглоба у звичайного їжака, броненосця, звичайної білки, та хижаків двоголовий м'яз плеча на головки не диференційований. У козулі, у сухожилку двоголового м'яза плеча знаходиться щільна хрящова сезамоподібна структура. Чітка диференціація двоголового м'яза плеча на дві головки - лопаткову та коракоїдну спостерігається у приматів. Двоголовий м'яз в усіх досліджених ссавців двоперистий.

Триголовий м'яз плеча у звичайного їжака, котячого лемура, звичайної білки, ведмедів та лева диференційований на чотири - довгу, латеральну, медіальну та додаткову, а у інших на три головки, оскільки у них відсутня додаткова головка. У борсука є дві довгі головки - додаткова або верхня довга головка і нижня або власне довга головка. Наявність двох довгих головок серед ссавців вперше описана нами. У свиней довга головка триголового м'яза диференційована на три порції - латеральну, середню та медіальну. У козулі та зубра довга головка має додаткову порцію.

Напружувач фасції передпліччя відсутній у звичайного їжака. У броненосця він має значний розвиток і диференційований на два пласти - поверхневий і глибокий, що фіксуються до 8-го - 9-го ребер. У ссавців, як і у представників інших класів хребетних, крім різного ступеня диференціації спостерігається і різний ступінь розвитку як окремих м'язів, так і м'язових груп. Ми вважаємо, що ступінь розвитку тих чи інших м'язів чи тих або інших м'язових груп пов'язаний тільки із впливом на них відповідних функціональних навантажень, що у свою чергу пов'язані з типом опори, локомоції і різноманітними маніпуляційними функціями грудної кінцівки.

Висновки

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні плечового поясу хребетних, які характеризуються різними типами біоморфологічних адаптацій і дозволяє з новітніх позицій провести ревізію концептуальних положень не лише його філогенезу, але й процесів диференціації та трансформації його м'язово-скелетних елементів, що функціонують під безперервним впливом гравітаційного поля Землі. Це дозволяє зрозуміти процес еволюційного становлення плечового поясу хребетних, його скелетних, сполучнотканинних та м'язових компонентів, що формувалися внаслідок різних біоморфологічних адаптацій, в тому числі і до певного типу опори та способу пересування у гравітаційному полі Землі. Це дає підстави протирічити вирішальній ролі природного відбору у процесі еволюції, оскільки перехідних форм між різними класами хребетних не існує.

2. Принципові відмінності в будові плечового поясу хребетних обумовлені формою та біоморфологічними адаптаціями, а саме типом та швидкістю пересування у середовищі існування.

3. Наявність екзоскелетного елементу плечового поясу - клейтрума у ганоїдів та справжніх костистих риб обумовлена дією функціональних навантажень з боку зябрової кришки. Отже клейтрум, крім того, що є несучою конструкцією для ендоскелетного плечового поясу, є і допоміжним органом диханння усіх риб, крім хрящових, у яких він відсутній.

4. Екзоскелетна ключиця, яка серед риб притаманна тільки хрящовим ганоїдам, є опорним елементом клейтрума і не має ніякого зв'язку з ендоскелетним плечовим поясом. Отже, вона є гомологом, а не аналогом ключиці вищих хребетних.

5. Черевні плавці розташовані у безпосередній близькості до грудних, є додатковими парами грудних кінцівок, а не черевними плавцями, що мігрували у каудальному напрямку. Їх наявність обумовлена ліквідацією обертаючого моменту певної форми тіла. Отже, не диференційовані між собою плечовий та тазовий пояси тріскоподібних, окунеподібних, скорпеноподібних, камбалоподібних та батрахоподібних є одним високо диференційованим плечовим поясом. Відповідно зазначеним видам притаманні дві, а морським півням - три пари грудних кінцівок (плавців). Отже, черевні плавці зазначених видів риб не є аналогами черевних плавців риб, у яких вони розташовані далеко позаду грудних. Це гомологи. Найбільш переконливо цю гомологію доводять ті м'язи, що починаються від клейтрума і йдуть до додаткового грудного плавця: боковий відвідний, поверхневий привідний, глибокий привідний, довгий та короткий підіймачі, напружувач поверхневої фасції або клейтрально-тазовий м'яз. Отже, теорія Харіса є невірною.

6. Будова променів плавців риб, що складаються з двох сагітально диференційованих половин, а також оліго- та полідактилія іхтіозаврів є переконливим доказом вірності теорії вихідної стебельчастості Рабля, згідно з якою філогенетичне становлення кінцівок відбувається з одного, а не з семи чи п'яти променів.

7. Наявність зв'язок, розташованих на кінцях ключиць лускатих, свідчить про неї не як кістку шкірного походження, а структуру, що виникла внаслідок функціональних навантажень на розташовані в цій ділянці м'язи плечового поясу. Відсутність ключиці у гатерії та хамелеона пояснюється відсутністю таких навантажень, що обумовлено досить повільними типом локомоції цих видів.

8. Ключиця птахів є результатом осифікації коракоїдно-грудинної зв'язки під дією функціональних навантажень. Це також доводить описана нами вперше у світі додаткова вилочка, що свідчить про утворення подібних структур тільки шляхом трансформації м'язової тканини у кісткові структури під дією функціональних навантажень у гравітаційному полі Землі.

9. Геометрична форма елементів плечового поясу хребетних обумовлена напрямком розташування м'язів та силою їх напружень під час виконання тої чи іншої функції.

10. Розвиток коракоїдного відростка ссавців пов'язаний тільки із ступенем розвитку коракоїдно-плечового м'яза і не є ні аналогом, ні гомологом коракоїда нижчих хребетних. Це абсолютно нова структура, притаманна тільки ссавцям. Наші твердження ґрунтуються і на особливостях будови м'язів плечового суглоба. Так званий коракоїдний відросток китоподібних є нічим іншим, як видовженим горбом лопатки. Видовження цього відростка могло відбутися тільки завдяки функціонуванню двоголового м'яза плеча, який у китоподібних більше діє на плечовий суглоб, оскільки згинально-розгинальні рухи ліктьового суглоба у китоподібних обмежені.

11. У хребетних місця дислокації губчастої речовини у плечовому поясі є зонами дії більших функціональних навантажень, ніж на ділянки, представлені тоненькими компактними пластинками. Збільшення цих навантажень викликає трансформацію губчастої речовини у потовщену компактну кістку.

12. Відсутність диференціації дорсальної та вентральної м'язових мас у селахій та хрящових ганоїдів обумовлена незначною кількістю рухів грудного плавця і, навпаки, чітка диференціація цих мас на окремі м'язи у справжніх костистих риб та інших вищих хребетних спричинена необхідністю здійснювати, крім відведення та приведеня, ундулюючі підтримуючі тіло та різного роду маніпуляційні функції.

13. Диференціація м'язів плечового поясу дозволяє висловити гіпотезу, що плечовий пояс наземних хребетних повинен був мати апоневротичного попередника, що під впливом функціональних навантажень перетворився на хрящові та кісткові структури, а не навпаки. Однак серед риб, що вважаються предками наземних хребетних такого попередника немає.

14. Виникнення ногоподібних кінцівок викликало необхідність згинання та розгинання їх ланок у суглобах та розподіл м'язів кожного суглоба на згиначі та розгиначі. Ступінь розвитку згиначів та розгиначів плечового і ліктьвого суглобів у досліджених видів різний, що обумовлено функціональними навантаженнями. Однак у переважної більшості видів більше розвинуті розгиначі суглобів.

15. Ступінь розвитку тих чи інших м'язів чи тих або інших м'язових груп пов'язаний тільки із впливом на них відповідних функціональних навантажень, що, у свою чергу, пов'язані з біоморфологічними адаптаціями до різного типу опори, локомоції і різноманітними маніпуляційними функціями грудної кінцівки.

1. Результати досліджень плечового поясу хребетних, що характеризуються різними типами біоморфологічних адаптацій, дозволяють з новітніх позицій провести ревізію концептуальних положень не лише його філогенезу, але й процесів диференціації та трансформації його м'язово-скелетних елементів, що функціонують під безперервним впливом гравітаційного поля Землі. Вони можуть бути використані при написанні методичних рекомендацій та підручників.

2. Проведенні дослідження дозволяють зрозуміти процес еволюційного становлення плечового поясу хребетних, його скелетних, сполучнотканинних та м'язових компонентів, що формувалися внаслідок різних біоморфологічних адаптацій, в тому числі і до певного типу опори та способу пересування у гравітаційному полі Землі, що важливо при проведенні подібних досліджень.

3. Принципові відмінності в будові плечового поясу хребетних обумовлені формою та біоморфологічними адаптаціями, а саме типом та швидкістю пересування у середовищі існування. Це необхідно враховувати при проведенні біоморфологічних досліджень.

Список праць, опублікованих за темою дисертрації

1. Рудик С.К. Особливості структури і функції грудних кінцівок родини Canidae / С.К. Рудик, В.Ф. Мороз, В.В. Костюк, О.П. Мельник, В.С. Левчук // Наук. Вісн. НАУ. - К.: 2001. - Вип. 38. - С.181-185. (Здобувач брав участь у розробкці методів досліджень та особисто провів морфологічні дослідження, а також аналіз та узагальнення отриманих результатів).

2. Мороз В.Ф. Структурно-функціональні особливості становлення м'язів кінцівок парнокопитних / В.Ф. Мороз, В.В. Костюк, О.П. Мельник // Наук. Вісн. НАУ. - 2003. - Вип. 63. - C. 186-191. (Здобувач брав участь у розробкці методів досліджень та особисто провів морфологічні дослідження, а також аналіз та узагальнення отриманих результатів).

3. Мороз В. Ф. Роль м'язів тулуба у локомоції тварин / В. Ф. Мороз, С.К. Рудик, В.В. Костюк, О.П. Мельник // Наук. Вісн. НАУ. - 2004. - Вип. 75. - C. 169-175. (Здобувач брав участь у розробкці методів досліджень та особисто провів морфологічні дослідження, а також аналіз та узагальнення отриманих результатів).

4. Мороз В.Ф. Вплив фактору розтягнення на структуру м'язів хребетних / В. Ф. Мороз, С. К. Рудик, В. В. Костюк, О. П. Мельник // Наук. Вісн. львів. нац. акад. вет. мед. ім. С.З Гжицького. - 2004. - Т. 6. Ч. 1. - С. 108-113. (Здобувачбрав участь у розробкці методів досліджень та особисто провів морфологічні дослідження, а також аналіз та узагальнення отриманих результатів).

5. Мороз В.Ф. Біоморфологія та закономірності розвитку локомоторного апарату ссавців / В.Ф. Мороз, С.К. Рудик, О.П. Мельник, В.В. Костюк // Наук. Вісн. НАУ. - 2005. - Вип. 89. - C. 27-34. (Здобувач брав участь у розробкці методів досліджень та особисто провів морфологічні дослідження, а також аналіз та узагальнення отриманих результатів).

6. Мороз В.Ф. Біоморфологія м'язово-скелетної системи та проблеми різних міоостепатій продуктивних тварин / В.Ф. Мороз, С.К. Рудик, О.П. Мельник, В.В. Костюк // Вісн. Дніпропетровського держ. Аграрн. Універ. - 2005. - №2. - C. 184-189. (Здобувач брав участь у розробкці методів досліджень та особисто провів морфологічні дослідження, а також аналіз та узагальнення отриманих результатів).

7. Мороз В.Ф. Біоморфологічні закономірності становлення та функціонування м'язово-скелетної системи хребетних / В.Ф. Мороз, М.Ф. Мороз, О.П. Мельник // Фізіологічний журнал. - 2006. - Т. 52, № 2. - С. 139-140. (Здобувач брав участь у розробкці методів досліджень та особисто провів морфологічні дослідження, а також аналіз та узагальнення отриманих результатів).

8. Мельник О.П. До питання будови та морфофункціонального аналізу плечового поясу деяких котілозаврів / О.П. Мельник // Вісн. БДАУ.-Біла Церква, 2006. - Вип. 42. - C. 99-104.

9. Мельник О. П. Особенности строения скелета и мышц плечевого пояса морского петуха Trigla lucerna L. / О.П. Мельник // Вісн. Дніпропетровського держ. аграрн. універ. - Дніпропетровськ, 2007. - № 1. - C. 108-112.

10. Мельник О.П. До питання будови плечового поясу деяких скатів / О.П. Мельник // Збірн. наук. пр. Луганського НАУ. - Луганськ - 2007. - № 78/101. - C. 422-427.

11. Мельник О.П. Морфо-функціональний аналіз скелета плечового поясу амфібій / О.П. Мельник // Вісн. Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 4 (47). - С. 143-150.

12. Мельник О.П. К вопросу строения плечевого пояса ископаемых и современных носорогов / О.П. Мельник // Вісн. держ. агро-екологічного універ. - 2008. - Вип. 1 (21). - Т. 2. - С. 98-105.

13. Мельник О.П. Механізми функціонування кінцівок чотириногих тварин під час наземної стато-локомоції / О. П. Мельник, В.Ф. Мороз // Вісн. Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 2 (49). - С. 129-133. (Здобувач брав участь у розробкці методів досліджень та особисто провів морфологічні дослідження, а також аналіз та узагальнення отриманих результатів).

14. Мельник О.П. Роль м'язово-скелетних структур тулуба в локомоції свійських тварин / О.П. Мельник, В.В. Костюк // Наук. Вісн. НАУ. - 2008. - Вип. 127. - C. 191-199. (Здобувач брав участь у розробкці методів досліджень та особисто провів морфологічні дослідження, а також аналіз та узагальнення отриманих результатів).

15. Мельник О.П. Скелет плечового поясу голубоподібних / О.П. Мельник // Наук.-тех. бюлетень Ін-ту біології тварин. - 2009. - № 1 - 2. - Вип. 10. - С. 397-403.

16. Мельник О. П. Будова плечового поясу акул і химер / О.П. Мельник // Вісн. Полтавської державної аграрної академії. - 2009. - № 2 (53). - С. 92-97.

17. Мельник О.П. К вопросу строения скелета плечевого пояса траурного колибри / О.П. Мельник // Труды Кубанского гос. агр. универ., серия: вет. науки. - 2009. - № 1 (ч.2). - С. 52-54.

18. Мельник О.П. О плечевом поясе птицетазовых динозавров / О.П. Мельник // Биологические науки Казахстана. - 2009. - № 2. - С. 51-61.

19. Мельник О.П. К вопросу строения скелета плечевого пояса некоторых видов костистых рыб / О.П. Мельник // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. - 2009. - Вип. 19 (44). - Ч. 2. - Т. 2 «Ветеринарні науки». - С. 55-64.

20. Мельник О.П. Біоморфологія скелета плечового поясу куроподібних / О.П. Мельник // Сучасне птахівництво. - 2009. - № 6 - 7 (79 - 80). - С. 28-39.

21. Мельник О.П. К вопросу строения скелета плечевого пояса и крыла гесперорниса / О.П. Мельник // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. - 2009. - Вип. 20. - Ч. 2. - Т. 2 «Ветеринарні науки». - С. 39-46.

22. Мельник О.П. Біоморфологія м'язів плечового поясу, плечового та ліктьового суглобів хвостатих амфібій / О.П. Мельник // Вісн. Полтавської державної аграрної академії. - 2010. - № 1 (56). - С. 112-117.

23. Мельник О.П. Плечовий пояс осетрових (скелет та м'язи) // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. - 2010. - Вип. 21. - Ч. 2. - Т. 1 «Ветеринарні науки». - С. 25-33.

24. Мельник О. П. Біоморфологія м'язів плечового поясу, плечового та ліктьового суглобів пінгвіноподібних / О.П. Мельник // Наук. Вісн. НУБіП України. - 2010. - Вип. 151. - Ч. 1. - C. 209-215.

25. Мельник О.П. Про достовірність теорії міграції черевних плавців риб у краніальному напрямку / О. П. Мельник // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква. - 1998. - Вип. 6. - Ч. 1. - С. 175-177.

26. Melnyk Oleg P. The Strukture and Origin of the Second Collarbone in Birds / Oleg P. Melnyk // Journal of morpholodgy. - Vol. 248, N 3. - 2001. - P. 261. http://www.brown.edu/Departments/EEB/brainerd_lab/Keith/PDF/ICVM2001.pdf

27. Рудик С.К. Вплив сил тяжіння на формування м'язів у тварин / С.К. Рудик, В.Ф. Мороз, В.В. Костюк, О.П. Мельник // Тез. доп. 1 конф. проф.-викл. складу та асп. ННІВМЯБПАПК. - К., 2002. - С. 81.

28. Рудик С.К. Вплив статичної фунуції на формування волокнистих м'язово-фіброзних елементів в онтогенезі ссавців / С.К. Рудик, В.Ф. Мороз, В.В. Костюк, О.П. Мельник // Тез. доп. ІІ конф. проф. - викл. складу та асп. ННІВМЯБПАПК. - К.: Науковий світ, 2003. - С. 72-73.

29. Мельник О.П. Строение некоторых костей скелета конечностей и их соединений у индийского слона (Elaphas maximus Linnaeus, 1758) / О.П. Мельник // Проблемы и перспективы ветеринарии в ХХI веке: Материалы международной научной конференции, посвященной 70-летию факультета ветеринарной медицины БГСХА им. В. Р. Филиппова, 2005. - С. 29-33.

30. Мельник О.П. Морфофункциональный анализ плечевого пояса и грудных конечностей тарбозавра - Tarbosaurus efremovi Maleev, 1955) / О.П. Мельник // Актуальные вопросы экологической, сравнительной, возростной и эксперементальной морфологии: Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 100-летию профессора Ивана Андреевича Спирюхова. - изд-во ФГОУ ВПО Бурятской гос. сельхоз. акад. им. В. Р. Филиппова, 2007. - С. 52-54.

31. Мельник О.П. Скелет плечевого пояса совообразных / О.П. Мельник // Мат. международ. конф. посвященные 80-летию Самарской НИВС Россельхозакадемии. - Самара, 2009. - С. 287-295.

32. Мельник О.П. К вопросу строения скелета плечевого пояса некоторых кукушкообразных / О.П. Мельник, С.К. Рудик // Актуальные проблемы ветеринарной морфологии: Материалы международной научной конференции. - Спб.: СПбГВМ, 2009. - С. 50-54.

33. Мельник О.П. До питання будови плечового поясу плезіозаврів / О.П. Мельник // Тез. доп. - К.: Видавничий центр НУБіП України, 2009. - С. 110-112.

34. Мельник О. П. Анатомія риб / О.П. Мельник, В.В. Костюк, П.Г.Шевченко // За. ред. О.П. Мельника - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 624 с.

Размещено на Allbest.ru