Банківське кредитування підприємств

Кредит за відкритим рахунком має кілька переваг порівняно з комерційним кредитом у вексельній формі. По-перше, кредит у вексельній формі дещо обмежений, оскільки вексельний кредит може надаватися підприємствами, що виготовляють продукцію, тільки підприємствам, що їх споживають, або товаровиробниками - торговим фірмам. Кредит за відкритим рахунком не має таких обмежень. Механізм кредитування й розрахунків за відкритим рахунком найчастіше застосовується у взаємних зустрічних поставках підприємств. На відкритому рахунку відображуються взаємні фінансові вимоги й зобов'язання, відбувається залік таких вимог і зобов'язань, що дещо зменшує платіжні ризики. По-друге, така система кредитування й розрахунків у технічному відношенні простіша проти вексельної форми.

Нині механізм комерційного кредиту істотно змінився. Значно поширилися його межі. Якщо на початку XX століття комерційний кредит функціонував переважно в галузі торгівлі, то сьогодні його використовують практично всі промислові компанії і торгові фірми. Завдяки йому фінансується збут не тільки великих, а й дрібних партій товарів.

Сезонний кредит застосовується підприємствами з метою створення необхідних запасів у період проведення сезонного розпродажу і дає змогу виробникові відстрочити платежі до кінця розпродажу. Перевага такого кредиту полягає в тім, що підприємства можуть випускати продукцію без додаткових витрат на складування і зберігання.

Комерційний кредит в Україні набрав певного розвитку з прийняттям постанови Верховної Ради «Про застосування векселів у господарському обігу». Підприємствам і організаціям дозволено здійснювати постачання продукції, виконання робіт та надання послуг у кредит, використовуючи для оформлення таких угод векселі. У певних випадках підприємство-власник векселя до настання терміну сплати векселя може дисконтувати його в комерційному банку. Тоді комерційний кредит трансформується у банківський. Вексель мусить бути оплаченим у день його пред'явлення ремітентом. У разі відмовлення від оплати кредитор наступного дня може подати протест або відстрочити (пролонгувати) термін погашення векселя. Це можливо, якщо власник векселя і боржник домовляться про виставлення нового векселя. Новий вексель виписують на попередню суму боргу, додаючи відповідні відсотки і комісійні платежі за користування новим кредитом. Коли боржник неспроможний оплатити вексель, кредитор може пред'явити претензію будь-кому з учасників вексельного обігу в порядку регресу. Кредитор повинен своєчасно і з дотриманням відповідних формальностей заявити протест одному або всім учасникам вексельного обігу. Інакше він втрачає право на фінансові претензії. Відносно недавно виникли нові види комерційного кредиту. Це міжфірмові грошові кредити, що надаються під комерційні папери і прості векселі. У деяких країнах, наприклад у США, набули поширення комерційні папери нефінансових компаній, що гарантовані банками. Як засіб короткострокового залучення грошових коштів комерційні папери конкурують з депозитними сертифікатами та казначейськими векселями.

Висновки

банківський кредит підприємство ризик

В умовах товарно-грошових відносин гроші і кредит розвиваються в тісному взаємозв'язку, взаємодоповнюючи один одного в обслуговуванні виробництва, розподілу та перерозподілу валового національного продукту. При цьому гроші та кредит використовуються безпосередньо і одночасно.

Розподільчі й перерозподільчі процеси в економіці відбуваються через функціонування як фінансового так і кредитного механізму.

Господарський механізм доцільно визначити як спосіб функціонування економічної системи, незалежно від її розміру та рівня. Відповідно йому притаманні методи, форми і способи управління економічною системою, та вплив на ефективність суспільного відтворення і на окремих суб'єктів господарювання.

Кредитний механізм є інтегральним елементом механізму господарського, який охоплює розподільчі відносини. А функціонування цього механізму здійснюється через реалізацію функцій кредиту, як основи - базової його категорії.

В країнах з розвинутою ринковою економікою факторингові та лізингові кредитні послуги підприємствам надаються переважно спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами - факторинговими та лізинговими компаніями. В Україні кредитні послуги у вигляді факторингу надають тільки комерційні банки. Лізингові послуги надають переважно лізингові компанії. У зв'язку з цим лізинговий кредит умовно віднесено до групи небанківських кредитів. Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника. Комерційний кредит - це одна з найперших форм кредитних відносин в економіці, саме він породив вексельний обіг і тим самим сприяв розвитку безготівкового грошового обігу. Основна мета комерційного кредиту - прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку.

Список використаної літератури

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 288 с.

2. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом. - М.: Финансы и Статистика, 1994.

3. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 432 с.

4. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки.- М..: ИКЦ «Дис», 1997- 224 с.

5. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М., - 1996.

6. Скоун Т. Управленческий учет.- М.: Изд-во ЮНИТИ, 1997.

7. Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия. - М.: Перспектива, 1993.

8. Финансовый менеджмент; теория и практика / Под ред. Стояновой Е.С. - М.: Перспектива, 1996.

9. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1996 г. - 176 с.

10. Шим Дж., Сигел Дж. Методы управления стоимостью и анализа затрат. - М.: Филинъ, 1996.

11. Бахмут О. Аналіз платоспроможності підприємства // Економіка, фінанси, право.- 2000.- №2.- С. 21.

12. Мойсеєнко І.Є. Фінансове планування на підприємстві // Фінанси підприємств.- 2000.- №9.-с. 155.

13. Свешникова С.В. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства // Фінанси підприємств.- 2000.- №11.-с. 148.

Размещено на Allbest.ru