Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

46 276,30

45759,6

98,88

4

Видатки по перерахуванню коштів (обслуговування банками та Укрпоштою)

14 437,30

13010,5

90,12

5

Витрати, пов'язані з розглядом справ у судах, включаючи державне мито

150,00

90,8

60,53

6

Витрати на забезпечення діяльності по обслуговуванню потерпілих та інвалідів

4 000,00

3998,1

99,95

7

Утримання виконавчої дирекції та її робочих органів (поточні витрати)

70 414,80

70270,9

99,80

8

Забезпечення поточної діяльності правління Фонду

100,00

69

69,00

9

Розвиток матеріальної бази Фонду

16 146,70

10064,3

62,33

10

Створення та утримання автоматизованої інформаційної системи

119,00

5

4,20

11

Створення резерву коштів Фонду

18 000,00

18000

100,00

12

Повернення боргів шахтарям з регресних позовів. Стаття 61 ЗУ "Про державний бюджет України на 2004 рік"

200 000,00

200000

100,00

 

Всього видатків

1 680 120,90

1590309,5

94,65

 

Залишки коштів на доходних та видаткових рахунках робочих органів Фонду станом на 1.01.2004 року

23 767,50

40740,1

*

Виходячи з цього, при фінансуванні логічно б надати пріоритет саме профілактичним заходам. Проте, фактично ці заходи забезпечувалися фінансовими ресурсами за залишковим принципом, а саме: у 2001 році взагалі не фінансувались, у 2003 та 2004 роках - на рівні 36,5 та 64,8% до плану.

Зокрема, у 2001-2004 роках із 69 заходів, що передбачені Національною програмою поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1320, Фондом частково профінансовано 54 заходи, а 15 заходів (23% від передбачених) взагалі не фінансувалося.

Із 85 заходів, передбачених Програмою розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001-2004 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 № 952, у 2003-2004 роках частково профінансовано лише 44 заходи на суму 3,7 млн. грн., а по 41 заходу (48% запланованих) фінансування взагалі не проводилося.

Крім цього, центральними органами виконавчої влади прийнято 20 галузевих програм із 229 заходами на суму 11,6 млн. грн., з яких Фондом профінансовано лише 82 заходи (36% запланованих) на суму 7,7 млн. гривень.

Фінансова допомога на безповоротній основі для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці за три роки надана лише одному підприємству в сумі 2,7 млн. грн., що на 403,4 тис. грн. (17,5%) більше від обсягу затверджених коштів.

Аналогічно, видатки на медичну, соціальну та професійну реабілітацію у 2002 році проведено лише на 4,2% до плану, у 2003 та 2004 роках - на 84,2 та 81,8% до плану. При цьому, витрати на оплату медикаментів та лікарських засобів здійснено на 88,6% до плану, на придбання протезно-ортопедичних виробів у 2003 році - на 88,9%, у 2004 році - на 80,1%, санаторно-курортне лікування у 2003-2004 роках профінансовано на 78,6 та 96,3% до плану.

У той же час, відсоток забезпечення реабілітаційними заходами потерпілих, яким ці заходи призначено, є значно меншим від рівня їх фінансового забезпечення.

Наприклад, у 2003-2004 роках за висновками медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) призначено медикаменти відповідно 28,5 тис. та 27,3 тис. потерпілим на виробництві. Фактично звернулося з заявами та забезпечено медикаментами у 2003 році - лише 20,7%, у 2004 році - 30,8% потерпілих.

Протезно-ортопедичні вироби були призначені у 2003 році 6,6 тис. потерпілим, у 2004 році - 6,8 тис. Фактично за даними виробами звернулося із заявами та забезпечено: у 2003 році - 41%; у 2004 році - 39,9% потерпілих.

Санаторно-курортне лікування у 2003 році призначено 44,4 тис., у 2004 -45,9 тис. потерпілих. За даними послугами звернулося із заявами та забезпечено: у 2003 році лише 15,8% потерпілих; у 2004 році - 14,9%.

Слід зазначити, що Фондом профінансовано компенсації всім потерпілим, які звернулися до нього, крім компенсації вартості придбання автомобілів. Однак задовольнити потреби усіх верств населення, що мають право на допомогу Фонду, Фонд не має змоги через відсутність ресурсів.

Компенсацію вартості придбання Фондом автомобілів для інвалідів, у зв'язку з недостатністю коштів у Фонді, в його бюджеті заплановано починаючи із 2003 року у сумі 445,1 тис. грн., але за браком коштів відшкодування проводилось лише за рішеннями суду. Так, у 2003 році за судовими рішеннями інвалідам відшкодовано вартість 27 автомобілів на суму 430,5 тис. грн., що становить 96,7% від плану. При цьому, станом на 01.01.2005 на черзі перебувають ще 6 тис. інвалідів, тобто забезпечено лише 0,5% потребуючих. В 2004 році витрачено коштів на придбання автомобілів та навчання їх керуванню в сумі 1107,8 тис. грн..

В той же час, Фонд зумів в повному обсязі забезпечити відшкодування шкоди потерпілим на виробництві та членам їх сімей. Таке відшкодування за 9 місяців 2002 року отримали 273,8 тис. потерпілих на суму 889,4 млн. грн., у 2003 році - 300,1 тис. на суму 1,066 млрд. грн., у 2004 - 308,9 тис. потерпілих на суму 1,234 млрд. гривень.

Слід зазначити, що темпи зростання витрат на відшкодування шкоди потерпілим перевищують темпи витрат на оплату праці найманих працівників, на які нараховуються страхові внески роботодавців.

Крім цього, до збільшення витрат по відшкодуванню шкоди призводить те, що до Фонду з часу його створення зверталися не тільки особи, нещасний випадок або профзахворювання з якими стався на протязі 2001-2004 років, а й ті, в яких страховий випадок настав 3 і більше років тому.

Так, за 2001-2004 роки до Фонду за відшкодуванням шкоди звернулося:

6,5 тис. осіб, в яких нещасний випадок на виробництві (профзахворювання) сталися понад 10 років тому і яким виплачено 25,9 млн. гривень;

3,5 тис. потерпілим, страховий випадок в яких настав від 3 до 10 років тому, виплачено 18,2 млн. гривень;

10,2 тис. особам, нещасний випадок (профзахворювання) в яких стався
протягом 2001 - 2004 року, виплачено 66,7 млн. грн.

Також, через високий рівень травматизму та профзахворювань по окремих галузях проведено відшкодування у розмірах, що значно перевищують їхні страхові внески. Так, у 2004 році підприємства 92 видів економічної діяльності сплатили 33% загальної суми страхових внесків, а отримали виплати в розмірі 73% загальної суми по Україні.

Наприклад, за видом економічної діяльності „Підземне видобування кам'яного вугілля" сума нарахованих у 2004 році страхових внесків становила 334,1 млн. грн. (27% загальної суми) при страхових виплатах за даним видом діяльності в сумі 667,2 млн. грн. (59% загальної суми виплат по Україні).

Водночас, існує заборгованість з виплати сум відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, яка виникла до утворення Фонду і на 01.04.2001, за даними Держкомстату, становила 620,19 млн. грн., в тому числі з виплати регресних позовів шахтарям та членам їх сімей 541,95 млн. гривень.

Джерелом погашення заборгованості з відшкодування шкоди потерпілим шахтарям, що утворилася до створення Фонду, були кошти суб'єктів господарювання, у яких сталися нещасні випадки. Проте, цими суб'єктами господарювання погашення заборгованості не проводилося в повному обсязі, тому левову частку цієї роботи було покладено на Фонд та державний бюджет.

Зокрема, відповідно до законів про Державний бюджет України на 2003 та 2004 роки Фондом перераховано на погашення заборгованості підприємствам вугільної промисловості перед шахтарями з виплати за регресними позовами відповідно 100 та 200 млн. гривень.

Також, законом про Державний бюджет на 2004 році було передбачено здійснити погашення у повному обсязі заборгованості шахтарям з регресних позовів, яка склалася станом на 01.04.2001, у сумі 254 млн. грн., з них: за рахунок коштів держбюджету 54 млн. грн., за рахунок коштів Фонду -200 млн. гривень.

3. Напрямки покращення фінансової діяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

За результатами дослідження ефективності використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2001-2004 роки встановлено, що Фонд обирає пріоритети для компенсації наслідків нещасних випадків, тобто виконує термінову поточну роботу і не працює на перспективу.

Так, левову частку видатків Фонду було спрямовано на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві та членам їх сімей, за рахунок якого протягом дослідженого періоду 309 тис. потерпілих отримали 2,36 млрд. грн., що становить 85% усіх видатків Фонду.

Видатки на профілактику нещасних випадків за три роки дорівнювали 30 млн. грн. (1% усіх видатків Фонду). Фактично ці заходи забезпечувалися фінансовими ресурсами за залишковим принципом, а саме: у 2001 році взагалі не фінансувались, у 2003 та 2004 роках профінансовано на рівні 36,5 та 40,3% від плану.

Видатки на медичну, соціальну та професійну реабілітацію за досліджуваний період Фондом проведено в сумі 61,7 млн. грн. (2,2% усіх видатків Фонду).

Слід зазначити, що Фондом профінансовано компенсації всім потерпілим, які звернулися до нього, крім компенсації вартості придбання автомобілів. Однак відсоток забезпечення реабілітаційними заходами потерпілих, яким ці заходи призначено, є значно меншим. Наприклад, у 2003-2004 роках санаторно-курортним лікуванням, протезно-ортопедичними виробами, медикаментами, автомобілями для інвалідів забезпечено від 0,5 до 41% потерпілих, яким ці послуги призначено.

Зазначене відбулося в наслідок відсутності достатніх фінансових ресурсів. Так, починаючи з 2002 року, видатки Фонду вже перевищують наявні доходи. Так, у 2002 році видатки Фонду перевищували доходи на 32 млн. грн., у 2003 році - на 67,7 млн. грн. Зазначений дефіцит, який щорічно збільшувався, частково погашено за рахунок залишку коштів, що виник на початок 2003 року. Кредиторська заборгованість за 2003 рік збільшилася в 3 рази та станом на 01.01.2004 досягла 222,4 млн. гривень.

Зазначені фактори свідчать, що за рахунок наявних на сьогодні коштів Фонду не має можливості задовольнити всі потреби потерпілих та страхувальників.

Однак, дослідження засвідчило, що існують можливості збільшити доходи Фонду.

Так, налагодження функціонування єдиної бази платників страхових внесків позитивно вплине на стан охоплення страхувальників та відповідно збільшить доходи Фонду.

Вирішення питання щодо визначення додаткових джерел для погашення заборгованості по виплаті регресних позовів шахтарям та членам їх сімей, яка виникла до утворення Фонду, зніме навантаження на бюджет Фонду.

Врегулювання норм окремих законодавчих актів забезпечить мобілізацію платежів до Фонду для виконання ним всіх передбачених завдань.

Поповнення бюджету Фонду коштами, одержаними від стягнення штрафів з працівників, винних у порушенні нормативних актів з охорони праці, забезпечить додаткове надходження коштів до 4 млн. грн. на рік.

Також слід зазначити, що виконавчою дирекцією не використовується можливість відповідно до ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. №1105-XIV щодо збору капіталізованих платежів з підприємств, які ліквідуються (постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765 “Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). А ті суми, які надходять до Фонду в виді капіталізованих платежів, зараз не використовуються для отримання прибутку на депозитних рахунках в банках. Методика розрахунку капіталізованих платежів не враховує підвищення в зв'язку з перерахунком страхових виплат станом 01 березня кожного року і при цьому Фонд кожен рік може втрачати до 15-20% своїх власних коштів для відшкодування підвищення страхових виплат. В той же час, вклавши вищезазначені суми на депозитні рахунки в банках, можна компенсувати втрату одержанням відсотків за депозит. Інший варіант, це ініціювати внесення Кабінетом Міністрів України змін в методику розрахунку а саме включення до сум капіталізації можливе підвищення розміру мінімальної заробітної плати в галузях національної економіки.

Перегляд норм Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо задоволення вимог Фонду з погашення недоїмки підприємств-банкрутів з шостої черги на третю зменшить втрати Фонду через списання безнадійних сум доходів.

Водночас за рахунок оптимізації проведення видатків можливо заощадити кошти Фонду на виконання ним визначених завдань. Для цього необхідно:

створити систему звітування про результати роботи Фонду в кількісних показниках для об'єктивної оцінки якості управління ресурсами, відбору
пріоритетів, прогнозування потреби тощо;

запровадити оцінку роботи по реабілітації потерпілих на виробництві, для чого розробити та запровадити механізм співпраці Фонду з МСЕК, який дозволить здійснювати аналіз змін у стані працездатності інвалідів, що повторно засвідчені МСЕК;

- врегулювати питання відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, підприємствами, де сталися нещасні випадки, що зменшить тиск на бюджет Фонду (як найменше 2 млн. грн. на рік);

- визначити терміни: „додаткове харчування", „профілактика нещасних випадків" та конкретних заходів, що відносяться до них, для підвищення ефективності використання коштів Фонду;

- упередити нещасні випадки за рахунок забезпечення працюючих безпечними умовами праці, на що спрямувати в повному обсязі кошти роботодавців, як це визначено ст. 19 Закону „Про охорону праці" (щорічно понад 3 млрд. грн.);

- посилити контроль за повнотою фінансування з усіх джерел заходів по охороні праці та налагодити зв'язок між суб'єктами, які беруть участь у процесі організації та проведення охорони праці.

Підвищення ефективності роботи фонду і зменшення його адміністративних витрат також можливо здійснити шляхом об'єднання низки однакових функцій фондів соціального страхування. Таке реформування можна здійснити лише в законодавчому порядку.

Схвалена у 2004 році Програма діяльності Кабінету Міністрів України «Послідовність. Ефективність. Відповідальність» передбачає необхідність створення правових, організаційних і технічних умов для ведення Державного реєстру платників страхових внесків та обліку відомостей про застрахованих осіб, суми зібрання єдиного соціального внеску за умов збереження самоврядності фондів соціального страхування.

Об'єднання функцій з реєстрації та обліку платників внесків у страхові фонди і збирання таких внесків шляхом відокремлення цих функцій страхових фондів дасть змогу державі створити систему реального керування і забезпечення державних гарантій у соціальному страхуванні.

Найповніше потребам реформування системи соціального страхування відповідає впровадження в Україні єдиного страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та консолідація в податковому органі подібних для усіх фондів функцій, а саме: реєстрації страхувальників, збирання єдиного соціального внеску та його розщеплення без акумуляції коштів, формування та ведення інформаційної системи відомостей про платників єдиного соціального внеску та застрахованих осіб, забезпечення звітності, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння єдиного соціального внеску, здійснення контролю за дотриманням трудового законодавства в частині реєстрації факту укладення трудових договорів, а також забезпечення використання фондами соціального страхування даних Державного растру соціального страхування для призначення страхових виплат.

Предметом правового регулювання повинні стати правовідносини, що виникають у сфері формування страхових коштів на такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

· пенсійне страхування;

· страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

· страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності;

· страхування на випадок безробіття;

· інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, встановлені законодавством.

Законодавчо і нормативно-правовими актами необхідно буде встановити:

· платників єдиного соціального внеску;

· порядок ведення та використання даних Державного реєстру
соціального страхування;

· об'єкт нарахування, з якого сплачується єдиний страховий внесок;

· порядок обчислення та сплати єдиного соціального внеску;

· порядок перерахування єдиного соціального внеску Уповноваженому органу, його розщеплення та перерахування відповідних коштів на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

· порядок стягнення заборгованості за єдиним соціальним внеском;

· інші питання, пов'язані зі сплатою єдиного соціального внеску.

Єдиний соціальний внесок необхідно встановити окремо для роботодавців та застрахованих осіб.

Підчас визначення розміру єдиного соціального внеску для роботодавців враховувати чотири складові, які розподіляють в подальшому органами Державного казначейства між Пенсійним фондом, Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

З метою запобігання перевищення витратної частини за зобов'язаннями, що виникають у зв'язку зі здійсненням безпосередньо підприємством страхових виплат із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, суму коштів, яка належить Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до розподілу єдиного соціального внеску, необхідно обмежити граничною величиною у відсотках, що відповідатиме частці єдиного соціального внеску, встановленого на цей вид страхування. Якщо сума витрат перевищуватиме граничну величину, підприємство звертається до Фонду з вимогою про перерахування коштів, як це здійснюється зараз.

Для застрахованих осіб необхідно врахувати три складові, які розподіляти між Пенсійним фондом, Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Передбачити, що розмір єдиного соціального внеску відповідно для роботодавців та застрахованих осіб і пропорції його розподілу між фондами щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюються Верховною Радою України.

Зберегти порядок встановлення розмірів страхових тарифів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України залежно від класу професійного ризику, до якого віднесено підприємство, установу, організацію. Страховий тариф з цього виду додаватиметься до загальної суми як частина єдиного соціального внеску. Для окремих категорій платників (наприклад, тих, які використовують працю інвалідів) встановлювати менший розмір єдиного соціального внеску.

Об'єктом нарахування єдиного соціального внеску як для роботодавців, гак і застрахованих осіб визначити види виплат, які включаються до фонду оплати праці працівників, що охоплює основну і додаткову заробітну плату та інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», винагороди, що виплачуються особам за виконання робіт за цивільно-правовими угодами, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, які здійснюються за рахунок коштів роботодавців.

Для своєчасного надходження страхових коштів до фондів Уповноважений орган має забезпечити реєстрацію та ведення єдиного реєстру платників єдиного соціального внеску, збирання та облік страхових коштів, щоденне перерахування частин єдиного соціального внеску на централізовані рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, забезпечуючи їм доступ до реєстрів платників страхових внесків і системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб.

Уповноваженому органу надається право здійснювати перевірки платників єдиного соціального внеску щодо його сплати, накладати та стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи у разі виявлення порушень.

Законодавчо передбачити права, обов'язки та відповідальність у сфері формування страхових коштів, які окреслені для платників єдиного соціального внеску (роботодавців і застрахованих осіб). Визначити повноваження Уповноваженого органу у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та його відділень. Упровадження запропонованого порядку формування дохідної частини фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування потребує внесення відповідних змін до:

Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування (від 14.01.1998 № 16);

законів з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування:

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (від 23.09.1999 № 1105);

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття» (від 02.03.2000 № 1533);

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням» (від 18.01.2001 № 2240);

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (від
9.07.2003 № 1058);

та інших:

«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 20.12.2000 № 2181).
Можливо використати механізм, встановлений цим Законом, для процедури
стягнення несплачених/неповно сплачених внесків;

«Про систему оподаткування» (від25.06.1991 № 1251);

«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-
підприємців» (від 15.05.2003 № 755) тощо.

Для впровадження цього необхідно здійснити низку заходів, що забезпечать управління процесами консолідації, втому числі реструктуризації (перерозподілу, перенавчання) персоналу органів фондів соціального страхування.

Впровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на соціальне страхування вможливить:

* скорочення адміністративних видатків роботодавців, зокрема
економію робочого часу під час надання звітності та здійснення контрольних
функції одним органом.

Це близько 2 людино-днів щомісячно (для підприємств із чисельністю до:
20 працівників), близько 10 людино-днів - для середніх підприємств.
Приблизно стільки ж затрат для кожного підприємства займає перевірка
кожним фондом (із періодичністю раз на два роки); _:

забезпечення додаткових надходжень страхових коштів на 20% за рахунок розширення бази сплати страхових внесків, виведення заробітної плати
з тіньового сектору, що дасть можливість у вказаних межах зменшити
навантаження на фонд оплати праці й розв'язати питання щодо фінансування
загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування без
підвищення ставки єдиного соціального внеску;

більш раціональне використання коштів, що спрямовуються на
утримання адміністративного апарату, відповідального за збирання, облік
і контроль за сплатою страхових внесків;

використання даних персоніфікованого обліку про застрахованих
осіб для призначення страхових виплат, що забезпечить цільове використання
коштів та дасть можливість в подальшому відмовитися від надання роботодавцями довідок про середню заробітну плату застрахованих осіб;

повну прозорість фінансових потоків для суб'єктів системи загальнообов'язкового державного соціального страхування;

застрахованим особам у будь-який час отримувати інформацію
стосовно того, які страхові внески та в які фонди робить за них роботодавець;

упровадження стабільно працюючої накопичувальної складової пенсійної системи;

* вивільнення ресурсів для виконання ключових функцій фондів
соціального страхування: підвищення якості соціальних послуг і розмірів
страхових виплат застрахованим особам.

Висновки

При проведенні дослідження в даній дипломній роботі було розглянуто розв'язання проблеми:

· яким чином забезпечити більш економне та раціональне витрачання
наявних коштів Фонду.

Провівши аналіз та оцінку існуючої системи формування доходної частини Фонду було визначено, що вона не включає всі можливі надходження, і це не дозволяє проводити видатки Фонду відповідно до потреб страхувальників та потерпілих на виробництві.

Також неприпустимим є неоптимальне проведення видатків і це зменшує можливості Фонду щодо досягнення запланованих цілей. А саме збільшення витрат на профілактичні заходи повинно мати наслідком зменшення рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності, що забезпечує зменшення обсягу коштів, що повинні спрямовуватися на проведення страхових виплат та надання соціальних послуг потерпілим. І навпаки, збільшення витрат на відшкодування шкоди потерпілим, проведення їх медичної, професійної та соціальної реабілітації змушує зменшити обсяг коштів для забезпечення витрат на профілактику нещасних випадків та професійних захворювань, що, своєю чергою, спричинює зростання ризику настання нещасних випадків, а отже - і витрат на відшкодування заподіяної у результаті таких нещасних випадків шкоди.

Результатом діяльності всіх державних інститутів, у тому числі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, повинна бути позитивна динаміка всіх процесів, пов'язаних із забезпеченням охорони життя, здоров'я та працездатності працівників.

Альтернативи такій діяльності немає, оскільки заощадження коштів на профілактиці нещасних випадків призведе до зростання рівня виробничого травматизму, що матиме наслідком збільшення витрат на відшкодування шкоди потерпілим та проведення їх реабілітації. Така ситуація є невигідною ні для кого - ані для державі, ані для відповідної галузі економіки, ані для підприємства, ані для людини.

Найважливіші складові економічного механізму проведення профілактичної роботи викладені в статті 5 Закону, згідно з якою забезпечується додержання принципу економічної заінтересованості суб'єктів страхування від нещасного випадку в поліпшенні умов і безпеки праці.

Також не менш важливим є те, що із-за незабезпечення належного контролю та прогнозування формування доходної та використання видаткової частини Фонду, останнє спонукає не повній мірі виконанню його обов'язків перед застрахованими особами.

Суть прогнозування в тім, що оцінка приймає вид постійного відстеження, а не періодичних заходів. Незалежно від використовуваного методу, прогнози являють собою визначені наближення і не повинні розглядатися як абсолютно вірний результат. Надійність прогнозу визначається ймовірністю настання прогнозованої події, тобто реалізації відповідної прогностичної оцінки. Чим вони вище, тим і вище надійність.

Точність і надійність прогнозів є значною мірою умовними показниками. Прогнози спираються на цілу систему методів, серед яких, статистичні методи прогнозування займають важливе місце. Важливу роль при статистичному підході до прогнозування визначають числові параметри, що стають безпосереднім інструментом прогнозування. Оперуючи статистичними даними, можна одержати варіанти прогнозу, що відповідають визначеним умовам і гіпотезам. Статистична модель переслідує одну мету - не замінити судження й досвід фахівця, а дати йому в руки інструмент, що дозволяє більш глибоко проникнути в істину досліджуваних явищ, інструментом у яких є узагальнена і приведена в систему, різноманітна статистична інформація.

Одержувані прогнози мають сенс тільки в рамках тих умов, гіпотез і пропозицій, що були враховані при їхньому застосуванні для прогнозування.

Список літератури

1. Конституція України.

1. Кодекс законів про працю.

2. Закон України «Про оплату праці».

3. Закон України «Про підприємства».

4. Закон України від 23.09.99 № 1105-ХІУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

5. Закон України від 22.02.2001 № 2272 „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

6. Закон України від 20.12.2001 №2905-111 „Про Державний бюджет України на 2003 рік".

7. Закон України від 26.12.02 № 380-1V „Про Державний бюджет України 2004 рік".

8. Закон України від 14.10.92 № 2694-ХП „Про охорону праці".

9. Закон України від 10.07.03 № 1058 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

10. Закон України від 02.03.2000 № 1533 “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

11. Закон України від 18.01.2001 № 2240 “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

12. Кодекс України про адміністративні правопорушення 07.12.84 р. №8073.

13. Постанова ВР України “Про проект Концепції соціального забезпечення населення України” - Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 6, ст. 31

14. Закон України від 15.05.2004 № 755-ІУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

15. Закон України від 21.12.2000 № 2181-Ш „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

16. Закон України “Про страхування” // Урядовий кур'єр.--1996. -- 18 квітня

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765 “Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

18. Постанова КМ України від 13 вересня 2000 р. № 1423 Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

19. Пересмотренная Європейская социальная Хартія.

20. Національний звіт з людського розвитку 2001 рік.

21. Постанова правління Фонду від 31.01.2002 р. № 7 Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)

22. Постанова від 04.03.2003 р. № З Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 1 березня 2003 року

23. Постанова від 04.03.2003 р. № 4 Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання

24. Постанова від 04.03.2003 р. № 12 Про структуру та граничну чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

25. Постанова від 04.03.2003 р. № 14 Про затвердження Положення про реєстр страхувальників за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

26. Постанова від 27.03.2003 р. № 15 Про бюджет Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2003 рік

27. Постанова від 28.05.2002 р. № 26 від 27.03.2003 р. № 16 Про внесення зміни до постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

28. Постанова від 27.03.2003 р. № 20 Про внесення змін до Положення про порядок фінансування робіт, передбачених національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також інших робіт, пов'язаних із реалізацією профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням

29. Постанова від 31.01.2002 року № 10, від 27.03.2003 р. № 24 Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

30. Постанова від 27.03.2003 р. № 25 Про затвердження Положення про порядок забезпечення і фінансування витрат потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на слухові апарати

31. Постанова від 27.03.2003 р. № 26 Про затвердження Положення про порядок забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення, постільною та натільною білизною, перуками

32. Постанова від 27.03.2003 р. № 27 Про затвердження Положення про порядок фінансування витрат на необхідний догляд за потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

33. Постанова від 27.03.2003 р. № 28 Про затвердження Положення про порядок забезпечення і фінансування витрат потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на окуляри і протезування очей

34. Постанова від 27.03.2003 р. № 29 Про затвердження Положення про забезпечення протезно-ортопедичними виробами та засобами пересування потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

35. Постанова від 27.03. 2003 р. № 30 Про затвердження Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування

36. Постанова від 27.03.2003 р. № 31 Про затвердження Положення про порядок фінансування витрат потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на зубопротезування

37. Постанова від 19.06.2003 р. № 52 Положення про порядок укладання договорів між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та лікувально-профілактичними закладами на обслуговування потерпілих на виробництві

38. Постанова від 19.06.2003 р. № 53 Тимчасове положення про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги та контроль за їх цільовим використанням

39. Постанова від 19.06.2003 р. № 54 Про затвердження Положення про забезпечення додатковим харчуванням інваліда внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та потерпілого з важкою травмою або професійним захворюванням під час лікування в лікувальному закладі

40. Постанова Про затвердження Положення про комісію при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з питань вирішення спорів № 37 від 01 листопада 2001 р.

41. Постанова Про затвердження Положення про порядок забезпечення фінансування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці та загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань № 40 від 01 листопада 2001 р.

42. Постанова Про затвердження Положення про порядок фінансування робіт, передбачених Національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також інших робіт, пов'язаних з реалізацією профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням № 41 від 01 листопада 2001 р.

43. Постанова правління Фонду Про строки проведення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) № 42 від 01 листопада 2001 р.

44. Постанова правління Фонду Про затвердження Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності № 43 від 01 листопада 2001 р.

45. Постанова правління Фонду Про затвердження Порядку виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності № 44 від 01 листопада 2001р.

46. Постанова правління Фонду Про внесення змін до умов оплати праці працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 3 від 31 січня 2002 р.

47. Постанова правління Фонду Про затвердження Положення про формування і використання коштів резервного фонду та тимчасово вільних коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5 від 31 січня 2002р.

48. Постанова правління Фонду Про затвердження Порядку відшкодування витрат, пов'язаних із забезпеченням автомобілями інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання № 9 від 31 січня 2002 р

49. Постанова правління Фонду Про затвердження Положення про порядок фінансування витрат потерпілим на слухові апарати, лікарські засоби, окуляри, протезування зубів і очей № 10 від 31 січня 2002 р.

50. Постанова правління Фонду Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з 1 березня 2002 року № 15 від 14 березня 2002 р.

51. Постанова правління Фонду Питання постійних комісій правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 16 від 14 березня 2002 р.

52. Постанова правління Фонду Про затвердження Порядку проходження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України через рахунки, відкриті йому в органах Державного казначейства № 18 від 14 березня 2002 р.

53. Постанова правління Фонду Про участь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у заснуванні та виданні журналу "Державне соціальне страхування в Україні" № 19 від 14 березня 2002 р.

54. Постанова правління Фонду Про бюджет Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2002 рік № 20 від 14 березня 2002 р.

55. Постанова правління Фонду Про бюджет Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2003 рік № 28 від 20 березня 2002 р.

56. Постанова правління Фонду Про бюджет Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2004 рік № 24 від 18 березня 2002 р.

57. Постанова правління Фонду Про затвердження Положення про постійну комісію правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з питань пропаганди охорони праці, зв'язків із засобами масової інформації та міжнародного співробітництва № 21 від 14 березня 2002 р.

58. Постанова правління Фонду Про внесення доповнення до Порядку нарахування та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) № 27 від 28 травня 2002 р.

59. Фінансова та статистична звітність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні

60. Ю. Кундієв, А. Нагорна. Професійна захворюваність в Україні: Соціально-економічний та гігієнічний аспекти. Вісник № 3/2004.

61. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. / Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2001. - 456 с.

62. Фінанси підприємств: Підручник. / Під ред. А.М. Поддєрьогіна - К.: КНЕУ, 1998.-350 с.

63. Гикиш Л.В. Финансы: Учебное пособие.- 2-е изд., -К.:МАУП, 1998.- 92с.

64. Основи загальнообов'язкового державного соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Збірник законодавчих та нормативно-правових документів..--1-ге вид. -- К.: “Профінформ”, 2001. --т. т.1-7.

65. Сучасний економічний аналіз і прогнозування:Навч.-метод. посібник.--2-ге вид. -- К.: МАУП, 1998. --272 с. Без вкладок. --Бібліогр.: с. 266.

66. Інформаційна довідка щодо підготовки спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційного проекту “Пенсійна реформа та розвиток системи соціального страхування в Україні”. -- К., 2004.- 36 с.

67. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання.-К.: Парламентське вид-во, 1998.-256с.

68. О.Дяченко. Погляд на розвиток соціальної політики України в епоху глобалізації. Соціальна політика і соціальна робота. №1 /2004.-5-13 с.

69. С. Мамзенко. Пенсійна реформа та пенсійне забезпечення. Соціальна політика і соціальна робота. №2 /2004.-13-17 с.

70. Державна доповідь. Про становище інвалідів в Україні та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами. -К. 2002.- 160 с.

71. Аудит ефективності використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2001-2003 роки. - 2004. - 32с.

72. Законодавство України про страхування // бюлетень законодавства і юридичної практики України..--1997. -- №4.--368с.

73. Страхування: Підручник. / Керівник авт. кол. і наук ред. С.С. Осадець - К.: КНЕУ, 1998.-528 с.

Размещено на Allbest.ru