Кредитна система комерційних банків

Забезпеченість вкладів громадян фондами банків (вибірковий рейтинг) станом на 01.09.93 р.

1. Правекс-банк (Київ) 1.942

2. Перкомбанк (Київ) 1.128

3. "Полесье" (Житомир) 0.861

4. АЖІЩ (Київ) 0.671

5. INKO (Київ) 0.127

6. Аваль (Київ) 0.111

7. "Відродження" (Київ) 0.077

8. Укрінбанк (Київ) 0.066

9. Легбанк (Київ) 0.018

10.Градобанк 0.013

11."Верховина" (Львів) 0.006

У банків Правексбанк відповідний показник перебільшує 100%. У банків "Полесье" і АЖІО цей показник також досить високий - 60-80 %. В цілому ж по банках забезпеченість вкладів громадян знаходиться на рівні декількох відсотків. Однак не треба рахувати ці банки потенційними банкрутами. Статистичні закономірності на ділі суттєво збільшують реальну забезпеченість вкладів, а переоцінка фондів не завжди встигає за інфляцією.

Робота з коштами населення - одна з найбільш трудомістких і найменш прибуткова у банківській справі. Норматив відрахування в НБУ з кожного вкладу становить 40%. Тільки 60 % банк від прийнятої суми запускає в свій обіг, рештою розпоряджається Нацбанк України. Однак робота із вкладами населення свідчить про класність банку, в цивілізованих країнах саме до цих банків уряди висувають найвищі вимоги щодо показників надійності.

Висока інфляція в Україні позбавляє економічні суб'єкти заінтересованості зберігати гроші в банках, бо перевищення темпів інфляції над темпами зростання депозитних відсотків призводить до експропріації вкладів. Через падіння життєвого рівня населення перестало бути тим кредитором, на якому тримається увесь механізм кредитного ринку розвинутих країн. його змушений був замінити НБУ, викидаючи на цей ринок нові маси кредитної емісії.

На 01 січня 1993 р. частка депозитів населення в кредитних вкладеннях комерційних банків становила понад 10%, а на 01 вересня 1993 р. вона знизилась до 5%.

Кредитний ринок все активніше виступає в якості інструменту перерозподілу вільних грошових коштів підприємств, організацій та населення на зворотній основі. Головними джерелами кредитних ресурсів ділових банків є термі нові депозити і внески до запитання підприємств і кооперативів. Однак, враховуючи низьку ліквідність грошового ринку, клієнти віддають перевагу зберігати більшу частину своїх коштів на розрахункових та поточних рахунках. Потій самій причині багато комерційних банків вимушені залишати частину своїх активів у формі залишків на кореспондентських рахунках, також підтримуючи необхідні залишки на безпроцентних резервних рахунках в Національному банку України.

Характеризуючи діяльність комерційних банків України за 9 місяців 1993 р. через загальні кількісні оцінки, які подані в таблиці N3, ми бачимо, що сумарний статутний фонд 11 найбільших банків складає 41.7 млрд. крб., його питома вага в сумі коштів у статутних фондах всіх комерційних банків складає 61.5%. Кореспондентські рахунки активів в НБУ перебільшують суму статутного фонду по всій масі комерційних банків у 7.9 разів, а по групі 11 най більших в 11-12, причому в комерційних банках (коштів) утримання коштів більше, ніж в Національному - 12.4 проти11.3 (s2*/S1 проти S2/S1). Питома вага виплачених податків 11 найбільших комерційних банків складає 88.9% у сумі податків всіх комерційних банків, частка вкладів населення - 88.6 % відповідно частка прибутку - 81.3 % відповідно, питома вага сумарної каси - 87.4 % відповідно. Також найбільші комерційні банки мають найбільші порівняльні характеристики (за даними таблиці N3), наприклад, за рентабельністю (тобто по відношенню суми прибутку до сумарного статутного фонду) 5.1 у 11 комерційних банків проти3.8 по всій масі комерційних банків.

Найбільш активним комерційним банком за 9 місяців 1993 р. на Україні був Укрінбанк, який за даними таблиці 4 має найбільшу питому вагу кредитів 69.6 % і депозитів 57.4 % у загальній сумі балансу за 9місяців 1993 р. Але при цьому він мало займався сумісною діяльністю - питома вага у загальній сумі балансу найменша серед 11 найбільших комерційних банків - 0.01 %, та майже не давав позик іншим банкам - 0.1 % у загальній сумі балансу. Найбільшу частину вкладів громадян мав Правекс-банк-18.9 %, найменшу банк "Грант" (Харків) - 0.05 %. Позики, які були видані іншими банками мали найбільшу питому вагу у банка АЖІО - 11.2, а більшість комерційних банків позик іншим банкам не давала. Банк "Відродження" займався сумісною діяльністю більше, ніж решта великих комерційних банків (питома вага у сумі балансу - 0.3). Найменшу частину депозитних вкладів має Лігбанк (1.6 % відповідно).

Під тиском високої інфляції комерційні банки змушені вживати нецивілізованих заходів для страхування своїх ресурсів від знецінення. Це вкладання частини коштів у вільноконвертовану валюту, а також свідома затримка банками розрахунків між клієнтами. На 01 січня 1993 р. за зведеним балансом банківської системи України кошти в розрахунках становили 73.2 % всіх пасивів і майже в 7 раз перевищували суму їх кредитів. Банки зменшують кредити в сферу виробництва і збільшують частку кредитів у сферу обороту.

Надмірною є прибутковість комерційних банків, причому переважна частина банківських доходів формується на спекулятивній основі - на курсових різницях в операціях з іноземною валютою і великій мірі у кредитних операціях.

Підсумки роботи банківської системи України за 1992 р. свідчать про те, що завдяки проектним і курсовим різницям банки отримали 94.5 % всіх доходів. Доходи від позичкового проценту в 2.5 р. перевищували витрати на сплату депозитного відсотку. Завдяки курсовим різницям було отримано 41.5 % загальної суми банківського прибутку.

Ці дані свідчать про те, що за умов інфляції і нестабільності банки майже не забезпечують своїм клієнтам-підприємствам довгострокової надійної діяльності, високої ліквідності власної заборгованості перед клієнтами, а намагаються лише забезпечити прибутковість власної діяльності. Така поведінка банків, що неминуче загострює протистояння їх та інших економічних об'єктів, уряду й населення, зумовлена об'єктивно.

Гіперінфляція миттю знецінює грошовий капітал банків - власний і залучений. Основний спосіб протидії, що залишається, - це скорочення строків надання позичок та підвищення ставки позичкового проценту. Тому українські банки швидко майже цілком згорнули довгострокове кредитування. Терміни короткострокових позичок теж різко скоротилися - до кількох місяців. Тобто банки перестали забезпечувати стабільний розвиток клієнтів. Кредитний ринок надалі залишається нестабільним завдяки галопуючої інфляції, яку комерційні банки і Національний банк України призвані зупинити і вгамувати, але, ще й вижити у важких економічних обставинах, що склалися на Украйні, комерційні банки змушені піднімати процентні ставки по кредитах. Ступінь піднімання кредитних ставок за 1993 рік аналізується в таблиці 5.

Якщо слідкувати за зростанням кредитних ставок в середньому, то им бачимо, що середня ставка кредиту у грудні 1992 р. була 98.2 %, у березні 1993 р. -181.4 %, у липні 1993 р. - 297.5 %, у жовтні 1993 р. - січні 1994 р., що характеризується нестачею кредитних ресурсів і посилення конкуренції серед комерційних банків України.

Зараз банківський ринок України знаходиться в стані затовареності кредитними ресурсами, причиною якої є різке сповільнення темпів інфляції, призупинили свою діяльність А деякі з них мали збитки через змінення економічної ситуації. Проаналізуємо інформацію комерційних банків про процентні ставки по кредитах та депозитах станом на 28.04.1994, що була подана у газеті "Бізнес /фінанси" N 18(73) за 10 травня 1994 р. По середніх показниках, якщо у березні 1994 р. кредити видавались під 550 % річних, то зараз - 400 % , і ставка продовжує повільно зменшуватись. Реальні угоди ще витримують такий процент, але їх стає все менше. Державні підприємства в своїй масі не витримують таких умов кредиту. Знизилась ефективність комерційного бізнесу, чому сприяли митні обмеження, зростаючі як податок на імпорт та інше. Банки пред'являють збільшені вимоги до гарантій по поверненню кредитів. Неплатоспроможність клієнтів та відсутність надійних гарантій - основні проблеми кредитного ринку України на даний момент.

Надлишок кредитних ресурсів, що був накопичений банками, в певній мірі відображається на збільшенні показника ліквідності. Заданими Нацбанку України, з 46 трлн. крб. пасивів, якими володіють комерційні банки, майже 3 трлн. крб. незатребувані.

Конкретно по розділу (інші комерційні банки (без банків Штатів, які мають доступ до дешевих кредитних ресурсів) ліквідність досягає 32 %, з яких 17% сформовані на добровільних засадах без тиску НБУ. Ставки по депозитах падають. Якщо депозити недавно приймались по ставках 350-450 %, то зараз розмістити гроші на депозит на 300 % дуже проблематично.

Максимальними ставками по депозитах станом на 28.04.1994 р. були ставки АКБ "Персональний комп'ютер" (Перкомбанку) - 700 % nf Українського кредитного банку - 680 %. Така ситуація, коли ставка по депозитах майже вдвічі перебільшує ставку по кредитах, викликана необхідністю для банків терміново повертати гроші, але йде затримка платежів.

Різке коливання ставок по кредитах характеризується мінімальними цифрами: 50% (КБ"Львів"), 71 % (інноваційний банк"Тавріка"), 112% (КБ "Нордбанк") і максимальними: 553 % (КБ"Алекс"), 520 % (КБ"Невиконбанк").

Спостерігається також достатньо різке падіння процентних ставок по кредитах в банку "Україна" з 229.4 (07.04.94) до 169.8 (21.04.94) і 180.1 (28.04.94), що пов'язане з початком видачі пільгових кредитів на посівну компанію. Пільгові ресурси - ще одна з причин подальшого зниження попиту на комерційний кредити.

Розпалюється боротьба за надійних клієнтів на кредити.

Найближчим часом можна очікувати аукціони кредитних ресурсів.

Поки що їх практикує лише Дніпропетровський "Приватбанк". Нац банк Г планує продати біля 0.5 трлн. крб. Банк "INKO" збирається запровадити практику продажу ресурсів. "INKO" хоче працювати короткими грошима - на три дні, на ніч і під дуже низькі проценти.

Звідси, можна зробити висновок, що так як обслуговування кредитами - це є створення банківських грошей, і банки, навіть в умовах інфляції, прагнуть доброго прибутку за рахунок кредитних ставок і тому мають тенденцію змінювати грошову пропозицію у проциклічному русі, то це обумовлює необхідність контролю за умовою пропозицією зі сторони Центрального банку - Нацбанку України.

Потрібно перейти до продажу кредитів через аукціон. Забезпечити вільний, єдиний для всіх (у т. ч. й для уряду) доступ до кредитних ресурсів та іноземної валюти. Створити ринок кредитних ресурсів, щоб кожний банк міг їх купити й інвестувати у вигідний для нього проект. Надання кредитів державним підприємствам має здійснюватися переважно під заклад. Разом з тим структурна перебудова народного господарства можлива лише на основі кредитних і податкових пільг. Необхідно поєднати жорстку фінансову політику щодо діючого виробництва з політикою дешевого кредиту для структурної перебудови народного господарства.

Грошово-кредитний механізм, емісійно-касовий режим регулювання грошового обігу доволі гостро реагує на відтворення виробництва товарами для населення, заморожування коштів у неходових видах споживчих товарів, на створення дефіциту по інших товарах, структуру товарних запасів, їх невідповідність попиту споживача.

Одним з напрямів у роботі банку в області вирішення соціальних завдань є його контроль за використанням обігових коштів, природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

У сфері матеріального виробництва роль банків характеризується ступеню їх участі в забезпеченні планів виробництва та реалізації продукції фінансовими ресурсами у вигляді позичкових коштів. Кредити грають певну роль в джерелах формування обігових коштів тих галузей, які створюють матеріальні ресурси для сфери споживання, в тому числі легкої промисловості. В сфері обігу товарів кредити складають суттєву частину в джерелах коштів, за рахунок яких забезпечується реалізація споживчих вартостей.

Банки несуть свою відповідальність перед державою. Їх внесок в економіку є прискорення виробництва через грошово-кредитні інструменти. Банки відповідають перед законом по двох напрямах : по-перше, вони повинні мати обов'язкові резерви в НБУ, свій страховий та резервний фонди, дотримуватись встановлених економічних нормативів, і по-друге, зберігати таємницю по операціях, рахунках і вкладах банку, його клієнтів та кореспондентів.

У всьому світі за банками встановлений досить жорсткий контроль.



3. Функціонування банків Львівщини в умовах кризової економіки та їх сприяння розвитку господарських відносин у становленні нової економіки України

Банківська мережа Львівської області станом на 01 січня 1994 року характеризувалася наявністю на території області установ банків:

- обласної дирекції банку "Україна" АК з 23 відділеннями врайонах області;

- обласного управління Промінвестбанку України з 10 відділеннями;

- обласної дирекції АК "Укрсоцбанку" з трьома відділеннями;

- обласного управління Ощадного банку з 29 відділеннями і 611 філіями і агентствами в кожному районі м.Львова і області;

- відділення державного "Укрексімбанку".

Ці установи банків не являються юридичними особами. Всі

контрольні функції щодо дотримання ними економічних нормативів, міжбанківських відносин по їх рефінансуванню здійснюються безпосередньо НБУ;

- 12 юридично самостійних акціонерно-комерційних банків з 20 філіями, із них на території області - 8 і за межами області в Україні - 12;

- філії Дніпропетровського АКБ "Приватбанку";

- філії Рівненського АКБ "Економбанку";

- філії банку "Відродження" (м. Київ);

- філії Закарпатського "Лісбанку".

По кількості функціонуючих комерційних банків Львівська область посідає одне з ведучих місць в республіці (орієнтовно - четверте після Київської, Харківської і Дніпропетровської областей).

В цілому банками обслуговуються понад 21 тис. підприємств, організацій (юридичних осіб), із них "малими" комерційними банками - 5.8 тис.

Загальний обсяг кредитних вкладень банківської системи області на 01.11.1993 р. складав 783.1 млрд. крб. і збільшився у порівнянні з відповідним періодом минулого року в 13.8 р., а з початку року в 12 разів.

Ріст кредитних вкладень має місце по всіх банках (див додаток 1).

По об'ємах заборгрваності по позиках банків наша область займає одне з останніх місць в Україні (19), а по темпах при росту - 11 (див. додаток N2).

Нестабільність економічної ситуації в республіці не сприяє розвитку довгострокових вкладень в економіку, які становлять станом на 01.11.1993 р. лише 5.6 % загальної суми капіталовкладень. Переважна частина кредитних вкладень майже 90 % здійснюється банківськими структурами "великих" республіканських акціонерно-кредитних банків.

Більша половина - 52.3 % кредитних вкладень області становлять кредитні. надані установами банку "Україна" АК (409.4 млрд. крб.).

На долю обласного управління Промінвестбанку і його 11 від ділень припадає 146.5 млрд. крб., або 18.7 % кредитних вкладень області

По обласній дирекції Укрсоцбанку кредитні вкладення склали 147.9 млрд. крб., або 18.9 % відповідно.

На долю "малих" комерційних банків приходиться 40.8 млрд. крб., або 5.2 % загальної суми кредитних вкладень.

Одним із значних по розміру кредитних вкладень серед цих банків є АТ Західноукраїнський комерційний банк, на долю якого припадає 11.6 млрд.крб.6 або 15 % ; АК "Електронбанк" - 8.5млрд. крб., або 11 % відповідно; Селянський комерційний банк "Дністер" - 8.1 млрд. крб. або 1.0 % відповідно.

Станом на 01.01.1994 комерційними банками області мобілізовано кредитних ресурсів, в основному за рахунок: власних ресурсів банків (прибуток і фонди банку) 369.3 млрд.крб., або 11.7 %;

- залучених ресурсів у вигляді залишків на розрахункових, поточних, бюджетних рахунках госпорганів, державних страхових компаній - 1240.4 млрд. крб.;

- депозитів - 35 млрд. крб.

- вкладів населення - 44.8 млрд. крб.

- ресурсів, придбаних в інших комерційних банках - 35.1 млрд. крб., з них централізованих - 7.7 млрд. крб.

Переважна частина кредитних ресурсів спрямована в державний, колективний сектори виробництва, зокрема:

- державним підприємствам - 477.4 млрд. крб. або 61. %;

- сільськогосподарським - 134.2 млрд. крб. або 17.1 %;

- споживчій кооперації - 42.5 млрд. крб. або 5.4 %;

- орендарям у промисловості 15.8 млрд. крб. або 2 %.

Станом на 01.01.94 кредитні вкладення в діяльність комерційних структур склали понад 89 млрд. крб. або 11.4 % загальної суми кредитних вкладень.

Виключно ці господарські формування на 01.01.94 володіли кредитом комерційних банків "Верховина" - 1.2 млрд. крб., "Галицький " - 2.6 млрд. крб., філії "Лісбанку" - 1.2 млрд. крб., відділення "Укрексімбанку" - 2.7 млрд.крб., АКБ "Львів Вест" - 6.7 млрд. крб., КБ "Гале" - 1.0 млрд.крб. (див. додаток 3).

Львівській дирекції банку "Україна" АК передані кредитні ресурси для кредитування сільського господарства на суму 15 млрд. крб. по ставці, нижчій від облікової ставки Національного банку на 90 %, тобто по ставці 150 %.

На суму 2.1 млрд. крб. надано пільгових (під 150 %) кредитів клієнтам банку "Україна" . Підприємствам торгівлі і споживчої кооперації надано кредити на заготовку запасів товарів на зиму в сумі 3.1 млрд. крб.

Починаючи з 1989 р. облуправління банку "Україна" АК фінансує 6 фундаментальних розробок з таких напрямків, як "охорона здоров'я", "Ресурссоцзбереження", "екологія". При цьому закінчені дві розробки по охороні здоров'я, які не мають аналогів у вітчизняній і світовій практиці. До них, наприклад, належить виготовлення зубних мостовидних протезів без бормашини, яке впроваджене в лабораторії ЦНДЛа Львівського медінституту. Однак, для впровадження в практику зубопротезування населення без обробки зубів необхідно створити клініку.

Здійснюється також широка благочинна діяльність. За 9 місяців надано благодійної допомоги в сумі 345 млн. крб., в т.ч.:

- на розвиток культури і освіти - 130 млн. крб.;

- на розвиток спорту - 105 млн. крб.;

- на духовне відродження - 65.8 млн. крб.;

- милосердя - 35.0 млн. крб.

За 1993 рік банк сплатив в бюджет податок в сумі 46.1 млрд. крб.

Разом з тим є ряд проблем, які ускладнюють роботу банку і в кінцевому результаті погіршують становище його клієнтів.

Проблемою номер один залишається забезпечення ризику банку в поверненні кредитів й плати за них: відсутні крупні страхові організації, механізм застави майна надзвичайно громіздкий і дорогий для підприємств: нотаріальні контори стягують за оформлення договору застави 5% від суми. Враховуючи, що підприємства базових галузей користуються, як правило, великими сумами кредитів, оформлення договорів застави для них стало проблемою.

Хоча банк кредитує базові галузі промисловості, централізовані кредитні ресурси від НБУ, банк "Україна" АК практично не отримує. Станом на 01.01.1994 р. регіональним управлінням банку відраховано в фонд регулювання кредитних ресурсів НБУ 70.2 млрд. крб., а отримано від Нацбанку ресурсів тільки 17.0 млрд. крб. під цільові державні програми. Доля централізованих ресурсів в пасивах банку складає тільки 2.9 %.

Відчувається також гостра нестача у виробничих приміщеннях, в зв'язку з чим банк змушений відмовляти в прийомі на обслуговування нових клієнтів, не має можливостей покращити умови обслуговування тих господарських одиниць, які ще клієнтами банку.

Акціонерно-комерційний агропромисловий банк "Україна" є найбільшим банком нашої держави і ринку.

Відділення банку "Україна" відкриті в кожному районі області, а також в м. Львові, Ходорові, Добромилі і Рава-Руській. Крім того, відкрита філія и м. Судова Вишня, готуються до відкриття філії в містах Лопатині, Комарно, Н.Роздолі.

Дирекція і підпорядковані їй відділення банку обслуговують близько 8.7 тисяч господарств, підприємств та організацій різних галузей, в тому числі більше 2 тисяч підприємств та організацій агропромислового комплексу, фермерів та інших сільськогосподарських товаровиробників.

Станом на 01.01.1994 року доля статутного фонду дирекції банку "Україна" по Львівській області в статутному фонді складала 5.2 млрд. крб. і зросла порівняно з 1992 р. в 19.5 р.

Загальна кількість акціонерів по області, що володіють простими акціями банку - 6.8 тисяч проти 3.9 тисяч на 01.01.1993 р.

Основне завдання банку "Україна" та його відділень на місцях є найбільш повне забезпечення потреб господарств і підприємств, в першу чергу агропромислового комплексу, в кредитах.

Станом на 01.01.1994 р. в народне господарство області направлено 493 млрд. крб. кредитів, в т.ч. короткотермінових - 475 млрд. крб., довготермінових - 18 млрд. крб.

В 1993 р. основні суми кредитів, що надавались, були направлені на виконання урядових програм.

Відділення банку області видали 234 млрд. крб. кредитів, в т.ч.:

- хлібоприймальним організаціям, плодоовочевим комбінатам, іншим переробним підприємствам АПК та заготівельним організаціям споживчої кооперації для фінансування сільськогосподарських товаровиробників за продажу продукції в державні ресурси - 198 млрд. крб. із сплатою позичальниками 2% річних;

- для проведення робіт по заготівлі комбікормів, засобів хімізації, підготовці виробничих потужностей до переробки, за купівлю паливом - 36 млрд. крб.; із стягненням 30 % річних.

Середні процентні ставки на короткотермінових кредитах за 1993 р. склали 78.5 %, по довготермінових - 88.1 %.

За минулий 1993 рік в цілому по дирекції сплачено в бюджет33.1 млрд. крб. у вигляді прибуткового податку на дохід, в тому числі у місцевий бюджет - 16.5 млрд. крб. Крім того, перераховано 1.8 млрд. крб. на державне соціальне страхування.

За рік дирекцією і відділеннями банку "Україна" АК області направлено на благочинну діяльність і спонсорство 285.4млн. крб., в тому числі на підтримку комунального господарства м. Львова і м. Винники - 30.4 млн. крб., на розвиток культури - 12.6 млн. крб., освіти - 19 млн. крб., духовне відродження - 9 млн. крб., милосердя - 117.5 млн. крб. та інше.

У всіх відділеннях банку впроваджена система електронних платежів, на що використано 325 млн. крб. власних коштів банку. Львівське регіональне управління Промінвестбанку обслуговує понад 300 господарських одиниць і 17 000 фізичних осіб -вкладників. Серед його клієнтів більшість великих промислових підприємств міста та області. Оплачений статутний фонд банку складає 12 млрд. крб., що дозволяє в основному задовольнити потребу в кредитах не тільки малих і середніх, а й найбільших великих підприємств області.

Станом на 01.11.1993 р. кредитні вкладення в господарство області склали по управлінню банку 146.4 млрд. крб., в т.ч. короткострокові - 117.7 млрд. крб. і довгострокові - 28.7 млрд. крб.

Пріоритет при кредитуванні банком надається базовим галузям господарства. При цьому вартість кредитів для них завжди встановлюється нижчою від вартості кредитів, що надаються комерційним структурам.

Заборгрваність державних підприємств по кредитах станом на 01!!1993 р. складала 119.7 млрд.крб. або 81.8 % всієї заборгрваності по області, в тому числі :

- машинобудування 22.4 15.3

- паливно-енергетичний комплекс 29.3 20.0

- хімічна промисловість 10.0 6.8

- транспорт і зв'язок 12.8 8.7

- забезпечення нафтопродуктами 18.2 12.4

- будівельний комплекс 6.0 4.1

Характерно, що Промінвестбанк не обмежує сферу своєї діяльності співробітництвом з промисловими підприємствами. Львівській дирекції АПБ "Україна" передані кредитні ресурси для кредитування сільського господарства на суму 15 млрд. крб. по ставці, нижчій від облікової ставки Нацбанку на 90 %, тобто по ставці 150%. На суму 2.1 млрд. крб. надано пільгових (під 150%) кредитів безпосередньо клієнтам банку "Україна" АК.

Установами Промінвестбанку здійснюється широка благочинна діяльність, за 9 місяців 1993 р. надано благодійної допомоги в сумі 21.2 млн. крб., в тому числі :

- на розвиток культури - 11.3 млн. крб.

- на розвиток спорту - 6.7 млн. крб.

- на духовне відродження - 0.6 млн. крб.

- милосердя - 2.6 млн. крб.

Львівська обласна дирекція "Укрсоцбанку" здійснює кредитно-розрахункові обслуговування 5 тисячі клієнтів.

Обласна дирекція "Укрсоцбанку" майже єдиний банк у Львові, де найбільш сконцентровано обслуговування всіх підприємств і організацій соціальної сфери міста.

Широку кредитну підтримку дирекція в першу чергу надавала підприємствам охорони здоров'я, легкої промисловості, будівельного комплексу, державної торгівлі.

Станом на 01.01.1994 р. загальна заборгованість по виданих дирекцією кредитах склала 168.6 млрд. крб. або 16,6 % загальних кредитних вкладень в господарство області, з них: по організаціях торгівлі - 56. млрд. крб., по організаціях охорони здоров'я - 22.5 млрд. крб., по організаціях легкої промисловості - 33.1 млрд. крб.

Так, для вирішення питання забезпечення потреб населення медикаментами питання забезпечення потреб населення медикаментами і гостродефіцитними ліками для подання першої допомоги діабетичним і сердечним хворим, астматикам та іншим аптечній базі НВО "Укрфармація" було видано в 1993 р. кредитів на загальну суму 38.8 млрд. крб. під 180-200 % річних. Позички направлялись на конвертацію валюти для закупівлі ліків в Польщі, Чехії, Білорусії, Росії.

Підприємствам легкої промисловості в 1993 р. видано позичок на суму 45.1 млрд. крб.

В ІІІ-ІV кв. 1993 активно видавалися обласною дирекцією Укрсоцбанку позики підприємствам торгівлі на закупку і закладку м'яса і масла тваринного на зберігання на загальну суму 25.6 млрд. крб. під 80-170 %.

Втрати облдирекції від застосування пільгових процентних ставок, які є значно нижчі від діючих, призвели дирекцію до втрати в середньому за період кредитування цих міроприємств в сумі 5 млрд. крб.

Дирекцією здійснюється фінансування і кредитування капітального будівництва, в основному, будівель і об'єктів соціально-побутового призначення.

За 1993 р. дирекцією отримано прибуток в сумі 84.4 млрд. крб., з яких сплачено в бюджет - 25.3 млрд. крб.

Дирекцією "Укрсоцбанку" в 1993 р. направлено на благочинні цілі 80.2 млн. крб.

Установами обласного банку області залучено в 1993 р. на вклади населення 58 млрд. крб. Залишок вкладів на 01.01.1994 становить 67.85 млрд.крб., в порівнянні з 1992 р. сума вкладів на одного вкладника зросла в 6.6 разів, та становить 24579 крб.

У відповідності з угодою між Ощадним банком Львівщини перерахували Нацбанку у фонд регулювання кредитних ресурсів 7.6 млрд. крб., та передали за плату (240%) кредитних ресурсівв сумі 16.6 млрд. крб.

У 1993 р. установи Ощадбанку Львівщини видали 94.8 млрд. кредитів, в тому числі банкам - 32.8 млрд. крб. В першу чергу кредити направлялись на підтримку державних підприємств.

Для підтримки сільськогосподарського виробниццтва селянському банку "Дністер" передано кредитні ресурси на суму 6.5 млрд. крб.

Вже в 1994 р. видано кредити на виплату зарплати шахтарям в сумі 5.5 млрд. крб. ВО "Світоч" - 2 млрд. крб.; заводу м'якої покрівлі - 1.2 млрд. крб. Всі ці кредити надані на пільгових умовах.

Середньорічна процентна ставка по виданих кредитах в 1993 р. в установах банку становила 302.3 %. Крім цього, для потреб населення видано довготермінових позик на суму 1.9 млрд. крб., в тому числі на індивідуальне житлове будівництво 1.4 млрд. крб.

В результаті проведеної роботи установи Ощадбанку області отримали в сумі 25.3 млрд крб. із одержаної суми прибутку оплачено в бюджет податку на доходи 9.2 млрд. крб.

На протязі минулого року установи Ощадбанку проводили велику доброчинну та спонсорську діяльність . На доброчинні пожертви виділено 45.8 млн. крб. Кошти виділялись з фонду милосердя для фінансової допомоги людям похилого віку, обласному управлінню Червоного Хреста, на будівництво та реставрацію церкві.

Успішне виконання установами Ощадного банку завдань в значній мірі залежить від матеріально-технічної бази установ банку, зокрема забезпеченістю їх відповідними службовими приміщеннями. В даний час у м. Львові мережа установ Ощадного банку складає лише 65 % нормальної потреби.

_"Малі" комерційні банки .у відповідності зі своєю статутною діяльністю сприяли розвитку підприємств, сформованих за участю приватного та акціонерного капіталів.

Приймали участь у кредитуванні державних програм по забезпеченню регіону паливно-мастильними матеріалами та збиранню сільськогосподарської продукції; кредитували підприємства, розвиток яких має важливе регіональне значення.

Так, наприклад, АТ "Електронбанк" на 01.011.1994 р. надав кредити 106-и підприємствам і організаціям.

За 1993 р. ним було надано короткотермінових кредитів на загальну суму 35.3 млрд. крб. Більшее половини всіх кредитних вкладень - 19.6 млрд. крб. банк спрямовує на кредитну підтримку загальнодержавних програм по розробці, освоєнню і виробництву нових моделей кольорових телевізорів (Національна програма "Український телевізор"), середня процентна ставка станом на 01.01.1994 р. по банку склала 411.5 %, мінімальна - 200 %, максимальна - 500 %.

По кредитах, наданих акціонерам-засновникам банку, середня процентна ставка на 01.01.1994 складала 300 %, що на 11 пунктів нижче від середньої по всіх наданих кредитах.

Із загальної суми виданих кредитів - 13.2 млрд. крб., або37.4 % направлено у сферу виробництва товарів народного споживання.

В 1993 р. продовжено довготермінове фінансування за рахунок централізованих кредитних ресурсів НБУ науково-технічної програми "Реконструкція і технічне переозброєння підприємств"АТ "Концерн - Електрон" для виробництва телевізорів 5-6 поколінь на суму 1500.0 млн. крб. з оплатою 30 % річних і за рахунок індексації статутного фонду банку на суму 64.9 млн. крб. з оплатою 10 % річних.

Прибуток від проведення кредитних операцій склав 9419.2 млн. крб., що в 32 р. перевищує прибуток 1992 р.

В цілому за 1993 фінансовий рік банком отримано прибуток в сумі 19.2 млрд. крб., із яких сплачено бюджету 6.8 млрд. крб., 3.8 млрд. крб. направлено на розвиток банку, а решта прибутку направлено на виплату дивідендів.

АТ "Улектронбанком" в 1993 р. направлено на благочинні цілі 33.8 млн. крб., зокрема на допомогу інвалідам, дітям Чорнобиля, на організацію виставки творів Євгена Лещена в Державному музеї України та інше.

Акціонерне товариство Західноукраїнський комерційний банк (АТ ЗУКБ) і його 11 філій в 1993 р. надали кредитів у державній валюті на суму 80.8 млрд. крб. Залишок кредитних вкладень зріс з 2.3 млрд. крб. на 01.01.93 р. до 18.6 млрд. крб. на 01.01.1994 р.

Видані кредити направлені на придбання палива для електростанцій ВО "Львівенерго", придбання нафтопродуктів і АТЕК-14660, розвиток виробництва товарів народного споживання Львівським мотозаводом, організацію швейного виробництва МТ "Нот" і товариства з обмеженою відповідальністю "Овер", питання автотранспорту і оргтехніки на комерційну діяльність.

Основним джерелом кредитних ресурсів були власні кошти банку. Так, при середньомісячній заборгованості по кредитах 7.5 млрд. крб. середні залишки власних коштів складали 3.5 млрд. крб. або 46.7 % до виданих кредитів, крім того, середні залишки залучених депозитів, вкладів громадян і міжбанківських кредитів були 3 млрд. крб. або 40% по наданих кредитах.

Середня процентна ставка по кредитах за 1993 рік складала 284 % і зросла із 140 % на початок року до 372 % на 01 січня 1994 р.

Крім того, протягом 1993 р. клієнтам банку було видано кредитів в іноземних валютах в перерахунку на долари США на загальну суму 1678357 доларів. Погашено протягом року 1065855 доларів США, що складає 64 % від суми наданих кредитів.

Загальна заборгованість по кредитах станом на 01.01.1994 р. становила 1384234.15 доларів США, що на 45%, більше заборгованості на початок 1993 р. складала 284 і зросла із 140 % на початок року до 372 % на 01 січня 1994 р.

Крім того, протягом 1993 р. клієнтам банку було видано кредитів в іноземних валютах в перерахунку на долари США на загальну суму 1678357 доларів. Погашено протягом року 1065855 доларів США, що складає 64 % від суми наданих кредитів.

Загальна заборгованість по кредитах станом на 01.01.1994 р. становила 1384234.15 доларів США, що на 45 % більше заборгованості на початок 1993 р.

Видані кредити направлені на придбання медикаментів фірмою "Ікар ЛТД", на організацію швейного виробництва СП "Силует Даві-Дан" та СП "Золота Корона", придбання автотранспорту Львівським автомобільним транспортно-експедиційним комбінатом, на виробництво будівельних матеріалів АТ "Рось", придбання оргтехніки, меблів, продуктів харчування та іншу комерційну діяльність.

Середня процентна ставка по кредитах становить 25 % річних. Джерелом коштів для кредитування були депозитні вклади підприємств, громадян та власні кошти банку.

Прибуток банку склав 17424 млн. крб., з якого 6603 млн. крб. сплачено в бюджет, 3442 млн. крб. направлено в фонд розвитку банку, 3544 млн. крб. - в резервний і страховий фонди банку, 2684 млн. крб. - на виплату дивідендів і 1751 млн. крб. - в фонд матеріального заохочення.

За рахунок фонду розвитку в 1993 р. придбана оргтехніка вартістю 1966 млн. крб., 472 млн. крб. використано на обладнання приміщень і автотранспорту.

Комерційний банк "Золотий лев" надав кредитну підтримку колгосп-агроторгу "Білківський" в сумі 173 млн. крб. для розрахунків за паливно-мастильні матеріали.

Акціонерно-комерційним банком "Галицький" надано кредит в сумі 93 млн. крб. малому підприємству "Джерела Карпат" на будівництво заводу мінеральних вод терміном до 1995 року під пільговий процент.

Кооперативним банком "Дністер" надано кредит в сумі 200 млн. крб. для завершення будівництва м'ясо-молочного комплексу в с. Верхнє Синьовидне Сколівського району.

Акціонерно-комерційним банком "Львів" надано кредит агро фірмі "Галичина" на оплату паливно-мастильних матеріалів в сумі 100 млн. крб. під пільговий процент - 120 %.

За 1993 р. комерційні банки області за винятком АКБ "Галицький" спрацювали з прибутками. Загальна сума балансового прибутку склала 395.9 млрд. крб. 339.4 млрд. крб. або 85 % загального прибутку отримано великими комерційними банками та їх філіями, розміщеними в області, а саме обласною дирекцією АПБ "Україна" АК - 94.7 млрд. крб., облуправлінням Промінвестбанку - 131.6 млрд. крб., обласною дирекцією "Укрсоцбанку" - 84.4 млрд. крб., облуправлінням Ощадбанку - 25.3 млрд. крб. Львівським відділенням "Укрексімбанку" - 3.4 млрд. крб. 48.2 млрд. крб. або 12.2 % всього прибутку зароблено "малими" комерційними банками.

АКБ "Галицький" допустив збиток в сумі 145.3 млн. крб., в зв'язку з несвоєчасною сплатою позичальникам відсотків за кредит в сумі 834 млн. крб., які рахуються на доходах майбутніх періодів.

За 1993 р. - 145.8 млрд. крб. банками спрямовано платежів в бюджет у вигляді відрахувань від доходів.

Комерційними банками за рахунок своїх фондів надано благочинних пожертвувань на суму понад 600 млн. крб.

З метою забезпечення виконання комерційними банками зобов'язань перед своїми клієнтами та зменшення інфляційних процесів держави комерційні банки здійснюють обов'язкове відрахування у фонд ресурсів банківської системи.

Встановлена норма відрахувань у фонд обов'язкових резервів банківської системи становила від 20-60 %. Сума відраховано у цей фонд станом на 01.01.1994 р. по області складала 250.3 млрд. крб., у тому числі: по облуправлінню Промінвестбанку -65.7 млрд. крб., по облдирекції АПБ "Україна" АК - 66.6 млрд. крб., по облдирекції Укрсоцбанку 89.6 млрд. крб., по "малих" комерційних банках - 18.8 млрд. крб.

На підставі ст. 48 Закону України "Про банки та банківську діяльність" облуправлінням НБУ здійснюється контроль за дотриманням юридично самостійними комерційними банками встановлених економічних нормативів. Цей контроль здійснюється щомісячно на підставі звітних балансів, які представляють комерційні банки на перше число кожного місяця.

До комерційних банків, які неодноразово порушували економічні нормативи, зокрема, показники ліквідності, у відповідності до ст. 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" застосовувались економічні санкції, а саме: до комерційного банку "Галебанк", АКБ "Галицький", АКБ "Верховина".

Облуправлінням Нацбанку здійснюється контроль за дотриманням режиму операцій по кореспондентських та субкореспондентських рахунках. Банки, які допускали проведення платежів при відсутності реальних ресурсів на кореспондентських і субкореспондентських рахунках сплатили штраф в сумі 2.9 млрд. крб., в т. ч. АКБ "Верховина " - 200.8 млн. крб., АКБ "Галицький" - 7.9 млн. крб., АТ ЗУКБ - 4.7 млн. крб.

Станом на 01.01.1994 р. сума сформованих банками статутних фондів становила 51.9 млрд. крб., з них по дирекції АПБ "Україна" АК - 5.2 млрд. крб., по облуправлінню Промінвестбанку - 17 млрд. крб., по обласній дирекції "Укрсоцбанку" - 1.4 млрд. крб.

По "малих" комерційних банках станом на 01.01.1994 р. сума сформованих статутних фондів складала 28.2 млрд. крб.: при заявлених 40.3 млрд. крб. Значною проблемою в господарстві області, як і держави в цілому, є стан розрахунків станом на 01.09.1993 р. дебіторська заборгованість (по даних Мінстату) становила 538.4 млрд. крб. і у відповідності до початку року зросла в 6 разів; кредиторська заборгованість становила 2537 млрд. крб. і зросла відповідно до початку року в 33 р.

По темпах росту дебіторської заборгованості у відповідності з початком року наша область займала 24 місце в республіці, а по кредиторській - друге.

Співпраця комерційних банків з держадміністрацією Львівської області сприяла вирішенню, в деякій мірі, концентрації вільних кредитних ресурсів в межах області, спрямовання їх на загальнодержавні потреби. Необхідно було б спільно з асоціацією комерційних банків узгодити їх кредитну підтримку шляхом концентрації кредитних ресурсів на договірних засадах.

4. Про перспективи та основні шляхи вдосконалення банківської системи України

Реальна ступінь "ринковості" банківської системи, співвідношення в ній централізованих і децентралізованих джерел повністю повинна визначатись ступінню "ринковості" господарського ладу України, а також її державним та політичним ладом.

Банківська система в значній степені буде відображати реальності, які склалися в банківській справі на протязі останніх 60 років (розподіл грошових нагромаджень, роль окремих кредитних інститутів, основні грошові потоки і т.д.). Українська банківська система не може бути повністю адекватна класичним двохрівневим системам, які створились в індустріальних країнах з економікою, яка стабільно розвивається. На відміну від них, це - банківська система перехідного господарства або господарства, що розвивається і відрізняється нестабільністю та різкими структурними зрушеннями. Українська банківська система повинна обслуговувати процес реформ:

- диверсіфікацію власності (приватизацію, становлення незалежного приватного сектору);

- демонополізацію;

- становлення нових ринків (цінних паперів, землі, основних фондів, страхових послуг, науково-технічної продукції та інформації);

- технічну, технологічну, та продуктову перебудову господарства, конверсію та скорочення військових витрат;

- перебудову міжрегіональних та міждержавних зв'язків;

- посилення відкритості економіки, її інтеграцію у міжнародні господарські зв'язки;

- перерозподіл повноважень між центром та регіонами.

Разом з тим банківський сектор України повинен забезпечити максимальну стійкість грошової системи в період реформ, сприяти стабільному функціонуванню основної частини Українських підприємств.

Банківська система повинна бути заснована на розширенні приватної власності у фінансовому секторі, на множинності видів кредитних інститутів, на створенні механізму представництва і балансування інтересів всіх сторін, які зацікавлені в стабільному та стійкому розвитку банківської справи.

Разом з тим повинно відбутись зміцнення централізму у банківській системі, підвищення ролі Національного банку України в ініціації і проведенні політики ринкових банківських реформ.

Випереджаючими темпами повинна розвиватись інфраструктура ринкової банківської системи - правове забезпечення, інформація і зв'язок, наукове обслуговування і банківська освіта.

Зміни в банківській справі повинні відбуватись як відображення реформ в реальних галузях народного господарства, в державному і політичному устроях. Банківські реформи повинні здійснюватись значно повільніше, ніж відбуваються політичні перевороти і рвуться матеріальні зв'язки в господарському механізмі. Стрибання розпаду і заохочення інтеграції - такі риси повинна придбати еволюція банківської системи при її ринковому реформуванні.

Основна мета реформування комерційних банків в Україні - створення національної мережі таких банків, які би стали кредитними установами, що добре регулюються і знаходяться під повноцінним банківським наглядом і в зв'язку з цим користуються довір'ям клієнтів.

Необхідно підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України Закон про кредитні інститути і кредитування, який визначає правові, юридичні та економічні джерела функціонування кредитно-банківської системи. Було б доцільно передбачити в цьому законі, щоб контроль за діяльністю кредитних установ здійснювався спеціальним контролюючим комітетом, незалежним від Нацбанку України і підзвітним Верховній Раді України (наприклад, Національним контрольним відомством по кредитуванню).

Такому комітету треба передати деякі функції НБУ, які у світовій практиці не властиві Центральним банкам (реєстрація та заборона на ведення банківської справи, контроль за дотриманням всіх законодавчих документів, нагляд за ліквідністю банків іт.д.).

Введенню твердої, вільно конвертованої Національної валюти буде сприяти Закон про вілютний контроль, який на відміну від діючого закону про вілютне регулювання, дозволить залучати іноземні інвестиції, розширить коло суб'єктів валютного ринку, знищує залишки державної монополії зовнішньої торгівлі.

Відсутність законодавчої бази по управлінню нерухомим майном вимагає негайної розробки законів про іпотечний банк. Це дозволить відродити в Україні прогресивну форму кредитних установ для надання довгострокових кредитів під заставу і в той же час забезпечить зниження ризику банків та їх клієнтів від можливих банкрутств.

Важливе місце повинен займати Закон про інвестиційний банк та інвестиційні фонди. В ньому необхідно передбачити гарантії для фінансування довгострокових програм. Наявність такого закону дозволить створити правові основи для функціонування первинного та вторинного ринку цінних паперів, розміщення фондових паперів акціонерних товариств, управління інвестиційними фондами і т.д.

Реабілітація приватної власності вводить в економічний побут новий для держави тип відносин - трастові (довірчі) операції, які складаються з трьох основних операцій - розпорядження спадщиною, виконання операцій за дорученням, агентські послуги.

Їх юридична направленість; а також відсутність правових норм, які регламентують такі операції, вимагають розробки Закону про трастові операції.

Відродження в Україні кредитних союзів та товариств взаємного кредиту як "народних банків", діючих за принципом самодопомоги і самоконтролю, дозволяє населенню вигідно зберігати власні заощадження, користуватися пільговими кредитами та іншими послугами.

Кредитні товариства акумулюють порівняно невеликі внески громадян, що дає можливість використовувати їх при фінансуванні проектів з прибутком для членів товариства, заохочують громадян в активну економічну діяльність законодавчою основою кредитних товариств повинен бути Закон про товариства малого кредиту.

Спеціальний законодавчий акт про функції і діяльність РБУ (а не розділ в Законі про банки) повинен визначити основні напрями його діяльності. Нацбанк України повинен забезпечувати стабільність національної валюти, визначати і регулювати грошово-кредитну політиків шляхом впливу на об'єм грошової і кредитної маси, що знаходиться в обігу, встановлення валютних курсів, а також процентних ставок, виконання обов'язків головної банківської інстанції перед іноземними та українськими суб'єктами господарської діяльності, регулювання діяльності комерційних банків через політику фінансування.

При діючій жорсткій політиці регулювання діяльності комерційних банків зі сторони Нацбанку неможливий розвиток цивілізованої кредитно-грошової системи незалежної України. Тому потрібно розробити новий економічний і правовий механізм регулювання відносин суб'єктів банківської діяльності. Адміністративно-нормативний метод регулювання потрібно замінити спеціальним інструментом банківського обігу.

Комерційний банк повинен задовольняти таким наступним вимогам:

- мати загальну ліцензію на діяльність в якості банку;

- здійснювати в якості обов'язкового мінімуму депозитні, розрахункові і кредитні операції;

- знаходитись під наглядом ТБУ4

- дотримуватись вимог, які пред'являються до кредитних установ, що добре регулюються.

Для використання в українській практиці повинна бути вибрана агресивна модель поведінки банку-універсального, який має тісні зв'язки з підприємством, який широко здійснює нетрадиційні банківські операції. Такий вибір обумовлений наступними причинами:

1. Універсальність банку: банки, діючи на нових ринках, здійснюючи нетрадиційні банківські операції, здатні прискорити розвиток нових ринків, доповнюючи відсутність на них готових ринкових структур; в умовах грошової інфляції банки змушені все більшу частину своїх ресурсів вкладувати в негрошові активи;

2. Агресивність банку: саме така модель підходить для нестабільної та перехідної економіки; сприяє структурній перебудові господарства, становленню нових ринків.

3. Широка участь в капіталах господарства: відображення зв'язків банків і підприємств, що склалися в умовах директивної економіки; зберігання в умовах інфляції активів банків від знецінення; сприятливий режим для довгострокових інвестицій в період структурної перебудови, можливість конверсії частини безнадійної заборгованості державних підприємств в акції, що знаходяться у власності банків.

4. Жорсткість регулювання діяльністю банків визначається вибором моделі універсального агресивного банку, що несе за собою підвищення ризику в банківській справі; нестійке фінансове положення багатьох банків, міжнародним банківським співтовариством.

Завдання реформування комерційних банків складаються з наступного:

- перевід частини існуючих банків в розряд фінансових компаній або приєднання до більш крупних банків. В зв'язку з тим, що відбудеться відсів малих і нестійких кредитних інститутів, відбудеться деконцентрація крупного банківського капіталу і посилиться деконкурентність банків;

- створення групи з 20-40 крупних банків як основи національної банківської мережі, які би мали розгалужену мережу філіалів, діяли в національному масштабі, мали прямий доступ до платіжної системи, маючи рахунки для розрахунків інших кредитних інститутів, підтримували високий рівень регулювання своєї діяльності;

- створення групи 4-7 найбільших банків, які б були визнані зарубіжними банками в якості добре регулюючих кредитних установ і надійних банків;

- створення державних кредитних інститутів повинно обмежуватись 5-8 невеликими банками, які би виконували спеціальні завдання (підтримка фермерства, кредитування житлових програм). Пільгова підтримка державних підприємств повинна здійснюватись через директивний розподіл НБУ кредитних ресурсів на ці цілі в комерційні банки на пільгових умовах;

- створення представницької групи комерційних іноземних і спільних банків на території України.



Висновки

Банківська система України ще перебуває в стані становлення, причому цей процес відстає від потреб реформування економіки. У цьому виявляється взаємозалежність всієї економічної системи та системи банків, яка є "нервовою системою" господарського механізму. Основною причиною слабкості системи банків є не стільки сучасний інфляційний процес (це зовнішній прояв, який у свою чергу посилюється діяльністю банків), скільки економічна криза, спад виробництва, розрив традиційних господарських зв'язків як із зарубіжжям, так і у межах України. Лібералізація та безконтрольне зростання цін спричинило велику нестачу оборотних засобів і коштів для інвестицій, які практично, припинилися. Це у свою чергу спричинило масові неплатежі, гіпертрофовану потребу у кредитних ресурсах. Виникла суперечність: без дешевих кредитів не можливо здійснювати структурні перебудови у народному господарстві України. Але гостра потреба в кредитних ресурсах зумовлює властиве для кризової ситуації зростання процентних ставок.

Ліквідація державної монополії у банківській справі єдиного у країні державного банку шляхом відродження спеціалізованих (але все ж за формою власності державних); а пізніше перетворення їх у комерційні банки та виникнення численних акціонерних та приватних банків створюють сприятливі умови для здорової конкуренції у банківській справі як основи поліпшення кредитного та розрахункового обслуговування підприємств усіх форм власності.

Водночас в Україні об'єктивно відбувся процес зближення та переплетення банків з господарськими структурами, з одного боку, як засновників і акціонерів комерційних банків, а з іншого - банки стають акціонерними підприємствами. Лише за таких умов, що повсюдно мають лице у ринковій економіці комерційні банки будуть зацікавлені у ринковій економіці, будуть зацікавлені не просто отримувати процент та збагатитися на кризовій ситуації в економіці, а домогтися процвітання підприємств.

Важливо, щоб центральний банк - НБУ - не заважав комерційним установам, що обслуговують народне господарство, виконувати свої операції, не втручався адміністративно.

Ринкова економіка може розвиватись в повній мірі на основі різноманітних за своєю діяльністю банків (ділових, ощадних, іпотечних, товариств взаємного кредиту, кредитної кооперації).

В перспективі банки в інтересах підвищення ефективності своєї діяльності можуть функціонувати як групи, які об'єднують страхові аудиторські, інформаційні товариства, біржі, лізингові та факторингові компанії.

Певні зміни вимагаються і в банківській (кредитній) політиці. На жаль, сучасна кредитна політика не здійснює стабілізуючого впливу на грошовий обіг, вона в значній мірі направлені на підтримку видатків бюджету та його величезного дефіциту.

Сьогодні продовжується бюджетна емісія, яка насичує господарський обіг зайвими грошима, які не мають матеріального забезпечення. Друкуючий верстат включений на повну потужність і якщо його робота не буде призупинена, це може привести до виникнення нових диспропорцій в суспільному розвитку.



Література

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність " //Відомості Верховної Ради України - 1991 - N 25 - стр.281.

2. Довідка обласного управління Національного банку України Львівської області "Про грошово-кредитні відносини в господарстві Львівської області за 1993 рік".

3. Акціонерно-комерційний банк "Аваль" // "Ділова Україна" -1993 - N 22 - стр.6