Операції комерційних банків по обслуговуванню безготівкових розрахунків юридичних осіб

Під час використання системи „клієнт-банк” клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів. Якщо це передбачено в договорі, то банк має право виконувати періодичні перевірки клієнта щодо виконання ним вимог захисту інформації та зберігання засобів захисту в клієнтській частині системи „клієнт-банк” і припиняти обслуговування клієнта за допомогою цієї системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

Під час використання системи „клієнт-банк” здійснюється звіряння (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банківською і клієнтською частиною системи „клієнт-банк”, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з інформацією з клієнтської частини системи „клієнт - банк” наприкінці дня.

Крім традиційних можливостей системи “клієнт-банк” - обслуговування клієнтом власних банківських рахунків - система “Bank On-line” дає додаткові можливості для корпоративних клієнтів . Зокрема, контроль за рахунками власних філій чи дочірних підприємств, які знаходяться в різних регіонах і мають відкриті рахунки в будь-якій філії банку, що обслуговує клієнта.

Рівень контролю визначається головним офісом клієнта, в залежності від вибраної схеми роботи із своїми філіями.

Пропонуються три наступні схеми роботи.

1.Головному офісу клієнта надається право лише переглядати виписки по рахунках філії, слідкувати за поступленнями, без права безпосереднього впливу на ці рахунки. Всі дії по рахунках (набір платіжних доручень, передача їх в банк , накладання обох типів електронних підписів ) виконують виключно уповноважені працівники філії.

2.Уповноважені особи філії набирають платіжні документи , накладають один електронний підпис та передають їх в банк . Передані таким чином документи не обробляються банком до тих пір поки вони не будуть підтверджені відповідальним працівником головного офісу клієнта. Підтвердження полягає в накладанні обов'язкового другого електронного підпису на документ. Таким чином жоден документ філії не може бути проведений без дозволу головного офісу клієнта . При цьому в головному офісі залишається можливість , описана в 1 пункті (переглядати стан рахунків філії).

3.В доповнення до попередніх схем роботи уповноважені працівники головного офісу клієнта можуть самі створювати , підписувати і передавати в банк платіжні документи за будь-яку свою філію. Одним з варіантів такої схеми є взагалі заборона філії створювати будь-які платіжні документи по своїх рахунках . Їй надається право лише переглядати стан своїх рахунків . Всі дії над рахунками здійснюють лише уповноважені особи головного офісу клієнта.

Для економії коштів клієнтам пропонується скористатись послугою “Bank On-line Екстериторіальний” - надання послуги “клієнт-банк” з можливістю входження в мережу банку в будь-якому найближчому не прив'язаному до клієнта відділенні, за якої, для виконання операції повного спектру послуги, достатньо здійснити лише локальне (в межах району чи області) модемне з'єднання.

Висновки

Однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежить ефективність функціонування народного господарства в цілому і кожного суб'єкта підприємницької діяльності зокрема, є організація безготівкових розрахунків в грошовому обороті України.

Безготівкові розрахунки - це розрахунки, що проводяться без участі готівкових коштів, тобто в сфері безготівкового грошового обороту. Безготівковий грошовий оборот - це рух грошових коштів без використання готівкових грошей шляхом списання сум за рахунками в банках чи зарахування взаємних вимог.

У країнах з розвинутою економікою частка безготівкових коштів становить понад 90 відсотків, а в нашій країні у зв'язку з тим, що ринкові перетворення тільки починаються, безготівкові кошти становлять тільки близько 60 відсотків платіжного обороту України.

Здійснення безготівкових розрахунків базується на певних принципах, які чітко визначені Національним Банком України і викладені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні № 135 від 29 березня 2001 року з відповідними доповненнями і додатками.

При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись форми розрахунків з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді. Проведення банками безготівкових розрахунків між юридичними особами можливе на основі платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, платіжної вимоги, акредитива, векселя, чека, заліку взаємної заборгованості.

Платіжне доручення - це документ, який є письмовим наказом клієнта банку (власника рахунка) на списання певної суми зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів.

Платіжна вимога-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який містить в собі дві частини: вимогу постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому продукції (виконаних робіт, наданих послуг) і доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму за вимогою постачальника.

Акредитив - це умовне грошове зобов'язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта - наказодавця акредитива (та від його імені) або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі) проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива.

Чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка установі банку , яка веде його рахунок, списати чекотримачу зазначену в чеку суму коштів.

Вексель - безумовне грошове зобов'язання, за яким одна сторона зобов'язана сплатити іншій визначену суму коштів у певний термін.

Платіжна вимога - це розрахунковий документ, за яким кошти списуються з рахунка власника без його згоди, тобто це наказ одержувача коштів про безакцептне переведення йому коштів з рахунка платника.

До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

Всі ці розрахункові документи можуть застосовуватись при здійсненні платежів за товарними і нетоварними операціями.

При здійсненні будь-якої розрахункової операції, пов'язаної з різними формами безготівкових розрахунків, визначається підстава для виконання такої операції. Саме розрахунковий документ є основою для проведення безготівкових розрахунків між суб'єктами господарювання.

Розрахункові документи - це складені за встановленою формою документи, що подаються до банку юридичними особами і містять розпорядження (чи вимогу) про перерахування певної суми грошових коштів у безготівковій формі за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги та інші платежі.

Виходячи зі своїх технічних можливостей, клієнт може передавати у банк документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних документів каналами зв'язку.

Аналізуючи платіжне дорученя як основний вид розрахункових документів, слід виділити те, що використання цієї форма розрахунку значно переважає всі інші види розрахунків. Суб'єкти господарської діяльності у Рівненській, Запорізькій, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській, Луганській, Кіровоградській, Івано-Франківській областях використовували платіжне доручення у понад 95% випадків здійснення розрахунків. А в цілому по Україні платіжне доручення використовується у 90% випадків.

У разі виконання банком розрахунків за платіжними документами клієнта, рахунок якого відкрито в іншому банку, постає потреба взаємодії між банками та виконання міжбанківських платежів: сума з рахунку платника має бути спочатку перерахована на рахунок банку-одержувача, а вже потім - на рахунок самого одержувача. Одним зі способів проведення таких розрахунків є розрахунки через систему міжбанківських електронних платежів Національного банку України, яка являє собою загальнодержавну платіжна систему, яку створено з метою виконання розрахунків (як за дорученням клієнтів, так і за зобов'язаннями банків один перед одним) між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, обробки, передавання та захисту інформації.

Станом на 01.01.2004 року за тією чи іншою моделлю обслуговування консолідованого коррахунку працюють 56 комерційних банків - юридичних осіб, що становить 35,2% загальної кількості банків. Як правило, це найбільші банки. Питома вага сум їх трансакцій становить понад 70%.

Найбільшу кількість трансакцій банки виконують за третьою моделлю обслуговування консолідованого рахунку. За цією моделлю працюють банки з розгалуженою мережею філій такі, як Промінвестбанк, Укрсоцбанк та інші великі банки.

Зважаючи на світові тенденції розвитку платіжних систем, НБУ створює систему електронних міжбанківських розрахунків України (СЕМР) - цілісну систему, що призначена для виконання міжбанківських розрахунків у найбільш зручній для певного користувача формі (режим реального часу, кліринг) та для моніторингу коррахунків банківських установ України.

Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією клієнти можуть застосовувати програмно-технічний комплекс „клієнт банку-банк” (“Bank On-line”). Система “Bank On-line” є програмним комплексом, який забезпечує можливість безпечної віддаленої роботи клієнта з банком і призначена для створення, пересилання (отримання) та обробки електронних розрахункових документів та іншої інформації у формі електронних повідомлень та файлів.

Електронні розрахункові документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису.

Отож, зваживши всі проаналізовані сторони даної теми дипломної роботи, узагальнивши всі розглянуті дані, можна дійти висновку, що однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежить ефективність функціонування народного господарства в цілому і кожного суб'єкта підприємницької діяльності зокрема, є організація безготівкових розрахунків в грошовому обороті України.

Організація безготівкових розрахунків має сприяти процесу відтворення, тобто відповідати конкретним вимогам розвитку економіки. Головна з них - забезпечувати своєчасне отримання кожною господарською організацією коштів за поставлену продукцію, виконані роботи чи надані послуги, тим самим прискорюючи обіг коштів під час розрахунків. Водночас організація безготівкових розрахунків має забезпечувати умови для взаємного контролю постачальника товарів та їх покупця за дотриманням господарських угод та банківського контролю за правилами розрахунків згідно з чинним законодавством та адекватно і в повній мірі реагувати на швидкоплинний і динамічний процес економічних змін сьогодення.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - №1. - C. 3-47.

2. Закон України “ Про Національний банк України “ від 20.05.1999, № 679 - XIV. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1999. - № 7. - C.3 - 23.

3. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 5.04.2001, №23 - ІІІ. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -2001. - № 5. - C.15 - 38.

4. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності.- 2004. - № 1. - С. 15 - 21.

5. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 N 527. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності.- 1998.-№ 12. - С. 37 - 40.

6. Банки и банковские операции. / под ред. Е.Ф. Жукова. - М.: “Банки и биржи”, 1997. - 320 с.

7. Банківська енциклопедія. / Під ред. Мороза А.М.-К.: Ельтон, 1993.-333 с.

8. Банківська справа: Навч. посібн. / За ред. проф. Р. І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314 с.

9. Банківські операції. Підручник ./ За ред. д.е.н., проф.. Мороза А.М. - К.: Ліра, 2002.

10. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. - 3-тє вид., - К.:Т-во “Знання “, КОО, 2002.

11. Дзюблюк О.В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства. К.: Поліграфкнига, 2000.

12. Єрьоміна А. І. Банківські інформаційні системи. - К.: Знання, 2000.

13. Івасів Б.С. Банківські операції з векселями: Навч. посібник. - Тернопіль.:ТАНГ, 1996.

14. Івасів Б.С. Операції комерційних банків: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 1992. - 116 с.

15. Международные расщёты по коммерческим операциям. - М.: Консалтбанкир, 1994.

16. Олійник В. “Клієнт-банк”: особливості договорів на розрахунково-касове обслуговування. // Закон і бізнес. 2000. - № 39. - С. 4.

17. Операції комерційних банків: Курс лекцій. / Коцовська Р., Ричаківська В., Вознюк М., Табачук Г. - Львів.: „Центр Європи”. - 1997.

18. Платіжні системи: Навч. Посібник/ В.А.Ющенко - К: Либідь, 1998.

19. Погребняк В. Тенденції у роботі СЕП 1999 року. // Вісник НБУ. - 2000. - № 4. - С. 62-64.

20. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України / За ред. А.О. Епіфанов, Інститут економіки НАН України. - Суми: Слобожанщина, 1999. - 266 c.

21. Рогач М.В. Інформаційні системи. - К.: Либідь, 2000.

22. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги: Учебн. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1997.

23. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002.

24. Савченко А. Національна система масових електронних платежів на етапі пілотного проекту. // Вісник НБУ. - 2000. - № 11. - С. 13-14.

25. Савченко А. Розвиток платіжної системи України за десятиріччя. // Вісник НБУ. - 2001. - № 5. - С. 43 - 46.

26. Савченко А. СЕП: виповнюється перше десятиліття. // Вісник НБУ. - 2003. - № 7. - С. 28 - 31.

27. Семченко О. Вдосконалюється нормативно-правова база міжбанківських розрахунків. // Вісник НБУ. - 2003. - № 6. - С. 24-26.

28. Сухарський В.С. Економічний словник-довідник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002.

29. Фінанси підприємств: Підручник. / Керівник авторського колективу і науковий редактор проф. А. М. Подерьогін. 2-ге видання, переробл. і доповн. - К.: КНЕУ, 1999.

30. Чистякова Т. Прогресивні форми розрахунків. // Вісник НБУ. - 1997. - № 8. - С. 54-56.

31. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів. Ред.1993. Пул. МТП № 500.

32. www.aub.com

33. www.bank.gov.ua

34. www.fuib.com