Облік виробничих запасів на підприємстві

У разі складання та зберігання облікових регістрів на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їхні копії на паперових носіях на вимоги інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законами.

Підприємство повинне вживати всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечувати їхнє належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і облікових регістрів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Регістри синтетичного і аналітичного обліку зобов'язань на приватному підприємстві «МІС» представлено в таблиці 3.1.3.

Таблиця 3.1.3 Регістри аналітичного та синтетичного обліку запасів

Зміст господарської операції	Назва реєстру синтетичного обліку	Назва реєстру аналітичного обліку
1	2	3
Облік виробничих запасів	Розділ III Журналу 5 , Розділ III А Журналу 5А, Розділ III Б Журналу 5А за рах.20	Відомість 5.1 аналітичного обліку запасів
Облік малоцінних швидкозношуваних предметів	Розділ III Журналу 5 , Розділ III А Журналу 5А, Розділ III Б Журналу 5А за рах.22	Відомість 5.1 аналітичного обліку запасів
Облік виробництва	Розділ III Журналу 5 , Розділ III Журналу 5А за рах.23	Відомість 5.1 аналітичного обліку запасів
Облік готової продукції	Розділ III Журналу 5 , Розділ III Журналу 5А за рах.26	Відомість 5.1 аналітичного обліку запасів



3.2 Облік надходження запасів

Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів на підприємстві ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси» за субрахунками: 201 «Сировина й матеріали; 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»; 203 «Паливо»; 204 «Тара й тарні матеріали»; 205 «Будівельні матеріали»; 206 «Матеріали, передані в переробку»; 207 «Запасні частини»; 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»; 209 «Інші матеріали».

По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту -- витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.

Переважну більшість виробничих запасів підприємство купують у постачальників на підставі укладених договорів (контрактів, угод). На відвантажені (відпущені) матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (у яких вказуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає до оплати), а також податкову накладну. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг).

На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» ведеться облік наявності і руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції.

Субрахунок 203 «Паливо» призначений для обліку твердого і рідкого палива (нафтопродукти), що використовується для технологічних потреб виробництва, роботи транспорту, опалення приміщень тощо, а також оплачених талонів на нафтопродукти і газ.

На субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» ведуть облік усіх видів тари, а також тарних матеріалів, які використовуються для виготовлення тари та її ремонту. облік запас фонд інвентаризація

На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» підприємство веде облік матеріалів, які передані підприємствам-переробникам для виготовлення продукції і включаються до її собівартості.

На субрахунку 207 «Запасні частини» ведуть облік придбаних і виготовлених запасних частин, вузлів і деталей, призначених для проведення ремонту, заміни зношених частин обладнання і транспортних засобів, а також автомобільних шин, обмінного фонду двигунів, вузлів і агрегатів, що створюються в ремонтних підприємствах та підрозділах,

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів. Аналітичний облік обмінного фонду машин, вузлів та агрегатів ведеться за групами: придатні для експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що знаходяться в ремонті.

На субрахунку 209 «Інші матеріали» ведуть облік відходів виробництва, непоправного браку, зношених шин, металобрухту та інших матеріальних цінностей, оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації.

Приймання матеріалів, що надійшли на склад підприємства, здійснюється на підставі прибуткового ордера (ф. № М-4).

Якщо під час приймання виявлені розходження між фактичною кількістю матеріальних цінностей, що надійшли, і кількістю, вказаною у накладній тоді прийом на склад здійснюється на основі акту про приймання матеріалів. При цьому недостача (псування) матеріальних цінностей, виявлена при прийманні їх від залізниці (порту), оформляється комерційним актом, а при прийманні їх на складі - приймальним актом. Ці акти є підставою для пред'явлення претензії винуватцю недостачі (або псування) матеріальних цінностей (транспортній організації) постачальнику - у разі недовантаження або неправильної упаковки (затарення), що послужило причиною псування цінностей при перевезенні).

Матеріали, доставлені автотранспортом, прибуткуються на підставі товарно-транспортних накладних (ф. № І-ТН, № І-ТН спирт). Приймання матеріалів від своїх цехів та інших підрозділів (невикористані матеріали, відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), непоправний брак, матеріальні цінності від списання основних засобів або малоцінних і швидкозношуваних предметів, зношені шини та утильна гума тощо) здійснюється за накладною, яка виписується цехом-здавальником або іншим підрозділом.

Синтетичний облік придбаних запасів на рахунку 20 «Виробничі запаси» та його субрахунках підприємства обліковують за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), яка включає: покупну вартість і транспортно-заготівельні витрати (витрати по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, доставці до складів підприємства, включаючи націнки постачальницьких і посередницьких організацій, мито і митні збори тощо). Ця собівартість виявляється, як правило, тільки наприкінці місяця - після відображення всіх заготівельних операцій і розподілу їх між окремими видами запасів. Документи ж на оприбуткування матеріалів, що надходять до бухгалтерії, вимагають їх систематичного опрацювання і відображення в облікових регістрах, що неможливо робити без попередньої оцінки матеріалів. Тому аналітичний облік запасів протягом місяця ведуть за прийнятими обліковими цінами: покупними (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат) або за розрахунково-плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення від фактичної собівартості).

Наприкінці місяця вартість використаних у виробництві запасів і списаних за обліковими цінами, а також вартість залишку запасів на складах коригують до фактичної собівартості (шляхом списання транспортно-заготівельних витрат або відхилення планової собівартості запасів від фактичної).

Запаси, які надійшли на підприємство без товаросупровідних документів постачальника (тандартамогоа поставки), приймаються на облік за приймальними актами (ф. № М-7) і оформляються записом по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідні субрахунки) в кореспонденції і кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Після одержання від постачальника рахунків-фактур та інших товаросупровідних документів раніше зроблений запис (у цій же кореспонденції рахунків) сторнується і робиться звичайний запис на суму, яка значиться в одержаних документах.

Якщо при прийманні вантажу виявлена недостача матеріальних цінностей, то на дебет рахунка 20 «Виробничі запаси» прибуткують тільки фактично одержані цінності; на вартість недостачі матеріалів, що виникла при перевезенні, на підставі належно оформлених актів пред'являть претензію (передають до судового органу) винуватцю (транспортній організації тощо) і в бухгалтерському обліку відображають по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» в кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

У разі тандартамог відмови від оплати розрахункове платіжних документів за матеріали, що надійшли на адресу підприємства (невідповідність якості, номенклатури, ціни умовам договору тощо), такі цінності приймаються за актами на відповідальне зберігання і обліковуються на тандартамого рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» (субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні») до вказівок постачальника про повернення, переадресування або реалізації на місці.

Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням (заготівлею) виробничих запасів (оплата залізничного тарифу, водного фрахту, навантажувально-розвантажувальних робіт тощо), обліковуються на аналітичному рахунку «Транспортно-заготівельні витрати», який відкривається в складі рахунка 20 «Виробничі запаси». На суму транспортних та інших витрат, які підлягають оплаті постачальникам та іншим стороннім організаціям, у бухгалтерському обліку підприємства роблять запис по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси», аналітичний рахунок «Транспортно-заготівельні витрати», і кредиту відповідних рахунків (63, 685 тощо).

Таким чином на дебеті синтетичного рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) відображається покупна вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками (транспортними та іншими сторонніми організаціями) за надані послуги по перевезенню вантажу здійснюється в журналі-ордері № 6.

Оприбуткування виробничих запасів, одержаних з інших джерел, відображається записом по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) у кореспонденції з кредитом рахунків: 40 «Статутний капітал» (на вартість запасів, внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства); 719 «Інші доходи від операційної діяльності» на вартість безоплатно одержаних запасів від інших юридичних осіб, а також оприбуткованих раніше, не взятих на облік цінностей); 742 «Доход від реалізації необоротних активів» (на вартість придбаних запасів у результаті обміну на необоротні активи).

Аналітичний облік надходження запасів ведеться за кожним видом запасів. Типова кореспонденція надходження запасів, товарів та готової продукції на приватному підприємстві «МІС» показано у таблиці 3.2.1



Таблиця 3.2.1 Облік надходження запасів, товарів та готової продукції

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Оприбутковані запаси	20, 22, 281	631
2	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ у складі вартості оприбуткованих запасів	641	631
3	Відображені витрати на транспортування у складі первісної вартості запасів (на рахунках обліку запасів або на окремому субрахунку для обліку ТЗВ)	20, 22, 281	631
4	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ у складі вартості послуг за транспортування запасів	641	631
5	Оплачені за придбані запаси	631	311
6	Оплачені за транспортні послуги	631	311
Уразі передоплати
7	Проведена передоплата за запаси	371	311
8	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ у складі суми передоплати (за наявності податкової накладної)	641	644
9	Проведена передоплата за транспортні послуги	371	311
10	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ у складі суми передоплати за транспортні послуги (за наявності податкової накладної)	641	644
11	Оприбутковані придбані запаси	20, 22, 281	631
12	Списана раніше відображена сума податкового кредиту з ПДВ при оприбутковуванні запасів	644	631
13	Відображені витрати на транспортування у складі первісної вартості запасів (на рахунках обліку запасів або на окремому субрахунку для обліку ТЗВ)	20, 22, 281	631
14	Списана раніше відображена сума податкового кредиту з ПДВ у складі вартості транспортних послуг	644	631
1	2	3	4
15	Проведений залік заборгованостей	631	371
Закупівля підзвітною особою
16	Видані грошові кошти працівникові під звіт з каси підприємства	372	301
17	Оприбутковані запаси від підзвітної особи	20, 22, 281	372
18	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ у складі вартості запасів за наявності податкової накладної	641	372
19	Списані витрати на відрядження, пов'язані із закупівлею запасів до складу первинної вартості запасів (на рахунках обліку запасів або на окремому субрахунку для обліку ТЗВ)	20, 22, 281	372
Надходження виробничих запасів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів), МШП, товарів як внесок до статутного капіталу
20	Відображений розмір статутного капіталу, оголошеного в засновницьких документах	46	40
21	Відображено отримання від учасника виробничих запасів, МШП, товарів	20, 22, 281	46
Безвідплатне отримання виробничих запасів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів), МШП, товарів
22	Відображена справедлива вартість безоплатно отриманих запасів	20, 22, 281	718
23	Списана сума доходу на фінансовий результат	718	791

Таким чином, можна зробити висновок, що на приватному підприємстві «МІС» рух(зокрема надходження) запасів, МШП, товари та виготовлення готової продукції є достатньо активним. Це свідчить про необхідність забезпечення підприємства запасами для загальновиробничих, загальногосподарських, збутових та інших операційних потреб.

Всі операції з надходження запасів на підприємство оформлюються відповідними первинними документами, які передбачені законодавством і є обов'язковими.

3.3 Облік вибуття запасів

Відповідно до П(С)БО 9, запаси можуть вибувати в результаті:

1) продажу;

2) відпуску у виробництво;

3) відпуску на сторону;

4) передачі в експлуатацію;

5) понаднормових витрат;

6) недостач;

7) безплатної передачі іншим суб'єктам господарської діяльності;

8) обміну на подібні активи;

9) тощо.

Основна маса запасів вибуває з підприємства в результаті продажу на підставі раніше укладених договорів. Відпуск запасів на сторону підприємствам-одержувачам здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. №М-20), затвердженої Наказом №263. Відповідно до нього, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей типової форми №М-20 є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, а для підприємства-одержувача - підставою для оприбуткування. Вона також є підставою для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується підприємством, що здійснює відпуск товарно-матеріальних цінностей, у трьох примірниках. Підставою є договір (контракт), наряд, інші відповідні документи. Вона підписується особою, яка надала дозвіл на відпуск товарно-матеріальних цінностей, і головним бухгалтером.

Перший примірник надається підприємству-одержувачу товарно-матеріальних цінностей як супровідний документ і як підстава для їх оприбуткування. Другий залишається на складі підприємства-постачальника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск. Третій передається пропускному пункту для контролю за вивезенням товарно-матеріальних цінностей за межі території підприємства (філії, відділення, відокремленого підрозділу). Другий та третій примірники передаються зазначеними службами до бухгалтерії для включення в облік.

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей оформлюється на кожну партію вантажу.

Для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника й оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються товаротранспортна накладна - типова форма №1-ТН.

Питання щодо переходу права власності на запаси при їх вибутті вирішується аналогічно, як і при надходженні запасів.

Згідно з П(с)БО 9 оцінка запасів при їх відпуску у виробництво, продаж та іншому вибутті здійснюється одним із таких методів:

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

2) середньозваженої собівартості;

3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

4) собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

5) нормативних затрат;

6) ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є найменування запасів або однорідна група запасів (вид).

Вибір методу оцінки є елементом облікової політики підприємства і не підлягає змінам без вагомих підстав. При виборі методу оцінки вибуття запасів підприємство виходить з інтересів користувачів звітністю. Обрані методи оцінки розкриваються у Примітках до фінансової звітності (п. 29 П(С)БО 9).

Згідно з п. 16 П(С)БО 9 має виконуватись така умова: для всіх одиниць податкового обліку запасів, які мають однакове призначення та однакові

умови використання, застосовується тільки один метод оцінки. Як зазначалось, одиницею обліку запасів є їх найменування або однорідна група

(вид). А оскільки метод оцінки застосовується для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, то для оцінки вибуття окремих видів запасів можуть використовуватись різні методи.

Для оцінки вибуття матеріалів на підприємстві застосовується метод середньозваженої вартості, а для оцінки товарів та готової продукції - метод ціни продажу.

Метод середньозваженої собівартості

Запаси з однаковими вхідними параметрами обліковуються в одній інвентарній картці незалежно від ціни придбання. Облік по партіях не ведеться.

При розрахунку ціни вибуття та періодичній оцінці беруться до уваги всі дані з надходження запасів за звітний період, а при постійній -- лише дані за період, що передував даті останнього вибуття запасів.

Цей метод можна застосовувати для списання взаємозамінних запасів, тих запасів, при списанні яких не потрібно проводити ідентифікацію. Недоліком даного методу є складність визначення середньої ціни в умовах, коли виробничі запаси витрачаються щоденно, або надходять досить часто.

При постійному обліку запасів при застосуванні методу середньозваженої собівартості вартість запасів, що знову надійшли, у усереднюється з тією, що вже наявна. В результаті цього одержується нібито одна партія за однією обліковою ціною, яка визначається як відношення загальної вартості запасів до їх загальної кількості.

Списання вартості витраченого запасу, якщо це витрачання відбудеться після чергового надходження, буде проводитись за новою обліковою ціною. Подібний алгоритм розрахунку використовується для всіх інших закупівель і витрат запасів протягом звітного періоду.

Перевага методу оцінки за середньозваженою собівартістю полягає в тому, що оцінку вартості відпущеного запасу та запасів в залишках можна знайти відразу в момент здійснення операції, що дає об'єктивну інформацію про вартість запасів і практично не дозволяє здійснювати маніпуляції з цифрами.

При періодичному обліку запасів, що найчастіше застосовується в практиці обліку, при використанні методу середньозваженої собівартості робиться припущення, яке спрощує реальну картину руху запасів, а саме: всі запаси надійшли та відпущені в один і той же час - в кінці звітного періоду. Застосування методу середньозваженої собівартості в умовах періодичної оцінки запасів означає, що вартість придбаних протягом звітного періоду запасів необхідно розділити на їх загальну кількість, отримавши таким чином середню ціну придбання запасів, яка і буде ціною вибуття запасів в цьому звітному періоді.

Цей метод оцінки найбільш простий і найменш трудомісткий. Перевагою його є можливість при належному використанні дати об'єктивну картину про стан та рух запасів. Недоліком є те, що простота методу містить в собі загрозу легкого маніпулювання цифрами в бік завищення або заниження показників витрачених запасів.

Метод ціни продажу

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Середній відсоток торгової націнки визначається діленням суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості товарів, одержаних у звітному місяці, на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості проданих у звітному місяці товарів (п. 22).

Оцінка за цінами продажу в роздрібній торгівлі здійснюється з використанням середнього відсотка торгових націнок за формулою (1).

де Втн -- середній відсоток тандартамо націнки;

ТНп -- залишок торговельних націнок на початок звітного місяця;

ТНзв -- сума торговельних націнок за звітний місяць;

Тп -- продажна вартість залишку товарів на початок звітного місяця;

Тзв -- продажна вартість отриманих товарів у звітному місяці.

Кореспонденція рахунків з обліку вибуття запасів, товарів та готової продукції на приватному підприємстві «МІС» представлено в таблиці 3.3.1

Таблиця 3.3.1 Облік надходження запасів, товарів та готової продукції

№ з/п	Зміст господарських операцій	Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Списані запаси, використані:	80	20, 22,281
	-- для виробництва продукції і загальновиробничих потреб	23	80
	-- для загальногосподарських, збутових, інших операційних потреб	791
Реалізація на сторону
2	Відображений дохід від реалізації відвантажених покупцеві запасів	377	712
3	Відображена сума податкового зобов'язання з ПДВ у складі вартості відвантажених покупцеві запасів	712	641
1	2	3	4
4	Списана собівартість реалізованих запасів	84	20, 22
	Сформований фінансовий результат:
	-- списаний дохід від реалізації запасів	712	791
	-- списана собівартість реалізованих запасів	791	84
6	Надійшла оплата за відвантажені запаси	311	377
Списання запасів, втрачених унаслідок надзвичайних подій
7	Списані запаси, втрачені унаслідок надзвичайних подій	85	20, 22, 26, 28
8	Оприбутковані отримані відходи від списання запасів, знищених унаслідок надзвичайних подій	20	75
9	Сформований фінансовий результат:
	-- списані витрати від надзвичайних подій	794	85
	-- списані доходи від надзвичайних подій	75	794
Облік втрат ТМЦ у зв'язку з розкраданням, псуванням
10	Відображена виявлена сума недостачі ТМЦ за балансовою вартістю	84	20, 22, 26
11	Зарахована балансова вартість списаного активу на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи» одночасно із списанням цінностей	072	--
12	Відображено корегування податкового кредиту з ПДВ (коли винна особа не встановлена) -- кореспонденція субрахунків: Дт 641 -- Кд 644	641	644
		84	644
13	Відображений дохід унаслідок визнання (встановлення) винної особи	375	716
14	Списана із тандартамого рахунку 07 «Списані активи» балансова вартість нестачі активу одночасно із списанням суми збитку на винну особу або після закінчення терміну позовної давності	--	072
15	Відшкодована винною особою сума збитку:
	-- шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства	301	375
	-- шляхом утримання із заробітної плати	661
Продаж товару
У оптовій торгівлі
16	Надійшла передоплата за товар від покупця	311	681
17	Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ у складі передоплати за товари	643	641
18	Відвантажений товар покупцеві в рахунок передоплати, що надійшла	361	702
1	2	3	4
19	Списана раніше відображена сума податкових зобов'язань з ПДВ при відвантаженні товару	702	643
20	Списана балансова вартість товарів	84	281
21	Списані транспортно-заготівельні витрати, що припадають на реалізований товар	84	289
22	Проведений залік заборгованості	681	36
23	Списана на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів	791	84
24	Списаний на фінансовий результат дохід, отриманий від реалізації товарів	702	791
У роздрібній торгівлі
25	Передані товари уроздріб	282	281
26	Відображена сума торгової націнки	282	285
27	Поступили грошові кошти за продані товари	301	702
28	Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ у складі вартості проданих товарів	702	641
29	Списана торгова націнка на реалізовані товари	285	282
30	Списана собівартість реалізованого товару	84	282
31	Списана сума ТЗВ, що відносяться на реалізований товар	84	289
32	Списана на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів	791	84
33	Списаний на фінансовий результат дохід, отриманий від продажу товарів	702	791

Отже, можна зробити висновок, що на приватному підприємстві «МІС» рух(зокрема вибуття) запасів, МШП, товари та виготовлення готової продукції є достатньо активним. Це свідчить про необхідність забезпечення підприємства запасами для загальновиробничих, загальногосподарських, збутових та інших операційних потреб. Всі операції оформлюються первинними документами, які визначенні законодавством.

3.4 Порядок проведення інвентаризації та облік її результатів

Одним з основних методів бухгалтерського обліку, який дозволяє виявити зміни, що відбуваються з матеріальними цінностями підприємства є інвентаризація.

Інвентаризація - це спосіб виявлення фактичної наявності та стану цінностей на певну дату за допомогою реєстрації вимірювання, зважування і т.д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів. Проведення й оформлення результатів інвентаризації залишків виробничих запасів здійснюється підприємствами відповідно до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від

11.08.94 р. № 69.

Інвентаризація виробничих запасів на ПП «МІС» здійснюється інвентаризаційною комісією, призначеною наказом керівника підприємства, по місцях зберігання матеріальних цінностей у присутності матеріально відповідальних осіб. Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносяться в інвентаризаційний опис (форма № 21), який складається в двох примірниках і підписується всіма членами комісії. Один примірник опису залишається у матеріально відповідальної особи, а другий - передається до бухгалтерії. В бухгалтерії фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, звіряють з даними бухгалтерського обліку. Матеріальні цінності, по яких виявлені розбіжності (залишки, нестача), записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальна особа повинна надати інвентаризаційній комісії письмове пояснення щодо причини їх виникнення.

Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення щодо оприбуткування надлишків та списання недостач матеріальних цінностей й затвердити протокол у 5-денний строк.

Розмір збитку по недостачі та псуванню матеріальних цінностей, який підлягає відшкодуванню винними особами, визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей», затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06.95 р. № 218, та Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116 (із змінами, внесеними відповідно з Постановами КМУ від 27.08.96 р. № 1009, від 20.01.97 р. № 34, від 15.12.97 р.

№ 1402). За іншими матеріальними цінностями для визначення розміру збитків від розкрадання, псування та недостачі керуються Порядком № 116.

Згідно з зазначеним Порядком розміру збитків від розкрадання, псування, недостачі матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не менше 50,0 % від їх балансової вартості на час виявлення таких фактів з урахуванням індексу інфляції (який щомісячно визначається Держкомстатом України), відповідного розміру податку на додану вартість та акцизного збору за формулою (3.4.1):

де Рз -- розмір збитку;

Бв -- балансова вартість;

А -- сума нарахованої амортизації;

Іінф -- індекс інфляції;

ПДВ -- податок на додану вартість;

Аз -- акцизний збір;

Вп -- вартість пошкоджених матеріальних цінностей;

Вр -- вартість матеріальних цінностей, що були вкрадені;

К -- коефіцієнт, що застосовується до відповідної групи цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування)

бланків цінних паперів та документів суворого обліку визначається з застосуванням коефіцієнтів:

? 5,0 до номінальної вартості, вказаної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

? 50, 0 до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не вказана номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.

При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік надлишків та недостач запасів, що виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений як виняток, якщо пересортиця виникла у однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же період і з матеріальними цінностями одного і того самого найменування (якщо цінності мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару - при відпуску її без розпаковки тари). Проте різниця у вартості недостач і надлишків при більшій вартості недостач цінностей списується на рахунок осіб, що

допустили пересортицю, і з них стягується.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обґрунтоване рішення, чому такі різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходи операційної діяльності підприємства. Типова кореспонденція рахунків при врегулюванні інвентаризаційних розбіжностей по виробничих запасах наведено в таблиці 3.4.1

Таблиця 3.4.1 Облік інвентаризаційних розбіжностей по виробничих запасах

№ з/п	Зміст господарських операцій	Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Оприбутковано лишки виявлені під час інвентаризації	20,22	719
2	Виявлені лишки віднесено на фінансовий результат	719	79
3	Нараховано суму до оплати, яка підлягає відшкодуванню матеріально-відповідальною особою	375	719
4	Сплачено суму відшкодування матеріально відповідальною особою	301, 311	375

Підводячи підсумок можна сказати, що на приватному підприємстві «МІС» до організації проведення інвентаризації відносяться належним чином. Інвентаризація на підприємстві проводиться в строки, виявлені надлишки оприбутковуються, а нестачі списуються на витрати або на винних осіб, діяльність яких призвела до втрати матеріальних цінностей. Для цього підприємством застосовується формула для визначення збитку, який отримує підприємство внаслідок виникнення недостачі, знищення, розкрадання цінностей.



4. Відображення запасів у фінансовій звітності установи

Звітність - це впорядкована система узагальнення показників, які характеризують діяльність підприємства за певний період. Вона складається на підставі даних фінансового обліку, містить кількісні та якісні характеристики діяльності підприємства.

Виходячи із суті та призначення звітності, можна сформулювати до неї такі вимоги:

- обов'язковість - всі підприємства мають подавати звітність;

- державна регламентація - складається звітність за єдиними правилами і показниками, що визначено формами, які затверджуються Державним комітетом статистики України;

- своєчасність, вірогідність, точність і повнота;

- економічність;

- дотримання режиму економії при веденні обліку і складанні звітності.

Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності визначено НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Усіх користувачів інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства поділяють на внутрішніх і зовнішніх.

До внутрішніх користувачів належать:

- керівництво підприємства;

- управлінський персонал;

- працівники підприємства;

- профспілкові органи.

До зовнішніх користувачів належать:

- інвестори;

- акціонери;

- кредитори та постачальники;

- покупці та клієнти;

- податкові органи;

- органи державної статистики;

- інші державні установи.

Фінансова звітність включає п'ять форм:

- Баланс(звіт про фінансовий стан) (форма № 1);

- Звіт про фінансові результати(звіт про сукупний дохід) (форма № 2);

- Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

- Звіт про власний капітал (форма № 4);

- Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5).

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

- підприємство;

- дату звітності та звітний період;

- валюту звітності та одиницю її виміру;

- відповідну інформацію за звітний період і аналогічний період
попереднього року;

- облікову політику підприємства/установи та її зміни;

- консолідацію фінансових звітів;

- припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

- обмеження щодо володіння активами;

- участь у спільних підприємствах;

- виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;

- переоцінку статей фінансових звітів;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними
положеннями (стандартами).

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

· придбання, продажу та володіння цінними паперами;

· участі в капіталі підприємства;

· оцінки якості управління;

· оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

· забезпеченості зобов'язань підприємства;

· визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

· регулювання діяльності підприємства;

· інших рішень.

Техніка заповнення показників фінансової звітності (Балансу) за даними обліку запасів по приватному підприємству «МІС» показано у таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Техніка заповнення показників Балансу за данними обліку

Стаття звіту	Код рядка	Підстава для заповнення (данні обліку)
1	2	3
Запаси	1100	У статті відображають загальну вартість активів:які утримуються для подальшогo продажу за умoв звичайної господарської діяльності; які перебувають у процесi виробництва з танд подальшого продажу продукту виробництва; які утримуються для споживання та час виробництва продукції, виконaння робіт i надання послуг, a танд управління підприємством. Якщo підприємство навoдить у Балансі додаткові танд 1101-1104, тo показник рядка 1100 повинeн дорівнювати сумі танда 1101, 1102,1103,1104. Пoказник цього рядка стосовно запасів включають у підсумок балансу
Виробничі запаси	1101	Вартість запасів, МШП, сирoвини, основних i допоміжниx матеріалів, палива, купівельних напівфабрикатiв i комплектуючих виробів, запасних танда, тари т інших матеріалів, призначениx для споживання під та нормального операційного циклу
Незавершене виробництво	1102	Витрати на незавершене виробництво т незавершені роботи (послуги), a танд вартість напівфабрикатів власного виробництва т валова заборгованість замовників т будівельними контрактами
Готова продукція	1103	Запаси виробів нa складі, обробка тан закінчена та якi пройшли випробування, приймання, укомплектовані згіднo з умовами договорів iз замовниками т відповідають технічним умовам i тандартам. Продукція, яка не відповідає наведeним вимогам (крім браку), i рoботи, якi не прийняті замовником, відображаютьcя y складі незавершеного виробництва
Товари	1104	Вартість (без суми торговельних націнок) залишків товарів, якi придбані підприємствами для подальшoго продажу

В Примітках до річної фінансової звітності розкриватися:

- методи оцінки запасів;

- балансова (звітна) вартість запасів у розрізі груп;

- балансова (звітна) вартість запасів, відображених на балансі за чистою вартістю реалізації;

- балансова (звітна) вартість запасів, що перебувають у переробці, на комісії, у заставі;

- сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою здійснено оцінку запасів, раніше уцінених.



5. Індивідуальне завдання

Таблиця 5.1 Облік господарських операцій приватного підприємства «МІС» за грудень 2014 року

Дата	Зміст господа	Кореспонденція рахунків	Сума
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
26.08	Придбано автомобіль Ford Transit	152	631	239590,94
26.08	Відображено ПДВ	631	641	47918,19
27.08	Оплачено постачальнику за автомобіль Ford Transit	631	311	299488,68
29.08	Введено автомобіль Ford Transit в експлуатацію	104	152	299488,68
02.10	Передано з виробництва до складу готову продукцію	281	23	-
31.10	Списано дизельне паливо на витрати збуту	803	203	1300,27
01.12	Реалізовано готову продукцію (сумки) ПП фірма «SWIFT»	361	701	190713,72
01.12	Відображено суму податкового зобов'язання	701	643	38142,74
01.12	Списано виробничу собівартість реалізованої продукції	901	26	1777,85
01.12	Списано виробничу собівартість реалізованої продукції на фінансовий результат	79	901	1777,85
02.12	В процесі виробництва були використані та списані шкіра і фурнітура	801	201	19371,48
03.12	Отримано від Гриб Т.В замінник	201	631	8800,00
03.12	Відображено ПДВ	631	644	1760,00
03.12	Оплачено Грибу Т.В. вартість замінника	631	311	10560,00
05.12	Надійшло паливо від ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ ПП	203	631	4554,02
05.12	Відображено ПДВ	631	644	910,80
05.12	Перераховано ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ ПП за паливо	631	311	2200,00
08.12	Реалізовано готову продукцію (сумки) ПП фірма «СВІТ»	361	701	190870,50
08.12	Відображено суму податкового зобов'язання	701	643	38174,00
08.12	Списано виробничу собівартість реалізованої продукції	901	26	1832,15
08.12	Списано виробничу собівартість реалізованої продукції на фінансовий результат	79	901	1832,15
09.12	Отримано від Сімпатекс ПП фурнітуру, шкіру, тканину	201	631	340277,37
09.12	Відображено ПДВ	631	644	68055,47
09.12	Перераховано Сімпатекс ПП за фурнітуру, шкіру, тканин	631	311	7000,00
10.12	Надійшла пряжа та фурнітура від ТОВ «Чигиринський фурнітурний завод»	201	631	5151,00
10.12	Відображено ПДВ	644	631	1030,20
10.12	Перераховано ТОВ «Чигиринський фурнітурний завод»	631	311	6181,20
11.12	Відображено зарплату працівників, що виконували ремонт (поліпшення) основних засобів	15	661	1460,00
	Відображено нарахуваннями ЄСВ працівників(37%), що виконували ремонт (поліпшення) основних засобів	15	65	540,20
18.12	Реалізовано готову продукцію (сумки) ПП фірма «ГОЛКОМП»	361	701	7789,50
18.12	Відображено суму податкового зобов'язання	701	643	1557,90
18.12	Списано виробничу собівартість реалізованої продукції	901	26	1198,35
18.12	Списано виробничу собівартість реалізованої продукції на фінансовий результат	79	901	1198,35
18.12	Надійшла оплата за відвантажену готову продукцію	311	631	9347,40
25.12	Надійшло в касу з поточного рахунку на виплату заробітної плати та розрахункових за грудень	301	311	1348,29
25.12	Видано з каси кошти на заробітну плату	661	301	373,89
25.12	Видано Пилипчуку Б.Д згідно авансового звіту	3721	301	974,40
29.12	Нараховано зарплату адмінперсоналу	81	6611	12606,67
29.12	Нараховано зарплату працівникам збуту	81	6612	3815,98
29.12	Нараховано зарплату працівникам виробництва	81	6612	129733,02
29.12	Нараховано відрахування на соціальні заходи	82	661	5259,59
29.12	Нараховано амортизацію основних засобів адміністративного призначення	131	831	9,26
29.12	Нараховано амортизацію основних засобів адміністративного призначення	131	831	3565,34
29.12	Відображено дохід від операційної оренди активів, що призначені для виробництва	23	713	10856,64
29.12	Оприбутковано готову продукцію	26	23	245048,25
30.12	Списано готову продукцію на фінансовий результат	791	26	245048,25
30.12	Списано матеріальні витрати на фінансовий результат	79	80	5949,40
30.12	Списано витрати з оплати праці на фінансовий результат	79	81	16422,65
30.12	Списано витрати на соціальні заходи на фінансовий результат	79	82	5259,59
30.12	Списано амортизацію на фінансовий результат	79	83	3574,60
30.12	Списано собівартість реалізації на фінансовий результат	79	90	4808,35
30.12	Відображено дохід від реалізації	701	791	330304,54
30.12	Відображено дохід від іншої операційної діяльності	71	791	10856,64
31.12	Списано фінансовий результат	44	79	84177,38



Висновки

Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» запаси - активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання при виробництві продукції, виконання робіт і наданні послуг, а також при керуванні підприємством.

Запаси визнаються активами, якщо:

1) існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

2) та їх вартість може бути достовірно визначена.

Придбані, отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Визначення первісної вартості запасів залежить від способу їх надходження на підприємство. П(С)БО 9 розглядає такі способи надходження запасів на підприємство:

- придбані за плату;

- виготовлені на підприємстві;

- внесені до статутного фонду;

- одержані безоплатно;

- придбані в результаті обміну.

Враховуючи специфіку визнання класифікації та оцінки запасів основним завданням організації обліку виробничих запасів на підприємстві є:

1) контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереження за місцями зберігання і на всіх стадіях обробки;

2) відповідність складських запасів нормативам;

3) раціональна оцінка виробничих запасів;

4) розрахунок фактичної собівартості витрачених виробничих запасів та їх залишків за місяцями зберігання і статтями балансу;

5) контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереження за місцями зберігання і на всіх стадіях обробки;

6) відповідність складських запасів нормативам;

7) раціональна оцінка виробничих запасів;

8) розрахунок фактичної собівартості витрачених виробничих запасів та їх залишків за місяцями зберігання і статтями балансу;

9) виявлення усіх витрат, пов'язаних з придбанням або виготовленням запасів, та визначення первісної вартості запасів;

10) забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів;

11) відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів в системі бухгалтерського обліку тощо.

Згідно з П (С)БО 9 оцінка виробничих запасів при їх відпуску у виробництво, продаж та іншому вибутті здійснюється за одним з таких методів:

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

2) середньозваженої собівартості;

3) собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Вибір методу оцінки запасів має значний вплив на суму оподатковуваного прибутку. Використання різних методів приводить до різного розміру балансового прибутку. Не можливо сказати, що один з методів є кращим. На вибір методу впливають наслідки, до яких приводить використання того чи іншого методу, з точки зору оподаткування. Кращий метод - це той метод, який відповідає політиці ціноутворення підприємства.

В умовах широкого використання комп'ютерних систем з'являється можливість формувати велику кількість додаткових звітів про наявність і рух виробничих запасів, які сприятимуть виконанню трьох основних функцій бухгалтерського обліку: забезпечення збереження майна власника, формування інформації для управління діяльністю підприємства та отриманню достовірної інформації про суму фінансових результатів, отриманих підприємством протягом певного звітного періоду.

Застосування бухгалтерських комп'ютерних програм дозволяє ефективно вирішити проблему аналітичного обліку виробничих запасів, завдяки широкій номенклатурі аналітичних об'єктів. При застосуванні комп'ютерної форми обліку автоматично вирішується проблема оперативності отриманих даних про наявність і рух запасів на будь-яку звітну дату.



Список використаної літератури

1. Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст..391 Затверджен Верховною Радою України від 16.08.1999г. - № 996-XIV, із змінами та доповненями.

2. Закон України «Про податок на додану вартість» та інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 01.07.97 № 141.

3.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, із змінами і доповненнями.

4. Наказ „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” Наказ Мінфіну України від 30.11.99 - №291.

5. Наказ-№143 "Про кореспонденцію рахунків" Наказ МінфінуУкраїни від 28.03.2002 № 335/5526, зареєстровано в Мін'юсті 11.04.2002 р.

6. Наказ №193 - Наказ Мінстату України від 21.06.96 №193 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку сировини і матеріалів".

7. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69.

8. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2.

9. Порядок № 07 - Порядок проведення дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, затверджен наказом Міністерства економіки України від 31.05.98 р. № 37-20/248, наказом Міністерства фінансів України від 31.05.98 р. № 07-104.

10. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік - 3-є вид., перероблене і доповнене - Житомир: ПП Рута, 2001 - 672с.

11.Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський словник - Ж.: Рута - 2001 р.

12.Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів./За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. -5-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута»,2003. -726 с.

13. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Національних стандартів - Київ: А.С.К., 2003 - 847с.

14. Павлюк І. Проблеми бухгалтерського обліку виробничих запасів, товарів та пропозиції щодо їх вирішення. // Бухгалтерський облік і аудит (укр.) - 2000 -№6 - с. 40-57

15. Плєшонова П. Облік запасів у промисловості // Баланс - комплект (укр.).- 2003.- № 19.- с.41-48

16. Сопко В.В. Бухгалтерський облік - Київ - 2000 - 580 с.

17.Споданенко Т. Інвентаризація. // Фінансова консультація (рос.) - 2004 - №22 - с. 30-36

18. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів спеціальних вищих навчальних закладів. - 6-те видання. - Київ «А.С.К.», 2002. -784с.

Размещено на Allbest.ru