Правила ведення обліку в бюджетній організації

веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності в установі, що утримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів.

При проведенні ревізії бюджетної установи:

перевірка забезпечення керівництвом установи виконання чинних законодавчих актів та інших нормативних актів, щодо фінансів і фінансової діяльності, яких стосуються підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, оплати праці працівників, посилення фінасово-бюджетної дисципліни;

перевірка стану дотримання законодавства з фінансових питань;

аналіз обґрунтованості та правильності обчислення показників загального та спеціального фондів кошторису, відповідність взятих бюджетних зобов'язань виділеним бюджетним асигнуванням;

перевірка цільового, економного, ефективного використання та збереження коштів і майна, правильність, повнота та достовірність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

виявлення і перевірка по суті фінансових операцій, які віднесені до сумнівних та незвичних

3.1.1 Порядок призначення та проведення ревізії і перевірок

Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні розроблена на підставі Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (2939-12), введеного в дію постановою Верховної Ради України від 26.01.93 р. (2940-12), та Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженого Указом Президента України від 28.11.2000 № 1265 (1265/2000), та Указу Президента України від 23.07.98 № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", і визначає порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні.

Організація проведення ревізії (перевірки) регламентується виключно Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (2939-12) та цією Інструкцією. Працівник, що здійснює ревізію (перевірку), виконує службове доручення й безпосередньо підпорядковується керівнику органу державної контрольно-ревізійної служби. Втручання органів виконавчої влади, включаючи правоохоронні, та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, засобів масової інформації, об'єднань громадян та їхніх представників у діяльність органів ДКРС, що здійснюється в межах чинного законодавства, забороняється.

При проведенні ревізій (перевірок) бюджетної установи

Перевірка забезпечення керівництвом установи виконання чинних законодавчих актів та інших нормативних актів щодо фінансів і фінансової діяльності, зокрема, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, які стосуються підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, оплати праці, посилення фінансово-бюджетної дисципліни.

Правильність та обґрунтованість розрахунків кошторисних призначень, виконання кошторисів витрат і основних виробничих показників, використання коштів за цільовим призначенням, забезпечення ощадливого витрачання та збереження коштів і матеріальних цінностей, дотримання фінансової дисципліни, правильність і досконалість ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.

Під час проведення ревізій бюджетної установи доцільно широко практикувати проведення зустрічних перевірок.

На проведення кожної ревізії (перевірки) працівнику органу державної контрольно-ревізійної служби видається спеціальна посвідка, підписана керівником відповідного підрозділу служби або його заступником та скріплена печаткою цього підрозділу.

Службові особи державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані пред'являти керівнику установи, яке буде ревізуватись, посвідчення на право проведення ревізії чи перевірки та на його прохання поставити підписи в журналі відвідування установи.

Строки проведення ревізій та склад ревізійних груп визначаються з урахуванням того обсягу роботи, якого потребує вирішення конкретних питань кожної ревізії (перевірки). Термін ревізії (перевірки), як правило - не більше 30 робочих днів.

Програма ревізії (перевірки) затверджується керівництвом відповідного структурного підрозділу, яке перевіряє підготовленість учасників до ревізії.

На основі затвердженої програми ревізії (перевірки) складається план її проведення з визначенням конкретних завдань, виконавців, термінів виконання. В період ревізії при необхідності до програми ревізії (перевірки) і плану її проведення вносяться зміни та доповнення.

[При виявленні фактів порушень законів України, постанов Верховної Ради України, нормативних актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також нормативних актів міністерств і відомств, зареєстрованих в установленому порядку в Міністерстві юстиції України, фактів незаконного і нецільового витрачання державних коштів, приховування від бюджету належних йому платежів та інших порушень фінансової дисципліни або зловживань, перевіряючі повинні отримати письмові повідомлення від посадових та інших причетних до цього осіб, а також встановити розмір шкоди і заподіяних збитків, причини і обставини їх виникнення, осіб, з вини яких вони допущені. Розмір збитків визначається у відповідності з чинним законодавством.

При виявленні недостач готівки, матеріальних цінностей чи зловживань працівники державної контрольно-ревізійної служби в строк не пізніше 7 робочих днів після підписання акта ревізії (перевірки) посадовими особами об'єкта контролю чи складання акта про відмову в його підписанні при відсутності зауважень керівництва перевіреної установи або не пізніше 20 робочих днів -- при наявності таких зауважень передають матеріали ревізії (перевірки) згідно з описом у правоохоронні органи для проведення розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності, забезпечення відшкодування збитків, а також повідомляють про виявлені зловживання й порушення в державні органи й органи, уповноважені управляти державним майном.

При проведенні ревізій бюджетної слід перевіряти:

а) наявність єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи, організації, правильність і обгрунтованість його формування. При перевірці цього питання слід користуватись Положенням про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи, організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1997 року N8 180 (180-97-п);

б) правильність списання на витрати коштів і матеріальних цінностей по кожній із статей кошторису, їх; схоронність (стан збереження) коштів і матеріальних цінностей та правильність ведення їх обліку;

при перевірці витрачання коштів на заробітну плату слід, зокрема, перевірити правильність встановлення і застосування посадових окладів (ставок) заробітної плати, доплат, надбавок, виплат за заміщення і сумісництво та премій відповідно до чинних нормативних актів; чи не допускались виплати зарплати за невідпрацьований час (за час перебування працівників у відпустках, на лікуванні тощо), а також чи не допускалось списання на втрати коштів по фіктивних відомостях на виплату зарплати, по відомостях минулих років (за минулі періоди), на підставних і вигаданих осіб; правильність підсумків у відомостях на виплату заробітної плати, чи не допускались у відомостях на виплату заробітної плати підчистки, дописки і виправлення цифр з метою збільшення суми виплаченої заробітної плати. При наявності підчисток, дописок, виправлень необхідно переконатись у тому, чи власноручно зроблені підписи відповідними працівниками і чи не зроблено це з метою привласнення коштів. Чи правильним є утримання податків із заробітної плати працівників установи і чи були своєчасними і повними перерахування їх до бюджету, а також відрахування до державних цільових фондів, правильність відображення цих операцій по бухгалтерському обліку:

при перевірці витрат на відрядження слід керуватись відповідними постановами Кабінету Міністрів України та інструктивними матеріалами Міністерства фінансів України з цього питання;

ревізія канцелярських і господарських витрат проводиться шляхом перевірки правильності застосування діючих норм, цін і тарифів на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію: чи не завищувались у документах на оплату господарських та інших витрат показники, від яких залежить розмір оплати, чи забезпечувалось відшкодування витрат за користування комунальними послугами орендарями, правильність надання комунальних послуг окремим категоріям працівників; по витратах на утримання автотранспорту перевіряється правильність застосування норм витрат пально-мастильних матеріалів, заповнення маршрутних листів, використання автотранспорту за призначенням; витрати на поточний ремонт перевіряються шляхом вивчення правильності складання кошторисів на такий ремонт, застосування, розцінок, відповідності списання матеріалів до обсягу виконаних робіт по поточному ремонту, канцелярські і поштовотелеграфні витрати перевіряються, виходячи з необхідності максимальної ощадливості в їх використанні, зокрема, недопущення оплати особистих міжміських телефонних розмов за рахунок державних коштів тощо;

при проведенні ревізій в установі охорони здоров'я, слід уважно перевірити по документах повноту оприбуткування продуктів харчування та правильність списання їх на витрати, чи не мали місця зловживання шляхом фальсифікації отримувачами документів постачальників продуктів харчування (коли без зміни в документах загальної вартості, суми відпущених установі продуктів, штучно завищують їх ціни або сорти і занижується кількість деяких видів продукції порівняно з фактично відпущеними), штучного заниження кількості (ваги, ємкості) продуктів, які надійшли до установи по накопичувальних відомостях, неправильного підбиття способом завищення у них витрачених продуктів, завищення деяких показників господарської діяльності установи тощо, як здійснювався контроль за повнотою закладки харчових продуктів в казан при приготуванні їжі. Під час ревізії витрат на харчування доцільно провести зустрічні перевірки у деяких постачальників харчових продуктів, провести раптову перевірку повноти закладки продуктів у казан, звірити (хоча 6 вибірково) дані меню по приготуванню їжі з даними проведення спробних дегустацій медперсоналом установи і встановити, чи нема між ними розбіжностей;

ревізія витрат на придбання медикаментів повинна ставити за мету перш за все ретельну перевірку забезпечення збереження державних коштів, їх ощадливого та доцільного витрачання. Ревізія проводиться шляхом ретельного дослідження документів (рахунків, накладних) на придбання медикаментів, їх оприбуткування, вимог на видачу медикаментів, історій захворювань, правильності застосування цін та таксування оплачених рахунків: чи правильно виведені у рахунках, вимогах, накопичу вальних відомостях підсумки вартості медикаментів, чи не допущено 'в них дописок, підчисток, виправлень. Особлива увага приділяється перевірці повноти оприбуткування і правильності списання на витрати наркотичних, дефіцитних і дорогих медпрепаратів. Під час ревізії доцільно провести зустрічні перевірки у постачальників медпрепаратів та у осіб, на лікування яких списувались медикаменти;

ревізія витрачання коштів на придбання устаткування, обладнання та інвентарю повинна відповісти в першу чергу на питання, чи забезпечено ощадливе їх витрачання та збереження, чи не втрачались вони на придбання зайвого і взагалі

непотрібного інвентарю, устаткування і обладнання, які тривалий час знаходяться на складі і не використовуються, чи не видавався інвентар і обладнання у особисте користування окремих працівників установи;

ревізія витрачання коштів на капітальний ремонт приміщень як правило, провадиться з залученням фахівців-будівельників, за допомогою яких перевіряється чи не допущено при оплаті виконаних робіт приписок до фактично виконаних обсягів робіт та неправильного застосування розцінок і зайвого списання матеріалів. Перевірка документів щодо обсягів виконаних з обов'язковою участю в них відповідальних представників замовника і підрядчика.

На початку або в період проведення ревізії проводиться вибіркова інвентаризація (по окремих найменування) продуктів, устаткування, обладнання та інвентарю, визначається правильність його спиання (яке стало непридатним) відповідно до чинних нормативних актів, чи не мали міся факти заміни щойно придбаного інвентарю зношеним (старим), яких було вжито заходів до матеріально відповідальних осіб при виявленні у них недостач матеріальних цінностей, зокрема, в яких розмірах стягувались ці недостачі.

При проведенні ревізії використання бюджетних коштів підлягають перевірці документи, які пов'язані з операціями по касі та по кожному відкритому рахунку в банках за час, який минув після попередньої ревізії, а при виявленні зловживань -- за більш тривалий період

Відповідно до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (2939-12) підрозділи та працівники цієї служби при проведенні ревізій (перевірок) та після закінчення за їх підсумками мають такі права:

Ревізувати і перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів і матеріальних цінностей, фінансових інвестицій і нематеріальних активів, проводити перевірки фактичної наявності

Безперешкодного доступу на склади, та інші приміщення для їх обстеження та з'ясування питань, пов'язаних з ревізією. Вирішувати питання про припинення відповідно до чинного законодавства на розрахункових та інших рахунках у банках, інших фінансово-кредитних установах операцій у випадках, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію чи перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої о6ов'язки.

Залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для про-робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контроль-оплатою за рахунок спеціально передбачених на ці потреби коштів.

Вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються та перевіряються, проведення інвентаризацій основних фондів, матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, комори, архіви, а при виявленні підроблень, інших зловживань -- вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справі акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів. Одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших підприємств і організацій, у тому числі недержавних форм власності -- довідки і копії документів про операції за розрахунки з установами, організаціями, підприємствами, що ревізуються або перевіряються.

Одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій і перевірок.

Пред'являти керівникам та іншим службовим особам об'єктів, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень, вилучати до бюджету та державних цільових фондів додатково нараховані ревізіями платежі разом з фінансовими санкціями, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані

3.2 Контроль мережі закладів охорони здоров'я та ефективності їх використання

бюджетний кошторис лікарня ревізійний

В процесі перевірки для вивчення обґрунтованості необхідних асигнувань на утримання закладу охорони здоров'я необхідно вивчити показники по їх мережі: в "лікарнях усіх видів, санаторіях і будинках дитини -- число ліжок, в амбулаторно-поліклінічних установах -- число лікарських посад, в інших установах -- число і заклад і в.

Правильність планування цих показників безпосередньо ; ув'язана з плановими показниками Міністерства охорони здоров'я, обласних і місцевих органів державної влади, до складу таких входять управління та відділи охорони здоров'я. Також планується чисельність лікарських посад і медичного та обслуговуючого персоналу.

План по мережі інших закладів охорони здоров'я (поліклініки, здоровпункти, станції швидкої допомоги, станції переливання крові, фельдшерсько-акушерські пункти, будинки дитини, санітарно-епідеміологічні станції тощо) визначають одночасно із Затвердженням бюджету, з урахуванням потреби в них та згідно з запланованим фондом заробітної плати.

Обов'язково з'ясовується правильність визначення перехідної мережі по плану на поточний рік передбаченого приросту місць ліжок), обчислення середньої кількості ліжок, звітних даних про фактичне розгортання мережі.

Іноді допускаються помилки при визначенні перехідних з попереднього року показників в зв'язку з тим, що при складанні кошторису видатків беруться до уваги дані, які в подальшому можуть не підтвердитись. При виявлення таких помилок планові показники повинні бути скориговані на підставі реальних показників бухгалтерського і статистичного обліку.

В процесі перевірки медичного закладу, приріст мережі яких о плану передбачається відділом охорони здоров'я або центральною районною лікарнею, вивчається можливість збільшення в поточному році кількості лікарняних ліжок за рахунок нового капітального будівництва чи надання органами державної влади готових приміщень для таких цілей.

З урахуванням діючих норм санітарної площі планова середньорічна мережа, по передбачених до розгортання у закладах, визначається виходячи із запланованого строку введення їх в експлуатацію.

Так, наприклад, якщо введення в експлуатацію нової лікарні на 250 ліжок передбачено з 1 липня, середньорічна кількість ліжок в ній становить 125 (250хб)/12. Якщо в цій лікарні 100 ліжок передбачено розгорнути з 1 липня, а решту 150 -- з 1 травня поточного року, то середньорічна кількість ліжок в ній становить 87 (100x6 + 150x3)/12.

По діючих медичних закладах, в яких передбачено планове збільшення кількості ліжок, середньорічна мережа визначається шляхом переведення до перехідної мережі середньорічної кількості заново розгорнутих ліжок.

Наприклад, якщо в діючій лікарні на 400 ліжок передбачено додаткове розгортання 100 ліжок із терміном введення в експлуатацію 50 ліжок з 1 квітня і 50 ліжок з 1 липня, то середньорічна кількість ліжок в лікарні обчислена в 462 (400 + 50 х 9 ++ 50 х 6)/12.

В результаті уточнення перехідної мережі і мережі на кінець року (фактично розгорнутої або реально готової до розгортання), а також термінів введення в експлуатацію нових об'єктів коректується середньорічна мережа, передбачена за кошторисом установи. Так, якщо у вищенаведеному прикладі по діючій лікарні перехідна кількість ліжок згідно із звітними даними дорівнює не 462, а 470 і заново розгорнуті в ній на 1 липня 50 ліжок та на 1 жовтня -- 50 ліжок, то середньорічна мережа по цій лікарні повинна бути обчислена 437 ліжок (400 + 50 х 6 + 50 х 3 )/12.и Таким чином, на утримання 23 ліжок були передбачені зайвій асигнування, що підлягають скороченню.

В процесі ревізії фінансово-господарської діяльності закладів охорони здоров'я необхідно перевіряти фактичну наявність розгорнутих ліжок лікарнях і на підставі цього визначити, чи не показується в звіті замість фактичної наявності розгорнутих ліжок кошторисна їх кількість, чи не враховано в числі розгорнутих ліжок, ліжка, що функціонують тимчасово, так звані приставні або коридорні ліжка, використання яких повинно знайти відображення тільки по числу ліжко-днів. Важливим моментом перевірки по амбулаторно-поліклінічних закладах, поліклінічних відділеннях лікарень і самостійних поліклініках, а також станціях швидкої медичної допомоги, в яких плановою одиницею мережі встановлена лікарська посада, є контроль:

* правильності перехідної кількості лікарських посад;

* обґрунтованість передбаченого їх приросту за планом на поточний рік;

* правильність обчислення середньорічної кількості посад.

При визначенні кількості посад лікарів для амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення слід керуватись відповідними нормативами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, тобто враховувати фактичну кількість населення в районі, що обслуговується.

Показник використання ліжкового фонду є одним з найважливіших і характеризує діяльність лікарень та санаторіїв. Тому в процесі ревізії необхідно глибоко проаналізувати даний показник та виявити фактори, які вплинули на його зниження. Іноді зниження навантаження на одне ліжко в лікарні є наслідком розширення ліжкового фонду. Такий стан можна економічно оправдати лише у випадках, коли розширення мережі передбачено планом з метою ліквідації перевантаження наявних установ, яке перевищує допустимі санітарно-гігієнічні нормативи, а також коли розгортається установа з відносно низьким навантаженням (інфекційні відділення лікарень та ін.).

Необхідно перевірити обґрунтованість планування витрат, закладених до кошторису лікарні, з метою виявлення фактів неправильного планування кількості ліжок і виключення зайвих асигнувань на харчування, медикаменти та інші витрати, які залежать від кількості днів перебування хворого на ліжку.

Урядом України диференційовано норми витрат на харчування хворих по окремих видах захворювань, тому в кошторисах лікарень число днів роботи ліжка визначається окремо по кожному виду ліжок (пологових, туберкульозних, онкологічних, дитячих), а також в середньому по лікарні в цілому. В аналогічному порядку визначається число днів роботи ліжка в санаторіях.

Планове число роботи ліжка в кошторисі установи визначається, виходячи із звітних даних по цих показниках за попередні роки із зарахуванням можливостей дальшого поліпшення використання ліжкового фонду.

Фактичне число днів роботи ліжка в установі, що перевіряється, визначається шляхом ділення кількості ліжко-днів, проведених хворими, на середнє число ліжок, що функціонували у звітному періоді.

При проведенні ревізії ретельно вивчається питання достовірності бухгалтерської і статистичної звітності установи охорони здоров'я, що дає можливість перевірити фактичний стан справ по використанню технічного і фахового потенціалу на ревізованому об'єкті та виявити відхилення від запланованих кошторисом витрат.

В основу показника діяльності амбулаторно-поліклінічних установ покладено кількість відвідувань хворими лікарів, що ведуть прийом по окремих спеціальностях в поліклініці і при наданні допомоги вдома, по встановленій нормі прийому хворих за годину.

Враховуючи число робочих днів лікаря протягом року, можна розрахувати планове навантаження, а використовуючи дані обліку -- і фактичне. Такі розрахунки дають можливість дати оцінку правильності передбаченого кошторисом навантаження закладом охорони здоров'я і фактичне виконання плану, а також штатну чисельність лікарів, медичного та обслуговуючого, персоналу.

3.3 Ревізія видатків на заробітну плату працівників закладу охорони здоров'я

Виплати по заробітній платі займають найбільшу долю у видатках по кошторисах бюджетів закладів охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я України (інколи до 80 відсотків). Як показує практика ревізій, найбільша кількість фактів розкрадання, зловживань і незаконного витрачання бюджетних коштів виявляється у витратах на оплату праці. Тому контроль за витрачанням заробітної плати в лікарні має важливе значення при проведенні ревізій фінансово-господарської діяльності .

Основними завданнями ревізії видатків на заробітну плату та інших виплат є:

* забезпечення збереження коштів на заробітну плату;

* законність і обґрунтування нарахувань і утримань із заробітної плати;

* визначення шляхів більш раціонального і економічного використання коштів на заробітну плату та охорону матеріальних інтересів працівників бюджетних закладів охорони здоров'я.

Порядок ревізії заробітної плати та інших грошових виплат визначається конкретними умовами бюджетного закладу охорони здоров'я. Ревізія включає перевірку достовірності звітних даних по заробітній платі і виплат, дотримання штатної дисципліни, обґрунтованість тарифікації, нарахувань і утримань по заробітній платі, дотримання діючого законодавства про сумісництво, відпусток, доплат, законність виплат премій тощо.

Ревізія - видатків на заробітну плату працівників закладу охорони здоров'я розпочинається з вивчення питання правильності їх планування в кошторисі.

Враховуючи те, що в складі видатків на поточне утримання закладів охорони здоров'я питома вага видатків на заробітну плату складає більше 50% бюджетних асигнувань, в процесі ревізії це питання потребує глибокого вивчення.

Видатки на заробітну плату в кошторисах бюджетного закладу охорони здоров'я визначаються виходячи із штатного розкладу кількості працівників і їх місячних посадових окладів, надбавок і розцінок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1456 від 02.12.1996 p., Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників закладу охорони здоров'я та соціального захисту населення, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України № 229 від 23.11.1993 р. та № 565 від 29.05.1996 р. «Про нову редакцію додатків» і наказом МОЗ України № 5 від 11.01.1997 р. «Про нову редакцію додатків до наказу МОЗ України від 04.09.1996 p.», № 274 «Про затвердження схем посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників закладу охорони здоров'я та соціального захисту населення».

По лікарнях видатки на заробітну плату плануються окремо по лікарському, середньому і молодшому, а також адміністративно-господарському персоналу.

До кошторису видатків додається тарифікаційний список за встановленою формою, підписаний членами тарифікаційної і комісії.

При перевірці правильності планування видатків на заробітну плату необхідно окремо перевірити видатки по персоналу, який підлягає тарифікації у відповідності з тарифікаційними списками, та по персоналу, який не підлягає тарифікації у відповідності з штатним розкладом.

При перевірці планування видатків на заробітну плату в закладах охорони здоров'я, які побудовані і вводяться в експлуатацію в плановому році, необхідно враховувати термін введення їх в дію. По таких закладах посади головного лікаря, бухгалтера і завідувача господарством можуть укомплектовуватись не раніше ніж за 2,5 -- 3 місяці до відкриття лікарні; посади сторожів, фахівців по встановленню і експлуатації медичного обладнання і технічних засобів, пічників і кочегарів за 1,5 -- 2 місяці, а інших працівників, необхідних для підготовки лікарні до відкриття, за 2--3 тижні.

Також підлягає перевірці ліміт економії по заробітній, платі у зв'язку з оплатою листків непрацездатності за рахунок коштів соціального страхування.

При обчисленні фонду заробітної плати з розрахунку на штат, необхідно перевірити правильність визначення чисельності працівників (число ставок) на початок і кінець року і середньорічну. Обчислюється також середня ставка заробітної плати. Співставляється чисельність штатних працівників за планом на початок року з фактичними даними на кінець попереднього року, : які повинні бути максимально наближені.

Поточний контроль за витрачанням фонду заробітної плати - здійснюється при фінансуванні відповідними фінансовими , органами.

При ревізії фактичних видатків на заробітну плату в лікарні ревізору необхідно перевірити відповідність посад, передбачених штатним розкладом і кошторисом, фактичному їх заповненню персоналом.

Відповідність штатних нормативів в установах охорони здоров'я, яка регулюється відповідними нормативами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України.

Перевірка правильності прийнятого за кошторисом установи штату проводиться головним чином методом, порівняння, затвердженого штатного розкладу з нормативами і типовими штатами. При застосуванні штатних нормативів і типових штатів слід мати на увазі, що вони є максимальними, тому для установи охорони здоров'я штати затверджуються в межах планового фонду заробітної плати і лімітів бюджетних асигнувань, встановлених відповідними фінансовими органами державної влади. Методика перевірки правильності прийнятого за кошторисом установи штату полягає головним чином у співставленні відповідності його штатним нормативам і типовим- штатам, а також затвердженому штатному розпису.

При розрахунках кількості постів і посад медичного персоналу (палатних сестер, санітарок) та правильності визначення штату забезпечення цілодобової роботи середнього і молодшого медичного персоналу в стаціонарних установах необхідно керуватися відповідними нормативами Міністерства охорони здоров'я України.

Перевіряючи відповідність фактичних штатів штатним нормативам і типовим штатам, необхідно з'ясувати правильність зазначеної в кошторисах перехідної чисельності, правильності і реальності наміченого терміну доукомплектування штату.

Перевіряючи відповідність фактичних штатів штатним нормативам і типовим штатам, важливо з'ясувати правильність зазначеної в кошторисах перехідної чисельності, правильність і реальність намічених термінів доукомплектування штатів, правильність обчислення середньорічного штату установи охорони здоров'я. Потрібно ретельно перевірити факти використання працівників не за призначенням в нововведених медичних установах, штат медичних та адміністративно-господарських працівників, яких 5уло набрано задовго до введення в експлуатацію установи.

В процесі перевірки необхідно перевірити правильність і обґрунтованість кожної суми, передбаченої кошторисом.

Ревізіями в ряді випадків виявляються факти: перевищення асигнувань в кошторисах, що дає можливість отримувати суми асигнувань без врахування фактичної потреби; отримувати над-штатних працівників за рахунок вакантних посад; включення в платіжні відомості видуманих осіб і привласнення виписаної на них заробітної плати; зайвих виплат за сумісництво за фактично невідпрацьований час.

Після перевірки штатної чисельності працівників вивчається правильність встановлення посадових окладів у відповідності до тарифікаційного списку, який складається за відповідною формою, і встановленого порядку.

При перевірці тарифікації медичного і обслуговуючого персоналу установі/охорони здоров'я необхідно встановити правильність визначення посадових окладів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.96 № 1456, Наказом МОЗ України від 04.09.96 № 274 та Наказом МОЗ України від 11.01.97 № 5.

При перевірці правильності визначення посадових окладів необхідно особливу увагу приділити встановленню розмірів окладів:

* керівникам закладу охорони здоров'я у відповідності з показниками по віднесенню закладів охорони здоров'я до груп з оплатою праці (додаток № 3 до наказу МОЗ України № 5 від 11.01.97 p.);

* лікарям, керівникам відділень, відділів, кабінетів, лабораторій, загонів і інших структурних підрозділів (додаток № 1 до наказу МОЗ України від 1.01.1997 р. № 5).

Також необхідно перевірити правильність підвищення посадових окладів медичних працівникам у зв'язку з:

* наявністю кваліфікаційної категорії, враховуючи те, що оплата праці лікарям-керівникам за кваліфікаційну категорію проводиться по тій спеціальності, по якій присвоєна кваліфікаційна категорія;

* присвоєнням почесного звання «Заслужений лікар» посадового окладу у випадках, коли діяльність працівника на 20% пов'язана з профілем його роботи. За наявності двох або більше почесних звань підвищення посадових окладів (установ) працівників здійснюється за одним (вищим) званням;

* за науковий ступінь (крім посад у вищих закладах освіти З і 4 рівня акредитації та наукових організаціях, для яких наявність наукового ступеня передбачена кваліфікаційними вимогами): доктора наук -- на 25%, кандидата наук -- на -15%.

* наявністю у осіб, які займають лікарські і провізорські посади в установі охорони здоров'я, вченого ступеня доктора чи кандидата медичних (фармацевтичних, біологічних, хімічних) наук;

* шкідливістю для здоров'я і особливо важкими умовами праці у відповідності з переліком установ та їх структурних підрозділів, а також посад, робота на яких дає право працівникам на підвищення місячних посадових окладів (ставок).

Підвищення посадових (ставок заробітної плати) працівникам бюджетних установ і організацій проводиться, якщо діяльність працівників за профілем співпадає з наявним ступенем.

Ставки погодинної оплати праці лікарів-консультантів, які залучаються установою охорони здоров'я для проведення консультації з інших установ (організацій) встановлюються для професора, доктора наук в розмірі 10,53 грн. за годину. За почесні звання України, колишнього СРСР, країн СНД та Балтії, автономних республік ставки збільшуються на 40 відсотків.

При перевірці обґрунтованості оплати консультацій необхідно керуватися розмірами оплати, вказаними в діючій інструкції про порядок нарахування оплати працівникам охорони здоров'я і соціального захисту. Робота, виконана лікарями-консультантами на умовах погодинної оплати, не може перевищувати 12 год. в місяць. У випадках перевищення цієї норми робота вважається сумісництвом. Загальний заробіток лікаря, який виконує роботу в якості консультанта на умовах погодинної оплати, не може перевищувати 1,5 посадового окладу лікаря з відповідним стажем роботи. Доплати, надбавки і разова оплата за виконання роботи консультантів не застосовуються до оплати лікарів, які залучаються до проведення консультацій в установах, де вони працюють. Постановою Кабінету Міністрів від 28 червня 1997 р. №б95 «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» відповідно до ст.12 Закону України «Про оплату праці» працівникам закладів охорони здоров'я передбачено збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання.

В процесі проведення ревізії визначається правильність встановлення надбавок за продовжений робочий день лікарям дільничних лікарень і амбулаторій, які знаходяться в сільській місцевості, дільничним терапевтам і педіатрам територіальних дільниць, міських поліклінік, виїзних бригад відділень швидкої і невідкладної медичної допомоги, допомоги станцій санітарної авіації і відділень планової і екстреної консультативної допомоги, лікарям-терапевтам цехових лікарських дільниць.

Додаткова оплата за роботи в нічні години проводиться в розмірі не менше 35 відсотків годинної тарифної ставки окладу за кожну годину роботи в нічні години (з 22 год. до б год. ранку). Згідно з затвердженим керівником медичної установи переліком підрозділів (посад) за чергування на дому в неробочий час, вечірні години -- 50% посадового окладу за фактично відпрацьовані години чергування, а у випадках виклику працівника медичної установи оплата проводиться за їх посадовим окладом за фактично відпрацьований час у розмірі 100%.

При перевірці цього питання необхідно керуватися Постановою Кабінету Міністрів від 03.04.93 р. №245, та положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджених наказом Мінпраці і Мінфіну від 28.06.93 р. №43 та іншими нормативними документами.

Перевірці підлягає правильність нарахування заробітної плати лікарям, середньому та молодшому медичному персоналу та іншим працівникам за період тимчасової непрацездатності, враховуючи те, що замість виплати допомоги по непрацездатності за рахунок фонду соціального страхування їм могла нараховуватися заробітна плата за рахунок асигнувань.

Для виявлення таких фактів порушень необхідно провести вибірку в поліклінічних установах стосовно видачі медпрацівникам лікарняних листів, співставляючи їх дати з табелями обліку відпрацьованого часу і даними особових рахунків обліку оплати праці.

Ретельно вивчається правильність виплати заробітної плати за роботу за сумісництвом. Не допускається сумісництво в години роботи на основній посаді. Перевірці підлягає організація ведення окремого обліку відпрацьованого часу, як по основній, так і по роботі за сумісництвом.

Керівнику установ хорони здоров'я робота за сумісництвом може бути дозволена завідуючими облздороввідділами не більше як на половину ставки заробітної плати, при умові виконання роботи за сумісництвом поза часом основної роботи. При цьому головним лікарям дозволяється робота тільки в своїй установі на посаді лікаря.

Дозвіл на сумісництво надається, як правило, керівнику установи що працюють в одну зміну.

В процесі ревізії правильності оплати сумісництва медичних працівників в різних установах необхідно одержати дані на всіх медичних працівників, які працюють за сумісництвом, і про час їх роботи, та провести зустрічну звірку годин роботи по основній посаді і за сумісництвом в обох установах. На підставі одержаних даних можна визначити, чи не суміщають окремі працівники більше ніж по дві посади і чи не збігаються години їх роботи по основній посаді та години їх роботи за сумісництвом, що приводить до незаконної оплати невідпрацьованого часу.

Глибокій перевірці підлягають інші виплати медичному персоналу:

* за тимчасове заміщення відсутніх працівників через хвороби, відпустки, відрядження;

* оплата нічних чергувань лікарів, якщо неможливо здійснювати їх наявним складом працівників;

* оплати за роботу у святкові або вихідні дні.

Такі виплати проводяться за рахунок економії фонду заробітної плати і, як правило, в кошторисі видатків установи не плануються. Робота залученого медичного персоналу в святкові дні, встановлені Урядом України, оплачується у подвійному розмірі і в графік роботи не включається. За згодою працівника за ці дні йому можуть бути надані інші вихідні дні.

Після перевірки видатків по штатному фонду заробітної плати слід перевірити видатки по нештатній чисельності працівників за всіма статтями видатків, де використані кошти на оплату їх заробітку.

Перевіряючи витрачання коштів на заробітну плату працівникам нештатного складу, потрібно звертати увагу на:

* види виконаних робіт та можливість їх виконання за договорами з відповідним підприємством і організацією;

* відповідність норм і розцінок, що застосовуються при виплаті за рахунок нештатного фонду заробітної плати, нормам і розцінкам аналогічних робіт, що виконуються штатними працівниками;

* перевитрати фонду заробітної плати основного складу на оплату роботи позаштатних працівників зверх затверджених кошторисом видатків на такі цілі.

Нарахування заробітної плати працівникам у стан о Похорон и здоров'я ведеться на підставі відповідних документів (табелів виходу на роботу, графіків роботи медичного персоналу та ін.), що являється обґрунтованою підставою для виплат заробітку. В установки» охорони здоров'я облік фактичної роботи кожного працівника проводиться за табелем, який ведеться по кожному відділенню або лікарні в цілому. Табель підписується головним лікарем і старшою медичною сестрою і являється підставою для складання розрахункової відомості. З метою перевірки правильності обліку відпрацьованого часу необхідно порівняти табелі фактичної роботи з графіками і з'ясувати причини розбіжностей, якщо вони є.

Одночасно правильність нарахування заробітної плати слід перевірити по особових рахунках працюючих, наказах про призначення і звільнення працівників і в разі потреби по трудових книжках. Такий спосіб перевірки дозволяє впевнитись у відсутності фактів незаконного нарахування заробітної плати на ' вигаданих осіб, а також звільнених осіб або таких, що одержали за даний період допомогу при тимчасовій непрацездатності.

В період ревізії необхідно провести глибокий аналіз і перевірку розрахунково-платіжних відомостей і табелів виходу на роботу, графіків чергувань, договорів на виконання разових робіт працівниками неспискового складу, наказів на преміювання» тощо, що дасть можливість виявити факти приписок робочих годин і безпідставного нарахування заробітної плати. При ревізії правильності виплати заробітної плати необхідно перевірити правильність складання платіжних відомостей, наявності підписів, а також достовірність підсумків по кожній сторінці відомості.

В ревізійній практиці мають місце випадки, коли окремі підсумки не відповідають загальному підсумку по відомості в цілому, а отримані в банку на це зайві кошти привласнюються.

Необхідно перевірити правильність утримання прибуткового податку з кожного працівника, згідно з інструкцією «Про прибутковий податок громадян», а також своєчасність перерахування цих сум в бюджет та інші фонди.

Обов'язково перевіряється законність віднесення неотриманої заробітної плати на депонентську заборгованість і її наступне погашення.

В ревізійній практиці є випадки, коли відповідальні особи виписували на ім'я депонента видатковий касовий ордер, в якому підроблявся підпис депонента, а отримані по чеку в банку гроші привласнювалися.

3.4 Ревізія видатків на медикаменти і перев'язувальні засоби

В лікарні вартість медикаментів і перев'язувальних засобів займає значну питому вагу. До видатків на ці статті, згідно з економічною класифікацією, відносять витрати на закупівлю медикаментів, бактерійних препаратів, сироваток, вакцин, перев'язувальних засобів, а також придбання плівок для рентгенівських знімків, препаратів для проведення аналізів, а при відсутності своєї лабораторії -- оплата вартості аналізів, проведених іншими медичними закладами, а також придбання крові для переливання.

Витрати на заготівлю крові складаються з оплати донорів, вартості харчування донорів у день здачі крові і витрат по консервації крові (посуд, реактиви, медикаменти та ін.).

При перевірці витрат на заготівлю крові необхідно співставити дані про кількість заготовленої крові по залишках в операційному журналі відділу консервації і по особистих журналах донорів з даними про кількість крові, оплаченої через касу.

Витрати на бактерійні препарати і дезінфекційні засоби передбачаються кошторисами санітарно-епідеміологічних станцій, виходячи з плану проведення профілактичних щеплень і дезинфекцій в місцях, де були виявлені інфекційні захворювання.

Видатки на медикаменти в лікарні, визначаються з розрахунку на ліжко-день, в амбулаторно-поліклінічних установах -- на відвідування хворими лікаря, а в інших установах -- по середньорічній витраті на установу.

Норми витрат на медикаменти по окремих видах захворювань встановлені урядом, а по інших -- застосовується розрахункова норма, розроблена Міністерством фінансів і Міністерством охорони здоров'я України.

При контролі і ревізії витрат на придбання медикаментів і перев'язувальних засобів ревізор перш за все перевіряє відповідність фактичних видатків встановленим асигнуванням та дотримання встановлених норм витрачання медикаментів. Для цього необхідно фактичні витрати коштів на медикаменти співставити з витратами, розрахованими за затвердженими нормами з врахуванням фактичного виконання плану по ліжко-днях, відвідувань лікарів.

При наявності відхилень у використанні коштів на медикаменти і перев'язувальні засоби необхідно виявити:

* чи немає випадків, коли з метою повного освоєння коштів проводилась закупівля медикаментів зверх потреби;

* чи немає випадків відпуску медикаментів і перев'язувальних засобів в структурні підрозділи (харчоблок, склад, пральня, майстерні та ін.), де вони не використовувалися. Для цього необхідно співставити записи у вимогах на відпуск медикаментів з записами в історіях хвороби і картках лікарських призначень.

Також необхідно перевірити, чи є випадки списання препаратів, які були закуплені зверх потреби і потім були знищені по закінченню терміну придатності.

При ревізії обґрунтованості списання витрат на медикаменти необхідно перевірити таксування оплачених рахунків на медикаменти, а у лікарні, де в їх складі організовані аптеки, також необхідно перевірити вибірково таксування вимог і встановити правильність підсумків вартості медикаментів, встановити, чи немає дописок, виправлень, чи вказується кількість, розфасовка медикаментів і перев'язувальних засобів.

Також необхідно провести вибіркове співставлення вимог, доданих до документів на списання медикаментів, з іншими примірниками вимог, що знаходяться на об'єкті ревізії, і суцільне співставлення по всіх вимогах, на яких виявлені дописки, підчистки і необумовлені виправлення. Ретельно необхідно перевірити

повноту оприбуткування і обґрунтованість списання медикаментів, вказаних в таких вимогах.

Надходження медикаментів перевіряється шляхом звірки записів в рахунках-фактурах постачальника з записами в «Книзі предметно-кількісного обліку медикаментів».

Обґрунтованість списання медикаментів на лікування перевіряється шляхом звірки записів в накладних на їх відпуск із записами у «Відомості вибірки витрачених медикаментів предметно-кількісного обліку». Обов'язково необхідно перевірити правильність перенесення даних цієї відомості в «Книгу предметно-кількісного обліку медикаментів».

По дефіцитних і дорогих медикаментах необхідно перевірити:

* чи затверджені норми і порядок їх відпуску, в якому стані збереження і облік цих медикаментів;

* чи не проводиться їх списання до закінчення терміну їх придатності.

Особливу увагу необхідно приділити дотриманню відповідного порядку обліку спирту. Облік спирту в місцях його зберігання ведеться в однакових одиницях виміру, причому ректифікований спирт обліковується окремо від спирту-сирцю і денатурованого спирту. Необхідно перевірити, чи немає випадків оприбуткування спирту в одиницях абсолютного алкоголю, а списання його в натуральних одиницях. Також перевіряється дотримання порядку відпуску спирту-ректифікату по вимогах, не підтверджених лікарським призначенням і необхідністю його витрачання. Необхідно звірити кількість спирту, списаного з підзвіту матеріально відповідальної особи, з кількістю, отриманою відділеннями і кабінетами лікувальної установи.

Перевіряючи правильність витрачання спирту, слід мати на увазі, що зустрічаються випадки привласнення спирту шляхом оприбуткування його в кілограмах, а списання на видатки в літрах.

В період проведення ревізії за участю фахівців (лікарів, фармацевтів) необхідно провести суцільну інвентаризацію медикаментів, перев'язувальних засобів та етилового спирту, наркотичних та інших гостродефіцитних медикаментів у матеріально відповідальних осіб, які підлягають предметно-кількісному обліку. Інвентаризацію краще проводити в день отримання медикаментів після закінчення терміну, відведеного для видачі лікарських засобів хворим.

Перед початком інвентаризації у головної медсестри необхідно взяти Книгу обліку медикаментів і листки призначень (ведуться на кожного хворого і додаються до історії хвороби), в яких доцільно зробити відмітки для того, щоб виключити внесення будь-яких записів про надходження медикаментів за попередні дні.

На підставі даних рахунків-фактур та накладних необхідно перевірити повноту оприбуткування отруйних, наркотичних і сильнодіючих медикаментів у головної (старшої) медсестри лікарняної установи. Перевірці підлягають можливі випадки отримання медикаментів без дозволу керівника лікувальної установи. При виявленні рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та інших документів, на підставі яких оприбутковано медикаменти, ретельно перевіряється правильність підсумків, цін і таксування оплачених документів, враховуючи можливість приписок і виправлень в них.

Перевіряючи такі документи, необхідно враховувати можливість включення медикаментів, які підлягають предметно-кількісному обліку, в один рахунок з іншими медикаментами, що у багатьох випадках веде до їх списання без взяття на предметно-кількісний облік. При цьому необхідно перевірити відповідність отриманих медикаментів профілю лікувальної установи.

Перевіряючи порядок використання медикаментів, необхідно уважно вивчити і проаналізувати дані звітів головної (старшої) медсестри про витрачання отруйних, наркотичних, сильнодіючих медикаментів і вимог-накладних на їх відпуск у відділення, маючи на увазі, що відпуск цих медикаментів може проводитись тільки на підставі документів, підписаних завідуючим відділенням з подальшим дозволом керівника лікувальної установи і зазначенням номерів історій хвороби, прізвища, ім'я та по батькові « хворого. Шляхом співставлення даних накладних з даними історії І хвороби, листків призначень, що додаються до них, і журналів. І обліку медикаментів, які знаходяться у відділеннях, час прийому дозування слід з'ясувати, чи дійсно була необхідність одержання в аптеці цих медикаментів і чи використані вони для лікування вказаного в накладній хворого.

Також слід перевірити, чи не було випадків списання на витрати медикаментів, які не значаться в історіях хвороби і, листках призначень, а також на виписаних з лікарні хворих.

При виявленні фактів списання медикаментів, витрати яких документально не підтверджуються, необхідно визначити їх кількість (вартість, а також відповідальних осіб. При перевірці записів в історіях хвороби звернути увагу на записи лікуючого лікаря про відміну тих чи інших медикаментів.

В процесі ревізії з'ясовують, чи мають місце у відділеннях випадки одержання і списання на ін'єкції фізіологічного розчину, глюкози, димедролу, інших вітамінних і загальнопідсилюючих розчинів у великій кількості в той час, як згідно з історією хвороби і листками призначення ці ін'єкції хворим не призначались або призначались у меншій кількості.

В практиці роботи окремих лікарень мають місце випадки, коли призначені лікарем медикаменти медсестри відділень не видають нібито через їх відсутність, і хворим приходиться купувати їх поза лікарнею. В зв'язку з цим необхідно провести зустрічні перевірки і одержати пояснення громадян, які проходять лікування в стаціонарі або були виписані після інтенсивного курсу лікування з використанням великої кількості гостродефіцитних та дорогих лікарських засобів (по відділеннях кардіології, реанімації, хірургії, гастроентерології) з питань повноти забезпечення їх необхідними медикаментами.

Слід також перевірити, чи не було випадків, коли на курс лікування лікуючі засоби не видавалися (перерва на вихідні дні, посилання на несвоєчасне одержання медикаментів тощо). Звірити одержані після перевірки дані з даними кількісного обліку, вимогами-накладними на одержання медикаментів в аптеці, історіями хвороби і листками призначень. У випадках, коли встановлено, що для лікування використані медикаменти, .придбані хворими, або медикаменти, видані не повністю, встановити, чи списані за ці, періоди медикаменти у відділеннях, їх кількість і вартість.

* При перевірці дотримання встановленого порядку безкоштовної видачі медикаментів окремим категоріям хворих, які знаходяться на амбулаторному лікуванні, слід звірити рецепти на безкоштовний відпуск медикаментів з записами в амбулаторних картках. Крім цього, необхідно перевірити відповідність показань хворих переліку груп населення та категорій захворювань, при амбулаторному лікуванні яких медикаменти за рецептами лікарів видаються хворим безкоштовно або зі знижкою на 50% відповідно до чинного законодавства.