262

262

262

1,000

1,000

1,000

4.

Неявки на роботу В тому числі:

31,8

27,9

32,4

0,877

1,019

1,161

4а.

чергові та всі види додаткових відпусток

16,84

16,94

16,92

1,006

1,005

0,999

46

відпустка по вагітності і пологам

2,08

2,08

2,07

1,000

0,995

0,995

4в

виконання державних обов'язків

0,62

0,62

0,61

1,000

0,984

0,984

4г

відпустка по хворобі

10,20

8,26

0,62

0,810

1,041

1,286

4д

адміністративні відпустки

1,34

-

1,52

-

1,134

-

4е

цілозмінні простої

0,30

-

0,32

-

1,067

-

4є

Прогули

0,42

-

0,34

-

0,810

-

5.

Реальний фонд робочого часу (стр.З -стр.4)

230,2

234,1

229,6

1,017

0,997

0,981

6.

Номінальна тривалість робочого дня

7,82

7,82

7,82

1,000

1,000

1,000

7.

Зміна тривалості робочого дня

7а

скорочення за рахунок перерв годующих матерів

0,02

0,02

0,02

1,000

1,000

1,000

76

скорочення за рахунок внут-рішньозміних простоїв

0,13

-

0,15

-

1,154

-

7в

збільшення за рахунок зверхурочної роботи

0,10

-

0,13

-

1,300

-

8.

Реальна тривалість робочого дня

7,77

7,80

7,78

1,004

1,001

0,997

9.

Річний ефективний фонд робочого часу (стр.8-стр.5)

1789

1826

1786

1,021

0,998

0,978

Дані таблиці показують, що робочий час на підприємстві використовується незадовільно. Виконаний детальний аналіз підказує і основні напрямки подальшої роботи по покращанню використання робочого часу. Колективу даного підприємства слід перш за все посилити роботу по покращанню організації праці і виробництва взагалі, впроваджуваною колективної (бригадної) форми організації і оплати праці, багатоверстатного обслуговування, поєднування професій, які сприяють більш ефективному використанню робочого часу.

Баланс робочого часу. Баланс робочого часу складається по підприємству, цеху, ділянці, інколи навіть окремо по кожні групі робочих, які мають однаковий графік роботи і одну й ту саму тривалість чергової відпустки. Баланс робочого часу розраховується по окремим елементам (Таблиця 16).

Баланс робочого часу (одного робочого при п'ятиденному тижні).

Таблиця №5

Показники	Звітний період	Плановий період
		Всього	по кварталам
			І	II	III	IV
1	2	3	4	5	6	7
Календарний фонд часу, днів	366	365	90	91	92	92
Кількість неробочих днів В тому числі: святкових вихідних з них додаткових вихідних днів(других днів відпочинку в тиждень)	93 8 85 34	88 5 83 33	19 1 18 6	23 3 20 7	25 25 12	21 1 20 8
Кількість календарних робочих днів (номінальний фонд)	273	277	71	68	67	71
Неявки на роботу, днів В тому числі: чергові та додаткові відпустки учбові відпустки в зв'язку з пологами хворобою	31,2 16,3 0,8 1,1 9,8	31,2 17,8 1,1 1,4 9,3	8,0 4,4 0,4 0,4 2,4	7,7 4,5 0,3 0,3 2,2	7,6 4,5 0,2 0,3 2,2	7,9 4,4 0,2 0,4 2,5
Інші неявки, які дозволені законодавством, днів	1,8	1,6	0,4	0,4	0,4	0,4
Неявки з дозволу адміністрації	0,8	-	-	-	-	-
Прогули (по обліку)	0,5	-	-	-	-	-
Цілоденні простої (по обліку)	0,1	-	-	-	-	-
Число робочих днів за рік	241,8	254,8	63,0	60,3	59,4	63,1
Середня тривалість робочого дня, (номінальна)	7,67	7,67	7,67	7,67	7,67	7,67
Загублений час в зв'язку з скороченням тривалості робочого дня, г. В тому числі: для годуючих матерів внутрізмінні простої (по обліку) в пересвяткові дні для зайнятих на важких та шкідливих роботах для підлітків	0,05 0,02 0,01 0,02	0,04 0,02 0,01 0,01	0,04 0,02 0,01 0,01	0,04 0,02 0,01 0,01	0,04 0,02 0,01 0,01	0,04 0,02 0,01 0,01
Середня тривалість робочого ДНЯ, Г	7,62	7,63	7,63	7,63	7,63	7,63
Корисних фонд робочого часу одного робочого, г	1842,5	1875	481	460	453	481

Баланс робочого часу складається в три етапи:

Розрахунок середнього фактичного числа робочих днів.

Встановлення середньої тривалості робочого дня.

Визначення корисного (ефективного) фонду робочого часу в годинах.

Розрахунок середнього числа робочих днів починається з визначення календарного фонду робочого часу і кількості календарних робочих днів. Календарних фонд робочого часу - це число календарних днів планового періоду (в році 365 або 366 днів, в кварталі 90, 91 і 92 дня і т.д.). Кількість календарних робочих днів (номінальний фонд робочого часу) - це кількість днів в плановому періоді, крім вихідних та святкових. В перервних (періодичних) виробництвах номінальний фонд робочого часу визначається шляхом віднімання кількості вихідних і святкових днів з календарного фонду часу. В неперервних виробництвах при розрахунку номінального фонду робочого часу з календарного фонду виключаються невиходи на роботу по графіку змінності.

Число робочих днів в плановому періоді являє собою різницю між номінальним фондом та кількістю неявок (невиходів) в днях. До планових невиходів відносяться невиходи на роботу в зв'язку з черговими додатковими відпустками, учбовими відпустками, відпустками в зв'язку з пологами, хворобою.

При п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями основою для розрахунку середньої тривалості робочого дня (номінальної) являються дані про кількість або питому вагу робітників, які мають різну тривалість робочої зміни по графіку, встановлену у відповідності з діючим законодавством про робочий час.

При цьому середня тривалість робочого дня повинна бути скорегована з урахуванням скорочення робочого часу в передсвяткові дні (напередодні 1 січня, 8 березня, 1 травня, 9 травня, і т.д.)

2.3 Облік чисельності персоналу та відпрацьованого часу

Оперативний облік чисельності персоналу ведеться у відділі кадрів та допомагає контролювати склад та рух чисельності робітників по підприємству та його структурних підрозділах, як для цього використовується єдина документація по прийому, звільнення та переміщенню робітників та уніфіцировані регістри обліку особистого складу. Регістри обліку особистого складу є особиста картка робочого та службовця. Повідомлення про прийом та звільнення, чи переводі на іншу роботу реєструється у особистій картці на основі приказу. По даних картотеки особистого складу ведеться облік зміни чисельності та складу робочих та службовців підприємства.

Облік робочого часу та контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється табельним методом.

Кожному робітнику на підприємстві, якого беруть на роботу присвоюється табельний номер і у його трудовій книжці робиться відмітка про зарахування на роботу. На знов прийнятого робітника відкривається особиста картка, в якій вказуються необхідні анкетні дані, і всі зміни, які відбуваються по службі. Бухгалтерія на кожного робітника відкриває лицевий рахунок.

Табельний облік може вестись наступними способами : жетоном - з застосуванням табельних марок; карточним - при використанні контрольних годинників; пропуску - шляхом здачі та видачі пропусків; за допомогою контрольно-пропускних засобів. На багатьох підприємствах безпосередньо передається введення виробничих підрозділів, що сприяє укріпленню дисципліни. Табельні номери встановлюються на підприємстві в цілому, при чому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів. Оперативний облік явок робітників та облік їх перебування на роботі ведеться в цілому по підприємству або по кожному виробничому підрозділу в спеціальній книзі обліку використання робочого часу (форма № Т-12 або форма № Т-13). По формі № Т-12 крім обліку використання робочого часу проводиться розрахунок заробітної плати, а форма № Т-13 - тільки для обліку робочого часу. В табель вносять прізвища всіх робітників, незалежно від форм оплати праці. Відображаються в ньому тільки відхилення від нормального використання робочого часу (хвороба, прогул тощо). У верхній частині строки відповідний робітник, у якого є відхилення від нормального використання робочого часу, записують кількість годин відхилення, а в кожній частині строки - повне зазначення відхилення. У кінці місяця у табелі по кожному робітнику підраховується та зазначається загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок по різних причинах, інші втрати, а також фактично відпрацьований час. Все це робиться за допомогою комп'ютера. Пізніше повністю оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства.

Розглянемо типові форми первинного обліку особового складу наведені в табл.№3

Типові форми первинного обліку

Таблиця №3

№ типової форми	Назва типової форми	Призначення документа
№П-1	Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу	Застосовується для: · оформлення трудових відносин і зарахування до особового складу; · початку обліку відпрацьованого часу та виконаної роботи;
№П-2	Особиста картка	Застосовується для: · внесення особистих даних працівника;
№П-3	Алфавітна картонка	Застосовується для: · надання алфавітного порядку документації;
№ П-4	Особиста картка спеціаліста з вищою освітою, що виконує наукові-дослідні, технологічні, проектно-пошукові роботи	Застосовується для: · внесення даних про освіту, наукові звання, ступені, наукові роботи;
№П-5	Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу	Застосовується для: · припинення трудових відносин і відрахування з особового складу; · припинення обліку відпрацьованого часу та виконаної роботи
№П-6	Наказ (розпорядження) про надання відпустки	Застосовується для: · оформлення та надання відпустки;

В вище наведеній таблиці відображено кадрову документацію за допомогою якої контролюється склад та рух чисельності робітників по підприємству та його структурних підрозділах.

А в наступній табл. тепер розглянемо типові форми обліку відпрацьованого часу.

Типові форми обліку відпрацьованого часу

Таблиця №4

№ типової форми	Назва типової форми	Призначення документа
№П-12	Облік робочого часу	Застосовується для: · обліку відпрацьованого часу;
№П-13	Додаткові дані	Застосовується для: · внесення додаткових даних працівника;
№П-14	При місячних окладах та ставках	Застосовується при: сталих місячних окладах та ставках;
№П-15	При понаднормовій роботі	Застосовується при: · понаднормовій праці обліку відпрацьованого часу
№П-48,16	При відхиленні від нормальної роботи	Застосовується для: · обліку відпрацьованого часу при відхиленні від нормальних умов праці.

Вибрані підприємством форми первинних документів групують у робочий альбом первинних документів. Такий альбом може існувати у двох примірниках: паперовому та машинному.

ІІІ Розділ

3.1 Аналітичний облік праці

Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях. Нараховані суми відображаються, крім того, в особових рахунках установленої форми. Документальне оформлення операцій при переході на нові облікові принципи не змінилися. Типові форми документів з обліку праці та її оплати затверджено наказами Мінстату України від 19.10.1995 року №253 та від 22.05.1996 року №144. (табл. №5)

Типові форми первинного обліку.

Таблиця №5

№ типової форми	Назва типової форми	Призначення документа
№ П-49	Розрахунково-платіжна відомість	Застосовується для: · виплата заробітної плати ;
№П-50,51	Розрахункова відомість	Застосовується для: · виплати зарплати;
№ П-52	Розрахунок заробітної плати	Застосовується при: · розрахунку спеціальних листків за певний період по кожному працівнику;
№ П-53	Платіжна відомість	Застосовується при: · виплаті заробітної плати, авансу та інших видів виплат;
№ П-54, 54а	Особовий рахунок	Застосовується для: · обліку сум виплачених працівникам, авансів, утриманих податків, внесків та інших відрахувань;
№ П-55	Накопичувана картка виробітку і заробітної плати	Застосовується для: · підрахунку відрядної заробітної плати по обліку виробітку;
№ П-56	Накопичувана картка виробітку і заробітної плати	Підрахунку відрядної заробітної плати по обліку виробітку

За розрахунково-платіжною відомістю, яка одночасно використовується для розрахунків і видачі заробітної плати. Вона застосовується на невеликих підприємствах і ґрунтується наданих "Особового рахунка".

2. За розрахунковою відомістю (типова форма П-50) і окремою
платіжною відомістю (типова форма П-53), за якими проводиться виплата заробітної плати.

3. За спеціальними листами розрахунку заробітної плати (типова форма П.52). які виписуються на кожного працюючого на розрахунковий період. У цьому випадку записи здійснюються під копірку у двох примірниках.

Якщо суми нарахованої заробітної плати своєчасно не одержані протягом 3-х днів, касир закриває платіжну відомість і проти прізвища робітника, на місці його підпису ставить відмітку "депоновано" і складає реєстр депонованих сум.

Для одержання зведених даних нарахованої заробітної плати, а також даних про використання Фонду оплати праці за її складом і калоріями працівників у розрізі, необхідному для контролю і складання звітності, слід підсумкові дані розрахункових відомостей підсумувати в цілому по підприємству

Зміни внесені новим Планом рахунків, торкнулися джерела нарахування виплат.

В умовах дії Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (дані - НСБО) відсутні такі поняття, як фонди економічного стимулювання і виплати за рахунок прибутку. Субрахунок 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" призначено виключно для формування резервного фонду згідно з установчими документами і для розподілу прибутку між власниками. Усі виплати, крім дивідендів, відносяться на витрати підприємства. Структуру витрат значно змінено з двох причин:

- введено класифікацію діяльності підприємства;

- визначено більш глибоку деталізацію витрат;

Залежно від виду діяльності, у процесі якої нараховується заробітна плата, можна класифікувати й самі витрати на оплату праці.

3.2 Порядок нарахування заробітної плати

Одним з механізмів регулювання державою оплати праці працівників підприємств усіх форм власності є встановлення гарантій при нарахуванні заробітної плати в окремих випадках:

· за відпрацьований час;

· за час, відпрацьований понад встановлену норму ( ст.106 КЗпП);

· за час простою ( ст. 113 КЗпП );

· за роботу у святкові й неробочі дні ( ст.54 КЗпП );

· за продукцію, яка виявилась бракованою ( ст.112 КЗпП ).

Нарахування основної заробітної плати. Основна заробітна плата -- це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Для нарахування основної заробітної плані працюючим з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо).

При нарахуванні основної заробітної плати працюючим, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи.

Для розрахунку заробітної плати спеціаліста за повний робочий місяць потрібно проставити встановлений йому оклад згідно з наказом по підприємству; за неповний робочий місяць -- оклад потрібно поділити на кількість робочих днів у даному робочому місяці і здобуту денну заробітну плату помножити на кількість відпрацьованих за табелем робочих днів.

У разі розрахунку заробітної плати робітників за тарифом часову тарифну ставку треба помножити на кількість годин зміни.

Розподіл заробітної при бригадній відрядній системі оплати праці виконується пропорційно до коефіцієнто - годин тощо.

Понаднормові роботи вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Згідно із статтею 64 КЗпП України можуть провадитися лише з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації. Згідно із статтею 65 КЗпП України понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

До понаднормових робіт відповідно до статті 63 КЗпП України забороняється залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років; осіб, молодших 18 років; працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Оплата роботи в понаднормовий час здійснюється згідно зі статтею 106 КЗпП України в подвійному розмірі годинної ставки за погодинною системою оплати праці, за відрядною системою оплати праці -- доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, якщо оплата праці здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані понаднормові години.

Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) регламентується статтею 113 КЗпП України.

За час простою з вини робітника заробітну плату не виплачують, а за простій не з вини робітника (відсутність електроенергії, матеріалів тощо) на підставі простійних листів (де зазначаються прізвище, табельний номер робітника, причини, винуватці, термін простою) плату нараховують у зменшеному розмірі (за галузевими інструкціями), але не більше половини тарифної ставки по часової оплати праці робітника відповідно до його кваліфікації.

Оплата праці у нічний - час здійснюється відповідно до статті 54 КЗпП України у розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами, колективним договором, але не менше 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Нічним вважається час з 22-ї до 6-ї години.

Згідно ст. 55 КЗпП забороняється залучати до роботи жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176); осіб, молодших 18 років; Інших категорій робітників передбачених законодавством.

Святкові й неробочі дні визначені в частинах першій і другій статті 73 Кодексу законів про працю України. Оплата праці -- згідно зі статтею 107 КЗпП України.

Робота у святкові дні оплачується:

відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

робітникам, працю яких оплачують за годинними або денними ставками, -- у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

робітникам, що отримують місячний оклад, -- у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий день виконувалась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки, якщо робота виконувалась понад місячну норму.

Робота за сумісництвом і при суміщенні професій.

Частина друга статті 21 КЗпП дає право працівнику дає право реалізувати працівнику свої здібності до продуктивної праці шляхом укладання трудового договору на одному або декількох підприємств. Це дає працівнику, крім основного договору укласти додатковий на сумісництво.

Умови роботи за сумісництвом регламентовані Положенням про умови за сумісництвом, затвердженим наказом Міністерства праці України, міністерством фінансів України від 28.06.93р. №43, розробленим на виконання постанови КМУ від 03.04.93 № 245.

Виконана працівником робота повинна відображатися в документах первинного бухгалтерського обліку. Таким документом є відрядні наряди ( при відрядній оплаті праці) і табель обліку робочого часу ( при погодинній формі оплати праці). Причому табель обліку робочого часу повинен співпадати з графіком виходу на роботу. Якщо такої відповідності немає, то податкові органи можуть не без підстав поставити під сумнів правильність віднесення зарплати, виплаченої працівнику, на валові витрати.

На даний момент тривалість роботи за сумісництвом не обмежена за часом для підприємств всіх форм власності, крім державної. Для державних працівників тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 години на день і повного робочого дня у вихідний день (постанова Кабінету Міністрів України № 1033 від 31.08.96 р.). Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Оплата праці сумісників залежить від фактично виконаної ними роботи згідно зі ст. 102 КЗпП. Преміювати працівника-сумісника можна, і це не суперечить законодавству ст.97 КЗпП.

Оплата відпусток.

Право на відпустку гарантовано працівникові Конституцією України, КЗпП України, Законом «Про відпустки», іншими законами. Гарантія полягає в наданні відпустки встановленої тривалості зі збереженням на даний період місця роботи, а в передбачених законодавством випадках -- і заробітної плати (допомоги).

За видами відпустки умовно поділяють на:

--щорічні;

--основні відпустки, порядок їхнього надання визначено статтею 6 Закону «Про відпустки»;

--додаткові (статті 7, 8 Закону «Про відпустки» й ін.);

--додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 Закону «Про відпустки»);

--творчі відпустки (стаття 16 Закону «Про відпустки»);

--соціальні відпустки;

--відпустка у зв'язку з вагітністю й пологами (стаття 17 Закону «Про відпустки»);

--відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 Закону «Про відпустки»);

--додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19 Закону «Про відпустки»);

--відпустки без збереження заробітної плати (ст. 25, 26 Закону «Про відпустки»).

Зазначимо Законом за підприємством закріплено право встановлювати й інші види відпусток.

Відповідно до статті 115 КЗпП України і статті 21 Закону «Про відпустки» відпускні повинні бути виплачені працівникові за весь час відпустки не пізніше, ніж за три дні до її початку.

За час соціальних відпусток, передбачених статтями 17 і 18 Закону «Про відпустки», працівникам виплачується допомога, установлена Законом № 2240.

Порядок розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічні, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, і компенсації за невикористані відпустки визначено п. 2 Положення № 100.

Розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація).

Виплати, що включають у розрахунок середньої заробітної плати при нарахуванні відпускних, наведені в пункті 3 Положення № 100.

Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати не з власної провини, розрахунок здійснюється виходячи з установленої йому тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Для нарахування відпускних можна скористатися формулою:

Від = Д:(Кр-С)хКв,

де Від -- сума відпускних;

Д -- сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період);

Кр -- відповідна кількість календарних днів року (або меншого відпрацьованого періоду);

С -- святкові й неробочі дні, установлені статтею 73 КЗпП України, що доводяться на розрахунковий період;

Кв -- кількість календарних днів відпустки, що надається працівникові.

Приклад

Працівникові надається щорічна відпустка з вересня 2003 р. тривалістю 30 календарних днів. Заробітна плата за розрахунковий рік -- 5622,6 грн. (заробітна плата за кожен з 11 місяців розрахункового року складається з: оплати по окладу -- 160 грн., надбавки за ранг -- 100 грн., інших надбавок -- 130 грн., премії -- 78 грн.; середнього заробітку за попередню щорічну відпустку -- 474,6 грн.). Як правильно нарахувати середню заробітну плату для оплати часу щорічної відпустки?

Для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, яка надається робітнику у вересні 2003 р., розрахунковий період визначається з вересня 2002 р. по серпень 2003 р. включно.

Оскільки з 1 вересня 2003 р. оклади було збільшено на 32%, а за працівником протягом вересня зберігається середня заробітна плата, то заробітну плату, враховуючи доплати, надбавки (в тому числі надбавки за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, за класний чин, кваліфікаційний клас та спеціальне звання), премії та інші виплати, які включаються при обчисленні середньої заробітної плати, коригують на коефіцієнт підвищення посадових окладів.

Тобто 5622,6 грн. х 1,32 = 7421,8 грн.

Відкориговану заробітну плату необхідно розділити на календарні дні року, за винятком святкових i неробочих днів:

7421,8 грн. : (365 к. д. -- 10 св. i нероб. д.) = 20,91 грн.

Для обчислення середньої заробітної плати, яку необхідно нарахувати працівникові для оплати часу щорічної відпустки, одержаний результат слід помножити на кількість календарних днів відпустки:

20,91 грн. х 30 к. д. = 627,3 грн.

Нарахування й виплата допомоги за час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами й допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

Виплата допомоги за час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами здійснюється за рахунок коштів ОДСС на підставі листка непрацездатності, виданого жінці. Порядок розрахунку середньої заробітної плати для нарахування такої допомоги визначений Постановою № 1266. Згідно із ст. 39 Закону № 2240 такі виплати здійснюються в розмірі 100 % від середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу (стажу роботи).

Підставою для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності в інших випадках є також листок непрацездатності встановленого зразка (далі -- листок непрацездатності).

Розрахунок розміру зазначеної допомоги робиться виходячи із середньої заробітної плати (доходу), що обчислюється на підставі тих самих норм Постанови № 1266.

Для визначення суми допомоги за основу береться середня заробітна плата (дохід) працівника за останні 6 календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому настає страховий випадок.

Якщо працівник підприємства працював і сплачував страхові внески або за нього сплачувалися страхові внески:

--менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачувалися страхові внески;

--менше календарного місяця, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Середня заробітна плата обчислюється виходячи з основної й додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), за певними нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Закону про оплату праці (підлягаючі оподаткуванню доходи фізичних осіб, з яких сплачуються страхові внески у фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування (ФОДСС).

У розрахунок середньої включається заробітна плата в межах максимального величини, з якої сплачуються страхові внески в ФОДСС. На сьогодні максимальна сума заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески в ФДСС, становить 4830 у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» .

Для розрахунку страхових виплат застосовується середньоденна заробітна плата.

Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється способом розподілу нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Оплата перших п'яти днів непрацездатності внаслідок захворювання або травми найманого робітника, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця. За весь наступний період, аж до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, допомога виплачується за рахунок коштів Фонду (ст. 2 Закону № 2213). Крім того, за рахунок коштів фонду соціального страхування здійснюється оплата всіх днів за тимчасовою втратою працездатності, у тому числі й перших п'яти днів непрацездатності на підставі листка непрацездатності в таких страхових випадках:

при необхідності догляду за хворою дитиною;

при необхідності догляду за хворим членом родини;

при необхідності догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у випадку хвороби матері або іншої особи, що постійно доглядає за дитиною;

під час карантину, введеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

при тимчасовому переведенні застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу нижче оплачувану роботу;

при протезуванні у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;

під час санаторно-курортного лікування (додатково див. Лист №01-16-276).

Розмір допомоги з непрацездатності відповідно до ст. 37 Закону № 2240 виплачується у відсотковому відношенні залежно від страхового стажу працівника (страховий стаж-- загальний стаж роботи працівника за умови сплати ним або за нього страхових внесків) (див. табл.).

Приклад

Працівник хворів з 10 жовтня по 20 грудня 1999 р. Подвійний посадовий оклад слід визначити таким чином: оклад працівника на день захворювання -- 200 грн., постійні доплати i надбавки, встановлені Кабінетом Міністрів України, становлять 50 грн. щомісяця.

Розрахунок прикладу:200 грн. : 21 (кількість робочих днів у жовтні -- місяці непрацездатності) = 9 грн. 52 коп. х 2 = 19 грн. 04 коп., далі -- 50 грн. (постійні доплати i надбавки, встановлені Кабінетом Міністрів України) : 21 (кількість робочих днів у жовтні) = 2 грн. 38 коп.

Всього: 19 грн. 04 коп. + 2 грн. 38 коп. = 21 грн. 42 коп. -- це подвійний середньоденний оклад, яким обмежується середньоденна допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Сума страхових виплат і оплати перших п'яти днів розраховується способом множення денної зарплати (з урахуванням страхового стажу) на кількість днів, що підлягають оплаті.

Розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності здійснюється на зворотному боці листка непрацездатності.

ОДЕРЖАННЯ ДОПОМОГИ

Таблиця №6

Одержувачі допомоги	Страховий стаж	Розмір допомоги, %
Застраховані особи	До 5 років	60 % від середньої заробітної плати (доходу)
Застраховані особи	Від 5 до 8 років	80 % від середньої заробітної плати (доходу)
Застраховані особи	Більше 8 років	100 % від середньої заробітної плати (доходу)
Застраховані: -- віднесені до категорії 1--4 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи	Незалежно від стажу від середньої зарплати
один з батьків або особа, яка їх заміняє, котра здійснює догляд за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи		за страхового стажу 100 % бітної плати (доходу)
ветерани війни й особи, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни
при одержанні допомоги з вагітності й пологів

3.4 Утримання із заробітної плати

Сума, яка нарахована працівнику за виконану роботу, і сума, яка належить до виплати, як правило, відрізняються одна від одної на суму проведених утримань із оплати праці.

Утримання із заробітної плати можуть бути:

1) обов'язкові -- ті, які можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України (прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування, фонду страхування на випадок безробіття, а також утримання за рішенням суду на користь юридичних та фізичних осіб);

2) утримання, які здійснюються за ініціативою підприємства (для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або на господарські потреби; при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже отримав відпустку; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству та ін.).

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань, передбачених законодавством України, не може перевищувати п'ятдесяти (а в окремих випадках і семи десяти) процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Відповідно до статті 127 КЗпП України утримання із заробітної плати можуть здійснюється тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Податкова соціальна пільга.

Податкова соціальна пільга - це сума, на яку платник податку має право зменшити суму загально місячного оподаткованого доходу. Пільга може застосовуватись тільки до доходу у вигляді заробітної плати.

У зв'язку зі зміною мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму змінився граничний розмір доходу для надання пільги й сума самої соціальної пільги.

Сума пільги для всіх категорій працівників, яким вона надається, обчислюється у відсотках до мінімальної заробітної плати згідно з п. 6.1 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» з урахуванням положень п. 22.4, що передбачають на перехідний період знижений розмір у відсотках до розмірів згідно з п. 6.1.

Розмір пільги становить:

· Одна мінімальна заробітна плата в розрахунку на місяць - для будь -якого платника.

· 1,5 мінімальної заробітної плати в розрахунку на кожну дитину до 18 років.

· 2 мінімальні зарплати - для Героїв України, учасників бойових дій.

· Підвищена пільга батькам дітей-інвалідів до 18 років надається в 2006 році незалежно від групи інвалідності дитини.

Пільга батькам, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років, розраховується кратно кількості дітей і надається тільки одному з батьків. На суму загального розміру пільги (тобто на самого батька) пільга в 2006 році не збільшується.

Соціальна пільга застосовується щодо доходу, отриманого у вигляді заробітної плати звітного місяця, якщо його розмір не перевищує 1,4 розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для працездатної особи.

Перерахунок податку здійснюється тільки тим платникам податків, до доходу яких застосовується соціальна пільга. Тим співробітникам, яким нараховується заробітна плата, що перевищує 1,4 розміру прожиткового мінімуму, перерахунок податку з доходів фізичних осіб не здійснюється.

Прожитковий мінімум на 2006 рік становить:

Таблиця №7

Показники	Прожитковий мінімум на 2006 рік
Працездатних громадян	483 грн.
Осіб, які втратили працездатність	350 грн.
Дітей віком до 6 років	400 грн.
Дітей віком від 6 до 18 років	514 грн.

Максимальна сума для нарахування (утримання) внесків на пенсійне й соціальне страхування всіх видів становить 4830 грн.

Обмеження розміру утримань із заробітної плати (стаття 128 КЗпП України).

При розрахунку сум, утримуваних із заробітної плати, варто пам'ятати, що при кожній виплаті заробітної плати утримання не повинні перевищувати 20 %. А в окремих випадках, передбачених законодавством, і у випадку утримання за декількома виконавчими документами повинні становити не більше 50% заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Ці обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при утриманні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань не може перевищувати 70 % від заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Утримання аліментів із заробітної плати працівника.

Такі утримання можуть здійснюватися за рішенням суду і(або) на добровільних засадах за заявою працівника.

Перерахування нарахованої суми аліментів здійснюється одночасно з утриманням аліментів поточного місяця.

Пунктом 13 Порядку 146 також передбачено, що утримання аліментів здійснюється із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка виплачує аліменти, після утримання із цього заробітку (доходу) податків.

Оскільки відповідно до Закону № 1251 система оподатковування, яка діє в Україні, включає податки й збори (обов'язкові платежі) у бюджет і державні цільові фонди, утримання аліментів із заробітної плати здійснюється після утримання НДФО, збору в Пенсійний фонд і внесків на ОДСС.( )

Відповідно до пункту 14 Порядку № 146 витрати на доставку одержувачеві грошових переказів утриманих аліментів через відділення зв'язку здійснюються за рахунок платника аліментів. При пересиланні аліментів грошовим переказом через відділення зв'язку стягується поштовий збір.

На вартість поштового збору відповідно до підпункту 3.1.1 Закону про ПДВ нараховується податок на додану вартість, сплата якого також здійснюється за рахунок платника аліментів.

На мою думку економічна суть обліку нарахувань та утримань із заробітної плати має велике значення і для працівників і для роботодавців. Першим економічним законом, який регулює величину заробітної плати, є закон вартості робочої сили. Його вимоги зводяться до того, щоб величина заробітної плати забезпечувала нормальні умови відтворення робочої сили, не була нижчою від того рівня, який не дає змоги підтримувати стан постійної працездатності й утримувати членів сім'ї. У даному випадку заробітна плата виконує одну з основних своїх функцій -відтворювальну. Вона передбачає забезпечення сприятливих умов для відтворення робітника - носія робочої сили. Якщо заробітна плата буде значно нижчою від вартості робочої сили, та остання перебуватиме у кволому стані. Робітник буде непридатний виконувати трудові функції, утримувати та виховувати дітей, які повинні у майбутньому його замінити. Крім цієї функції, заробітна плата відображає певне коло товарно-грошових відносин з приводу купівлі-продажу робочої сили. Оскільки робоча сила є товаром, то її ціна, як і всіх інших товарів, регулюється співвідношенням між попитом і пропозицією. При зниженні попиту або збільшенні пропозиції ціна робочої сили, тобто заробітна плата, зменшуватиметься, і навпаки. Отже, другим економічним законом, що регулює зарплату, є закон попиту і пропозиції. На розмір заробітної плати впливає дія законів зростання продуктивності праці і підвищення потреб населення. Дія цих законів іноді суперечлива, але саме вони зумовлюють загальну тенденцію динаміки заробітної плати.

На сьогоднішній день в сучасних умовах велике значення має правильність ведення бухгалтерського обліку заробітної плати на підприємстві і дотримуватись всіх Законів діючого законодавства , це дає можливість чітко і налагоджено вести бухгалтерський облік.

Податок з доходів фізичних осіб

Цей податок утримується відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 -- IV від 22.05.2003.

1 січня 2004 року набув чинності Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», ухвалений на зміну Декрету України «Про прибутковий податок із громадян».

Закон докорінно змінює все: 1) терміни; 2) принципи; 3) ставки оподатковування.

Платники:

--резиденти, які одержують дохід із джерелом його походження на території України;

--нерезиденти, які одержують дохід із джерелом його походження на території України.

Ставки:

15 % -- базова ставка (до 31.12.2006 р. -- 13 %);

5 % -- на відсотки на депозит, на доход за ощадними (депозитними) сертифікатами;

30 % -- на суму виграшу або призу; на доходи нерезидента
(до 31.12.2006 р.-- 26%).

Податкові агенти - це новий термін у нашому законодавстві, пункт 1.15.

Податковий агент -- юридична особа (його філія, відділення, інший відособлений підрозділ) або фізична особа, або нерезидент, або його представництво, які незалежно від їхнього організаційно-правового статусу і способу обкладання іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати й сплачувати цей податок у бюджет від імені й за рахунок платника податків, вести податковий облік і представляти податкову звітність податковим органам. Податковим агентом є, зокрема, фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності (приватний підприємець), яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати, інших виплат і винагород таким фізичним особам.

Об'єкт оподатковування

Об'єкт оподатковування визначений статтею 3. Законодавство конкретно визначає об'єкт оподатковування резидента, нерезидента, при виплаті доходів у не грошовій формі, при нарахуванні доходів в іноземній валюті.

При утриманні податку із заробітної плати об'єкт оподаткування не включає утриманні із заробітної плати внески в Пенсійний фонд і фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Приклад: Утримання прибуткового податку Дт. 661 Кт. 641;

Перерахування прибуткового податку Дт.641 Кт. 311.

Утримання до Пенсійного фонду

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування утримується з доходів фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), і фізичних осіб, які виконують роботи (послуги) відповідно до цивільно-правових договорів, на підставі Закону № 400 в таких розмірах:

-- 1 % від об'єкта обкладання, якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 грн на місяць;

--2 % від об'єкта оподатковування, якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн на місяць.

З 01.01.06 р. сума доходу в розмірі понад 4830 грн на місяць не є об'єктом для утримання цього виду збору.

Утримання до фонду соціального страхування

Об'єктом обкладання відповідно до статті 2 Закону № 2240 є сукупний оподатковуваний доход, обчислюванні відповідно до законодавства України.

Збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням, утримується із заробітної плати на підставі Закону № 2240, а збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття -- відповідно до Закону № 1533.

Ставки зборів встановлені Законом № 2213 і становлять:

З 01.01.2006 р.:

- 0,5% із з/плати 483 грн.

- 1% із з/плати більше 483 грн.

Утримання за виконавчими листами

Виконавчий лист -- це документ, спрямований на примусове виконання рішення суду або іншого компетентного органу.

Із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів бухгалтерією підприємства на підставі рішень суду здійснюються стягнення таких платежів: аліментів, відшкодування збитку, сплата компенсацій каліцтва чи інших ушкоджень здоров'ю тощо.

Аліменти на неповнолітніх дітей з їх батьків стягуються в розмірі: на одну дитину -- чверть, на двох дітей -- третина, на трьох і більше дітей -- половина заробітку (доходу) батьків, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів. громадян на кожну дитину (стаття 82 Кодексу про шлюб та сім'ю).

При утриманнях із зарплати за декількома виконавчими листами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено 50% зарплати.

Утримання аліментів здійснюється із сум заробітку за мінусом податків і зборів (прибутковий податок, збори на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування), що утримуються з нього. Доставка грошових переказів одержувачу аліментів здійснюється за рахунок платника аліментів (тобто за рахунок зарплати платника). Наказом Держкомзв'язку та інформатизації України від 07.02.2000р. №23 "Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги зв'язку", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.05.2000р. за №308/4529, встановлено розміри плати за переказ аліментів у відсотках до суми переказу.

Утримання аліментів із заробітної плати працівника

Такі утримання можуть здійснюватися за рішенням суду і(або) на добровільних засадах за заявою працівника.

Перерахування нарахованої суми аліментів здійснюється одночасно з утриманням аліментів поточного місяця.

Пунктом 13 Порядку 146 також передбачено, що утримання аліментів здійснюється із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка виплачує аліменти, після утримання із цього заробітку (доходу) податків.

Оскільки відповідно до Закону № 1251 система оподатковування, яка діє в Україні, включає податки й збори (обов'язкові платежі) у бюджет і державні цільові фонди, утримання аліментів із заробітної плати здійснюється після утримання НДФО, збору в Пенсійний фонд і внесків на ОДСС.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 146 витрати на доставку одержувачеві грошових переказів утриманих аліментів через відділення зв'язку здійснюються за рахунок платника аліментів. При пересиланні аліментів грошовим переказом через відділення зв'язку стягується поштовий збір.

На вартість поштового збору відповідно до підпункту 3.1.1 Закону про ПДВ нараховується податок на додану вартість, сплата якого також здійснюється за рахунок платника аліментів.

Приклад: Утримано відповідно до виконавчих листів: аліментів -- 180 грн. (в т.ч. витрати на доставку), адміністративного штрафу за порушення правил дорожнього руху -- 17 грн. Дт. 661 Кт. 685. Штраф і аліменти перераховано з рахунку в банку Дт. 685 Кт. 311.

Утримання профспілкових внесків

Утримання профспілкових внесків здійснюється, якщо працівник є членом профспілки. Профспілкові внески розраховуються від загальної суми нарахованої заробітної плати за звітний місяць за відрахуванням нарахованої суми допомоги за дні тимчасової непрацездатності за цей же період. В обліку утримання даних внесків відображається проведенням: Дт 661 Кт 685.

При виготовленні продукції, що виявилася браком, регламентується статтею КЗпП України.

- Повний брак продукції, що стався з вини робітника, не оплачується, до того ж з нього утримується вартість забракованого матеріалу тощо.

- Частковий брак з вини робітника оплачується у зменшеному розмірі: не більше половини тарифної ставки наданого робітникові розряду за час, встановлений за нормою на дану роботу. Повний брак, що стався не з вини робітника, оплачується у розмірі двох третин тарифної ставки погодинної оплати праці даного робітника за час, встановлений за нормою на дану роботу.

3.5 Порядок виплати заробітної плати

Заробітна плата виплачується працівникам у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утримань представляє суму до видачі для кожного робітника. В залежності від договору заробітна плата робітника може виплачуватись один або два рази у місяць. В останньому випадку в першу половину місяця видається аванс, а в другу - проводиться повний розрахунок заробітної плати за місяць. Грошові кошти для виплати заробітної плати підприємство отримує по чеку розрахункового рахунку банку. Разом з чеком підприємство представляє банку всі необхідні платіжні документи по перерахуванням іншим організаціям та особам, на користь яких пройшло утримання із заробітної плати. Видача заробітної плати проводиться за платіжною відомістю. В ній заповнюється табельний номер робітника, його П.І.П. Дані вносяться у відомість на основі відповідних первинних документів. По кожному робітнику вносять суми заробітної плати, включаючи всі види оплати, тобто премії, доплати за роботу у нічний час, за роботу у святкові дні, надбавки за вислугу років, а також всі види оплат, які не входять до фонду заробітної плати - по лікарняних листах, одноразова винагорода. Підраховується загальна сума чисельної заробітної плати. Далі вказуються усі утримання та відрахування (прибутковий податок, внески у Пенсійний фонд, у фонд обов'язкового соціального страхування, на випадок безробіття, аліменти, аванс та інші). Підраховується загальна сума утримань та визначається сума, яка буде відображається до виплати.

Розрахунково-платіжна відомість підписується керівником та головним бухгалтером. На основі відомості заповнюється платіжна відомість для видачі заробітної плати робочим та службовцям. Платіжна відомість передається в касу для виплати заробітної плати робітникам під розписку, яка затверджує отримання грошей або по довіреності. Заробітна плата виплачується в трьохденний строк, враховуючи день отримання грошей з розрахункового рахунку.

Заробітна плата на підприємств, може виплачуватися протягом трьох, в окремих випадках -- протягом п'яти робочих днів (для виплати зарплати віддаленим підрозділам залізничних та морських підприємств).

Після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці стипендій, касир повинен здати депоновану суму зарплати до банку.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Окрім виплати заробітної плати із каси у вигляді готівки, підприємство може вдаватися до безготівкової форми розрахунків із своїми працівниками. Для цього слід укласти договір з банком як самому підприємств), так і кожному окремому працівникові. У договорі між банком та підприємством вказується дата, на яку підприємство перераховує кошти із свого поточного на картрахунок. Разом із тим підприємство зобов'язане подавати розрахункову відомість у розрізі кожного працівника. У договорі вказується також сума комісійної винагороди банку за касове обслуговування. Підприємство разом із розрахунковою відомістю подає до банку платіжне доручення на підставі якого здійснюється перерахування коштів до бюджету та до фондів пенсійного та соціального страхування.

Для укладення договору з банком працівникам підприємства потрібно подати:

заяву;

документ, що засвідчує особу;

картки із зразками підписів.

Після цього працівникам видають банківські пластикові картки (БПК), за допомогою яких можна розраховуватися за куплені товари або отримувати необхідну суму готівки із банкомату. Працівник може вносити кошти на свій рахунок через касу банку.

Безготівкова форма розрахунків з працівниками вигідна як підприємству, так і самим працівникам. Випадає потреба в інкасації готівки. Також економиться робочий час, який звичайно витрачається на отримання заробітної плати. Цей момент є суттєвим для великих підприємств, на яких працює велика кількість працівників. На залишок коштів, які знаходяться на рахунку, працівникам нараховуються відсотки.

3.6 Натуральна оплата праці

У період тотальних неплатежів великого поширення набула така форма оплати праці, як натуроплата. Законом України "Про оплату праці" (ст. 23 КЗпП) визначено форми виплати заробітної плати. Заробітна плата на території України виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або в будь-якій іншій формі заборонена.

Як виняток колективним договором може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами, не нижчими за собівартість) у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, за винятком товарів, перелік яких встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N 244.

До них належать :

зброя, боєприпаси та інша продукція військового призначення, що випускається підприємствами оборонної промисловості;

продукція, що має стратегічне значення за переліком, що визначається актами законодавства;

вибухонебезпечні та отруйні речовини, наркотичні засоби;

товари виробничо-технічного призначення;

нафта і нафтопродукти;

продукція хімічної промисловості, мінеральні добрива;

продукція целюлозно-паперової промисловості;

будівельні матеріали та вироби з них;

лісоматеріали (крім матеріалів, одержаних під час лісозаготівель);

товари медичної, фармацевтичної та мікробіологічної промисловості;

благородні метали і коштовне каміння, вироби з них;

усі види алкогольних напоїв, включаючи спирт та виноматеріали;