- сума витрат за економічними елементами визначається за вирахуванням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв і господарств, що спожита в основному або в іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах підприємства.

Вимогами П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" передбачено, що для формування інформації для заповнення розділу III "Розрахунок показників прибутковості акцій" даного Звіту слід застосовувати положення П(С)БО 24 "Прибуток на акцію". П(С)БО 24 визначає методологічні засади формування інформації про чистий прибуток на одну просту акцію та її розкриття у фінансовій звітності. Норми П(С)БО24 повинні застосовувати відкриті акціонерні товариства.

П(С)БО 24 "Прибуток на акцію" встановлює порядок визначення чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію, розрахунку скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію та обчислення необхідних для цього показників.

У Примітках до річної фінансової звітності, згідно з П(С)БО 24 "Прибуток на акцію", за кожним класом простих акцій наводиться інформація про: чистий прибуток на одну просту акцію, визначений у результаті перерахунку; скоригований чистий прибуток на одну просту акцію, визначений у результаті перерахунку; узгодження сум, використаних як чисельники при обчисленні чистого прибутку на одну просту акцію та скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію, з сумами чистого прибутку (збитку) за певний період; вплив розбавляючих потенційних простих акцій на середньорічну кількість простих акцій в обігу; операції з простими та потенційними простими акціями, які були здійснені після дати балансу.

Порядок складання Звіту про рух грошових коштів.

Для оцінки активності діяльності підприємства та з метою управління наявними господарськими засобами, всі грошові потоки поділяються на вхідні та вихідні - надходження і видатки. Вони відображаються у Звіті про рух грошових коштів (ф. № 3). В Україні порядок складання та подання даного Звіту до відповідних органів, користувачам встановлено П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів".

Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та детальної інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентів за звітний період. Звіт складається для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також для прийняття правильних рішень керівництвом підприємства та власниками щодо діяльності господарюючих суб'єктів. Показник грошових потоків використовується, з одного боку, як індикатор фінансової стійкості підприємства (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з другого - як індикатор прибутковості (показник фактичної та потенційної прибутковості підприємства).

Порядок відображення руху грошових коштів у Звіті визначається за видами діяльності.

При застосуванні класифікації грошових потоків слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, в першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства.

Для складання Звіту про рух грошових коштів використовують показники Балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного обліку за рахунками обліку активів і зобов'язань.

У Звіті про рух грошових коштів не відображаються: внутрішні зміни у складі грошових коштів; не грошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій).

Звіт про рух грошових коштів може складатися із використанням наступних методів:

1. Прямого, коли в звіті розкриваються основні грошові надходження і витрати в кореспонденції з рахунками з обліку розрахунків з контрагентами (покупцями, постачальниками, банківськими установами, бюджетом, органами соціального страхування, найманими працівниками та ін.).

2. Непрямого, при використанні якого сума прибутку (збитку) за звітний період до оподаткування коригуються на зміни на початок і кінець звітного періоду залишків виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, що з'явилася за результатами операційної діяльності, доходів і витрат майбутніх періодів, а також на обороти не грошових статей (амортизація необоротних активів, курсові різниці) та інших статей фінансової звітності, пов'язаної з рухом коштів від інвестиційної діяльності.

П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" передбачає застосування непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів для визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності. При використанні непрямого методу чистий прибуток до оподаткування зводиться, передусім, до проміжного показника операційного доходу до обліку впливу змін в оборотних засобах. Це досягається за допомогою наступних, найбільш розповсюджених коригувань: відновлюються суми амортизаційних відрахувань, відсотків до сплати, збитку від реалізації основних засобів та інших довгострокових активів, які раніше зменшували величину прибутку; виключається дохід від інвестицій, а також суми зменшення оціночних резервів, які раніше були віднесені в кредит рахунку прибутків та збитків.

У випадку застосування непрямого методу вихідною величиною є чистий прибуток (збиток) компанії за звітний період (рік). Як базовий показник можна використати також чисті грошові надходження та виплати від операційної діяльності.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності при складанні Звіту про рух грошових коштів згідно з вимогами П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" визначається за допомогою прямого методу.

Звіт про рух грошових коштів завершується розрахунком змін у величині фонду фінансових ресурсів та визначенням його обсягу на звітну дату. Для цього розмір фонду на початок звітного періоду коригується на суму надходжень та виплат від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства за звітний період

Особливостями заповнення ф. №3 "Звіт про рух грошових коштів" є наступні:

- при заповненні рядків 010, 030, 040, 050, 080, 090, 100, ПО результат розрахунку показників, який відповідає слову в дужках, наводиться у графі 4 "Видаток". Наприклад, прибуток від не операційної діяльності показується в ряд. 050 графи 4, збільшення оборотних активів -- у рядку 080 графи 4, а збиток від не операційної діяльності та зменшення оборотних активів відображаються, відповідно, в рядках 050 і 080 графи 3 Звіту про рух грошових коштів;

- прибуток (збиток) від бартерних операцій обчислювати не слід;

- показник зміни забезпечень визначається як різниця між показником на кінець звітного року (графа 4) і показником на початок звітного року (графа 3) за рядком 430 форми № 1 "Баланс" (якщо там не створено забезпечень для інвестиційної та фінансової діяльності). За зобов'язаннями, які виникли в підприємства внаслідок минулих подій, обов'язково створюється забезпечення;

- зміни оборотних активів визначаються різницею між даними Балансу на кінець і на початок року у рядках 260 (без включення показників у рядках 190, 220, 230, 240 та інших не операційних оборотних активів, які визначаються вибірково) і наводяться однією сумою у відповідній графі - або 3 "Надходження" або 4 "Видаток". При визначенні цієї різниці не враховується зміна дебіторської заборгованості з поточного податку на прибуток і зменшення дебіторської заборгованості за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування кредиторської заборгованості за поточним податком на прибуток;

- при визначенні змін поточних зобов'язань (рядок 100) не слід враховувати показники, зазначені в рядках 500, 510, 590 ф. №1 "Баланс" і зобов'язання за операціями, не пов'язаними з операційною діяльністю, які визначаються шляхом вибірки з аналітичного обліку. Потрібно також виключити зміни в зобов'язаннях, які є наслідком не грошових операцій інвестиційної та фінансової діяльності (погашення зобов'язання, наприклад, за сировину передачею основних засобів, акцій), або внаслідок виправлення помилок у зобов'язаннях за минулі роки; не враховується також зміна суми зобов'язання з поточного податку на прибуток і зменшення зобов'язань за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування дебіторської заборгованості за поточним податком на прибуток.

У рядку 130 наводиться сума сплачених грошових коштів у порядку погашення зобов'язань за користування позиками, облігаціями, фінансовою орендою. Сплачений коштами податок на прибуток відображається у рядку 140.

Висновок

Таким чином, можна зробити висновок, що метою складання звітності є надання користувачам для прийняття відповідних рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства. Тобто фінансова звітність повинна задовольняти інтереси користувачів, якими є юридичні та фізичні особи.

Звітність - це система узагальнюючих і взаємопов'язаних показників стану та використання основних та оборотних засобів, про джерела їх формування, фінансові результати, напрямки використання прибутку тощо. Вона дозволяє визначити загальну вартість майна, вартість мобільних (оборотних) засобів, величину власних та залучених коштів підприємства.

Звітність - це дуже важливий чинник, який має визначати фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період.

Вся звітність класифікується: за економічним змістом, за строками складання й подання, за рівнем спеціалізації, за ступенем узагальнення, за призначенням, за роллю у народному господарстві.

Звітність буває: бухгалтерська, статистична, податкова, поточна, річна, індивідуальна, консолідована-фінансова звітність, зовнішня бухгалтерська звітність, внутрішня звітність, загальнодержавна звітність, внутрішньогалузева звітність.

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства.

Користувачі фінансової звітності - це фізичні або юридичні особи, яким необхідна інформація про діяльність підприємства для прийняття рішень. Для вищих організацій звітність є базою вивчення роботи підвідомчих підприємств, основою для координації діяльності підвідомчих установ, планування виробництва на майбутній період. Фінансово-кредитні органи використовують звітні дані дня контролю за дотриманням підприємствами фінансово-кредитної дисципліни, правильністю нарахування сум, що підлягають сплаті до бюджету, та аналізу ефективності використання отриманих кредитів і коштів цільового фінансування. Керівникам підприємств і виробничих підрозділів дані звітності дозволяють проаналізувати результати господарської діяльності та вжити необхідні заходи з їх покращання.

Складання фінансової звітності переважно за квартал не забезпечує оперативності управління, а інформація, яка міститься у фінансовій звітності, є недостатньою для прийняття дієвих рішень вищим управлінським персоналом. Це зумовлює необхідність використання внутрішньої бухгалтерської та управлінської звітності для задоволення потреб користувачів у детальнішій інформації. Форми названих видів звітності затверджуються Наказом про облікову політику підприємства.

Внутрішня бухгалтерська звітність передбачає надання оперативної релевантної інформації відповідно до вимог управлінського персоналу. Така звітність складається бухгалтером-аналітиком, її подання законодавче не регламентовано.

Лише правильне формулювання вимог до звітності дозволяє керівництву підприємства отримати необхідні дані для прийняття управлінських рішень, спрямованих на збереження та раціональне використання матеріальних і трудових ресурсів, грошових коштів.

Суб'єкти підприємницької діяльності відповідно до Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" повинні надавати:

- квартальну фінансову звітність: Баланс, Звіт про фінансові результати.

Суб'єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності складають лише спрощену форму річної звітності - баланс і Звіт про фінансові результати.

Строки подання фінансової звітності (квартальної і річної) для всіх підприємств встановлені Кабінетом Міністрів України у Порядку подання фінансової звітності. Відповідно до цього документу квартальна звітність подається не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Річна - не пізніше 20-го лютого наступного за звітним року. Фінансова звітність (квартальна та річна) подається:

- до державних органів статистики;

- в органи, до сфери управління яких належить підприємство;

- до інших державних органів (за наявності асигнувань з бюджету).

- трудовим колективам за їх вимогою;

- власникам (засновникам) відповідно до установчих документів.

При підготовці річного звіту керівництво підприємства повинно усвідомлювати відповідальність за складений звіт. Якісно складений та своєчасно оприлюднений звіт - це один зі способів залучення інвесторів, постачальників і клієнтів. Керівництво повинно розглядати цей звіт не як чергову звітність перед ще одним контролюючим державним органом, а передусім, як звіт про результати діяльності перед власниками підприємства.

Інакше кажучи, фінансова звітність відображає результати управління та вміння керівництва ефективно використовувати наявні ресурси господарюючого суб'єкта. При підготовці фінансової звітності велике значення має дотримання вимог значимості та суттєвості інформації.

Список використаної літератури