Організація обліку і контролю запасів підприємства

В розрізі, який забезпечує інформацію про підприємство-переробника і контроль за операціями з переробки та за відповідними видами

7

207 “Запчастини”

За місцем зберігання та однорідними групами

8

208 “Матеріали сільськогосподарського призначення”

За групами і видами матеріалів сільськогосподарського призначення у розрізі їх номенклатур.

9

209 “Інші матеріали”

В розрізі окремих видів (відходи виробництва, невиправний брак, одержані від ліквідації основних засобів, тощо) та за матеріально-відповідальними особами

У кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури - цінника.

На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів. Окрім інформації про виробничі запаси, яка формується в сальдовій відомості, забезпечити оптимальне співвідношення між виробничою програмою і запасами можна за умови, що інформація про їх наявність та рух є якомога оперативнішою.



Рисунок 2.1. Схема організації бухгалтерського обліку запасів

Рух вартості виробничих запасів відбувається в наступному порядку:

- Придбання запасів (за грошові кошти у постачальника).

- Витрачання запасів у виробництві (списання вартості за обраним методом).

- Використання у виробництві (відображення витрат на виробництво).

- Завершення виробництва продукції (оприбуткування на склад).

- Продаж готової продукції (списання собівартості реалізації).



Таблиця 2.11.

Відображення в обліку операцій по надходженню запасів

№ з.п.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Оприбутковано виробничі запаси, що надійшли від постачальника	20 "Виробничі запаси"	641 “Розрахунки за податками” (ПДВ), 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
2	Оплачено витрати на транспортування виробничих запасів, що надійшли (витрати на транспортування включено до первісної вартості виробничих запасів)	20 "Виробничі запаси"	641 “Розрахунки за податками” (ПДВ) 311 "Поточні рахунки в національній валюті""
3	Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою за грошові кошти	20 "Виробничі запаси"	641 “Розрахунки за податками” (ПДВ) 372 "Розрахунки з підзвітними особами"
4	Оприбутковано виробничі запаси (або повернені з виробництва) виготовлені власними силами	20 "Виробничі запаси"	23 "Виробництво"
5	Оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу	20 "Виробничі запаси"	40 "Статутний капітал" 46 “Неоплачений капітал”
6	Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси	20 "Виробничі запаси"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"
7	Виявлено лишки запасів в результаті інвентаризації. Оприбутковано запаси, раніше не обліковані на балансі	20 "Виробничі запаси"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"
8	Оприбутковані запаси, отримані в обмін на неподібні активи	20 "Виробничі запаси"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"
9	Оприбутковані запаси, отримані в обмін на подібні активи	20 "Виробничі запаси"	20 "Виробничі запаси"
10	Оприбуткування матеріалів від ліквідації об`єктів основних засобів, списання малоцінних необоротних матеріальних активів	20 "Виробничі запаси"	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”

При надходженні виробничі запаси оцінюються і зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає всі витрати на придбання, обробку та інші витрати, що виникли під час їх доставки до місця призначення та доведення їх до необхідного стану.

Організація бухгалтерського обліку виробничих запасів на підприємстві наведена на рисунку 2.1.

Синтетичний облік належних підприємству виробничих запасів здійснюється на синтетичному рахунку бухгалтерського обліку 20 “Виробничі запаси”. За дебетом рахунку відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка.

За кредитом рахунку відображаються операції з витрачання запасів на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка, тощо.

Запаси надходять на підприємство в результаті наступних господарських операцій:

- придбання у постачальника;

- придбання підзвітною особою;

- отримання в обмін на інші активи;

- внесок до статутного капіталу;

- безоплатне надходження;

- виготовлені у власному виробництві;

- отримані від ліквідації основних засобів;

- виявлення в результаті інвентаризації тощо.

Основні бухгалтерські проведення по рахунках бухгалтерського обліку, що відображають надходження виробничих запасів, наведені в таблиці № 2.11.

У відповідності до П(С)БО списання (вибуття) виробничих запасів може відбуватись з наступних причин:

- відпуск у виробництво;

- списання у зв'язку з невідповідністю запасів критеріям . визнання активу;

- списання у зв'язку із псуванням, розкраданням тощо;

- реалізація на сторону;

- передача до статутного капіталу іншого підприємства;

- безоплатна передача;

- в обмін на інші активи.



Таблиця 2.12.

Відображення в обліку операцій зі списання запасів

№ з.п.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
Списання запасів, використаних для виробничих та адміністративних потреб
1.	Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції	23 "Виробництво"	20 "Виробничі запаси"
2.	Списано запаси для загальновиробничих потреб	91 "Загальновиробничі витрати"	20 "Виробничі запаси"
3.	Використано запаси для адміністративних потреб	92 "Адміністративні витрати"	30 "Виробничі запаси"
4.	Списано запаси для забезпечення втрат зі збуту продукції	93 "Витрати на збут"	20 Виробничі запаси"
5.	Списано запаси на утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціально-культурного призначення	94 "Інші витрати операційної діяльності"	20 "Виробничі запаси"
6.	Відпущено зі складу виробничі запаси для капітального будівництва власними силами	15 "Капітальні інвестиції"	20 "Виробничі запаси"
7.	Списано облікову вартість реалізованих виробничих запасів	943"Собівартість реалізованих виробничих запасів"	20 "Виробничі запаси"
Списання запасів внаслідок нестачі
8.	Відображено суму недостачі виробничих запасів у складі витрат звітного періоду	947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"	20 "Виробничі запаси"
9.	Відображено на позабалансовому рахунку суми недостачі	072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"	--
10.	Відображена сума, що підлягає відшкодуванню винною особою (після встановлення такої особи)	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
11.	Списано з позабалансового рахунку суму недостачі	--	072 "Невідшкодовані нестачі та втрати"
12.	Відображено податкове зобов'язання з ПДВ	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"	641 "Розрахунки за податками"
13.	Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"	642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"
14.	Отримано суму відшкодування втрат	30 "Каса"	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"
Списання запасів в результаті внеску до статутного капіталу іншого підприємства
15.	Передано запаси в обмін на акції акціонерного товариства	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	20 "Виробничі запаси"
16.	Скориговано податковий кредит з ПДВ (оскільки запаси не будуть продані, підприємство втратило права на податковий кредит, який було відображено в момент оприбуткування)	949 "Інші витрати операційної діяльності"	641 "Розрахунки за податками"
17.	Відображено різницю між вартістю запасів і справедливою вартістю інвестицій (в обмін на запаси були отримані акції)	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
Безоплатна передача виробничих записів
18.	Безоплатно передано запаси іншому підприємству	949 "Інші витрати операційної діяльності"	20 "Виробничі запаси"
19.	Відображено податкове зобов'язання з ПДВ, розраховане виходячи зі звичайних цін	949 "Інші витрати операційної діяльності"	641 "Розрахунки за податками"
Списання запасів внаслідок надзвичайних подій
20	Відображено в обліку списання запасів в результаті аварії (стихійного лиха)	99 "Надзвичайні витрати"	20 "Виробничі запаси
21	Відшкодовано вартість запасів страховою організацією (якщо запаси були застраховані). В даному випадку сума, віднесена при списанні на витрати від надзвичайних операцій, відноситься до складу доходів, від таких операцій в розмірі страхового відшкодування	654 "За індивідуальним страхування", 31 "Рахунки в банках"	75 "Надзвичайні доходи"

Запаси можуть бути списані з балансу з відображенням їх в складі витрат Звіту про фінансові результати, в результаті того, що вони не відповідають визначенню активу (не є джерелом майбутньої економічної вигоди). Витрати на придбання і створення активу, які не можуть бути відображені в Балансі у зв'язку з невідповідністю до вищенаведених вимог, включаються до складу витрат періоду у Звіті про фінансові результати. Бухгалтерські проводки по відображенню списання таких запасів наведені в таблиці № 2.13.

Згідно вимог П(С)БО 9 відображення в балансі запасів здійснюється за однією з двох оцінок:

- первісною вартістю;

- чистою вартістю реалізації.

Таблиця 2.13

Відображення в обліку операцій по списанню виробничих запасів за невідповідності критеріям визначення активу

№ п.п.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Списано на витрати вартість виробничих запасів внаслідок їх невідповідності критеріям визначення активу	946 "Втрати від знецінення запасів"	20 "Виробничі запаси"
2	Списано суму раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ методом "сторно"	641 "Розрахунки за податками"	946 "Втрати від знецінення запасів"
3	Відображено у складі фінансових результатів вартість списаних виробничих запасів	791 "Фінансовий результат основної діяльності"	946 "Втрати від знецінення запасів"
4	Відображено у складі фінансових результатів списаний податковий кредит в сумі ПДВ по виробничих запасах	791 "Фінансовий результат основної діяльності"	949 "Інші витрати операційної діяльності"

Запаси повинні бути записані за чистою вартістю реалізації, якщо собівартість перевищує цю вартість, що має місце при:

- зниженні ціни реалізації запасів (ціна продажу нижча від собівартості);

- ушкодженні або частковому псуванні запасів;

- частковому або повному псуванні запасів;

- зростанні очікуваних витрат на завершення виробництва.

Коригування облікової вартості матеріальних ресурсів називається переоцінкою і може проводитись в бік збільшення вартості - дооцінка, або в бік її зменшення - уцінка.

Сума уцінки запасів списується на витрати звітного періоду з одночасним відображенням її у позабалансовому обліку і повинна бути відображена в примітках до фінансової звітності.

Бухгалтерські проводки по уцінці виробничих запасів аналогічні їх списанню внаслідок невідповідності критеріям визначення активу відображені у таблиці № 2.14.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, далі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості запасів. Для цього в бухгалтерському обліку робиться запис:

Д-т 20 „Запаси” (відповідний субрахунок)

К-т 946 „Втрати від знецінення запасів”.

Таблиця 2.14.

Відображення в обліку результатів переоцінки запасів

	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Уцінка вартості запасів
1	Відображено у складі витрат звітного періоду суму уцінки запасів	946 “ Втрати від знецінення запасів ”	20 “Виробничі запаси"
2	Зменшено та включено до складу витрат поточного періоду суму податкового кредиту з ПДВ	946 “ Втрати від знецінення запасів”	641 “Розрахунки за податками”
Дооцінка вартості запасів
3	Відображено суму дооцінки запасів, але не більше за суму попередньої уцінки цих запасів	20 “Виробничі запаси”	719 “Інші доходи від операційної діяльності”



Суми нестач і втрат від псування запасів до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на забалансовому рахунку 07 „Списані активи” - субрахунок 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду. На рахунках бухгалтерського обліку здійснюється запис:

Д-т 375 „Розрахунки за відшкодування завданих збитків”

К-т 716 „Відшкодування раніше списаних активів”

Одночасно сума нестачі списується з субрахунку 072 „ Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

2.3 Організація і проведення аудиту наявності та використання виробничих запасів підприємства

В системі механізмів управління активами важлива роль відводиться системам і методам їх внутрішнього контролю. Внутрішній контроль активів являє собою організований на підприємстві процес перевірки використання всіх управлінських рішень в процесі їх формування та використання з метою реалізації напрацьованої системи їх розвитку та намічених показників поточних та оперативних планів.

Створення системи внутрішнього контролю є невід'ємною складовою частиною побудови всієї системи управління підприємством з метою забезпечення його ефективності.

Метою аудиту операцій із запасами є встановлення достовірності первинних даних щодо наявності та руху виробничих запасів, напівфабрикатів, МШП, готової продукції, товарів; повноти та своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку запасів відповідно до прийнятої облікової політики.

Аудит операцій із ТМЦ розпочинають з їх інвентаризації, яка передбачає: переважування, обмір, підрахунок ТМЦ. Інвентаризаційні описи складаються окремо на запаси, що перебувають в дорозі, на неоплачені у строк покупцями товари і на ті, що перебувають на складах інших підприємств. Виробничі запаси, які з тих чи інших причин зберігаються на складах інших підприємств, а також ті, що переробляються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, що здійснює їх переробку, найменування запасів, кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати їх передачі в переробку, номеру і дати документу.

При проведенні інвентаризації ТМЦ одночасно перевіряється наявність тари за видами. Порожня тара також повинна бути занесена до опису і оцінена. У випадку виявлення розходжень в цінах, розфасовці і сортності між наявністю матеріальних запасів і даними документів необхідно провести зустрічну звірку з постачальниками таких ТМЦ.

При перевірці повноти оприбуткування ТМЦ та наявності документів, що підтверджують їх придбання, аудитор перевіряє, чи дотримується на підприємстві порядок приймання та оформлення документації з приймання ТМЦ, чи повністю оприбутковані запаси, чи відповідає якість ТМЦ, що зазначена в прибуткових документах, якості, що зазначена в рахунках-фактурах. Перевірці підлягає правильність нумерації листів книжки довіреностей. При масовому характері видачі довіреностей перевіряється наявність їх реєстрації в журналі з обліку виданих довіреностей.

В ході перевірки правильності відпуску ТМЦ з'ясовують: як обліковувались надходження і витрачання запасів в коморах та складах; чи не було фактів не оприбуткування; чи не списувались у витрати запаси понад встановлених норм і без достатніх підстав; чи відповідало фактичне витрачання запасів документальним даним. При цьому важливе значення має ретельний аналіз первинних документів про рух запасів по місцях зберігання.

Правильність встановлення лімітів з відпуску конкретних видів ТМЦ здійснюється виходячи з обсягу випуску продукції, норм витрачання матеріалів на одиницю виробу і залишку матеріалів на початок запланованого періоду. Це перевіряється на підставі лімітно-забірних карток.

Одним із важливих методів фактичного контролю запасів є їх інвентаризація. Інвентаризація матеріальних цінностей -- перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання і співставлення наявності з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних засобів контролю за збереженням оборотних активів і роботою матеріально-відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції та послуг або коли інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використанні.

Відповідальність за організацію інвентаризації підприємства несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим.

Для проведення інвентаризації створюються комісії на основі наказу керівника підприємства. До складу інвентаризаційної комісії входить головний бухгалтер організації, підприємства (або інший представник бухгалтерії) на правах заступника голови інвентаризаційної комісії.

Залежно від повноти охоплення засобів інвентаризації поділяються на повні і часткові. Інвентаризація, яка охоплює всі засоби, кошти і розрахунки підприємства називається повною. Повні інвентаризації - річні. Часткова інвентаризація охоплює лише один вид засобів (матеріальний цінностей, господарського інвентарю тощо). Часткові інвентаризації проводяться для забезпечення точності звітних даних, посилення боротьби з втратами і зміцнення фінансової дисципліни. Відповідальність за організацію проведення інвентаризації несе керівник підприємства, установи.

У звітному році кількість інвентаризації, дати їх проведення, перелік майна і зобов'язань, що підлягають інвентаризації визначаються підприємством, установою, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. Обов'язковим є проведення інвентаризації при зміні матеріально-відповідальних осіб.

На деяких підприємствах інвентаризації проводяться не як разові заходи, а як постійний процес. Керівники таких підприємств затверджують постійно діючу інвентаризаційну комісію, яка щоденно (або за особливим графіком) відвідує місця зберігання матеріальних цінностей і проводить інвентаризацію лише окремих видів цінностей.

Обирають для перевірки ті види матеріальних цінностей, по яких на момент перевірки в обліку є мінімальний залишок. Частіше в натурі цей вид матеріальних цінностей відсутній, а залишок по обліку являє собою природній убуток, який фіксується інвентаризаційною комісією. Такого типу інвентаризація називається перманентною. Організація перманентної інвентаризації не вимагає припинення прихідно-витратних операцій, забезпечує постійний контроль за роботою матеріально відповідальних осіб. Перманентні інвентаризації знижують трудомісткість і тривалість при їх проведенні.

Дані про наявність тих чи інших цінностей із зазначенням назви, відмітних ознак включаючи номенклатурний номер, одиниці виміру і кількості фактично виявлених натуральних одиниць записуються до інвентаризаційного опису. Кожна сторінка опису підписується всіма членами комісії і матеріально відповідальними особами. Наприкінці кожної сторінки цифрами і словами записується загальна сума натуральних одиниць відображених на даній сторінці. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально-відповідальні особи підтверджують, що всі матеріальні цінності облічені і відображені в інвентаризаційному описі правильно і повністю, ніяких пропусків і не включених до опису предметів не має. Інвентаризаційні описи складаються в необхідній кількості примірників один з яких втручається матеріально відповідальним особам.

В процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає порівняльну відомість, у якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури:

- здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці;

- розрахунок природної нестачі (у виключених випадках з особливого дозволу керівника робляться уточнювальні записи, наприклад, здійснена арифметична помилка або інші неточності в роботі);

визначається кінцевих результат інвентаризації. Якщо вартість нестач буде перевищувати вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб.

Якщо цінності, яких не вистачає, коштують дешевше тих, що їх перекривають, то різниця відноситься на зменшення собівартості продукції (витрат на виробництво робіт, послуг). Лишки матеріальних цінностей не зараховані як пересортування, оприбутковуються з віднесенням їх вартості на зменшення собівартості продукції (витрат на виробництво, робіт, послуг). Нестачі списуються в межах норм природного убутку на собівартість продукції, робіт, послуг. Нестачі понад тих, що можуть бути списані як природній убуток, а також по тих матеріальних цінностях, по яких не може бути природного убутку, відносять за рахунок матеріально відповідальних осіб. За умотивованим рішенням інвентаризаційної комісії вартість нестач може бути віднесена на інших винних фізичних чи юридичних осіб шляхом висунення до них претензій через суд або арбітраж, якщо вони не погоджуються погасити віднесену за їх рахунок заборгованість по проведенню заподіяної матеріальної шкоди. Фактичні залишки, виявленні при інвентаризації, переносять до складського обліку в облікові записи бухгалтерії.

Після перевірки фактичної наявності запасів здійснюється документальна перевірка відображення руху та залишків запасів в обліку в наступній послідовності:

Перевірка повноти оприбуткування запасів та наявності документів, які підтверджують їх придбання, для чого перевіряють:

- чи дотримується на підприємстві порядок приймання та оформлення документації з надходження запасів;

- чи повністю оприбутковані запаси, зазначені в документах постачальника;

- чи відповідає якість запасів документам постачальника, сертифікатам якості тощо.

Перевірка організації контролю за зберіганням і використанням довіреностей. Перевірці підлягають реєстрація видачі довіреностей у Журналі, своєчасність їх використання та надходження на підприємство запасів, що отримані на підставі таких довіреностей.

Перевірка правильності відпуску (списання) запасів, в ході якої встановлюється наступне:

- як обліковувались надходження і витрачання запасів на об'єктах їх зберігання;

- чи не було фактів не оприбуткування (повного або часткового) запасів, що надійшли;

- чи не списувались у витрати запаси понад встановлених норм і без достатніх підстав;

- чи відповідало фактичне використання запасів документальним даним;

- чи не було фактів укриття недостач запасів в бухгалтерському обліку;

- чи не приховувались недостачі запасів різними необґрунтованими бухгалтерськими проводками.

Перевірка законності списання запасів при їх втратах.

Перевірка правильності застосування норм природного убутку при виявленні нестач;

Перевірка фактів псування запасів;

Перевірка правильності встановлення лімітів на відпуск запасів у виробництво та дотримання їх розміру;

Перевірка достовірності відображення руху запасів в бухгалтерському обліку;

Вивчення операцій з руху запасів;

Перевірка правильності оцінки запасів (згідно облікової політики підприємства);

Перевірка своєчасності та повноти пред'явлення претензій до постачальників за порушення умов поставки запасів.

Господарська операція у контролі є поняттям більш широким, ніж у бухгалтерському обліку. Тут під господарською операцією розуміють будь-яку ситуацію, яка відображена у документах і не обов`язково знаходить своє відображення в бухгалтерському обліку. В ревізії господарські операції класифікують за наступними ознаками.

По відношенню до реальної дійсності на: випадкові, сумісні, несумісні, залежні, незалежні та неможливі;

За відповідністю нормативним актам - законні та протизаконні;

За ступенем адекватності (відповідності) відображення явищ - доцільні та недоцільні;

За відповідністю плановим та нормативним показникам - достовірні та недостовірні;

За методикою вирішення - стандартні та нестандартні.

Вивчаючи господарські операції ревізор повинен дати відповіді на заздалегідь поставлені наступні питання:

- чи законна операція;

- чи доцільна з точки зору її ефективності;

- чи достовірна.

Законність операції перевіряється шляхом зіставлення її змісту з вимогами чинного законодавчо-нормативного поля, що її регламентують.

Доцільність (ефективність) операції досліджують шляхом перевірки відповідності її показників плановим та нормативним показникам, що характеризують економічну ефективність або об`єктивну необхідність її здійснення.

Достовірність операції визначається повнотою та правильністю її оформлення у відповідності з діючими правилами ведення бухгалтерському обліку. Достовірною вважається операція, яка достатньо адекватно відображає об`єктивно здійснені явища та господарські процеси.

В практичній роботі найчастіше використовуються наступні способи комплексної перевірки господарських операцій.

Хронологічний (поопераційний) документальний аналіз однорідних операцій, який виконується шляхом порівняння облікових даних про рух запасів і грошових коштів по датах здійснення відповідних операцій. В результаті такого аналізу можна виявити:

- підробку документів по операція з готівкою та запасами;

- відпуск документально не оприбуткованих грошових коштів та запасів;

- завищення у видаткових документах кількості відпущених запасів, готівки тощо.

Зіставлення господарських операцій - це зіставлення між собою будь-якої задокументованої інформації про одну і ту ж господарську операцію. Зіставлення буває внутрішнє та зовнішнє:

- внутрішнє зіставлення передбачає дослідження різних документів, які відображають одну операцію та знаходяться в різних регістрах, підрозділах в межах одного підприємства.

- зовнішнє зіставлення - це порівняння документованих операцій, що відображені у декількох примірниках одного і того ж документу чи в різних документах, які знаходяться (зберігаються) у інших підприємствах.

- Застосування такого способу дає можливість виявити:

- зловживання та розкрадання, що здійснюються шляхом внесення змін до змісту операції в декількох примірниках документів;

- повністю підроблені документи чи бухгалтерські записи в них;

- не відображення фактично здійснених операцій тощо.

Ефективність такого ревізійного дослідження залежить від обсягу перевірених документів, які відображають одну і ту ж операцію.

Зіставлення змісту документів, складені на початкову операцію зі змістом документів, що відображають здійснення інших операцій, зумовлених першою. Сутність цього способу полягає у тому, що ревізор, перевіряючи конкретну операцію, досліджує інші обов`язкові операції, які відбуваються внаслідок першої.

Порівняння операцій, відображених в облікових регістрах із записами в оперативному обліку. При викривленні господарських операцій в бухгалтерському обліку їх дійсний характер та обсяг можна виявити за даними оперативного обліку.

Перевірка об`єктивної можливості здійснення господарської операції, що відображена у документах. Цей спосіб застосовують в процесі дослідження операції, що в натурі точно перевірити неможливо (ремонтні, будівельні та інші роботи).

Дослідження відповідності операцій, відображених в документах, фактично здійсненим операціям. Таке дослідження здійснюється шляхом перевірки документів і відповідних записів в облікових регістрах, аналізуючи рух активів за певний період. Порівнюючи залишки таких активів з фактичним їх відпуском за окремими документами, можна встановити, що на дату виписки документу підприємство не мало в наявності тієї кількості активів, що вказана в документі.

Таблиця 3.4

Можливі порушення норм П(С)БО 9 „Запаси”

№ п.п.	Питання, що досліджуються	Можливі порушення	Пункти П(С)БО 9
1	Перевірка правильності визнання запасів активами	До складу запасів віднесено активи, що не можуть бути визнані такими (завищена вартість активів, порушення принципу обачності); Вартість запасів не може бути достовірно визначена	п.п. 3,4,6
2 4 5	Перевірка правильності визначення первісної вартості запасів	Неправильне визначення первісної вартості запасів: завищення первісної вартості призводить до завищення валових витрат; витрати, що включені до первісної вартості документально не обґрунтовані;	п.п. 9,14
		Неправильне визначення справедливої вартості запасів при їх внесенні до статутного капіталу, безоплатному одержанні	п.п. 11,12
		Неправильне визначення первісної вартості запасів при їх бартерному обміні.	п.п. 13
		Безпідставна зміна первісної вартості запасів в обліку	п.п. 15
3 7 4	Перевірка правильності відображення в обліку операцій по списанню запасів	Використання декількох методів оцінки при випуску запасів, що мають однакове призначення.	п.п. 16
		Неправильне визначення середньозваженої собівартості	п.п. 18
		Недотримання порядку використання методів ФІФО і ЛІФО	п.п. 19,20
		Неправильне визначення норм витрат на одиницю продукції	п.п. 21
4	Перевірка достовірності даних по залишках запасів у фінансовій звітності	Відображення запасів в балансі за первісною вартістю, коли чиста вартість їх реалізації є нижчою	п.п. 24,25
		Неналежна організація обліку сум уцінки, що підлягають до відшкодування винними особами	п.п. 27
		Проведення дооцінки запасів після їх уцінки до чистої вартості реалізації на суму, що перевищує первісну вартість.	п.п. 28

Порівняння документів, що відображають дані про виконані і майбутні роботи. Цей прийом використовується при перевірці будівельних, ремонтних та монтажних робіт. Характер, обсяг, вартість, порядок розрахунків та інші дані про майбутні роботи зазначаються в договорах, проектах, кошторисах. Їх дані порівнюють з даними відповідних актів виконаних робіт. Розбіжність, виявлена в таких документах, може бути ознакою зловживання.

В ході аудиту і ревізії стану і руху запасів на підприємстві контролер може виявити ряд типових порушень, які класифікуються за наступними їх ознаками:

- Порушення організаційних питань з обліку запасів, які характеризуються;

- Незаконне утворення лишків запасів;

- Нерегулярне проведення перевірки даних про рух запасів в бухгалтерії і на складах, не проведення щорічної інвентаризації запасів;

- Зберігання на складах великої кількості запасів, що не використовуються;

- Неправильне списання виробничих запасів за напрямками їх витрат.

При дослідженні операцій із запасами контролер повинен знати можливі порушення норм П(С)БО 9 „Запаси”, перелік яких представлено у таблиці 3.4.

Таким чином, виявлені в ході контролю порушення заносяться до робочих документів контролера, а пізніше відображаються у відповідних узагальнюючих документах - Акті ревізії, Висновках аудитора.



Література

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-14 із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 11 травня 2000 № 1707-111, від 08 червня 2000 року № 1807-111 та від 26 червня 2000 року № 1829-111 // Вісник податкової служби України. - 1999. - № 33. - С.26-30.

Закон України "Про підприємства в Україні" прийнятий Верховною Радою України 27 березня 1991 року // Відомості Верховної Ради. - 1991. -№ 24. - С.611-629.

Наказ Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. №356 "Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку" // Податки і бухгалтерський облік. - 2001. - № 12 (361). - С.3.

Наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. № 291 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" // Вісник податкової служби України. - 2000. - № 6. - С.9.

Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні. Збірник нормативно-правових актів - К.;ЮРінком, 2000.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999 р. № 291. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджена наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999.

Наказ Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 352 “Про затвердження типових форм первинного обліку”.

Аудиторская деятельность в Украине. Сборник нормативных документов. (С изменениями и дополнениями по состоянию на 15 августа 1999 года). / Сост. Симоненко П.П. - Xарьков: ООО "Конус", 1999. - 192с.

Баришников Н.П..Организация и методика проведения общего аудита. - М.: 1995.

М.Білуха. Бухгалтерський облік в системі економічних наук //Бухгалтерський облік і аудит, №12, 1999.

Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник для студентів. - К.: Вища школа, 1998.

Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник для студентів вузів. - К.: Манускрипт, ГТП "Влад і Влада", 1996.

Бланк И.А. Управление активами. - К.:Ника-Центр, Эльгша, 2002. - 720 с. - (Серия "Библиотека финансового менеджера"; Вып.6.)

Бойчик І.М. та ін. Економіка підприємств: Навчальний посібник/ І.М. Бойчик, П.С. Харів, М.І. Хопчак. - Львів: Сполом, 1999.

Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник для студентів спеціальності 7050106 "Облік і аудит" /Ф.Ф.Бутинець, Л.В.Чижевська, Н.В.Герасимчук. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 570с.

Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність: Навчальний посібник. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 624с. .

Бухгалтерський облік за МСБО // Баланс. - 1999. - № 18 (247). - С.50-53.

Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. - 1998. - № 2. - С.65-69.

Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. - К.: Лібра, 2003. - 704 с.

Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку 2001: Навчальний посібник / Під ред. Н.В. Кужельного. - 6-е вид. - К.: А.С.К., 2001. - 272 с.

Грабова Н.М., Кривоносов А.М. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навчальний посібник для вузів. - 3-є вид., допов. - К.: А.С.К., 2001. - 416 с.

Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях 2000: Учебное пособие для студентов ВУЗов / Под ред. Н.В. Кужельного. - К.: А.С.К., 2000. - 624 с.

Грузинов В.П. Экономика предприятия и предпринимательства. - М.: ЮНИТИ, 1994.

Дерій В.А. Контроль і ревізія: Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів ІІІ - IV рівня акредитації за спеціальністю „Облік і аудит”. Бучач: МІФ, 2000. - 54 с.

Жила В.Г. Ревизия и аудит: Учебное пособие. - К.: МАУП, 1998.

Каморджанова Н.А., Карташова И.В. Бухгалтерский учет в схемах и рисунках: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 429 с.

Козлова Е.П. Бухгалтерский учет. - М., 1998.

Моссаковський В. Види обліку в сучасних умовах та їх обгрунтування // Бухгалтерський облік та аудит. - 2002. № 6.

Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти): Монографія. - Тернопіль: Економічна думка, 1999.- 422 с.

Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000.

Стандарти бухгалтерського обліку в Україні // Все про бухгалтерський облік. - 2000. - № 11 (436). - С.65-81.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. - К.: А.С.К., 2000. - 770 с.

Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. - 4-те вид., стар. - К.: Знання-Прес, 2002. - 253 с. (Вища освіта ХХІ століття).

Экономика предприятия: Учебник для ВУЗов / Под ред. В.П. Грузинова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

Размещено на Allbest.ru