Облік грошових коштів на підприємстві

Бланки таких «банківських документів» виготовляються відповідно до їх зразків, затвердженими НБУ, друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з віддзеркаленням обов'язкових реквізитів. Виключенням в даному випадку є грошові чеки, які виготовляються тільки друкарським способом.

Обов'язковими реквізитами «банківських документів» є:

-- дата здійснення операції;

-- вказівка платника і одержувача;

-- паспортні дані особи-одержувача (або документа, який його замінює);

-- сума касової операції;

-- підписи платника або одержувача;

-- підписи працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію;

-- номер рахунку одержувача;

-- найменування банку одержувача;

-- а також інші реквізити, необхідні для здійснення окремих операцій з готівкою. Причому додаткові реквізити можуть бути дописані в касовому документі від руки ручкою (п. 2.3 гл. 1 розділу III Інструкції № 337 [16]).

Всі реквізити в «банківських документах» заповнюються відповідно до правил, вказаних в додатку 14 Інструкції № 337 [16].

Слід зазначити, що банківські документи заповнює бухгалтер підприємства (або уповноважена особа на здійснення таких дій) і працівник банку. Бухгалтер може заповнювати їх від руки ручкою або за допомогою технічних засобів. А ось працівник банку заповнює їх з приміненням технічних засобів або системи автоматизації банку (далі -- САБ), при умові що клієнт (підприємство) згоден на таку дію з боку банку.

Виправлення в банківських документах реквізитів, а саме: номери рахунків, найменування клієнта, суми, прізвища, імені, по батькові одержувача (платника) не допускаються.

Наявна виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, отримана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, які виникають в процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами і державними цільовими фундаціями по податках і зборах (обов'язковим платежам).

Підприємства не повинні накопичувати наявну виручку (готівка) в своїх касах понад встановлений ліміт каси для здійснення необхідних витрат до настання термінів цих виплат (п. 2.9 Положення 637 [4]).

Підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків по грошовому чеку (з чітким формулюванням суті операції, яка буде здійснюватися) в межах наявних грошових коштів і витрачають їх на цілі, вказані в грошовому чеку і не суперечать чинному законодавству.

Для своєчасного отримання в установі банку необхідної суми готівки підприємства (підприємці) у встановлений банком термін повинні попередити (письмово або усно) установу банку про необхідну суму грошових коштів в банкнотах і розмінній монеті.

Отримання наявних грошових коштів в банку здійснюється по грошовому чеку.

Чекові книжки отримуються підприємством за платню в установі банку. Для отримання чекової книжки заповнюється і подається до установи банку (операційному працівнику) заява про видачу грошової чекової книжки в одному екземплярі.

Після відповідної перевірки заява з дозвільним написом головного бухгалтера і керівника установи банку або осіб, яким надано право підпису, передається в касу банку.

У свою чергу, касир установи банку, отримавши заяву, перевіряє наявність на ньому підписів службових осіб банку, проставляє на заяві і талоні до нього номери чеків чекової книжки і передає операційному працівнику чекову книжку разом із заявою під розписку на талоні для подальшого її оформлення.

Талон до заяви залишається в касі. Після оформлення операційними працівниками відповідних реквізитів на чеках і реєстрації номерів в зразках підписів чекова книжка разом із заявою повертається в касу банку.

Видача чекової книжки представнику підприємства (підприємця) проводиться під розпис на заяві, з попередньою звіркою підпису одержувача із зразком цього підпису на заяві.

Звертаємо увагу, що грошові чеки дійсні протягом 10 днів з дня їх виписування без урахування дня виписування. Дата чека указується в наступному порядку: дата і рік цифрами, місяць словом (п. 7 гл. 1 р. III Інструкції № 337 [16]).

Грошовий чек повинен містити печатку (якщо наявність печатки передбачена) і підпису уповноважених осіб відповідно до картки зразків підписів. При заповненні грошових чеків використання факсиміле не допускається.

Отримавши грошовий чек, касир установи банку:

-- перевіряє наявність підписів службових осіб банку, що мають право дозволяти видачу грошей, і тотожність цих підписів наявним зразкам;

-- порівнює суму, проставлену на документі цифрами, з сумою, вказану прописом;

-- перевіряє, чи є розписка в отриманні грошей на документі;

-- перевіряє наявність даних про пред'явлення паспорта або іншого документа, що засвідчує особу одержувача грошей;

-- викликає одержувача грошей по номеру контрольної марки від грошового чека і питає про одержувану суму грошей;

-- звіряє номер контрольної марки від грошового чека з номером на грошовому чеку і наклеює контрольну марку на чек;

-- готує суму грошей, зіставляє суму видачі з сумою, вказаною на чеку, відбиває її на обчислювальній машині і видає її одержувачу, підписує витратний документ.

Слід помітити, що забороняються операції, при яких представник підприємства, об'єднання, організації або установ, не вносячи грошей, пред'являє одночасно чек на отримання грошей і оголошення на внесення готівки.

Здача наявних грошових коштів в банк особисто представником підприємства (підприємця) супроводиться заповненням заявою на переклад готівки.

Банк, отримані таким чином засоби, зараховує на власні поточні рахунки підприємства (підприємця).

Після завершення прийому готівки клієнту банку вдається квитанція, яка є документом, підтверджуючим внесення готівки.

Слід зазначити, що Інструкцією № 337 [16] передбачено в обов'язковому порядку указувати дату представлення заяви про переказ готівки до установи банку. При заповненні заяви виправлення не допускаються.

При заповненні суми цифрами гривні від копійок відділяються комою «,», копійки указуються двома знаками. Якщо сума виражена в цілих гривнях, то указується «00» коп. При вказівці суми прописом, якщо сума складається тільки з копійок, обов'язковим є написання «нуль» гривень.

Дані паспорта або замінюючого його документа і інших реквізитів в заяві указуються у випадках, передбачених п. 5 гл. 1 р. III Інструкції № 337 [16], а саме при здійсненні операцій з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті.

Касир банку, приймаючи готівку, при відповідності сум підписує, заяву на переказ готівки: заяву і квитанцію до неї, ставить на квитанції друк і видає її обличчю, що внесло гроші.

При встановленні розбіжності між сумою готівки і сумою, вказаною в заяві на переказ готівки, а також при виявленні неплатіжних і фальшивих банкнот здавальнику пропонується наново переписати документ. Первинний документ касир перекреслює і на оборотній стороні квитанції до цього документа проставляє фактично прийняту суму грошей і підписує квитанцію.

2.4 Аналітичний та синтетичний облік грошових коштів на рахунках у

банках

Після закінчення операційного дня банк роздруковує виписки з особового рахунку кожного клієнта. Виписки банку надається клієнту, як правило, тільки у випадку, якщо мав місце рух грошових коштів на банківському рахунку.

Виписки банку і прикладені до неї розрахункові документи, підтверджуючі надходження або списання засобів, є підставою для відображення операцій по руху грошових коштів в бухгалтерському обліку підприємства.

Банківська виписка є документом банку, в якому по дебету відображено списання грошових коштів з поточного рахунку підприємства, а по кредиту - надходження грошових коштів на рахунок.

Для обліку наявності і руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках, призначений рахунок 31 «Рахунки в банках».

Рахунок 31 «Рахунки в банках» має наступні субрахунки:

-311 «Поточні рахунки в національній валюті»

-312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

-313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»

-314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

По дебету рахунку 31 «Рахунки в банках» відображається надходження грошових коштів, по кредиту - їх використання.

Порядок обліку операцій на рахунках в банках наведено у табл. 2.4.7

Таблиця 2.4.7 Бухгалтерські проводки з обліку операцій на рахунках в банках

685

Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, сплачених проїзних документів тощо) та коштів у дорозі здійснюється в Журналі 1 і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3.

Журнал 1 використовується для відображення оборотів за кредитом рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти". У відомостях до Журналу 1 відображаються обороти за дебетом рахунків 30 (відомість 1.1), 31 (відомість 1.2), 33 (відомість 1.3).

Записи у Журналі 1 та відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів у розрізі кореспондуючих рахунків, у хронологічному порядку підсумками за 2 - 3 дні. Можливо накопичення даних про операції з грошовими коштами за кожний день попередньо у допоміжній відомості у потрібному аналітичному розрізі з наступним перенесенням підсумкових оборотів за місяць до Журналу 1 і відомостей до нього.

Для відображення операцій, здійснених у іноземній валюті, використовується Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначаються назвою валюти, в якій вони заповнюються.

Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться у гривнях і одночасно в тій валюті, в якій здійснювалась операція в іноземній валюті.

Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця і дебетових оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць.

Сальдо рахунків перевіряється з відповідними документами (звітами касира, виписками банку тощо).

Висновки

Грошові кошти є найбільш обмеженим ресурсом, і успіх підприємства у виробничо-комерційній діяльності визначається здатністю керівництва мобілізувати ці засоби і ефективно їх використовувати