Методика обліку і організація аналізу і аудиту виробничих запасів підприємства ТзОВ "Уніплит"

Теоретико–економічна сутність виробничих запасів та їх характеристика як об’єкту обліку та аудиту. Організація синтетичного і аналітичного обліку виробничих запасів. Завдання та інформаційне забезпечення аудиту та аналізу ефективності їх використання.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 13.07.2010
Размер файла 188,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

На позабалансовому субрахунку 023 „Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні” ведеться облік прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання з приводу відмови від акцепту розрахункових документів постачальників; одержаних від постачальників, але несплачених товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), заборонених до витрачання до їх оплати; одержаних ТМЦ надміру, чи у видаткових документах постачальників; сплачених покупцями товарно- матеріальних цінностей, які дозволено як виняток залишати на відповідальному зберіганні, оформлених охоронними розписками та не вивезених з причин, незалежних від підприємства, тощо.

Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, ведеться по підприємствах власниках, за видами, сортами та місцями, зберігання.

Цінності, що залишені на відповідальне зберігання, зберігаються окремо від власних.

На позабалансовому субрахунку 024 „Товари, прийняті на комісію” обліковуються одержані товари у межах договорів комісії, поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Аналітичний облік товарів, прийнятих на комісію (консигнацію), ведеться за видами товарів та комітентами.

На позабалансовому субрахунку 025 „Майно в довірчому управлінні” обліковується майно, що надійшло в довіру управлінню, а також товарно-матеріальні цінності, які надійшли повіреному при виконанні доручення довірителем на підставі договору доручення від третіх осіб. Аналітичний облік ведеться за об'єктами, ТМЦ, місцезнаходженнями та власниками.[11]

Але за допомогою лише синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та рух кожного виду товарно-виробничих запасів. Для отримання більш деталізованої інформації, необхідної для управління запасами за їх окремими видами та процесами, організовується аналітичний облік.

До окремих субрахунків синтетичного обліку можуть бути відкриті рахунки аналітичного обліку, які дозволять визначити її обсяг в цілому та за кожним видом окремо.(табл.2.3.)

Таблиця 2.3

Аналітичний облік виробничих запасів

Субрахунки рахунку 20

„Виробничі запаси”

Розріз аналітики

201 „Сировина й матеріали”

В розрізі видів та груп сировини, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.

202 „Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби”

В розрізі купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.

203 „Паливо”

В розрізі видів палива, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.

204 „Тара й тарні матеріали”

В розрізі видів тари й тарних матеріалів і матеріально відповідальних осіб.

205 „Будівельні матеріали”

За видами (групами) та окремими об'єктами будівельних матеріалів.

206 „Матеріали, передані в переробку”

В розрізі, який забезпечує отримання даних про підприємство-переробника та контроль за операціями з переробки, за відповідними витратами.

207 „Запасні частини”

За місцями зберігання й однорідними групами.

208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”

За групами та видами матеріалів сільськогосподарського призначення в розрізі їх номенклатури.

209 „Інші матеріали”

За видами та групами інших матеріалів.

Кожне підприємство відкриває аналітичні рахунки в залежності від потреби в їх кількості, необхідній для управління виробництвом. На ТзОВ „Уніплит” така потреба обумовлена:

по-перше -значною їх кількості;

по-друге - складною організаційною та виробничою структурою підприємства;

по- трете -наявністю складів для їх зберігання.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп. Кожна з груп, виробничих запасів поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Кожному найменуванню, сорту, розміру виробничих запасів присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру-номенклатури -цінника, де також вказують одиницю виміру і по можливості, облікову ціну запасу. Кодування номенклатури- цінника здійснюється за змішаною порядково- серійною системою. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках записується на машинних носіях і багаторазово використовуються.

На кожному документі з руху виробничих запасів вказується не тільки найменування запасу, а і його номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів а також здійснення записів у складському бухгалтерському обліку виробничих запасів.[25]

На складах аналітичний облік виробничих запасів ведеться за допомогою карток складського обліку, на ТзОВ „Уніплит” картки складського обліку не ведуть.

Згідно статті 5 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно визначає облікову

політику. Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих актів і особливостей діяльності підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій в первинних документах, регістрах і звітності протягом встановленого терміну несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.[1]

Основною метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Підприємство самостійно визначає свою облікову політику і вибирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, встановлених законодавством. Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням керівника. Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур і визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо. Отже. облікова політика підприємства - це не просто сукупність способів ведення обліку, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображеня фактів господарського життя в обліку.

Рис.2.3.Схема організації обліку запасів на підприємстві

На вибір облікової політики підпримства впливають такі фактори:

1. Форма власності та організаційно-правова форма (ТзОВ, ВАТ, ЗАТ тощо).

2. Галузь або вид діяльності (промисловість, будівництво, торгівля, транспорт тощо).

3. Система оподаткування (звільнення від різних податків, ставки податків, пільги з оподаткування).

4. Ступінь свободи дій в умовах переходу до ринку (можливість самостійного прийняття рішень з питань ціноутворення, вибору партнерів).

5. Стратегія фінансово-господарського розвитку (цілі й задачі економічного розвитку організації на довгострокову перспективу, очікувані напрямки інвестицій, тактичні підходи до вирішення перспективних задач).

6. Наявність матеріальної бази (забезпеченість комп'ютерною технікою та іншими засобами оргтехніки, програмно-методичне забезпечення тощо).

7. Рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості, ініціативності та підприємливості керівників.

8. Система матеріальної зацікавленості працівників в ефективності роботи підприємства та матеріальної відповідальності за виконання своїх обов'язків.

9. Обсяг діяльності, середньоспискова чисельність працівників тощо.[72]

Облікову політику підприємства повинні знати:

керівник підприємства, який несе відповідальність за її формування;

бухгалтер підприємства за участю якого можна грамотно і всебічно обгрунтувати зміст облікової політики;

аудитор, оскільки облікова політика є одним з обєктів дослідження, з вивчення яких розпочинається процес аудиторської перевірки;

податковий інспектор, адже від багатьох принципів облікової політики залежить порядок формування того чи іншого об'єкту оподаткування.

При веденні бухгалтерського обліку необхідно забезпечити:

незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна;

повноту відображення в обліку за звітний період всіх господарських операцій, що були проведені за цей час, та результатів інвентаризації майна і забов'язань;

правильність віднесення доходів та витрат до відповідних звітних періодів, незалежно від часу надходження доходів та оплати витрат, якщо інше не встановлено чинним законодавством;

розмежування в обліку поточних витрат на виробництво та капітальних інвестицій;

тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервіність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики.[56]

Облікова політика ТзОВ “Уніплит” висвітлена в Наказі про облікову політику і містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики.(Додаток Г)

Наказ про облікову політику ТзОВ “Уніплит” складається з чотирьох розділів:

1. Загальні положення.

Організація бухгалтерського обліку.

Організація податкового обліку.

Організаційні питання.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації.Перелік документів затверджений в наказі керівника підприємства про облікову політику і включає:

робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні і аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку;

форми первинних облікових документів, що застосовуються для формування фактів господарської діяльності, за якими передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої господарської звітності;

порядок проведення інвентаризації активів і зобовязань;

методи оцінки активів і зобовязань;

графік документообігу;

порядок контролю за господарськими операціями.

Відповідно до принципу послідовності ТзОВ “Уніплит” постійно з року в рік застосовує обрану облікову політику.

2.3 Облік надходжень та вибуття запасів на виробництво

Є різні шляхи шляхи надходження запасів на підприємство, зокрема це: придбання за плату, виготовлення власними силами, безоплатне надходження, внесення до статутного фонду та інші.

На ТзОВ “Уніплит” запаси надходять від постачальників за плату.

Придбання запасів на ТзОВ “Уніплит” планується відділом постачання. Цей відділ веде спеціальну відомість, в якій записуються дані про виконання договорів постачання, а також дані про асортимент запасів, їх кількість, ціну.

Придбання запасів на ТзОВ “Уніплит” у постачальників здійснюється виключно на договірних засадах, шляхом укладення договорів.

ТзОВ “Уніплит” співпрацює як з великими так і малими підприємствами, а також останнім часом підприємство співпрацює з приватними підприємцями.

ТзОВ “Уніплит” має широке коло постачальників, які забезпечують підприємство базою для виробництва продукції. При виборі постачальників підприємство враховує : ціну запасів, якість запасів, надійність постачальника, можливість отримання знижок та можливість відстрочення оплати за них.Найбільшими постачальниками є ДП “ДОЗ”, ВАТ “Вигода ЛК”, ВАТ “Вигодський лісокомбінат”, ДП “Будівельник”, ВАТ “ВЛК” , ДП “Вигода”, ЗАТ “Вигодський ДОК”, ТзОВ “Сократ - Свінг”, СП “Богдан” та інші.

Для отримання запасів від постачальника по факту здійсненої передоплати або на підставі заключеного договору бухгалтер ТзОВ “Уніплит” виписує своєму працівникові довіреність на одержання цінностей. Довіреність на одержання цінностей (Додаток В) від постачальника за договором , рахунком - фактурою, або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. Особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після доставки на ТзОВ “Уніплит” запасів подати бухгалтеру довіреність разом з документами на відпуск нею запасів та здачу їх на склад або матеріально відповідальній особі.

Для отримання необхідних запасів у бухгалтерії постачальника, спираючись на дані заключених договорів купівлі-продажу та інформації вказаної у довіреності, здійснюється виписка накладних-вимог на відпуск матеріалів або товарно-транспортних накладних ( за умов транспортування вантажним автомобілем).

Для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням виробничих запасів, що надійшли на ТзОВ “Уніплит” використовується журнал обліку вантажів, що надійшли. Записи в журналі здійснюються відділом постачання в міру надходження виробничих запасів на склад підприємства на основі товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів.

При оприбуткуванні виробничих запасів комірник ТзОВ “Уніплит” також використовує прибутковий ордер (Додаток В), який складається у двох екземплярах безпосередньо на ті цінності, які були ним прийняті.

Крім того при оприбуткуванні запасів на ТзОВ “Уніплит” здійснюється їх ретельна перевірка за кількістю і якістю. Якщо це надходження запасів відбулось із кількісними чи якісними відхиленнями вказаних у договорі та супровідних документах, складається комісією акт про приймання матеріалів у двох екземплярах, після чого один примірник передається до відділу постачання чи юридичному відділу до направлення листа - притензії постачальнику.

У бухгалтерському обліку підприємства операції з придбання запасів у постачальників відображаються згідно табл.2.4.

Таблиця 2.4

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з надходження запасів від постачальника

п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Перша подія - оприбуткування запасів

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Оприбутковано запаси

201

631

2

Відображено податковий кредит щодо ПДВ по оприбуткованих запасах

641

631

3

Оплачено раніше отримані запаси

631

311

4

Суму витрат на транспортування включено до первісної вартості запасів

201

631

5

Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах

641

631

6

Оплачено послуги за транспортування

631

311

7

Перша подія - оплата

371

311

Проведено оплатузапасів

1

2

3

4

8

Відображено податковий кредит щодо ПДВ

641

644

9

Оприбутковано запаси

201

631

10

Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту

644

631

11

Відображено взаємне зарахування заборгованості

631

371

ТзОВ „Уніплит” придбало у фірми „Сапсон” 10,8 мі пиловідходів на суму 403,20 грн, в тому числі ПДВ - 67,20. За перевезення транспортній організації сплачено 260 грн ( в тому числі ПДВ - 43,33), витрати на навантаження - розвантаження та складування запасів склали 130 грн.

Собівартість придбаних пиловідходів складає:

336,0 + 216,67 + 130,0 + 47,58 = 730,25

Відповідно облікової політики ТзОВ “Уніплит” транспортно-заготівельні витрати відносяться до складу первісної вартості запасів методом середнього відсотка. Транспортно - заготівельні витрати загальною сумою відображаються на отриманому рахунку 29 “ Транспортно - заготівельні витрати”. Сума цих транспортно - заготівельних витрат щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду і сумою запасів, що вибули. Сума транспортно - заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно - заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток транспортно - заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно - заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно - заготівельних витрат звітного місяця на суму залишків запасів на початок звітного місяця ізапасів, що надійшли у звітному місяці.

За даними бухгалтерського обліку визначення суми транспортно-заготівельних витрат, яка припадає на вибулі запаси та на залишок запасів на кінець звітного місяця (серпень) та розподіл суми транспортно - заготівельних витрат представлені в табл.2.5.

Таблиця 2.5

Визначення суми транспортно - заготівельних витрат та її розподіл на запаси, що вибули

№ п/п

Показники

Вартість запасів,грн

транспортно - заготівельні витрати, грн

1

2

3

4

1

Залишок на початок місяця

1346909,75

38483,13

2

Надійло протягом місяця

3084441,30

112613,44

3

Разом

4431351,05

151156,57

4

Середній відсоток транспортно - заготівельних витрат (ряд3 граф4 : ряд3 граф3)*100%

-

3,41107

5

Вибуло протягом звітного періоду (граф6 = ряд4 гріф4*ряд5граф3): 100%

3043254,09

103807,53

6

Залишок на кінець звітного місяця

1388096,96

47349,04

7

Фактична собівартість вибулих запасів (р5гр3 + р5гр4)

3147061,62

-

При придбанні запасів підзвітними особами оприбуткування здійснюється на основі прибуткового ордера, а документами, що підтверджують вартість придбаних запасів є товарний рахунок, акт (довідка), чек.

Бухгалтерські записи, які складаються при надходження запасів від підзвітних осіб, наведені в табл.2.6.

Таблиця 2.6

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з надходження запасів придбаних підзвітною особою

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Оприбутковано виробничі запаси, придбані підзвітною особою за готівку

201

372

2

Відображено суму податкового кредиту по ПДВ

641

372

3

Оплачено за придбані виробничі запаси

312

301

При надходженні запасів на склад, виготовлених власними силами, їх оприбуткування здійснюється на підставі накладної вимоги. Вона складається матеріально відповідальною особою у двох примірниках і перший примірник є основою для списання запасів з матеріально відповідальної особи цеху (бригадира), другий - передається на склад для оприбуткування запасів. Бухгалтерський облік, який складається при такому надходженні, наведений в табл.2.7.

Таблиця 2.7

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з надходженні запасів виготовлених власними силами підприємства

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Оприбутковано виробничі запаси, виготовлені власними силами

20

23

Тільки після того, як запаси оприбутковані допускається їх відпуск зі складу. Відпуск матеріалів для внутрішніх потреб здійснюється за накладними - вимогами (на внутрішнє переміщення) матеріалів, актами - вимогами та заміну (додатковий відпуск) матеріалів.При багаторазовому відпуску одних виробничих одиниць ТзОВ “Уніплит” використовує матеріальні ярлики і містить найменування, назву, кількість, ціну запасу.

При вибутті виробничих запасів на виробництво та іншому вибутті згідно з п.16 П(С)БО 9 “Запаси” їх оцінка здійснюється за одним із методів. Відповідно до облікової політики ТзОВ “Уніплит” , для всіх одиниць обліку запасів, використовують тільки метод ідентифікованої собівартості запасів.

Метод ідентифікованої собівартості запасів застосовуєть при списанні запасів, які на підлягають заміні іншими запасами, або запасів, які відпускаються для виконання спеціальних замовлень та проектів. При застосуванні цього методу рух вартості запасів співпадає з їх фактичним рухом, тому вартість відпущених запасів та їх залишків обліковується за фактичною вартістю, тобто первісною вартістю надходження окремих одиниць (табл.2.8).

Таблиця 2.8

Визначення собівартості списаних у виробництво запасів і балансової вартості залишку запасів за допомогою методу ідентифікованої собівартості

№ п/п

Ціна за 1мі

Назва

Залишок на 01.08.2005 р.

Надійшло

Витрачено

Залишок на 01.08.2005 р.

К-сть

Сума

К-сть

Сума

К-сть

Сума

К-сть

Сума

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

310,65

312,40

312,40

321,00

324,30

Будівельний ліс

разом

0

3,97

3,37

0

2,7

10,04

0

1233,28

1052,79

0

866,7

3152,77

178,70

182,40

180,8

177,3

174,3

893,5

55513,16

56981,76

56481,92

56913,3

56525,49

282415,63

174,73

185,77

184,17

174,6

177,0

896,27

54297,87

57105,04

57534,71

56046,6

27392,19

282376,41

3,97

3,37

0

2,7

0

10,04

1233,28

1052,79

0

866,7

0

3152,17

Вибір методу ідентифікованої собівартості на ТзОВ “Уніплит” пов'язаний з тим, що він базується на фактичних витратах, тому валовий і чистий прибуток є більш достовірним, ніж при застосуванні інших методів.

Бухгалтерські проведення, пов'язані з вибуттям запасів представлені в табл.2.9.

Таблиця 2.9

Основні бухгалтерські проведення, за якими відображається

вибуття виробничих запасів[17]

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Використано виробничі запаси для потреб виробництва

23”Виробництво”

20”Виробничі запаси”

2

Використано виробничі запаси для загальновиробничих потреб

91”Загальновиробничі витрати”

20”Виробничі запаси”

3

Використано виробничі запаси для адміністративних потреб

92”Адміністративні витрати”

20”Виробничі запаси”

4

Використано виробничі запаси для потреб збуту

93”Витрати на збут”

20”Виробничі запаси”

5

Використано виробничі запаси для потреб невиробничих підрозділів

949”Інші витрати операційної діяльності”

20”Виробничі запаси”

6

Передано матеріали на переробку

206”Матеріали передані в переробку”

20”Виробничі запаси”

7

Використано виробничі запаси для виправлення браку

24”Брак у виробництві”

20”Виробничі запаси”

8

Використано виробничі запаси для капітального будівництва, яке здійснюється підприємством

151”Капітальне будівництво”

20”Виробничі запаси”

9

Використано виробничі запаси для виготовлення основних засобів

152”Придбання (виготовлення) основних засобів

20”Виробничі запаси”

10

Списано настачі запасів (якщо винні особи не виявлено)

947”Нестачі і втрати від списання цінностей”

20”Виробничі запаси”

Списано суму ПДВ

947”Нестачі і втрати від списання цінностей”

641”Розрахунки за податками”

2.4 Особливості обліку результатів інвентаризації та переоцінки виробничих запасів

Одним з основних методів бухгалтерського обліку є інвентаризація. Інвентаризація- це спосіб виявлення фактичної наявності та стану ціностей на певну дату за допомогою реєстрації вимірювання, зважування і т.д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів.Класифікація інвентаризацій за ознаками відображено на рис.2.4.

Рис.2.4. Класифікація інвентаризація

Інвентаризація на підприємстві проводиться відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р., №996 XIV та Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 №69.

Відповідно до Інструкції №69 основними завданнями інвентаризації є:

- виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва;

- встановлення надлишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

- перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

- перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на поточному, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію. В інших періодах періодичність і об'єкти інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків обов'язкового проведення інвентаризації.

За постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000р. №419 проведення інвентаризації є обов'язковим у таких випадках:

при передаванні майна державних підприємств в оренду або його приватизації;

перед складанням річного бухгалтерського звіту;

при зміні матеріально відповідальних осіб;

при встановленні фактів крадіжок;

після пожеж, стихійних явищ і техногенних аварій;

за приписом судово-слідчих органів;

Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника (бригадира) колективу, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та структурних підрозділів до складу інших органів управління (інших підприємств).

Керівник підприємства має організувати проведення інвентаризації в якнайоптимальніші строки і якнайменшими затратами - призначивши кваліфікованих фахівців, виділити необхідну кількість робітників для пересування цінностей при зважуванні, вимірюванні, тощо.

Безпосередньо інвентаризаційну роботу проводять постійно діюча інвентаризаційна комісія, а також робочі інвентаризаційні комісії. Склад цих комісій затверджує керівник підприємства, який її очолює. У склад комісії входять також керівники структурних підрозділів, провідні фахівці виробничих та економічних служб. В обов'язки постійно діючої комісії входить:

- проведення профілактичної роботи із забезпечення, збереження цінностей;

- контроль перевірки правильності проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки;

- перевірка правильності визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх зберігання;

- у разі встановлення серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводити за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;

- розгляд письмових пояснень осіб. Які допустили нестачу чи псування цінностей або інших порушень і відображення в протоколі своїх пропозицій щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці.

На підприємстві, де через великий обсяг робіт інвентаризації не може бути забезпечена однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва наказом керівника створенні робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, економіста, бухгалтера та інших працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії тих самих матеріально - відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд. При цьому слід пам'ятати, що матеріально відповідальні особи до складу інвентаризаційних комісій не входять.

Робочі інвентаризаційні комісії:

- здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;

- разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач у межах норм природного збитку;

- вносять пропозиції з питань упорядкування, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку і контролю за їх зберігання, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

- несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

- оформляють протокол із зазначеним в ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в списках норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Інвентаризація проводиться після підписання наказу керівника підприємства про проведення інвентаризації.

До початку проведення інвентаризації необхідно:

- вивести залишки цінностей на день інвентаризації;

- матеріально -відповідальній особі всі видаткові та прибуткові документи й цінності здати в бухгалтерію, цінності що надійшли-оприбуткувати, а ті, що вибули - описати;

- опломбувати місця зберігання, що мають окремі входи і виходи;

- перевірити стан вимірювального господарства-точність ваг, гир і іншої апаратури.

Відповідно до листа Мінфіну України від 21.10.2003р. №31-04200-30-23/154 проводити інвентаризацію в неповному складі інвентаризаційної комісії забороняється.

Запаси належать до оборотних активів і є найрухомішою частиною активів підприємства, тому їх облік та інвентаризації на ТзОВ „Уніплит” приділяють значну увагу.

Матеріально відповідальна особа дає комісії розписку, в якій підтверджує, що всі прибуткові та видаткові документи здані в бухгалтерію, а всі матеріальні цінності оприбутковані й знаходяться в приміщенні складу.

Після чого комісія приступає безпосередньо до проведення інвентаризації. Оскільки одиницею обліку запасів є кожне найменування або однорідна група, то інвентаризації підлягають кожне найменування чи однорідна група.

Їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. У разі зберігання матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання, Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить у наступне приміщення.

Кількість цінностей, що знаходяться у непошкодженій упаковці постачальника, може визначатись на підставі документів за умови обов'язкової перевірки в натурі частини зазначених цінностей.

В разі надходження матеріальних цінностей від постачальника під час проведення інвентаризації на прибуткових документах матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка „після інвентаризації” з посиланням на дату опису, де записані ці цінності.

При відпуску матеріальних цінностей зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера на видаткових документах у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка і вони заносять їх до окремого опису в порядку, аналогічному порядку, для цінностей, що надійшли під час інвентаризації.

При інвентаризації матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, неоплачені у строк покупцями відвантаженні цінності, та на ті , що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), інвентаризаційні описи складаються окремо.[76]

Усі дані отримані інвентаризаційною комісією під час інвентаризації, вносять в інвентаризаційні описи, в яких назву цінностей, їх кількість наводять у номенклатурі, а також в одиницях. Проте інвентаризаційні описи не ведуться,а лише інвентаризаційні переліки (Додаток Д).

На кожній сторінці опису прописом проставляють кількість порядкових номерів цінностей записаних на цій сторінці. Після цього оформлений інвентаризаційний перелік здають до бухгалтерії де результати інвентаризації зіставляють з обліковими даними у порівняльній відомості. Внаслідок такого зіставлення може бути виявлено:

Відповідність фактичних даних і бухгалтерських записів.

Вартісна оцінка фактичного залишку менша від облікової - нестача.

Вартісна оцінка фактичного залишку більша від облікової - надлишок.

Пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних розбіжностей ґрунтуються на таких підходах:

Надлишки запасів мають бути включені до балансу із збільшенням доходів підприємства.

Взаємний залік нестач і надлишків внаслідок пересортиці може бути здійснений тільки щодо запасів однакового найменування, однієї і тієї самої групи запасів в тотожній кількості та в однієї і тієїж самої матеріально відповідальної особи.

Якщо при взаємному заліку нестач і надлишків внаслідок пересортиці вартість цінностей, що виявились у надлишку, перевищує вартість запасів, яких не вистачає, то цю різницю додають до облікової вартості запасів, що виявились у нестачі, над вартістю надлишкових цінностей (взаємний залік кількісних розбіжностей неприпустимий) розглядають як вартісну нестачу, списують на операційні витрати підприємства з одночасним визнанням доходів по вартості, якщо конкретних винуватців нестачі не встановлено.

Після взаємного заліку внаслідок пересортиці до нестач можуть застосовуватись норми природного убитку тільки при виявлені фактичних нестач.

Після виконання наведеного порядку врегулювання інвентаризаційних розбіжностей нестачі цінностей для відшкодування винними особами оцінюються відповідно до законодавства про обчислення шкоди від розкрадання, нестачі, знищення і псування матеріальних цінностей.[77]

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей оформляються протоколом та затверджуються керівником підприємства. До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації.

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей встановлений Постановою Кабінету Міністрів України „Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” від 22.01.96р. №116.

Відповідно до цього Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Р3= [ (Бв- А)*Інфл.+ПДВ+Азб]*2, (2.1)

де, Р3 - розмір збитків (у гривнях);

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі,

знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А - амортизаційні відрахування (у гривнях);

Інфл. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях);

Азб - розмір акцизного збору (у гривнях).

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємством для внутрішньо-виробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається на підставі собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків, спирту коньячного, соків спиртових, спиртових напоїв визначається на підставі оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної у такий спосіб ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається на підставі оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку;

50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначається номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.[14]

Записи в бухгалтерському обліку, пов'язані з урегулюванням інвентаризаційних розбіжностей, здійснюється в тому місяці, коли завершено інвентаризацію, а щодо розбіжностей, встановлених інвентаризацією, яку провадили за станом на кінець року - у грудні.

Коли нестача перевищує встановлені на підприємстві норми допустимих витрат і винна особа не встановлена, то суму нестачі відображають в складі інших операційних витрат на рахунку 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”. Одночасно ця сума зазначається на позабалансовому рахунку 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”. Суми нестач, які підлягають відшкодуванню винними особами відображають за дебетом субрахунку 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, одночасно списуючи цю суму з позабалансового рахунку.

Результати інвентаризації слід також висвітлювати у Примітках до річної фінансової звітності.[6]

В бухгалтерському обліку результати інвентаризації відображають в табл.2.10.

Якщо під час інвентаризації виявлено, що собівартість придбання запасів вища від можливої ціни реалізації у такому разі з метою правдивого відображення інформації проводять їх переоцінку. Переоцінку проводять у таких випадках:

Таблиця 2.10

Відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації

№з/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредет

Виявлено нестачу

а)списання нестачі запасів в межах норм

1

Списано облікову вартість запасів, яких не вистачає

91

20

2

Відображення податкового кредиту

949

641

б)списання нестачі запасів понад норми

1

Списано облікову вартість запасів, яких не вистачає

947

20

2

Віднесено на витрати звітного періоду суму податкового кредиту запасів, яких не вистачає

949

641

3

Списано нестачу на фінансовий результат

971

947

4

Списано податковий кредит на фінансовий результат

791

949

5

Відображено в за балансовому обліку невідшкодовані нестачі

791

949

6

Відображено виникнення дебіторської заборгованості та доходу після встановлення винної особи на загальну суму відшкодування шкоди

375

716

7

Списано із за балансового обліку суму нестачі

-

072

8

Відображено утримання суми відшкодування шкоди із заробітної плати винної особи

661

375

9

Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету

716

641

10

Відображено дохід від раніше списаних активів на фінансовий результат

716

791

Виявлено надлишок

1

На вартість виявлених надлишків запасів

20

719

2

Списано на фінансовий результат

719

791

- при зниженні ціни реалізації запасів (ціна продажу нижча від собівартості);

- ушкодженні або частковому псуванні запасів;

- частковому або повному старінні запасів;

- зростанні очікуваних витрат на завершення виробництва.

Відповідно до Положення „Про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей” Затвердженого наказом Міністерства економіки України і Міністерства Фінансів України від 15 грудня 1999р. №149/300 випадки проведення уцінки товарів і продукції можуть бути такими:

- продукція залежалась (не має збуту більше трьох місяців)

- продукція та товари частково втратили свою первісну якість;

- надлишки товарно- матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї.

Для проведення уцінки виробничих запасів керівник (власник) підприємства затверджує комісію, до складу якої входять спеціалісти підприємства, обізнані з кон'юктурою і попитом на ринку. А також складається опис-акт уцінки в якому міститься перелік запасів, що підлягають уцінці. Затверджений опис-акт передається: перший примірник - бухгалтерії, другий примірник - матеріально відповідальній особі.

Уцінені запаси повинні бути пере марковані. Перемаркування цін являє собою закреслення попередньої ціни і позначення нової ціни на кожній одиниці товару з підтвердженням її підписом голови комісії. Якщо закреслити стару ціну неможливо, то нові ціни позначаються шляхом наклеювання ярликів.

Результати уцінки відображаються у тому місяці, у якому було складено опис-акт уцінки. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їхньої реалізації списується на витрати звітного періоду.[15]

Для цього складається запис:

Дебет 946 „Витрати від знецінення запасів”

Кредит 20 „Виробничі запаси”

Відображення зазначеної вартості здійснюється також в позабалансовому обліку на рахунку 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

У випадку, якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені, збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попередньої уцінки, сторнується запис про попередне уцінення вартості запасів. Для цього в бухгалтерському обліку робиться запис:

Дебет 20 „Виробничі запаси”

Кредит 946 „Витрати від знецінення запасів”.

При цьому списується сума уцінки з 072 рахунку.

2.5 Облік виробничих запасів в умовах використання інформаційних систем та комп'ютерної технології

Головною метою функціонування бухгалтерської інформаційної системи на підприємстві є забезпечення керівництва підприємства фінансовою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів. В умовах використання комп'ютерних бухгалтерських систем методологія обліку змінилась в різних напрямах, зокрема: змінюється система, бухгалтерська система бухгалтерського обліку, перебудовується методологія обліку, змінюється обліковий процес, підвищується рівень управління, відбувається кількісна і якісна зміна облікового апарату та його функцій.

Комп'ютерні системи на сьогоднішній день дозволяють:

- обробляти і зберігати велику кількість однакових в структурному плані одиниць інформації;

- здійснювати вибірку інформації з великої кількості даних;

- виконувати складні математичні розрахунки;

- одержувати паперову копію будь -якого документу.

Застосування комп'ютерних технологій в бухгалтерському обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів і суттєво покращує його організацію на підприємстві, де у веденні бухгалтерського обліку часто панує безлад. Така можливість зумовлена тим, що комп'ютерний спосіб обробки облікової інформації вимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, що впорядковує порядок виконання обов'язків працівниками обліку.

Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів на практиці забезпечується різними способами:

- розробленням спеціальною формою на замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної системи обліку);

- придбання універсального програмного комплексу (або окремого його модуля) на ринку програмного забезпечення;

- автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

- використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпечення автоматизованого розв'язання окремих задач конкретної ділянки обліку.

При цьому слід враховувати, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.

Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення , збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних цінностей зі своєчасним звітності.[22]

Тому для забезпечення обліку виробничих запасів на ТзОВ „Уніплит” створені різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Такий спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації, а єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік та формування звітності.

Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; структурних організацій; підрозділів, статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатури цінників, виробничих запасів; типових господарських операцій тощо.

Для обліку виробничих запасів використовується типові форми первинних документів, що утворюють вхідну інформацію:

- прихідний ордер;

- товарно-транспортна накладна;

- податкова накладна;

- акт приймання матеріалів;

- вимога;

- накладна на відпуск матеріалів на сторону.

Вихідною інформацією складського обліку є:

- оборотна відомість матеріальних цінностей;

- довідкова інформація;

- інформація про переоцінку матеріальних цінностей;

- реєстр первинних документів;

- інвентаризаційна відомість.

Основною регламентованою вихідною інформацією в бухгалтерії з обліку виробничих запасів є:

- інвентаризаційна відомість;

- відомість надходження матеріальних цінностей;

- відомість витрачання матеріальних цінностей;

- оборотна відомість матеріальних цінностей;

- відомість відображення господарських операцій з обліку матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку;

- відомість переоцінювання матеріальних цінностей;

- реєстр первинних документів;

- журнал обліку відпуску матеріальних цінностей.[67]

Схематично комп'ютерний облік надходження і використання виробничих запасів на ТзОВ „Уніплит” можна представити у вигляді схеми наведеної на рис.2.11.

Але при такому автоматизованому обробленні даних з обліку виробничих запасів виникає багато проблем, які керівництво ТзОВ „Уніплит” намагається вирішити шляхом придбання універсального програмного продукту- бухгалтерської програми „1 С - Бухгалтерія”.

Ця програма дасть можливість більш ефективно налагодити роботу бухгалтерів.

Рис.2.11. Комп'ютерний облік надходження і використання виробничих засобів[68]

РОЗДІЛ 3 АУДИТ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ТА АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

3.1 Завдання та інформаційне забезпечення аудиту виробничих запасів та аналіз ефективності їх використання

На більшості підприємств, в тому числі й ТзОВ „Уніплит” обсяг операцій з виробничими запасами є досить значним, тому їх перевірка є досить трудомістким процесом. Основною метою проведення аудиторської перевірки виробничих запасів є: встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з виробничими запасами, правильності їх відображення в обліку. Виходячи з мети аудиту виробничих запасів формуються основні завдання аудиту виробничих запасів:

1. Превірка фактичної наявності запасів.

2. Превірка організації складського господарства, стану збереження запасів.

3. Перевірка організації обліку заготівлі, придбання та витрачання запасів.

4. Перевірка повноти оприбуткування запасів при наявності документів, які підтверджують їх придбання.

5. Перевірка правильності визначення первісної вартості запасів при їх надходженні на підприємство.

6. Перевірка правильності оформлення надходжень та відпуску запасів.

7. Перевірка дотримання лімітів з відпуску запасів.

8. Перевірка законності списання запасів при втратах.

9. Перевірка незавершеного виробництва, правильності формування собівартості продукції.

10. Визначення правильності ведення синтетичного і аналітичного обліку виробничих запасів.

11. Оцінка повноти та правильності відображення господарських операцій із запасами в бухгалтерському обліку та звітності.

Джерелами інформації для аудиту операції із запасами є наступні:

1. Наказ про облікову політику.

2. Первинні документи з обліку запасів.

3. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку запасів.

4. Акти і довідки попередніх аудиторських перевірок, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

5. Звітність.[34]

У процесі фінансово -економічного аналізу виробничих запасів підприємства виникають питання, які пов'язанні з аналізом матеріального забезпечення підприємства та ефективності використання матеріальних ресурсів. Тому основними завданнями фінансово- економічного аналізу виробничих запасів є:

1. Аналіз якості розрахунків, які здійснюються на підприємстві для визначення потреби у матеріальних ресурсах та аналіз якості норм витрат

сировини на виробництво продукції.

2. Оцінка роботи служб матеріально- технічного забезпечення з точки зору забезпечення безперебійності постачання виробництва усіма необхідними видами матеріальних ресурсів.

3. Аналіз ефективності використання виробничих запасів.

4. Факторний аналіз ефективності використання виробничих запасів.

5. Виявлення резервів зниження матеріальних витрат.

6. Аналіз впливу запроваджених резервів.

Серед обов'язкових державних форм бухгалтерської та статистичної звітності, запроваджених в Україні, немає таких, які давали змогу оцінити стан використання предметів праці у суб'єктів підприємницької діяльності хоча б за узагальнюючими показниками. Тому основну інформаційну базу фінансово-економічного аналізу становлять дані бухгалтерського та управлінського обліку, планові та звітні калькуляції собівартості продукції, матеріали планових та фінансових служб та інших підрозділів підприємства, які беруть безпосередньо участь в організації безперебійного постачання підприємства всіма необхідними виробничими запасами та в пошуку резервів економії цих ресурсів.[53]

3.2 Аудит виробничих запасів

Згідно нормативу №9 „Планування аудиту” були закладені методичні рекомендації щодо планування діяльності аудиторської фірми, які спрямовані на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт.

В процесі планування складають два основних документи:

1.Загальний план.

2.Програму перевірки.

Найголовнішою вимогою до сучасного аудиту є його обов'язкове планування. Такі науковці як С.Ф.Голов, С.Я.Зубілевич зазначають, що планування - це визначення засобів для досягнення цілей аудиту.

Під час планування використовується наступна інформація:

- умови договору;

- складаються і заповняються анкети оцінки ризику;

- нормативно- правові документи, що регулюють аудит;

- наявність аудиторських доказів;

- рівень довіри до системи внутрішнього контролю;

- облікова інформація підприємства;

- визначений рівень ризику та суттєвості.

План розробляється таким чином, щоб у ньому визначався час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. У плані відображається перелік і обсяг виконаних робіт, строки виконання, процедури, що здійснюється аудитором.

Одним із найважливіших моментів виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту - це документ, який містить завдання аудиту для конкретного об'єкту, процедури, необхідні для виконання поставлених завдань (обсяг та термін їх виконання).[47]

Аудит виробничих запасів здійснюється за двома напрямами:

1.Перевірка їх фактичної наявності, яка здійснюється за допомогою інвентаризації.

2.Перевірка правильності оцінки запасів в обліку і звітності.


Подобные документы

  • Оцінка динаміки, складу і структури виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності їх використання. Особливості їх документального оформлення, аналітичного, синтетичного та управлінського обліку. Організація процесу контролю і аудиту запасів.

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 08.06.2015

  • Економічний зміст виробничих запасів. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві. Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничих запасів.

    дипломная работа [152,5 K], добавлен 11.07.2008

  • Нормативна база та характеристика документів з обліку і аудиту виробничих запасів та їх руху на підприємстві. Використання інформаційних систем та комп'ютерної технології для контролю основних фондів. Вплив рівня резервів на продуктивність організації.

    дипломная работа [377,6 K], добавлен 11.02.2011

  • Поняття виробничих запасів як активів підприємства, особливості їх класифікації. Нормативно-правова база обліку виробничих запасів. Організація обліку надходження та наявності виробничих запасів. Головні шляхи удосконалення обліку виробничих запасів.

    курсовая работа [81,9 K], добавлен 10.12.2014

  • Економічна сутність та класифікація виробничих запасів. Організація бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства. Методи оцінки запасів при їх вибутті або передачі у виробництво. Інформаційне забезпечення обліку кредиторської заборгованості.

    дипломная работа [337,7 K], добавлен 24.08.2015

  • Аналіз господарсько-фінансової діяльності ТЗОВ "Компанія Технопол". Особливості документального оформлення руху виробничих запасів. Характеристика синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів. Шляхи удосконалення системи бухгалтерського обліку.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 20.08.2010

  • Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Документальне оформлення і автоматизація синтетичного та аналітичного обліку операцій з руху виробничих запасів та відображення результатів їх руху в ГНК "Гетьман".

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 30.06.2014

  • Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві. Документальне оформлення їх наявності, руху та вибуття, синтетичний та аналітичний облік, проведення інвентаризації. Удосконалення обліку запасів.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.03.2014

  • Теоретичні основи побудови обліку та класифікація виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві ВП "Старинська птахофабрика Нова" ВАТ МХП, а також загальні рекомендації щодо вдосконалення їх обліку.

    дипломная работа [554,8 K], добавлен 18.11.2010

  • Теоретичні основи обліку виробничих запасів на підприємствах України. Огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують облік виробничих запасів. Організація обліку виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів на ВАТ "Криворіжхліб".

    курсовая работа [89,6 K], добавлен 21.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.