Становлення і розвиток фінансового, податкового і управлінського обліку на підприємстві ТОВ "УНІРЕМ-АГРО"

3

Відображено відрахування на соціальні заходи:

- збір до Пенсійного фонду (32 %)

821

651

23

821

- збір до Фонду соціального страхування (4 %)

822

852

23

822

- збір до Державного фонду сприяння зайнятості населення (1,5 %)

823

653

23

823

4

Нараховано амортизацію основних фондів, безпосередньо використовуваних для виробництва сільськогосподарської продукції

83

13

23

83

Формування загальновиробничих витрат відображається в обліку такими записами:

Таблиця 2.8

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	2	3	4
У підприємств, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
1	Списано матеріальні витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат	91	20, 22, 63
2	Нараховано заробітну плату працівникам апарату управління дільницями, іншому загальновиробничому персоналу	91	661
3	Нараховано відрахування на соціальні заходи з фонду оплати праці працівників апарату управління дільницями	91	65
4	Нараховано знос необоротних активів загальновиробничого призначення	91	13
5	До складу загальновиробничих витрат включено інші накладні витрати (наприклад, витрати на охорону праці, техніку безпеки, послуги сторонніх організацій)	91	63, 68
У підприємств, що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
6	Відображено матеріальні витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат	80	20, 22, 63
		91	80
7	Відображено витрати на оплату праці працівників апарату управління дільницями, іншого загальновиробничого персоналу	81	661
		91	81
8	Нараховано відрахування на соціальні заходи з фонду оплати праці працівників апарату управління дільницями	82	65
		91	82
9	Нараховано знос необоротних активів загальновиробничого призначення	83	13
		91	83
10	До складу загальновиробничих витрат включено інші накладні витрати (наприклад, витрати на охорону праці, техніку безпеки, послуги сторонніх організацій)	84	63, 68
		91	84

П(С)БО 16 «Витрати» встановлено особливий порядок віднесення загальновиробничих витрат до складу собівартості сільськогосподарської продукції.

Якщо раніше ці витрати повністю списувалися до дебету рахунків 20 «Основне виробництво» і 23 «Допоміжні виробництва», тобто включалися до виробничої собівартості сільськогосподарської продукції повністю, то тепер до складу виробничої собівартості входять не всі загальновиробничі витрати, а тільки їх частина, а решта визнається витратами в періоді їх виникнення.

Іншими словами, загальновиробничі витрати повинні розподілятися між рахунками 23 «Виробництво» і 90 «Собівартість реалізації».

Загально-виробничі витрати поділяються на постійні та змінні, перелік і склад яких установлюється підприємством самостійно.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління сільськогосподарським виробництвом, що змінюються прямо або (майже прямо) пропорційно зміні обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт витрат з використанням бази розподілу (часу роботи, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Отже, змінні загальновиробничі витрати повністю включаються до складу виробничої собівартості продукції в періоді їх виникнення, тобто списуються до дебету рахунка 23 «Виробництво» і розподілу не підлягають.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління сільськогосподарським виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт витрат з використанням бази розподілу (часу роботи, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності.

Отже, постійні загальновиробничі витрати включаються до складу виробничої собівартості продукції в повному обсязі тільки в тому випадку, коли фактичний обсяг виробництва дорівнює або перевищує так звану нормальну потужність.

У цьому випадку постійні загальновиробничі витрати списуються з кредиту рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» до дебету рахунка 23 «Виробництво» в повній сумі.

Нормальна потужність - це очікуваний середній обсяг діяльності, який може бути досягнуто за умов звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. Величина нормальної виробничої потужності визначається підприємством самостійно і відображається в його обліковій політиці.

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» адміністративні витрати і витрати на збут є витратами звітного періоду і не включаються до складу собівартості реалізованої продукції.

До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування і управління підприємством:

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв'язок (поштовий, телеграфний, телефонний, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних витрат загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання суперечок у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

У регістрах бухгалтерського обліку формування адміністративних витрат відображається такими записами:

Таблиця 2.9

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	2	3	4
У підприємств, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
1	Списано матеріальні витрати, що відносяться до адміністративних витрат	92	20, 22, 63
2	Списано витрати на оплату праці працівників адміністративно-управлінського персоналу (директора, бухгалтерів)	92	661
3	Нараховано відрахування на соціальні заходи з фонду оплати праці працівників адміністративно-управлінського персоналу	92	65
4	Нараховано амортизацію необоротних активів загальногосподарського призначення	92	13
5	Відображено інші адміністративні витрати (наприклад, оплата послуг телефонного зв'язку, поштового зв'язку, оплата юридичних і аудиторських послуг)	92	63, 68
У підприємств, що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
6	Списано виробничі запаси, МШП, використані для загальногосподарських потреб, інші матеріальні витрати	80	20, 22, 63
		92	80
7	Нараховано заробітну плату працівникам адміністративно-управлінського персоналу	81	661
		92	81
8	Нараховано відрахування на соціальні заходи з фонду оплати праці працівників адміністративно-управлінського персоналу	82	65
		92	82
9	Нараховано амортизацію необоротних активів загальногосподарського призначення	83	13
		92	83
10	Відображено інші адміністративні витрати (наприклад, оплата послуг телефонного зв'язку, поштового зв'язку, юридичних і аудиторських послуг)	84	63, 68
		92	84

Наприкінці місяця загальна сума сформованих адміністративних витрат списується на фінансові результати операційної діяльності підприємства. Ця операція відображається таким записом:

Дт 791 «Фінансовий результат основної діяльності» - Кт 92 «Адміністративні витрати».

Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції:

- витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

- витрати на ремонт тари;

- витрати на оплату праці працівникам підрозділів, що забезпечують збут продукції;

- витрати на рекламу і дослідження ринку;

- витрати на передпродажну підготовку товарів;

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язані зі збутом продукції;

- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції згідно з умовами договору (базису) поставки;

- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції.

Як і адміністративні витрати, витрати на збут є витратами звітного періоду і відносяться на фінансовий результат основної діяльності підприємства. Згідно з новим Планом рахунків витрати на збут відображаються на рахунку 93 «Витрати на збут».

У регістрах бухгалтерського обліку формування витрат на збут відображається такими записами:

Таблиця 2.10

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	2	3	4
У підприємств, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
1	Списано матеріальні витрати, що відносяться до витрат на збут	93	20, 22, 63
2	Нараховано заробітну плату працівникам відділу збуту	93	661
3	Відображено суму відрахувань на соціальні заходи з фонду оплати праці працівників відділу збуту	93	65
4	Нараховано знос по необоротних активах, що використовуються для збуту реалізовуваної продукції	93	13
5	Нараховано інші витрати на збут	93	63, 68
У підприємств, що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»
6	Списано матеріальні витрати, що відносяться до витрат на збут	80	20, 22, 63
		93	80
7	Нараховано заробітну плату працівникам відділу збуту	81	661
		93	81
8	Відображено суму відрахувань на соціальні заходи з фонду оплати праці працівників відділу збуту	82	65
		93	82
9	Нараховано знос по необоротних активах, що використовуються для збуту реалізовуваної продукції	83	13
		93	83
10	Нараховано інші витрати на збут	84	63, 68
		93	84

Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух сільськогосподарської продукції Планом рахунків передбачено рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Наведемо в табличному вигляді кореспонденцію рахунків щодо основних господарських операцій, пов'язаних з надходженням і вибуттям продукції сільськогосподарського виробництва:

Таблиця 2.11

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	2	3	4
1	Оприбутковано на склад готову сільськогосподарську продукцію	27	23
2	Списано собівартість сільськогосподарської продукції, використаної для власного виробництва	23	27
3	Списано собівартість сільськогосподарської продукції, призначеної для споживання у тваринницьких підрозділах як корми	208	27
4	Реалізовано продукцію стороннім підприємствам	361	701
5	Відображено податкові зобов'язання щодо ПДВ	701	641
6	Списано собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції	901	27
7	Відображено фінансовий результат:
	- списано на фінансовий результат собівартість реалізованої продукції	791	901
	- списано на фінансовий результат дохід від реалізації	701	791
8	Отримано грошові кошти за реалізовану сільськогосподарську продукцію	311	361
9	Відображено виявлену суму нестачі сільськогосподарської продукції:
	- підприємствами, що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»	84	27
		947	84
	- підприємствами, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»	949	27
10	Суму нестачі відображено в забалансовому обліку	072	-
11	Відображено виникнення дебіторської заборгованості та доходу після встановлення винної особи на загальну суму належної до відшкодування шкоди, розраховану згідно з Порядком № 116	375	716
12	Списано із забалансового обліку вартість готової продукції, якої не вистачає	-	072
13	Відшкодовано винною особою суму збитку	301	375
14	Відображено перевищення залишку суми збитку, розрахованого згідно з Порядком № 116, над сумою фактичної нестачі	716	641
15	Перераховано суму такого перевищення до бюджету	641	311
16	Відображено закриття рахунків обліку доходів і витрат	716	791
		791	947

Операції з реалізації сільськогосподарської продукції сільськогосподарські підприємства відображають у бухгалтерському обліку такими записами:

Таблиця 2.12

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	2	3	4
У випадку наступної оплати
1	Відвантажено продукцію та відображено дохід від реалізації	361	701
2	Відображено податкові зобов'язання щодо ПДВ	701	641
3	Списано собівартість реалізованої готової сільськогосподарської продукції	901	27
4	Сформовано фінансовий результат:
	- списано собівартість реалізованої готової сільськогосподарської продукції	791	901
	- списано дохід від реалізації сільськогосподарської продукції	701	791
5	Отримано грошові кошти за реалізовану сільськогосподарську продукцію	311	361
У випадку передоплати
6	Отримано передоплату за продукцію	311	681
7	Відображено суму податкових зобов'язань щодо ПДВ	643	641
8	Відвантажено продукцію та відображено дохід від реалізації	361	701
9	Списано суму податкових зобов'язань щодо ПДВ	701	643
10	Списано собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції	901	27
11	Сформовано фінансовий результат:
	- списано собівартість реалізованої готової продукції	791	901
	- списано дохід від реалізації сільськогосподарської продукції	701	791
12	Проведено зарахування заборгованостей	681	361

2.3 Організація податкового обліку

Організація податкового обліку - обліку розрахунків з бюджетом на підприємстві виконується згідно „Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” [11] - табл..1.1

Таблиця 1.1

Балансові рахунки обліку податків в „ПЛАНі рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій

Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)	Субрахунки (рахунки другого порядку)	Сфера застосування
Код	Назва	Код	Назва
1	2	3	4	5
Клас 1. Необоротні активи (активні рахунки)
17	Відстрочені податкові активи		За видами відстрочених податкових активів	Усі види діяльності
Клас 6. Поточні зобов'язання (пасивні рахунки)
64	Розрахунки за податками й платежами	641	Розрахунки за податками	Усі види діяльності
		642	Розрахунки за обов'язковими платежами
		643	Податкові зобов'язання
		644	Податковий кредит
Клас 8. Витрати за елементами (активні рахунки)
84	Інші операційні витрати		За видами витрат	Усі види діяльності
85	Інші затрати		За видами затрат	Усі види діяльності

Рахунок 17 "Відстрочені податкові активи"

На рахунку 17 "Відстрочені податкові активи" ведеться облік суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок:

тимчасові різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка використовується з метою оподаткування;

перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді.

За дебетом рахунку 17 "Відстрочені податкові активи" відображається сума перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному періоді, над витратами, пов'язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, за кредитом - зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов'язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді.

Сума відстроченого податкового активу визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток". Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеться за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та з метою оподаткування виникла різниця.

Рахунок 17 "Відстрочені податкові активи" кореспондує

	за дебетом з кредитом рахунків:		за кредитом з дебетом рахунків:
54	"Відстрочені податкові зобов'язання"	54	"Відстрочені податкові зобов'язання"
64	"Розрахунки за податками й платежами"	64	"Розрахунки за податками й платежами"
98	"Податок на прибуток"	85	"Інші затрати"
		98	"Податок на прибуток"
		99	"Надзвичайні витрати"

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами"

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями.

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки:

641 "Розрахунки за податками"

642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"

643 "Податкові зобов'язання"

644 "Податковий кредит"

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки з страхування".

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом на підприємстві ведеться згідно „МЕТОДИЧНИМ РЕКОМЕНДАЦІЯМ по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку” [12].

Таблиця 2.13

ВІДОМІСТЬ 3.6 аналітичного обліку розрахунків з бюджетом за _________________ 20__ р.

N з/п	Показник	Сальдо на початок місяця	В дебет рахунку 64 з кредиту рахунків	Усього за дебетом	З кредиту рахунку 64 в дебет рахунків	Усього за кредитом	Сальдо на кінець місяця
			17 "Відстрочені податкові активи"	31 "Рахунки в банках"	63 "Розрахунки з постачаль никами та підряд никами"	15, 34, 36, 37, 48, 50, 51, 54, 55, 60, 62, 64, 65, 68, 74, 98, 99		66 "Розра хунки з оплати праці"	84 "Інші опера ційні витрати", 85 "Інші затрати"	91 "Загально- виробничі витрати", 92 "Адміністра тивні витрати", 93 "Витрати на збут"	15, 23, 31, 39, 64, 68
													Дебет	Кредит
		Дебет	Кредит				N	N	N	N
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
1	Розрахунки за податками
1.1	Податок на додану вартість
1.2	Акцизний збір
1.3	Податок на прибуток
1.4	Прибутковий податок
1.5
1.6
1.10	Усього за субрахунком 641 "Розрахунки за податками"
2	Розрахунки за обов'язковими платежами
2.1	Митні збори
2.2
2.3
2.9	Усього за субрахунком 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"
3	Податкові зобов'язання
3.1	З податку на додану вартість
3.2	З акцизного збору
3.3
3.4	Усього за субрахунком 643 "Податкові зобов'язання"
4	Податковий кредит
4.1	З податку на додану вартість
4.2	З акцизного збору
4.3
4.4	Усього за субрахунком 644 "Податковий кредит"
5	Усього за рахунком 64 "Розрахунки за податками й платежами"
"___" __________________ 20__ р.	Виконавець ____________________ (підпис)

Згідно результатам аналізу сум податків, які сплачувало досліджуване ТОВ “УНІРЕМ-АГРО” в 2002 - 2004 роках (табл. Г.1 - Г.4 Додатку Г), за структурою вони розподіляються відносно загальної суми податків як :

Таблиця 2.14

Структура сплачених податків в собівартості продукції ТОВ “УНІРЕМ-АГРО” та податкове навантаження на прибуток

Код податку	Назва податку	2002 рік (тис.грн.)	2003 рік (тис.грн.)	2004 рік (тис.грн.)
1604	Фіксований СГП	5,46	5,6	5,95
1305	Орендна плата	8,83	7,5	6,76
5002	Страхові внески в Пенсійний фонд	11,4	2,47	13,18
5003	Страхові внески в соціальні фонди	0,336	0,047	0,396
5008	Збір за забруднення навколишнього середовища	0,541	0,126	1,1
	Усього податків в собівартості	26,567	15,743	27,386
	Чистий прибуток	565,1	381,75	416,12
	Процентне навантаження податків в собівартості на чистий прибуток	4,70 %	4,12 %	6,58 %
	Процентне навантаження фіксованого сільгосп-податку в собівартості на чистий прибуток	0,97 %	1,47 %	1,43 %

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО, УПРАВЛІНСЬКОГО І ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Удосконалення організації фінансового й управлінського обліку

В результаті відсутності інтеграції методології фінансового (бухгалтерського), управлінського (внутрішньогосподарського) та податкового обліку і звітності маємо значне дублювання облікових записів у різних видах обліку, що привело до великої й недоцільної перевантаженості працівників бухгалтерської служби України.

Необхідність організації та ведення окремого управлінського обліку випливає з того, що фінансовий облік не в змозі повною мірою й своєчасно задовольнити потреби в необхідній управлінській інформації для ефективного управління підприємством. Дані управлінського обліку мають використовуватись управлінським персоналом для аналізу, планування, оцінки результатів господдарської діяльності та контролю за роботою підприємства.

Організацію управлінського обліку на підприємстві слід здійснювати як наступний логічний крок після реформування фінансового обліку і розглядати їх як дві взаємозв'язані підсистеми єдиного бухгалтерського обліку підприємства. Тільки управлінський облік може забезпечити порівняльність планової та облікової аналітичної інформації про матеріальні, трудові та інші витрати, що складають собівартість продукції (товарів, робіт, послуг). Звідси випливає актуальна проблема інтеграції фінансового та управлінського обліку і максимального усунення при цьому дублювання облікових записів. Необхідно також взяти до уваги, що на підприємствах України в бухгалтеріях, як правило, відсутні спеціальні підрозділи, що ведуть тільки управлінський облік.

Дотепер в економічній літературі немає однозначного тлумачення поняття “управлінський облік”, а вітчизняна практика бухгалтерського обліку не має у своєму розпорядженні досвіду системного застосування управлінського обліку. У зв'язку з цим поки що необхідно максимально поєднувати елементи фінансового та управлінського обліку і використовувати для управління підприємствами інформацію з такого інтегрованого бухгалтерського обліку.

Враховуючи, що основним завданням організації управлінського обліку є ведення достовірного обліку та контролю витрат і доходів, правильне обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг), собівартості реалізованих товарів достовірних результатів господарської діяльності підприємства та забезпечення високої її ефективності, практично неможливо в сучасних умовах забезпечити організацію та ведення роздільних (окремих) фінансового та управлінського обліку, тобто необхідна раціональна організація інтегрованого обліку. При цьому треба використати цінний попередній досвід ведення бухгалтерського обліку.

Методологія фінансового обліку, що введена в Україні з 2000 року, розроблена з розрахунком на ведення окремого управлінського обліку. Тому поки що головні бухгалтери підприємств мають самостійно вирішувати як отримати з бухгалтерського обліку аналітичні дані для управління підприємством.

Отже, при відсутності розроблених і апробованих на практиці методичних рекомендацій з ведення управлінського обліку в окремих галузях господарської діяльності, коли питання організації та ведення управлінського обліку на підприємствах мають самостійно вирішувати головні бухгалтери (бух галтери) підприємств, найбільш доцільним є поєднання фінансового обліку з управлінським обліком. Таким чином необхідну для управління інформацію до введення окремого управлінського обліку можна буде отримувати, як і раніше, з бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку. Але в цих умовах виникає необхідність знову ж таки самостійно відпрацювати питання організації й ведення аналітичного обліку витрат на виробництво, витрат обігу в торгівлі, доходів і фінансових результатів діяльності підприємств.

Перехід на новий План рахунків бухгалтерського обліку та організація бухгалтерського обліку на підприємстві за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (ПСБО), розробленими на основі між народних стандартів, - це перехід на бухгалтерський облік і фінансову звітність, що відповідають ринковим умовам діяльності підприємств України. Цей перехід вимагає ґрунтовних, принципових змін в бухгалтерських записах здійснених господарських операцій та внесення значних змін до форми бухгалтерського обліку, що застосовується на підприємстві.

Реалізація інтегрованого фінансового та управлінського обліку на підприємстві можлива тільки з застосуванням комп'ютерних технологій бухгалтерського обліку

Інтегрована бухгалтерська облікова система припускає послідовність кроків від фіксації подій до підготування звітів і закриття рахунків. Дана послідовність називається обліковим циклом.

Обліковий цикл можна подати таким чином:

відбиток операцій у первинних документах;

запис операцій у журнал;

перенесення записів у Головну книгу;

формування фінансових звітів;

опрацювання рахунків для закриття поточного періоду і підготування до початку нового облікового циклу.

Використання методу подвійного запису дозволяє трансформувати кожний факт господарської діяльності в бухгалтерську проводку, що фіксується на рахунках.

З одного боку, синтетичні рахунки є елементами інформаційної системи, видовими ознаками, по котрим сукупність інформації розділяється на локальні частини, що дозволяють одержувати узагальнені показники для контролю й аналізу господарської діяльності. З іншого боку, синтетичний рахунок виступає в якості інформаційної підсистеми, що складає з аналітичних рахунків і субрахунків, у яких деталізується і групується інформація, що об'єднується на даному синтетичному рахунку.

Рахунки бухгалтерського обліку можна розглядати як локальні самостійні (взаємозалежні) інформаційні елементи, що відбивають прямування визначених об'єктів обліку, пов'язані в єдину інформаційну систему. Розміри цієї системи визначаються Планом рахунків бухгалтерського обліку, що містить обов'язкову для застосування в усім народному господарстві номенклатуру рахунків, яка забезпечує:

взаємозалежну систематизацію, угруповання й узагальнення інформації про господарську діяльність;

однакову методологію обліку в народному господарстві;

узагальнення і контроль показників в. умовах раціональної організації бухгалтерського обліку, заснованої на застосуванні прогресивних форм і методів обліку.

Опрацювання даних є найважливішою і трудомісткою функцією обліку. Ця функція повинна реалізовуватися з урахуванням таких обмежень: оперативність (робота в реальному режимі часу) і витрати на опрацювання. Мова йде про здатності системи бухгалтерського обліку опрацьовувати визначені обсяги інформації, що надходять із визначеною частотою. При цьому, оскільки дані, що надходять, відносяться до визначеного тимчасового періоду, система обліку повинна вирішувати проблему збереження й архівації даних, які стосуються минулих періодів, а також забезпечувати доступ до даних, які можуть бути скориговані або використані для оперативного аналізу.

Узагальнення інформації в обліку і формування фінансової звітності необхідно для виведення обробленої інформації за межі зазначених вище обмежень, щоб забезпечити доступ до неї будь-якого користувача. Додаткова потреба в інформації про господарську діяльність підприємства задовольняється за рахунок економічного аналізу.

У процесі розвитку бухгалтерський облік використовував різноманітні форми, що розроблялися з метою удосконалення системи обліку і полегшення праці бухгалтера. В даний час в Україні застосовуються в основному меморіально-ордерна і журнально-ордерна форми обліку. Поряд із цими ручними формами обліку усе більше поширення одержують спеціальні програми по бухгалтерському обліку, що вирішують завдання його автоматизації.

Програмне забезпечення - це той інструментарій, за допомогою якого бухгалтер може вести весь процес опрацювання даних починаючи з введення в машину інформації і закінчуючи одержанням регістрів бухгалтерського обліку. Використання обчислювальної техніки вирішує ряд проблем, пов'язаних із ручним веденням обліку, забезпечуючи:

зменшення обсягу рутинних операцій;

прискорення опрацювання даних первинних документів;

автоматизацію розрахунків (податки, знос і т.д.);

автоматизацію формування звітних форм;

поглиблення аналітичного обліку;

відмова від користування типографськими бланками первинних документів і звітності і т.д.

Нові інформаційні технології в галузі бухгалтерського обліку відкривають значні можливості для керівників підприємств у процесі прийняття рішень. Програмне забезпечення дозволяє більш оперативно одержувати інформацію по усім питанням, пов'язаним із діяльністю підприємства, і своєчасно приймати управлінські рішення.

Функції бухгалтерського обліку, як автоматизованого, так і ручного, можна умовно розбити на дві основні групи - зведений облік і підготування даних для зведеного обліку.

Зведений облік являє собою фіксацію первинних документів, опрацювання даних, що містяться в цих документах, і узагальнення отриманої інформації в звітах. Тут вся інформація за допомогою методу подвійного запису відбивається по синтетичних рахунках у вартісній формі, і після цього не складає труднощів витягти її з банку даних для розрахунків і заповнення звітів.

Підготовка даних для зведеного обліку більш трудомісткий процес, тому що він включає ведення обліку по його окремих ділянках, а також розрахунок різноманітних економічних показників. Ділянки обліку можуть дробитися до нескінченності. Це залежить від розмірів підприємства, його організаційної структури, обсягів і видів діяльності й інших чинників. Але на більшій частині підприємств облік ведеться по таких напрямках:

облік основних засобів;

облік матеріальних цінностей (складський облік);

облік витрат і прибутку;

облік касових операцій;

облік операцій по розрахунковому (валютному, поточному тощо) рахунку;

облік розрахунків

облік заробітної плати.

У зв'язку з цим програмне забезпечення можна підрозділити на такі класи:

Проводки - Головна книга - баланс (міні-бухгалтерія).

Інтегрована бухгалтерія.

Комплексна бухгалтерія.

Мережна версія бухгалтерського обліку.

Роздивимося особливості і характерні ознаки кожного класу спеціалізованих бухгалтерських програм.

1. ПРОВОДКИ - ГОЛОВНА КНИГА - БАЛАНС. Бухгалтерські програми цього класу реалізують в основному зведену функцію обліку. Програми даної групи достатньо прості й універсальні. При цьому достатньо широкий діапазон їхньої потужності - від винятково синтетичного обліку до багаторівневої аналітика і зведеного обліку. Тому в даному класі можна виділити такі підгрупи:

програми, що реалізують функції синтетичного обліку - ведення журналу операцій на рівні проводок, формування журналів-ордерів, Головної книги, оборотного-сальдового балансу і форм фінансової звітності;

програми, що на додаток до функцій першої групи дозволяють вести однорівневий, а іноді дворівневий аналітичний облік. Це робить їх придатними для малих підприємств і підприємств, що ведуть облік по спрощеній формі

програми ведення зведеного обліку. Їхня характерна риса - можливість прив'язки до синтетичних рахунків розгорнутої багаторівневої системи аналітичних рахунків;

головні модулі функціональних комплексів. Їхнім головним завданням є прийом проводок від програм, спеціалізованих для ведення різноманітних ділянок обліку, із метою здійснення зведеного обліку. Відмітною рисою цих програм є потужний інтерфейсний блок, необхідний для імпорту проводок з інших програм комплексу.

2. ІНТЕГРОВАНА БУХГАЛТЕРІЯ. Особливостями програм даного класу є:

наявність кількісного і сумового обліку;

реалізація усіх функцій програм попереднього класу;

автоматизація окремих ділянок обліку (облік матеріалів, основних засобів, заробітної плати й ін.);

єдине поле проводок;

орієнтація програми для використання на одному робочому місці.

3. КОМПЛЕКСНА БУХГАЛТЕРІЯ. Характерна риса даного класу - автоматизований комплекс бухгалтерського обліку - складається з окремих функціонально закінчених АРМ (автоматизованих робочих місць); є інтерфейс передачі інформації для зведення балансу і розгорнутого аналітичного обліку.

4. МЕРЕЖНА ВЕРСІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. Особливості даного класу програм полягають у наступному:

можливість мережного обміну усередині кожного робочого місця одного АРМ і між різноманітними АРМ;

здійснення обміну інформацією тільки по мережі;

можливість одночасної роботи різних АРМ із доступом до будь-якої дозволеної інформації. Це означає, що якщо в комплексній бухгалтерії зведення даних відбувається епізодично, те в мережній версії усі введені дані одночасно можуть бути доступні всім користувачам.

Найбільш функціональною системою інтегрованого фінансового та управлінського обліку на сьогодні є модель обліку в системі «РЕГІСТРИ» (розробник программного забезпечення для автоматизації управлінського та фінансового обліку - фірма „Прайд”).

Система РЕГІСТРИ призначена для автоматизації великих та середніх підприємств, корпоративних структур. Це багатофункціональна інтегрована система управлінського обліку, що забезпечує:

- використання на всіх автоматизованих робочих місцях системи та у всіх задачах єдиної нормативно-довідкової інформації підприємства (план рахунків, структура організації, персонал, контрагенти, ТМЦ, види діяльності й ін.),

- єдина організація інтерфейсу та технології роботи користувача у всіх задачах.

- єдність оперативної інформації підприємства, тобто, доступність іншим користувачам результатів обліку первинних документів відразу після їхнього введення бухгалтерами, комірниками, касирами на своїх робочих місцях. Не потрібна окрема операція імпорту інформації у базу бухгалтерського обліку.

Іншими словами, інтегрованість покликана максимально полегшити взаємодію користувачів за допомогою системи, зробити наявною і негайно виявляти їхню некоректну роботу.

Аналітичний облік за допомогою класів регістрів і класів аналітики.

Узагальненням поняття бухгалтерський рахунок є поняття регістр. Це залишок будь-якого виду. В управлінському обліку підприємства, крім бухгалтерських рахунків, можуть бути необхідні й інші види залишків такі, як кількісні залишки матеріалів, резервування товарів, грошові кошти і розрахунки у валюті, відпрацьований бригадами і працівниками час по замовленнях, плани виробництва та ін. Як і бухгалтерські рахунки, регістри деталізовані по класам аналітики. Аналітичний регістр - це вид залишку по конкретному набору об'єктів аналітики. Регістри групуються в класи регістрів. Національний план рахунків - один з них. На кожному аналітичному регістрі зберігається історія його зміни з початку року.

Під класом аналітики ми розуміємо множину однорідних об'єктів, по яких може виконуватися деталізація бухгалтерських рахунків.

В основі обліку має бути облік на аналітичних рахунках деталізованого плану рахунків. У цьому випадку бухгалтерський рахунок, якщо він деталізується, складається з аналітичних рахунків - рахунків нижнього рівня деталізації. Цей принцип може забезпечити загальний зв'язок різних прикладних програм (задач), а також збереження інформації, достатньої для видачі будь-яких деталізованих по аналітиці бухгалтерських звітів (оборотна відомість, журнал-ордер, калькуляція витрат і ін.).

Умовно поділяємо класи аналітики на три групи:

- Фіксовані класи - статті витрат і підрозділи. По суті, вони є продовженням плану рахунків. Виділення підрозділу як фіксованого класу забезпечує можливість злиття корпоративної облікової інформації.

- Суб'єкти - на кого віднесені, що враховуються на рахунку цінності. Прикладами можуть бути працівник, контрагент. Користувач може додати новий клас суб'єктів.

- Об'єкти - що власне враховується на рахунку. Приклади: номенклатура матеріальних цінностей, номенклатура основних засобів, види діяльності. Користувач також може додати новий клас об'єктів.

Бухгалтерський рахунок (як і небухгалтерський регістр) може деталізуватися не по одному, а по декількох класах аналітики. Реально необхідно від 0 до 3 рівнів деталізації, в одиничних випадках - 4. Наприклад, 3 рівні: витрати по статті, підрозділу, виду діяльності. Тому кожен регістр характеризується набором класів аналітики, по яких він деталізується. Цей принцип у застосуванні до деталізації бухгалтерських рахунків має назву «багатосегментний облік». Користувач має можливість створювати будь-які нові регістри і створювати додаткові класи суб'єктів і об'єктів за своїм розсудом, і таким чином побудувати облікову модель підприємства з урахуванням його особливостей.

Система дозволяє вирішити такі комплексні проблеми:

- облік витрат на виробництві, деталізований по підрозділах, елементах витрат, видах продукції;

- облік взаєморозрахунків з постачальниками та покупцями;

- облік взаємозаліків між суб'єктами спільної господарської діяльності, бартерні операції;

- облік внутрішньогосподарських розрахунків;

- окремий по підрозділах і водночас консолідований облік для підприємств корпоративної структури;

- ведення господарських договорів - довгострокові договори на поставку сировини та матеріалів, на відвантаження готової продукції, ведення мультивалютних угод, інвестиційних угод та ін.;

- податковий облік (книги обліку закупок та продаж, декларація по ПДВ, декларація по прибутку, додатки до декларації, квартальні звіти);

- фінансовий аналіз діяльності підприємства.

Іншою важливою властивістю є документарність, тісно пов'язана з відповідальністю користувачів за їхні ділянки роботи.

В основі обліку має бути первинний документ. Робота за допомогою прямого введення в журнал операцій не передбачена. У кожнім документі фіксується автор і час створення (коректування). Можна при необхідності фіксувати в журналі роботу користувачів з кожним документом.

Для упорядкування відповідальності за первинні документи необхідно визначити центри відповідальності - суб'єкти аналітики, призначені для груповання однорідних цінностей, що знаходяться на відповідальності певної фізичної чи юридичної особи.

З підмножиною цінностей, що відповідають центру відповідальності, зв'язані первинні документи. Стосовно напрямку руху цінностей (всередину чи назовні центра відповідальності) це можуть бути документи приходу (прибутковий ордер в обліку матеріальних цінностей), або документи витрат (накладна реалізації), або документи можуть не мати напрямку (документ переоцінки). Один документ може бути зв'язаний із двома центрами відповідальності (накладна на внутрішнє переміщення).

Шаблон типу первинного документа задає екранну форму документ. За допомогою шаблонів типів первинних документів можна модифікувати екранну форму документа, а саме: задати присутність або відсутність в екранній формі документа елементів управління, що відключаються, і змінити деякі властивості елементів управління.

Кожен тип первинного документа породжується від певної екранної форми - базового шаблона.

Під транзакцією ми розуміємо мінімальний неподільний з погляду обліку процес впливу первинного документа на аналітичні регістри. Прикладом може бути виконання бухгалтерської проводки: відображення проводки в оборотах по дебету і по кредиту двох аналітичних регістрів (аналітичних рахунків), і зміна сальдо цих рахунків до кінця року.

Шаблон транзакції задає умову її виконання, пару аналітичних регістрів, що беруть участь у процесі, або один, якщо (небухгалтерська) транзакція однобічна, і числове значення обороту (дебету/кредиту або приходу/витрати) по транзакції.

Одна операція може виконуватись за допомогою декількох транзакцій. Шаблони транзакцій певного типу первинного документу задають обороти по певних аналітичних регістрах, які з'являються при проведенні документу, тобто виконанні операції. Можливе визначення декількох шаблонів транзакцій і, відповідно, завдання виконання декількох транзакцій для одного типу рядка певного типу документа.

Основні принципи роботи з документами:

1. Первинні документи формуються на основі шаблонів, які налагоджуються, що дозволяє користувачу визначати нові типи документів із своїм набором інформації, що вводиться.

2. Документу належать рядки різних типів. Рядку документа може відповідати декілька транзакцій (зокрема, бухгалтерських транзакцій - проводок). Транзакції і рядки документа надаються користувачеві тільки через документ, на основі якого вони створені.

3. При проведенні первинного документа транзакції розраховуються на основі шаблонів. Ці шаблони налагоджуються користувачем, що дозволяє гнучко змінювати способи проведення документів в умовах постійно мінливих вимог до обліку.

Використання шаблонів транзакцій дозволяє автоматизувати дії бух галтера в досить складних ситуаціях і зменшити кількість його помилок.

Оскільки всі класи аналітики розглядаються з єдиних позицій, стає можливої однакова технологія їхнього обліку. Користувач може задати різне число рівнів класифікації для різних класів (реально потрібно не більше 4). Для обліку на середніх і великих підприємствах потрібні також ефективні засоби пошуку об'єкта в класі по різних його ознаках.

Сьогодні штрихкодова технологія застосовується на складі для оприбуткування, добору, відвантаження й інвентаризації матеріальних цінностей, а також для інвентаризації основних засобів. Таку технологію підтримують багато систем обліку. В системі „РЕГІСТРИ” можливо вводити штриховий код для об'єкта обліку кожного аналітичного класу. Це відкриває широкі потенційні можливості пошуку в базі матеріальних цінностей і основних засобів по наклеєним на них етикеткам, пошук працівника по нанесеному на перепустці штрихкоду, ідентифікації клієнта як контрагента при наданні послуг і т.п., у залежності від числа об'єктів у класі і необхідній швидкості пошуку.

Технологія аналітичних регістрів - у шаблонах проводок (транзакцій) передбачаються операції по декількох класах регістрів, зокрема, планах рахунків. Прикладами додаткових планів рахунків (стосовно національного) можуть бути план рахунків іноземного засновника і план забалансових рахунків. За допомогою додаткових класів регістрів і транзакцій (проводок), що відповідають кількісному обліку, можна враховувати все, що змінюється в результаті проведення первинних документів. Це можуть бути кількісні залишки матеріальних цінностей, їхнє резервування чи майбутні надходження, кошти у валюті. Бухгалтерські класи регістрів - це плани рахунків, небухгалтерські - залишки матеріальних цінностей, їхні майбутні переміщення, кошти у валюті, дані для розрахунку податків та інші дані, необхідні конкретному клієнту. «Небухгалтерські» транзакції, що змінюють ці регістри, описуються в шаблонах транзакцій і виконуються при проведенні документів нарівні з бухгалтерськими транзакціями (проводками). Набір класів регістрів і способи їхнього обліку можуть визначатися для кожного клієнта індивідуально.

Отже, цілісну технологію аналітичних регістрів утворюють елементи:

- Класи регістрів, що містять набір необхідних регістрів з деталізацією,

- Класи аналітики,

- Операції, типи первинних документів, їхні шаблони транзакцій,

- Шаблони типів первинних документів, що визначають їхні форми введення.

Налаштування, у яких в сукупності закладені бізнес-правила підприємства (або облікова політика), називається облікова модель підприємства. Її можна також визначити як систему нормативної інформації, що відображає практику ведення бізнесу підприємства. Засоби реалізації облікової моделі підприємства в системі „РЕГІСТРИ” - це перш за все певне управління аналітичними регістрами. Використання такого набору бізнес-правил дозволяє розширити перелік задач, які можна вирішити без додаткового програмування, шляхом побудови (дизайну) облікової моделі, що доступно технологу і користувачу. Це кардинально полегшує подальшу реорганізацію бізнес-процесів підприємства.

3.2 Шляхи удосконалення податкового механізму

Проблема наближення податкового та фінансового обліку набуває державної ваги. Фінансовий і податковий обліки переслідують різні цілі. Фінансовий облік має за мету надання достовірної інформації про фінансовий стан підприємства для потенційного інвестора, податковий облік виконує фіскальні та регуляторні функції. Тому певні розбіжності між ними будуть існувати завжди. Але разом з тим спрощення податкового обліку, максимальне наближення його показників до системи фінансового обліку є важливим моментом щодо підвищення контрольованості та упередження ухилення від оподаткування.

На сьогоднішній день різниця фінансового та податкового обліку враховується постійними та тимчасовими різницями згідно рис.3.1. перспективне полегшення податкового обліку можливе тільки з реформуванням податків на прибуток та ПДВ ( аналогічно спрощеній системі оподаткування).



Рис.3.1 Класифікація та відображення в бухгалтерському обліку податкових різниць

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

До недавнього часу в теорії та практиці виділялося три види бухобліку: оперативний (оперативно-технічний), бухгалтерський i статистичний. В останні роки, у зв'язку з розвитком ринкових відносин, простежується тенденція до поділу бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський.

У зв'язку із введенням законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» з 01.07.97 р. та «Про податок на додану вартість» з 01.10.97 р. бухгалтерський облік поділяється на фінансовий, управлінський i податковий.

Проблема наближення податкового та фінансового обліку набуває державної ваги. Фінансовий і податковий обліки переслідують різні цілі. Фінансовий облік має за мету надання достовірної інформації про фінансовий стан підприємства для потенційного інвестора, податковий облік виконує фіскальні та регуляторні функції. Тому певні розбіжності між ними будуть існувати завжди. Але разом з тим спрощення податкового обліку, максимальне наближення його показників до системи фінансового обліку є важливим моментом щодо підвищення контрольованості та упередження ухилення від оподаткування.

Реформа бухгалтерського обліку в Україні триває вже понад чотири роки. Хоча говорити про наближення до її фіналу зарано, певні перспективи вже вимальовуються. Для успішного впровадження реформи необхідно накоплення „критичної маси” сертифікованих бухгалтерів, які володіють інструментами МСБО. Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України разом з компанією IBTCI здійснюють програму міжнародної сертифікації професійних бухгалтерів СІРА в рамках проекту «Реформування бухгалтерського обліку та аудиту в Україні», який реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку.

Сертифікація СІРА започаткована Міжнародною радою сертифікованих бухгалтерів і аудиторів (МРСБА) в 2001 році. Рада об'єднала євразійські професійні бухгалтерські асоціації, метою яких стало досягнення максимального рівня професіоналізму бухгалтерів. Україну в Раді представляє Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів. В Україні з травня 2002 року вже пройшло 3 екзаменаційні сесії для кандидатів. Наступна очікується в другій половині лютого 2006 року.

Програма СІРА є інструментом для оцінки компетентності бухгалтерів.

Цілі програми СІРА повністю співпадають з травневим 2002 року рішенням Європарламенту про використання МСБО для складання фінансової звітності лістингових компаній Євросоюзу з 2005 року.

Прогресивний менеджмент насправді зацікавлений в навчанні свого персоналу за програмою СІРА. Крім того, багато українських компаній вже мають свій зиск від сертифікації. Серед них підприємства, що працюють з іноземними партнерами або ті, які планують розпочати з ними співпрацю, акціонерні товариства, чия фінансова звітність в обов'язковому порядку оприлюднюється, а також учасники фондового ринку, які перейшли в 2003 році на МСБО.

На сьогодні в Україні СІРА проводиться Федерацією професійних бухгалтерів та аудиторів. Свою зацікавленість до цієї Програми виявили Союз аудиторів України, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна податкова адміністрація, Національний банк України та чотири найпотужніші світові аудиторські компанії -- KPMG, PriceWaterhouseCoopers, Deloitte & Touche та Ernst & Young.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (16 липня 1999 р. N 996-XIV),із змінами доповненнями, внесеними від 22 червня 2000 року N 1829-III

2. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” // від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (станом змін від 20 січня 2005 року N 2377-IV)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ // від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 23 грудня 2004 року N 2287-IV)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про господарські товариства» // від 19 вересня 1991 року N 1576-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 19 лютого 2004 року N 1519-IV)

5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами // від 21 грудня 2000 року N 2181-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 червня 2004 року N 1868-IV)

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові резуль-тати «, Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

9. Про затвердження форми податкової декларації по ПДВ та Порядку її заповнення і подання //Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 /Із змінами і доповненнями, внесеними наказому ДПА України від 30.09.2003 № 466