главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Заробітна плата та оподаткування

Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства та розрахунку "відпускних". Нормативна база оподаткування, роз'яснення щодо проведення перерахунків податку з доходів фізичних осіб. Умови та приклади застосування податкових соціальних пільг.

Рубрика: Бухгалтерский учет и аудит
Вид: курсовая работа
Язык: украинский
Дата добавления: 27.05.2010
Размер файла: 48,6 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Організаційні процедури аудиту заробітної плати
Етапи та стадії проведення аудиторської перевірки. Методика проведення аудиту нарахування і використання заробітної плати у ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат". Особливості проведення аудиту за умови використання обчислювальної техніки.
курсовая работа [87,8 K], добавлена 19.08.2010

2. Оцінка стану нарахування основної заробітної плати та прийняття управлінських рішень щодо її впливу на витрати підприємства
Загальне поняття основної заробітної плати. Нормативно-правова і облікова інформація, її використання для прийняття управлінських рішень. Оцінка впливу заробітної плати на фонд оплати праці та витрати підприємства у порівнянні з випуском продукції.
курсовая работа [255,6 K], добавлена 21.05.2014

3. Організація оподаткування суб’єктів малого підприємництва
Особливості спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва, його основна законодавча база та державне регулювання. Поняття та суть оподаткування юридичних та фізичних осіб, порядок переходу на єдиний податок.
реферат [29,0 K], добавлена 07.12.2010

4. Облік нарахувань на оплату праці та утримань із заробітної плати працівників
Теоретичні засади обліку нарахувань на оплату праці, утримань із заробітної плати працівників. Нормативно–правове регулювання обліку заробітної плати. Синтетичний облік нарахувань на заробітну плату. Облік розрахунків за податком з доходів фізичних осіб.
курсовая работа [102,6 K], добавлена 17.06.2010

5. Проблеми застосування тимчасових різниць при розрахунку податку на прибуток
Сутність і види тимчасових і постійних різниць з податку на прибуток. Порядок розрахунку відстрочених податкових активів на прикладі умовного підприємства. Розробка рекомендацій з питань відображення в обліку відстрочених податкових активів і зобов’язань.
реферат [20,1 K], добавлена 11.07.2010

6. Облік, аналіз і контроль оподаткування прибутку підприємства
Аналіз оподатковуваного прибутку, аналіз доходів і витрат підприємства ТОВ "КЗПО". Питання організації та методики аудиту оподаткування прибутку. Охорона праці, основні вимоги до робочого місця бухгалтера. Висновки щодо оптимізації і удосконалення обліку.
дипломная работа [209,2 K], добавлена 15.06.2009

7. Податковий кредит - офіційний спосіб мінімізації податків
Характеристика і основні поняття оподаткування доходів фізичних осіб. Офіційні обмеження в отриманні податкового кредиту. Приклад розрахунку, порядок надання та підстави для повернення податкового кредиту на навчання. Страхування життя працедавцем.
реферат [14,8 K], добавлена 20.02.2009

8. Облік оплати праці та соціальних виплат (на прикладі Дніпропетровської митниці)
Поняття та економічний зміст оплати праці та соціальних виплат. Економічна характеристика Дніпропетровської митниці. Порядок нарахування заробітної плати в бюджетних установах. Порядок нарахування та виплата лікарняних, допомоги по вагітності і пологам.
курсовая работа [384,8 K], добавлена 10.11.2013

9. Стан, методи і шляхи удосконалення обліку праці та її оплати
Форми і системи оплати праці, що використовуються на підприємстві. Первинний облік праці та її оплати. Порядок нарахування заробітної плати працівникам, допомоги по тимчасовій непрацездатності, щорічних відпусток. Утримання із заробітної плати.
курсовая работа [493,7 K], добавлена 26.02.2011

10. Автоматизація заробітної плати на підприємстві
Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація. Автоматизоване робоче місце бухгалтера з обліку заробітної плати. Автоматизований облік заробітної плати за допомогою програми БЕСТ ЗАРПЛАТА. Зв'язок програми із зовнішніми системами.
контрольная работа [204,8 K], добавлена 18.02.2010


Другие работы, подобные Заробітна плата та оподаткування

Страница:  1   2 


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Ю. Кондратюка

Кафедра економічних наук

КУРСОВА РОБОТА

ТЕМА:

Заробітна плата та оподаткування

Виконала: студентка ІV курсу

Група 105 ЕП

Махно Сергій

Полтава 2009

1. Порядок нарахування заробітної плати працівникам

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в, індивідуальному порядку чи бригадою).

При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. № П-12 і № П-13).

У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів.

Приклад. Посадовий оклад працівника - 200 гри. Робочих днів у звітному місяці - 25, фактично відпрацьовано працівником - 21 день. Середньоденний заробіток - 8 грн. (200 грн. : 25). Сума погодинного заробітку -168 грн. (8 грн.-21).

При відрядній оплаті праці та індивідуальному виконанні робіт заробіток робітника визначається множенням кількості виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначених у відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю роботи. При бригадній формі організації праці заробітна плата і премії за виконану роботу нараховуються всій бригаді, а потім розподіляються між членами бригади пропорційно до відпрацьованих кожним робітником годин з урахуванням їх кваліфікації (розряду). Для цього роблять розрахунок у такій послідовності:

1) спочатку множенням відпрацьованої кількості годин кожним робітником на їх погодинні тарифні ставки і підсумком цих добутків знаходять заробіток бригади за тарифними ставками;

2) потім визначають відношення відрядного заробітку бригади до заробітної плати її членів за тарифними ставками (коефіцієнт приробітку);

3) множенням заробітку за тарифною ставкою кожного члена бригади за фактично відпрацьований час на коефіцієнт приробітку визначають відрядний заробіток окремих членів бригади.

Оплата праці за понадурочний час здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП України в подвійному розмірі погодинної ставки (при погодинній оплаті праці); при відрядній оплаті праці нараховується доплата в розмірі 100% тарифної ставки робітника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною формою, - за всі відпрацьовані понадурочні години.

Оплата праці в нічні години (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) відповідно до ст. 108 КЗпП України здійснюється в підвищеному розмірі, який встановлюється генеральними, галузевими (регіональними) угодами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Оплата праці у святкові і неробочі дні згідно зі ст. 103 КЗпП України здійснюється в подвійному розмірі.

Порядок оплати за час простою не з вини робітника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Час простою з вини робітника не оплачується.

Доплати за сумісництво професій (посад) встановлюються на певний строк і визначаються за наказом керівника у розмірі, який залежить від характеру і складності виконуваних робіт.

Оплата пращ по середньому заробітку. Кабінет Міністрів України постановою від 08.02.95 № 100 (з доповненнями і змінами, внесеними постановами від 16.05.95 № 348 та від 24.02.97 № 185) затвердив Порядок визначення за робітної плати, дія якого поширюється на підприємства, установи й організації всіх форм власності. Зазначений Порядок застосовується у випадках:

- надання працівникам щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (або виплати компенсацій за не використану відпустку);

- надання працівникам творчої відпустки,

- виконання працівниками державних і громадське обов'язків;

- переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;

- переведення вагітних жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

- надання жінкам, які мають немовлят, додаткових перерв для годування дитини;

- виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати звільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;

- службових відряджень; вимушеного простою; виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах та в інших випадках, коли за чинним законодавством виплати здійснюються виходячи з середнього заробітку.

Виходячи із затвердженого Порядку визначення середньої заробітної плати, при нарахуванні оплати за час чергової і додаткової відпустки в календарних днях або за час відпустки у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва. які надаються в календарних днях, виходять з сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період). У підрахунок середнього заробітку включаються всі види основної і додаткової заробітної плати, преміальні виплати (у тому числі одноразові заохочення працівникам за виконання важливих виробничих завдань, винагорода за результатами роботи підприємства за підсумками року), а також допомога по тимчасовій непрацездатності (за винятком виплат, передбачених п. 4 Порядку). Шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (або менший відпрацьований період), за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки визначають заробітну плату працівникові за час відпустки.

Якщо визначена за таким розрахунком сума заробітної плати за час відпустки виявиться нижче тарифної ставки або посадового окладу працівника на день відпустки, то підприємствам згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.92 № 140 «Про додаткові заходи у зв'язку з підвищенням заробітної плати» дозволено брати до розрахунку заробітну плату, встановлену з дня її останньої зміни, починаючи з якої здійснюється виплата по середньому заробітку.

У випадках, коли частина відпустки переходить на наступний місяць, заробітна плата за ці дні відпустки обліковується у звітному місяці як виданий аванс і при складанні балансу відображається в складі статті активу «Розрахунки з різними дебіторами». Зазначені суми відносяться на витрати виробництва або обігу в наступному місяці (в кореспонденції з кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці»).

В інших випадках збереження середньої заробітної плати (оплата часу при виконанні державних і громадських обов'язків, перерв у роботі матерів, які годують немовлят, пільгових годин підлітків тощо), а також при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплаті відпусток по вагітності і пологах середньомісячна заробітна плата визначається виходячи з виплат за останні два календарних місяці.

Працівникам, які відпрацювали на підприємстві менше двох місяців, середня заробітна плата визначається виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, заробітна плата визначається виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого відповідно з чинним законодавством або з інших поважних причин працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, з розрахункового періоду виключається.

Крім того, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпустки тощо), а також допомога по тимчасовій непрацездатності.

Нарахування виплат, визначених за два останніх місяці, здійснюється множенням середньоденного заробітку на кількість робочих днів. Середньоденний заробіток визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів (годин) за цей період.

У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) згідно із законодавчими актами в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, робиться коригування заробітку на коефіцієнт його підвищення.

Час виконання державних і громадських обов'язків оформляється табелем обліку робочого часу і засвідчується довідкою організації і установи, де вони виконувались. Він оплачується за середньоденним (або середньогодинним) заробітком з розрахунку двох календарних місяців роботи.

Додаткові перерви в роботі матерів, які годують немовлят, оформляються довідками медичних установ. Перерви мають бути не раніше ніж через три години і тривалістю не менше 30 хвилин кожна. Середньогодинний заробіток визначається виходячи з середньої заробітної плати за останніх два календарних місяці.

Чинним законодавством для працівників-підлітків встановлена тривалість робочого часу на тиждень: віком від 16 до 18 років - 36 годин, віком від 15 до 16 років - 24 години. Пільгові години оплачуються: робітникам-відрядникам - за тарифною ставкою робітника-відрядника відповідного розряду; робітникам-погодинникам - за тарифною ставкою робітника-погодинника відповідного розряду.

При звільненні працівника або виході на пенсію з ним здійснюється остаточний розрахунок як по заробітній платі за відпрацьований час у звітному місяці, так і за час відпустки, яка до звільнення не була використана.

При звільненні працівника у зв'язку із змінами в організації виробництва (у тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілюванню, скорочення чисельності працівників) за звільненим працівником згідно з п. І ст. 40 КЗпП України зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування) але не більше ніж за три місяці з дня звільнення з урахуванням вихідної допомоги, а також безперервний стаж роботи, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищує 3 місяці.

Вихідна допомога визначається виходячи з виплат за останні два календарних місяця, що передували звільненню. Якщо протягом останніх двох календарних місяців перед звільненням працівник не працював, середня заробітна плата визначається виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. У разі, якщо працівник не мав заробітку і в ці два календарних місяці, то розрахунок вихідної допомоги здійснюється виходячи зі встановлених йому в трудовому договорі тарифної ставки або посадового окладу.

При призові працівника до військової служби (або направленні до альтернативної служби) вихідна допомога виплачується у розмірі не менше 2-місячного середнього заробітку (п. З ст. 39 КЗпП).

Вихідна допомога не оподатковується прибутковим податком і ніякі інші утримання з неї не робляться.

При розрахунку середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій згідно зі ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вибором особи, яка звернулась за пенсією, вибірка заробітної плати може здійснюватися за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед звертанням за пенсією, або 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед звертанням за пенсією, незалежно від наявності перерв у роботі.

2. Податковий облік

2.1 "Відпускні" розрахунки

Про відпустки була написана досить велика кількість матеріалів, зокрема, в ДК № 22, 23/2004. Тому по даній темі ми розглянемо лише загальні принципи розрахунку "відпускних" і деякі практичні ситуації, що найчастіше цікавлять наших читачів.

2.2 Розрахунок "відпускних"

Як відомо, у випадках надання працівникам підприємств, установ, організацій щорічних відпусток, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткових відпусток працівникам, що мають дітей, творчих відпусток, а також при обчисленні компенсації працівникам за невикористані відпустки, для визначення середньої зарплати застосовується Порядок № 100. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої зарплати, у т.ч. зарплати працівникам за час відпустки (далі - відпускних) здійснюється виходячи з розміру середньоденної (годинної) зарплати. Тому розрахунок середньої зарплати (відпускних) можна представити в наступному вигляді:

Таблиця 1

Час роботи на підприємстві

Період розрахунку

Виплати, що використовуються в розрахунку

Кількість днів, що використовуються в розрахунку

Кількість днів відпустки

Формула для розрахунку середньої зарплати

1

2

3

4

5

6

Більше року

Останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки

Виплати за період розрахунку (В) за мінусом виплат за переліком, що наведено в п. 4 Порядку № 100 (Вп)

Кількість календарних днів періоду розрахунку (Кп/р) за мінусом святкових та неробочих днів, що встановлені ст. 73 КЗпП, що приходяться на період розрахунку (Кн/р)

Кількість календарних днів відпустки (N)

ЗПср = (В - Вп) / (Кп/р - Кн/р) х N

Менше року

Фактичний час роботи, з 1-го числа місяця, що іде за місяцем оформлення на роботу, до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку

Зараз більш докладно зупинимося на графах 3,4,5.

2.2.1 Графа 3 таблиці 1

1. Усі виплати включаються в розрахунок середньої зарплати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без винятку сум відрахувань на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

2. В розрахунок середньої заробітної плати включаються наступні виплати:

а) основна заробітна плата 1;

б) доплати і надбавки 2;

в) виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи і вислугу років тощо в наступному порядку: премії включаються в заробіток того місяця, на який вони доводяться відповідно до розрахункової відомості на зарплату; одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається в середній заробіток шляхом додавання до заробітку за кожний місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Приклад 1

Працівник Семенов П.П. працює на підприємстві з 2000 року. За останні 12 місяців йому нараховувалася тільки заробітна плата в розмірі 500 грн. на місяць.

Варіант 1. Винагороду в сумі 744 грн. за підсумками роботи за 2003 рік виплачено в січні 2004 року. Семенов П.П. йде у відпустку з 1 березня по 25 березня 2004 року (24 календарних дня без врахування святкового дня 8 березня). У цьому випадку в розрахунок середньої заробітної плати за період розрахунку з 1 березня 2003 року по 29 лютого 2004 року буде включена вся сума винагороди - 744 грн. Сума відпускних складе:

(500 грн. х 12 міс. + 744 грн.) / 356 днів 3 х 24 к.д. = 454,65 грн.

Варіант 2. Винагорода за підсумками роботи за 2003 рік виплачується Семенову П.П. в тому самому розмірі й у ті самі терміни. Відпустка надається так само з 1 березня по 25 березня 2004 року (24 календарних дня без урахування святкового дня 8 березня). Однак протягом червня-липня 2003 року працівник перебував у відпустці (60 календарних днів) без збереження заробітної плати як інвалід II групи. Сума відпускних складе:

(500 грн.х10 міс. + 744 грн. / 12 х 10) / (356 3 - 60) х 24 к.д. = 455,68 грн.

Варіант 3. Семенов П.П. йде у відпустку з 1 по 24 лютого 2004 року. Винагороду за підсумками 2003 року в сумі 744 грн. нараховано та виплачено на підприємстві в березні 2004 року (після відпустки). У цьому випадку сума відпускних складе

500 грн. х 12 міс. / 355 4 х 24 к.д. = 405,63 грн.

г) будь-які виплати за час, протягом якого працівнику зберігався середній заробіток (відпускні за час щорічної відпустки за минулий рік, виплати за час виконання державних і громадських обов'язків, службових відряджень тощо);

д) допомога в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

3. При обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження відповідно до чинного законодавства не враховуються виплати, перелік яких наведено у п. 4 Порядку № 100 (зазначений Перелік наведений у ДК № 22/2004 на стор. 24).

Якщо за період розрахунку для нарахування відпускних працівник не мав заробітку не зі своєї вини, розрахунки проводяться, виходячи з установленої йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

4. У випадках, якщо підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відбулося:

а) відповідно до законодавчих актів і рішень, передбачених колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, зарплата, а також премії й інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт її підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування зарплати й інших виплат здійснюється з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої в такий спосіб зарплати, в розрахунковому періоді визначається середньоденний (годинний) заробіток;

б) у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, з цього заробітка здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів);

в) у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду тощо), таке коригування середньої зарплати не здійснюється;

г) працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісяця перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижче середньої (подвійної) зарплати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої зарплати можуть здійснюватися виходячи з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов'язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок, якщо це передбачено в колективному договорі.

Приклад 2

Розрахунковим періодом для нарахування відпускних працівнику є період з вересня 2003 року по серпень 2004 року. За вересень-листопад 2003 року посадовий оклад працівника становив 300 грн. У грудні відповідно до рішення, передбаченого колективним договором, посадовий оклад працівника був збільшений до 400 грн. і не змінювався до серпня 2004 року.

У цьому випадку заробітна плата за вересень-листопад 2003 р. має бути відкоригована на коефіцієнт підвищення, рівний 1,33333 (400 грн. / 300 грн.) і складе

300 грн. х 1,33333 = 400,00 грн.

Отже, для обчислення середньої заробітної плати для визначення суми відпускних буде використовуватися заробітна плата за вересень-листопад 2003 р. у сумі 400,00 грн.

2.2.2 Графа 4 таблиці 1

Час, протягом якого працівники, відповідно до чинного законодавства або за інших поважних причин не працювали, за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Приклад 3

Протягом дванадцятимісячного періоду з 1 березня 2003 року по 29 лютого 2004 року до відходу у відпустку з 3 по 26 березня 2004 року (24 календарних дня) працівнику Ромину В.Г. на підприємстві нараховувалася тільки заробітна плата. Розмір посадового окладу становить 600 грн. Причому, протягом цього дванадцятимісячного періоду Ромин В.Г. перебував у відпустці за свій рахунок за родинних обставин з 19 по 23 січня 2004 року (5 календарних днів) без збереження заробітної плати. У зв'язку з цим йому було нараховано за січень 2004 р. 450 грн.(600 грн. / 20 5 х 15 6 ).

При розрахунку середньої заробітної плати 5 календарних дня відпустки без збереження заробітної плати будуть виключені з розрахунку. Тому середня заробітна плата для розрахунку відпускних складе:

(600 грн. х 11 мес. + 450 грн.) / (356 7 - 5) х 24 = 482,05 грн.

2.2.3 Графа 5 таблиці 1.

1. Відповідно до ст. 5 Закону 504 тривалість відпусток визначається зазначеним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України і, незалежно від режимів і графіків роботи, розраховується в календарних днях.

2. Святкові і неробочі дні, наведені в ст. 73 КЗпП, що приходяться на період відпустки, в розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Приклад 4

На підприємстві "Техмаш" є наступні дані про виплати працівнику адміністративного персоналу Миронову М.Д., що прийнятий на роботу 12.09.2001 р. і йде у відпустку з 14 червня по 8 липня 2004 р. (24 к.д.) 8 (дивись таблицю 2).

Таблиця 2

Нараховано за 12 календарних місяців роботи, що передують відпустці 9

Миронову М.Д.

Основна зарплата, грн.

Доплата за понаднормову роботу, грн.

Премія, грн.

Інші виплати, грн.

Виробнича

За результатами роботи за 2003 рік

Червень 2003

150,00

-

170,00

-

матеріальна допомога - 300*

Липень 2003

150,00

-

-

-

-

Серпень 2003

300,00 10

-

290,00

-

-

Вересень 2003

300,00

-

-

-

-

Жовтень 2003

300,00

40,00

-

-

-

Липень 2003

300,00

20,00

-

-

-

Грудень 2003

300,00

-

-

-

-

Січень 2004

310,28

60,00

-

595,00

-

Лютий 2004

325,70 11

50,00

-

-

Виплата до ювілейної дати - 500,00*

Березень 2004

325,70 11

30,00

180,00

-

-

Квітень 2004

325,70 11

-

-

-

-

Травень 2004

325,70 11

-

220,00

-

-

*не враховуються при обчисленні середньої зарплати.

Ставка заробітної плати в червні-серпні 2004 р. становить 325,70 грн.

Виходячи з цих даних, середньоденна зарплата Миронова М.Д. складає:

((150 грн. х 300 грн. / 150 грн. 12 ) х 2 міс. + 300 грн. х 5 міс. + 310,28 грн. + 325,70 грн. х 4 міс. + 200 грн. 13 + 860 грн. 14 + 595 грн. 15) / 356 16 = 15,08 грн.

Відпускні, розраховані за формулою наведеною в гр. 6 таблиці 1, дорівнюють:

15,08 грн. х 24 к.д. = 361,92 грн.

Ситуація 1. Розрахунок і оподаткування сум відпускних у випадку, якщо відпустка випадає на різні місяці.

Відповідно до норми ст. 21 Закону № 504 відпускні, незалежно від періоду перебування у відпустці, повинні бути виплачені працівнику не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки. Що ж стосується порядку нарахування відпускних, що приходяться на різні місяці, то перед його розглядом звернемося до правових основ щорічної відпустки. Так, відповідно до ст. 6 Закону № 504 щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, що відраховується з дня укладання трудового договору. Отже, право на відпустку, у тому числі і на оплату за його час, заробляється працівником протягом року, що передує його відходу у відпустку. Таким чином, виплата відпускних до початку відпустки не є авансовою виплатою працівнику, а служить компенсацією за вже зароблену ним протягом року відпустку. Крім того, зменшення резерву відпусток (рах. 471 "Забезпечення виплат відпусток"), за рахунок якого нараховуються відпускні на підприємстві, повинне бути відображено в бухгалтерському обліку саме в місяці виплати відпускних працівнику підприємства. Тому, на думку редакції, нарахування відпускних у бухгалтерському обліку правомірно проводити на всю суму в місяці їхньої виплати, природно, здійснюючи розрахунок нарахувань і утримань окремо за кожний місяць. Інша справа, що відповідно до пп. 1.6.1 Інструкції № 5 для заповнення форм державних статистичних спостережень нарахування відображаються за календарний місяць (з першого по останнє число місяця). Тобто, суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що приходиться на дні відпустки у відповідному місяці. Тому, при нарахуванні відпускних варто враховувати їх окремо з розподілом по місяцях для відображення в звітності за відповідний місяць. Так само окремо проводяться нарахування й утримання внесків до соцфондів і податку з доходів для цілей відображення в звітності, про що повідомили Пенсійний фонд, ДПАУ і Мінпраці і соціальної політики. Так, відповідно до Листа ДПАУ № 1286 (див. ДК № 13/2004 на стор. 23), оподаткуванню (нарахуванню податку) підлягають нараховані у відповідному податковому періоді суми доходів. Пенсійний фонд у пп. 5.1.7 Інструкції № 21-1 указує, що нарахування страхових внесків на суми виплат, період яких більше одного місяця (допомога в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, оплата щорічної відпустки тощо), здійснюється окремо за кожний місяць. А Мінпраці і соціальної політики в Листі № 20-302 (див. Документи для роботи № 25/2004 на стор. 77) повідомляє про те, що страхові внески до фонду загальнообов'язкового соціального страхування нараховуються окремо за кожний місяць. Складніше обстоять справи в цій ситуації зі сплатою податку з доходів і зборів до спецфондів, що нараховуються на відпускні. Так, підпунктом 8.1.2 Закони № 889 установлено, що податок з доходів підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу, тобто під час одержання відпускних у банку. В свою чергу, збір на державне пенсійне страхування, відповідно до ст. 5 Закону № 400, і внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до п. 4.12 Інструкції № 12, також сплачуються одночасно з одержанням в установах банків коштів на оплату праці 17.

Страхові внески на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття і на страхування з тимчасової непрацездатності роботодавці і застраховані особи сплачують один раз на місяць у день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці (п. 3 ст. 17 Закону № 1533, п. 1 ст. 23 Закону № 2240). Таким чином, вимоги щодо сплати цих внесків у день одержання відпускних у чинному законодавстві відсутні. Однак чи варто проводити сплату внесків, для яких встановлена одна база 18 й одна межа 19 для нарахування, за різними правилами?

Окремо зупинимося на порядку застосування податкової соціальної пільги при нарахуванні податку з доходів. У цьому зв'язку необхідно звернути увагу на те, що в момент нарахування податку з доходу за перший місяць працівник при виконанні умов пп. 6.5.1 Закону № 889 20 має повне право на застосування податкової соціальної пільги, тому що по закінченні цього місяця вже є вся інформація про отримані ним доходи. При нарахуванні відпускних за другий місяць застосовувати податкову соціальну пільгу до доходів працівника підприємство не має права, тому що крім зазначеної суми працівнику буде нараховуватися зарплата і, можливо, інші доходи. Податкова соціальна пільга може бути застосована тільки по закінченні другого місяця.

Приклад 5

Розглянемо розрахунок і оподаткування сум відпускних на прикладі працівника підприємства "Техмаш" Миронова М.Д. (див. приклад 4). Уся сума відпускних (320,88 грн.) повинна бути виплачена йому не пізніше 11 червня. При цьому за червень нараховується зарплата за 9 робочих днів червня і відпускні за 16 календарних днів червня 21. За липень нараховуються відпускні за 8 календарних днів липня і заробітна плата за 16 робочих днів липня, що залишилися.

Таким чином, доход Миронова М.Д. складає:

а) за червень: зарплата - 139,59 грн. (325,70 грн. 22 / 21 х 9); відпускні - 241,28 грн. (15,08грн. 23 х 16); разом - 380,87 грн.;

б) за липень: відпускні - 120,64 грн. (15,08 грн. х 8); зарплата - 236,87 грн. (325,70/22 х 16); разом - 357,51 грн.

Розглянемо нарахування та виплату відпускних, їхнє оподаткування за допомогою відображення їх в обліку підприємства:

Таблиця 3

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

Операції за січень-травень

1

Здійснено щомісячні відрахування на створення резерву відпусток

92

471

2000,00

-

-

Операції в червні

2

Нарахована зарплата за червень

92

661

139,59

-

139,59

2.1

Нараховані відпускні:

2.2

за червень

471

661

241,28

-

241,28

2.3

за липень

471

661

120,64

-

120,64

3

Здійснено нарахування внесків на зарплату за червень:

3.1

на загальнообов'язкове пенсійне страхування (139,59 грн. х 32%)

92

651

44,67

-

44,67

3.2

на страхування з тимчасової непрацездатності (139,59 грн. х 2,9%)

92

6521

4,05

-

4,05

3.3

на страхування на випадок безробіття (139,59 грн. х 1,9%)

92

653

2,65

-

2,65

3.4

на страхування від нещасного випадку (139,59 грн. х 1,1% 24)

92

6522

1,54

-

1,54

4

Здійснено нарахування внесків на відпускні за червень:

4.1

на загальнообов'язкове пенсійне страхування (241,28 грн. х 32%)

471

651

77,21

-

77,21

4.2

на страхування з тимчасової непрацездатності (241,28 грн. х 2,9%)

471

6521

6,70

-

6,70

4.3

на страхування на випадок безробіття (241,28 грн. х 1,9%)

471

653

4,58

-

4,58

4.4

на страхування від нещасного випадку (241,28 грн. х 1,1% 24)

471

6522

2,65

-

2,65

5

Здійснені відрахування з доходу за червень:

5.1

збору на пенсійне страхування (380,87 грн. х 2%)

661

651

7,62

-

-

5.2

збору на страхування з тимчасової непрацездатності

(380,87 грн. х 0,5%)

661

6521

1,90

-

-

5.3

збору на страхування на випадок безробіття (380,87 грн. х 0,5%)

661

653

1,90

-

-

5.4

податку з доходів

((380,87 грн. - 61,50 25 грн. - (7,62 грн. + 1,90 грн. + 1,90 грн.)) х 13%)

661

641

40,03

-

-

6

Здійснено нарахування внесків на відпускні за липень:

6.1

на загальнообов'язкове пенсійне страхування (120,64 грн. х 32%)

471

651

38,61

-

38,61

6.2

на страхування з тимчасової непрацездатності (120,64 грн. х 2,9%)

471

6521

3,50

-

3,50

6.3

на страхування на випадок безробіття (120,64 грн. х 1,9%)

471

653

2,29

-

2,29

6.4

на страхування від нещасного випадку (120,64 грн. х 1,1%)

471

6522

1,33

-

1,33

7

Здійснені відрахування з відпускних за липень:

7.1

збору на пенсійне страхування (120,64 грн. х 2%)

661

651

2,41

-

-

7.2

збору на страхування з тимчасової непрацездатності (120,64 грн. х 0,5%)

661

6521

0,60

-

-

7.3

збору на страхування на випадок безробіття (120,64 грн. х 0,5%)

661

653

0,60

-

-

7.4

податку з доходів ((120,64 грн. 26 - (2,41грн. + 0,60 грн. + 0,60 грн.)) х 13%)

661

641

15,21

-

-

8

Перераховані в день отримання коштів на оплату праці в банку:

8.1

збір на пенсійне страхування

(44,67 грн. + 77,21 грн. + 7,62 грн. + 38,61грн. + 2,41 грн.)

651

311

170,52

-

-

8.2

збір на страхування з тимчасової непрацездатності

(4,05грн + 6,70 грн. + 1,90 грн. + 3,50 грн. + 0,60 грн.)

6521

311

16,75

-

-

8.3

збір на страхування на випадок безробіття

(2,65 грн. + 4,58 грн. + 1,90 грн. + 2,29 грн. + 0,60 грн.)

653

311

12,02

-

-

8.4

збір на страхування від нещасного випадку (1,54 грн. + 2,65 грн. + 1,33 грн.)

6522

311

5,52

-

-

8.5

податок з доходів (40,03 грн. + 15,21грн.)

641

311

55,24

-

-

9

Отримано кошти на виплату зарплати і відпускних

301

311

431,24

-

-

10

Миронову М.Д. виплачені зарплата і відпускні за червень та липень

661

301

431,24

-

-

Операції в липні

11

Нарахована зарплата за липень

92

661

236,87

-

236,87

12

Здійснено нарахування внесків на зарплату за липень:

12.1

на загальнообов'язкове пенсійне страхування (236,87 грн. х 32%)

92

651

75,80

-

75,80

12.2

на страхування з тимчасової непрацездатності (236,87 грн. х 2,9%)

92

6521

6,87

-

6,87

12.3

на страхування на випадок безробіття (236,87 грн. х 1,9%)

92

653

4,50

-

4,50

12.4

на страхування від нещасного випадку (236,87 грн. х 1,1%)

92

6522

2,61

-

2,61

13

Здійснені відрахування з зарплати за липень:

13.1

збору на пенсійне страхування (236,87 грн. х 2%)

661

651

4,74

-

-

13.2

збору на страхування з тимчасової непрацездатності (236,87 грн. х 0,5%)

661

6521

1,18

-

-

13.3

збору на страхування на випадок безробіття (236,87 грн. х 0,5%)

661

653

1,18

-

-

13.4

податку з доходів ((357,51 грн. 27 - 61,50 грн. - 7,1грн.) х 13%) - 15,21 грн. 28

661

641

22,35

-

-

14

Перераховані в день отримання коштів на оплату праці за липень в банку:

14.1

збір на пенсійне страхування (75,80 грн. + 4,74 грн.)

651

311

80,54

-

-

14.2

збір на страхування з тимчасової непрацездатності (6,87грн. + 1,18 грн.)

6521

311

8,05

-

-

14.3

збір на страхування на випадок безробіття (4,50 грн. + 1,18 грн.)

653

311

5,68

-

-

14.4

збір на страхування від нещасного випадку

6522

311

2,61

-

-

14.5

податок з доходів

641

311

22,35

-

-

Операції в серпні

15

Отримано кошти на виплату зарплати за липень

301

311

207,42

-

-

16

Миронову М.Д. виплачена зарплата за липень

661

301

207,42

-

-

1 Для працівників з відрядною оплатою праці у випадку відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінятися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

2 За понаднормову роботу і роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт працівниками-погодинниками; високі досягнення в праці (висока професійна майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років і ін.).

3 Кількість днів з 1 березня 2003 року по 29 лютого 2004 року за мінусом неробочих і святкових днів відповідно до ст. 73 КЗпП.

4 Кількість днів за розрахунковий період з 1 лютого 2003 року по 31 січня 2004 року за мінусом неробочих і святкових днів відповідно до ст. 73 КЗпП.

5 Кількість робочих днів у січні.

6 Кількість відпрацьованих днів у січні.

7 Кількість днів з 1 березня 2003 року по 29 лютого 2004 року за мінусом неробочих і святкових днів відповідно до ст. 73 КЗпП.

8 28 червня - День конституції України, відповідно до ст. 73 КЗпП, є святковим днем.

9 З урахуванням індексації, проведеної за рік.

10 Відбулося підвищення заробітної плати відповідно до рішення, передбаченого колективним договором.

11 З урахуванням індексації (суми умовні). Докладніше про здійснення індексації заробітної плати дивись "ШБ" № 3/2004, № 4/2004.

12 Див. приклад 2.

13 Загальна сума доплати за понаднормову роботу.

14 Виробничі премії.

15 Винагорода за підсумками роботи за 2003 рік. Докладніше про порядок її включення до розрахунку середньої зарплати див. приклад 1.

16 Кількість днів з 1 червня 2003 року по 31 травня 2004 року за мінусом неробочих і святкових днів відповідно до ст. 73 КЗпП.

17 Відповідно до пп. 2.2.12 Інструкції № 5 оплата відпусток відноситься до фонду додаткової заробітної плати, тобто відноситься до фонду оплати праці.

18 Фонд оплати праці.

19 Максимальна величина доходу, на який нараховуються соціальні внески, установлена Постановою № 225 і становить на сьогоднішній день 2660 грн.

20 Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податків як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 і округленої до найближчих 10 гривень.

21 28 червня, відповідно до ст. 73 КЗпП, є святковим днем.

22 Ставка заробітної плати.

23 Середньоденна зарплата.

24 Відсоток умовний.

25 Працівник має право на мінімальний розмір соціальної податкової пільги.

26 Соціальну податкову пільгу маємо право застосувати тільки по закінченні липня.

27 Доход за липень (відпускні і зарплата) не перевищує прожитковий мінімум 386,73 грн. Ппрацівник має право на застосування податкової соціальної пільги в розмірі 61,50 грн.

28 Податок з доходів, нарахований і сплачений у червні на суму відпускних, що відносяться до липня.

3. Нормативна база

1. КЗпП - Кодекс законів про працю.

2. Закон № 504 - Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР "Про відпустки".

3. Закон № 889 - Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок на доходи фізичних осіб".

4. Закон № 400 - Закон України від 26.06.97 р. № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

5. Закон № 1533 - Закон України від 02.03.2000 р. № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

6. Закон № 2240 - Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням".

7. Лист № 1286 - Лист ДПАУ від 23.02.2004 р. № 1286/6/17-3116.

8. Лист № 20-302 - Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27.05.2004 р. № 20-302.

9. Постанова № 225 - Постанова КМУ від 07.03.2001 р. № 225 "Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів".

10. Порядок № 100 - Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

11. Інструкція № 5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5.

12. Інструкція № 12 - Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України від 20.04.2001 р. № 12.

13. Інструкція № 21-1 - Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

4. Роз'яснення ДПА України, щодо проведення перерахунків податку з доходів фізичних осіб, передбачених підпунктом 6.5.2. п.6.5. ст.6 Закону України від 22.05.03р. № 889 -ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб"

Державна податкова адміністрація України направляє для практичного використання в роботі роз'яснення щодо проведення перерахунків податку з доходів фізичних осіб, передбачених підпунктом 6.5.2. п.6.5. ст.6 Закону України від 22.05.03р. № 889 -ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Згідно зазначеної норми Закону, працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг:

· а) за наслідками кожного звітного податкового року (далі - річний перерахунок);

· б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги при зміні місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 пункту 6.3 цієї статті;

· в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.

Перерахунок сум доходів, нарахованих платнику у вигляді заробітної плати, та сум наданих податкових соціальних пільг проводиться лише за умов, що платник податку у 2004 р. мав право на застосування податкової соціальної пільги. При цьому слід мати на увазі, що податкова соціальна пільга надається починаючи з податкового періоду (місяця), у якому платником було подано заяву на застосування, за виключенням осіб, які на 1 січня 2004 року працювали за місцем застосування податкової соціальної пільги. Тому, при проведенні річного перерахунку за податкові періоди, що передують поданню заяви , податкова соціальна пільга не враховується (не надається), виключення становлять платники податку, зазначені у частинах "а" - "в" пп.6.1.2 п.6.1 ст.6 Закону.

Проведення таких перерахунків є забезпеченням виконання визначеної Законом умови щодо обмеження граничного розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, та перевірки (уточнення) підстав у платника податку для застосування податкової соціальної пільги, а також перевірки правильності нарахування податку з доходів фізичних осіб за кожний окремий податковий період (місяць).

Річний перерахунок полягає, в тому числі, в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з врахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Вже саме такі уточнені місячні доходи розглядаються кожний окремо, як об'єкти оподаткування і по них провадиться кінцеве оподаткування для визначення остаточної річної суми податку. По місяцях, в яких протягом року не провадилося ніяких змін щодо складу оподатковуваного доходу та підстав для надання податкової соціальної пільги перерахунків податку не здійснюється. Таким чином, податок з загального річного оподатковуваного доходу складається з сум податків, визначених за наслідками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу.

У випадках, коли у 2004 році провадились донарахування і виплати сум за попередні податкові періоди (місяці), то такі суми донарахувань при проведенні річних перерахунків слід віднести до відповідних податкових періодів, за які провадиться донарахування.

Наприклад: у липні 2004 року пройшло донарахування і виплата сум індексації доходів (заробітної плати) за січень - липень 2004 року, які було включено у оподатковуваний дохід липня 2004 року. При проведенні річного перерахунку здійснюється віднесення до конкретних місяців 2004 року відповідних сум, що були нараховані з врахуванням відповідного індексу інфляції безпосередньо за кожен місяць.

Наприклад: працівнику було у травні 2004р. донараховано і виплачено передбачену положенням про оплату праці щомісячну надбавку до окладу за особливі умови праці, яку помилково не було нараховано до виплати у березні. У 2004 році суму цієї надбавки було включено в оподатковуваний дохід травня. При проведенні річного перерахунку сума цієї надбавки включається в оподатковуваний дохід березня, з відповідним доутриманням чи поверненням сум податку за березень і травень.

Що стосується сум, які були у 2004р. нараховані і виплачені за податкові періоди, відмінні від визначеного Законом податкового періоду для доходів у вигляді заробітної плати (місяця), наприклад, премії за квартал, півріччя, рік тощо, то такі суми з метою перерахунку включаються до періоду (місяця) їх нарахування.

По сумах, що переходили з 2003 року в 2004 рік, перерахунки слід провадити з урахуванням норм п.22.6 Прикінцевих положень Закону.

Що стосується "перехідних" сум (які переходять з одного звітного місяця у другий (відпускні, лікарняні), то з метою перерахунку такі суми (їх частини) відносяться до відповідних періодів їх нарахування. При цьому, окремо підсумовуються зарплата і сума відпускних/лікарняних, нарахована за певну кількість днів кожного місяця. Обраховані таким чином суми місячних доходів, оподатковуються з належним доутриманням або поверненням податку.

4.1 Приклад. Проведення перерахунку для визначення розміру місячного оподатковуваного доходу

1) Працівник "А", який у 2004 році мав право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100% у лютому 2004 року, перебував на "лікарняному" 9 днів (з 21.02 по 29.02) та продовжив хворіти до 5 березня включно ("лікарняний" всього на 14 днів). "Лікарняний" лист здав працедавцю 9 березня.

За лютий 2004 року йому було нараховано дохід у сумі 400 грн. (без врахування сум за "лікарняний") та надана податкова соціальна пільга.

В цьому випадку слід провести перерахунок сум доходу та податку, нарахованих за лютий та березень, з включенням до складу загального місячного оподатковуваного доходу лютого сум, нарахованих за 9 днів "лікарняного".

Після проведення такого перерахунку працівник "А" може втратити право на податкову соціальну пільгу за лютий 2004 року і податок буде доутримано.

2) У липні цей же працівник "А" пішов у відпустку на 30 днів (15 днів липня та 15 днів серпня). Вся сума "відпускних" включена до оподатковуваного доходу липня.

В даному випадку проводиться перерахунок, при якому із загальної суми доходу, одержаного у липні, виключається сума "відпускних", що нарахована за 15 днів серпня, та провадиться перерахунок податку по доходах, що нараховані безпосередньо за липень та серпень, з розглядом питання правомірності надання податкової соціальної пільги окремо по кожному місяцю (за умови відповідного розміру доходу) та повернення або доутримання податку за ці місяці.

При проведенні перерахунків виправляються також арифметичні та інші помилки, які були допущені при оподаткуванні та застосуванні податкової соціальної пільги протягом 2004 року.

Приклади:

· працівника прийнято на роботу з 10 березня 2004 року. Заяву про право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150% (вдівець) він подав працедавцю 30 березня.

При оподаткуванні заробітної плати за березень, яка склала 400 грн., його заява не була врахована ( розрахунки проведено до 30.03.04р.), тобто податкова соціальна пільга не була застосована.

При проведенні річного перерахунку ця помилка виправляється: за березень 2004 року цьому працівнику надається відповідна податкова соціальна пільга - 92 грн. 25 коп. та проводиться повернення податку з доходів фізичних осіб.

· працівник у жовтні 2004 року одержав від працедавця 500 грн. заробітної плати та 100 грн. нецільової благодійної (матеріальної) допомоги за заявою на особисті потреби.

Працедавцем у жовтні помилково було включено до заробітної плати суму матеріальної допомоги. Загальний дохід склав 600 грн. В зв'язку з чим йому не було надано податкову соціальну пільгу.

При проведені річного перерахунку ця помилка виправляється і працівнику з доходу 500 грн. надається податкова соціальна пільга у сумі 61 грн. 50 коп. з відповідним поверненням зайво утриманого податку.

· працівнику протягом 2004 року щомісячно при розрахунку податку з доходів фізичних осіб заробітна плата зменшувалася тільки на розмір відрахувань до Пенсійного фонду України. При проведенні річного перерахунку таке щомісячне зменшення заробітної плати повинно бути зроблено на розмір страхових внесків до трьох соціальних фондів.

Крім того, згідно Закону України від 15.06.2004 №1780-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"(щодо збільшення суми податкової соціальної пільги на утримання дітей)" (далі - Закон №1780) платник податку з доходів фізичних осіб, який є:

а) самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) та утримує дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину інваліда І або ІІ групи віком до 18 років;

в) має троє і більше дітей віком до 18 років,

У 2004 році мав право на застосування податкової соціальної пільги до доходу у вигляді заробітної плати, визначеної як добуток суми, зазначеної у пп. 6.5.1 п.6.5 ст.6 Закону, та кількості дітей, щодо яких надається податкова соціальна пільга (510 грн. х кількість дітей). При цьому такий платник податку додатково мав право на застосування податкової соціальної пільги, зазначеної у пп.6.1.1. п.6.1. ст.6 Закону, безпосередньо на себе.

Згідно із п.22.4 ст.22 Закону у 2004 році податкова соціальна пільга застосовується у розмірі 30 відсотків суми податкової соціальної пільги, визначеної у пп.6.1.1. п.6.1 ст.6 цього Закону, та становить 61 грн. 50 коп. (205 грн. х 30%).

Перерахунок зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб вказаним платникам податку, як тим, що протягом року користувалися зазначеною пільгою, так і тим, розмір доходу яких у першому півріччі поточного року не відповідав умовам для застосування податкової соціальної пільги, провадиться за податкові періоди починаючи з 1 січня 2004 року.

Перерахунки податкових зобов'язань провадяться працедавцем платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги у такому порядку:

1. Визначається розрахунковий граничний розмір заробітної плати, в межах якої такий платник має право на одержання податкової соціальної пільги з вказаних підстав. Для цього встановлений на 01 січня звітного року розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу множиться на коефіцієнт 1,4 та на кількість дітей (365 грн. х 1,4 х кількість дітей).

2. Якщо розмір фактично нарахованої за звітний податковий місяць заробітної плати не перевищує розрахований граничний розмір заробітної плати, то такому платнику надаються податкові соціальні пільги.

3. Розрахунок податкових соціальних пільг (ПСП) здійснюється таким чином:

ПСП= (61 грн.50 коп. х 150% х кількість дітей + 61 грн. 50 коп.)

4. Визначається оподатковуваний дохід (ОД): з нарахованої заробітної плати (ЗП) вираховується визначена сума податкової соціальної пільги (ПСП) та вираховуються відсотки внесків до соціальних фондів (СВ)

ОД = (ЗП - ПСП - СВ).

5. З визначеної суми оподатковуваного доходу (ОД) утримується 13% податку з доходів фізичних осіб.

ПДФО = ОД х 13% = (ЗП - ПСП -СВ) х 13%

6. Провадиться порівняння сум податків, фактично утриманих щомісяця протягом 2004 року та визначених внаслідок проведення перерахунку, з відповідним поверненням або доутриманням податку.

4.2 Приклади проведення перерахунку з врахуванням норм Закону №1780

1) Платник податку, який утримує 4-х дітей віком до 18 років (частина "в" пп.6.1.2 п.6.1 ст.6 Закону №889); з 1 січня 2004 року одержував заробітну плату у розмірі 852 грн. на місяць. Фактично протягом 2004 року з заробітної плати такого платника було утримано 1151 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Заробітна плата перевищує 510 грн., у зв'язку з чим у І півріччі 2004 року платник не мав права на податкову соціальну пільгу (до прийняття Закону України №1780).

Річний перерахунок податку провадиться йому починаючи з 1 січня 2004 року. Розрахунок граничного розміру його доходу (заробітної плати), до якого застосовується податкова соціальна пільга, здійснюється таким чином:

510 грн. х 4 = 2040 грн.

де 4 - кількість дітей

Сума податкової соціальної пільги (ПСП) становить:

ПСП = (61грн.50 коп. х 150% х 4 + 61грн. 50 коп.) = 430 грн.50 коп.

Сума податку з місячного доходу (ПДФОміс) дорівнює:

ПДФОміс = ( 852 грн. - 430 грн.50 коп. - СВ) х 13%).

Загальна річна сума податку за наслідками перерахунку (ПДФОрічна) визначається як сума податків, утриманих за 12 місяців 2004 року і дорівнює:


Страница:  1   2 

Скачать работу можно здесь Скачать работу "Заробітна плата та оподаткування" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов