Підприємство несе збитки з причин природного убутку продукції. При первинному перевіюванні зерна «мертві» відходи становлять 3% від валового збору. Мертві відходи по ячменю та просу планується продати по ціні, що склалася з продажу відходів попередніх років (100-150 грн. за тонну).

Відходи від послідуючого перевіювання залежать від засміченості зерна. При проведенні калібрування зерна відходи становлять у середньому 4% валового збору. Воно реалізується як фуражне зерно приблизно по 400 грн. за тонну. З метою зменшення відходів, поля обробляються гербіцидами. Для зменшення витрат зерна при транспортуванні та зберіганні, машини накривають брезентом, зменшується кількість перевантажень, переміщень. Зерно зразу після перевіювання відвантажується на елеватор чи комору.

2. 2. Особливості організації бухгалтерського обліку та аналіз облікової політики СТОВ «АФ Володимирівська»

Директор підприємства - особа, яка має спеціальну освіту чи вищу освіту або стаж роботи у сільському господарстві не менше 3-ох років. Директор представляє підприємство в органах державної влади, підприємствах, організаціях, установах, перед окремими громадянами та їх об'єднаннями відповідно до закону. Йому безпосередньо підпорядковується головний бухгалтер, агроном та комірник-заправник (рис.2.1.).

Директору підпорядковується головний бухгалтер, останньому відділ бухгалтерії. Головний бухгалтер здійснює загальний контроль та керівництво роботою бухгалтерії, здійснює прийом і контроль первинної документації, проводить нарахування і перерахування платежів до бюджету та фондів, бере участь у економічному аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Кожен керівник підроздвлу та спеціаліст керується в своїй роботі розробленими посадовими інструкціями.

Рис.2.1. Структура СТОВ «Агрофірма Володимирівська»

Обліковий апарат СТОВ «Агрофірма Володимирівська» організований за централізованою формою. При централізованій формі побудови бухгалтерії обліковий апарат зосереджений в центральній бухгалтерії і підпорядковується головному бухгалтеру в адміністративному та методологічному відношенні.

На СТОВ «Агрофірма Володимирівська» застосовується журнальна форма обліку. Дана форма обліку базується на використанні накопичуваних журналів і відомостей, в яких дані первинного обліку систематизуються в розрізі синтетичних і аналітичних рахунків. Головними регістрами обліку при журнальній формі бухгалтерського обліку є журнали, допоміжні відомості та Головна книга. Але необхідно відмітити, що бухгалтерський облік на СТОВ «Агрофірма Володимирівська» частково автоматизований.

Виробничі звіти складають з метою обліку основних і допоміжних виробництв, витрат на утримання й експлуатацію машин та обладнання, обліку капітальних інвестицій, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут. Підсумки виробничих звітів із деталізацією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) переносять до Журналу-ордеру № 10/3 с. г., в якому здійснюють зведений облік витрат і виходу продукції сільського господарства. У Журналі-ордері № 10/3 с. г. відображають кредитові обороти з виходу продукції, робіт і послуг (списання для відповідних споживачів) із кредиту рахунків 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 39 «Витрати майбутніх періодів», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут». (схема 2.1).

Схема 2.1. Схема запису в регістрах по обліку виробництва

На виконання Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і затверджених положень бухгалтерського обліку, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності на підставі п. Закону № 996 покладено на директора товариства.

Ведення бухгалтерського обліку на СТОВ “АФ Володимирівська»” регулюється наказом про облікову політику.

Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу (бухгалтерію) на чолі з головним бухгалтером підприємства.

Права та обов'язки головного бухгалтера та працівників бухгалтерії визначає наказ про облікову політику та посадові інструкції .

На посаді головного бухгалтера працює особа, яка має вищу економічну освіту та стаж роботи не менше З -х років.

Згідно посадової інструкції виконує такі посадові обовязки:

- здійснює загальний контроль та керівництво роботою бухгалтерії.

- виконує роботу з різних ділянок бухгалтерського обліку: затрат на виробництво, реапізації продукції, результатів фінансово-господарської діяльності, розрахунки з покупцями та постачальниками.

- здійснює прийом і контроль первинної документації.

- відображає у бухгалтерському обліку операції пов"язані з рухом коштів товарно-матеріальних цінностей.

- веде бухгалтерський облік відповідно до законодавчих та нормативноправових документів, полоєжень ( стандартів) бухгалтерського обліку.

- складає картки рахунків, оборотно-сальдові відомості в розрізі рахунків бухгалтерського обліку та заведені по всим рахункам бухгалтерського обліку.

- веде книги придбання та продажу товарів, складає декларації з ПДВ.

- проводить нарахування і перерахування платежів до бюджету та фондів.

- нараховує заробітну плату працівникам товариства та внески до фондів.

- приймає участь у проведенні інвенатризації основних засобів та ТМЦ.

- готує та надає, у встановлений законодавством термін, за призначенням фінансові, податкові ( баланс, фінансовий звіт, звіт про пільги, декларацію з ПДВ), та статистичні звіти ( 1-ПВ місячна і квартальна, 3-ПВ, інвестиції, 1-Б, інші).

- готує та надає звіти до фондів ( Пенсійного, Фонду зайнятості, Виконавчої дирекції ФССз ТВП, ФСНВУ).

- формує базу даних та передає до відділу персоніфікації Пенсійного фонду.

- бере участь у розробці і здійсненні заходів, які спрямовані на додержання трудової дисципліни і зміцнення господарського розрахунку.

- бере участь у проведенні економічного аналізу фінансово-господарської діяльності товариства.

- готує документи для отримання кредитів в банках.

- готує докумети та вирішує питання в обласному управлінні сільського господарства про компенсацію з бюджету частини сплачених процентів за кредит.

В процесі своє роботи вільно користується постановами, розпорядженнями, методичними, нормативними законодавчими докментами з організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні; формами і методами бухгалтерського обліку на підприємстві, планом і кореспонденцію рахунків; організацією документообороту; порядоком документального оформлення і відображення в бухгалтерському обліку засобів господарювання та їх руху; правилами експлуатації комп"ютерної техніки; основи економіки, організації виробництва, праці і управління; графіка роботи; основи трудового законодавства; техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту.

На посаді бухгалтера працює особа, яка має вищу чи спеціальну економічну освіту або стаж роботи не менше 3 -х років.

Згідно посадової інструкції виконує такі посадові обовязки:

- веде облік основних засобів ( надходження, рух, зберігання, використання) та інших необоротних матеріальних активів.

- присвоює інвентарні номери основним засобам, іншим необоротним матеріальним акти вам .

- веде картки основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

- складає опис карток основних засобів.

- нараховує знос основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

- веде облік машин і механізмів.

- веде облік установки та використання шин та акомуляторів.

- контролює пробіг автомобільних шин.

- складає розробні таблиці аналітичного обліку основних засобів, товарноматеріальних цінностей, запасних частин, тощо.

- приймає безпосередню участь у проведенні інвентаризації основних засобів та ТМЦ.

- веде облік сировини, матеріалів, запасних частин, господарських товарів, МШП.

- заповнює картки аналітичного обліку за балансовими рахунками

103,104,105,127,201,203,205,207,22,209.

- веде облік надходження та видачі спецодягу, заводить документи на видачу спецодягу на кожного працівника, слідкує за використанням спецодягу та терміном його експлуатації.

- надає пропозиції керівництву про списання спецодягу, відшкодування його вартості в разі пошкодження працівником, втратою, звільненням працівника.

- веде облік змін в договорах оренди земель, слідкує за своєчасністю реєстрації та внесенням змін .

- виконує інші усні та письмові розпорядження директора та головного бухгалтера товариства.

В процесі роботи зна и використовує : постанови, розпорядження, методичні, нормативні , законодавчі документи з організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні: форми і методи бухгалтерського обліку на підприємстві; план і кореспонденцію рахунків; організацію документообороту; порядок документального оформлення і відображення в бухгалтерському обліку засобів господарювання та їх руху; правила експлуатації комп"ютерної техніки; основи економіки, організації виробництва, праці і управління; графіка роботи; основи трудового законодавства; техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту.

Розпорядження головного бухгалтера обов'язкові для виконання всіма працівниками бухгалтерії, іншими особами згідно з організаційно-управлінською структурою підприємства.

З метою забезпечення достовірних даних бухгалтерського обліку та звітності перед складанням річної фінансової звітності проводить інвентаризацію активів і зобов'язань підприємства відповідно до ст. 10 Закону № 966. Дата інвентаризації визначається письмовим розпорядженням директора.

До основних засобів відносяться матеріальні активи підприємства, що використовуються для ведення господарської діяльності, термін корисного використання яких перевищує один рік і вартість яких - понад 1000 гривень. Активи вартістю менше 1000 гривень і з терміном використання більше одного року обліковувати як малоцінні необоротні матеріальні активи.

Амортизацію основних засобів здійснюють із застосуванням податкового методу. Враховуючи, що майже всі основні засоби, тривалий час знаходилися у використанні, ліквідаційну вартість прийняти рівною нулю. Термін корисного використання нових основних засобів та їх ліквідаційну вартість визначає директор підприємства.

Матеріальні активи з терміном використання менше одного року, незалежно від їх первісної вартості, обліковують як малоцінні швидкозношувальні (МШП), нараховувати 100% знос при передачі в експлуатацію.

Дебіторську заборгованість визнають активом у випадку, якщо існує упевненість в отримання економічних вигод при її погашенні.

Затверджено перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції:

- сировина, матеріали, паливо, запасні частини, матеріали сільськогосподарської продукції;

- оплата праці, відрахування до соціальних фондів обов'язкового страхування;

- амортизація виробничого обладнання;

- затрати на оренду землі;

- послуги сторонніх осіб по обробітку земель та вирощуванню сільськогосподарської продукції.

Затверджено перелік і склад адміністративних витрат:

- оплата праці адміністративного персоналу;

- витрати на відрядження;

- поштово-телеграфні та телефонні витрати;

- витрати на утримання та ремонт адміністративних приміщень, обладнання тощо адміністративного призначення;

- оплата юридичних, аудиторських та інших послуг;

- витрати на утримання легкового автотранспорту тощо.

Для проведення посівних та ремонтних робіт підприємству необхідно мати власні або запозичені обігові кошти. Маючи у наявності кошти, підприємство зможе своєчасно і якісно провести першочергові роботи: здійснити весняну підготовку землі до посіву сільськогосподарською технікою, внести мінеральні добрива, придбати високоякісний посівний матеріал, здійснити протравлення насіння перед посівом, захистити перед посівом, захисти ріст рослин своєчасним внесенням з землею гербіцидів та інших засобів захисту рослин , отримати високу врожайність зернових та технічних культур, виростити високоякісний посівний матеріал. Підвищення врожайності в цілому збільшить валовий дохід підприємства та буде джерелом для погашення позичених коштів. СТОВ «АФ Володимирівська» в поточному році придбає зерно пшениці озимої «Антара», ячменю ярового «Санктрум» та посіє його на орендованих землях. На добре обробленій землі нові сорти насіння дадуть великий врожай (планується отримати 50 ц\га). Після проведення його очистки і калібровки підприємство сподівається отримати посівний матеріал першої репродукції. Ціна на посівний матеріал висока, що дасть змогу підприємству забезпечити себе високоякісним посівним матеріалом на майбутній рік, погасити (якщо підприємство отримає кредит в банку)коштами, отриманими як виручка від реалізації посівного матеріалу та отримати значний прибуток.

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ГП НА ДАНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Облік витрат на виробництво продукції

У залежності від виду готової продукції випуск її відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер (вибір), то її буде передано на склад.

Якщо продукція не здається на склад, а її передають покупцеві або вона не має натуральних параметрів (робота, або послуга), то факт її випуску відображається в бухгалтерському обліку.

Розрахунок (калькулювання) фактичної виробничої собівартості продукції. Калькулювання -- це визначення розміру витрат в грошовому виразі, які припадають на калькуляційну одиницю. За допомогою калькулювання обчислюють собівартість придбаних матеріалів, виконаних робіт, готової продукції тощо.

Фактична собівартість продукції необхідна для визначення фактичних результатів діяльності господарства, ціноутворення, визначення ефективності технологічних та організаційних рішень, встановлення раціональності затрат тощо. При побудові обліку затрат за нормативним методом обов'язково обчислюють нормативну собівартість продукції. Собівартість продукції розраховується за калькуляційними елементами -- статтями затрат. Статті затрат -- це галузевий аспект побудови обліку, на різних підприємствах вони можуть бути різними і залежать від потреб управління.

Якщо об'єкт калькуляції -- собівартість продукції (виробу, послуги або роботи), то калькуляційними одиницями стосовно готової продукції можуть бути сукупна собівартість, тобто собівартість усієї продукції, яку випустило господарство, його виробничий підрозділ (цех, бригада, дільниця тощо); собівартість натуральної одиниці виміру -- кількісної (шт. тощо) або якісної (сухі речовини, вологість тощо). Ці одиниці виміру виступають послідовно у калькуляційному. Для того щоб обчислити собівартість окремого виду продукції, потрібно знати собівартість сукупної продукції. Неможливо визначити собівартість натуральної одиниці виміру, якщо попередньо не визначена собівартість окремого виду продукції. Вищенаведене підтверджує те, що калькулювання собівартості продукції -- це процес, який складається із трьох послідовних етапів.

Разом з тим слід мати на увазі, що калькуляційний процес не включає усієї складності калькуляцій в господарстві, оскільки крім основної продукції господарство повинне калькулювати також продукцію допоміжного виробництва, яка використовується основним виробництвом, а також калькулювати напівфабрикати, якщо вони випускаються для реалізації.

Собівартість продукції обчислюється за допомогою окремих способів, що залежать від наявності або відсутності тих чи інших факторів калькулювання. Основним вихідним елементом будь-якого виробництва є готова продукція. Разом з тим результатом виробничого процесу може також бути побічна продукція, можуть мати місце відходи виробництва, припущений брак. Крім того безперервність технологічного процесу, особливості його організації вимагають рахуватися з наявністю незавершеного виробництва.

3. 2. Документальне оформлення надходження і вибуття ГП

Вихід кожного виду готової продукції з виробництва оформляється відповідною первинною документацією - частіше приймально-здавальними накладними. У них зазначається:

- номер;

- дата;

- цех (відправник);

- склад (одержувач);

- найменування продукції;

- номенклатура продукції;

- одиниця вимірювання;

- кількість місць (направлено і фактично прийнято: брутто, тара, нетто);

- ціна .

Також відображається час прийняття, стан тари, підписи осіб, того, хто здав, і того, хто прийняв готову продукцію. Накладні надходять до бухгалтерії для обліку готової продукції. Крім накладних складають змінний звіт комірника у якому вказують, скільки і яких видів продукції прийнято від цеху, надходження від цеху за зміну, кількість реалізованої або переданої іншим цехам продукції.

На деяких підприємствах на кожний вид продукції складають виробничий акт, який використовують для складання нагромаджувальної відомості за місяць. Нагромаджувальна відомість потрібна для подальшого обліку готової продукції в бухгалтерії в натуральному і вартісному вираженні. Також на підприємствах надходження готової продукції з виробництва на склад оформлюють змінною відомістю (зі зазначенням дати, коробок, ящиків поліетиленових, пляшок та підписів особи, що здала, і особи, що прийняла) і вимогою (типова форма № М - 1). Готову продукцію з виробництва на склад здають після прийняття відділом технічного контролю. Змінну відомість підписує начальник цеху, який здав продукцію, комірник, що прийняв її, а також представник відділу технічного контролю. Змінна відомість виписується у двох примірниках: один повертається цеху-здавальнику готової продукції, а другий - лишається на складі експедиції випуску готової продукції.

На підприємствах промисловості з масовим випуском готову продукцію передають із цеху на склад кілька разів за зміну, а інколи ці операції здійснюються безперервно. В таких випадках кожне надходження на склад фіксується і заноситься у змінну відомість. У кінці зміни старший майстер експедиції випуску готової продукції складає добовий звіт про її рух на складі. Цей звіт комірник щоденно передає до бухгалтерії. На основі вказаних первинних документів у бухгалтерії ведеться облік готової продукції на складі. Виготовлені вироби обліковуються у складі готової продукції після їх фактичної здачі на склад і оформлення діючими здавальними документами:

- прийомо-здавальними накладними;

- квитанціями;

- нагромаджувальними відомостями на здачу готової продукції

Аналітичний облік продукції на складах підприємств ведеться за назвою, видами, типами, сортами, розмірами. Для аналітичного обліку продукції на складах реєстрами є картки або книги складського обліку. На ряді підприємств для обліку руху готової продукції застосовують технічні засоби, що встановлені безпосередньо на складах АРМ комірника. При створення повністю автоматизованих складів в умовах використання ЕОМ для обробки економічної інформації облік продукції на складах у традиційній картковій формі здебільшого не ведуть, а необхідні для управління дані тримають як інформацію за вимогою. Картки складського обліку замінюють оперативні машинограми залишків і руху готової продукції за кожним найменуванням і видом

Документи на готову продукція щодня надходять до бухгалтерії, яка веде кількісно-натуральний облік випуску продукції за її видами, сортами. Оцінка продукції за „твердими” обліковими цінами дає змогу вести постійний поточний облік незалежно від калькуляції фактичної собівартості. Такі ціни є основою ведення бухгалтерського обліку готової продукції на складах оперативно-бухгалтерським методом.

Щомісяця звіряють дані облікових реєстрів з даними книги залишків готової продукції і напівфабрикатів свого виробництва, контролюють записи, стан запасів готової продукції на складі, своєчасне і правильне її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасного відвантаження, а також виконання обов'язків за поставками продукції споживачам. Узагальнена інформація за операціями, пов'язаними з рухом готової продукції на підставі звітів виробничих підрозділів та звітів про рух матеріальних цінностей зі складу, знаходять своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналах-ордерах № 3, № 5, № 6, а за умов використання спрощеної форми бухгалтерського обліку - у відомостях В - 2, В - 3, В - 6, В - 7 .

Перелік основних первинних документів з обліку готової продукції

1. Маршрутно-технологічний лист (наряд на виконання відрядної роботи тощо). Основний зміст: номер і дата; коди деталі (складального з'єднання, виробу) і виду виконання; одиниця виміру; код цеху - виготовлювача; номер технологічної операції; код цеху (складу) - приймача; табельний номер працівника або код бригади; кількість придатних; кількість забракованих; коди виду браку, причини і винуватці браку.

2. Платіжна вимога (наказ - накладна, рахунок - фактура тощо)

Основний зміст: номер і дата документа; коди складу, покупця, готової продукції, види виконання і види операції руху; одиниця виміру; ціна; кількість; сума; загальна сума за продукцію; націнка; знижка; за тару тощо; загальна сума; сума податку на додану вартість; загальна сума по документу; кореспонденція рахунків по дебету і кредиту

3. Оборотна (інвентаризаційна) відомість обліку готової продукції на складі (у перший місяць автоматизації обліку). Основний зміст: коди складу (матеріально відповідальної особи), виду операції і руху готової продукції; одиниця виміру; кількість; сума (обчислюється автоматично).

4. Договір на поставку готової продукції покупцям (наряд тощо) . Основний зміст: номер і рік договору; код, ім'я і адрес покупця; код (по класифікатору підприємства) і ім'я готової продукції; одиниця виміру;

5. Масив про здану готову продукцію цехами на склад

Основний зміст: дата здачі; коди складу (матеріально відповідальної особи), виду операції руху, цеха-здавальника готової продукції; одиниці виміру; кількість; сума (визначається автоматично).

Підприємства реалізують свою продукцію покупцям на підставі укладених договорів (угод). Відпуск готової продукції покупцям оформляється накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20), яка є підставою для списання готової продукції підприємством-виробником. що здійснило її відпуск, для оприбуткування її підприємством-одержувачем та для дозволу на вивезення її з території підприємства-постачальника.

У накладній зазначаються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна кожного виду і сорту продукції, що відпускається. За потреби (при значній кількості назв, видів готової продукції, що відпускається) накладна за формою № 20 складається як обов'язковий додаток до товарно-транспортної накладної (ф. № І-ТН або № І-ТР спирт). Якщо дані про готову продукцію, яка відпускається і вивозиться автотранспортом на сторону, вміщуються у товарно-транспортній накладній, то накладна за формою № М-20 не складається.

Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» постачальник (продавець) повинен надати підприємству-покупцю податкову накладну, форма І порядок заповнення якої затверджені наказом ДПА України. В податковій накладній, крім інших реквізитів, вказуються ціна, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплаті постачальнику. У разі звільнення від оподаткування готової продукції згідно зі ст. 5 Закону в податковій накладній зазначається «Звільнено від ПДВ» з посиланням на відповідний пункт ст. 5 Закону. Податкова накладна виписується в двох примірниках, оригінал якої надається покупцеві (одержувачу готової продукції), а копія зберігається у підприємства (продавця) як звітний і розрахунковий податковий документ.

Податкова накладна надає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту (з віднесенням на дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками») витрат по сплаті ПДВ постачальнику (продавцю) при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг). Якщо покупець не є платником податку, то податкова накладна йому не надається.

Для проведення розрахунків з покупцем постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, що підтверджують факт передачі (відпуску) матеріальних цінностей і їх оплату з зазначенням суми ПДВ.

Постачальник може включити до рахунка-фактури покупця, крім вартості відвантаженої продукції, вартість тари, відвантаженої з продукцією (якщо вона не включена у відпускну вартість продукції і оплачується понад її відпускну вартість), а також транспортні витрати.

Аналітичний облік відвантаження і реалізації продукції, а також розрахунків з покупцями і замовниками підприємства ведуть у відомості № 16 відвантаження, відпуску і реалізації продукції. Записи в цій відомості (як і в журналі - ордері № 6) здійснюють в лінійному (позиційному) порядку, що ає можливість бачити, за яким розрахунковим документом, яка сума підлягає до сплати покупцем (замовником), а також робиться відмітка про оплату. При спрощеній формі облік відвантаження і реалізації продукції ведуть у відомості ф. № В-6.

На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираженні.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:

1) в сортових картках складського обліку, при якому в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-виробників та за місцями зберігання;

2) безкартковим способом, при якому за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.

У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

У кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.

Підприємства реалізують свою продукцію покупцям на підставі укладених договорів (угод). Відпуск готової продукції покупцям оформляється накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20), яка є підставою для списання готової продукції підприємством-виробником. що здійснило її відпуск, для оприбуткування її підприємством-одержувачем та для дозволу на вивезення її з території підприємства-постачальника. У накладній зазначаються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна кожного виду і сорту продукції, що відпускається. За потреби (при значній кількості назв, видів готової продукції, що відпускається) накладна за формою № 20 складається як обов'язковий додаток до товарно-транспортної накладної (ф. № І-ТН або № І-ТР спирт). Якщо дані про готову продукцію, яка відпускається і вивозиться автотранспортом на сторону, вміщуються у товарно-транспортній накладній, то накладна за формою № М-20 не складається.

Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» постачальник (продавець) повинен надати підприємству-покупцю податкову накладну, форма І порядок заповнення якої затверджені наказом ДПА України. В податковій накладній, крім інших реквізитів, вказуються ціна, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплаті постачальнику. У разі звільнення від оподаткування готової продукції згідно зі ст. 5 Закону в податковій накладній

зазначається «Звільнено від ПДВ» з посиланням на відповідний пункт ст. 5 Закону. Податкова накладна виписується в двох примірниках, оригінал якої надається покупцеві (одержувачу готової продукції), а копія зберігається у підприємства (продавця) як звітний і розрахунковий податковий документ.

Податкова накладна надає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту (з віднесенням на дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками») витрат по сплаті ПДВ постачальнику (продавцю) при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг). Для проведення розрахунків з покупцем постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, що підтверджують факт передачі (відпуску) матеріальних цінностей і їх оплату з зазначенням суми ПДВ.

Постачальник може включити до рахунка-фактури покупця, крім вартості відвантаженої продукції, вартість тари, відвантаженої з продукцією (якщо вона не включена у відпускну вартість продукції і оплачується понад її відпускну вартість), а також транспортні витрати.

У бухгалтерському балансі залишки готової продукції відображатимуться за фактичною виробничою собівартістю, що визначається згідно з П(С)БО 16.

Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально виробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. Готову продукцію з виробництва передають на склад. Така передача здійснюється на підставі накладних на передачу товарно-матеріальних цінностей на склад. Накладну виписує у двох примірниках підрозділ-здавальник (цех). На обох примірниках накладних мають бути два підписи: начальника цеху готової продукції та начальника складу готової продукції.

На підставі одного з примірників накладної, продукція залишається на складі готової продукції начальник складу чи відповідальна особа заповнює картку складського обліку. У ній роблять запис з оприбуткування готової продукції, що надійшла на склад, і разом з матеріальним звітом передають до бухгалтерії.

У бухгалтерії, відповідно до П(С)БО 9, облік готової продукції ведуть за її найменуванням або однорідною групою (видом).

Записи у картці складського обліку роблять на підставі кожного прибуткового чи видаткового документа: після запису про надходження чи вибуття зі складу підбивають підсумок за операціями та виводять залишок. У бухгалтерії також ведуть книгу залишку готової продукції. На сьогодні єдиного зразка такої книги немає, і підприємство може вести її на свій розсуд.

В залежності від виду випуск готової продукції з виробництва оформлюється та відображається, в обліку по-різному. Якщо продукція масовий характер (вибір), то це означає, що її потрібно передати на склад. В такому разі оформлюються первинні документи і використовують бухгалтерські рахунки. Коли продукція є унікальною (пароплав, будинок тощо), то відповідний випуск (передача замовнику) оформлюється документами і відображається записом..

Відпуск (відвантаження) продукції покупцю оформлюється видатковими накладними, приймально-здавальними актами із зазначенням номера накладної І дати оформлення, номера і дати договору з замовником, назви та реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни і вартості.

ВИСНОВКИ

Під організацією бухгалтерського обліку слід розуміти цілеспрямовану діяльність керівників підприємства по створенню та постійному впорядкуванню і вдосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення внутрішніх та зовнішніх по відношенню до підприємства користувачів необхідною інформацією.

Розповсюдження інформаційних технологій у 90-х роках призвело до суттєвих змін в організації виробництва, праці та управління. З одного боку, високотехнологічне середовище руйнує сталі ієрархічні структури в економіці та управлінні, створюючи на їх місцях більш гнучкі та пристосовані до нестабільного середовища, а з іншого - використання інформаційних систем в управлінні різними соціальними та виробничими механізмами призводить до інтеграції способів ведення фінансів, діловодства, управління, обліку.

З впровадженням комп'ютерної техніки бухгалтерський облік змінюється. Застосування комп'ютерів впливає на зміст праці облікового персоналу: зменшується кількість механічних операцій з обробки документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітів. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організацію та удосконалення обліку.

Форма обліку, реалізована на базі сучасної комп'ютерної техніки та засобів комунікації (комп'ютерно-комунікаційна форма обліку), знаходить своє конкретне втілення в програмах для комп'ютеризації облікових робіт, оскільки порядок введення, спосіб і послідовність обробки даних, формування зведених облікових алгоритмів.

При придбанні програмного забезпечення для бухгалтерії потрібно проводити всебічну оцінку доступних на ринку програмних продуктів. Наведений перелік вимог до програмного забезпечення, а також його класифікація дозволяють об'єктивно порівнювати функціональні можливості бухгалтерських програм.

При без комп'ютерних способах обробки облікової інформації найбільш доцільна побудова бухгалтерії за принципом централізації. При організації бухгалтерського обліку в умовах його комп'ютеризації основна тенденція полягає в накопиченні та централізованій обробці облікових даних і децентралізованому введенні первинної інформації та використанні підсумкових облікових показників.

При побудові структури бухгалтерії одним з найважливіших факторів є можливість здійснення контролю за точністю облікових даних і надійність інформаційних зв'язків як всередині бухгалтерії, так і між бухгалтерією та підрозділами дорожнього підприємства. Зважаючи на це, перспективною є побудова структури бухгалтерії при застосуванні комп'ютерів, що складається з двох основних відділів: відділу інформаційної системи та відділу контролюю.

Проблема оперативного зведення облікових даних ефективно вирішується при застосуванні комп'ютерних форм обліку. Але для підприємств, які мають в своєму складі географічно відокремлені підрозділи, для об'єднання облікової інформації можна використовувати мережу Internet, зокрема електронну пошту, інтегровану до Internet-у чи відокремлену в самостійну службу.

Перспективним напрямком у створенні комп'ютерних систем бухгалтерського обліку є використання мережевих комп'ютерних систем. Побудова комп'ютерного робочого місця бухгалтерів на базі мережевих комп'ютерів замість персональних дозволить підприємству заощадити значні кошти на обладнанні кожного робочого місця.

Список використаних джерел

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (16.07.99) Закон України. Інтернет-сервер Верховної Ради України www.rada.gov.ua

2. Про оподаткування прибутку підприємств (28.12.94) Закон України. Інтернет-сервер Верховної Ради України www.rada.gov.ua

3. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ // Бухгалтерія. - 2001. - №52/2. - С.6-12.

4. Про обмеження максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів (25.05.98) Указ Президента України Інтернет-сервер Верховної Ради України www.rada.gov.ua

5. 0473 Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Постанова Кабінету міністрів України (26.04.96) Інтернет-сервер Верховної Ради України www.rada.gov.ua

6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. пак. Мінфіну України від 30.11.99р. №291 і зареєстрована Міністерством юстиції України 21.12.99 р. за №893/4186 // Бухгалтерія. - 2001. - №52/2. - С. 14-64.

7. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (19.01.2000) Інтернет-сервер Верховної Ради України www.rada.gov.ua

8. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (02.11.99) Інтернет-сервер Верховної Ради України www.rada.gov.ua

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" (21.06.99) Інтернет-сервер Верховної Ради України www.rada.gov.ua

10. Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати (21.12.95) Інтернет-сервер Верховної Ради України www.rada.gov.ua

11. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский учет на предприятиях Украины с разными формами собственности: Учебное пособие. -- 4-е изд., доп. -- К.: А.С.К., 1998. -- 800 с.

12. Чеснокова Л.С. Бухгалтерський облік: Навч. посібник для слухачів факультету післядипломної освіти спеціальності “Ринкова економіка та управління виробництвом”. - К.: УТУ, 1995.- 140 с.

13. Івахненков С.В. Організація бухгалтерського обліку в умовах застосування комп'ютерної техніки (на прикладі підприємств Житомирської області): Автореферат дисертації канд. екон. наук: 08.06.04) Національний аграрний ун-т. - К., 1999. - 19 с.

14. Лучко М.Р., Остап'юк М.Я. Основи побудови АРМ бухгалтера /Тернопільський ін-т народного госп-ва. - К., 1993. - 60 с.