Організація обліку і аналіз основних засобів на матеріалах ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

Норми прискореної амортизації встановлені на календарні рокиексплуатації об'єкта основних фондів 3 групи. Перший календарний рікексплуатації починається з: місяця слідуючого за місяцем введення в експлуатацію об'єкта; кварталу слідуючого за кварталом введення в експлуатацію об'єкта; 1 січня року слідуючого за роком введення в експлуатацію об'єкта;

Але вірнішим буде другий варіант, а саме перший календарний рікексплуатації основних фондів починається з кварталу слідуючого за кварталомвведення в експлуатацію об'єкта (19, 21).

Прискорену амортизацію нараховують на первісну вартість об'єкта основнихфондів. Під первісною вартістю в податковому обліку розуміють витрати напридбання або самостійне виготовлення основних фондів (підпункти 8.4.1 та 8.4.2Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Незважаючи надеякі недоліки в нарахуванні прискореної амортизації вона вигідна дляпідприємців [45].

При кумулятивному методі нарахування амортизації річна сума амортизації визначається, як добуток амортизуємої вартості і кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів,на суму числа років його корисного використання. Сума чисел років - це сумапорядкових номерів років на протязі яких експлуатується об'єкт.

Кумулятивний метод найбільш привабливий для підприємств, так як напротязі перших років експлуатації об'єктів (коли вони практично нові) накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктівза допомогою амортизації, віднесених на собівартість виготовляємої продукції,виконаних робіт, послуг. При цьому в останні роки експлуатації тих об'єктів, колиз більшуються витрати на їх утримання і ремонт, сума амортизації незначна, що збалансовує витрати виробництва на протязі терміну корисноговикористання таких основних засобів.

Виробничий метод застосовується, як правило, до активної частиниосновних засобів, які експлуатуються нерівномірно. Він базується на тому, щовеличина амортизації являється результатом експлуатації об'єкта і залежить відоб'єму виготовленої на ньому продукції. Тому для її визначення необхідно мати дані про розрахунковий сумарний об'єм продукції в натуральних показниках завесь строк корисного використання і фактичний об'єм одиниць продукції взвітному періоді. Виробнича експлуатація об'єкта може бути виражена в годинахроботи, кілометрах пробігу тощо.

При виробничому методі амортизація визначається не річна, а місячна сумаамортизації, яка дорівнює добутку фактичного місячного об'єму продукції (робіт,послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизаціїобчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням об'єктаосновних засобів.

Нарахування амортизації по виробничому методу може вважатися вірним в тому випадку, коли фактично отриманий прибуток від використання основнихзасобів дійсно зв'язаний з об'ємом виготовленої з його допомогою продукції укожному звітному періоді.

При використанні цього методу амортизації виробничого устаткуваннярозглядаються, як змінні витрати, так як її суми змінюються прямо пропорційно прийнятій базі - кількості одиниць виготовленої продукції.

Теоретично простий і раціональний виробничий метод застосовується в Україні на підприємствах автомобільного транспорту, гірничодобувних галузях, вмашинобудуванні та інші. Проте цей метод не знайшов практичного застосуваннятому що важко визначити конкретний об'єм продукції, який буде виготовлено з використанням об'єкта основних засобів і на протязі сроку їх корисного використання або кількості відпрацьованих годин. Цей метод треба застосовуватина підприємствах, які спеціалізуються на виробництві одного виду продукції.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизаціїосновних засобів, передбачені податковим законодавством.

Всі вищеперелічені методи законодавчо закріплені для використання бухгалтерського обліку, тобто для обліку систематичного розподілу вартості основних засобів, що амортизуються. З іншого боку, амортизаційні відрахування виступають у ролі підприємства тому мають враховуватися при визначенні суми прибутку, що підлягають оподаткуванню. Саме для таких цілей використовується податковий облік амортизації основних засобів. Податкові норми амортизації визначені пунктом 8.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який так і називається "норми амортизації". Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондівна початок звітного періоду в таких розмірах (в розрахунку на календарнийквартал):

група-1,25%;

група-6,25%;

група-3,75%.

Застосування цього методу нарахування амортизації зроблено в ціляхзменшення витрат підприємства. Роблячи висновок з усього вищевказаного, неможна не відзначити, що підприємство має самостійно вирішувати такі питання: Визначення ліквідаційної вартості об'єктів; Визначення терміну корисного використання об'єктів;Вибір методу амортизації; Застосування до різних об'єктів різних методів амортизації.

Більш того, якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, якімають різний терміну корисного використання, то кожна з цих частин можевизнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. А це в свою чергу, дає підприємствам право застосовувати до таких частин - об'єктіврізні методи нарахування амортизації (46].

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця,наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизаці.

Важливу роль в діяльності підприємств, в виборі того чи іншого методу нарахування амортизації відіграє державна амортизаційна політика.

Державна амортизаційна політика є важливим інструментом активізації інвестиційної діяльності підприємств за умов ринкової економіки. Виробленняобґрунтованої амортизаційної політики дозволяє стимулювати зростанняінвестицій, оновлення продукції і виробничого апарату. Так у США вдосконалення амортизаційної політики знайшло вияв у трьох докорінних змінахнорм і правил амортизації основного капіталу за останні ЗО років (у 1971, 1981 і1986 роках). Ці вдосконалення характеризувалися скороченням тривалостіамортизаційних періодів і зростанням масштабів прискореної амортизації. Врезультаті цих заходів промислові підприємства отримали можливість за рахунок амортизаційних відрахувань фінансувати близько 70% інвестицій, прискорилося оновлення виробництва.

В Україні з 1 липня 1997 року відповідно до Закону "Про оподаткуванняприбутку підприємств" відбулися істотні зміни в нормах і порядку нарахуванняамортизації основних засобів для комерційних підприємств, установ таорганізацій, а до 1997 року амортизація нараховувалася за нормами, що діяли запостановою РМ СРСР від 22 жовтня 1990 року № 1072. Однак і ця амортизаціямає багато недоліків.

Нова система амортизації використовується недовго і на її адресу за цей часбуло висловлено багато критичних зауважень вченими та керівниками підприємств. За результатами вибіркового обстеження, проведеного в 1999 роціМіністерством економіки і Держкомстатом, 55% опитаних підприємств висловили категоричне негативне ставлення до діючого амортизаційного законодавства, 40%- не можуть пристосуватися до такої класифікації основних фондів. Тільки 16%респондентів впровадження прискореної амортизації привело до зниження податку на прибуток, а 61% підприємств постраждали від суттєвого підвищення собівартості продукції через нарахування амортизації прискореними методами.Аналіз системи амортизації, який міститься в П (С)БО 7, що був зареєстрованийу Міністерстві юстиції 18 травня 2000 року., показав, що поряд з достоїнствами всистемі є і недоліки - як ті, що перейшли з попередньої системи, так іновостворені. Отже прийнявши Закон "Про оподаткування прибуткупідприємств" будемо сподіватися, що недоліки будуть враховані і у подальшомускасовані.

2. Організація обліку основних засобів на Інгулецькому гірничо - збагачувальному комбінаті

2.1 Техніко - економічна характеристика Інгулецького гірничо - збагачувального комбінату

Свою історію Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат (ІнГЗК)починає з 1954 року, а в 1963 - му введено в експлуатацію першу чергу длявиробництва цирконієвого, рутилового та ільменітового концентратів.Металургійне ж виробництво розвивається з 1965 року, а з 1685 - го працюєдільниця з переробки відпрацьованих каталізаторів, що містять дорогоцінніметали.

Підприємство нараховує 50 підрозділів і служб. Воно виробляє понад 20видів продукції: для машинобудівної, космічної та авіаційної галузей, металургії,високоточної електроніки, хімічної та скляної промисловості тощо.

Якість продукції комбінату відповідає вимогам найвибагливіших замовників і користується попитом на світовому ринку.

ВАТ „Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" утвердився насвітовому ринку: тепер його знають і з ним працюють компанії з СІЛА,Туреччини, Англії, Голландії, Ізраїлю, Німеччини, Румунії, Угорщини, Іспанії,Росії, Молдови, Франції, Казахстану, Канади та інших країн, адже 80% продукціїйде на експорт.

Розробка родовища здійснюється сучасними крокуючими і роторними екскаваторами з подальшою подачею руди конвеєрним і автомобільним транспортом на дільниці пультоприготування. Після гідромоніторного розмиву з допомогою потужних насосів отримана пульпа системою гідротранспорту подасться на збагачувальну фабрику, де виробляються колективний концентрат іформувальні піски.

Подальша переробка унікального за своїм складом концентрату здійснюється із застосуванням електричної і магнітної сепарації за новими особливими, технологіями, які забезпечують випуск продукції високого класуякості.

Підвищенню результативності роботи сприяє автоматизаціявиробництва, але головною запорукою ефективної роботи підприємства впродовж майже півстоліття є наявність стабільного колективу висококваліфікованих,досвідчених спеціалістів.

Техніко - економічні показники діяльності ВАТ „ІнгГЗК" наведені втаблиці 2

Таблиця 2 - Техніко-економічні показники діяльності ВАТ „ІнГЗК" за 2005 - 2006 роки

№	Показники	Одинвиміру	2005	2006	Відхилення
					в сумі	в%
1	Чистий дохід відреалізазації продукції	тис.грн.	1203	1455	+252	121
2	Рівень витрат	тис.грн.	1190	1377	+187	115,7
3	Фінансовий результатдіяльності	тис.грн.	45	409	+364	908,9
4	Амортизаційнівідрахування	тис.грн.	47	76	+29	161,7
5	Обсяг власного капіталу, ут.ч. обсяг іншого додатковогокапіталу нерозподіленийприбуток	тис.грн.	384 63 278	793 63 687	+409 0 +409	206,5 100 247,1

Дохід ВАТ „ІнГЗК" у 2006 році збільшився на 252 тис. грн. проти 2005 рокуза рахунок об'єму видобутку продукції, відповідно і її реалізації.

Рівень витрат у 2006 році збільшився проти 2005 року на 187 тис. грн. зарахунок збільшення витрат по нарахуванню заробітної плати працівникам підприємства та нарахування внесків на соціальні заходи.

Обсяг власного капіталу підприємства збільшився на 409 тис. грн. у 2006році проти 2005 року, у зв'язку із збільшенням нерозподіленого прибутку підприємства.

Порівнюючи техніко - економічні показники ВАТ „ІнГЗК" за 2005 - 2006роки можна зробити висновок що дане підприємство у 2006 році працювалоактивніше і ефективніше проти 2005 року.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безпосередньо з дняреєстрації підприємства до його ліквідації.

Обліковим підрозділом на підприємстві є спеціальна управлінська служба -бухгалтерія. Бухгалтерія - це самостійний структурний підрозділ апаратууправління (служба, відділ), в якому працюють спеціалісти, що здійснюютьбухгалтерський облік, господарсько -фінансової діяльності підприємства.

Всі працівники бухгалтерії забезпечені необхідними персональним иавтоматизованими станціями, та іншим офісним обладнанням для здійсненняточного і достовірного бухгалтерського обліку.

Важливою ергономічною вимогою, виконання якої забезпечує високий рівень обліку є оптимізація параметрів середовищ. Основними такими параметрами є рівень освітлення приміщення бухгалтерії, інтелектуальне і зорове навантаження, естетичний рівень світокольорової композиції в робочій зоні, рівень дисципліни праці.

Бухгалтерія розміщується поблизу основного виробництва і в одній будівлі зіншими службами управління.

Всі працівники бухгалтерії розміщуються у одній великій кімнаті на другому поверсі.

Оскільки, при розумовій праці важлива роль належить зору робочі місцяосвітлюються з урахуванням контрастності об'єкта і фону. Освітленнявикористовуються природне і штучне.

Одним із факторів, які впливають на підвищення продуктивності розумової праці є тиша. Щоб створити нормальні робочі місця в службових приміщеннях підприємство вжило комплекс адміністративних, будівельних і організаційно -технічних заходів.

Формою обліку обрано журнально-ордерну форму рахівництва, при якій основними регістрами бухгалтерського обліку є журнали ордери, дані з якихкожного місяця заносяться до Головної книги, що зазначено в Наказі про обліковуполітику.

Підприємство самостійно визначає свою облікову політику і вибирає формуведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, встановленихзаконодавством. Обираючи певну форму бухгалтерського обліку, підприємствоповинно дотримуватись її протягом визначеного часу (але не менше року).

Про можливу зміну прийнятої форми бухгалтерського обліку в наступному обліковому періоді необхідно вказати в Наказі про облікову політику абоПримітках до фінансової звітності.

Положення про облікову політику ВАТ „ІнГЗК" розроблено на засадахЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відображає основні принципи, методи і процедури, що використовуються підприємством для ведення обліку науково-виробничої діяльності та складання іподання фінансової звітності.

У відповідності з Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансовузвітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ підприємство самостійно:визначає облікову політику підприємства; обирає форму ведення бухгалтерськогообліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації таузагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цимЗаконом, та з урахуванням особливостей діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову системурахунків і регістрів аналітичного обліку.

Облікова політика (згідно закону) - сукупність принципів, методів і процедур,що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. (48)

Основні положення з обліку основних засобів, що наводяться в наказі про облікову політику наведені в додатку 6.

Основна мета облікової політики - забезпечити одержання достовірноїінформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати йогодіяльності, що є необхідною для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Облікова політика впливає на показники фінансової звітності, і в першу чергу,на показники Звіту про фінансові результати.

На формування облікової політики впливають такі фактори:форма власності та організаційно-правова форма; галузь або вид діяльності;система оподаткування; ступінь свободи в умовах переходу до ринку; стратегія фінансово-господарського розвитку; наявність матеріальної бази; система інформаційного забезпечення підприємства; рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості, ініціативності та підприємливості керівників;система матеріальної зацікавленості працівників в ефективності роботи підприємства та матеріальної відповідальності за виконання своїх обов'язків; обсяг діяльності, середньоспискова чисельність тощо.

У разі зміни облікової політики у примітках до фінансової звітності слід розкривати причини і сутність зміни, суму коригування нерозподіленого прибуткуна початок звітного року, або обґрунтування неможливості її достовірноговизначення.

Аналізуючи наказ „Про облікову політику" ВАТ „ІнГЗК" вияснено, що не всіосновні положення, які повинні бути висвітлені в даному наказі, не знайшливідображення, це:

порядок контролю за матеріально-відповідальними особами;

строк корисної експлуатації основних засобів;

список осіб, які мають право підписувати документи і які саме.

Тому головному бухгалтеру було запропоновано при підготовці наказу „Прооблікову політику" на 2008 рік внести доповнення запропонованих положень.

2.2 Документальне оформлення руху основних засобів

Всі операції, пов'язані з рухом основних засобів, оформлюють первиннимидокументами, які забезпечують правильність і своєчасність їх обліку. Переліктипових документів з обліку основних засобів відображено в додатку 7.

Документи з моменту їх складання або одержання від підприємств допередачі в архів - проходять певний шлях. Для забезпечення своєчасного іякісного обліку необхідно організувати таку систему складання і опрацювання документів, яка б забезпечувала прискорення документообороту ,але на ВАТ„ІнГЗК" не на всі первинні документи з обліку основних засобів складенодокументообіорот, тому графік документообороту бухгалтерських документів зобліку основних засобів наведено в додатоку 8.

Завдання правильної організації документообороту полягає в тому, щоб прискорити рух документів. На кожному робочому місці документ повинен находитися мінімальний строк і проходити якомога менше інстанцій. Прискорення документообороту покращує якість облікової інформації ізабезпечує достовірність показників господарсько - фінансової діяльності. (34)

Схема документообігу при надходженні, внутрішньому переміщенні, вибутті об"єктів основних засобів наведено в додатоку 10..

Приймання в експлуатацію основних засобів здійснюється комісією, призначеною для цієї мети наказом або розпорядженням керівника підприємства.

Документи, які являються основою для бухгалтерських записів по облікуосновних засобів (додаток 11) повинні відповідати наступним вимогам: чітке таповне заповнення всіх граф та реквізитів, наявність підписів осіб, відповідальнихза оформлення даної операції; посилання на рішення, постанови та накази, на основі яких здійснено прийом, передача, списання та переміщення або переоцінка основних засобів. Крім того в документах на надходження та списання основних засобів обов'язково повинні бути вказані їх вартість, сума зносу та встановлений для даного об'єкту процент амортизації.

Основні засоби на підприємство надходять в результаті:

придбання нових об'єктів і об'єктів, які були в експлуатації;

будівництва нових об'єктів;

реконструкції, розширення і технічного переоснащення діючих об'єктів;

безоплатного отримання;

внеску в статутний фонд.

Схема процесу заповнення первинних документів обліку основнихзасобів наведено в додатку 9.

При надходження основних засобів на. ВАТ „Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» комісія приймає їх та складає акт прийому-передачі і (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма ОЗ-І), який застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку введення їх в експлуатацію.

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, якапризначається розпорядженням (наказом керівника підприємства. Актскладається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. На основі актувідкривається інвентарна карточка обліку основних засобів (ф.№03-6,).

Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, якийзберігається за цим об'єктом протягом усього періоду його експлуатації наданому підприємстві. Він проставляється в усіх документах, що оформлюють наявність і рух об'єкту, акті прийому-передачі основних засобів, акті на списанняосновних засобів (ф-ма 03-3.).

Акт є єдиним первинним документом, в якому вказується склад комісії, докладна характеристика об'єкта, джерело придбання, рік споруди, рік випускузаводом, дата введення в експлуатацію, стисла технічна документація. Вказується також, хто прийняв необхідні відомості для нарахування зносу. У випадку, колипідприємство купує основні засоби, які вже були в експлуатації, в акті приймання-передачі вказують суму зносу. Акт затверджується керівником підприємства іпередається і бухгалтерію. Заповнення інвентарних карток здійснюється на основі первинних документів на надходження, переміщення, вибуття основних засобів. Опереграмаінвентарного опису наведено в додатку 12.

Заповнені інвентарні картки реєструються в описах (форма 03-7,), яківедуться бухгалтерією (в одному екземплярі) по класифікаційних групах об'єктівосновних засобів.

Облік основних засобів по місцю їх знаходження здійснюється вінвентарному списку (форма 03-9,) в розрізі осіб, відповідальних за їх збереження.

Якщо в ході переміщення основних засобів виконується розбирання фундаменті якоїсь частини об'єкта, то це оформлюється актом по формі 03-3.

Приймання закінчених робіт по добудові та доустаткуванню об'єкта впорядку капіталовкладень і збільшуючи його балансову вартість, оформлюєтьсяжтом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованихоб'єктів (форма 03-2).

При безоплатній передачі основних засобів іншому підприємству, продажу іншим організаціям на кожний інвентарний об'єкт складається акт по формі03-1. Відпуск об'єкта основних засобів в порядку реалізації оформлюється товарно-транспортною накладною (рахунком-фактурою), в якій вбухгалтерії вказують первісну та відновлювану вартість об'єкта, нарахований знос, відпускну ціну, ПДВ та інше.

Для списання основних засобів створюється комісія. На пред'явлений об'єкткомісія складає Акт на списання основних засобів (форма 03-3), а при списанні вантажного або легкового автомобіля, причепа або напівпричепа - Акт насписання автотранспортних засобів (форма 03-4). В акті вказується: найменуванняоб'єкта, дата введення в експлуатацію, місце експлуатації, первісна вартість, суманарахованого зносу, обгрунтування необхідності списання з балансу.І Також в акті визначаються затрати по ліквідації об'єктів і вартістьматеріалів, котрі повинні бути оприбутковані після завершення операції. В актіробиться розрахунок результатів від ліквідації.

Акт на списання складається в двох примірниках. Перший примірник - вбухгалтерію, другий - матеріально відповідальній особі.

Для отримання аналітичних даних про наявність і рух основних засобів по їхкласифікаційним ознакам в бухгалтерії по підсумку за звітний місяць вінвентарних картках (книгах) заповнюється «Картка обліку руху основнихзасобів» по формі 03-8. ці картки ведуться по кожній галузевій групі і ознакамвикористання основних засобів.

Необхідно звернути увагу на то, що з моменту затвердження пакету первинних документів з обліку основних засобів відбулися значні зміни в організації бухгалтерського обліку основних засобів в часності типових форм первинних документів, які не відображають всі показники, що передбачені вП(с)Б07.

Отже, необхідно ввести додаткові показники до окремих первинних документів та регістрів аналітичного обліку основних засобів, а саме: строк корисного використання основних засобів; справедлива вартість; дата та сума дооцінки або уцінки об"єктів; метод нарахування амортизації; ліквідаційна вартість;сума ПДВ, сплачена у зв"язку із надходженням об"єкта.І

Для розрахунку амортизації створити нову форму документу, графи якої будуть відповідати необхідним вимогам при розрахунку амортизації податковим методом (на сьогодні існуючі форми розрахунку амортизації не відповідаютьумовам методів амортизації).

В умовах ВАТ „ІнГЗК" запропоновано наступний вид розрахункуамортизації податковим методом по об"єктам.

Для зведеного обліку груп основних засобів запропоновано зведенийдокумент з амортизаційних розрахунків.

Таким чином, слід зазначити, що новий порядок бухгалтерського облікуосновних засобів, передбачений Л(с)ЕО 7, застосовується вже понад шести років,але за цей час типові форми первинного обліку основних засобів не були приведені у відповідність із ним, тому необхідно удосконалити форми первинного обліку основних засобів. Об'єкти основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю. Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротнихактивів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів,(сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротнихактивів.

Розрахунок №

Податкової амортизації основних засобів групи

Заквартал 200року

Діюча у звітному кварталі норма амортизації

Визначення первісної вартості об'єкта основних засобів (одиниціобліку) залежить від способу їх надходження на підприємство: придбання або створення, безоплатне отримання, внески до статутного фонду, обмін на подібні або неподібні активи.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з такихвитрат:

суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються взв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

Розрахунок №Податкової амортизації основних засобівЗаквартал 200року суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основнихзасобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів достану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Не включаються до первісної вартості основних засобів витрати на сплату відсотків за користування кредитом (якщо основні засоби повністю або частково були придбані (створені) за рахунок позикового капіталу). Такі витрати на сплату відсотків відносяться на витрати того періоду, протягом якого вони сплачувалися.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання, за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно досправедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

Згідно із П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» справедлива вартість активу-це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання врезультаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Удодатку до П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» наведене визначеннясправедливої вартості окремих видів основних засобів:

Звичайно справедлива вартість встановлюється при проведенні оціночної експертизи професійними оцінювачами (таблиця 3).

Таблиця 3 - Визначення справедливої вартості основних засобів

Види основних засобів	Визначення справедливої вартості
Земля та будівлі	Ринкова вартість.
Машини та устаткування	Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість - відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.
Інші основні засоби	Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Первісна вартість основних засобів, створюваних господарським способом, визначається як сума витрат, безпосередньо пов'язаних із їх виготовленням. Якщо первісна вартість виготовлених власними силами основних засобів перевищує їхсправедливу вартість, підприємство здійснює їх переоцінку відповідно до вимогП(С)БО 7 «Основні засоби».

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату їх отримання. Додатково понесені при цьомувитрати на транспортування і підготовку об'єкта основних засобів до експлуатаціїтакож включаються в його первісну вартість.

Якщо об'єкт основних засобів надходить на підприємство у вигляді внескудо статутного капіталу, то первісна вартість об'єкта основних засобів на моментприйняття на баланс дорівнює його справедливій вартості погодженій з засновниками (учасниками). Додатково понесені при цьому витрати на транспортування та підготовку об'єкта основних засобів до експлуатації такожвключаються в його первісну вартість.

Основні засоби можуть надходити на підприємство також у результаті обмінної (бартерної) операції або обміну з частковою оплатою коштами.

Відповідно до П(С)БО 7 у цих випадках оцінка основних засобів залежить від того, обмін якими об'єктами мав місце: подібними або неподібними. Подібніоб'єкти - об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість. Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого вобмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість об'єкта перевищує його справедливу вартість, о первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін наподібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різницідо витрат звітного періоду. При обміні подібними активами дохід не визнається.

Якщо справедлива вартість об'єктів основних засобів, що обмінюються,відрізняється і виникає необхідність у грошовій доплаті, то такі об'єкти вважаються неподібними і відповідно до цього відображаються в обліку. Первіснавартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основнихзасобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, щобула передана (отримана) під час обміну.

Однак у будь-якому випадку первісна вартість отриманого об'єкта не можеперевищувати його справедливої вартості. Основні засоби також можуть надходити на підприємство в результаті бартерного обміну не тільки на основні засоби, але і на всі інші активи (запаси, цінні папери). Первісна вартість основних засобів, отриманих у результаті такого обміну, дорівнює справедливій вартості переданих активів, відкоригованих на суму грошових доплат (відшкодувала),якщо такі мали місце.

Зміна первісної вартості основних засобів допускається тільки у разі переоцінки, добудови, доустаткування, реконструкції, капітального ремонту тачасткової ліквідації відповідних об'єктів.

У первісну вартість придбаних основних фондів (або у зв'язку з їхспорудженням), які підлягають амортизації, не включаються суми податку надодану вартість, сплачені підприємством - платником податку у звітному періоді,незалежно віл терміну введення їх в експлуатацію. Суми податку на доданувартість, сплачені (нараховані) при придбанні (спорудженні) основних фондів, якіпідлягають амортизації, йдуть на збільшення їх вартості і в податковий кредит невключаються, у випадку, якщо ці основні засоби використовуються для здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг), звільнених від оподаткування або якіне є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

У випадку здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується па суму вартості їх придбання зурахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, увипадку, якщо платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

В процесі експлуатації основні засоби втрачають початкові властивості, тобто фізично і морально зношуються. Відповідно, їх фактична вартість по мірі зносу зменшується на його величину. Залишкова вартість являє собою різницю між початковою вартістю та нарахованою сумою зносу.

Під відновленою вартістю основних засобів розуміється вартість їх відтворення (будівництво або придбання) в сучасних умовах. Для визначення відновлювальної вартості за постановою уряду первісна вартість уточнюється шляхом переоцінки.

У випадку значного відхилення (збільшення або зменшення) залишкової вартості об'єкта основних засобів від його справедливої вартості (більш ніж 10%), підприємство здійснює переоцінку об'єкта основних засобів на дату балансу.

При переоцінці об'єкта основних засобів на ту ж дату провадиться переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить даний об'єкт.

Відповідно до П(С)БО 7 сума до оцінки залишкової вартості об'єктаосновних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - доскладу витрат звітного періоду в тому випадку, якщо до цього до оцінка непроводилась.

В поточному обліку основні засоби відображаються за первісною вартістю,а переоцінені - за відновлюваною. В балансі основні засоби показуються зазалишковою (балансовою) вартістю. Довідково, без включення в підсумокбалансу, вказується первісна вартість і знос основних засобів.

У процесі експлуатації основних засобів підприємство несе витрати, пов'язані з:

ремонтом основних засобів;

технічним обслуговуванням;

модернізацією;

реконструкцією;

іншими заходами щодо підтримки основних засобів у робочому стані.

Відображення подальших витрат, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням основних засобів в бухгалтерському обліку, відповідно доП(С)БО 7 залежить тільки від того, як вони впливають на майбутні економічнівигоди, очікувані від використання об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта основних засобів вробочому стані та одержання первісно очікуваних майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат того періоду, коли вони були понесені. До таких витрат відносяться витрати на ремонт і обслуговування основних засобів. В обліку вони відображаються наступним чином: Дт 23«Виробництво» або рахунки 9 класу «Витрати діяльності» в залежності від функціонального призначення основних засобів; Кт 63 «Розрахунки зпостачальниками та підрядниками», 65 «Розрахунки по страхуванню», 66«розрахунки по оплаті праці», 20 «Виробничі засоби» або рахунки 8 класу«Витрати за елементами» (для підприємств, що його використовують) та інші.

Витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта основних засобів (модернізація,модифікація, побудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять дозбільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від їхнього використання, включаються до первісної вартості об'єкта.

Збільшення первісно очікуваних економічних вигод може бути досягнутодвома шляхами:

-збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничоїпотужності об'єкта;

-зменшення витрат, пов'язаних з використанням об'єкту основних засобів.Прикладом витрат, що включаються до первісної вартості об'єкта, є:реконструкція об'єкта основних засобів, після якої відбувається збільшення

виробничої потужності або скорочення матеріальних витрат на виробництво, абозбільшення терміну його корисного використання і т. п.4

модифікація об'єкта основних засобів з метою продовження строку йогокорисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

заміна окремих частин верстата для підвищення якості продукції, якавиробляється;

впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дало змогузменшити первісно оцінені виробничі витрати.

2.3 Організація обліку основних засобів

В процесі використання основні засоби потребують постійного технічного обслуговування і своєчасного ремонту. Економічна категорія «поліпшення основних засобів» виникла у зв'язку з прийняттям Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами тадоповненнями.

Для цілей податкового обліку на підприємстві будь-які види ремонтів (поточний, капітальний), реконструкції, модернізації, технічного переозброєння об'єктів основних засобів трактуються як їх поліпшення (рисунок 2).

Рис. 2 - Затрати на поліпшення основних засобів

При здійсненні підприємством витрат, пов'язаних з поліпшенням основнихфондів, згідно з п. 8.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відноситься сума, яка не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, щоперевищують зазначену суму, підприємство відносить на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об'єкта основних фондів І) і амортизує за нормами, передбаченими для відповідної групи основних фондів.

З 1 липня 2000 р. (з дати набрання чинності П(С)БО 7 «Основні засоби»)змінився підхід до відображення операцій з проведення ремонту і модернізації основних фондів в бухгалтерському обліку. Згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби»витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта основних засобів, що спричинюєзбільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від його використання, відносяться на збільшення первісної вартості такого об'єкту. У тому випадку, якщо заходи щодо поліпшення об'єкта основних засобів спрямовані на підтримання його в робочому стані та одержання в майбутньому первісних економічних вигод, що очікувались від цього об'єкта на початку використання, та понесені витрати включаються до складу витрат звітного періоду. До такихзаходів належать усі види ремонтів основних засобів (поточний, капітальний),технічне обслуговування. Схема розподілу витрат на ремонт основних засобіввідповідно до вимог ЩС0БО 7 «Основні засоби» показана на рис. 3.

На підприємстві роботи, спрямовані на підтримані об'єктів основних засобів усправному стані, можуть виконуватися підрядним і господарським способом. Підрядний спосіб полягає в тому, що для ремонтних робіт залучаються спеціалізовані ремонтні організації. Господарський спосіб передбачає здійснення ремонтних робіт за допомогою коштів структурних підрозділів підприємства. При виконанні робіт підрядним способом, витрати на проведення ремонту в бухгалтерському обліку відображається записами з кредиту рахунка 63((Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 685 «Розрахунки з іншимикредиторами» до дебету рахунку 91 «Загально виробничі витрати», 92«Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційноїдіяльності». Підставою для здійснення цих записів є акт здавання-приймання виконаних підрядних робіт.

Рис. 3 - Розподіл витрат на ремонт основних засобів відповідно до П(С)БО 7

Станцією технічного обслуговування підприємству виконано ремонт автомобіля, вартість якого складає 1800 грн. (у т. ч. ПДВ - 300 грн.). Автомобільвикористовується на підприємстві для збуту продукції.

Після проведення ремонту автомобіля на підприємстві оформлено актприймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованихоб'єктів типової форми 03-2, затвердженої наказом Міністерства статистикиУкраїни від 29.12.95 р № 352. акт, підписаний працівником структурного підрозділу товариства, уповноваженим на приймання основного засобу і представником підрядної організації, яка здійснювала ремонт, здається до бухгалтерії підприємства. Акт підписується головним бухгалтером підприємства і затверджується керівником підприємства. У технічному паспорті автомобілятакож внесені необхідні зміни до характеристики, пов'язані з ремонтом. При виконанні ремонтних робіт підрядним способом акт складається в двох примірниках. Другий примірник передається підприємству, що виконувало ремонтоб'єкта основних засобів, (49)

Крім того, відомості про проведення роботи з ремонту автомобіля відображені в інвентарній картці основних засобів (форма ОЗ-б) на підставі акта форми 03-2.

На підприємстві при виконанні робіт господарським способом витрати, пов'язані з проведенням ремонту, формуються з вартості витрачених матеріалів, запасних частин, нарахованої заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи.

Вартість матеріалів, запасних частин, придбаних для виконання ремонтнихробіт, в бухгалтерському обліку відображається на рахунках 201 «Сировина іматеріали», 205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Іншіматеріали». У міру передачі таких матеріалів, запасних частин для виконанняремонтних робіт їх вартість списується з кредиту відповідних рахунків обліку запасів до дебету рахунків 91 «Загально виробничі витрати», 92 «Адміністративнівитрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності» залежновід того, для яких цілей використовується на підприємстві об'єкт основнихжобів, що ремонтується. Відпуск матеріалів зі складу підприємства для виконання ремонтних робіт оформлюється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) типової форми № М-11, затвердженою наказомМіністерства статистики України від 21.06.93 р. № 193.

В аналітичному обліку підприємства при проведенні ремонту обладнання оформлено акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих імодернізованих об'єктів типової форми 03-2 в одному примірнику. Крім того,відомості про проведені робти з ремонту обладнання відображені в інвентарній картці обліку основних засобів форми 03-6 на підставі акта форми 03-2.

Так як в бухгалтерському обліку підприємства згідно з П(С)БО 7 «Основнізасоби» витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта основних засобів, які спричинюють збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта, відносяться на збільшення первісної вартості об'єкта основних засобів, для відображення цих витрат передбачено рахунок 15«Капітальні інвестиції», субрахунок «Придбання (виготовлення) основнихзасобів».

Отже, методика обліку ремонту основних засобів на досліджуваному підприємстві відповідає нормативним документам, які регламентують питанняобліку ремонту основних засобів в Україні.

За час експлуатації основні засоби поступово втрачають свої споживчі тафізичні властивості і стають непидатними для використання. Матеріальне зношування основних засобів носить назву фізичного зносу. Поряд з ним існує і моральний знос.

Розрізняють дві форми морального зносу. Перша виражається у втратіємності засобів праці внаслідок підвищення їх продуктивності. Друга форма морального зносу обумовлюється розповсюдженням більш досконалих і продуктивних машин і механізмів, що призводить до втрати вартості меншеекономічних засобів праці. їх доцільно замінювати новими, якщо економія коштів від такої заміни перевищує суму витрат від морального зносу, або в протилежному випадку уповільнюється зростання продуктивності праці і ефективностівиробництва.

Але вартість основних засобів не втрачається безслідно, а переноситься у вигляді відрахувань на продукт, який виробляється, на виконані роботи абопослуги, складаючи частину їх вартості. Таким чином, за період експлуатації об'єкту його вартість повинна бути повністю перенесена на знову створений продукт. Ці відрахування кожного року є поступовим погашенням вартості основних засобів, які зносилися, і називаються амортизаційними відрахуваннями або амортизацією. Під терміном «амортизація» основних засобів мається на увазів податковому обліку поступове віднесення затрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку підприємства в межахнорм амортизаційних відрахувань.

Нарахування амортизації починається з місяця наступного за місяцем, в якому основні засоби визнані активом, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єктів основних засобів з підприємства. На період переведення основних засобів на консервацію, а також реконструкції і модернізації нарахування амортизації призупиняється.

За методом зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках)обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість:

За методом прискореного зменшення залишкової вартості сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об'єкту.

Розрахунок амортизації здійснюється у розробник таблицях ф. 03-14«Розрахунок амортизації основних засобів» (для промислових підприємств,додаток 17), ф. 03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних організацій), ф. 03-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту».

Сума нарахованої амортизації по основних засобах включається у витратитих ділянок виробництва (обігу), де знаходяться в експлуатації основні засоби, і в бухгалтерському обліку відображається записом по кредиту рахунка 131 «Знососновних засобів» у. кореспонденції з дебетом рахунків:

23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» (на суму нарахованоїамортизації об'єктів виробничого призначення);

92«Адміністративні витрати» (на суму амортизації об'єктівзагальногосподарського призначення);

93«Витрати за збут» (на суму амортизації об'єктів, які використовуються впідрозділах, зайнятих збутом продукції);

949 «Інші витрати операційної діяльності» (на суму амортизації об'єктівжитлово-комунального і соціально-культурного призначення) та ін.

Рахунок 13 (субрахунок 131) відноситься до пасивних рахунків. Нарахування зносу робиться по кредиту рахунку у кореспонденції з рахунками обліку витрат на господарську діяльність.

Щомісяця амортизаційні нарахування за обраним методом відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, для чого призначений пасивний рахунок 13.

На підприємстві нарахування амортизації основних засобів здійснюється увідповідності із статтею 8 Закону України «Про оподаткування прибуткупідприємств».

Нарахування амортизації для всіх видів основних засобів ват „ІнГЗК" в регістрах бухгалтерського обліку відображає записами наведеними в таблиці 4.

Таблиця 4 - Нарахування амортизації по основним засобам

Дебет	Кредит	Зміст господарської операції
23 «Виробницт-	13 «Знос	Нараховано знос по необоротних
во»	необоротних	активах, які безпосередньо беруть
	активів»	участь в основній діяльностіпідприємства
39 «Витрати	13 «Знос	Нараховано знос по необоротних
майбутніх	необоротних	активах, котрі беруть участь у
періодів»	активів»	проведенні робіт, витрати на яківідносяться на витрати майбутніхперіодів
423 «Дооцінка	13 «Знос	Відображено до оцінку накопиченої
активів»	необоротнихактивів»	амортизації
91 «Загально	13 «Знос	Нараховано знос по необоротних
виробничі	необоротних	активах загально виробничого
витрати»	активів»	призначення
92	13 «Знос	Нараховано знос по необоротних
«Адміністративні	необоротних	активах загальногосподарського
витрати»	активів»	призначення
93 «Витрати на	13 «Знос	Нараховано знос по необоротних
збут»	необоротнихактивів»	активах
949 «Інші витрати	13 «Знос	Нараховано знос по необоротних
операційної	необоротних	активах, які не беруть участі в
діяльності»	активів»	основній діяльності підприємства

Аналітичний облік основних засобів відображує технічну і економічну характеристики об'єкту, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінку (індексацію) за відновлювальною вартістю, а також норму амортизаційнихвідрахувань (норму зносу). У аналітичному обліку відображують усі зміни, щосталися під час експлуатації основних засобів. Аналітичні рахунки групуються по місцям, де знаходяться основні засоби, по матеріально відповідальним особам, по нормам та напрямам нарахування амортизації, по групам та підгрупам для спадання звітності.

Основою для бухгалтерських записів по обліку руху та залишків основних засобів, а також операцій, пов'язаних з їх поточною експлуатацією, служать їх первинні документи.

Аналітичний облік основних засобів на ВАТ „ ІнГЗК" ведеться по кожному інвентарному об'єкту за допомогою інвентарних карток обліку основних засобів - загальних для будівель і споруд, а також для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентарю. Інвентарна картка містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією.

Для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, зносу необоротних активів використовуються регістри синтетичного та аналітичного обліку:

журнал-ордер № 4 при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку;

відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційнихвідрахувань, форма №В-1.

Наказом МФУ затверджено Методичні рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку. Для обліку операцій з основними засобами ці Методичні рекомендації передбачають застосування такого регістру бухгалтерського обліку, як журнал 4. (25)

Аналітичний облік основних засобів, інших необоротних активів та зносу цих необоротних активів ведеться за кожним об'єктом окремо з розподілом на власні та отримані на умовах фінансової оренди, виробничі та невиробничі об'єкти необоротних активів в картках обліку відповідних необоротних активів

На підприємстві при виконанні робіт господарським способом витрати, пов'язані з проведенням ремонту, формуються з вартості витрачених матеріалів, власних частин, нарахованої заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи.

Вартість матеріалів, запасних частин, придбаних для виконання ремонтних робіт, в бухгалтерському обліку відображається на рахунках 201 «Сировина і матеріали», 205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали». У міру передачі таких матеріалів, запасних частин для виконання ремонтних робіт їх вартість списується з кредиту відповідних рахунків обліку запасів до дебету рахунків 91 «Загально виробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності» залежно від того, для яких цілей використовується на підприємстві об'єкт основних засобів, що ремонтується.

Інвентаризація будівель, споруд та іншої нерухомості із складу основнихзасобів може проводитись 1 раз на 3 роки, а бібліотечних фондів - 1 раз на 5 років.

На підприємстві інвентаризація проводилась перед складанням річної фінансової звітності. Для здійснення інвентаризації утворюється інвентаризаційна комісія, до складу якої обов'язково повинні входити керівник і головний бухгалтер підприємства. Комісія обов'язково проводить огляд об'єктів в натурі і заносить до інвентаризаційного опису повне їх найменування, призначення та інвентаризаційні номери. В інвентаризаційних описах забороняється залишати незаповнені рядки. (26)

Якщо об єкт підлягав відновленню, реконструкції, розширенню абоюреоснащенню і внаслідок цього змінилось основне його призначення, вінкоситься до інвентаризаційного опису під найменуванням, яке відповідає йогоновому призначенню.

У випадку встановлення фактів, коли виконані роботи капітальногохарактеру або часткова ліквідація будівель і споруд не відображені вбухгалтерському обліку підприємства, визначається сума підвищення або зниження первісної вартості об'єктів. Основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, включаються до окремого інвентаризаційного опису.