Основні хвороби винограду в умовах Криму, прогноз їх розвитку та система захисту

Поширення і шкідливість в умовах Криму основних хвороб винограду: мілдью і оїдіум. Сезонні прогнози розвитку патогенів цих захворювань. Ефективність, економічні показники та екотоксикологічний ризик нових фунгіцидів у захисті при різних типах епіфітотій.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 17.07.2015
Размер файла 86,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Осінній спалах мілдью, що заподіював шкоду в основному листовому апарату, спостерігали в 2002 і 2003 роках і ефективність захисних заходів була низькою бо в кінці серпня вже не можна застосовувати фунгіциди - через обмежування термінів очікування, а термін захисної дії застосованих протягом вегетації фунгіцидів закінчився. Тому у вересні ефективність захисних заходів у захисті листового апарату становила 75,4 і 62,6% відповідно за ці роки досліджень (табл. 8).

У 2006 і 2007 роках при пізній епіфітотії мілдью ефективність захисних заходів була дуже високою - 98,8-100 % у захисті листового апарату і 92,6-100 % у захисті грон. У 2008 році ефективність захисних заходів займала середнє положення між вже описаними випадками: ефективність захисту листків - 82,5 %, ефективність захисту грон - 76,2 %.

При ранніх епіфітотіях мілдью ефективність захисних заходів залежала від того, в який час складалися несприятливі умови для хвороби, що вже розвивається. Так, у 2001 і 2005 роках сприятливі умови для розвитку мілдью склалися на початку липня, а вже в третій декаді липня середньо добові температури були вище критичної, які пригнічували розвиток хвороби (табл. 8).

Проаналізувавши ефективність захисних заходів у різних господарствах при різному перебігу епіфітотій мілдью, ми побачили ту ж тенденцію, що і у випадку з оїдіумом, тобто різну ефективність при двох різних типах розвитку хвороби. Найменша ефективність захисних заходів при ранній, тривалій епіфітотії. Стримувати розвиток мілдью при ранній епіфітотії складніше, ніж розвиток оїдіуму за таких же умов. У цієї хвороби більший початковий інкубаційний період, необхідні додаткові погодні умови (волога) для прояву і потім йде дуже швидкий розвиток і розповсюдження в геометричній прогресії. В цілому встановлено, що ефективність захисних заходів при ранньому розвитку мілдью становить від 62 до 76 %, при розвитку хвороби за типом пізньої епіфітотії і можливості застосування засобів захисту по регламентами ефективність захисних заходів завжди вище 80 %.

Щоб підтвердити висновки зі своїх спостережень ми спробували знайти дані з розвитку основних хвороб винограду і ефективності захисних заходів щодо інших регіонів виноградарства в літературних джерелах, але даних таких дуже мало і вони незіставні. У зв'язку з цим були проаналізовані дані щодо ефективності захисних заходів за 80-90-ті роки минулого століття - за звітами відділу захисту рослин ІВіВ «Магарач». Аналіз ефективності захисних заходів 80-90-х років минулого сторіччя дозволяє зробити висновок про те, що при пізньому розвитку мілдью (1987, 1988, 1989 і 1996 рр.) ефективність захисту була високою - понад 80 % у захисті листового апарату і більш 95,0 % у захисті грон. Цим можливо констатувати підтвердження гіпотези, що при розвитку мілдью за типом ранньої епіфітотії показник «розвиток хвороби» вищий, а ефективність захисту нижча, ніж при пізній епіфітотії.

Таким чином, встановлено, що в передгірному Криму і на Південному березі Криму при розвитку оїдіуму за типом пізньої епіфітотії ефективність захисних заходів при обробках хімічними препаратами висока - понад 90 %. При другому типі розвитку оїдіуму (рання епіфітотія) ефективність захисних заходів знаходиться на рівні 75 %.

Високої ефективності хімічного захисту винограду проти мілдью - 95-100 % - можна досягти при пізній епіфітотії, якщо в цей час ще можна застосовувати фунгіциди. Ефективність захисних заходів проти мілдью при розвитку захворювання за типом ранньої епіфітотії також не перевищує 75 %.

Застосування біофунгіцидів і ефективність захисних заходів при різних типах епіфітотій мілдью і оїдіуму. У виноградарстві останні 20-30 років практично не використовують біофунгіциди, перш за все у зв'язку з їх низькою ефективністю, особливо при епіфітотійному розвитку хвороб.

Технічну ефективність біофунгіцидів в захисті винограду від основних хвороб - мілдью і оїдіуму - вивчали на прикладі біопрепаратів - Мікосан В та Ізар, при цьому ці біологічні фунгіциди застосовували протягом всієї вегетації.

У 2004 році в двох регіонах Криму - передгірному Криму і на Південному березі почали випробування нового вітчизняного біологічного фунгіциду Мікосан В у захисті від оїдіуму на винограді. На першому етапі, в 2004 році вивчали можливість застосування біопрепарату Мікосан В з інтервалом у місяць. Потім застосовували його через 2 тижні, як фунгіцид, по рекомендаціях науково-виробничої фірми «Мікотон-аглікон», м. Київ. З 2005 року дію препарату розширили і вивчали відносно захисту від мілдью. Для порівняння брали два варіанти: контроль (без обробок проти оїдіуму і мілдью) і еталонний варіант, на якому застосовували дозволені препарати для боротьби з цими хворобами. Біофунгіцид Ізар, к.е. (полігексаметиленгуанідин) для випробувань надало ТОВ ПКП «Кримагромед», цей фунгіцид зареєстровано у Білорусі як біопрепарат .

Випробування проводили протягом декількох років у двох регіонах Криму при різному перебігу епіфітотії хвороб. Застосовували їх так само, як і фунгіциди на виробничому еталоні, від 4 до 7 разів за вегетацію.

У роки проведення досліджень мілдью розвивалось за другим типом, тобто були ранні епіфітотії хвороби. У результаті встановлене таке: при ранній епіфітотії мілдью і однакових темпах розвитку хвороби на гронах і листках ефективність захисних заходів при застосуванні біопрепаратів однакова і становить 62,0-62,5 і 52,7-71,6 % на кінець вегетації, тобто ефективність захисту біопрепаратами в цьому випадку набагато нижча чим ефективність фунгіцидів.

При розвитку оїдіуму по різних типах ми спостерігаємо аналогічну картину, як і у випадку з мілдью. Ефективність захисних заходів при першому типі розвитку оїдіуму (пізня епіфітотія) становить понад 80 %, що відповідає ефективності при обробці фунгіцидами. У другому типі розвитку (рання епіфітотія) - ефективність захисних заходів біопрепаратами знаходиться на рівні 50-70 %, що набагато нижче за ефективність фунгіцидів за аналогічних умов (табл. 9).

Проаналізувавши технічну ефективність біопрепаратів у захисті від основних хвороб винограду при різному типу епіфітотій, пришли до таких висновків: при захисті винограду біопрепаратами впродовж всього сезону вегетації як у захисті від оїдіуму, так і в захисті від мілдью, ефективність захисних заходів у цілому для листків і грон винограду (80-95 %) висока лише при першому типі розвитку, коли хвороба розвивається в слабкому і середньому ступені при пізній епіфітотії. При ранній епіфітотії оїдіуму, при розвитку його в сильному ступені, біофунгіциди захищають виноград менш ефективно - не вище 70 %. Показники ефективності нижчі, ніж при використанні хімічних препаратів, що стримує застосування біологічних засобів захисту на винограді, обробки хімічними препаратами надійніше і ефективне.

Урожайність винограду залежно від ефективності захисних заходів. Проаналізувавши різні характери перебігу хвороб і ефективність захисту виноградників фунгіцидами і біопрепаратами при різних типах епіфітотій, ми перейшли до виявлення закономірностей у втраті врожаю. Встановлено, що втрати урожаю при різних типах епіфітотій безпосередньо залежать від ефективності захисту, якщо рівень захисних заходів вище 95 %, втрати урожаю не є економічно значущими. Надбавку в урожаї розраховували щодо контрольного варіанта (без захисту від хвороб). У роки сильних епіфітотій середню масу грон на еталонному варіанті порівнювали з ампелографічними характеристиками сорту для обліку втрат на даному варіанті (Суятінов А.І., 1977), розраховуючи відсоток втрат по масі грони, якщо вона була нижча за ампелографічну характеристику цього показника сорту винограду, від цієї величини розраховували втрати у разі недостатньої ефективності захисних заходів.

Оцінку втрат урожаю винограду від оїдіуму при різних типах епіфітотій проводили на декількох сортах винограду в двох регіонах Криму (Передгірний Крим і Південний берег Криму) при різному типу захворювання. Наприклад: на Південному березі Криму в 2003 році оїдіум розвивався в слабкому ступені, в 2007 році - в середньому, а 2004 і 2006 роках - в сильному ступені. У результаті встановлено, що при першому типі розвитку оїдіуму - пізній епіфітотії (і слабкому розвитку захворювання) - висока ефективність захисних заходив (94,7-97,9 %) при застосуванні хімічних препаратів і не спостерігали втрат урожаю (табл. 10). В цьому випадку ефективність захисту листків та грон винограду в середньому за роки досліджень при застосуванні біопрепаратів у період збирання урожаю була на рівні 88,2-85,2 %, тобто вище 85 % і втрати урожаю становили не більш 10 %. У ці роки втрати урожаю винограду на контрольному варіанті (без захисту від оїдіуму) досягали у середньому 18,7 %, при втратах цукру на рівні 9,5 %.

При розвитку оїдіуму за другим типом (рання епіфітотія, сильний розвиток) зафіксували середню ефективність системи захисту хімічними препаратами - в межах 81,8-79,3 % по листкам і гронам - втрати урожаю винограду в середньому становили 7 %, без втрат цукристості соку ягід. У разі ж застосування біопрепаратів (протягом всієї вегетації виноградної рослини) ефективність захисту була значно нижчою і на момент збору урожаю складала 68,4 % по листках і 60,8% по гронах втрати урожаю винограду в окремі роки досягали 41,0 % (у середньому 21,8 %). Достатньо великі були і втрати цукру - 5,9 %, хоча в цілому урожай був кондиційний, на відміну від контрольного варіанта (табл. 10).

Аналіз втрат урожаю від мілдью зроблений на підставі експериментальних даних, отриманих у передгірному Криму, оскільки тут в окремі роки втрати урожаю становили понад 60 % і рослини повністю втрачають весь листовий апарат (сильно уражене листя облітає). Встановлено, що при пізній епіфітотії мілдью втрат урожаю немає, навіть у разі середньої ефективності захисних заходів. Це відбувається тому, що ягоди винограду з моменту початку дозрівання стають несприйнятливими, не заражаються. При ранній епіфітотії мілдью ступінь захисних заходів при застосуванні хімічних фунгіцидів середні показники були в межах 75,2-81,1 %, втрати урожаю винограду при цьому досягали 7 %. Втрати урожаю також зафіксували при застосуванні біопрепаратів протягом всієї вегетації винограду. В цьому випадку, не зважаючи на те, що ефективність в захисті грон -73,1 %, була відмічена низька ефективність в захисті листового апарату - всього 46,1 %. Опадання листків і ослаблення процесу фотосинтезу хворого листка призвели до недобору урожаю у середньому на 32,9 %, цукру - в цьому випадку становили 6,1 % (табл. 10).

Всі закономірності у втратах в урожаї і якості продукції при різних типах епіфітотій оїдіуму і мілдью виявлені при однаковій потенційній продуктивності рослин винограду.

У результаті багаторічних досліджень встановлено, що в передгірному Криму і на Південному березі Криму при розвитку оїдіуму та мілдью за типом пізньої епіфітотії ефективність захисних заходів хімічними препаратами висока - понад 85 %. При другому типі розвитку цих хвороб (рання епіфітотія) ефективність захисних заходів знаходиться на рівні 75 %. При застосуванні біологічних препаратів протягом всієї вегетації винограду при розвитку за типом пізньої епіфітотії ефективність захисних заходів була вище 80 %, при другому типі розвитку (рання епіфітотія) - не більш 60 %, тобто значно нижча за хімічний захист і середні втрати урожаю у цьому випадку за роки досліджень були біля 30 %.

Розробка технології ефективного застосування біологічних засобів захисту на винограді для захисту від мілдью і оїдіуму

Теоретичні основи застосування біофунгіцидів на винограді в захисті від основних хвороб (мілдью, оїдіум). Експериментально доведено, що ефективність застосування біофунгіцидів на винограді в захисті від мілдью і оїдіуму у разі їх використання протягом всієї вегетації винограду досить низька, тому необхідна розробка технології високоефективного використання біофунгіцидів. У зв'язку з цим, розробили технологію використання біофунгіцидів у загальній системі захисту виноградних насаджень на прикладі вітчизняного біопрепарату Мікосан В. Оскільки ефективність захисту при застосуванні біофунгіцидів нижча, ніж при застосуванні хімічних препаратів, раціонально їх застосовувати у момент слабкого розвитку захворювання (на початку вегетації) або в кінці вегетації, коли фунгіциди не можна застосовувати для дотримання регламентів у термінах очікування. Біофунгіциди, за висунутою гіпотезою, раціонально застосовувати в двох перших або в двох останніх обприскуваннях, при слабкому і середньому розвитку захворювань винограду, у поєднанні із застосуванням фунгіцидів в моменти найсильнішого розвитку хвороб.

Ефективність раціональної технології застосування біофунгіцида Мікосан В у захисті винограду від основних хвороб. У 2006-2008 рр. вивчали ефективність застосування Мікосана В, при дворазовому обприскуванні за вегетацію виноградної рослини - в двох перших або двох останніх обприскуваннях у загальній системі захисту. В результаті трирічних досліджень у двох регіонах виноградарства Криму на нестійких сортах встановлено, що можна досягти високої ефективності захисних заходів, раціонально використовуючи біофунгіцид у загальній системі захисту при різних типах епіфітотій.

У разі пізньої епіфітотії оїдіуму при застосуванні Мікосана В у загальній системі захисту встановлено, що кращі показники ефективності по листках зафіксовані на варіанті при двох останніх обприскуваннях. Розвиток хвороби на дослідних варіантах не перевищував 2 %. Застосування Мікосана В при перших обробках мали трохи менші значення (88,9-91,7 %) при захисті листового апарату, але показники ефективності захисту грон були достатньо високі (98,4-100 %) протягом всього періоду вегетації винограду, в цьому випадку не встановлено суттєвої різниці між першими и останніми обробками Мікосаном В (рис. 5).

При ранній епіфітотії оїдіуму розвиток захворювання на листках і гронах у разі застосування Мікосана В як у двох перших, так і в двох останніх обприскуваннях був вищим, ніж при пізній епіфітотії, і коливався від 0 до 5,4 % на листках і від 0 до 13,3 % на гронах.

Аналіз середніх показників ефективності захисту винограду від оїдіуму при його ранньому прояві із застосуванням у загальній системі біофунгіциду Мікосан В свідчить, що найбільш раціонально у цьому разі його використовувати при останніх обробках (ефективність по гронам становить 80,1 %, що на рівні еталонного варіанта). При застосуванні Мікосана В у двох перших обробках технічна ефективність по гронам становила на кінець вегетації 58,5-57,4 %, що пояснюється не великим ступенем захисту біофунгіцидів при епіфітотійному розвитку хвороби. Захист листового апарату протягом усього сезону вегетації у цілому дав гарні показники від 84,8 до 91,9 % (рис. 6).

У цьому разі біологічні препарати найбільш оптимально застосовувати при останніх обробках, що поліпшить екотоксикологічні параметри системи у цілому і не вплине на якість продукту.

Розвиток другої не менш шкодочинної хвороби - мілдью - за другим типом епіфітотії відбувається не більш двох разів у десять років. Визначення місця біофунгіцидів у загальній системи і їх ефективності розглядали в останні роки досліджень, які відрізнялися екстремальними погодними умовами: 2006 рік - сильними морозами взимку було ушкоджено багато виноградників Криму та півдня України, 2007 рік - сильна засуха, 2008 рік - виноградні рослини виходили зі стресу попередніх років. Середні показники за 2006-2008 рр. з ефективності застосування Мікосана В у захисті від мілдью в двох перших і двох останніх обприскуваннях свідчать, що при такому рівні розвитку хвороби не встановлена різниця між варіантами (рис. 7).

Епіфітотії мілдью дуже складно стримувати на економічно невідчутному рівні, навіть хорошими фунгіцидами, без правильного обчислення і дотримання термінів обприскування при хорошій якості обробок, тому в цьому випадку (як і у випадку з оїдіумом) необхідний чіткий прогноз розвитку захворювання.

Високоефективний захист рослин від мілдью і оїдіуму при застосуванні біофунгіциду Мікосан В у системі, при двох перших або двох останніх обприскуваннях, дозволив отримати високий кондиційний урожай винограду на рівні застосування хімічних препаратів в еталонному варіанті, всі відхилення були в межах помилки досліду при 95 %-му рівні вірогідності.

Раціональна технологія застосування біофунгіциду Мікосан В у захисті виноградних насаджень від основних хвороб. Розроблений біометеорологічний прогноз, заснований на встановленні термінів зараження рослин і тривалості прихованих періодів розвитку захворювання залежно від метеорологічних чинників, дозволив розробити систему контролю розвитку мілдью і оїдіуму, що включає встановлення оптимальних термінів проведення захисних заходів і обґрунтування тактики застосування хімічних і біологічних препаратів на виноградних насадженнях (рис. 8, 9).

На Південному березі Криму річна сума ефективних температур набагато вища (4100 оС), ніж в інших районах виноградарства України, тому обробки на виноградниках тут починають значно раніше, через більш ранню вегетацію винограду і відповідно ранній прояв і велику агресивність оїдіуму. Кількість обприскувань на винограді, за вегетацію, в передгірному Криму - 5-6, на Південному березі Криму - 7-8.

У передгірному регіоні Криму річна сума ефективних температур максимально досягає 3600 оС і умови для розвитку основних хвороб складаються пізніше, тому перші тури обробок починають з фаз розвитку виноградної рослини до цвітіння і після цвітіння. У цей період на виноградниках розвиток захворювань або ще не виявляється, або знаходиться в слабкому і середньому ступені

Основні закономірності у захисті винограду від мілдью і оїдіуму, встановлені нами на прикладі біофунгіциду Мікосан В, будуть застосовні і для інших ефективних біофунгіцидів.

Розрахунок економічних показників різних елементів вдосконаленої системи захисту винограду від основних хвороб і рівня агроекотоксикологічного ризику

Застосовуваних систем захисту

Впровадження вдосконаленої системи захисту виноградних насаджень з використанням прогнозу розвитку хвороб і застосуванням малотоксичних фунгіцидів, у т.ч. біологічних, проведено в наступних господарствах: ТОВ «Качинський +» (2006-2007 рр.) на загальній площі 2468 га, ТОВ «Агрофірма «Лиманський» (2006-2008 рр.) на загальній площі 1757,6 га, ЗАСТ АФ «Чорноморець» (2007-2009 р.) на площі 99 га, що дозволило науково обґрунтовано відмінити по 1-2 тури обприскувань за вегетацію винограду.

Розрахунково-кореляційний аналіз показників виробництва винограду наведено на прикладі ТОВ «Агрофірма «Лиманський» за 2006-2008 рр. - до і після впровадження науково-технічної розробки з прогнозування і проведених оптимальних захисних заходах - показав високу економічну ефективність своєчасно проведених обприскувань. За рахунок зниження витрат на проведення додаткових хімічних обробок знизилася собівартість винограду, збільшився чистий дохід і рентабельність виробництва винограду: собівартість продукції у середньому за 3 року досліджень знизилася на 9,6 %, економічний ефект становив 777 грн./га (табл. 11).

Соціальний ефект наукової розробки полягає у зниженні екотоксикологічного ризику застосування систем захисту: з підвищеного рівня небезпеки і середньонебезпечного до малонебезпечного рівня (табл.12).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у багаторічних спостереженнях за розвитком основних хвороб винограду (мілдью, оїдіуму). Отримані результати і їх виробнича апробація дозволили зробити такі висновки:

1. На підставі проведених досліджень в двох регіонах виноградарства Криму за останні 20 років вперше в Україні теоретично обґрунтовано два типи розвитку мілдью і оїдіуму винограду: перший - пізня епіфітотія, для якого характерний слабкий або середній перебіг хвороб (до 30 %), при цьому до 15 червня візуальних ознак розвитку захворювань не виявлено ні на листках, ні на суцвіттях (гронах); другий - рання епіфітотія, який характеризується сильним розвитком (понад 50 %), ідентифікація захворювання вже можлива до 10-15 червня, причому як на листках, так і на суцвіттях (гронах) винограду.

2. За останні роки спостережень на виноградниках Південного берега Криму спостерігається чітке чергування двох типів розвитку оїдіуму: ранній тип розвитку був зареєстрований в 2002, 2004, 2006, 2008 рр.; пізній - 2001, 2003, 2005, 2007 рр. У передгірному Криму чіткої залежності не виявлено.

3. Встановлено, що характер розвитку оїдіуму на Південному березі Криму і в Передгірному Криму, в одні і ті ж роки різний. Перший прояв оїдіуму на Південному березі Криму спостерігається в третій декаді травня у фазу розвитку пагонів винограду «15-20 см», у Передгірному регіоні Криму найбільш ранній прояв хвороби відзначають в першій декаді червня у фазу «цвітіння винограду». Але залежно від погодних умов терміни прояву оїдіуму можуть варіювати в більшості випадків у бік більш пізнішого розвитку, особливо в Передгірному Криму. Це належить рівною мірою як до 1993-1999 рр., так і до сучасного стану - до 2001-2009 рр.

4. Експериментально доведено, що чим раніше починається епіфітотія оїдіуму в Передгірному Криму, тим вище розвиток хвороби на кінець вегетації винограду. Для Південного берегу Криму нині, на відміну від 90-х рр. минулого століття, характерний щорічний ранній розвиток хвороби у зв'язку з погіршенням фітосанітарної обстановки на виноградниках і збільшенням числа хронічно хворих рослин, а також з потеплінням клімату.

5. Дослідженнями встановлено, що за останні десять років умови для розвитку мілдью винограду в Передгірному регіоні Криму складаються в 1-3 декадах червня.

6. Вперше в Україні за результатами досліджень багаторічної динаміки розвитку основних хвороб виноградної рослини (мілдью, оїдіуму) і зіставлення їх з показниками погоди в цей період, розроблені моделі і складені сезонні прогнози розвитку цих хвороб на винограді.

При складанні короткострокового прогнозу встановлено позитивний зв'язок (r = 0,7-0,8) між сумою середньодобових температур повітря, починаючи з 1 квітня, суми опадів цього ж періоду і розвитком мілдью і оїдіуму. Ці предиктори прогнозу були вибрані у зв'язку з тим, що в цей період мінімальна температура повітря встановлюється вище 10 оС (нижній поріг розвитку міцелію основних грибів), відбувається перехід середньодобових температур через 10 оС, починається вегетація винограду і з'являються перші молоді органи рослини.

7. Розроблені для Передгірного регіону Криму короткострокові прогнози розвитку хвороб впроваджені в 2006-2009 рр. на виноградниках Криму. Відхилення фактичних даних від прогнозованих показників - 2-3 дні. Достовірність прогнозу в Передгірному Криму, за даними 2006-2008 рр., була високою і становила від 0 до 3 днів. Розроблені прогнози з поправками можуть бути використані в інших регіонах України при проведені захисних заходів.

8. При складанні довгострокового прогнозу розвитку мілдью визначена кореляційна залежність (r = 0,9) між сумою опадів і температур у травні поточного року та інтенсивністю розвитку хвороби в цей же період.

9. Встановлена висока ефективність (84-94 %) при захисті винограду проти мілдью сучасним фунгіцидом Кабріо Топ, в.г. (2 кг/га), який включений до нормативного документу «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» для захисту від оїдіуму і мілдью в 2006 р.

10. Доведена висока ефективність (82-99,5 %) захисту винограду від оїдіуму фунгіциду Талендо, к.е. і визначені найбільш ефективні норми витрати препарату - 0,2-0,225 л/га. За результатами наших досліджень цей фунгіцид включений до включений до нормативного документу «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» для захисту від оїдіуму в 2007 р.

11. При аналізі захисту винограду від мілдью і оїдіуму встановлено, що в двох регіонах Криму при розвитку захворювання за типом пізньої епіфітотії ефективність захисних заходів хімічними препаратами впродовж всього сезону вегетації висока - понад 90 %. При другому типі розвитку оїдіуму (рання епіфітотія) ефективність захисних заходів знаходиться на рівні 75 %.

12. Оцінені втрати урожаю хімічного захисту винограду від оїдіуму при різних типах епіфітотій і встановлено, що під час пізньоі епіфітотії оїдіуму, коли ефективність захисних заходів висока - понад 85 % - втрат в урожаї винограду і його якості не спостерігається. При розвитку оїдіуму за типом ранньої епіфітотії, ефективність захисних заходів хімічними препаратами знижувалась до 75 % (аналогічно ефективності застосування біопрепаратів при пізньому розвитку оїдіуму). Втрати урожаю у цьому разі не перевищували 15 %. Застосування біологічних препаратів протягом усієї вегетації винограду у разі розвитку оїдіуму за типом ранньої епіфітотії дає ефективність захисних заходів на листках або гронах не більш 60 %, недобір урожаю становить 16,1-41,0 %.

13. Доведено, що при пізній епіфітотії мілдью і високому ступені захисних заходів (понад 90 %) втрат урожаю винограду не виявлено, як і зменшення вмісту цукру в соку ягід винограду. При розвитку мілдью за типом ранньої епіфітотії у разі застосування хімічних препаратів ефективність захисних заходів знижується до 70-80 %, біопрепаратів - до 50-70 %, втрати урожаю винограду досягають 7 і 33 % відповідно.

14. Експериментально доведена нижча ефективність застосування біофунгіцидів порівняно з хімічними препаратами, аналіз зниження ефективності і причин такого зниження дозволив науково обґрунтувати необхідність розробки раціональної системи застосування біопрепаратів на винограді в загальній системі з чергуванням застосування хімічних препаратів.

15. Вперше розроблена технологія застосування біофунгіцидів у загальній системі захисту виноградних насаджень на прикладі вітчизняного біофунгіциду Мікосан В для захисту винограду від мілдью і оїдіуму, яка передбачає проведення двох перших або двох останніх обприскувань в загальній системі захисту від хвороб.

16. У комплексі заходів основних хвороб винограду, що обмежують розвиток, слід враховувати прогноз їх розвитку, критичні фенофази розвитку винограду, стійкість сортів, метеорологічні умови і технологію вирощування.

Встановлено, що економічний ефект від впровадження вдосконаленої системи захисту виноградних насаджень в середньому за роки досліджень, що включає використання прогнозу розвитку хвороб епіфітотійного характеру і включення в загальну систему біологічних препаратів, становив 625 грн./га, собівартість продукції знизилася на 8,5 % (у цінах 2007-2008 рр.). Соціальний ефект полягає у зниженні екотоксикологічного ризику застосування засобів захисту рослин з підвищеного рівня небезпеки і середньонебезпечного до малонебезпечного.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Виноградарським господарствам різних форм власності агропромислового комплексу України рекомендується вдосконалена система захисних заходів від мілдью і оїдіуму на основі короткострокового прогнозу розвитку хвороб і застосування нових високоефективних фунгіцидів Кабріо Топ, в.г. і Талендо, к.е, яка дозволяє науково обґрунтовано відмінити до 1-2 обприскувань за сезон вегетації винограду.

Фахівцям з захисту рослин рекомендуються для використання розроблені алгоритми короткострокових і довгострокових прогнозів розвитку мілдью і короткострокового прогнозу розвитку оїдіуму, які дозволяють розраховувати дату першого прояву хвороб на листках, а також прогнозувати ступінь розвитку хвороб у поточному сезоні і правильно організувати систему захисних заходів на промислових виноградниках. Короткостроковий прогноз припускає прогнозування хвороби за 2-3 дні.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Методичні рекомендації

1. Методические рекомендации по снижению пестицидной нагрузки при защите виноградников от вредителей и болезней / [Чичинадзе Ж.А., Якушина Н.А., Скориков А.С. и др.]. - Ялта: ИВиВ «Магарач», 1996. - 35 с.

2. Технология возделывания виноградных плантаций после повреждения морозами: Методические рекомендации / [Авидзба А.М., Іванченко В.И., Якушина Н.А. и др.]. - Симферополь. - 2006. - 23 с.

Статті у наукових виданнях

3. Лебединский С.Н. Европейское качество по украинским ценам / С.Н. Лебединский, Н.А. Якушина, Е.П. Странишевская [та ін.] // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2004. - № 3. - С. 16-18. (Автором проведено дослідження та зроблено аналіз даних).

4. Алейникова Н.В. Особенности развития основных заболеваний винограда в предгорном Крыму / Н.В. Алейникова // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2005. - № 2. - С. 14-16.

5. Алейникова Н.В. Особенности развития антракноза на виноградниках юга Украины / Н.В. Алейникова, Е.С. Галкина // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2005. - № 4. - С. 16-17. (Автором проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано текст статті).

6. Якушина Н.А. Продуктивность виноградных насаждений при защите от милдью новым фунгицидом Тонус и его биологическая эффективность / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2006. - № 1-2. - С. 26-27. (Автором проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано текст статті).

7. Якушина Н.А. Продуктивность виноградных насаждений предгорного Крыма в зависимости от применяемых систем защитных мероприятий / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова, А.В. Мороз // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. НИВиВ «Магарач». - 2006. - № 3. - С. 20-22. (Автором проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано текст статті).

8. Якушина Н.А. Удосконалення системи захисту виноградних насаджень від чорної плямистості в Миколаївськії області на основі фітосанітарних обстежень насаджень, виявлення кращих фунгіцидів і строків проведення захисних заходів (на базі ЗАТ „Ольвія”) / Н.А. Якушина, Н.В. Алейнікова, Ю.А. Цибульняк // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2006. - № 4. - С. 33-34. (Автором проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано текст статті).

9. Якушина Н.А. Вдосконалення заходів захисту виноградників від бактеріального раку в Миколаївській області на основі фітосанітарного обстеження шляхом первинного відбору маточників підщепної лози і застосування бактерії-антагоніста Radiobacter (на базі СВК „Лиманський”, ВАТ „Коблево” / Н.А. Якушина, Н.В. Алейнікова, Ю.А. Цибульняк // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2006. - № 4. - С. 34. (Автором сплановано та проведено дослідження, зроблено аналіз даних, написано текст статті).

10. Якушина Н.А. Эффективность фунгицидов Тиорос, Фитолекарь и Фрегат в защите винограда от оидиума и милдью / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова, Е.С. Галкина // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. НИВиВ «Магарач». - 2007. - Т. XXXVII. - С. 72-76. (Автором проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).

11. Алейникова Н.В. Мелоди Дуо - новый препарат в защите винограда от милдью, антракноза, чёрной пятнистости и серой гнили / Н.В. Алейникова, Д.Г. Верещагин // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2007. - № 1. - С. 16-17. (Автором сплановано і проведено дослідження, зроблено аналіз даних, написано текст статті).

12. Алейникова Н.В. Особенности развития основных заболеваний винограда в предгорном Крыму / Н.В. Алейникова // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2007. - № 2. - С. 9-11.

13. Алейникова Н.В. Биофунгициды против болезней винограда / Н.В. Алейникова // Карантин і захист рослин. - 2007. - № 8. - С. 19-21.

14. Алейнікова Н.В. Можливість застосування біофунгіцидів у захисті винограду від оїдіуму / Н.В. Алейнікова // Захист і карантин рослин: Міжвід. тематич. наук. зб. - 2007. - Вип. 53. - С. 417-425.

15. Якушина Н.А. Оптимизация применения регулятора роста Вымпел в виноградарстве / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова, Е.С. Галкина [та ін.] // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. Трудов НИВиВ «Магарач». - 2008. - Т. XXXVIII. - С. 38-41. (Автором сплановано дослідження, зроблено аналіз даних).

16. Алейникова Н.В. Прогнозирование милдью на винограде / Н.В. Алейникова // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 2. - С. 20-22.

17. Якушина Н.А. Применение органического удобрения Риверм для повышения продуктивности виноградных растений / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова, Н.Л. Бурда [та ін.] // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2008. - № 1. - С. 15-16. (Автором сплановано дослідження та проаналізовано дані).

18. Алейникова Н.В. Результаты исследований применения фунгицида Кабрио Топ для защиты винограда от основных болезней / Н.В. Алейникова // Збірник наукових праць Уманського держ. аграрн. ун-ту. - 2008. - Вип. 67. - Ч. 1: Агрономія. - С. 135-141.

19. Якушина Н.А. Возможности экологизации защиты винограда от оидиума / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова, Е.С. Галкина [та ін.] // Виноградарство і виноробство: Міжвідомч. тематич. науков. зб. ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова». - 2007. - Вип. 45 (1). - С. 81-86. (Автором сплановано дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).

20. Алейнікова Н.В. Колліс - фунгіцид нового покоління для захисту винограду від мілдью та оїдіуму / Н.В. Алейнікова, Е.С. Галкіна // Захист і карантин рослин: Міжвід. тематич. наук. зб. УААН. Інститут захисту рослин. - 2008. - Вип. 54. - С. 6-11. (Автором проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано текст статті).

21. Якушина Н.А. Моніторинг розвитку оїдіуму, мілдью та сірої гнилі на виноградниках Півдня України з метою екологізації системи захисних заходів (на базі ЗАСТ АФ «Лиманський» та ВАТ «Коблево» / Н.А. Якушина, Н.В. Алейнікова, О.П. Странішевська [та ін.] // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2008. - № 4. - С. 37. (Автором проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано текст статті).

22. Якушина Н.А. Усовершенствование защитных мероприятий с целью рационального использования пестицидов и энергоресурсосбережения на виноградниках Николаевской области / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова, Я.Э. Радионовская [та ін.] // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. НИВиВ «Магарач». - 2009. - Т. XXXIX. - С. 38-41. (Автором проведено дослідження, отримано та узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).

23. Алейникова Н.В. Экологические особенности развития оидиума и милдью в Крыму, типы эпифитотий / Н.В. Алейникова, Н.А. Якушина // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2009. - № 2. - С. 15-17. (Автором сплановано дослідження та зроблено аналіз даних).

24. Алейникова Н.В. Эффективность химических защитных мероприятий при разных течениях эпифитотий милдью и оидиума / Н.В. Алейникова, Н.А. Якушина // «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2009. - № 3. - С. 9-12. (Автором сплановано дослідження та зроблено аналіз даних).

25. Якушина Н.А. Раціональна система захисту винограду від шкідливих організмів / Н.А. Якушина, Н.В. Алейнікова, О.П. Странішевська [та ін.] // Аграрна наука-виробництву / Науково-інформаційний бюлетень завершених наукових розробок. - Київ, УААН. - 2004. - № 4 (30). - С. 20. (Автором сплановано і проведено дослідження, зроблено аналіз даних).

Матеріали наукових конференцій

26. Якушина Н.А. Биологическая эффективность нового фунгицида ИЗАР в защите винограда от основных болезней (милдью, оидиум, серая гниль) на юге Украины / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова, Е.П. Странишевская [та ін.] // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 1-5 листопада, 2004 р. - С. 280-284. (Автором сплановано і проведено дослідження, зроблено аналіз даних, написано текст статті).

27. Якушина Н.А. Возможность применения биопрепарата Микосан В на винограде в защите от оидиума / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова, Е.С. Галкина // В кн.: Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (13-16 листопада 2006 р.). - Київ, 2006. - С. 193-196. (Автором сплановано і проведено дослідження, зроблено аналіз даних, написано текст статті).

28. Алейникова Н.В. Возможность применения биофунгицида Микосан В на винограде в защите от оидиума / Н.В. Алейникова, Е.С. Галкина // Захаровские чтения «Агротехнические и экологические аспекты развития виноградо-винодельческой отрасли»: материалы научно-практ. конф., посвящённой 100-летию Е.И. Захаровой, 23-25 мая 2007 г. - Новочеркасск, 2007. - С. 217-223. (Автором сплановано і проведено дослідження, зроблено аналіз даних, написано текст статті).

29. Алейникова Н.В. Прогноз развития милдью / Н.В. Алейникова // Современные достижения в виноградарстве и виноделии: материалы междунар. конф., посвящённой памяти член-корр. АНМ Петра Унгуряна (1894-1975), 18-19 сентября 2008 г. - Кишинев, 2008 - С. 100-103.

30. Якушина Н.А. Усовершенствование системы защиты от оидиума - эффективный фунгицид для антирезистентных программ Талендо / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова, Е.С. Галкина [та ін.] // Перспективы развития виноградарства и виноделия в странах СНГ: Тез. докл. и сообщен. межд. науч.-практ. конф., посвящ. 180-летию НИВиВ «Магарач». 28-30.10.2008 г. - Ялта, НИВиВ «Магарач», 2008. - Т.2. - С. 30. (Автором сплановано і проведено дослідження, зроблено аналіз даних).

31. Алейникова Н.В. Краткосрочный прогноз развития оидиума в условиях предгорного Крыма / Н.В. Алейникова // Интегрированная защита садов и виноградников: материалы междунар. науч.-практ. конф. (8-13 сентября 2008 г.). - Одесса, 2008. - С. 62-68.

32. Якушина Н.А. Кантус - новый высокоэффективный фунгицид для защиты винограда от серой гнили / Н.А. Якушина, Н.В. Алейникова, Е.С. Галкина [та ін.] // Интегрированная защита садов и виноградников: материалы междунар. науч.-практ. конф. (8-13 сентября 2008 г.). - Одесса, 2008. - С. 246-251. (Автором сплановано і проведено дослідження, отримано та узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки, написано текст статті).

АНОТАЦІЇ

Алейнікова Н.В. Основні хвороби винограду в умовах Криму, прогноз їх розвитку та система захисту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена уточненню особливостей розвитку оїдіуму і мілдью в Криму у сучасних умовах: уперше запропоновано та експериментально обґрунтовано класифікацію характеру розвитку оїдіуму і мілдью винограду. Для першого типу - пізньої (осінньої) епіфітотії - є характерним слабкий розвиток цих хвороб, для другого типу - класичного плину епіфітотії - характерний ранній, сильний розвиток. Уперше в Україні розроблена прогностична модель розвитку мілдью та оїдіуму, і на їх основі розраховано короткострокові прогнози розвитку цих захворювань і довгостроковий прогноз розвитку мілдью, що дало можливість перейти від системи профілактичного захисту проти цих захворювань до системи захисту за прогнозами. Вивчена ефективність застосування сучасних фунгіцидів і біофунгіциду Мікосан В, розроблена технології високоефективного застосування Мікосану В на винограді, що включає застосування цього засобу захисту у двох перших або у двох останніх обприскуваннях за вегетацію винограду, а також удосконалена система захисту винограду від оїдіуму і мілдью на основі застосування прогнозу розвитку цих захворювань і нових високоефективних фунгіцидів Кабріо Топ, в.г., і Талендо, к.е. Показано, що екотоксикологічний ризик застосування засобів захисту в цьому випадку знижується до малонебезпечного.

Ключові слова: виноград, мілдью, оїдіум, прогноз розвитку хвороб, ефективність, фунгіциди, біофунгіциди.

Алейникова Н.В. Основные болезни винограда в условиях Крыма, прогноз их развития и система защиты. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

Диссертационная работа охватывает большой спектр проблем, стоящих в защите винограда от фитопатогенных организмов: анализ фитосанитарной обстановки на виноградных насаждениях Крыма за последние десятилетия, составление прогнозов развития основных болезней винограда, научное обоснование места современных биофунгицидов в общей системе защиты винограда от болезней эпифитотийного характера - милдью и оидиума и разработка технологии их применения, а также поиск новых, современных, высокоэффективных химических фунгицидов.

В контексте многолетнего изучения особенностей развития милдью и оидиума по двум регионам Крыма (предгорный Крым и Южный берег Крыма) установлено влияние биолого-экологических факторов на развитие болезней и впервые предложена их классификация по типу течения эпифитотий. Для первого типа - поздней (осенней) эпифитотии, характерно слабое или среднее протекание этих болезней (до 30%), при этом до 15 июня визуальных признаков развития заболеваний не выявлено не на листьях, не на соцветиях (гроздях). Для второго типа - классического течения эпифитотии, характерно раннее, сильное развитие (выше 50%), при котором идентификация заболевания уже возможна до 10-15 июня, причём как на листьях, так и на соцветиях (гроздях) винограда.

Доказано, что при развитии милдью и оидиума по первому типу эффективность принятых в настоящее время защитных мероприятий высокая (выше 90-95%), при развитии их по второму типу - средняя (70-80 %).

Определено, что эффективность действия биопрепаратов (при обработках в течение всего периода вегетации) в защите от основных болезней винограда при первом типе развития заболеваний - поздней эпифитотии - средняя (70-80 %), а при втором типе - при ранней эпифитотии - низкая (40-70 %).

Установлено, что при высокой эффективности защитных мероприятий от милдью и оидиума (90-95 %) потери в урожае винограда экономически неощутимы. При средней эффективности защитных мероприятий (70-80 %) потери урожая винограда могут достигать 20 %, низкой эффективности - 30-40 %, недобор сахаров в среднем составляет 6 г/100 см3.

Установлено, что развитие оидиума на Южном берегу Крыма по первому и второму типу развития происходит с периодичностью через год, в предгорном Крыму такой закономерности не установлено.

Впервые в Украине разработаны прогностические модели для определения развития милдью и оидиума и на их основе рассчитаны краткосрочные прогнозы развития этих заболеваний и долгосрочный прогноз развития милдью, что позволило перейти от системы профилактической защиты от этих заболеваний к системе защиты по прогнозам. Разработан алгоритм краткосрочного прогноза развития милдью и оидиума, позволяющий определить сроки появления первых визуальных признаков болезней на листьях и гроздях и проведения защитных мероприятий. Количество применяемых фунгицидов при этом резко сокращается (до 40 %), а экотоксикологический риск применения средств защиты снижается до малоопасного.

Установлена высокая эффективность новых фунгицидов: Кабрио Топ, в.г., в защите от милдью в норме применения 2 кг/га, Талендо, к.э., в защите от оидиума в норме расхода 0,2-0,225 кг/га. Эти новые фунгициды существенно расширяют сортимент средств защиты растений на винограде, а их использование в антирезистентных системах защиты позволяет эффективно контролировать развитие заболевания.

Научно обоснована возможность высокоэффективного применения биофунгицидов для защиты винограда от болезней эпифитотийного характера. Разработана технология применения отечественного биофунгицида Микосан В, включающая применение этого биологического средства защиты в двух первых или в двух последних опрыскиваниях за вегетацию виноградного растения. Показано, что экотоксикологический риск применения средств защиты в случае использования биофунгицида снижается до малоопасного. Научно обоснованная технология применения биофунгицида Микосан В, позволяющая получать высокую эффективность защиты от основных болезней эпифитотийного характера, станет основой для применения на винограде других биофунгицидов.

Усовершенствована система защиты винограда от наиболее опасных болезней - милдью и оидиума, включающая проведение первых защитных мероприятий в соответствии с краткосрочными прогнозами развития болезней, использовании в общей системе защиты биологических препаратов и применение новых высокоэффективных фунгицидов Кабрио Топ, в.г., и Талендо, к.э.

Ключевые слова: виноград, милдью, оидиум, прогноз развития болезней, эффективность, фунгициды, биофунгициды.

Aleinikova N.V. The main grapevine diseases in the Crimea, prognosis of its development, protection system. - Manuscript.

Thesis of scientific of the degree of doctor of agricultural sciences in speciality 06.01.11 - Phytopathology. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The Thesis is concerned with specifying ecological peculiarities of oidium and downy mildew in the Crimea under the current conditions, raising seasonal and short-term predictions of development of these major diseases of grapevine and investigating effectiveness of their control by use of new fungicides and the bio fungicide Mikosan B, elaborating а technology of effective application of the preparation on grapevine and also improving the available system of grapevine protection against powdery mildew and downy mildew based on the prediction of their development and the use of new effective fungicides.

A classification of the pattern of powdery mildew and downy mildew development on grapevine has been suggested for the first time and supported by experiment findings. Week development of those diseases is typical of the first type, the late (autumn) type of epiphytoty while the second, classical type is associated with an early and strong development of the diseases.

Prediction models of downy mildew and powdery mildew development have been elaborated in Ukraine for the first time, giving rise to short-term predictions for downy mildew and а long-term prediction for powdery mildew. This, in turn, enabled а shift from the system of preventive protection against those diseases to that which is based on predictions. As а result, the quantities of fungicides applied become dramatically reduced (up to 40 %) and the ecotoxicological risk associated with application of protections preparations decreases to а level of low danger. Short-term predictions of downy mildew and powdery mildew development raised for the Crimea have been adapted for vineyards of the Nikolaev region, and it has been established that they are capable to work there.

The possibility to apply biofungicides for control of powdery mildew and downy mildew with high effectiveness has been substantiated. A technology for application of the domestic bio fungicide Mikosan B has been elaborated which envisages the use of the preparation during the first two sprayings or the last two sprayings over the vegetation period. It has also been demonstrated that the ecotoxicological risk associated with application of the protection means decreases in this case to а level of low danger.

The system of control downy mildew and powdery mildew, two major diseases of grapevine, has been improved. The improved version envisages application of the new effective fungicides Cabrio Top, WG and Talendo, CE in accordance with short-term predictions of development of the diseases.

Key words: grapevine, downy mildew, powdery mildew, prediction of the development of diseases, effectiveness, fungicides, bio fungicides.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.