Результати обліку врожайності насіння у сумі за три роки вегетації культури свідчать, що жоден зі способів основного обробітку ґрунту за насіннєвою продуктивністю люцерни не мав переваги перед іншими (табл. 6).

Таблиця 6. Вплив основного обробітку ґрунту на врожайність насіння люцерни різних років життя, ц/га

Отже, за посушливих умов та дефіциту паливно-мастильних матеріалів ефективним способом основного обробітку ґрунту під посіви люцерни на насіння є безполицевий на глибину 12-14 см, оскільки він забезпечує поліпшення його родючості та не знижує продуктивності насінників порівняно з глибокою оранкою.

Оптимізація сортового складу люцерни

Розраховано, що найбільш раціонально витрачаються гідротермічні ресурси зони люцерною другого року життя, порівняно з першим, третім та наступними роками її вегетації.

Амплітуда коливання коефіцієнту водоспоживання залежить від року життя люцерни, укосу на насіння, сорту, погодних умов року та інших факторів. Значення цього показника: у перший рік життя - 1170 (сорт Єва) - 1496 м³/ц насіння (Вінничанка); у другий рік за проміжного укосу - 511 (Світоч) - 592 м³/ц (Радуга); у третій рік за першого укосу - 998 (Синська - стандарт) - 1303 м³/ц (сорт Світоч). Облистяність у фазу бутонізації люцерни другого року життя коливається в межах 43,9 (сорт Надєжда) - 47,3% (Світоч) при значенні стандарту 44,3%. У середньому за другий і третій роки життя, перевагу за сформованою листковою поверхнею мав сорт Синська (23,4 тис. м²/га). Значно меншою вона формувалася у сортів Радуга (19,8) і Полтавчанка (20,3 тис. м²/га). Коефіцієнт кореляції (r = 0,903) підтверджує тісний зв'язок сильного ступеня врожайності насіння люцерни з площею листкової поверхні.

Досліджувані сорти люцерни за сприятливих погодних умов, оптимального мінерального живлення, дотримання вимог агротехніки здатні забезпечувати урожайність насіння: у перший рік життя - до 1,62-1,98 ц/га; у другий - до 3,96-5,02; у третій - до 2,16-2,83; у четвертий - п'ятий роки вегетації - до 1,38-2,38 ц/га. Загальний збір насіння люцерни за три роки життя найвищим є у сортів Зарниця (7,59 ц/га), Надєжда (7,55), Синська (7,52). На 10% менше стандарту сформований врожай насіння сортом Радуга. Найвищий збір насіння за п'ять років життя забезпечують посіви сортів Синська (11,45), Зарниця (11,44 ц/га), дещо нижчий (на 1,7%) - сорти Надєжда і Вінничанка (табл. 7).

Встановлено, що жоден із досліджуваних сортів у перший рік життя не відноситься до інтенсивних. Пластичними є сорти Єва і Зарниця, які забезпечили врожайність (У) на рівні 1,65±0,16; 1,56±0,28 ц/га, що на 16,8 і 10,6% вище стандарту. Найбільшою стабільністю у формуванні насіння люцерни характеризувалися сорти Єва і Надєжда, оскільки коефіцієнт варіації (С_V), як показник мінливості ознаки, за вирощування цих сортів зосередився на рівнях 9,7 і 10,8% відповідно. У перший рік життя на погодні умови істотніше реагують рослини сортів Радуга і Полтавчанка. Коефіцієнт варіації їх урожайності досяг значення 27,5 і 24,2% відповідно за рівня стандарту 22,0%.

У другий рік життя пластичністю вирізнявся сорт Світоч (коефіцієнт варіації врожайності становив 10,6%). Стабільними за насіннєвою продук-тивністю слід вважати сорти Вінничанка (3,89±0,37), Єва (3,89±0,53), Надєжда (3,86±0,58 ц/га).

Таблиця 7. Урожайність (У) насіння люцерни залежно від сорту та тривалості життя

Жоден із сортів люцерни на третьому році життя не характеризується як інтенсивний. Пластичним можна вважати сорт Синська, за сівби якого коефіцієнт варіації сформованого врожаю зафіксовано на рівні 4,7%. Сильно реагують на погодні умови року сорти Зарниця, Радуга, Полтавчанка: коефіцієнт варіювання врожайності був на рівнях 22,1; 21,3 і 20,1% відповідно.

Обґрунтування та розроблення технологічних прийомів догляду за посівами люцерни на насіння

Встановлено, що ефективним заходом для захисту люцерни насіннєвого призначення від бур`янів у перший рік вегетації є внесення ґрунтового гербіциду під передпосівну культивацію та наступне обприскування Базаграном, 48% в.р. (2 л/га) у фазу 1-2 справжніх листків культури. Густота люцерни в початковий період її росту на контролі (без ручного та хімічного прополювання) була 44-45 шт./м². Застосування гербіцидів зменшило цей показник у сорту Світоч на 11,4%, сорту Синська - на 13,6%. На період збирання насіння щільність рослин змінилася. За вирощування люцерни зі знищенням бур'янів ручним прополюванням у рядках, густота стояння рослин коливалася в межах 30 (сорт Синська) - 33 (Смуглянка) шт./м². За внесення гербіцидів густота рослин була меншою від вищенаведених показників і складала 28-29 шт./м². Зменшення щільності стеблостою на контролі, порівняно з вирощуванням на фоні хімічного прополювання, склало 50,0 (сорт Світоч) - 58,6% (сорт Смуглянка).

На контролі у період масових сходів бур'янів чисельність їх в агрофітоценозі досягала 418-437 шт./м² (високий ступінь забур`янення). Сира та повітряно-суха їх маса коливалася в межах 162-168 та 28,8-29,3 г залежно від сорту люцерни. Структура компонентів агрофітоценозу на контрольних ділянках (сорт Синська) наведена на рис. 6.

Рис. 6. Структура агрофітоценозу люцерни першого року життя у період масових сходів бур'янів без прополювання посіву

Такий агрофітоценоз не можна назвати люцерновим, оскільки переважну частину рослин у ньому (92,7%) складають бур'яни. Облік забур`яненості у період стиглості насіння показав, що на ділянках з внесенням гербіцидів кількість бур'янів зменшилася на 94,3 (сорт Синська), 88,9 (Смуглянка), 91,2% (сорт Світоч) проти контролю, де їх налічували 34-36 шт./м².

Хімічний захист посівів сприяє підвищенню врожайності насіння у перший рік життя до 1,35 (сорт Смуглянка), 1,43 (сорт Синська), 1,42 ц/га (Світоч), що на 221,4 -240,5% перевищує контроль (табл. 8).

Таблиця 8. Вплив гербіцидів і ручного прополювання на продуктивність сортів люцерни першого року життя, ц/га

Коефіцієнт водоспоживання при цьому знижується в 3,3-3,5 рази, ефективніше використовуються гідротерморесурси зони. Втрати врожаю насіння від бур`янів на посівах люцерни, забур`янених у слабкому ступені, становлять 7,8-9,4%, а у високому - 72,5-73,4%. Бур'яни за високого ступеня засміченості виносять із ґрунту 37,6 кг/га азоту, 6,4 - Р₂О₅, 87,5 - К₂О. За застосування гербіцидів ці показники менші: 2,2; 0,4 і 5,0 кг/га відповідно.

Ефективним на посівах люцерни другого року життя у весняний період є розпушування ґрунту культиватором КШП-8 у двох напрямках з двома наступними міжрядними обробітками. Це дозволяє знищити на 45,5% більше бур'янів порівняно з традиційним загальноприйнятим боронуванням трав важкими боронами з наступним розпушуванням ґрунту у міжряддях, за якого налічували 66 шт./м² бур'янів, сира та повітряно-суха маса яких становила 253 та 43,6г/м² відповідно. За більш ретельного розпушування ґрунту їх кількість зменшилася до 36-38шт./м², а сира та повітряно-суха маса складала 150-169 та 25,3-31,7г/м² відповідно. Урожайність насіння люцерни при цьому підвищується порівняно з контролем на 1,05ц/га, або на 71,9% (табл.9).

Таблиця 9. Урожайність насіння люцерни другого року життя залежно від системи агротехнічних заходів догляду за посівами, ц/га

За ретельного обробітку ґрунту формується більша, порівняно з контролем, кількість продуктивних стебел (на 17,3%), повноцінного насіння в китиці та на 100 бобів: 23,3 та 311 шт. при контрольному значенні 18,9 і 295 шт. відповідно.

Вагомим резервом підвищення врожайності насіння є використання у посівах люцерни регуляторів росту рослин. При обробці рослин Тилпом (Люцис) у дозі 7,5 г/га, у середньому за 1991-1995 рр., одержано 3,91 ц/га насіння, що на 20,7% перевищувало контроль (вода). Збільшення до 10, як і зменшення до 5 г/га норми Тилпу, не забезпечило кращих результатів. Істотний приріст врожайності насіння проти контролю (16,7%) відзначено за внесення Гіберсибу та Емістиму С (14,2%). За обробки рослин Тилпом (7,5 г/га) і сумішшю Емістиму С (5 см³/га) та Етонію (5 г/га) синтезувалось більше надземної біомаси (362, 357 г/м² відповідно), що на 22,3; 20,6% вище контролю.

Коефіцієнт корисної дії ФАР (ККД_ФАР), за внесення 7,5 г/га Тилпу підвищується на 22,1% (з 1,40 до 1,71%), зав'язування бобів - на 20,7%, формування повноцінного насіння в одній китиці - на 14,4% порівняно з контролем: 5,8 та 12,5 шт. на одну китицю відповідно, що сприяло й підвищенню врожайності. За обприскування рослин Тилпом (7,5 г/га) маса 1000 насінин збільшувалася на 0,22 г (11,1%) проти контролю. Результатами досліджень 1996-1998 рр. встановлено, що при обприскуванні рослин Люцисом (7,5 г/га) врожайність зросла проти контролю на 0,74 ц/га, або на 26,1%, а за норми 5 г/га - на 11,7%. При внесенні Агростимуліну (5 г/га) отримано 3,11 ц/га кондиційного насіння, що перевищувало контроль (вода) на 9,9%.

За застосування Реглону (3 л/га) для десикації люцерни та наступному прямому комбайнуванні зібрано на 0,68 ц/га (53,5%) більше насіння порівняно з контролем - роздільним способом збирання. Зменшення норми десиканту вдвічі з додаванням до робочого розчину 10 кг/га аміачної селітри не покращило показник ступеня висушування рослин на корені (вологість біомаси), але сприяло підвищенню кількості повноцінного насіння в бобах.

Економічна та енергетична ефективність вирощування люцерни на насіння

При вирощуванні люцерни на насіння в незрошуваних умовах південного Степу України внесення під основний обробіток ґрунту Р₁₂₀ на три роки життя забезпечує отримання чистого прибутку на 11,0% більше порівняно з контролем (без добрив), витрати сукупної енергії на 1 ц насіння зменшуються на 13,1%, коефіцієнт енергетичної ефективності (К_ее) досягає 8,56 (на 11,5% вище контролю). Внесення азотних і калійних добрив в основне удобрення є економічно і енергетично не виправданим, проте застосування у період плодоутворення люцерни N₁₅ є ефективним. Окупність додаткових витрат на позакореневе підживлення складає 10,5 од. Витрати на основний обробіток ґрунту із застосуванням знарядь безполицевого типу на глибину 28-30 см, порівняно з глибокою оранкою, зменшуються на 25,3%, а за мілкого розпушування ґрунту на 12-14 см - на 63,8%. Рівень рентабельності за останнього способу досягає 241,9% (на контролі - 233,9%), а витрати палива зменшуються до 7,5 кг/га (на 13,6 кг/га), витрати сукупної енергії праці людини знижуються майже вдвічі, а загальні витрати сукупної енергії (трудові ресурси + паливо) в 2,75 рази (з 1064 до 387 МДж/га).

За сівби і вирощування люцерни без гербіцидів і ручного прополювання собівартість 1 ц насіння у перший рік життя зростає більше, ніж у 2,2 рази порівняно з технологією, що включає хімічне прополювання. За ручного прополювання показники економічної ефективності є значно нижчими: рівень рентабельності складає 75,3 - 78,4%. На контролі цей показник є від'ємним: -15,1 і -17,1% (табл. 10).

Енергетичні витрати на 1 ц насіння за внесення гербіцидів знижуються в 2,5-2,6 разів порівняно з контролем, К_ее становить 2,89-3,07, проти 1,22-1,26 на контрольних посівах.

Таблиця 10. Економічна ефективність технології вирощування насіння люцерни першого року життя

Подовження терміну використання люцерни на насіння погіршує показники ефективності насінництва. Так, собівартість 1 ц насіння за використання насінника впродовж трьох років життя коливається в межах від 724,2 (сорт Зарниця) до 797,8 грн (Радуга), а рівень рентабельності складає 245,2 і 213,4% відповідно.

За п'ятирічного використання насінника собівартість насіння збільшується на 2,1 і 3,8% відповідно та дещо зменшується рівень рентабельності. Найбільш енергетично та економічно ефективні посіви люцерни другого року життя. Енергетичні витрати на 1 ц насіння за цього року життя зменшуються у 4,4 та 4,5 разів порівняно з першим та в 1,6 рази - порівняно з третім роками вегетації. К_ее коливається в межах 7,28 (сорт Радуга) - 7,83 (сорт Зарниця), тоді як у перший рік життя він у 2,8 і 2,4 разів менший. У третій рік життя різниця між сортами Синська (стандарт) та Радуга за К_ее складала 13,5% на користь стандарту (К_ее = 8,05). Найбільші витрати енергії на 1 ц насіння виявилися за вирощування сорту Радуга - 4152,9 МДж, що на 12,1% перевищило стандарт (сорт Синська) і на 11,5% - сорт Зарниця.

Розпушування ґрунту під насінниками культиватором КШП-8 у двох напрямках (навесні) з наступними двома обробітками його у міжряддях люцерни зменшує собівартість 1 ц насіння в 1,7 рази проти контролю (боронування трав з розпушуванням ґрунту у міжряддях), хоча прямі витрати на обробіток ґрунту при цьому підвищуються у 2,4 рази. Одна гривня додаткових витрат окуповується 18,2 грн вартості додатково сформованого врожаю насіння, а рівень рентабельності підвищується до 266,7%, тобто в 2,1 рази порівняно з контролем. Енергетичні витрати на формування насіння заощаджуються майже в 1,54 рази.

За вирощування люцерни без зрошення перевагу з економічної та енергетичної точок зору має проміжний укіс на насіння. Загальні грошові витрати за цього укосу зменшуються на 9,2%, собівартість 1 ц насіння - на 24,0%, чистий прибуток, порівняно з першим укосом, підвищується на 65,3%, а рівень рентабельності зростає від 125,4 до 228,3%. Енергоємність вирощування насіння з урахуванням витрат на підкошування зменшується на 2,7%, порівняно з базовою технологією (перший укіс на насіння), а витрати енергії на виробництво 1 ц насіння - на 18,6%.

Аналіз енергетичної структури врожаю свідчить, що за першого укосу люцерни на насіння найбільша частка непоновлюваної енергії припадає на паливо (3575,7 МДж/га, або 36,5%), дещо менше на механізми (3256,1 МДж/га, або 33,2%). За проміжного укосу у відсотковому відношенні ці показники складають 36,7 і 35,2% відповідно (рис. 7).

Рис. 7. Структура витрат сукупної енергії на вирощування насіння люцерни різних укосів (середнє за 1989-1991 рр.): 1 - механізми; 2 - паливо; 3 - добрива; 4 - інсектициди; 5 - десиканти; 6 - праця людини (трудові ресурси).

Варто зауважити, що за проміжного укосу потреба у внесенні інсектицидів для захисту люцерни від шкідників значно менша, ніж за першого. У зв'язку з цим енергоємність інсектицидів при виробництві насіння першого укосу складає 839,5 МДж/га, тобто частка небезпечних для навколишнього середовища забруднювачів досягає 8,6% проти 5,3% за проміжного укосу.

Одним з найдешевших заходів підвищення ефективності насінництва люцерни є застосування регуляторів росту рослин, особливо препарату Люцис у дозі 7,5 г/га. Одна гривня додаткових витрат на його внесення окуповується 20,9 гривнями вартості додатково сформованого врожаю насіння.

При збиранні насіння з економічної точки зору перевагу має спосіб прямого комбайнування з попередньою десикацією посівів Реглоном, 20% в. р.: 1 грн додаткових витрат на застосування цього агротехнічного заходу окуповується 5,3 грн вартості насіння, тобто збереженого врожаю.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми збільшення виробництва насіння люцерни при виконанні всього комплексу технологічних прийомів з урахуванням погодних умов.

1. Врожайність насіння люцерни істотно залежить від погодних умов та забезпечення належного рівня живлення рослин. Так, амплітуда коливання врожайності у виробничих умовах 1980-2006 рр. складала 0,7-2,0 ц/га. За оптимізації живлення шляхом внесення мінеральних добрив (1980-1992 рр.) урожайність насіння (1,4±0,3 ц/га) була вищою на 27,2%, порівняно з 1993-2005 рр., коли добрив вносили недостатньо (1,1±0,2 ц/га). Виявлено зворотний кореляційний зв'язок середнього ступеня за травень місяць (r = - 0,46) між урожайністю насіння і кількістю опадів. За період вегетації люцерни насіннєвого призначення (1980-2005 рр.) встановлено зворотний кореляційний зв'язок середнього ступеня між продуктивністю агроценозу і ГТК (r = - 0,43). Кількість опадів більша за норму у травні місяці (в 58% років) не забезпечувала високої врожайності насіння культури.

2. Кращим строком безпокривної широкорядної сівби люцерни на насіння є третя декада березня - друга декада квітня порівняно з раннім березневим та більш пізнім весняним. Встановлено зворотний кореляційний зв'язок сильного ступеня між урожайністю насіння люцерни першого року життя і ГТК у період бутонізація-цвітіння (r = - 0,78), середнього ступеня у період стеблування-бутонізації і цвітіння-стиглості насіння (r = - 0,61; - 0,45) відповідно.

3. Вищу врожайність насіння забезпечує проміжний укіс (1,9 ц/га), що більше порівняно з першим на 19,5%, завдяки зменшенню щільності бур'янів на 35,0%, чисельності шкідників у посівах і, як наслідок, збільшення кількості продуктивних стебел на одиниці площі посіву (на 12,5%), китиць на 1 стеблі (на 7,2%), повноцінного насіння в одній китиці (на 16,5%). За проміжного укосу рівень запилення квіток збільшується на 16% проти першого і складає 32,0 та 27,6% відповідно, коефіцієнт використання ФАР упродовж усього вегетаційного періоду на незрошуваних землях становить 0,53±0,12%, тоді як за першого він складає 0,48±0,10, а другого укосу - 0,51±0,08%.

Бур'яни за першого укосу виносять з ґрунту 51,0 кг/га азоту, 4,32 - Р₂О₅, 51,6 - К₂О, 12,4 кг/га - Са. За проміжного укосу втрати елементів живлення зменшуються в 3,4, а за другого - у 4,2 рази. Чисельність шкідників за першого укосу є більшою порівняно з другим: у період бутонізації-початку цвітіння - в 2,3 рази; фазу цвітіння - в 3,5; у період стиглості насіння - в 2,4 рази. Продуктивність насінників у сильному ступені залежить від кількості опадів у період плодоутворення-дозрівання насіння (для першого укосу коефіцієнт кореляції r = 0,74, проміжного - 0,73, другого - 0,85).

4. Значний внесок у накопичення біологічного азоту в ґрунті за вирощування без зрошення забезпечує внесення Р₁₂₀ під основний обробіток ґрунту на три роки життя люцерни на насіння. При цьому вміст азоту в ґрунті на третій рік збільшується на 20,9% проти 7,7% на неудобреному фоні (контроль), а коефіцієнт водоспоживання знижується на 17,7%. Загальний збір насіння за цього варіанту за три роки життя люцерни сорту Радуга підвищується до 4,73 ц/га (19,4%), а чистий прибуток на 11,0% проти контролю, витрати сукупної енергії на 1 ц насіння зменшуються на 13,1%, а коефіцієнт енергетичної ефективності досягає 8,56 (на 11,5% більше контролю). Застосування добрив забезпечує позитивний баланс азоту і фосфору в системі ґрунт-рослина.

5. Люцерна відчуває нестачу азоту у період плодоутворення-достигання насіння. Ефективним є позакореневе підживлення у період плодоутворення N₁₅. Урожайність завдяки цьому заходу підвищується на 0,50 ц/га (21,6%) проти контролю (вода), де було зібрано 2,32 ц/га насіння. Зростання врожайності пояснюється формуванням більшої кількості повноцінного насіння у бобах та більш крупного насіння (маса 1000 насінин збільшилася на 0,06 г), що свідчить про потребу в азоті та позитивну реакцію на нього люцерни у зазначений період. Окупність додаткових витрат на позакореневе підживлення рослин азотом складає 10,5 од.

6. Застосування безполицевих робочих органів та зменшення глибини при основному обробітку ґрунту під посів люцерни є енергозберігаючим заходом. У найбільш активному кореневмісному (0-60 см) шарі ґрунту на період сходів за безполицевого обробітку на глибину 22-24 см утримувалося продуктивної вологи на 7,3 мм (9,2%) більше, ніж за оранки на 28-30 см (контроль).

На контролі за три роки життя люцерни у 0-100 см шарі ґрунту сформувалося 9,78 т/га кореневих решток, а за безполицевого обробітку на глибину 12-14 см - 10,35 т/га (на 5,8% більше). У 0-30 см шарі розміщувалося 78,1 та 79,7%, а в 0-60 см - 92,1 та 93,7% кореневої біомаси 0-100 см шару ґрунту відповідно. Після вирощування люцерни впродовж трьох років на контролі у 0-30 см шарі ґрунту накопичується з післяукісно-кореневими рештками 197,4 кг/га азоту; 31,8 - Р₂О₅; 110,8 - К₂О; 84,2 кг/га - Са, а у 0-100 см - 243,6; 38,7; 134,3; 102,4 кг/га відповідно. За безполицевого обробітку на глибину 12-14 см у шарі ґрунту 0-30 см нагромаджується на 15,1% більше азоту, на 6,6 - Р₂О₅, на 6,5 - К₂О, на 13,5% - Са проти контролю. У 0-100 см шарі ці показники, порівняно з контролем, збільшуються на 11,9; 4,9; 5,1; 10,8% відповідно. Баланс гумусу в орному шарі ґрунту після трьох років вирощування люцерни як за глибокого (28-30 см) полицевого, так і за мілкого безполицевого обробітків ґрунту під посіви люцерни був позитивним: +1,56 і +1,71 т/га відповідно. Грошовий еквівалент підвищення ґрунтової родючості за безполицевого мілкого обробітку ґрунту досягає 2353 грн/га, що на 9,8% більше, ніж на контролі. Витрати на основний обробіток ґрунту із застосуванням знарядь безполицевого типу на глибину 28-30 см зменшуються на 25,3% проти контролю, а на глибину 12-14 см - на 63,8%. Завдяки цьому зменшується і собівартість насіння без зниження загального рівня продуктивності насінника. За безполицевого обробітку ґрунту на 12-14 см витрачається пального на 13,6 кг/га менше, витрати сукупної енергії людської праці знижуються майже вдвічі, а витрати сукупної енергії (трудові ресурси + паливо) - в 2,75 рази проти контролю.

7. Досліджувані сорти люцерни за сприятливих погодних умов та дотримання вимог агротехніки здатні забезпечувати урожайність насіння: у перший рік життя - до 1,62-1,98 ц/га; у другий - до 3,96-5,02; у третій - до 2,16-2,83; у четвертий - п'ятий роки вегетації - до 1,38-2,38 ц/га. Загальний збір кондиційного насіння люцерни за три роки життя найвищим є за сівби сорту Зарниця (7,59 ц/га), практично таким же - Надєжда (7,55), Синська (стандарт - 7,52 ц/га). На 10% менше врожаю насіння, порівняно зі стандартом, формує сорт Радуга. У п'ятий рік життя найбільше насіння сформовано сортами Смуглянка (урожайність 2,38 ц/га), Зарниця (2,33) проти стандарту (Синська - 2,25 ц/га). Істотний недобір насіння (0,38 ц/га, або 17,0%) відзначено за вирощування сорту Радуга. Найвищий загальний збір насіння за п'ять років життя забезпечують посіви сортів Синська (11,45), Зарниця (11,44 ц/га), дещо менший - Надєжда і Вінничанка (на 1,7%). Істотне зниження насіннєвої продуктивності (на 12,3%) проти стандарту притаманне сорту Радуга.

Гідротермічні ресурси зони найбільш раціонально витрачаються люцерною другого року життя. Амплітуда коливання коефіцієнту водоспоживання в незрошуваних умовах залежить від року життя люцерни, укосу на насіння, сорту, погодних умов року та інших факторів. Значення цього показника: у перший рік життя - 1170 (сорт Єва) - 1496 (сорт Вінничанка); у другий рік за проміжного укосу - 511 (сорт Світоч) - 592 (Радуга); у третій рік вегетації за першого укосу - 998 (Синська) - 1303 м³ на 1 ц насіння (сорт Світоч). Перевагу за сформованою листковою поверхнею, у середньому за другий і третій роки життя, має сорт Синська (23,4 тис. м²/га). Значно меншою сумарна площа листків сформована у сортів Радуга (19,8) і Полтавчанка (20,3 тис. м²/га). Коефіцієнт кореляції свідчить про тісний зв'язок урожайності насіння люцерни з площею листкової поверхні (r = 0,903).

8. Ефективним методом захисту люцерни насіннєвого призначення від бур`янів у перший рік вегетації є хімічний: внесення ґрунтового гербіциду під передпосівну культивацію та наступне обприскування Базаграном у фазу 1-2 справжніх листків у рекомендованих “Переліком...” нормах, що не шкодить довкіллю. Внесення гербіцидів сприяє зменшенню забур`янення посівів люцерни з 418-437 до 8-9 шт./м² та підвищенню її врожайності в перший рік життя до 1,35 (сорт Смуглянка) - 1,43 ц/га (сорт Синська), або на 221,4 -240,5% порівняно з необробленими гербіцидами ділянками (0,41-0,42 ц/га). За хімічного прополювання посіву коефіцієнт водоспоживання знижується в 3,3-3,5 рази. Втрати врожаю насіння від бур`янів на насінниках люцерни, забур`янених у слабкому ступені, становлять 7,8-9,4%, а у високому - 72,5-73,4%. Бур'яни за високого ступеня засміченості поглинають із ґрунту у перший рік життя 37,6 кг/га азоту; 6,4 - фосфору; 87,5 кг/га калію. За внесення гербіцидів ці показники зменшуються і складають 2,2; 0,4 і 5,0 кг/га відповідно.

9. У весняний період на посівах люцерни другого та наступних років життя ефективним є розпушування ґрунту культиватором КШП-8 у двох напрямках з двома наступними міжрядними обробітками. При цьому на 45,5% більше гине бур'янів порівняно з боронуванням трав важкими боронами з наступним розпушуванням ґрунту у міжряддях. Врожайність насіння підвищилася завдяки такому догляду за посівами на 1,05 ц/га (71,9%) порівняно з контролем. За ретельного обробітку ґрунту збільшується кількість повноцінного насіння в китиці на 23,3%, зменшується собівартість 1 ц насіння в 1,7 рази, а одна гривня додаткових витрат окуповується 18,2 грн вартості додатково сформованого врожаю насіння.

10. Вагомим резервом підвищення врожайності насіння люцерни є застосування регуляторів росту. За обприскування рослин у період бутонізації-початку цвітіння препаратом Люцис (7,5 г/га) вона підвищується на 20,7-26,1% порівняно з контролем (вода). При цьому у загальній продукції накопичується 20,55 МДж/м² енергії (безпосередньо за вегетаційні періоди вирощування на насіння), що на 3,74 МДж/м² вище контролю. ККД_ФАР за внесення цього препарату зростає на 22,1% (з 1,40 до 1,71%), а одна грн додаткових витрат на обприскування окуповується 20,9 грн вартості додаткового врожаю насіння. Препарати Гіберсиб, Емістим С, Агростимулін підвищують продуктивність насіннєвої люцерни на 16,7; 14,2; 9,9% відповідно.

11. За десикації люцерни Реглоном, 20% в. р. (3 л/га) та наступному прямому комбайнуванні можна збирати насіння на 0,68 ц/га (53,5%) більше порівняно з роздільним двохфазним способом. Втрати бобів при скошуванні у валки сягають 23,5%. Одна грн витрат на внесення Реглону з наступним прямим комбайнуванням окуповується 5,3 грн вартості збереженого врожаю.

12. Собівартість насіння у перший рік життя при вирощуванні люцерни на забур'яненому фоні зростає більше, ніж у 2,2 рази порівняно з технологією, що включає хімічне прополювання. За ручного прополювання рівень рентабельності складає 70,0 (сорт Смуглянка) - 78,4% (сорт Синська), що менше на 16,0-19,4% порівняно з хімічним прополюванням посівів. У контрольних посівах цей показник є від'ємним (- 15,1 і - 17,1%). Енергетичні витрати на 1 ц насіння знижуються в 2,5-2,6 разів за внесення гербіцидів, а К_ее складає 2,89-3,07, при контрольному його значенні 1,22-1,26.

13. За подовження терміну використання люцерни на насіння знижуються показники ефективності виробництва посівного матеріалу. Собівартість 1 ц насіння за використання насінника впродовж трьох років коливається в межах від 724,2 (сорт Зарниця) до 797,8 грн (Радуга), а рівень рентабельності складає 245,2; 213,4% відповідно. За п'ятирічного терміну вирощування люцерни на одному полі собівартість насіння цих сортів підвищується на 2,1 і 3,8% відповідно, а рівень рентабельності дещо зменшується. Найбільш енергетично та економічно ефективним є виробництво насіння на другому році життя порівняно з першим та третім: енергетичні витрати на 1 ц насіння зменшуються у 4,4 та 4,5 разів порівняно з першим та в 1,6 рази - порівняно з третім роками вегетації. К_ее коливається в межах 7,28 (сорт Радуга) - 7,83 (сорт Зарниця), тоді як на першому році життя він у 2,8 і 2,4 разів менший. На третьому році життя різниця між сортами Синська (контроль) - Радуга за К_ее складала 13,5% на користь стандарту (8,05). Найбільшими витратами енергії на 1 ц насіння (на 12,1% вище стандарту) характеризується сорт Радуга - 4152,9 МДж.

14. За вирощування люцерни без зрошення з економічної та енергетичної точок зору перевагу має проміжний укіс на насіння, порівняно з першим та другим. Загальні грошові витрати за цього укосу зменшуються на 9,2% проти першого, а собівартість 1 ц насіння - на 24,0%. Чистий прибуток за проміжного укосу зростає на 65,3% порівняно з першим, а рівень рентабельності складає 228,3 та 125,4% відповідно. Енергоємність вирощування насіння проміжного укосу з урахуванням витрат на підкошування зменшується на 2,7%, порівняно з перший укосом на насіння, а витрати енергії на виробництво 1 ц насіння - на 18,6%. Технологія вирощування люцерни на насіння є енергозберігаючою впродовж усіх років життя культури за умов надійного захисту її від шкідників і хвороб та інших заходів інтенсифікації, оскільки нагромаджена з урожаєм енергія в 2,8-11,3 разів перевищує сукупні витрати енергії на вирощування продукції.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Сільськогосподарським підприємствам різних форм господарювання з метою заощадження матеріальних та ефективного використання природних ресурсів за середнього вмісту в орному шарі ґрунту азоту, рухомого фосфору та високого - обмінного калію за умов незрошуваних чорноземів південних доцільним є внесення під основний обробіток фосфорних добрив у дозі 120 кг/га д.р. на три роки життя люцерни. Азотні добрива (15 кг/га д.р.) застосовувати у другий і третій рік життя позакоренево у період її плодоутворення.

Застосовувати, в якості основного, безполицевий обробіток ґрунту на глибину 12-14 см після двохразового лущення стерні.

Сівбу люцерни проводити безпокривним широкорядним способом з міжряддями 70 см у третій декаді березня - другій декаді квітня високопродуктивними адаптованими до посушливих умов сортами Зарниця, Синська і Надєжда.

Застосовувати систему захисту посівів від бур'янів, яка передбачає внесення до сівби ґрунтових гербіцидів, а у фазі 1-2 справжніх листків люцерни - Базагран, 48% в.р. у рекомендованих "Переліком…" нормах витрати. Весною розпушування ґрунту на насінниках проводити культиватором КШП-8 у двох напрямках з наступними двома обробітками ґрунту у міжряддях.

Вирощувати люцерну на насіння після проведення першого укосу на зелений корм за 3-4 дні до початку фази бутонізації.

Вносити регулятор росту рослин Люцис (7,5 г/га) у період "бутонізація-початок цвітіння" для підвищення насіннєвої продуктивності люцерни.

Збирання насіння люцерни проводити прямим комбайнуванням після обов'язкової десикації посівів.

ОСНОВНІ ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, книги

1. Научные основы экологического земледелия / В. М. Круть, Г. П. Фесенко (керів. авт. колект.) [В. М. Круть, Г. П. Фесенко, Т. С. Алексеенко, Л. К. Антипова и др.] - К.: Урожай, 1995. - 159-163 с. (автором проведено дослідження і підготовлено до друку підрозділ 5.1).

2. Антипова Л. К. Вирощування люцерни на насіння в умовах півдня України / Л. К. Антипова. - Миколаїв: вид-во "Дизайн і поліграфія", 2007. - 54 с.

3. Антипова Л. К. Виробництво насіння люцерни в Степу України : моногр. / Л. К. Антипова. - Миколаїв: МДАУ, 2009. - 227 с.

Статті у фахових виданнях

4. Антипова Л. К. Вплив замочування насіння та обробки посівів ДМСО на насіннєву продуктивність люцерни / Л. К. Антипова // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - 1994. - Вип. 37. - С. 76-78.

5. Антипова Л. К. Проміжний укіс люцерни на насіння в умовах південного Степу України / Л. К. Антипова // Степове землеробство. - 1996. - Вип. 30. - С. 56-57.

6. Островчук П. П. Вплив мінеральних добрив на урожай зеленої маси люцерни різних років вегетації / П. П. Островчук, Л. К. Антипова, С. Г. Козлов // Вісн. аграр. науки Причорномор`я. - Миколаїв, 1998. - Вип. 3. - С. 81-84 (автором підготовлено статтю до друку на основі узагальнення даних досліджень).

7. Антипова Л. К. Деякі прийоми реалізації потенційної продуктивності насіннєвої люцерни / Л. К. Антипова, Л. М. Шевченко // Вісн. аграр. науки Причорномор`я. - Миколаїв, 1998. - Вип. 4. - С. 76-78 (основні ідеї статті, отримання експериментальних даних та їх трактування).

8. Антипова Л. К. Додатковий шлях підвищення насіннєвої продуктивності люцерни / Л. К. Антипова // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - К.: Урожай, 1998. - Вип. 45. - С. 148-150.

9. Антипова Л. К. Насіннєва люцерна / Л. К. Антипова // Захист рослин. - 1998. - № 8.- С. 14-15.

10. Антипова Л. К. Доцільність застосування позакореневих підживлень насіннєвої люцерни азотом у фазі плодоутворення / Л. К. Антипова // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - 1998. - Вип. 45. - С. 145-147.

11. Антипова Л. К. Проміжний укіс люцерни на насіння в незрошуваній степовій зоні Півдня України / Л. К. Антипова // Зб. наук. праць Миколаївської ДСГДС. - Київ.: БМТ, 1999. - С. 190-195.

12. Антипова Л. К. Щоб бути і з високоякісним кормом і з насінням люцерни / Л. К. Антипова // Тваринництво України. - 1999. - № 3-4. - С. 30-31.

13. Антипова Л. К. Ефективність різних ростових препаратів при вирощуванні насіннєвої люцерни на півдні степової зони України / Л. К. Антипова // Зб. наук. праць Миколаївської ДСГДС. / відп. ред. І. В. Шевель. - Київ.: БМТ, 1999. - С. 207-212.

14. Антипова Л. К. Біостимулятори для люцерни / Л. К. Антипова // Захист рослин. - 1999. - № 1. - С. 14.

15. Антипова Л. К. Удосконалення системи живлення насіннєвої люцерни на чорноземах південних / Л. К. Антипова // Вісн. аграр. науки. - 1999. - Червень. - С. 33-35.

16. Антипова Л. К. Формирование корневой системы люцерны в зависимости от обработки почвы / Л. К. Антипова // Аграрная наука. - М., 1999. - № 11. - С. 4-5.

17. Грабак Н. Х. Обробіток і мікрофлора чорноземів степової зони України / Н. Х. Грабак, Л. К. Антипова // Вісник аграрної науки Причорномор`я. - Миколаїв, 2000. - Вип. 1 (8). - С. 49-52 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

18. Антипова Л. К. Десикація люцерни / Л. К. Антипова // Захист рослин. - 2000. - № 10. - С. 13.

19. Антипова Л. К. Вплив способів весняного обробітку ґрунту на забур`яненість посівів та насіннєву продуктивність люцерни / Л. К. Антипова // Корми і кормовиробництво: міжв. темат. наук. зб. - 2001. - Вип. 47. - С. 50-52.

20. Антипова Л. К. Екологічні аспекти вирощування насіння люцерни в умовах Півдня України / Л. К. Антипова, Н. В. Цуркан // Вісн. аграр. науки Причорномор`я. - Миколаїв, 2001. - Спецвип. 3 (12). - Т. І. - С. 514-518 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

21. Антипова Л. К. Вплив основного обробітку ґрунту на його водно-фізичні властивості та формування кореневої системи люцерни / Л. К. Антипова // Наукові праці: наук.-метод. журнал. - Миколаїв, МДГУ ім. П. Могили, 2002. - Вип. 8. Екологія. - С. 101-105.

22. Антипова Л. К. Азотне живлення насіннєвої люцерни / Л. К. Антипова // Вісн. аграр. науки Причорномор`я. - Миколаїв, 2003. - Спецвип. 3 (23). - Т. І. - С. 264-267.

23. Антипова Л. К. Вплив мінеральних добрив на насіннєву продуктивність люцерни в умовах незрошуваних чорноземів півдня України / Л. К. Антипова // Вісн. аграр. науки Причорномор`я. - Миколаїв, 2006. - № 3 (35). - С. 77-82.

24. Антипова Л. К. Люцерна і родючість ґрунту / Л. К. Антипова // Наукові праці: Наук.-метод. журнал. - Миколаїв, МДГУ ім. П. Могили, 2006. - Т. 58. - Вип. 45. Екологія. - С. 83-86.

25. Антипова Л. К. Насіннєва продуктивність люцерни залежно від сорту за умов незрошуваних чорноземів Півдня України / Л. К. Антипова // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - 2006. - Вип. 57. - С. 25-27.

26. Антипова Л. К. Водоспоживання люцерни насіннєвого призначення / Л. К. Антипова, І. М. Савченко // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - 2006. - Вип. 58. - С. 222-226 (основні ідеї статті, отримання експериментальних даних та їх трактування).

27. Антипова Л. К. Важкі метали в люцернових агроценозах південного Степу України / Л. К. Антипова, І. М. Савченко, А. А. Макарова [та ін.] // Вісн. аграр. науки Причорномор`я. - Миколаїв, 2007. - № 1 (39). - С. 216-219 (проведення польових дослідів, отримання експериментальних даних і їх трактування).

28. Антипова Л. К. Зміни хімічного складу люцерни залежно від сортового фактору за умов суходолу чорноземів південних / Л. К. Антипова, І. М. Савченко, А. А. Макарова [та ін.] // Вісн. аграр. науки Причорномор`я. - Миколаїв, 2007. - № 2 (40). - С. 228-232 (основні ідеї статті, проведення польових дослідів, отримання експериментальних даних та їх трактування).

29. Антипова Л. К. І надійно, й вигідно / Л. К. Антипова // Карантин і захист рослин. - 2007. - № 12. - С. 11-12.

30. Антипова Л. К. Хімічний склад люцерни різних сортів за богарних умов чорноземів південних в Степу України/ Л. К. Антипова, Г. А. Макарова, Г. В. Печена, О. В. Кравченко // Зб. наук. праць "Наука на службі сільського господарства". - Миколаїв, 2007. - С. 45-48 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

31. Антипова Л. К. Продуктивність люцерни насіннєвого призначення залежно від ступеня забур'яненості посівів / Л. К. Антипова // Захист і карантин рослин: міжв. темат. наук. зб. - К., 2007. - Вип. 53. - С. 195-199.

32. Антипова Л. К. Вплив способів основного обробітку ґрунту на продуктивність насіннєвої люцерни в умовах південних чорноземів України / Л. К. Антипова // Наукові праці: Наук.-метод. журнал. - Т. 78. - Вип. 65. Екологія. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. - С. 60-63.

33. Грикун О. А. Ентомокомплекс у посівах люцерни. Формування за різних укосів на насіння в умовах Півдня України / О. А. Грикун, Л. К. Антипова, В. С. Кривогуз // Карантин і захист рослин. - 2008. - Квітень. - С. 16-19 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

34. Антипова Л. К. Роль люцерни у виробництві високоякісних кормів і поліпшенні родючості ґрунту / Л. К. Антипова, Г. А. Макарова, Г. В. Печена, Н. В. Цуркан // Наукові праці: Наук.-метод. журнал. - Т. 81.- Вип. 68. Екологія. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. - С. 81-84 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

35. Петриченко В. Ф. Використання гідротермічних ресурсів насіннєвою люцерною залежно від способів регулювання чисельності бур'янів у посівах / В. Ф. Петриченко, Л. К. Антипова // Захист і карантин рослин: міжв. темат. наук. зб. - К., 2008. - Вип. 54. - С. 195-199 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

36. Антипова Л. К. Використання ФАР люцерною за різних укосів на насіння в умовах чорноземів південних / Л. К. Антипова, І. М. Савченко // Вісн. аграр. науки Причорномор`я. - Миколаїв, 2008. - № 3 (46). - С. 12-16 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

37. Антипова Л. К. Люцерна - універсальна рослина для агроценозів / Л. К. Антипова // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - Вінниця, 2008. - Вип. 62. - С. 139-143.

38. Антипова Л. К. Продуктивність насіннєвої люцерни в південному Степу України залежно від погодних умов / Л. К. Антипова // Таврійський науковий вісник: Науковий журнал. - Вип. 60. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 49-54.

39. Петриченко В. Ф. Особливості формування агроценозів насіннєвої люцерни залежно від погодних умов та строків сівби / В. Ф. Петриченко, Л. К. Антипова // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - Вінниця, 2008. - Вип. 63. - С. 3-9 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

40. Антипова Л. К. Ефективність регуляторів росту рослин у посівах люцерни та озимої пшениці на Півдні України / Л. К. Антипова, Н. М. Шахова, Н. І. Коцюрубенко, С. М. Бабич // Захист і карантин рослин: міжв. темат. наук. зб. - К., 2008. - Вип. 54. - С. 12-18 (основні ідеї статті, отримання експериментальних даних та їх трактування).

41. Антипова Л. К. Баланс елементів живлення у ґрунті за різних доз унесення мінеральних добрив при вирощуванні насіннєвої люцерни / Л. К. Антипова // Наукові праці: Наук.-метод. журнал. - Т. 107. - Вип. 94. Екологія. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2009. - С. 56-59.

Патенти

42. Пат. на корисну модель № 42980. UA МПК (2009). А01В 79/00. Спосіб підживлення посівів насіннєвої люцерни / Антипова Л К.; заявник-власник Миколаївський інститут агропромислового виробництва УААН. - № u 2009 02466, заяв. 19.03.2009; опубл. 27.07.09. Бюл. № 14.

43. Пат. на корисну модель № 43989. UA МПК (2009). А01В 79/00. Спосіб боротьби з бур'янами на насінниках люцерни другого та наступних років життя / Антипова Л К.; заявник-власник Миколаївський інститут агропромислового виробництва УААН. - № u 2009 03969, заяв. 22.04.2009; опубл. 10.09.09. Бюл. № 17.

Рекомендації, матеріали конференцій, тези

44. Фесенко Г. П. Мероприятия по снижению отрицательного влияния засухи в сельскохозяйственном производстве Николаевской области / Г. П. Фесенко, В. П. Кириченко, Н. Н. Попов, М. А. Парфенов, …, Л. К. Антипова [и др.] - Николаев, РИП «Рионика», 1993. - С. 39-41 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

45. Антипова Л. К. Промежуточный укос - энергоресурсосберегающий элемент технологии производства семян люцерны в условиях Юга Украины. / Л. К. Антипова, І. О. Малицька. - Николаев, РИП «Рионика», 1994. - 4 с. (отримання експериментальних даних та їх трактування).

46. Антипова Л. К. Вплив регуляторів росту на насіннєву продуктивність люцерни / Л. К. Антипова // Корми і кормовий білок: Матеріали першої Всеукраїнської (міжнародної) конференції (16-17 листопада 1994 р.). - Вінниця, 1994. - С. 49-51.

47 Антипова Л. К. Вплив зрошення та мінеральних добрив на урожай і якість насіння люцерни в умовах південного Степу України / Л. К. Антипова // Матеріали республ. корд.-метод. ради з проблеми ефективного використання зрошуваних земель для нарощування і стабілізації виробництва кормів і кормового білка (22-23 серпня 1995 р.). - Вінниця, 1995. - С. 23-24.

48. Антипова Л. К. Вплив борних та молібденових добрив на насіннєву продуктивність люцерни в умовах півдня України / Л. К. Антипова // Зб. наук. праць за матер. міжнар. наук.-практ. конф. "Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах" (11-14 грудня 1995 р.). - Вінниця: Аграрна наука, 1995. - С. 393-394.

49. Островчук П. П. Продуктивність люцерни в підпокривних посівах / П. П. Островчук, А. О. Лимар, Л. К. Антипова // Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах: Матеріали міжнародної конференції (11-14 грудня 1995 р.). - Вінниця, 1995. - С. 380-381 (автором підготовлено статтю до друку на основі узагальнення даних досліджень).

50. Фесенко Г. П. Підсівні культури - шлях до впровадження енергозберігаючих та ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних землях південного Степу України / Г. П. Фесенко, П. П. Островчук, Л. К. Антипова // Матер. респ. корд.-метод. ради з проблем кормових ресурсів і кормовиробництва по темі "Зернофуражні, зернобобові і кормові культури". Під ред. А. О. Бабича. - Вінниця, 1996. - С. 81-82 (узагальнення результатів досліджень та їх трактування).

51. Антипова Л. К. Один із засобів підвищення врожаю насіння люцерни в незрошуваних умовах / Л. К. Антипова, І. О. Малицька // Зб. наук. пр. Миколаївської держ. с.-г. досл. станції до 40-річчя від дня її застосування "Інтеграція науки з виробництвом - головний шлях збільшення збору сільськогосподарської продукції, зниження затрат при її виробництві". - Миколаїв, 1997 р. - С. 93-95 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

52. Антипова Л. К. Надійний захист посівів люцерни - ключ успіху / Л. К. Антипова // Зб. наук. пр. Миколаївської держ. с.-г. досл. станції до 40-річчя від дня її застосування "Інтеграція науки з виробництвом - головний шлях збільшення збору сільськогосподарської продукції, зниження затрат при її виробництві". - Миколаїв, 1997 р. - С. 97-99.

53. Рекомендації по вирощуванню хрестоцвітих, бобових та малопоширених кормових культур в 1999 році / І. Д. Шульга, В. П. Котков, І. В. Шевель, В. А. Іщенко, Л. К. Антипова та інші. - Миколаїв: вид-во «Техномаркет», 1999. - С. 9-14 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

54. Рекомендації по раціональному веденню рослинництва в господарствах Миколаївської області в 1999 році / І. Д. Шульга, А. І. Яковлєв, В. Т. Ковальський, П. П. Бондар, …, Л. К. Антипова [та ін.]. - Миколаїв, вид-во «Техномаркет», 1999. - С. 18-20 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

55. Рекомендації по раціональному використанню земель, виведених із сівозмін / І. Д. Шульга, В. П. Котков, В. Т. Ковальський, І. В. Шевель, …, Л. К. Антипова [та ін.]. - Миколаїв: вид-во «Техномаркет», 1999. - 19 с. (отримання експериментальних даних та їх трактування).

56. Раціональне ведення рослинництва в господарствах Миколаївської області в 2000 році / О. М. Гаркуша, І. Д. Шульга, А. І. Яковлєв, В. Т. Ковальський, …, Л. К. Антипова. - Миколаїв: вид-во «Дизайн і поліграфія», 2000. - С. 27-30 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

57. Тактика хлібороба на весняному полі Миколаївщини в 2002 році. Поради до часу / І. Д. Шульга, А. І. Яковлєв, Г. Ф. Похилько, Ю. П. Шидловський, …, Л. К. Антипова [та ін.]. - Миколаїв, 2002. - С. 27-29 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

58. Тактика хлібороба на весняному полі Миколаївщини в 2003 році / О. М. Гаркуша, І. Д. Шульга, А. І. Яковлєв, С. М. Чмирь, ..., Л. К. Антипова [та ін.]. - Миколаїв, 2003 р. - С. 24-26 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

59. Пам'ятка хліборобу. (Рекомендації з вирощування с.-г. культур в 2004 р.) / О. М. Гаркуша, І. Д. Шульга, А. І. Яковлєв, С. М. Чмирь, …, Л. К. Антипова [та ін.]. - Миколаїв, 2004. - С. 41-44 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

60. Антипова Л. К. Насіннєва продуктивність люцерни при ручному та хімічному прополюванні / Л. К. Антипова // Екологічна безпека об`єктів господарської діяльності: Матеріали міжнар. науково-практ. конф. - Миколаїв: МДГУ ім. П. Могили, 2004. - С. 166-167.

61. Поради хліборобу. (Рекомендації по проведенню весняно-польових робіт в 2005 р.) / А. І. Яковлєв, С. М. Чмирь, П. П. Бузаджі, Г. Ф. Похилько, ..., Л. К. Антипова [та ін.]. - Миколаїв, 2005. - С. 33-34 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

62. Антипова Л. К. Формування врожаю насіння люцерни в різних за ступенем забур'янення агроценозах / Л. К. Антипова // Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи: Матеріали міжнарод. науково - практ. конф. (13-16 листопада 2006 р.) - Київ: Інститут захисту рослин УААН, 2006. - С. 205-206.

63. Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах 2006 року (Рекомендації по проведенню весняно-польових робіт в 2006 р.) / А. І. Яковлєв, С. М. Чмирь, П. П. Бузаджі, Г. Ф. Похилько, ..., Л. К. Антипова [та ін.]. - Миколаїв, 2006. - С. 30-31 (отримання експериментальних даних та їх трактування).

64. Антипова Л. К. Шляхи підвищення схожості насіння люцерни посівної // Матеріали доповідей Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу 11-13 квітня 2007 р. - Миколаїв, 2007. - С. 28-29.

65. Савченко І. М. Поживність люцерни різних сортів за умов незрошуваних чорноземів південних Степу України / І. М. Савченко, Л. К. Антипова, Г. А. Макарова, Г. В. Печена // Матеріали доповідей Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу 11-13 квітня 2007 р. - Миколаїв, 2007. - С. 30-31 (отримання експериментальних даних та їх трактування).