Агроекологічні основи застосування біологічних, фізичних та хімічних засобів у технологіях вирощування сої в лісостепу України

Відмінностей у проходженні окремих фаз росту і розвитку рослин-компонентів в одновидових та смугових посівах не спостерігалось. Мали місце суттєві відмінності у розрізі сортів сої і гібридів кукурудзи. Найменша тривалість вегетаційного періоду відмічена у сорту Нива (110 діб), інші сорти сої мали більш триваліший вегетаційний період (121-128 діб). У гібридів кукурудзи найменша тривалість вегетації спостерігалась у ранньостиглого гібрида Дніпровський 203МВ (123 доби), довша вона була у середньораннього Дніпровський 273 МВ (128 діб), середньостиглого Дніпровський 320 АМВ (132 доби) і середньопізнього гібрида Краснодарський 303ТВ (143 доби). Висота рослин кукурудзи була нижчою в смугових посівах. Соя займала нижній ярус стеблостою, крайні її рядки затінялись вранці і ввечері, тому ці рослини були вищими, ніж у центральних рядках. Рослини кукурудзи в середніх рядках були вищими на 6 %, ніж в крайніх, що являлось впливом внутрішньовидової конкуренції, головним чином, за світло.

На 80-у добу після сходів висота рослин кукурудзи в одновидовому посіві становила 181 см, в смугових посівах коливалась від 193 до 209 см залежно від розміщення рядка в посіві. У сої спостерігалась зворотна залежність - висота крайніх рядків була вищою на 12 %. Якщо висота рослин сої в одновидовому посіві становила 97 см, то в смугових посівах - від 102 до 112 см залежно від розміщення рядка в посіві по відношенню до кукурудзи.

При використанні на зелений корм необхідно висівати суміш середньопізнього гібриду кукурудзи Краснодарський 303ТВ і ранньостиглого сорту сої Нива, які забезпечують максимальний вихід зеленої маси - відповідно 44,8 і 12,0 т/га. При використанні на силос раціональною є сумішка цього ж гібриду з більш пізньостиглим сортом сої. Кукурудза в цей період знаходилася в фазі молочно-воскової стиглості, соя - у фазі стиглості бобів, забезпечуючи високу урожайність - відповідно 65,0 і 20,9 т/га зеленої маси.

Урожайність маси злакового і бобового компонентів залежала від гібрида кукурудзи і сорту сої. Для смугових посівів характерна вища урожайність надземної маси кукурудзи за рахунок кращого використання факторів життя рослин, вона не відрізнялась від одновидових посівів, що вказує на нормальні умови їх росту і розвитку. В розрізі рядків більш продуктивними для кукурудзи були крайні рядки, для сої - центральні.

Урожайність насіння сої в смугових посівах була більшою на 15 %, кукурудзи на 25 % в порівнянні з одновидовими посівами, завдяки створенню більш довершеної структури посіву, у якому спостерігається сприятливий мікроклімат для обох культур, поліпшується інтенсивність використання землі. У кукурудзи збільшується кількість рослин з двома качанами, у сої - утворюється більша кількість бобів і насіння, збільшується маса 1000 насінин (табл. 6).

Таблиця 6 - Урожайність зерна гібридів кукурудзи і насіння сортів сої в одновидових і смугових посівах, т/га (середнє за 1987-1989 рр.)

БІОЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИРОЩУВАННЯ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ

Завданням біоенергетичного аналізу є пошук і обґрунтування агротехнічних заходів, які дозволяють отримувати продукцію за найменших витрат енергетичних ресурсів.

За результатами проведених розрахунків біоенергетичної оцінки варіантів удобрення рослин сої найвищий біоенергетичний коефіцієнт 7,25 був на варіанті із застосуванням ризоторфіну. Найвищий рівень рентабельності 198,4 % був характерним також на ділянках із застосуванням ризоторфіну без внесення мінеральних добрив. Високий рівень рентабельності 178,9 % спостерігався на ділянках без застосування добрив. Внесення мінеральних добрив сприяло зменшенню показників рівня рентабельності вирощування сої: N30 + ризоторфін - 146,7 %, N30P60 + ризоторфін - 129,3, N60P60 + ризоторфін - 110,1 %.

Передпосівна обробка насіння сої мікроелементами є ефективним агротехнічним заходом, який дає можливість отримати додатковий чистий дохід в межах 222-327 грн. при рівні рентабельності від 77, 6 до 84, 6 % в порівнянні з ділянками без обробки мікроелементами. У розрізі сортів показник рівня рентабельності складав 67,5 для сорту Білосніжка і 73,2 % - сорту Київська 27.

Розрахунки економічної ефективності показали, що в умовах лівобережної частини Лісостепу оптимальним строком сівби для сої є перша декада травня. Сівба сої в третій декаді квітня, або в другій декаді травня економічно недоцільна. З метою підвищення врожайності сої раціонально проводити передпосівну обробку насіння фумараном в концентрації 100 мг/л, що сприяє підвищенню рівня рентабельності вирощування сої до 82,6 % в порівнянні з ділянками без обробки - 59,7 %. Величина чистого доходу була вищою при цьому на 500 грн./га.

Ефективним способом сівби сої є рядковий спосіб з міжряддями 15 см і нормою висіву 700 тис./га схожих насінин. Собівартість 1 ц насіння при цьому складала 97,88 грн., чистий дохід - 1068,39 грн./га, рівень рентабельності - 53,24 %.

Розрахунки біоенергетичної ефективності вказують на доцільність вирощування сої і кукурудзи в смугових посівах, їх показники мали значення: в посівах сої - 5,92-6,88, кукурудзи - 12,09-27,91, в смугових посівах - 20,03-27,91. Величина чистого доходу в смугових посівах була вищою і коливалась залежно від сорту сої та гібриду кукурудзи від 7563,80 до 11523,80 грн./га, в одновидових посівах цей показник мав значення в межах: соя - 637,37-877,37 грн., кукурудза - 4618,28-6343,28 грн.

Рівень рентабельності при вирощуванні культур у смугових посівах складав в середньому 240-250 %, в одновидових посівах кукурудзи - 190 %, сої - 40 %.

Економічна оцінка заходів визначалася на основі даних про фактичні витрати на виконання робіт, одержану урожайність і якість продукції. При впровадженні біологічних, фізичних та хімічних засобів у технологіях вирощування сої в порівнянні із звичайною (базовою) технологією отримали значну економічну ефективність (табл. 7).

Таблиця 7 - Економічна ефективність вирощування сої за рекомендованою технологією в умовах нестійкого зволоження Лісостепу України

Дані таблиці свідчать про високу окупність витрат, які були спрямовані на впровадження рекомендованої технології. Незважаючи на додаткові витрати на 1 га у розмірі 282 грн., підвищення врожайності забезпечило окупність додаткових витрат - 2,39 грн., річний економічний ефект 393 грн./га.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми з обґрунтування агроекологічних основ застосування біологічних, фізичних та хімічних засобів у технологіях вирощування сої, розроблені основні технологічні прийоми для умов нестійкого зволоження Лісостепу України на основі встановлення закономірностей порівняльного впливу агрометеорологічних умов, залежності фотосинтетичної продуктивності від ступеня зволоження, живлення мінеральним та симбіотичним азотом, впливу густоти, строків сівби та холодопротекторів на урожайність сої, а також способів передпосівної обробки насіння на формування вегетативних та генеративних органів залежно від умов зволоження та температурного режиму, регулювання забур'яненості посівів, підбору сортів (гібридів) компонентів для смугових посівів, внаслідок чого вдосконалено основні агротехнічні елементи технології одержання високих урожаїв, що має важливе значення в галузі рослинництва, зокрема для підвищення урожайності сої і збільшення виробництва її насіння високої якості.

1. Визначені і теоретично обґрунтовані нові підходи до розробки агроекологічних основ застосування біологічних, фізичних та хімічних засобів для вирощування сої з урахуванням конкретних умов нестійкого зволоження Лісостепу України, де розміщені значні посівні площі сої. Разом з тим встановлено, що при вирощуванні сої необхідно звертати увагу на метеорологічні фактори місцевості та її біологічні вимоги, що сприятиме отриманню високої продуктивності культури. Найбільш мінливі з них погодні умови, особливо волога і тепло. Основним лімітуючим фактором високої продуктивності сої є вологозабезпеченість місцевості. У більшості випадків сума ефективних температур ранньостиглих та середньоранніх сортів сої є достатньою (2153-2399 °С в 1989-1998 рр.) для формування високої врожайності сої на рівні 2,5-3,0 т/га.

2. Важливим заходом підвищення стійкості сої до дії низьких температур є застосування біологічних засобів передпосівної обробки насіння фізіологічно-активними речовинами. Підтверджена висока біологічна активність абсцизової кислоти і фумарану. Польова схожість насіння сої, обробленого абсцизовою кислотою, складала 64,8 %, при обробці фумараном - 74,1 %, що на 9,3 % вище. Разом з тим встановлений тісний зв'язок з вмістом вологи в ґрунті на період сівби. Показники фотосинтетичної активності посівів сої були значно вищими у роки з кращою вологозабезпеченістю. Коливання показника чистої продуктивності фотосинтезу по роках складало від 5,3 в 1993 р. (посушливий рік) до 7,0 г/м2?добу в 1997 р. (сприятливий за вологозабезпеченням рік). Середній показник чистої продуктивності фотосинтезу в роки сприятливого вологозабезпечення становив 6,5 г/м2?добу, в умовах посушливих років він знизився на 10,8 %.

3. Встановлено, що при сумісному застосуванні біологічних та хімічних засобів, соя формує високу врожайність в основному за рахунок симбіотичного азоту. Кількість азоту, яка необхідна для підтримання росту і розвитку рослин до включення в процес азотфіксації невелика і може бути забезпечена за рахунок ґрунтових запасів. Але не виключене внесення стартових доз азотних добрив, особливо на бідних ґрунтах, для страхування рослин від можливої нестачі азоту на випадок затримки появи бульбочкових бактерій, повільного їх розвитку за несприятливих умов. Мікроелементи поліпшували умови росту і розвитку сої, дещо знижували негативну дію несприятливих зовнішніх умов, забезпечуючи підвищення урожайності насіння на 0,20-0,26 т/га, або на 11,2-14,5 %. Урожайність насіння сої в середньому за три роки досліджень на цих ділянках коливалась від 1,94 до 2,05 т/га при врожайності без внесення мікроелементів 1,79-1,85 т/га. Бор підвищував урожайність насіння сої на 10,3-14,5 %, молібден - на 5,4-11,2 % залежно від сорту.

4. Доцільним є застосування фізичних засобів у технологіях вирощування сої, а саме: а) обертального електромагнітного поля з напруженістю 8,8 * 104 А/м, яке підвищує енергію проростання насіння на 6-7 %, схожість насіння - на 5-8 %; б) опромінення насіння натрієвими лампами високого тиску з добавками цезію інтенсивністю 190-200 Lx підвищує схожість насіння на 10-12 %, позитивний ефект зберігається до 5 діб; в) ультразвукового випромінювання, яке підвищує енергію проростання та лабораторну схожість на 8-12 %, має деяку фунгіцидну активність, насіння зберігає позитивні властивості до 30 діб. Разом з тим встановлено, що забур'яненість посівів сої визначалась строками сівби і особливостями передпосівного обробітку ґрунту. Кількість бур'янів на 1 м2 в період з'явлення сходів при ранньому строці сівби становила 287-374, оптимальному - 197-244, пізньому - 155-185. При сівбі сої на початку травня, особливо в другій його половині, вирішальним фактором є не температура, тому що вона в цей час досить висока, а вологість посівного шару ґрунту. При пізньому строці сівби сої у верхньому шарі ґрунту спостерігався дефіцит вологи, сходи були недружні, дещо ослаблені, густота рослин під час збирання на цих ділянках виявилась на 10-15 % меншою, ніж при сівбі в оптимальний строк.

5. Вибираючи строк сівби сої, слід враховувати рівень температурного режиму та вологість посівного шару ґрунту. Відмічена зворотна залежність тривалості періоду сівба-сходи від середньодобової температури ґрунту. Рослини раннього строку сівби (третя декада квітня) мали довший період вегетації порівняно з рослинами пізнього строку сівби. При недостатній забезпеченості вологою ґрунту та підвищеній температурі повітря вегетаційний період вкорочувався на 7-12 днів. Поряд із оптимальним строком сівби, встановленим за рівнем термічного режиму ґрунту - плюс 12 °С на глибині 10 см, можна застосовувати допустимий ранній строк сівби сої, але з обов'язковою обробкою насіння холодопротектором фумараном. При ранньому строці сівби передпосівна обробка насіння фумараном в концентрації 100 мг/л сприяла отриманню урожайності насіння сої 2,25 т/га, в концентрації 1000 мг/л - 2,27 т/га (на ділянках без обробки - 2,04 т/га). При сівбі сої в першій декаді травня ці показники мали відповідний рівень - 2,63 та 2,26 т/га (2,29 т/га). При пізній сівбі різниця врожайності між концентраціями регулятора росту була незначною - в межах 0,04-0,16 т/га.

6. Встановлено, що формування раціональної просторової структури посіву сої підвищує конкурентоздатність її посівів по відношенню до бур'янів. Коефіцієнт конкурентоспроможності підтверджує, що при збільшенні норми висіву стійкість сої до бур'янів підвищувалась. Значення цього коефіцієнта при нормі висіву 500-600 тис./га схожих насінин дорівнювало 1,10-1,16 (звичайний рядковий посів, 15 см). У добре розвинених посівах з більшою нормою висіву сої (700-800 тис./га схожих насінин) величина коефіцієнта конкурентоспроможності була більшою і складала відповідно 1,34-1,55 і 1,61-2,00. Ці показники дають можливість правильно оцінити ситуацію щодо стійкості культурних рослин в агрофітоценозах і правильно вибрати відповідні методи ефективної боротьби з бур'янами. Критерієм обґрунтованого застосування гербіцидів повинні стати конкурентні відносини між культурними рослинами і бур'янами, які мають велике значення для встановлення та використання екологічного порогу шкідливості.

7. Відмічено різну реакцію сої до зміни величини і форми площі живлення рослин в посіві. Ширина міжрядь і площа живлення сої має бути такою, щоб рослинний покрив повністю покривав ґрунтову поверхню до початку цвітіння. У загущеному посіві (800 тис./га схожих насінин) рослини сої витягуються, мають тонке стебло з малою кількістю листків, квіток і бобів. Боби в такому посіві формуються у верхньому ярусі рослин, наслідком цього є низька насіннєва продуктивність. У зрідженому посіві (500 тис./га схожих насінин) рослини сої інтенсивно гілкуються з утворенням великої кількості листків, бобів і насіння. При цьому індивідуальна продуктивність буває високою, але загальна продуктивність таких посівів знижується, крім того, при зрідженому розміщенні рослин характерне близьке до поверхні ґрунту закладання бобів, яке спричиняє значні втрати врожаю при збиранні.

8. Встановлено, що зміна норми висіву від 500 до 800 тис/га схожих насінин сприяла збільшенню висоти прикріплення нижніх бобів з 10,5 до 16,7 см. Норма висіву більше, ніж спосіб сівби, впливала на величину врожаю сої. Найкращі умови для формування врожаю склалися при висіві 700 тис./га схожих насінин. Урожайність сої при рядковому способі сівби складала - 2,05 т/га, широкорядному з міжряддями 45 см - 1,91, стрічковому - 1,98 т/га. Збільшення норми висіву до 800 тис./га схожих насінин не сприяло суттєвому підвищенню врожаю, а призводило до зайвих витрат насіння і вилягання рослин, дуже занижена до 500 тис./га - до зниження польової схожості насіння, зріджених сходів, особливо при утворенні ґрунтової кірки і зрідженості посіву. Враховуючи вплив способу сівби та норми висіву на елементи структури врожаю, найбільш доцільно сою сіяти звичайним рядковим способом (15 см), або широкорядним (45 см) з нормою висіву 700 тис./га .

9. Виявлено, що посушливі умови вегетаційного періоду спричиняли негативну дію на елементи структури врожаю сої. Висока індивідуальна продуктивність сої характерна при достатній вологозабезпеченості рослин, відносної вологості повітря та достатній кількості тепла. Загальна висота рослин в середньому за п'ять посушливих років (1989, 1990, 1992, 1993, 1995 рр.) була нижчою і складала 74,5 % від середніх п'яти достатньо забезпечених вологою років (1991, 1994, 1996, 1997, 1998 рр.). Інші показники структури врожаю сої теж були нижчими: кількість бобів на одну рослину - на 17,6 %, кількість насінин на одну рослину - на 15,1 %, маса 1000 насінин - на 14,3 %, маса насіння з однієї рослини - на 31,5 %. В умовах сприятливої вологозабезпеченості збільшилась кількість бобів з трьома насінинами. Це сприяло підвищенню загальної кількості їх на одній рослині. В посушливих умовах вегетаційного періоду кількість однонасінних бобів була досить високою - 31 % (при сприятливому вологозабезпеченні - 17 %). Двонасінні боби становили 56 % в умовах посушливого вегетаційного періоду, за сприятливого вологозабезпечення - 63 %. Загальна кількість тринасінних бобів в умовах сприятливого вологозабезпечення була більшою - 20 %, за посушливих умов - 13 %. Середня кількість бобів на одну рослину в посушливих умовах становила 18,1, за сприятливого вологозабезпечення - 29,0.

10. Для підвищення продуктивності сої і кукурудзи нами розроблена технологія смугового вирощування цих двох культур на зерно, що забезпечує створення більш довершеної структури високопродуктивного посіву в порівнянні з їх роздільним вирощуванням. Урожайність насіння сої в таких посівах була більшою на 15 %, кукурудзи - на 25 % в порівнянні з одновидовими посівами. У кукурудзи більша кількість рослин формує два качани, у сої - утворюється більша кількість бобів і насіння, збільшується маса 1000 насінин.

11. Розрахунки біоенергетичної та економічної ефективності застосування біологічних, фізичних та хімічних засобів у технологіях вирощування сої показали доцільність їх застосування: а) внесення мінеральних добрив сприяло зменшенню показників економічної ефективності вирощування сої: N30 + ризоторфін - 146,67 %, N30P60 + ризоторфін - 129,33, N60P60 + ризоторфін - 110,06 %; б) передпосівна обробка насіння сої мікроелементами дає можливість отримати додатковий чистий дохід в межах 222-327 грн./га при рівні рентабельності від 77,6 до 84,6 % в порівнянні з ділянками без обробки мікроелементами; в) з метою підвищення урожайності сої раціонально проводити передпосівну обробку насіння фумараном в концентрації 100 мг/л, що сприяє підвищенню рівня рентабельності вирощування сої до 82,6 % в порівнянні з ділянками без обробки - 59,7 %; г) ефективним способом сівби сої є рядковий спосіб з міжряддями 15 см і нормою висіву 700 тис./га схожих насінин, при цьому собівартість 1 т насіння складала 978,8 грн., чистий дохід - 1068,39 грн./га, рівень рентабельності - 53,24 %; д) доцільним є вирощування сої і кукурудзи в смугових посівах, показники біоенергетичної ефективності в одновидових посівах становили: сої - 5,92-6,88, кукурудзи - 12,09-27,91, смугових посівах - 20,03-27,91. Величина чистого доходу в смугових посівах була вищою і коливалась залежно від сорту сої та гібриду кукурудзи від 7563,80 до 11523,80 грн., в одновидових посівах цей показник мав значення в межах: сої - 637,37-877,37 грн., кукурудзи - 4618,28-6343,28 грн./га. Рівень рентабельності вирощування культур в смугових посівах складав в середньому 240-250 %, одновидових посівах сої - 40 %, кукурудзи - 190 %.

12. Показники економічної ефективності вказують про високу окупність витрат, які були спрямовані на впровадження рекомендованих елементів технології. Незважаючи на додаткові витрати на 1 га у розмірі 282 грн., зростання врожайності забезпечило окупність додаткових витрат - 2,39 грн., річний економічний ефект - 393 грн./га. Результати досліджень свідчать про високу економічну та біоенергетичну ефективність застосування рекомендованих елементів технології, які забезпечили вищу на 0,27 т/га урожайність при високому рівні рентабельності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При вирощуванні сої на зерно в умовах нестійкого зволоження Лісостепу України рекомендуємо:

1. Застосовувати передпосівну обробку насіння сої холодопротектором фумараном в концентрації 100 мг/л з метою зниження негативної дії низьких температур весняного періоду та обертальним електромагнітним полем з напруженістю 8,8 * 104 А/м, яке підвищує енергію проростання насіння на 6-7 %, схожість насіння - на 5-8 %. Обробку посівів з метою їх захисту від заморозків проводять розчином фумарану в концентрації 1000 мг/л.

2. Для отримання врожаю сої 2,5-3,0 т/га на середньо-суглинкових чорноземних та темно-сірих опідзолених ґрунтах вносити азотно-фосфорні добрива в дозі N30P60, проводити обов'язкову інокуляцію насіння ризоторфіном з мікроелементами бором і молібденом.

3. Оброблене холодопротекторами насіння сіють при температурі ґрунту 8-10 єС на глибині загортання насіння, що відповідає календарному строку сівби - кінець квітня. Необроблене насіння сої висівають пізніше при температурі ґрунту 12-14 єС - в першій декаді травня. Сіяти сою необхідно звичайним рядковим способом з міжряддями 15 см або широкорядним способом з міжряддями 45 см та нормою висіву 700 тис./га .

4. Для підвищення продуктивності сої застосовувати систему смугового вирощування з кукурудзою, яка забезпечує створення більш довершеної структури високопродуктивного посіву в порівнянні з роздільним вирощуванням. Висівати ранньостиглі або середньостиглі сорти сої із середньостиглими гібридами кукурудзи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевніков М. Я. Наукові основи вирощування сої в умовах лівобережного Лісостепу України / Микола Янаєвич Шевніков. - Полтава : Видавництво „ПП Крюков”, 2007. - 208 с. - (Монографія).

2. Шевніков М. Я. Світові агротехнології / Микола Янаєвич Шевніков. - Полтава : ВАТ „Видавництво Полтава”, 2005. - 192 с. - (Монографія).

3. Куценко О. М. Рослинництво. Модульний метод тестового контролю і рейтинговою оцінкою знань студентів на ПЕОМ : навчальний посібник / О. М. Куценко, А. А. Кочерга, Л. Ф. Бондарєва, О. С. Пипко, Т. О. Бєлова, Є. Г. Чернявський, М. Я. Шевніков, О. А. Антонець, С. В. Філоненко, В. В. Ляшенко. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 312 с. (10 % авторства, отримання літературних даних та їх трактування).

4. Єрмакова Л. М., Іванівська Р. Т., Шевніков М. Я. Кормовиробництво / Єрмакова Л. М., Іванівська Р. Т., Шевніков М. Я. - К., 2008. - 396 с. (30 % авторства, отримання літературних даних та їх трактування).

5. Основи агрономії: Навчальний посібник / Левицька Ю. М., Шевніков М. Я., Бакума А. В. - К.: Аграрна освіта, 2008. - 382 с. (30 % авторства, отримання літературних даних та їх трактування).

6. Биленко П. Я., Шевников Н. Я. Сорго в одновидовых и смешанных посевах / П. Я. Биленко, Н. Я. Шевников // Кормопроизводство. - 1985. -№ 12. - С. 30. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

7. Биленко П. Я., Шевников Н. Я. Эффективность минеральных удобрений под кукурузу чистого и смешанных посевов на оподзоленных черноземах левобережной Лесостепи Украины / П. Я. Биленко, Н. Я. Шевников // Агрохимия. - 1986. - № 6. - С. 62-66. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

8. Біленко П. Я., Шевніков М. Я. Водоспоживання кукурудзи в одновидових і змішаних посівах залежно від рівня мінерального живлення в умовах лівобережного Лісостепу України / П. Я. Біленко, М. Я. Шевніков // Вісник с.-г. науки. - 1987. - № 7. - С. 24-26. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

9. Биленко П. Я., Шевников Н. Я. Как повысить качество корма из кукурузы / П. Я. Биленко, Н. Я. Шевников // Кормопроизводство. - 1987. - № 8. - С. 44-45. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

10. Федосеенко Д. В., Шевников Н. Я. Устойчивость к холоду кукурузы, сои и амаранта, вызванная обработкой семян и растений абсцизовой кислотой и Z-(б-амино-в-метоксикарбонил) акриловой кислоты калиевой солью (фумараном) / Д. В. Федосеенко, Н. Я. Шевников, А. В. Просяник // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 1998. -№ 1. - C.18-21. (40 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

11. Шевников Н. Я. Роль минерального и симбиотического азота в питании сои. / Н. Я. Шевников // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 1998. - № 1. - С. 8-9.

12. Шевніков М. Я. Умови зовнішнього середовища та продуктивність сої і гороху в лівобережному Лісостепу України / М. Я. Шевніков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2003. - № 6. - С. 8-10.

13. Шевніков М. Я. Строки посіву сої в умовах лівобережного Лісостепу України / М. Я. Шевніков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - № 2. - С. 45-48.

14. Шевніков М. Я. Способи сівби і норми висіву сої в умовах лівобережного Лісостепу України / М. Я. Шевніков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - № 3. - С. 79-83.

15. Шевніков М. Я. Формування врожаю сої під впливом мінеральних добрив та інокуляції / М. Я. Шевніков, Л. І. Фесенко // Вісник Харківського національного аграрного університету. - 2004. - № 6. - С. 211-213.

16. Шевніков М. Я. Особливості водоспоживання сої в умовах лівобережного Лісостепу України / М. Я. Шевніков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2006. - № 1. - С. 44-48.

17. Шевніков М. Я. Принципи підбору сортів сої та гібридів кукурудзи для смугових посівів / М. Я. Шевніков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2006. - № 2. - С. 42-48.

18. Шевніков М. Я. Вплив мікроелементів на продуктивність сої / М. Я. Шевніков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2006. - № 3. - С. 21-24.

19. Шевніков М. Я. Вплив мінеральних добрив та інокуляції на врожай сої в умовах лівобережного Лісостепу України / М. Я. Шевніков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2006. - № 4. - С. 137-142.

20. Шевніков М. Я. Конкурентоздатність посівів сої по відношенню до бур'янів / М. Я. Шевніков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 1. - С. 30-32.

21. Шевніков М. Я. Використання обертального електромагнітного поля перемінної частоти для передпосівної підготовки насіння сої / М. Я. Шевніков, О. О. Коблай, В. М. Оберемок // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 2. - С. 2-29. (40 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

22. Шевніков М. Я. Вплив обертального електромагнітного поля на показники лабораторної та польової схожості насіння сої / М. Я. Шевніков, О. О. Коблай, В. М. Оберемок // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 4. - С. 30-35. (40 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

23. Шевніков М. Я. Ефективність використання натрієвих ламп високого тиску з добавками цезію для передпосівної підготовки насіння сої / М. Я. Шевніков, О. О. Коблай, М. М. Фесенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 1. - С. 33-37. (40 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

24. Шевніков М. Я. Вплив ультразвукового випромінювання на показники лабораторної схожості насіння сої / М. Я. Шевніков, О. О. Коблай, М. М. Фесенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 2. - С. 29-33. (40 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

25. Шевніков М. Я. Принципи підбору компонентів для змішаних посівів при вирощуванні на зелений корм / М. Я. Шевніков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. - № 4. - С. 54-60.

26. Шевніков М. Я. Бобові культури - фактор стійкості та біологізації землеробства в сучасних умовах./ М. Я. Шевніков // Корми і Кормовиробництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Вінниця. - 2008. - № 62. - С. 84-89.

27. Шевніков М. Я. Соя - важливий компонент для ефективного використання біокліматичного потенціалу лівобережної частини Лісостепу України / М. Я. Шевніков //Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2009. - № 1. - С. 9-12.

28. Шевніков М.Я. Моделювання агрофітоценозів для оптимізації технологій вирощування змішаних посівів / М. Я. Шевніков, Д.М. Шевніков //Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2009. - № 3. - С. 20-22.

29. Биленко П. Я., Шевников Н. Я. О взаимоотношении злаковых растений и сои в смешанных посевах / П. Я. Биленко, Н. Я. Шевников // Сборник научных трудов Харьковского сельскохозяйственного института. - 1984. - Т. 308. - С. 42-45. (50 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

30. Холодопротекційні властивості речовин класу дегідроамінокислот / Д. В. Федосеєнко, А. В. Колісник, М. Я. Шевніков [та ін]. // Наукові праці Полтавського СГІ - Полтава. - 1995. - Т. 17. - C. 10-16. (30 % авторства, отримання експериментальних даних та їх трактування).

31. Шевніков М. Я. Кормова якість злакових культур в одновидових і змішаних посівах з соєю / М. Я. Шевніков // Наукові праці Полтавського СГІ. - Полтава. - 1995. - Т. 17. - C. 160-163.

32. Шевніков М. Я. Продуктивність фотосинтезу кукурудзи в одновидових і змішаних посівах з соєю в залежності від добрив / М. Я. Шевніков // Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук. - Полтава. - 1997. - C. 80-83.

33. Пат. 26100 Україна. Спосіб передпосівної підготовки насіння сої. / Дорохін В. О., Оберемок В. М., Шевніков М. Я., Коблай О. О. - А01С 1/00; заявлено 25.12.2006; опубл. 10.09.2007, Бюл. № 14. (30 % авторства, узагальнення даних та розробка).

34. Пат. 29949 Україна. Спосіб введення розчинених речовин у насіння. / Коблай О. О., Шевніков М. Я., Фесенко М. М. - А01С 1/00: заявлено 02.07.2007; опубл. 11.02.2008, Бюл. № 3. (30 % авторства, узагальнення даних та розробка).

35. Патент 30046 Україна. Спосіб передпосівної підготовки насіння сої. / Коблай О. О., Шевніков М. Я., Велит І. А. - А01С 1/00; заявлено 01.10.2007; опубл. 11.02.2008, Бюл. № 3. (30 % авторства, узагальнення даних та розробка).

36. Шевников Н. Я. Эффективность возделывания кукурузы в смешанном посеве с соей на зеленый корм: Труды Всесоюзной науч.-практ. конф. по проблемам кукурузы, (Днепропетровск, 1985 г.) / М-во сельского хоз-ва. - Днепропетровск, 1985. - Т. 1. - 173, [1] с.

37. Шевников Н. Я. Особенности фотосинтетической деятельности кукурузы в одновидовых и смешанных посевах при различных режимах минерального питания / Николай Янаевич Шевников. - К.: Наукова думка. 1987. - С. 255. - (VIII съезд Украинского ботанического общества).

38. Шевников Н. Я. Исследование целесообразности возделывания сои в полосных посевах с кукурузой на зерно в условиях левобережной Лесостепи Украины / Н. Я. Шевников. - Винница, 1990. - С .32-34. - (Тезисы докл. науч. - произв. конф. по сое).

39. Шевніков М. Я. Підбір сортів сої і гібридів кукурудзи для смугових посівів на зерно / М. Я. Шевніков. - Полтава, 1990. - С. 68. - (Тези доповіді наук.- виробнич. конф. з проблем вирощування сої).

40. Шевников Н. Я. Совершенствование приемов технологии выращивания сои в условиях левобережной Лесостепи Украины / Н. Я. Шевников // Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої. - Вінниця, 1993. - С. 52-53.

41. Шевніков М. Я. Продуктивність сої в залежності від способів посіву і норм висіву в умовах лівобережного Лісостепу / М. Я. Шевніков // Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах. - Чабани, 1994. - Т. 2. - С. 78.

42. Шевніков М. Я. Вплив окремих агроприйомів на родючість чорноземів / М. Я. Шевніков. - Харків, 1994. - С. 167-168. - (Тези доповіді IV з'їзду ґрунтознавців і агрохіміків України).

43. Шевніков М. Я. Бобові культури - фактор стійкості та біологізації землеробства в сучасних умовах / М. Я. Шевніков // Сучасні проблеми виробництва і використання рослинного білка: глобальні зміни та ризики. - Вінниця, 2008. - С. 10-11.

44. Пестов И. И. Интенсивная технология совместного производства сои и кукурузы на зерно / И. И. Пестов, Н. Я. Шевников, О. М. Товалюк // Информационный листок. - 1988.- Вып. 11. - 4 с. - (Растениеводство, сер. 32). (40 % авторства, розробка та впровадження).

45. Пестов И. И. Методические рекомендации по интенсивной технологии совместного выращивания сои и кукурузы на зерно / И. И. Пестов, Н. Я. Шевников, О. М. Товалюк. - Полтава, 1991. - 13 с. (40 % авторства, розробка та впровадження).

46. Томін Є. Ф. Соя / Є. Ф. Томін, С. І. Мельник, В. Г. Данченко, В. В. Гришко, В. І. Степенко, О. В. Сень, С. Л. Москаленко, В. М. Рабштина, С. С. Бакай, В. М. Писаренко, А. А. Поліщук, І. С. Трончук, М. Т. Ноздрін, В. С. Панькін, В. М. Нагаєвич, В. М. Бречко, А. А. Кочерга, П. П. Шатохін, І. П. Браженко, М. М. Опара, О. О. Плахотнік, С. Д. Кузьменко, В. Ф. Вацький, М. М. Рибалко, В. М. Самородов, С. В. Поспелов, М. Я. Шевніков, В. В. Писаренко, П. В. Писаренко, В. В. Шевелев, Г. М. Левін, Є. Г. Чернявський, Г. О. Міняйло, В. М. Тіщенко, О. А. Антонец, О. М. Демченко, А. В. Феленко, В. В. Ляшенко, О. К. Пічета - Полтава, 2001. - С. 58-59. - (Основні шляхи досягнення конкурентоздатності реформованих аграрних підприємств. Наукові та практичні рекомендації). (5 % авторства, розробка та впровадження).

Шевніков М.Я. Агроекологічні основи застосування біологічних, фізичних та хімічних засобів у технологіях вирощування сої в Лісостепу України - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво - Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН. - Харків, 2010 р.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми з обґрунтування агроекологічних основ використання біологічних, фізичних та хімічних засобів у технологіях вирощування сої в Лісостепу України. Проблема вирішена шляхом застосовування передпосівної обробки насіння сої холодопротектором фумараном в концентрації 100 мг/л з метою зниження негативної дії низьких температур весняного періоду та обертальним електромагнітним полем з напруженістю 8,8 * 104 А/м, яке підвищувало схожість насіння - на 5-8 %. Для отримання врожаю сої 2,5-3,0 т/га на середньо-суглинкових чорноземних та темно-сірих опідзолених ґрунтах вносити азотно-фосфорні добрива в дозі N30P60, проводити обов'язкову інокуляцію насіння ризоторфіном з мікроелементами бором і молібденом. Оброблене холодопротекторами насіння сіють при температурі ґрунту 8-10 єС на глибині загортання насіння. Необроблене насіння сої висівають пізніше - в першій декаді травня. Сіяти сою необхідно звичайним рядковим способом з міжряддями 15 см або широкорядним способом з міжряддями 45 см та нормою висіву 700 тис./га. Для підвищення продуктивності сої застосовувати систему смугового вирощування з кукурудзою. Висівати ранньостиглі або середньостиглі сорти сої із середньостиглими гібридами кукурудзи.

Ключові слова: соя, біологічні, фізичні та хімічні засоби, система удобрення, інокуляція, передпосівна підготовка насіння, строки, способи і норми сівби, смугові посіви.

Шевников Н.Я. Агроэкологические основы использования биологических, физических и химических средств в технологиях выращивания сои Лесостепи Украины. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство - Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН. - Харьков, 2010 г.

В диссертационной работе приведено теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы по обоснованию агроэкологических основ использования биологических, физических и химических средств в технологиях выращивания сои. Проблема решена путем применения предпосевной обработки семян сои холодопротектором фумараном в концентрации 100 мг/л с целью снижения негативного действия низких температур весеннего периода, а также обрабатывать семена вращательным электромагнитным полем с напряженностью 8,8 * 104 А/м, которое повышает всхожесть семян - на 5-8 %. Для получения урожая семян сои 2,5-3,0 т/га на среднесуглинистых черноземных и темно-серых подзолистых почвах вносить азотно-фосфорные удобрения в дозе N30P60, проводить инокуляцию семян ризоторфином с микроэлементами бором и молибденом. Обработанные семена высевают при температуре почвы 8-10 єС на глубине заделки семян. Необработанные семена сои сеют позже - во первой декаде мая. Сеять сою необходимо обычным рядковым способом с междурядьями 15 см или широкорядным способом с междурядьями 45 см и нормой высева 700 тыс./га.

Показатели фотосинтетической активности посевов сои были значительно выше в годы с лучшей влагообеспеченностью. Средний показатель чистой продуктивности фотосинтеза в годы с благоприятным влагообеспечением равнялся 6,5 г/м2 в сутки, в засушливый - снизился на 10,8 %. Общая высота растений в среднем за 5 засушливых лет была ниже и составляла 74,5% от средних 5 достаточно обеспеченных влагой годов.

При образовании клубеньков и высокоэффективном симбиозе соя формирует повышенный урожай в основном за счет симбиотического азота. Количество азота, которое необходимо для нормального роста и развития растений, небольшое, и может быть обеспечено почвенными запасами. Не исключена роль стартовых доз азотных удобрений, особенно на бедных почвах, для страхования растений от возможной нехватки азота на случай медленного их развития при неблагоприятных условиях. Микроэлементы улучшали условия роста и развития сои, снижая негативное воздействие неблагоприятных внешних условий, обеспечивая повышение урожайности на 0,20-0,26 т/га. Бор повышал урожайность семян сои на 10,3-14,5 %, молибден - на 5,4-11,2 % в зависимости от сорта.

Выбирая срок сева сои, следует учитывать уровень температурного режима и влажность посевного слоя почвы. Отмечена обратная зависимость продолжительности периода посев - всходы от среднесуточной температуры почвы в период посева. Растения раннего срока посева имели больший период вегетации сравнительно с растениями позднего срока. При недостаточной обеспеченности влагой и повышенной температуре воздуха вегетационный период укорачивался. Засоренность посевов сои определялась сроком посева и особенностями предпосевной обработки почвы. Количество сорняков на 1м2 составляло: при раннем посеве в пределах 287-374, оптимальном - 197-244, позднем - 155-185. При посеве сои в начале мая решающим фактором является не температура, потому что она в это время достаточно высокая, а влажность верхнего посевного слоя почвы. При позднем сроке посева сои в верхнем слое почвы наблюдался дефицит влаги, всходы были недружные, несколько ослаблены, густота растений на этих делянках оказалась на 10-15% меньшей, чем при посеве в оптимальный срок.

Соя чувствительна к изменению величины и формы площади питания растений в посеве. Ширина междурядий и площадь питания сои должна быть такой, чтобы растительный покров полностью покрывал почвенную поверхность к началу цветения. Изменение нормы высева от 500 до 800 тыс./га схожих семян способствовало увеличению высоты прикрепления нижних бобов от 10,5 до 19,7 см. Норма высева больше, чем способ посева, влияла на величину урожайности сои. Наилучшие условия для формирования урожая сложились при высеве 700 тыс./га схожих семян. Урожайность сои была выше на 25 % при сплошном посеве (15 см) и составляла - 2,05 т/га, на 23,2 % при широкорядном с междурядьями 45 см (1,91 т/га) по сравнению с минимальной нормой высева 500 тыс./га схожих семян. Повышение нормы высева до 800 тыс./га схожих семян не способствовало существенному повышению урожая, а приводило к лишнему расходу семян и полеганию растений, минимальная (500 тыс./га)- к снижению полевой всхожести семян.

Для повышения продуктивности сои и кукурузы разработана технология совместного выращивания этих культур на зерно, которая обеспечивает создание более совершенной структуры высокопродуктивного посева по сравнению с раздельным выращиванием.

Ключевые слова: соя, биологические, физические и химические средства, система удобрений, инокуляция, предпосевная подготовка семян, сроки, способы и нормы высева, полосные посевы.

Shevnikov M.Ya. Agroecological basics of using biological, physical and chemical means in soy bean growing in the forest steeps of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for the degree of Doctor of Agricultural Sciences, specialty 06.01.09 - Plant Production - Institute of plant production named after V.Ya. Yuryeva UAAN. - Kharkiv, 2010.

The research deals with the theoretical generalization and new decision of scientific problem as well as explanation of agricultural and environmental basics of biological, physical and chemical means in soybean growing. The problem is solved by soybean seeds which should be processed before sowing with the help of cold protector fumaran in concentration of 100 mg. This procedure reduces the negative effect of low temperatures in spring. Also rotational electromagnetic field of tensions 8,8 * 104 A/m increases the germination of seeds - to 5-8 %. For soybean crop of 2,5-3,0 t/ha in mid-loam black soil and dark gray-ash soils it is better to apply nitrogen-phosphorus fertilizer in a dose N30P60 and inoculation of seeds with ryzotorfin as well as the microelements boron and molybdenum. Seeds which processed with cold protector are sown in soil when its temperature is 8-10 єC at a depth of seeds involution. Not processed soybean seeds are sown later in early May. Soybean seeds are to sow in lines with spacing 15 cm or in broad rows of 45 cm and sowing norm of 700 thousand per hectare. For improving the productivity of soybean it is worth using stripe system for corn growing. Early or mid-raping varieties of soybean are to sow with corn hybrids.

Key words: soybean, biological, physical and chemical means, a system of fertilization, inoculation, seed pre sowing preparation, terms and ways of sowing, stripe sowing.

Размещено на Allbest.ru