Організація виробництва галузі рослинництва та ефективність виробництва продукції галузі

При плануванні ціни на продукцію в процесі обґрунтування обсягу продажу можуть застосовуватись наступні альтернативні методи ціноутворення:

- на основі витрат;

- з орієнтацією на рівень конкуренції;

- параметричні (ті, що залежать від характеристики товару та його якості).

Ціни на сільськогосподарську продукцію під дією сезонності змінюється через зміну попиту і пропозиції протягом року. Тому аграрні підприємства при плануванні, у першу чергу перспективному, можуть передбачити продовження строків реалізації продукції. Зокрема, застосовують такі способи продовження строків реалізації продукції і, відповідно, підвищення реалізованих цін і прибутку: консервування овочів, фруктів, ягід; переробка молока, м'яса худоби і птиці на власних промислових виробництвах; виробництво сухого яєчного порошку або роздільне консервування білка і жовтка яєць для наступного їх використання у харчовій промисловості.

Таблиця 3.5 План реалізації продукції рослинництва в в Поліської станції імені О.М. Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук

Висновки

Як ми бачимо сільське господарство є важливою сферою економіки при сучасному переході до ринкових відносин. В умовах ринкової економіки аграрна продукція повинна бути високоякісною та конкурентноспроможною. Кожен суб'єкт господарювання аграрної сфери має забезпечувати на основі цього одержання максимального прибутку. Тому організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах повинна здійснюватись на інноваційній основі з урахуванням останніх досягнень аграрної науки, вітчизняного і зарубіжного досвіду. Раніше сільське господарство довгий час було зорієнтовано на шляхи розвитку його у колишньому Радянському Союзі і перейняло всі його недоліки і помилки. Але в світі сільське господарство рухалось до прогресу і в світовому землеробстві намітились тенденції до використання нових високопродуктивних сортів і гібридів, вивчення і запровадження елементів технології до розробки і впровадження у виробництво цілісних технологій вирощування сільськогосподарських культур, визначення оптимальних співвідношень між органічними та мінеральними добривами.

Світова практика показує, що ринкова економіка змінює ставлення людини до землі, спонукає її до більш продуктивної праці, підприємництва і конкуренції. Тому перехід до ринкового господарства в системі АПК в сучасний період є об'єктивною необхідністю, яка дає змогу радикально вирішити продовольчу проблему, забезпечити населення продовольством.

Для покращення врожайності сільськогосподарських культур в господарстві необхідне сортооновлення, правильне співвідношення внесення органічних і мінеральних добрив, повинна використовуватись система машин, яка дозволяє зменшити строки обробітку ґрунту.

Аналізуючи показники Поліської станції імені О.М. Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук ми виявили тенденції до зниження собівартості основних сільськогосподарських культур. Відповідно до всього цього зменшується валовий дохід господарства. Кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві Поліської станції імені О.М. Засухіна Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук зменшується. Знижується рівень оплати праці. Поряд з цим показники затрат продуктивності праці дуже високі.

Крім того спостерігається зменшення вартості валової продукції підприємства. Зростає рентабельність основних видів продукції.Вартість оборотних засобів підприємства зросла. Сума дебіторської заборгованості по підприємству безупинно зменшується.

Щодо виробництва картоплі, то у 2013 році відбулося значне зменшення урожайності картоплі при одночасному збільшенні посівних площ. Проте у 2013 році все ж відбулось незначне зменшення виробництва валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь та збільшення даного показника на одного працівника, на 100 грн. затрат.

Для дальшого поліпшення виробничо-фінансової діяльності необхідно здійснити ряд заходів.

Потрібно підвищити інтенсифікацію виробництва. Вивільнені кошти необхідно використати на зменшення собівартості сільськогосподарських рослин. Також недоцільно проводити економію на таких важливих складових сільськогосподарського виробництва, як, наприклад, добрива. Освоєння нових галузей рослинництва може дати додаткові кошти, що просто необхідні для подальшого існування підприємства.

Разом з тим треба підвищувати продуктивність праці, збільшувати врожайності основних сільськогосподарських культур і в той же час зменшувати витрати на виробництво.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про підприємництво в Україні»» від 04.02.98 р. №72/98 -- Верховна Рада України ІІ Відомості ВРУ -- 1998 р.

2. Земельний кодекс України ІІ Голос України -- 2001 -- 20 листопада

3. Річні звіти ПСП «Надія» за 2002 -- 2004 рр.

4. М.М. Ільчук, Ш.І. Шабатумлін, І.І.Андрусович, І.І. Довженко Виробничий менеджмент в аграрній сфері: Навч. пос. -- К.: Вид центр НАУ, 2003.

5. Руснак П.П., Жабка В.В., Рудий М.М., Чалий А.А. Економіка сільського господарства -- К.: 2002.

6. Економіка, організація і планування сільськогосподарського виробництва. 3-є видання Грінчак Л.К. -- К.: Вища школа, 1979.

7. Організація і планування сільськогосподарського виробництва: Навч. посіб./за ред. Л.Я. Зрібняк, М.М. Ільчук, І.А. Коновал, О.Д. Барановська та ін. -- К.: ЗАТ «Нічлава», 2004.

8. Організація сільськогосподарського виробництва: Підручник/за ред. Г.С. Тарасенко, Л.Я. Зрібняк, М.М. Ільчук та ін. -- К.: ФАДА, ЛТД, 2000.

Размещено на Allbest.ru