Удосконалення елементів технології вирощування і кормового використання скоростиглих сортів сої в правобережному Лісостепу України

8. Соя сорту Чернятка, в середньому за період досліджень за трьох норм висіву і трьох строків сівби, при бактеризації насіння залишає 152,6 кг/га загального азоту, тоді як без бактеризації його кількість не перевищує 124,3 кг/га, а соя Устя, відповідно 157,0 кг/га і 136,9 кг/га.

Соя Чернятка, в середньому за три роки досліджень за трьох строків сівби і трьох норм висіву насіння, при внесенні N₃₀P₆₀K₆₀ та за інокуляції посівного матеріалу симбіотичними азотфіксувальними бактеріями нагромаджує в грунті біологічного азоту на рівні 96,2 кг/га, без застосування нітрагіну - 68,1 кг/га, а соя Устя відповідно 100,4 кг/га і 80,0 кг/га.

9. Встановлено, що показники відтворної здатності піддослідних свиноматок у всіх трьох групах близькі, вартість витрачених кормів на одну свиноматку є найнижчою в третій групі, де раціони по протеїну балансуються соєвим екструдатом і становлять при годівлі холостих і порісних свиноматок 79,77 гривень, при годівлі підсисних свиноматок - 88,93 гривень.

При годівлі молодняку свинопоголів'я за кількістю і вартістю витрачених кормів на 1 голову переваги виявились також у третьої дослідної групи, де на 1 голову витрачається 101 кг корму вартістю 19,6 гривень проти відповідно 105,3 кг і 22,2 гривень у першої і 104,0 кг і 45,2 гривень у другої дослідної групи.

Результати досліджень на свиноматках і на молодняку свинопоголів'я показують, що екструдат сої є високо енергетичним і високо протеїновим кормом. У екструдаті, який отримано на екструдері КМЗ-2У вміст протеїну становить 41-42%, жиру 22%. Тому заміна дорогого соєвого шроту американського виробництва в еквівалентній кількості екструдатом сої, який виробляється в господарстві, забезпечує таку ж високу ефективність. Якість екструдату сої, який одержано на екструдері КМЗ - 2У відповідає технічним умовам ТУ У 46.16.053-95 і відноситься до групи енергетичних протеїнових кормів, які в повній мірі задовольняють свинопоголів'я якісним протеїном, незамінними амінокислотами та жиром.

10. При вирощуванні сої як на товарну продукцію, так і на насіння найбільші вартість продукції, прибутки, рентабельність і менша собівартість забезпечується у сорту Чернятка з обробкою насіння Br. japonicum 71T за другого строку сівби з нормами висіву 700 і 800 тис. насінин на га, у сорту Устя - за третього строку сівби і нормою висіву 800 тис. насінин на га; найбільший вихід енергії (46816 - 46112 МДж/га) при порівняно невисоких її затратах (17942 - 18223 МДж) на га і на 1 ц продукції (674 - 691 МДж) і більш високі коефіцієнти енергетичної ефективності (2,55 - 2,61) отримують при застосуванні бактеризації насіння для сорту Чернятка за другого строку сівби за норм висіву 700 і 800 тис. насінин на га, а сорту Устя за третього строку сівби і нормі висіву 800 тис. насінин на га.

Пропозиції виробництву

На підставі проведених досліджень у технологію вирощування скоростиглих і використання скоростиглих сортів сої на корм слід внести такі удосконалення, які рекомендуються виробництву:

використовувати як попередник для озимих зернових культур нові скоростиглі сорти сої Чернятка та Устя, особливості вирощування яких в зоні проведення дослідів полягають в наступному;

на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому правобережного Лісостепу України сорт сої Чернятка доцільно сіяти в другій декаді травня з інокуляцією насіння симбіотичними азотфіксувальними бактеріями Br. japonicum 71T за норми висіву 700 і 800 тис. насінин на га, а без інокуляції норма висіву повинна становити 700 тис. насінин на га при тому ж строкові сівби;

сорт сої Устя слід сіяти в другій і третій декадах травня за норми висіву 800 тис. насінин на га; в посушливі роки цей сорт краще сіяти лише в другій декаді травня з нормою висіву 600 тис. насінин на га.

сорт сої Чернятка як найбільш чутливий до бактеріальної обробки насіння слід сіяти обов'язково з застосуванням цього препарату;

для кормового використання сої рекомендується дорогий соєвий шрот американського виробництва замінити в еквівалентній кількості екструдатом сої, який виробляється в умовах господарства та забезпечує таку ж високу ефективність; якість екструдату сої, який одержано на екструдері КМЗ - 2У відповідає технічним умовам ТУ У 46.16.053-95 і його слід віднести до групи енергетичних протеїнових кормів, що в повній мірі задовольняють свинопоголів'я якісним протеїном, незамінними амінокислотами та жиром.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Михайлов В.Г., Драч Ю.О., Малиновська І.М., Щербина О.З., Марущак П.Г. Вплив азотфіксувальних симбіотичних бактерій на врожайність та нагромадження біологічного азоту соєю в правобережному Лісостепу //Збір. наук. пр. Інституту землеробства УААН. - К., 2002.- Вип. 1.- С.81-85.

2. Соколова Н.І., Марущак П.Г., Вплив шроту та екструдату сої на продуктивність свиноматок // Збір. наук. пр. Інституту землеробства УААН. - Київ, 2002.- Вип. 2.- С.89-92.

3. Марущак П.Г. Основні елементи технології вирощування скоростиглих сортів сої в правобережному Лісостепу //Збір. наук. пр. Інституту землеробства УААН. - К., 2003.- Вип. 3.- С.78-82.

4. Марущак П.Г., Михайлов В.Г., Драч Ю.О.Урожай зерна скоростиглих сортів сої в залежності від строків сівби і норм висіву на чорноземах опідзолних південного Лісостепу України // Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі. Матеріали третьої Всеукраїнської конференції, 3 серпня 2000 р., Інститут кормів УААН.-Вінниця.-2000.- С.36-37.

Размещено на Allbest.ru