Продуктивність картоплі залежно від комплексного застосування регуляторів росту та добрив в умовах полісся України

ВПЛИВ СПОСОБІВ ТА СТРОКІВ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ ЕМІСТИМ С НА ВРОЖАЙНІСТЬ І СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ КАРТОПЛІ

Урожайність картоплі, залежно від способів та строків застосування регулятора росту Емістим С. Встановлено, що більш ефективною виявилась обробка Емістим С картоплиння, ніж насінних бульб. Максимальну врожайність бульб отримано при обробці Емістим С картоплиння у фазі сходів - 27,2 т/га для сорту Дніпрянка, та 31,1 т/га для сорту Поляна (табл. 3). Приріст урожайності при цьому склав 5,3 і 5,8 т/га, відповідно. Збільшення кратностей обробки регулятором росту суттєво не впливало на ці показники.

Таблиця 3

Урожайність картоплі залежно від способів та строків застосування регуляторів росту, т/га (2004-2006 рр.)

Вплив способів та строків застосування регулятора росту Емістим С на товарність та якість бульб картоплі. В середньому у 2004-2006 роках, спостерігалось суттєве збільшення кількості бульб під кущем у сортів Дніпрянка і Поляна у разі обробки картоплиння у фазі сходів до 13 і 18,5 шт., відповідно, в порівнянні з 9,9 і 14,3 шт. на контролі. Маса товарних бульб зростала на 17 і 34%, відповідно, проти 66,1 і 65,3 г на контролі; товарність - на 10 і 13 %, проти 81,1 і 76,8 % на контролі.

Для сорту Дніпрянка максимальний вміст сухої речовини встановлено при обробці картоплиння Емістимом С у фазі повних сходів і становив 22,6% проти 21,1% на контролі, а крохмалю - 16,3%, проти 15,1% на контролі. Вихід крохмалю з гектара суттєво зростав для всіх варіантів досліду, але для сорту Дніпрянка мав вищий показник для варіанту, де картоплиння оброблялось Емістим С у фазі сходів, і становив - 43,9 ц/га, що в 1,3 рази більше у порівнянні з контролем, для сорту Поляна - 45,6 ц/га, що в 1,2 рази більше в порівнянні з контролем.

ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ТА ДОБРИВ НА НАДХОДЖЕННЯ РАДІОНУКЛІДІВ C_S¹³⁷ І Sr⁹⁰ В БУЛЬБИ КАРТОПЛІ

Картопля - одна з провідних культур Полісся України. Рівень її радіоактивного забруднення та розробка способів його зниження набуває особливого значення.

Радіонукліди - потужний імунодепресант, фактор, який пригнічує захисні реакції організму. Вченими доведена тенденція деяких радіонуклідів щодо збільшення своєї концентрації з кожним етапом харчового ланцюга, тому є всі підстави стверджувати, що ефект не має порогу і навіть низькі дози опромінення впливають на імунітет рослин, тварин і людини [Одум Ю., 1986; Гудков І.М., 1998]. Одним з агротехнічних способів, який впливає на надходження радіонуклідів в рослини, є застосування мінеральних та органічних добрив [Анненков Б.Н., Юдинцева Е.В., 1991; Белоус Н. М., 1992; Высоцкий И.Г., 2001].

Для сорту Дніпрянка при внесенні подвійної норми добрив N120P120K120 і цеолітилу 3 т/га вміст Cs¹³⁷ в бульбах істотно знижувався і складав відповідно 4,9 Бк/кг проти 5,8 Бк/кг на контролі, для сорту Поляна на цих фонах живлення вміст Cs¹³⁷ істотно не знижувався в бульбах і був дещо вищим, ніж для сорту Дніпрянка - 6,0 Бк/кг проти 6,4 Бк/кг на контролі.

Інтенсивність надходження радіонуклідів в рослини з ґрунту оцінюється коефіцієнтом переходу (Кп). Це показник здатності рослин накопичувати радіонукліди, який дорівнює відношенню концентрації радіонуклідів в рослинах до щільності забруднення ґрунту, яку виражають в (Бк/кг)/(кБк/м²). Вплив регуляторів росту та добрив на Кп в бульбах картоплі в середньому за три роки представлено на рисунку 3.

Для сорту Дніпрянка Кп Cs¹³⁷ становив на контролі 0,24 (Бк/кг)/(кБк/м²). На фоні добрив нітроамофоски в нормі N120P120K120 і цеолітилу в нормі 3 т/га він знижувався істотно на 50 % в порівнянні з контролем і становив 0,12 (Бк/кг)/(кБк/м²) (рис. 3). Для сорту Поляна на контролі Кп Cs¹³⁷ становив 0,22 (Бк/кг)/(кБк/м²). На фоні нітроамофоски в нормі N120P120K120 і цеолітилу в нормі 3 т/га він істотно знижувався на 32 і 36 % в порівнянні з контролем і складав відповідно 0,15 і 0,14 (Бк/кг)/(кБк/м²). Застосування регуляторів росту Емістиму С і Фумару на фоні добрив не впливало на показники Кп Cs¹³⁷.

Для сортів Дніпрянка і Поляна із зростанням рівня живлення знижувався вміст Cs¹³⁷ в бульбах. У середньораннього сорту Поляна вміст Cs¹³⁷ в бульбах вищий, ніж у ранньостиглого сорту Дніпрянка як на контролі, так і на різних фонах живлення. Для обох сортів коефіцієнт переходу Cs¹³⁷ з грунту в бульби зменшувався. Для ранньостиглого сорту Дніпрянка Кп Cs¹³⁷ з грунту в рослини значно менший, ніж для середньораннього сорту Поляна.

Очевидно, зменшення надходження радіонукліду Cs¹³⁷ в бульби картоплі пов'язане з антагонізмом іонів калію і цезію. Тому застосування калійних добрив, зокрема для картоплі, яка є калієфілом - один з основних способів зменшення нагромадження Cs¹³⁷. Регулятори росту значного впливу на зниження вмісту Cs¹³⁷ в бульбах не мали.

Застосування добрив нітроамофоски і цеолітилу не знижувало вмісту Sr⁹⁰ в бульбах картоплі. Вміст радіонуклідів Cs¹³⁷ і Sr⁹⁰ для всіх варіантів досліду був нижчим, ніж ДР (допустимі рівні), але оскільки цей ефект не має порогу, то надзвичайно важливим і актуальним є зменшення накопичення радіонукліду Cs¹³⁷ в бульбах картоплі, для чого слід висаджувати ранньостиглі сорти при збільшенні рівня мінерального живлення.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у обґрунтуванні одержання високого і якісного врожаю бульб сортів картоплі різних груп стиглості, залежно від комплексного застосування регуляторів росту Емістиму С і Фумару та добрив нітроамофоски і цеолітилу; способів та строків застосування регулятора росту Емістим С.

1. Застосування регуляторів росту у поєднанні з нітроамофоскою і цеолітилом в еквіваленті за основними елементами живлення істотно підвищує площу листя. Максимальна площа листя сформувалась у фазі цвітіння при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га для сорту Дніпрянка, відповідно - 34,7 і 34,3 та 38,5 і 36 тис. м²/га. Для сорту Поляна ці показники становили 47,1 і 43,6 та 43,2 і 41,0 тис. м²/га, відповідно.

2. Велична чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) у сортів Дніпрянка і Поляна максимальною була у період сходи-бутонізація та поступово знижувалась протягом вегетації. ЧПФ незначно залежала від рівня удобрення, а найвищі показники - отримані при сумісній дії добрив з регуляторами росту. ЧПФ у період сходи-бутонізація для сорту Дніпрянка при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ становила відповідно - 12,6 і 12,4 г/м² на добу, та 13,1 г/м² на добу при застосуванні цеолітилу 3 т/га сумісно з відповідними регуляторами росту. Для сорту Поляна - становила 10,2 і 10,5 та 11,7 і 11,4 г/м² на добу, відповідно.

3. На ступінь ураження насаджень картоплі альтернаріозом позитивно впливали регулятори росту Емістим С і Фумар у поєднанні з вищими нормами живлення - нітроамофоскою N120P120K120 і цеолітилом 3 т/га. Комплексне застосування регуляторів росту та добрив нітроамофоски N120P120K120 і цеолітилу 3 т/га дозволило суттєво знизити ураження картоплиння альтернаріозом у сортів Дніпрянка і Поляна в початковий період розвитку хвороби, відповідно на 45-51% і 13-30%, та на кінець вегетації - на 16-23% і 28-34%. Для сорту Дніпрянка, ступінь ураження картоплиння альтернаріозом більш високий, ніж для сорту Поляна.

4. Регулятори росту Емістим С та Фумар суттєво впливали на урожайність картоплі. Більш ефективним було застосування регулятора росту Емістиму С. Ефективність регуляторів росту зростала у разі збільшення норм живлення. Максимальну урожайність отримано для обох сортів при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га. Для сорту Дніпрянка урожайність становила, відповідно - 25,6 і 24,9 т/га та 26,9 і 26,3т/га. Для сорту Поляна - 32,7 і 32,3 т/га та 33,7 і 32,0 т/га, відповідно.

5. Застосування регуляторів росту підвищує окупність добрив нітроамофоски і цеолітилу урожаєм бульб, як при одинарних, так і при подвійних нормах внесення добрив. Окупність 1 кг NPK для нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ та цеолітилу 1,5 т/га склала, відповідно 21 та 25 кг бульб - для сорту Дніпрянка, 26 і 32 кг бульб - для сорту Поляна. При застосуванні Емістиму С і Фумару на цих фонах окупність 1 кг NPK зростала, відповідно до 31 і 29 кг та 35 і 33 кг - для сорту Дніпрянка, до 38 і 36 кг та 43 і 42 кг - для сорту Поляна. При внесенні нітроамофоски N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га цей показник відповідно склав 22 кг бульб для сорту Дніпрянка, 19 і 23 кг бульб для сорту Поляна. При застосуванні Емістиму С і Фумару на відповідних фонах живлення окупність 1 кг NPK зросла до 27 і 25 кг та 30 і 29 кг для сорту Дніпрянка, до 31 і 30 кг та 33 і 29 кг для сорту Поляна. Сорт Поляна забезпечував більш високу окупність 1 кг внесених одинарних норм добрив нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ і цеолітилу 1,5 т/га урожаєм бульб картоплі, ніж сорт Дніпрянка.

6. Сумісне застосування регуляторів росту та добрив суттєво впливало на товарність бульб обох сортів. Для сорту Дніпрянка найвищу товарність отримано при застосовуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3т/га, відповідно - 93 і 90 та 91%, а для сорту Поляна суттєве зростання товарності відмічається для тих самих варіантів - 90 і 87 та 88%, відповідно.

7. Збалансоване мінеральне живлення у підвищених нормах внесення добрив не погіршувало якість бульб картоплі. Сорт Дніпрянка характеризувався більш високим вмістом сухої речовини і крохмалю в бульбах порівняно з сортом Поляна. В середньому за 2003-2005 рр. вміст сухої речовини на контролі для сортів Дніпрянка і Поляна склав відповідно 23,8 і 20,8%, крохмалю відповідно - 17,4 і 14,7%. Прийоми, які застосовувались, істотно не знижували вміст сухої речовини і крохмалю для сорту Дніпрянка. Для сорту Поляна істотне зниження вмісту цих речовин в бульбах було відмічено при внесенні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і складали відповідно

18,5 і 12,6%. Вихід крохмалю з 1 га у сорту Дніпрянка зростав на фоні N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га сумісно з Емістимом С і Фумаром, відповідно на 63 і 52% та 70 і 63% проти 2,7 т/га на контролі. Для сорту Поляна, відповідно на - 42 і 42% та 52 і 35% проти 3,1 т/га на контролі.

8. Більш ефективною виявилась одноразова обробка Емістимом С картоплиння, ніж садивних бульб. Найвищі прирости отримано у разі обробки регулятором росту Емістим С картоплиння у фазі сходів. Для сортів Дніпрянка і Поляна - 5,3 і 5,8 т/га, відповідно. Збільшення кількості обробок Емістимом С рослин картоплі суттєво не впливало на зростання врожайності бульб.

9. Способи та строки обробки регулятором росту Емістим С по-різному впливали на вміст сухих речовин і крохмалю в бульбах картоплі. Для сорту Дніпрянка суттєве підвищення їх вмісту встановлено для варіанту з обробкою картоплиння регулятором росту Емістим С у фазі повних сходів - 22,6 і 16,3%, відповідно. Для сорту Поляна регулятор росту істотно не вплинув на ці показники. Сорти Дніпрянка і Поляна накопичували незначну кількість нітратного азоту в бульбах 34-46 мг/кг і 47-85 мг/кг, відповідно.

10. На вміст радіонукліду Cs¹³⁷ в бульбах картоплі впливали норми добрив та сортові особливості картоплі. У сортів Дніпрянка і Поляна при зростанні фону живлення нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу до 3 т/га знижувався вміст Cs¹³⁷ в бульбах. Застосування добрив дозволило зменшити коефіцієнт переходу радіонукліду Cs¹³⁷ в бульби картоплі при вирощування ранньостиглого сорту Дніпрянка на фоні нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га - на 50 %, у середньораннього сорту Поляна - на 31,8 і 36,4 %, відповідно При вирощуванні середньораннього сорту Поляна спостерігається дещо більший вміст Cs¹³⁷ в бульбах картоплі в порівнянні з ранньостиглим сортом Дніпрянка. Застосування добрив не знижувало вміст та коефіцієнт переходу Sr⁹⁰ в бульби, також не встановлено переваги цеолітилу в еквівалентних за NPK нормами до нітроамофоски щодо впливу на надходження радіонуклідів в бульби.

11. Застосування регуляторів росту сумісно з добривами є економічно доцільним та енергетично вигідним заходом. Рівень рентабельності зростав з 4% до 74% для сорту Дніпрянка, та з 41% до 107% для сорту Поляна. Собівартість картоплі знижувалась з 113 грн/ц до 80 грн/ц для сорту Дніпрянка, і з 87 грн/ц до 66 грн/ц - для сорту Поляна. Коефіцієнт енергетичної ефективності зростав з 1,3 до 1,7 для сорту Дніпрянка, із 1,5 до 1,9 для сорту Поляна.

12. Найбільш економічно вигідним способом є застосування регулятора росту Емістиму С у фазі сходів. При цьому рівень рентабельності зростає з 45% до 89% для сорту Дніпрянка, та з 61% до 119% відповідно для сорту Поляна, а собівартість знижується з 87 грн/ц до 72 грн/ц для сорту Дніпрянка і з 74 грн/ц до 63 грн/ц для сорту Поляна.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. На дерново-підзолистих ґрунтах зони Полісся слід застосовувати добрива у поєднанні з регуляторами росту Емістимом С і Фумаром. Повне мінеральне добриво у вигляді нітроамофоски в нормах N60P60K60 і N120P120K120 або цеолітилу - 1,5 і 3 т/га вносити перед садінням картоплі, а садивні бульби обробляти Емістим С і Фумаром відповідно в дозах 3 мл і 2,5 мл, у розчині 20 л води на 1 т бульб картоплі.

2. До технологічного регламенту вирощування картоплі включити обробку картоплиння регулятором росту Емістим С у фазі повних сходів (з розрахунку 5 мл препарату на 300 л води на 1 га).

3. В зоні радіаційного забруднення, з метою зменшення накопичення радіонукліду Cs¹³⁷ в бульбах картоплі, слід вносити повне мінеральне добриво в нормі N120P120K120 або цеолітилу в нормі 3 т/га перед садінням картоплі і висаджувати ранньостиглі сорти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Накопичення радіонуклідів залежно від груп стиглості та рівня удобрення сортів картоплі // Вісн. ДАУ: Наук.-теор. зб. - Житомир, 2005. - № 1(14). - С. 48-53. (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

2. Ревунова Л.Г., Куценко В.С. Продуктивність картоплі в умовах Полісся України залежно від комплексного застосування добрив і регуляторів росту // Картоплярство: Міжвід. тем. наук. зб. - К.: Аграр. наука, 2006. - Вип. 34-35. - С. 109-118. (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення отриманих даних).

3. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Ефективність різних способів та строків застосування регуляторів росту на картоплі в умовах Полісся України // Картоплярство: Міжвід. тем. наук. зб. - К.: Аграр. наука, 2007. - Вип. 36. - С. 110-123 (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення отриманих даних).

4. Пат. 17566 Україна, МПК А01G 29/00 А01С1/00. Спосіб підвищення окупності мінеральних добрив при вирощуванні картоплі / В.С. Куценко, Л.Г. Ревунова,П.Ф. Каліцький. - Заяв. 22.02.2005; Опубл. 16.10.2006, Бюл. №10. - 3 с. (Польові та лабораторні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

5. Пат. 18204 Україна МПК А01G 1/00 G21F 9/28. Спосіб зменшення накопичення вмісту радіонуклідів в бульбах картоплі / В.С. Куценко, О.Г. Тищенко, Л.Г. Ревунова. - Заяв. 22.02.2005; Опубл. 15.11.2006, Бюл. №11. - 3 с. (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

6. Пат. 28492 Україна МПК А01С 21/00. Спосіб підвищення ефективності дії регуляторів росту при застосуванні на картоплі / В.С. Куценко, Л.Г. Ревунова, П.Ф. Каліцький - Заяв. 10.08.2007; Опубл. 10.12.2007, Бюл. №20. - 3 с. (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

7. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Вирощування ранніх сортів картоплі на удобрених землях зони Полісся - один із способів отримання екологічно чистої продукції // Картоплярство України. - 2006. - № 1-2 (2-3). - С. 28-30. (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

8. Ревунова Л.Г. Вплив різних видів добрив у поєднанні з регуляторами росту на продуктивність нових сортів картоплі в умовах Полісся України // Сучасний стан та перспективи розвитку насінництва в Україні. Всеукр. наук.-практ. конф. присвяч. 125-річчю від дня народження академ. В.Я. Юр'єва, Харків, 19-20 жовт. 2004 р. - Харків, 2004. - С. 74-75.

9. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Урожайність картоплі і накопичення радіонуклідів в бульбах сортів різних груп стиглості залежно від рівня удобрення // Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС. Збірник доповідей п'ятої міжнар. наук. конф., Житомир, 18-20 трав. 2006 р. - Житомир, 2006. - С. 186-191. (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

10. Бондарчук А.А., Ревунова Л.Г. Особливості ведення картоплярства в умовах радіоактивного забруднення ґрунтів Полісся України // Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС. Збірник доповідей п'ятої міжнар. наук. конф., Житомир, 18-20 трав. 2006 р. - Житомир, 2006. - С. 204-208. (Польові дослідження, узагальнення та інтерпретація отриманих даних).

11. Ревунова Л.Г. Продуктивність нових сортів картоплі в умовах Полісся України залежно від комплексного застосування різних видів добрив сумісно з регуляторами росту // Вісник Степу: Наук. зб. Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф мол. вчен. і спец „Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку”. Кіровоград, 7-9 черв. 2006 р.- Кіровоград, 2006. - Вип. 3. - С. 36-39.

Размещено на Allbest.ru