За результатами дисперсійного аналізу, на формування врожайності гречки в процесі її зберігання найбільший вплив мали умови року формування насіння на материнських рослинах (фактор А) - 57,0% і сорт (фактор В) - 31,8%. Незначною виявилася взаємодія досліджуваних факторів (фактор АВ) - 1,7%. Вплив погодних умов року репродукування сортів становив - 9,6%.

Покроковий аналіз множинної регресії посівних якостей та врожайних властивостей залежно від умов формування насіння на материнських рослинах та післязбиральної їх підготовки показав, що погодні умови відбиваються на різних за кількістю ознаках, які характеризують якість насіння. Тобто, сприятливі й несприятливі погодні умови впливають на якість насіння через різну кількість ознак.

Наприклад, життєздатність потомства сортів гречки врожаю сприятливого за погодними умовами 1995 року, які не втрачали господарської придатності протягом чотирьох-п'яти років, безпосередньо пов'язана з високими енергією проростання, силою росту, виживанням рослин, масою насіння з однієї рослини і часткою фракції насіння більше 4,5 мм.

Коефіцієнт множинної кореляції в цьому випадку становить R = 0,996, який діє у 99 випадках досліджуваної вибірки (RІ = 0,99), р = 0,000. На підставі визначених показників за визначеним рівнянням множинної регресії можна апроксимувати можливий рівень врожайності:

y =0,05x1 - 0,2х2 + 0,19х3 + 0.05 x4 + 6,36 x5 + 0,02 x6, (1)

де х1 - енергія проростання, %; х2 - сила росту, %; х3 - виживання рослин, %; х4 - повнота сходів, %; х5 - маса насіння з однієї рослини, г; х6 - частка фракції насіння більше 4,5 мм, %.

Життєздатність насіння сортів гречки врожаю несприятливого 1998 року, яке в процесі зберігання значно скоріше втрачало посівні якості, безпосередньо пов'язана лише з масою насіння з однієї рослини і 1000 насінин та часткою фракції більше 4,5 мм. Коефіцієнт множинної кореляції становив R = 0,996, який діє у 99 випадках досліджуваної вибірки (RІ = 0,99), р = 0,000.

Тут урожайність апроксимується за рівнянням:

у = 8,23 х1 - 3,13 х2 (2)

де х1 - маса насіння з однієї рослини, г; х2 - швидкість проростання насіння, шт./доба.

Серед досліджуваних сортів найбільш високими темпами втрачало життєвість та життєздатність насіння сортів Любава та Аеліта. Більш тривалий час зберігали її сорти Кара-Даг та Зеленоквіткова-90. Слід відмітити, що за середніх темпів втрат якості 13,37%, посівна якість насіння знижувалася щороку на 7,29%, в той час як врожайні властивості - на 17,92%. Частка крупної фракції (більше 4,5 мм) з року в рік стабільно знижувалася в середньому на 19,64%.

Досить важливим чинником, що впливає на строк зберігання насіння, є вихідна якість: чим вона вища, тим триваліше зберігається насіння. Так, найбільш якісне насіння з високою початковою життєвістю та життєздатністю формувалося у 1999 році. При високій врожайності материнських рослин воно мало найвищу вихідну енергію проростання (97,2%), силу росту (97,4%) та лабораторну схожість (97,6%). Внаслідок цього сорти Вікторія, Кара-Даг та Аеліта не втрачали посівних якостей протягом чотирьох, а Любава та Зеленоквіткова-90 - трьох років зберігання.

Економічна ефективність елементів технології виробництва високоякісного насіння гречки

У сучасних умовах вирощування гречки з урожайністю нижче 13,0 ц/га є економічно невигідним. За нашими розрахунками, господарства лісостепової зони несуть збитки на кожному гектарі посіву від 350 до 700 грн.

Причина низької врожайності гречки не в тому, що вона низьковрожайна, а в тому, що її висівають після неякісних попередників, веснооранки, на виснажених ґрунтах, не вносять необхідної кількості добрив, запізнюються з сівбою, недбало доглядають посіви, допускають значні втрати при збиранні.

В умовах правобережного Лісостепу України для одержання високоякісного насіння гречку слід висівати після гороху, соняшнику і гречки. Вирощування гречки по удобрених попередниках навіть без добрив забезпечувало врожайність першого насіннєвого потомства після соняшнику на рівні 16,9 ц/га, гороху - 15,7, гречки - 15,5 ц/га. Завдяки високій врожайності й низької собівартості 1 ц продукції сукупний прибуток на цих варіантах становив 593,75 грн проти 364,50 грн на інших варіантах. Удобрення наступної гречки після удобрених попередників призводить до істотного зниження врожаю насіння.

При весняній сівбі гречки найбільш ефективною є органічна система удобрення (гній 18 т /га сівозміни), де сумарний прибуток становив 671,86 грн. Економічно виправданим є також органо-мінеральна та мінеральна системи удобрення з середньорічним внесенням N45P45K45 (урожайність становила 16,1-16,6 ц/га, а сукупний прибуток - 441,96-475,40 грн).

При визначенні ефективності і доцільності застосування тієї чи іншої дози добрив важливим показником є їхня фондоємність. Найнижчою вона була за органічної системи удобрення за середньорічного внесення N90P45K108 і складала 0,73 кг д.р., мінеральної з внесенням N45P45K45 - 1,31, органо-мінеральної з внесенням N45P45K45 - 0,98 кг д.р. на 1 грн приросту прибутку. Різке зниження окупності добрив у інших варіантах пояснюється порушенням співвідношення між елементами живлення, ступенем засвоєння їх рослинами, а також надлишковим внесенням деяких видів добрив, у першу чергу, фосфорних.

Літня сівба була більш ефективною за органічної системи удобрення з внесенням N67,5P33,8K81 та органо-мінеральної з внесенням N45P45K45. Тут сукупний прибуток досягав 308,43-395,95 грн/га. Як і при весняній сівбі застосування високих доз добрив спричинило значне зниження економічної ефективності.

Оцінюючи з точки зору економічної ефективності різні способи сівби, перевагу слід віддати звичайному рядковому способу на фонах живлення N45K45 та N45P45K45. Завдяки високій врожайності материнських рослин та рослин першого насіннєвого потомства і невисокій собівартості 1 ц продукції тут одержано максимальний сумарний прибуток 792,73-980,66 грн/га.

Використовуючи різні фони живлення та строки збирання гречки, перевагу необхідно віддати вирощуванню материнських рослин на фоні без добрив протягом 65 та 75 днів. У цих варіантах отримано максимальну прибавку врожаю, що сприяло зниженню собівартості одиниці продукції до 58,11 та 61,24 грн, а сукупний прибуток з 1 га становив відповідно 1069,37 та 1172,75 грн.

Агроекологічна оцінка території західного та центрального Лісостепу України стосовно формування врожаю гречки свідчить про те, що в дослідних господарствах цих регіонів при сівбі гречки в першій декаді травня в переважній більшості років отримують врожайність на рівні 14,0 ц/га, прибуток з 1 га становить в межах 50-100 грн, а рівень рентабельності - 5-15%.

В умовах Правобережного Лісостепу з урахуванням конкретних погодних умов року приступати до сівби гречки уже з третьої декади квітня. Це дозволить наблизити погодні умови критичного періоду до умов групи років з врожайністю 14,0-20,9 ц/га; при цьому собівартість продукції знизиться, в середньому до 63,83 грн, а прибуток зросте у середньому до 430,65 грн/га з рівнем рентабельності 38%. Враховуючи, що в умовах району м. Ульянівки в 10% випадків у період сівба-сходи сума середньодобових температур сягає 100°С і більше, то перенесення строків сівби сприятиме одержанню врожаю гречки на рівні 21,0-27,9 ц/га з середнім прибутком 930,57 грн/га при рівні рентабельності 73%.

Висновки

В умовах правобережного Лісостепу України вперше проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування насіння гречки з високими посівними та врожайними властивостями шляхом підбору кращих попередників та інтегрованої системи застосування добрив, оптимальних строків і способів сівби, збирання та зберігання. На відміну від існуючих рекомендацій, у запропонованих враховано генетичний потенціал сорту, лабораторну й польову схожість насіння, густоту рослин, фотосинтетичну діяльність, водоспоживання рослин і агрометеорологічні фактори. За результатами досліджень згруповані наступні висновки:

1. Визначено вплив попередників, удобрення посівів гречки та її попередників на посівні якості та врожайні властивості насіння. Найбільш цінне насіння з високою життєвістю та життєздатністю формується після удобрених гороху та соняшнику, після яких висівається гречка без добрив. Високу врожайність насіння забезпечують попередники: соняшник, ярий ячмінь і горох (відповідно 15,9 ц/га, 15,5, 14,9 ц/га); удобрення безпосередньо гречки, що йде після попередників без добрив, сприяло зростанню врожайності після соняшнику до 17,3 ц/га, ярого ячменю - до 16,4, цукрових буряків - до 16,1, гороху - до 15,7 ц/га. Удобрення гречки після удобрених попередників призводить до істотного зниження врожайності насіння. У формуванні врожаю насіння гречки частка впливу досліджуваних факторів становила: попередника - 36,2%, взаємодії факторів післядії добрив попередника і фону удобрення гречки - 33,1%, післядії удобрення попередника - 10,4%. Частка впливу удобрення гречки становила 5,3%, взаємодії попередника і його удобрення - 7,4%, попередника і удобрення гречки - 5,9%.

2. Якість посівного матеріалу визначають погодні умови року вегетації материнських рослин. На формування насіння з високими посівними якостями системи удобрення істотного впливу не мали. Якісніше насіння формується за літньої сівби гречки.

3. Урожайність рослин першого насіннєвого потомства залежить як від строків сівби, так і удобрення. Збільшення урожайності за органічної системи удобрення (18 т гною на 1 га сівозмінної площі) становило 3,1 ц/га; за мінеральної (N45P45K45) - 2,2; за комбінованої (4,5 т/га гною + N22.5P34K18) - 2,1 ц/га. Достовірно вища врожайність була в літніх посівах гречки (16,2 проти 15,3 ц/га при весняних); як на весняних, так і на літніх посівах формування основної кількості насіння під впливом систем удобрення відбувалося в першій і другій декадах періоду плодоутворення. Посівними та врожайними властивостями насіння гречки можна управляти шляхом оптимізації фону живлення та строків сівби.

4. Вищі посівні й врожайні властивості насіння формуються за звичайного способу сівби на фоні азотно-калійних, фосфорних та повних мінеральних добрив N45P45K45. Достовірно істотна врожайність насіння за звичайної сівби була у варіантах фосфорного (14,2 ц/га), азотно-калійного (13,6 ц/га) і азотно-фосфорного удобрення (12,7 ц/га); за широкорядної - у варіантах фосфорно-калійного, азотно-калійного та повного мінерального добрива (13,0-13,3 ц/га). При цьому лабораторна схожість становила 92,3-96,7%, енергія проростання - 90,5-90,8% і сила росту - 92,8-96,5%.

Вища чиста продуктивність фотосинтезу була на фоні повного мінерального добрива. На звичайних рядкових посівах вона становить 12,47 г/м2 і на широкорядних 11,02 г/м2 за добу; повне мінеральне добриво знижувало водоспоживання на звичайних рядкових посівах на 37, а на широкорядних на 95 м3/т насіння; на звичайних посівах більше використовувало вологи у вегетативний період розвитку рослин (від 52,5 до 62,7%), а на широкорядних - у генеративний (від 60,1 до 79,2%).

5. Для материнських рослин і першого насіннєвого потомства ознаками, що визначають рівень врожайності, є загальна кількість вузлів на рослині і густота рослин в кінці вегетації. Для першого насіннєвого потомства найбільш характерними ознаками посівної якості насіння є сила росту та енергія проростання. Встановлено ряд кореляційних залежностей: між масою плодів з однієї рослини і густотою рослин в кінці (r = -0,97) та на початку вегетації (r = -0,53), виживанням рослин (r = -0,53); між польовою схожістю та повнотою сходів (r = 0,95).

6. Високі посівні якості та врожайні властивості насіння формуються на фоні добрив N45Р45К45 у першій та другій декаді періоду плодоутворення за тривалості вегетаційного періоду материнських рослин 65 та 75 діб.

7. Тривалість зберігання посівних та врожайних властивостей сортів гречки Любава, Вікторія, Аеліта, Кара-Даг і Зеленоквіткова-90 в умовах холодного складу з вологістю насіння не вище 14% визначає початкова життєвість та життєздатність. З початковою енергією проростання, силою росту та лабораторною схожістю в межах 96-98% насіння гречки зберігає високі посівні якості протягом 4-5 років.

8. За сприятливих умов у критичний період розвитку гречки тривалість зберігання насіння пов'язана з енергією проростання, силою росту, лабораторною схожістю, повнотою сходів, продуктивністю рослин і часткою фракції насіння більше 4,5 мм; за несприятливих умов - лише з продуктивністю рослин і швидкістю проростання насіння. За сортовими особливостями більш придатними для зберігання виявилися сорти Кара-Даг і Зеленоквіткова-90, у яких середньорічний темп зниження посівних та врожайних властивостей насіння був відповідно 9,8 і 12,8% (проти 14,2 і 15,9% у сортів Вікторія та Аеліта).

9. В умовах західного та центрального Лісостепу за сівби в першій декаді травня отримують врожайність гречки на рівні 14,0 ц/га. З метеорологічних факторів, що її визначають, є температура повітря і опади. Низька врожайність гречки зумовлюється порівняно низькою температурою повітря (м. Сміла, м. Ульянівка, м. Хоростків) або підвищеною сумою опадів в період сівба-сходи (м. Умань, м. Ульянівка та м. Кам'янець-Подільський), підвищеною сумою середньодобових температур при малій (м. Ульянівка й м. Сміла) та надмірно великій (м. Хоростків, м. Кам'янець-Подільський та м. Умань) кількості опадів у критичний період плодоутворення.

10. У правобережному Лісостепу врожайність гречки має зворотну залежність від температури критичного періоду (r= -0,33). В кореляційній плеяді остання пов'язана з температурою періодів цвітіння-дозрівання (r=0,86) та сходи-цвітіння (r=0,27); негативний вплив на неї мають опади періоду сходи-цвітіння (r= -0,35). Встановлено тісну залежність між опадами критичного періоду і періоду цвітіння-дозрівання (r=0,71) і достовірний зворотний зв'язок опадів критичного періоду з його температурою (r=0,36). Відносна вологість повітря критичного періоду напряму залежить від вологості періодів цвітіння-дозрівання (r=0,96) та сходи-цвітіння (r=0,89) і має позитивний вплив на масу 1000 насінин (r=0,32-0,49). У районі м. Ульянівки зростання врожайності насіння супроводжується поліпшенням його посівних якостей (r=0,40).

11. За показниками екологічної пластичності, що визначені за результатами державного сортовипробування, можна прогнозувати й моделювати високу й сталу врожайність з відповідними насіннєвими властивостями, визначати регіони оптимального насінництва гречки.

12. За розрахунками економічної ефективності використання окремих елементів технології виробництва насіння гречки в умовах правобережного Лісостепу, сорти типу Любава економічно доцільно висівати звичайним рядковим способом на фоні удобрених попередників - соняшнику, гороху, гречки. Економічно доцільно використовувати органічну систему удобрення (18 т на 1 га площі сівозміни); мінеральну та органо-мінеральну з невисокими нормами добрив (N45P45K45).

Рекомендації виробництву

1. У межах правобережного Лісостепу України виробництво насіння гречки необхідно зосередити в південній частині центрального Лісостепу.

2. Для одержання з материнських рослин гречки насіння з високими посівними якостями та врожайними властивостями рекомендується попередники соняшник, горох та гречка; після удобреного попередника гречку висівати без добрив, а по неудобреному попереднику - з добривами (N45P45K45). У насінницьких господарствах з добре освоєними системами сівозмін та удобрення при весняній та літній сівбі під материнські рослини застосовувати органічні добрива в нормі 18 т /га площі сівозміни або органо-мінеральні чи мінеральні добрива в нормі N45P45K45.

3. Сівбу насіннєвої гречки проводити звичайним рядковим способом.

4. З метою зниження негативного впливу температури повітря та опадів у критичний період росту й розвитку гречки та, враховуючи довгострокові прогнози щодо заморозків, сівбу гречки можна починати з третьої декади квітня, що дозволить материнським рослинам мати оптимальні умови у критичний період плодоутворення, які характерні групі років з урожайністю 14,0-20,9 ц/га.

5. До скошування материнських рослин гречки приступати в третій декаді періоду плодоутворення, коли насіння сформується на головному пагоні та пагонах першого і другого порядку.

6. На тривале зберігання (протягом чотирьох-п'яти років) закладати насіння з енергією проростання, силою росту та лабораторною схожістю не менше 92%. Узагальненим показником оцінки посівної якості насіння вважати середній відсоток між певною групою показників.

Перелік друкованих робіт за темою дисертації

Статті у наукових виданнях

1. Білоножко В.Я. Вплив екологічних умов у періоди формування врожаю гречки // Науч. труды ученых Крымского гос. агротехнологического ун.-та. - Симферополь, 2003. - Вып. 80. - С. 50-60.

2. Білоножко В.Я. Посівні та врожайні властивості насіння залежно від системи удобрення та строку сівби гречки в умовах південної частини центрального Лісостепу України // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. Вип. 56 - С. 44-55.

3. Білоножко В.Я. Активність біологічних процесів в рослинах гречки залежно від строків збирання насіння // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський, 2003. - Вип. 11. - С. 44-48.

4. Білоножко В.Я. Особливості мінливості насіння гречки залежно від терміну зберігання, умов формування на материнських рослинах і сорту // Хранение и переработка зерна. - 2003. - №12. - С. 26-28.

5. Білоножко В.Я. Залежність посівної якості та врожайних властивостей насіння гречки від строків його збирання // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2003. - №. 6. - С. 5-7.

6. Білоножко В.Я. Вплив мінеральних добрив та способів сівби на врожайні властивості гречки // Хранение и переработка зерна. - 2004. - №1. - С. 23-25.

7. Білоножко В.Я. Фотосинтетична продуктивність насінницьких посівів гречки залежно від співвідношення мінеральних добрив та способів сівби // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2003. - Вип. 57 - С. 137-150.

8. Білоножко В.Я., Березовський А.П. Проблеми насіннєзнавства гречки // Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва” (частина 1). - Умань, 1998. - С. 55-60. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

9. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Вплив умов вирощування на фізико-механічні властивості та посівні якості насіння гречки // Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії. - Умань, 1999. - С.183-193. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

10. Білоножко В.Я., Березовський А.П. Порівняльна оцінка впливу попередників на посівні якості та врожайні властивості насіння гречки в умовах південного Лісостепу України // Науковий збірник “Аграрна наука - селу” (випуск 7). - Кам'янець-Подільський, 1999. - С. 37-40. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

11. Білоножко В.Я., Березовський А.П. Вплив добрив та строків сівби гречки в південному Лісостепу України на посівні та врожайні властивості насіння // Збірник наукових праць присвячений 100-річчю з дня народження С.С. Рубіна. Умань, 2000. - С. 105-110. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

12. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від строків збирання в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. - Умань, 2001. - С.30-35. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

13. Білоножко В.Я., Аверчев О.В., Полторецький С.П. Урожайність гречки залежно від крупнисті насіння // Таврійський науковий вісник, випуск 19. - Херсон: ХДАУ, 2001. - С.87-92. (Розроблена програма досліджень, участь у їх проведенні).

14. Білоножко В.Я., Полторецький С.П. Вплив удобрення та крупності насіння на урожай гречки в умовах нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський, 2001. - Вип. 9. - С. 57-62. (Розроблена програма досліджень, участь у їх проведенні).

15. Білоножко В.Я., Полторецький С.П. Залежність врожайності та якості насіння гречки від строків збирання в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Селекція і насінництво”. - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН. - Харків, 2001. - Вип. 85. - С. 156-160. (Розроблена програма досліджень, участь у їх проведенні).

16. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Оцінка показників урожайності насіння гречки // Вісник аграрної науки. Київ, 2002, №6. - С.40. (Розроблена програма досліджень, участь у їх проведенні).

17. Билоножко В.Я., Полторецкий С.П. Посевные и урожайные свойства семян гречихи в зависимости от условий выращивания и сроков уборки // Сборник научных трудов международной конференции, посвящённой 30-летию НИИ крупяных культур ПГАТА. Каменец-Подольский, 2002. - С.68-77. (Ведення польового досліду, формування статті та висновків).

18. Білоножко В.Я., Полторецький С.П. Прийоми вирощування насіння гречки в умовах нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський, 2001. - Вип. 10. - С. 20-22. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

19. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Оцінка залежності урожайності насіння гречки від ряду господарсько цінних ознак // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. - Умань, 2002, вип. 54. - С. 9-18. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

20. Білоножко В.Я., Аверчев О.В. Полторецький С.П. Вплив способів сівби та співвідношення мінеральних добрив на водоспоживання рослин гречки в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Таврійський науковий вісник. Зб. наук. пр. - Херсон, 2002, вип. 23. - С. 22-26. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

21. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Посівні якості та врожайні властивості насіння гречки залежно від попередника та удобрення // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. - Умань, 2003. Спец. вип. - С. 746-750. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

Інші публікації

22. Білоножко В.Я., Господаренко Г.Н. Вплив іонів хлору на урожайність і якість гречки // Матеріали Міжнар. конф. “Селекція, насінництво і технологія вирощування польових культур”. - Чернівці: Буковина, 1996. - С.132. (Участь у проведені досліджень, формування статті).

23. Господаренко Г.Н., Білоножко В.Я. Вплив форм калійних добрив на продуктивність гречки // Там же. - С. 125-126. (Участь у проведені досліджень, формування статті).

24. Білоножко В.Я., Дмитрук Б.П. Андрусяк В.Н. Формування ринку круп'яних культур у Черкаській області // Економіка АПК. - 1998. - №2. - С.55-58. (Участь у проведені досліджень, формування статті).

25. Білоножко В.Я. Створення ринку круп'яних культур в Черкаській області // Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва” (частина 2). -Умань, 1998.- С.132-136

26. Білоножко В.Я., Березовський А.П. Вплив деяких прийомів насінництва на врожайні властивості насіння гречки // Збірник наукових праць “Наукові розробки і реалізація потенціалу сільськогосподарських культур. - К., 1999. - С.31-32. (Участь у проведені досліджень, формування статті).

27. Білоножко В.Я. Вплив крупності насіння на врожай гречки та його якість // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “10 років незалежності України: Шляхами державотворення”. - Київ, 2000. - С.135-137.

28. Білоножко В.Я. Дія удобрення та строків сівби гречки на посівні та врожайні властивості насіння // Вісник Уманської державної аграрної академії. - Умань, 2001. - Вип. - 1-2. - С.24.

29. Аверчев О.В., Білоножко В.Я., Аверчев Ю.В. Ріст, розвиток і продуктивність гречки залежно від строків і способів сівби та норм висіву насіння // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. - Умань. - 2001, вип. 53. - С.61-66. (Розробка програми досліджень, формування статті)

30. Білоножко В.Я. Стан та проблеми насіннєзнавства гречки // Економіка АПК, 2002. - №11. - С. 30-34.

Анотація

Білоножко В.Я. Агробіологічні та екологічні основи формування врожайних властивостей насіння гречки в правобережному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН, Харків, 2004.

Дисертація присвячена питанням визначення оптимальних агроекологічних умов вирощування гречки в правобережному Лісостепу України, які забезпечують максимальну врожайність високоякісного насіння. Теоретично обґрунтовано і практично реалізовано новий напрямок у насінництві гречки шляхом оптимізації як екологічних, так і агротехнічних факторів при управлінні продукційним процесом формування насіння гречки. Встановлено, що в основу розробки технології виробництва високоякісного насіння гречки повинен бути покладений підбір кращих попередників, інтегрована система застосування добрив, оптимальні строки та способи сівби, збирання і зберігання. Запропоновано елементи технології вирощування насіння, що враховують показники лабораторної та польової схожості насіння, густоти рослин, фотосинтетичної діяльності та водоспоживання рослин, екологічні фактори. Основні результати праці знайшли практичне відображення під час розробки технології вирощування насіння гречки в сільськогосподарських формуваннях регіону.

Ключові слова: насіння гречки, посівні та врожайні властивості, екологічні фактори, попередники, фони живлення, строки та способи сівби, строки збирання, терміни зберігання.

Аннотация

Белоножко В.Я. Агробиологические и экологические основы формирования урожайных свойств семян гречихи в правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт растениеводства им. В.Я.Юрьева УААН, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена вопросам определения оптимальных агроэкологических условий выращивание гречихи в правобережной Лесостепи Украины, которые обеспечивают максимальную урожайность высококачественных семян. Теоретически обосновано и практически реализовано новое направление в семеноводстве гречихи путем оптимизации как экологических, так и агротехнических факторов при управлении продукционным процессом формирования семян гречихи. Предложены элементы технологии выращивание семян, которые учитывают показатели лабораторной и полевой всхожести семян, густоты растений, фотосинтетической деятельности и водопотребления растений, экологические факторы.