Таблиця 13 Вплив вапнування на врожайність та якість насіння кормових буряків (1996-2000 рр.)

№ вар.	Варіанти	Урожайність насіння, ц/га	Схожість, %	Маса 1000 клубочків, г
1 2 3 4 5 6 7 8	Контроль N180Р180К180- фон Фон +дефекат 0,5 норми Фон + дефекат 1 норма Фон +дефекат 1,5 норми Фон +дефекат 2 норми Фон + гній 40 т/га + дефекат 1 норма Фон + гній 40 т/га + дефекат 1,5 норми Фон + гній 40 т/га + дефекат 2 норми	21,9 23,4 23,8 25,9 25,8 26,7 27,8 27,9	86 87 89 92 91 91 93 93	21,1 22,2 22,5 23,6 24,7 24,9 24,9 24,9
НІР0,05	1,3

Строки садіння вплинули на біоморфологічні показники насінників. Як правило, при садінні в більш пізні строки насінники менші за висотою, у них більше рослин 1-го типу, всохлих, неплідників і порожніх місць. Так, коли при садінні в першій-другій декаді квітня висота насінників становила 111 см, рослин 1-го типу було 8%, неплідників - 1,1%, порожніх місць - 3,0%, то при садінні у першій декаді травня - відповідно 91 см, 17,5,8 і 5,9%. У середньому за 5 років при садінні насінників 10-16 квітня урожайність насіння становить 20,3 ц/га, 20-26 квітня - 18,5 ц/га, 1-10 травня - 14,0 ц/га, схожість - відповідно 88,8, і 70,0% (табл.14).

Таблиця 14 Вплив строків садіння насінників на врожайність і якість насіння (1994-1996 рр.)

№ пп.	Показники	Строки посадки	НІР0,05
		10-16.04.	20-26.04	01-10.05.
1 2 3 4	Урожайність насіння, ц/га Схожість, % Маса 1000 клубочків, г Фракційний склад, % за розмірами (мм) 2,6-3 3-4 більше 4	20,3 88 18,7 15,0 60,3 24,7	18,5 82 17,3 27,9 56,4 15,7	14,0 70 14,6 55,4 34,9 9,7	2,5 1,8 2,1 - - -

Способи садіння. Поряд з строками садіння важливе значення мають способи садіння. Для механізації садіння насінників цукрових буряків існують висадкосадильні машини ВПГ-4, ВПУ-4, ВПС-2,8. Сорти цукрових буряків мають відносно однорідну форму коренеплоду, тоді, як у кормових форма коренеплоду дуже мінлива: від плескатої, округло-плескатої, округлої і до овальної, циліндричної та конічної форм. До того ж, вони відрізняються типами і формами головок. Все це в значній мірі утруднює створення машин для садіння кормових коренеплодів. Існуючі висадкосадильні задовільно висаджують коренеплоди кормових буряків діаметром від 50-120 мм і масою від 300 до 800 г. Коренеплоди більші, як за масою, так і за діаметром, неможливо садити сучасними машинами. Тому впродовж 1997-2001 рр. були проведені досліди щодо різних способів садіння насінників: машиною ВПГ-4, вручну і під плуг. При садінні машиною ВПГ-4 якість садіння була кращою. Так, коренеплодів, висаджених на оптимальну глибину (глибина загортання головок коренеплодів 1-2 см), при садінні ВПГ-4 становило 40,3-73%, вручну - 9,4-25,9%, під плуг - 17,3-46,5%, глибина загортання головок коренеплодів на 4-6 см - відповідно 22,5-24,7, 9-57,6 і 6-16,2%. Проте, за вертикальністю садіння виявлена дещо інша закономірність: найбільша кількість вертикально висаджених коренеплодів (66%) була при садінні під плуг, найменша - при садінні вручну (42,0%).

Способи садіння насінників істотно не впливають на врожайність і якість насіння кормових буряків (табл.15), проте машинне садіння дозволяє скоротити затрати праці з 112-150 люд.-год. до 26-30 люд.-год. на 1 гектар.

Таблиця 15 Урожайність і якість насіння залежно від способів садіння насінників (1992-1996 рр.)

№ пп.	Способи садіння	Урожайність насіння, ц/га	Схожість, %	Маса 1000 клубочків, г
1 2 3	ВПГ-4 Вручну Під плуг	14,3 14,1 14,5	80 79 79	18,0 17,8 17,7
НІР0,05	1,8	1,5	1,5

Маса коренеплоду і площа живлення (схема садіння). Проведені нами протягом 1993-1997 рр. виміри і зважування маточних коренеплодів сорту Переможець квітневого строку посіву дозволили встановити таку залежність між масою коренеплоду і його діаметром. Так, максимальний діаметр коренеплодів масою до 100 г становив 4 см, від 100 до 200 г - 6 см, 200-300 г - 8 см, 300-500 г - 9 см, масою 500-700 г - 10 см. Коренеплоди масою 800 г і більше мали максимальний діаметр 12 см. Отже, для дрібних коренеплодів (маса 50-200 г) діаметр становить 3-5 см, середніх (201-600 г) - 5-10 см, крупних (більше 600 г) - 10-12 см.

Проведені обліки показують, що маса коренеплоду не має істотного впливу на динаміку появи сходів насінників. У сприятливих для насінників метеорологічних умовах (1993-1997 рр.) у коренеплодів масою150-200 г на 15 день з'явилось 50,1% сходів, масою 401-600 г - 65,7%, 601-800 г - 79,5%, а більше 1000 г - 72,2%, однак на 18-21 день у коренеплодів масою 201-800 г спостерігалась більш інтенсивна поява сходів у порівнянні з коренеплодами-масою до 200 г. Приживлюваність насінників протягом років в залежно від фракцій коренеплодів коливалась від 80 до 99,2% і найвища була у фракцій масою 401-600, 801-1000 і 1001-1200 г (96,1-96,5%). А в середньому за 4 роки приживлюваність коренеплодів у фракції масою 201-400 г і більше становила 90,0%, у фракції 401-600 г і більше 94,6-96,5% (при НІР₀₅ - 1,54-2,1).

Маса коренеплоду значно впливає на біоморфологічну характеристику насінників, особливо на число квітконосних стебел, типи насінників, їх полеглість. При збільшенні маси коренеплоду зростає й кількість квітконосних стебел на рослині. Так, якщо у коренеплодів масою 150-200 г середня кількість квітконосних стебел була 6,1 шт., то у фракції масою 200-400 г-11,2 шт., 1000 г і більше - 15,4 шт. В середньому за чотири роки в коренеплодів фракції 150-200 г кількість одностебельних рослин було 37,5%, фракції 201-400 г - 13,1% і фракції 801-1000 г і більше - 3,2-3,8%, полеглих насінників - відповідно 4,5-9,6 і 20,4-18,8%.

У наших дослідах встановлена така залежність між масою коренеплоду і врожайністю насіння: найбільша насіннєва продуктивність виявлена у насінників коренеплодів з масою 601-800 г, найменша - у коренеплодів з масою 150-200 г. В інших варіантах досліду вона була в межах НІР. Зі збільшенням маси коренеплоду підвищувалась схожість насіння, маса 1000 насінин (табл.16).

Таблиця 16 Урожайність і якість насіння кормових буряків залежно від маси коренеплодів (сорт Переможець, 1993-1997 рр.)*

№ пп.	Маса коренеплодів, г	Урожайність насіння, ц/га	Схожість, %	Маса 1000 шт., г	Фракції насіння більше 4 мм, %
1 2 3 4 5 6	150-200 201-400 401-600 601-800 801-1000 більше 1000	19,5 21,4 21,5 22,2 21,2 21,0	87 90 91 89 91 92	14,9 15,2 15,5 16,4 15,6 17,4	22,1 25,1 28,2 27,8 28,5 29,6
НІР0,05	2,0	1,6	1,8	-

* Схема садіння 70х70 см.

Схема садіння. Протягом 1995-1997 рр. проводили також досліди щодо впливу різних площ живлення (схем садіння) на врожайність і якість насіння кормових буряків. Для садіння використовували маточні коренеплоди квітневого строку сівби з середньою масою 300-600 г. Дослідами встановлено, що різні площі живлення (схеми садіння) насінників суттєво не впливали на фази розвитку насінників: динаміку появи сходів, стеблування і цвітіння. Спостерігалось запізнення на (3-6 днів) достигання насіння на меншій площі живлення (схемі садіння 45х45 см). Різні схеми садіння істотно впливають на вилягання насінників. Так, при садінні насінників за схемою 70х70 см стоячих рослин було 20%, 90х35 - 36,6, 45х45 - 56,7, 60х60 - 29,8, 90х90 см - 7,5%. Площа живлення насінників дещо впливає і на інші біоморфологічні показники: висота насінників зменшувалась, кількість рослин 1-го типу зростала при зменшенні площі живлення (схема садіння 45х45, 60х60 см від схеми 70х70 см). В цілому варто зауважити, що найбільш вдала архітектоніка насінника (висота в межах 100-105 см, ширина 50-60 см, рослини 2-го типу 50-60%, полеглих немає) простежена при загущеному садінні (45х45 см).

Найбільш якісне укладання валків спостерігалось у варіантах, де садіння проводили за схемою 70х70 і 45х45 см. Так, коли при схемі садіння 45х45 см ширина валка становила 68,5 см, товщина - 29,5 см, а просвіт між валком і ґрунтом - 9,6 см, то при схемі садіння 90х35 см - відповідно 63,0 30,4 і 8,9 см.

Дані дослідів показують, що різні площі живлення насінників впливають на урожайність і якість насіння. Доказане зменшення урожайності насіння відзначено при схемі садіння 90х35 см, 60х60 см і 90х90 см у порівнянні зі схемою 70х70 см (табл.17).

Таблиця 17 Урожайність і якість насіння кормових буряків залежно від площі живлення (схеми садіння) насінників*⁾ (1995-1997 рр.)

№ пп.	Схема садіння, см	Урожайність насіння, ц/га	Схожість, %	Маса 1000 клубочків, г
1 2 3 4 5	70х70 90х35 45х45 60х60 90х90	18,1 14,8 16,5 15,6 15,1	89,8 91,7 88,8 91,4 92,4	15,5 15,4 15,0 14,5 14,6
НІР0,05	1,8	2,1	1,9

*⁾ Маса коренеплодів 300-600 г.

Ефективність мікродобрив. Згідно з класифікацією М.Я.Школьника, коренеплідні культури - це рослини високого виносу мікроелементів із ґрунту. Враховуючи це, а також і те, що насінники кормових буряків в західному регіоні вирощуються, як правило, в умовах високого зволоження, нами впродовж 1995-1997 рр. проводились досліди із застосування мікродобрив при вирощуванні насіння кормових буряків сорту Урсус. Мікродобрива вносили в період масового цвітіння насінників ранцевим обприскувачем із витратою 50 мл робочого (0,05%) розчину на одну рослину. Для цього використовували розчини: бури, сірчанокислого марганцю, молібденокислого амонію, кобальнітриту натрію.

Найбільш ефективним виявилось застосування цинку (0,05%), кобальту (0,05%), молібдену (0,01%). Урожайність насіння в цих варіантах підвищилась на 2,0-4,0 ц/га. Дещо нижча ефективність виявилась при застосуванні бору і марганцю. У цих варіантах врожайність насіння була вищою від контролю на 1,0-1,5 ц/га (при НІР₀₅- 2,0 ц/га). Схожість насіння у варіантах з мікродобривами підвищилась на 4-13%, маса 1000 клубочків - на 3,9 г, покращився фракційний склад насіння: зменшилась кількість клубочків фракції 2,6-3,0 мм і збільшилось фракції 4,0 мм і більше. З погляду якості насіння найбільш ефективним було застосування бору, цинку, молібдену. У цих варіантах схожість була на 10-13% вище контролю.

Пінцировка і чеканка насінників. Формування насіння кормових буряків, як і інших сільськогосподарських культур - досить складний процес, на який впливає багато факторів: біологічних, агрометеорологічних, агротехнічних. Із агротехнічних факторів, які впливають на формування насіння кормових буряків, є пінцировка та чеканка насінників (обмеження ростових процесів).

Пінцировка насінників. Протягом 1995-1997 рр. вивчали ефективність ручної пінцировки насінників кормових буряків. Ручну пінцировку проводили на початку і в період масового цвітіння насінників шляхом видалення квітконосних пагонів на 2-3 см.

В результаті досліджень встановлено, що при пінцировці затримується ріст головного стебла, посилюється надходження поживних речовин до насіння, яке формується, більш інтенсивно ростуть пагони першого і другого порядків. Так, при пінцировці довжина квітконосних пагонів першого порядку збільшилась на 3-20 см.

Пінцировка в кінцевому результаті сприяла підвищенню врожайності і якості насіння кормових буряків. В середньому за три роки врожайність насіння при ручній пінцировці підвищилась на 1,6 ц/га, схожість - на 4%, маса 1000 насінин - на 3,4 г.

Чеканка насінників. Спостереження показали, що період цвітіння насінників кормових буряків у західному регіоні триває від 25 до 45 днів. До того ж, різноманітність насінників за типом рослин (одно-, середньо- і малостебельні), а також наявність скоростиглих і пізньостиглих рослин на плантації затягує цвітіння і достигання насінників, ускладнює проведення механізованого збирання, що в результаті зменшує урожайність та якість насіння. Тому нагальним є питання зменшення пістрявості у рості і розвитку насіннєвих рослин. Одним із заходів спрямованого впливу на ріст і розвиток насінників є їх чеканка. Для механічної чеканки використовували переобладнану сінокосарку КС-2,1, начеплену на трактор ДТ-25. При механічній і ручній чеканках видалялись 10-15 см верхівок стебла.

Результати досліджень свідчать, що при проведенні механічної чеканки на початку стеблування через нерівномірний розвиток рослин не підлягають зрізуванню до 25-30% верхівок стебел і пагонів - в кінці стеблування підрізаються майже всі рослини: рослини І типу - в більшій мірі до (10-15 см), у рослин II і III типів зрізаються в основному верхівки стебел та пагонів довжиною 3-8 см.

Спостереження також показали, що приріст головного стебла в першу п'ятиденку (після проведення чеканки) становив 25%, а на 30-ий день після чеканки - 78% від контролю. Середня висота насінників перед збиранням на контролі становила 140 см, у варіантах з чеканкою - 130-133 см. Кількість пагонів першого порядку після чеканки зросла з 35 до 40-45 шт., другого - з 52 до 60-68 шт. Це позитивно вплинуло на врожайність і якість насіння (табл.18).

Таблиця 18 Вплив чеканки на врожайність і якість насіння кормових буряків (1998-2000 рр.)

№ пп.	Варіанти досліду	Урожайність насіння, ц/га	Енергія, %	Схожість, %	Маса 1000 клубочків, г
1 2 3 4 5	Контроль Механічна чеканка (початок стеблування) Механічна чеканка (кінець стеблування) Ручна чеканка (початок стеблування) Ручна чеканка (кінець стеблування)	20,2 23,2 23,8 21,9 21,1	85 92 91 88 84	91 95 93 93 90	17,3 18,5 19,7 17,7 16,8
НІР0,05	1,4-2,2	6	9	1,4

З даних наведених у таблиці 19 видно, що найбільший приріст урожайності насіння (3,6 ц/га) одержали в третьому варіанті, де проводили механічну чеканку в кінці стеблування, в цьому ж варіанті і енергія та схожість були вищими (на 6-2%), ніж на контролі.

Строки збирання насінників кормових буряків. Збирання насінників в дрібноділяночних дослідах проводили відповідно до достигання клубочків (в зеленому стані, 20-40%, 40-60% і 80-100% побуріння) вручну, обмолот - комбайном з підбирачем. У виробничих дослідах зрізання насінників в міру побуріння клубочків проводили наявними в господарствах жатками (ЖРБ-4,2, ЖСБ-4,2, ЖЗБ-4,2) і обмолочували комбайном з підбирачами ПГП-3,0 (ПТП-2,4). Результати досліджень свідчать, що в зоні достатнього зволоження західного регіону України оптимальним строком збирання насінників кормових буряків є період побуріння 20-60% клубочків, борошниста консистенція насіння і зниження вологості до 70-55%. Допустимим строком є період побуріння 20-40% клубочків. Визначення стану перисперму насіння в клубочках треба встановлювати на середині квітконосних пагонів І і ІІ порядків (табл.20).

Способи збирання насінників. Протягом 1996-2000 рр. в КСП “Дністер” Рогатинського району Івано-Франківської області та в КСП “Перемога” Хмельницької області вивчали різні способи збирання насінників кормових буряків. В КСП “Дністер” машинне зрізування насінників проводили жаткою ЖРБ-4,2 з пристосуванням для збирання насінників, в КСП “Перемога” вивчали жатки ЖСБ-4,2, ЖЗБ-425. Біоморфологічна характеристика насінників така: середня висота насінників сорту Переможець в КСП “Дністер” становила 126,5 см, у КСП “Перемога” - 115,8 см, середня кількість квітконосних стебел - відповідно 12- 13. На плантації в основному переважали середньостебельні (48-58%) насінники.

Таблиця 19 Урожайність і якість насіння кормових буряків залежно від строків збирання (1997-2000 рр., сорт Переможець)

№ пп.	Показники	Строки збирання насінників (% побуріння плодів)	НІР0,05
		зелені	20-40	40-60	80-100
1 2 3	Урожайність насіння, ц/га Схожість, % Маса 1000 плодів, г	15 43 20,3	18 84 20,8	21,1 89 21,6	17,5 78 18,6	2,1 1,8 1,3

За станом полеглості лежачих насінників у КСП “Дністер” було 61%, в КСП “Перемога” - 25%. Проведені дослідження показують, що як спеціальні жатки ЖСБ-4,2, ЖРБ-4,2, так і зернобобова ЖЗБ-4,2, забезпечують різну якість скошування і укладання насінників у валки. Так, товщина валка при скошуванні жаткою ЖРБ-4,2 становила 44 см, ЖСБ-4,2-21,6 см, ЖЗБ-4,2 - 24,5 см, ширина валка - відповідно 109,5; 108,0; і 97,6 см. Маса зрізаних рослин на 1 м довжини валка в КСП “Дністер” була практично однаковою як при скошуванні насінників жаткою ЖРБ-4,2, так і вручну (10,2-10,7 кг), у КСП “Перемога” при скошуванні жаткою ЖЗБ-4,2 вона була майже в два рази меншою, ніж при скошуванні вручну і жаткою ЖСБ-4,2.

Втрати насіння при скошуванні насінників спеціальною жаткою ЖСБ-4,2, переобладнаною ЖРБ-4,2, у порівнянні з зернобобовою ЖЗБ-4,2, були дещо меншими. В основному втрати були за рахунок незрізаних стебел (3,1-5,1%) і загублених (3,1-6,5%), що зв'язано з поганою роботою стеблопідіймачів і мотовила. Однак, при повторному ручному підбиранні ці втрати можна звести до мінімуму. В цілому втрати при збиранні були найменшими при скошуванні вручну (3,1-4,2%) і при скошуванні жаткою ЖСБ-4,2 (9,5%), при зрізанні іншими жатками вони становили 13,4-13,7%.

При обмолоті валків насінників кормових буряків велике значення має правильно вибраний тип підбирача і швидкість руху комбайна при обмолоті. Результатами досліджень встановлено, що підбирачі ПТП-3,0 задовільно працюють при швидкості руху комбайна від 1,4 км/год, зі збільшенням швидкості до 3 км/год і більше спостерігається зростання втрат насіння (з 2,6 до 6,2%) за рахунок непідібраних стебел, а також через забивання очисних органів комбайна внаслідок збільшення подачі маси.

На якість підбирання і втрати насіння істотно впливають метеорологічні умови в цей період, особливо випадання опадів. Результатами дослідів встановлено, що після випадання опадів (8-12 мм) втрати насіння значно збільшуються за рахунок обсипання, що зв'язане з меншою утриманністю клубочків на квітконосних пагонах. Так, коли до дощів втрати при машинному зрізуванні становили 16,4 кг/га, то після дощів - 60,2 кг/га, а середнє зусилля на відрив клубочків від стебла у сорту Переможець до дощів становило 154,6 г, після дощів - відповідно 86,4 г, а втрати насіння від природного обсипання зросли в 3-6 разів.

Таким чином, машинне зрізування насінників кормових буряків і обмолот їх комбайном з підбирачем дозволяє проводити збирання в стислі строки при незначних втратах насіння і затратах коштів.

Пряме комбайнування. Несприятливі метеорологічні умови в період збирання насінників буряків, які часто спостерігаються у західному регіоні України, а також нерівномірне достигання насіння поставили перед нами завдання: вияснити можливості застосування передзбирального хімічного підсушування насінників з метою прискорення достигання насіння для наступного його збирання прямим комбайнуванням. Десикацію насінників в дрібноділяночних дослідах проводили обприскувачем ОВТ-1А під час побуріння 20-40% клубочків. У варіанті із дворазовою обробкою насінників половинними нормами реглону інтервал між першим і другим обприскуванням становив два дні.

Результатами дослідів встановлено, що вже на другий день після десикації насінників реглоном рослини втрачали тургор, починали в'янути листки, а на 8-ий день всихали повністю. Так, кількість зелених листків після обробки реглоном в дозі 2 л/га на 2-ий день було 91 шт. (до обробки 125 шт.), на 8-ий день - 24 шт., в дозі 8 л/га відповідно - 100 (до обробки 130) і 0 шт.

Виходячи із раніше вивчених норм застосування реглону, нами вивчались більш оптимальні норми (6, 8, 4+4 л/га) реглону на динаміку зниження вологості різних частин насінників в період їх підсихання. Вологість насіння до десикації в КСП “Дністер” становила 80,2%, листків - 79,0%, стебел - 73%, при десикації реглоном в нормі 6 л/га вологість насіння знижується на 8-ий день до 17,9%, листків - до 37% і стебел - до 14%, при нормі 8 л/га - відповідно до 14,9, 29,3 і 12,4%.

У КСП “Перемога” крім цього вивчали половинну норму 8 л/га - 4+4 л/га (друге обприскування через 2 дні після першого). У даному випадку вологість насіння (8-ий день після обробки) зменшувалась до 14,6% (на контролі 79,1%), листків - до 30,2 (на контролі 78,2%), стебел - до 13,1 (на контролі 79,7%).

Загальні втрати при роздільному збиранні в КСП “Дністер” становили 263 кг/га, в тому числі від осипання на стеблах - 140 кг/га, при прямому комбайнуванні - відповідно 21 і 3 кг/га, в КСП “Перемога” загальні втрати при роздільному збиранні становили 522 кг/га, в тому числі на стеблах від осипання 370 кг/га, при прямому - відповідно 358 і 180 кг/га. Тому десикація насінників реглоном і пряме їх комбайнування сприяло підвищенню урожайності і якості насіння.

Таким чином, в результаті досліджень встановлено, що в умовах західного регіону України, де в період достигання і обмолоту насінників кормових буряків випадає 40-43% опадів від річної норми, найбільш ефективним прийомом є десикація насінників реглоном, що забезпечує добре підсушування насінників, особливо насіння, листків і стебел, і дає можливість проводити їх збирання прямим комбайнуванням (табл. 20).

Таблиця 20 Урожайність і якість насіння кормових буряків залежно від способу збирання насінників

Господарство	Урожайність насіння, ц/га	Схожість, %	Маса 1000 клубочків, г
	способи збирання насіння
	роздільний	прямий	роздільний	прямий	роздільний	прямий
КСП “Дністер” Івано-Франківської області (1993-1997 рр.) КСП “Перемога” Хмельницької області (1996-2000 рр.) с-с “Україна” Терно-пільської області (1995-1997 рр.)	7,2 9,2 11,2	9,0 10,5 14,3	73 79 82	76 82 87	16,7 16,9 15,3	17,3 18,1 17,4
НІР0,05	0,8	1,0

Агроекономічна ефективність вирощування насіння кормових буряків при комплексному застосуванні рекомендованих прийомів

На основі результатів польових дослідів, а також виробничої перевірки в господарствах, проведена оцінка економічної ефективності різних прийомів вирощування маточників та насінників кормових буряків. Оцінка проводилась за прямими експлуатаційними затратами згідно з технологічними картами. Рекомендовані нами прийоми впродовж 1999-2001 рр. впроваджувались у різних господарствах західного регіону України. При цьому враховували врожайність насіння, схожість та економічні показники: собівартість, реалізаційна ціна, річний економічний ефект. На дослідному полі Івано-Франківського державного аграрного коледжу впроваджували технологію, суть якої полягала в наступному: сівба маточних буряків у третій декаді травня на кінцеву густоту (200-220 тис./га) на органо-мінеральному фоні (30 т/га гною +N₈₀Р₆₀К₇₀), збирання в другій декаді жовтня, зберігання в траншеях глибиною 50 см, садіння за схемою 70х35 см. У результаті впровадження цієї технології коефіцієнт виходу посадкових коренеплодів в середньому за 1999-2001 роки становив 10, урожайність насіння підвищилась на 2,5 ц/га, а собівартість насіння знизилась з 241 до 185 грн/ц. У цілому річний економічний ефект становив 164,1 тис. грн.

Протягом 1998-2001 рр. у КСП “Перемога” Хмельницької області впроваджували сівбу маточних кормових буряків у поукісних посівах на фоні N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀. Контрольним варіантом була базова технологія, де сівбу проводили в третій декаді квітня. Внаслідок зниження собівартості і підвищення врожайності насіння річний економічний ефект становить 456,9 тис.грн.

Протягом 1998-2000 рр. у КСП “Дністер” Івано-Франківської області щорічно на площі 50 га впроваджували ранньовесняне садіння насінників, а також пінцировку і чеканку. За контроль брали технологію, при якій садіння проводили дещо пізніше без пінцировки і чеканки. Внаслідок підвищення врожайності та якості насіння економічний ефект становив 806,1 тис/грн.

Впровадження удосконаленої технології вирощування насіння кормових буряків у ВАТ “Сортнасіннєовоч” західного регіону на площі 1200 га забезпечує щорічний економічний ефект 840-910 тис/грн.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в розробці ефективного управління продукційним процесом вирощування насіння кормових буряків в умовах західної підзони Лісостепу України за рахунок оптимізації як економічних, так і агротехнічних факторів. Технологія вирощування насіння кормових буряків з використанням сукупності результатів досліджень забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 5 - 10, урожайність насіння - 20-25 ц/га, схожість - не нижче 80-85% з одночасним зниженням ресурсозатрат.

2. Агрокліматичні умови західної підзони Лісостепу України за показниками природної родючості грунтів, умов вологозабезпеченості (запаси продуктивної вологи в ґрунті 0-150 см навесні 250-300 мм), температурного (сума температур вище 10^о за вегетаційний період - 2400-2600^о) і світлового (кількість ФАР - 12,5-14 млн.мДж/га за вегетаційний період) режимів сприятливі для максимальної реалізації біологічного потенціалу як буряків першого, так і другого років життя.

Впродовж вегетаційного періоду буряків першого року життя виростають коренеплоди масою 150-1000 г з вмістом сухих речовин у них 14-16%, індекс коренеплодів 3,2-3,4, другого року життя - насінники висотою 109 см, шириною 55-67 см з середньою кількістю квітконосних стебел 6-15 шт.

3. Коренеплоди маточних кормових буряків, на відміну від цукрових, формуються в основному за рахунок надсім'ядольного коліна і значно виступають над поверхнею грунту. Якщо перша ознака є спадковою, то друга змінюється під впливом змін зовнішнього середовища. На зміни агрофізичних властивостей маточників і насінників впливають добрива, строки сівби, способи формування густоти, строки і способи збирання та способи зберігання.

4. Вибір оптимальних строків сівби, як при вирощуванні маточників звичайним способом, так і методом штеклінгів, має особливе значення. Кращими строками сівби маточних кормових буряків в умовах західної підзони Лісостепу України є пізньовесняні (травневі) і літні (червневі), які дозволяють одержувати оптимальні сходи, зменшують ураженість рослин хворобами та шкідниками, забезпечують кращу збереженість коренеплодів в осінньо-зимовий період. Найбільший коефіцієнт виходу садивних коренеплодів (5,2-5,5) одержано при цих строках сівби і формуванні густоти не менше 120 тис. рослин на 1 гектар. Урожайність насіння від коренеплодів, отриманих при травневому строкові сівби, становила 23,7 ц/га, червневому - 25,8 ц/га або на 1,1 - 3,2 ц/га більше, ніж на контролі (квітневий строк сівби маточних буряків і густота насаджень - 83 тис/га.)

5. В умовах західної підзони Лісостепу України доцільно вирощувати маточні кормові буряки як на мінеральних, так і на торф'яних ґрунтах. При вирощуванні маточників на торф'яних ґрунтах необхідно під них вносити мідні добрива, які покращують збереженість коренеплодів в осінньо-зимовий період. Насінники кормових буряків доцільно вирощувати тільки на мінеральних ґрунтах.

6. В умовах західної підзони Лісостепу України кращим способом вирощування маточних кормових буряків є метод штеклінгів (з внесенням під зяб гною 30 т/га + N₈₀P₆₀K₇₀, сівба в третій декаді травня, першій декаді червня та формування густоти насаджень із розрахунку 200-220 тис/га), що забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 10, а садіння їх за схемою 70х35 см зменшує полягання насінників, покращує механізацію їх збирання і забезпечує приріст урожайності насіння на 3-4 ц/га проти звичайного способу.

7. Додатковим резервом одержання високоякісного садивного матеріалу в зоні достатнього зволоження є вирощування маточників у поукісних посівах. Сівбу маточних буряків необхідно проводити після збирання сільськогосподарських культур на зелений корм з внесенням під оранку N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ кг/га д.р. і формуванням густоти насаджень не більше 80-85 тис. рослин на гектар. Це забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 1:3-5 та дозволяє скоротити площі під маточними буряками.

8. Механізовані способи формування густоти насаджень маточних кормових буряків забезпечують рівномірність розміщення рослин, створюють сприятливі умови для росту і розвитку їх, підвищують вихід садивних коренеплодів з одиниці площі, значно скорочують затрати праці на проривку і прополку.

Найбільш ефективними способами формування густоти є: механізоване поперечне букетування сходів за схемою: ширина вирізу - 11,5 см, довжина букету - 8,5 см, (11,5х8,5х1) одна рослина в букеті та проріджування вздовж рядків за схемою: ширина вирізу - 5 см, довжина букету - 5 см, одна рослина в букеті (5х5х1).

При визначенні густоти насаджень маточних кормових буряків необхідно враховувати фактор загибелі значної частини рослин від коренеїду та гнилей в період вегетації.

9. Строки збирання маточних кормових буряків впливають на вихід садивних коренеплодів, їх збереженість і насіннєву продуктивність. Найбільший вихід і краща збереженість маточних коренеплодів і їх насіннєва продуктивність спостерігались при збиранні їх в 1-2 декадах жовтня в порівнянні з 3-ю декадою жовтня.

10. Однонасінні сорти кормових буряків за своїми агробіологічними властивостями (відхилення коренеплодів від осьової лінії рядка, висота головки над поверхнею грунту, сила зв'язку з ґрунтом і т.п.) переважають багатонасінні сорти і є більш придатними для механізованого збирання існуючими гичко- і коренезбиральними машинами МБК-2,7, МКК-6.

11. Коренеплоди масою 50-300 г, вирощувані методом штеклінгів, краще зберігаються в траншеях глибиною 50 см, з висотою повного земляного укриття 90 см. Природна вентиляція через труби не дає позитивного впливу на збереженість коренеплодів і їх насіннєву продуктивність. Коренеплоди масою 50-150 г також краще зберігаються в траншеях глибиною 50 см, але при укладанні їх шаром 30 см і зниженні висоти укривання до 90 см.

12. Насінники кормових буряків характеризуються рядом біологічних ознак, які залежать від сортових особливостей, агрометеорологічних та агротехнічних факторів, строків садіння, маси коренеплоду і схеми садіння, прийомів догляду в період вегетації, строків і способів збирання.

13. Внесення органічних і мінеральних добрив під насінники кормових буряків, особливо в роки з недостатнім зволоженням, сприяє більш продуктивному використанню рослинами вологи протягом вегетаційного періоду. При цьому в ґрунті збільшується вміст рухомих форм азоту і фосфору, особливо в період від садіння до стеблування рослин. Сумісне внесення органічних і мінеральних добрив під зяблеву оранку, а саме гною 30 т/га + N₄₀P₅₀K₄₀, сприяє посиленому росту і розвитку насінників, підвищує їх насіннєву продуктивність.

14. Для одержання високих урожаїв насіння кормових буряків з добрими посівними якостями на дерново-підзолистих поверхневооглеєних ґрунтах зони достатнього зволоження необхідно проводити вапнування ґрунту (3-4 т/га). Більш високу ефективність отримують, коли його проводять на фоні органо-мінеральних добрив.

15. При нестачі мінеральних добрив часткове (N₉₀Р₁₂₀К₉₀) їх внесення перед садінням насінників сприяє підвищенню врожайності кондиційного насіння кормових буряків.

16. Продуктивність насінників у значній мірі залежить від тривалості їх вегетаційного періоду, який регулюється строками і способами садіння.

Механізоване садіння насінників (машинами ВПГ-4, ВПУ-4, ВПС-2,8) дозволяє провести цю операцію в стислі строки, скорочує затрати праці з 112-150 люд.-год. до 26-30 люд.-год. на 1 гектар. Кращим строком садіння насінників кормових буряків в умовах західної підзони Лісостепу України є садіння в першій-другій декадах квітня. Садіння в більш пізні строки викликає різке зниження врожайності та якості насіння.

17. Між масою садивних коренеплодів, схемою садіння і рівнем урожайності насіння існує пряма залежність. Найбільшу насіннєву продуктивність мають коренеплоди масою 300-1000 г, висаджені за схемою 70х70 см, коренеплоди масою 150-300 г, висаджені за схемою 70х35 см.

18. Застосування на насінниках кормових буряків пінцировки та механічної чеканки сприяє не тільки підвищенню урожайності насіння, але й поліпшенню його якості. Найбільший приріст урожайності насіння (3,6 ц/га) одержано при проведенні механічної чеканки в кінці стеблування насінників, а пінцировки - в період масового цвітіння рослин.

19. Ефективним способом поліпшення якості насіння в умовах західної підзони Лісостепу України є позакореневе живлення. Позакореневе живлення насінників в період цвітіння мікроелементами: молібден (0,01%), цинк (0,05%), кобальт (0,05) - підвищує урожайність насіння на 5 ц/га, схожість - на 13%, значно поліпшує його фракційний склад. Більш висока ефективність отримана при підживленні цинком.

20. Оптимальним строком збирання багатонасінних сортів кормових буряків є період побуріння 20.- 40% клубочків (у однонасінних - 40-60% плодів), появи борошнистого злому у насіння на середині квітконосних пагонів 1 і 2 порядків і зниження вологості насіння до 70-55%. Як раннє збирання насінників (зелений стан), так і пізнє (80-100% побуріння ) знижує врожайність насіння на 6-7 ц/га і значно погіршує його якість.

21. В умовах південно-західної частини Лісостепу України ефективним способом збирання насінників є пряме комбайнування з попереднім їх хімічним підсушуванням. Десикація насінників при побурінні 20-40% клубочків реглоном в дозі 8 л/га забезпечує високе їх підсушування, що дає змогу проводити збирання насіння прямим комбайнуванням. Кращі результати отримані при дворазовій обробці реглоном з інтервалом 2-3 дні (у дозі 4+4 л/га).

При прямому комбайнуванні урожайність насіння збільшувалась на 1,3-2,5 ц/га, а затрати праці знизились в 2,1-2,7 рази в порівнянні з роздільним способом збирання.

Пропозиції виробництву

1. Вирощування насіння кормових буряків зосередити в західній підзоні Лісостепу України (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська і Хмельницька області).

2. Рекомендувати наступні прийоми технології вирощування насіння кормових буряків:

а) Маточні буряки

- сівбу маточних кормових буряків проводити в кілька строків (третя декада травня-перша декада червня), що зменшить напруженість у роботі з догляду за посівами. Густота перед збиранням повинна становити не менше 120 тис. рослин на 1 га;

- поряд з традиційним способом вирощування маточних кормових буряків практикувати: 1) метод штеклінгів: удобрення (30 т/га гною+ N₈₀Р₆₀К₇₀ кг/га д.р. сівба у третій декаді травня, першій серпня, густота перед збиранням 200-225 тис./га, зберігання коренеплодів у траншеях глибиною 50 см, садіння за схемою 70х35 см;

2) вирощування маточних буряків у поукісних посівах. Сівбу маточних буряків необхідно проводити після збирання сільськогосподарських культур на зелений корм, вносячи під оранку N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і формуючи густоту не більше 80-85 тис. рослин на 1га;

- формувати густоту маточних кормових буряків механізованим способом: поперечним букетуванням за схемою: 11,5х8,1х1;

- збирати маточні кормові буряки в першій - на початку другої декади жовтня, використовуючи для цього переобладнані гичкозбиральні машини БМ-6 і бурякозбиральний комбайн КС-6Б;

- під насінники як основне удобрення вносити гній 20 т/га + N₄₀P₅₀K₄₀, а при нестачі добрив частково їх вносити під передпосадкову культивацію з розрахунку N₉₀P₁₂₀K₉₀;

- садіння насінників кормових буряків необхідно проводити в 1-2 декаді квітня за схемою 70х70 см (коренеплоди масою 301-1000 г) і за схемою 70х35 см (коренеплоди масою 150-300 г), широко використовуючи для цієї мети висадкосадильні машини, а також під плуг;

- в період масового стеблування проводити механічну чеканку насінників (видалення верхівки стебла 10-15 см), а в період масового цвітіння - пінцировку насінників;

- проводити позакореневе підживлення мікроелементами: молібден (0,01%), бор (0,01%), цинк, марганець, кобальт (0,05%),

- збирати насінники кормових буряків механізованим способом в період побуріння 20-40% клубочків у багатонасінних сортів і 40-60% у однонасінних сортів (поява борошнистого злому у насіння і зниження його вологості до 70-55%),

- збирання насіння прямим комбайнуванням проводити після десикації насінників реглоном: норма внесення при одноразовій обробці 8 л/га, при дворазовій (інтервал 2-3 дні) - 4+4 л/га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мотрук І.Н. Кормові буряки (біологія, технологія). - К.: Урожай, 2002. - 240 с.

2. Мотрук І.Н. Продуктивність насінників кормових буряків залежно від органічного та мінерального удобрення. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2000. - № 1-2. - С.84-86.

3. Мотрук І.Н. Технологія вирощування насіння кормових буряків у пізніх і повторних посівах західного Лісостепу України. // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2000. - Вип.24. - С.66-73.

4. Мотрук І.Н. Передзбиральне підсушування насінників кормових буряків. // Збірник наукових праць Ордена Трудового Червоного Прапора Інституту землеробства Української академії аграрних наук. - К.: Нора-прінт, 2000. - Вип.1. - С. 135-140.

5. Мотрук І.Н., Атаманюк О.М., Маковецький О.А., Стужук В.П. Агрофізична і технологічна оцінка коренеплодів багатонасінних та однонасінних сортів кормових буряків. //Сільський господар. - 2000. - № 11-12. - С.22--23.

6. Мотрук І.Н. Десикація насіння кормових буряків за допомогою препарату реглон. // Захист рослин. - 2000. - № 7. - С.16.

7. Фомичев А.М., Гавриш В.П., Мотрук Б.И., Ярош Ю.М., Сосновський П.Ф. Сроки уборки семенников кормовой свеклы. // Сахарная свекла. - 2000. - № 9. - С.13.

8. Мотрук І.Н. Урожай та якість насіння буряків кормових залежно від строків і способів посадки насінників. // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 3. - С.31-33.

9. Мотрук І.Н. Вирощування маточників кормових буряків методом штеклінгів. // Вісник аграрної науки. - 2001. - Спецвипуск. - С.68-70.

10. Мотрук І.Н. Вплив способів збирання маточних коренеплодів кормових буряків на їхню збереженість і урожайність насіння. // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. - 2001. - Випуск 52. - С.39-42.

11. Мотрук І.Н. Розробка заходів, спрямованих на поліпшення посівних якостей насіння кормових буряків. // Вісник Львівського державного аграрного університету. - 2001. - № 5. - С.243-247.

12. Мотрук І.Н. Вплив способів формування густоти насадження маточних кормових буряків на врожай та вихід посадкових коренів. // Вісник державної агроекологічної академії. - 2001. - № 1. - С.106-109.

13. Мотрук І.Н. Коренеїд маточних кормових буряків. // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 1. - С.36-37.

14. Мотрук І.Н. Вплив вапнування на врожай та якість насіння кормових буряків . // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 10. - С.31-32.

15. Мотрук І.Н. Вплив агротехнічних прийомів на якість і вихід маточних коренеплодів кормових буряків.//Збірник наукових праць. -К.:ІЦБ УААН, 2003. -Вип.5.-С.158.

16. Мотрук І.Н. Строки сівби і густота маточних кормових буряків.// Цукрові буряки. -2003. -№4. -С.10-12.

17. Мотрук І.Н. Продуктивність маточних кормових буряків у звязкуз особливостями ґрунтового комплексу.// Вісник Львівського державного аграрного університету.-2003. -Агрономія №7. -С.28.-32.

18. Мотрук І.Н. Вплив строків збирання маточних кормових буряків на їхню збереження та насіннєву продуктивність.//Вісник аграрної науки. -2003. -№5. -С.23-24.

19. Мотрук І.Н. Агроекологічні причини різноякості маточних коренеплодів і насіння кормових буряків.// Сільський господар. -2003. -№5-6. -С.30-31.

20. Мотрук І.Н. Удосконалення прийомів зберігання коренеплодів маточних кормових буряків, вирощених методом штеклінгів.// Науковий вісник Львівської державної аграної академії ветеринарної медицини ім.Гжицького. -2003. -том 5(№2), частина 4. -С.81-85.

21. Мотрук І.Н. Рослинництво/Підручник для студентів агрономічних спеціальностей вищих аграрних закладів освіти 1-11 рівнів акредитації -К.:Урожай, 1999. -460 с.

22. Мотрук І.Н. Насінництво кормових буряків в західному регіоні України. // Вчимося господарювати / Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів. 20-23 листопада 1999 р. Київ-Чабани. - К.: Нора-прінт, 1999. - 131-132 с.

23. Мотрук І.Н. Вирощування насіння кормових буряків в умовах західних областей України. - Івано-Франківськ: ЦНТЕІ. - 1999. - 14 с.

24. Мотрук І.Н., Антонів П.С. Технологія вирощування насіння кормових буряків в зоні достатнього зволоження України. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. - 2000. - № 7. - С.41-43.

25. Фомічов А.М., Мотрук І.Н., Ніколайчук В.І., Клюєва Г.М., Ковалюк В.І., Крюковських В.С., Пташник С.А. .Безвисадкова технологія вирощування насіння кормових буряків на Україні. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. - 2000. - № 8. - С.76-79.

26. Мотрук І.Н. Десикація і пряме комбайнування насінників кормових буряків. // Науково-практичне видання АгроІнКом. - 2001. - № 1-3. - С.41-43.

АНОТАЦІЯ

Мотрук І.Н. Управління продукційним процесом формування насіння кормових буряків в умовах південно-західної частини Лісостепу України”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 - насінництво. - Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2003.

Теоретично обґрунтовано і практично реалізовано новий напрямок у насінництві кормових буряків шляхом оптимізації як екологічних, так і агротехнічних факторів при управлінні репродукційним процесом формування насіння кормових буряків в умовах західного регіону України. На основі проведених досліджень встановлені оптимальні параметри насіннєвих рослин першого і другого років життя з погляду їх високої продуктивності. Теоретично обґрунтовані і розроблені основні елементи технології вирощування маточних кормових буряків і насінників. Вперше встановлена можливість вирощування маточників кормових буряків методом штеклінгів та в післяукісних посівах. Вперше також дано порівняльну оцінку різних строків і способів збирання маточників та насінників кормових буряків, удосконалені прийоми їх зберігання. Розроблено технологію вирощування насіння кормових буряків нових сортів, яка забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 5-10, врожайність насіння - 1,5-2,5 т/га, схожість - 85-90%.

Ключові слова: маточні буряки, насінники, густота, штеклінги, повторні посіви, маса коренеплодів, біологічні особливості, технологія вирощування, коефіцієнт виходу садивних коренеплодів, врожайність, якість насіння.

АННОТАЦИЯ

Мотрук И.Н. Управление продукционным процессом формирования семян кормовой свеклы в условиях юго-западной части Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.14 - семеноводство. - Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 2003.

Теоретически обосновано и практически реализовано новое направление в семеноводстве кормовой свеклы путем оптимизации как экологических, так и агротехнических факторов при управление продукционным процессом выращивания семян в условиях западного региона Украины. На основании проведенных исследований установлены оптимальные параметры семенных растений первого и второго лет жизни с точки зрения их семенной продуктивности: в течении вегетационного периода свеклы первого года жизни вырастают корнеплоды массой 150-600 г, имеющие 14-16% сухих веществ, индекс корнеплодов 3,2-3,4, свеклы второго года жизни - семенники высотой 109-120 см, шириной 55-67 см со средним количеством стеблей 6-15 шт.

Теоретически обоснованы и разработаны основные елементы технологии выращивания маточной кормовой свеклы (удобрение, сроки сева, приемы формирования густоты) и семенников (удобрение; сроки, способы и схемы посадки с учетом массы корнеплодов; пинцировка и чеканка). Впервые доказана возможность выращивания маточников кормовой свеклы методом штеклингов и в поукосных (пожнивных) посевах и разработана технология с применением этих методов. Впервые также дана сравнительная характеристика различных сроков и способов уборки маточной кормовой свеклы, усовершенствована технология их хранения. Установлены строки уборки и разработаны способы уборки семенников кормовой свеклы.

Разработана технология выращивания семян кормовой свеклы новых сортов, которая обеспечивает коэффициент выхода посадочных корнеплодов 5-10, урожайность семян - 1,5-2,5 т/га, всхожесть - 85-90%.

Ключевые слова: маточная свекла, семенники, густота, штеклинги, поукосные посевы, масса корнеплодов, биологические особенности, технология выращивания, коэффициент выхода посадочных корнеплодов, урожайность, качество семян.

ANNOTATION

Motruk I.N. Management of the production process of fodder beet seed formation under conditions of Western part of Forest-Steppe zone of Ukraine.- Manuscript Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Agricultural Sciences on speciality 06.01.14. - Seed Growing.- The Institute for Sugar Beet of UAAS, Kyiv, 2003.

A new direction in fodder beet seed growing by means of optimization of both ecological and agro-technical factors in management of the production process of seed formation under conditions of Western part of Forest-Steppe zone of Ukraine was grounded and realized practically. On the basis of results of investigations, the parameters of seed bearing plants of the first and second years of life were established from the point of view of their seed productivity: during the vegetation period of the first year of life, roots weighing 150-1000gr are grown which have 14-16% dry matter and root index of 3.2 - 3.4; during the second year of life, seed bearing plants grow to the height of 109-120 cm with the average number of stalks amounting to 6 - 15.

Principal elements of technology growing mother roots of fodder beet (fertilizing; time of sowing, methods of formation of density of stand) and of seed bearing plants (fertilizing; time, methods and schemes of planting taking into account the root weight; pinching and remaining 10 cm tips) were theoretically founded and worked out. The possibility of growing mother roots of fodder beet by a steckling method and in secondary (after harvesting spring crop) sowing was proved for the first time and a technology with the use of these methods was worked out. For the first time, a comparative characteristics of different dates and methods of harvesting fodder beet mother roots was given; technology of their storage was improved. Harvest time was established and methods of harvest of seed bearing plants of fodder beet were worked out.

Technology of growing fodder beet seed of new varieties was worked out which guarantees the coefficient of output of mother roots suitable for planting equal to 5-10, seed yield amounting to 1.5 - 2.5 t/ha with seed germination of 85-90%.

Key words: mother root, seed bearing plants, density, stecklings, secondary sowing, root weight, biological features, technology of growing, coefficient of output of mother roots suitable for planting, yield, seed quality.

Размещено на Allbest.ru