Проектування технологічного процесу виробництва харчових яєць

До класу В відносять харчові яйця, які призначені для експорту і відповідають вимогам щодо столових яєць.

До охолоджених відносять яйця, які зберігали у холодильниках за температури від мінус 2⁰С до 0⁰С не більше ніж 90 діб.

Яйця промислового виробництва сортують не пізніше ніж через одну добу після знесення.

Характеристика категорій яєць за масою наведена у таблиці 15.

Таблиця 15. Маса яєць

Заборонено мити, обробляти мийними засобами або очищувати іншим способом:

- яйця, які призначені для реалізації у торговій мережі та для експорту;

- яйця, що заготовлюються суб'єктами господарювання з приватних господарств і призначені для реалізації у торговій мережі;

- яйця, які закладають у холодильник для тривалого зберігання.

Не використовують для реалізації у торговій мережі, а використовують тільки для промислового переробляння на продукти харчування:

- яйця з масою менше ніж 35 г, які за рештою показників відповідають вимогам стандарту,

- забруднені яйця, які за чистотою шкаралупи не відповідають вимогам, після обробляння мийними засобами, дозволеними Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я України до використання у харчовій промисловості, у належних умовах за наявності відповідного устаткування,

- яйця, які мають порушення цілісності незабрудненої шкаралупи (насічка, пом'ятий бік) без пошкодження підшкарлупних оболонок та биті яйця з пошкодженням підшкарлупних оболонок і частковим витіканням білка, але за умови збереження цілісності жовткової оболонки, які зберігалися не більше ніж одну добу, не враховуючи дня знесення, за температури від 8⁰С до 10⁰С, переробляють безпосередньо на птахо підприємстві,

- яйця, які мають вади шкаралупи (вапняні нарости, шорсткість, зморшки тощо),

- зі зміщеною, рухливою повітряною камерою,

- яйця з однією або декількома нерухомими плямами під шкаралупою загальним розміром не більше 1/8 поверхні шкаралупи (мала пляма),

- яйця, в яких жовток присох до шкаралупи (присушка),

- яйця з частковим змішуванням жовтка з білком (виливок),

- яйця зі стороннім, швидко зникаючим запахом (запашисте).

Заборонено використовувати для харчових цілей, а треба відносити до технічного браку:

- яйця, термін зберігання яких перевищує наведений у стандарті,

- «зелена гниль» - яйця, вміст яких зеленого кольору з різким, неприємним запахом,

- яйця з пліснявою, які мають сірувато чорні плями, переважно на межі повітряної камери, та тріщини у шкаралупі,

- «красюк» яйця з однорідним забарвленням вмісту (повне змішування білка з жовтком),

- «кров'яне кільце» або «кров'яна пляма» - яйця, в яких на поверхні жовтка чи білку під час овоскопування видно кровоносні судини або кров'яні включення різної форми ( у вигляді кола, смуг тощо),

- «велика пляма» - яйця, які мають під шкаралупою плями із загальною площею більше ніж 1/8 поверхні яйця,

- «затхле» - яйце, яке увібрало запах плісняви або має запліснявілу поверхню шкаралупи,

- «міражні яйця» - незапліднені яйця, вилучені з інкубатора,

- «тумак» яйця з непрозорим вмістом, уражені патогенними грибами або мікроорганізмами.

Яйця з вадою «тумак» знищують, а інші, що віднесені до технічного браку, переробляють на кормове борошно або знищують.

Приклади умовних позначень груп та категорій на харчових яйцях наведено у таблиці 16.

Таблиця 16. Умовні позначення на харчових яйцях

У разі пакування переробних або помитих яєць на пакуванні додатково треба позначити:

- для переробних літеру П з уточненням (дрібні - ПМ, забруднені - ПЗ, з пошкодженням шкаралупи - ПС),

- для помитих яєць - слово «помиті».

Пакування. Яйця укладають тупим кінцем догори окремо за групами та категоріями у бугорчаті гофровані прокладки з чарунками згідно з чинними нормативними документами. Дозволено використовувати інші види споживчого та транспортного пакування згідно з чинними нормативними документами.

7. Цех забою та переробки птиці

На забій птицю приймають по кількості та живій масі. Птицю навішують на конвеєр, закріплюючи ноги у пазах конвеєра. Оглушення птиці проводять за допомогою електричного струму різної напруги, сили та частоти під час руху її на конвеєрі.

Обезкровлюють птицю над спеціальним лотком для збору крові протягом 90-120 сек.

Тушки птиці за допомогою гарячої води або пароповітряної суміші піддають тепловій обробці, режим якої залежить від виду, віку та стану оперення птиці.

Оперення птиці видаляють за допомогою пальцевих та гребінчастих машин, бильних, дискових та відцентрових автоматів.

Принцип роботи цих машин та автоматів базується на використанні сили тертя гумових робочих органів по оперенню, яка перевищує силу утримання оперення у шкірі тушки.

Напівпатрання проводять не знімаючи тушки з конвеєру за спеціальним столом

Патрання проводять у конвеєрі над системою жолобів. Вона складається з основних жолобів для приймання та транспортування технічних відходів та харчових субпродуктів та допоміжних жолобів для потрошіння та транспортування шлунків до місця їх обробки, для транспортування розрізаних шлунків до машини, видалення кутикули та для транспортування жиру, знятого з шлунків.

Патрання починають з видалення ніг. Відрізають ноги за допомогою спеціальної машини.

Після ветеринарно-санітарної експертизи доброякісності тушки по конвеєру потрапляють до робочих місць для видалення внутрішніх органів. В першу чергу видаляють серце. Його стискають лівою рукою та відривають від інших органів, потім скидають у жолоб для харчових субпродуктів.

Після видалення з тушки внутрішніх органів голову звільняють з підвіски, відрізають по другий шийний хребець за допомогою автомату або руками ножем.

Потім видаляють легені та нирки за допомогою спеціального апарату та далі тушки направляються на бильно-мийну машину, яка використовується для мийки та видалення сторонніх часток з зовнішнього боку тушки. Далі тушки доставляють на лінію охолодження, яка складається з декількох охолодників, в яких тушки охолоджують до температури 1 °С.

При виявленні на внутрішніх органах або на серозній оболонці черевної стінки відхилень від норми тушки знімають з конвеєра разом з нутрощами та передають на стіл ветеринарно-санітарної експертизи для детального огляду та висновку про придатність тушки до подальшої переробки.

Туалет тушки птиці складається з миття її всередині та ззовні. Крім того, видаляють ниткоподібне перо та очищують у напівпотрошених тушок порожнину рота та дзьоб від залишків крові.

У табл. 17 розраховано річну і добову кількість вибракуваної для забою птиці, її живу масу, вихід м`яса у забійній масі.

Таблиця 17. Розрахунок виробництва м`яса птиці

Аналізуючи таблицю 17 слід зазначити, що разом з виробництвом яєць на підприємстві можна додатково отримати за рік 382,05 т м'яса, причому з них 68,15 т буде високоякісним, бо отримано від молодої птиці, а саме від відбракованого надремонтного молодняку.

Для переробки птиці забійні цехи оснащують потоково-механізованими лініями, які мають різну потужність, що визначається кількістю голів птиці, забитої і обробленої за годину. У птахопереробних цехах використовують спеціалізовані забійні лінії для забою і переробки курей і курчат.

8. Собівартість та рентабельність виробництва яєць

Важливими економічними показниками ефективності виробництва продукції птахівництва є її собівартість і рентабельність птахопідприємства. На ці показники має вплив продуктивність птиці, витрати та вартість кормів, продуктивність праці та інші фактори.

При обчисленні собівартості продукції враховують вартість кормів, яка складає 70% від загальних витрат на виробництво яєць. Розрахунок собівартості (1000 шт інкубаційних і харчових яєць) приведений у табл.18 і 19.

Таблиця 18. Розрахунок собівартості 1000 шт. інкубаційних яєць

При рівні виробництва інкубаційних яєць 5422,63 тис шт. та витрат на утримування батьківського стада 1386,80 т, собівартість їх становитиме 511,49 грн. за 1000 шт.

Таблиця 19. Розрахунок собівартості 1000шт. харчових яєць

З таблиці 19 бачимо, що загальне виробництво харчових яєць становить 61915,59 тис. шт. на рік, вартість кормів, затрачених на годівлю промислового стада, складає 17077,43 тис. грн., що сформувало собівартість 1000 шт. харчових яєць на рівні 394,03 грн.

При розрахунку рентабельності виробництва яєць враховують реалізацію харчових яєць і непридатних до інкубації інкубаційних яєць з урахуванням собівартості останніх. Розрахунок рентабельності виробництва яєць приведено табл. 20.

Таблиця 20. Розрахунок рентабельності виробництва яєць

З розрахунків рентабельності (табл. 20) бачимо, що загальна кількість яєць, які були реалізовані як харчові 64251,22 тис. шт., виручка від їх реалізації - 43690,83 тис. грн., прибуток господарства 16520,89 тис грн., що обумовлює рентабельність на рівні 60,8 %.

9. Ветеринарно-профілактичні заходи

Територію для розміщення птахівничих об'єктів вибирають на сухому місці. Вона повинна бути спланована, мати відповідне покриття на технологічних площадках, а також нахили та пристрої для стікання поверхневих вод.

Територія господарства повинна бути огороджена і по периметру огорожі насаджені висококронними деревами, які виконують функцію біологічних фільтрів. Зооветеринарні розриви між підзонами повинні бути не менше 60 м. Пташники для ремонтного молодняку та інкубаторій розміщують з надвітреної сторони по відношенню до інших будівель для птиці. Промислове стадо птиці розміщують з підвітряної сторони по відношенню до батьківського стада.

Складські приміщення для кормів та підстилки, яйцесклад, цех сортування та обробки яєць з пунктом дезинфекції тари розташовують по лінії огорожі виробничої зони, щоб виключити можливість заїзду транспорту ззовні у виробничу зону господарства та контакту з внутрігосподарським транспортом.

Гноєсховище розміщують від птахівничих приміщень з підвітряної по відношенню до них сторони на відстані не менше 300 м., а пункти для сушки посліду - не менше 200 м. Адміністративно-господарські будівлі, ремонтні майстерні, гаражі, склади кормів, зоотехнічні лабораторії розташовують від птахівничої зони на відстані не менше 60 м.

Ветеринарну лабораторію, забійно-санітарний пункт та дезинфекційний блок - загальногосподарські ветеринарні об'єкти - розміщують в адміністративно-господарській зоні.

Спеціалізовані птахівничі господарства, особливо цех батьківського стада, цех інкубації та цех вирощування молодняка, повинні знаходитись на режимі підприємств закритого типу. Категорично забороняється входити та в'їжджати у виробничу зону стороннім людям та транспорту, який не пов'язаний з обслуговуванням цієї зони. Якщо будь-які відвідування допущені головним ветеринарним лікарем господарства, то вони повинні здійснюватися з усіма необхідними засобами застереження та фіксуватися у спеціальному журналі відвідувань. Відвідування ніколи не повинні стикатися ні з птицею, ні з кормами та до заходу на територію ферми проходити в санпропускнику відповідну санітарну обробку, одягати спецодяг та взуття.

Тара повинна бути закріплена за кожним птахівничим об'єктом та промаркована.

Для обслуговування птиці закріплюють постійний персонал, який проходить медичне обстеження та відповідну зоотехнічну та ветеринарну підготовку.

Для дотримання особистої гігієни обслуговуючого персоналу в кожному приміщенні необхідно мати вмивальник, аптечку та посудину з дезинфікуючою рідиною.

Не дозволяється передержувати молодняк у залах та клітках довше терміну, який передбачений технологічними вимогами.

У період вирощування молодняка забороняється його контакт з дорослою птицею.

При переводі птиці у приміщення слідуючої технологічної вікової групи обов'язково проводять сортування. Зоотехнічний брак направляють на забій.

Розтин палої та примусово забитої птиці проводять у той же день та результати розтину з вказанням причин падежу або забою заносять у спеціальні журнали [4].

Висновки та пропозиції

Узагальнюючи проведені розрахунки, можна зробити наступні узагальнюючі висновки:

1. Потужність птахопідприємства складає 310 тис. голів. Для утримання птиці використовують кліткове обладнання. Для молодняку використовується обладнання марки КБМ-3, для батьківського стада - КБР-2, для товарного стада - БКН-3.

2. Згідно наведених розрахунків на птахофабриці буде утримуватися 37,5 тис поголів'я батьківського стада, з яких 33,75 тис. - кури та 3,75 тис. - півні. Протягом періоду використання за різних причин буде вибракувано 6,73 тис. курей та 0,24 тис. півнів. Протягом періоду використанні від цього поголів'я було отримано 7758,26 тис яєць з яких 5422,63 тис. будуть придатними до інкубації.

3. Інтенсивність несучості курей батьківського стада коливається в межах 27 - 87%, найнижча інтенсивність несучості (27 %) спостерігається на 1-ший місяць продуктивності, або на 5-тий місяць життя. Найвища інтенсивність несучості (87 %) спостерігається на 11 місяць життя). Витрати корму на 1000 шт. інкубаційних коливаються в межах 4,20-1,95 ц.

4. Для забезпечення ремонту батьківського стада потрібно отримати та поставити на вирощування 11,25 тис добових півників батьківської форми та 43,87 тис добових курочок материнської форми. Враховуючи біологічні особливості, виводимість та 10 % запасу на бракування при сортуванні, кількість завезених інкубаційних яєць становитиме 30,94 тис шт. батьківської форми та 120,66 тис шт. материнської форми. При комплектуванні інкубаторію інкубаторами типу “Універсал-55” для повного забезпечення потреб підприємства у добових курчатах потрібно 7 інкубаторів.

5. При порівнянні двох методів вирощування молодняку, більш економічно вигідним є спосіб вирощування птиці без пересадок. Тут додатково можна отримати м'ясо від вибракуваних 17-ти тижневих курчат, яких буде збережено на 31,94 тис більше, крім того зменшуються затрати праці на виконання перегрупування та пересадку птиці, або ж брати для вирощування меншу кількість молодняку.

6. Разом з виробництвом яєць на підприємстві можна додатково отримати за рік 382,05 т м'яса, причому з них 68,15 т буде високоякісним, бо отримано від молодої птиці, а саме від відбракованого надремонтного молодняку.

7. Спроектоване підприємство з виробництва харчових яєць є рентабельним. Загальна кількість яєць, які були реалізовані на птахофабриці як харчові (включаючи брак від батьківського стада) 64251,22 тис. шт., виручка від їх реалізації - 43690,83 тис. грн., прибуток господарства 16520,89 тис грн., що обумовлює рентабельність на рівні 60,8 %.

Список використаних джерел літератури

1. Бессарабов Б.Ф., Бондарь Э.И., Столяр Т.А. Птицеводство и технология производства яиц и мяса птиц: Учебник: 2-е издание, дополненное - СПб.: Издательство «Лань», 2005.- 352 с.

2. Богданов Г.А. Кормление сельскохозяйственных животных, 2-е издание, переработанное и дополненное - М.: Агропромиздат, 1990. - 624с.

3. Промышленное птицеводство/ Ф.Ф. Алексеев, М.А. Асриян, Н.Б. Бельченко и др.; сост.: В.И. Фисинин, Г.А. Тардатьян. - М.: Агропромиздат, 1991. - 544с.

4. Птицеводство: Учебник/ Г.П. Иоцюс, Н.И. Стариков. - М.: «Колос», 1979. - 302с.

5. Рубан Ю.Д. Птицы и птицеводство: Учебник для студентов высших учебных заведений. - Х.: Эспада, 2003.

6. Справочник птицевода. / Под редакцией Сметнева С.И. - 2-е издание переработанное и дополненное. - М.: Колос, 1965.

7. Технология производства яиц на промышленной основе. Справочная книга. Составил Н.И. Старчиков. - М.: «Колос», 1978.

8. Каталог племінних ресурсів сільськогосподарської птиці України / Ю.О. Рябоконь, Д.М. Микитюк та ін. / Харків 2005.

Размещено на Allbest.ru