Організаційно-економічна характеристика діяльності СТОВ "Агрокомбінаті "Тепличний"

Не можна обійти й внутрішні нормативно-правові документи господарства. Зокрема до основних із них належать статут і установчий договір товариства, правила внутрішнього трудового розпорядку, інструкції про діяльність підрозділів, посадові інструкції, а також накази і розпорядження адміністративного апарату підприємства. Всі вони регулюють відносини в трудовому колективі господарства, встановлюють права, обов'язки та відповідальність кожного працівника, є основою для діяльності підрозділів, посадових осіб та підприємства в цілому.

СТОВ „АК „Тепличний” може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку на який товариство було створено, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом (банкрутство). Товариство може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив.

4.2 Договірна робота на підприємстві

Відповідно до Ст.179 Господарського кодексу України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Узгодження проектів договорів з юрисконсультом є обов'язковим.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Найбільш поширеними у СТОВ „АК „Тепличний” є договори контрактації сільськогосподарської продукції, купівлі-продажу, поставки, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу та інші.

Таблиця 37. Види та кількість договорів, укладених на СТОВ „АК „Тепличний” в 2001 - 2005р.р.

Роки	Всього укладено договорів	В тому числі	Відхилення (+;-), шт..
		Контрактація с.-г. продукції	Купівля-продаж	Поставка	Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу	Інші
		К-ть, шт..	Сума, грн..	К-ть, шт..	Сума, грн..	К-ть, шт..	Сума, грн..	К-ть, шт.	Сума, грн..	К-ть, шт..	Сума, грн..
2001	272	14	25588	217	612500	18	18000	4	579900	19	238254	--
2002	301	19	38664	239	681100	22	27350	4	611700	17	382115	+29
2003	342	17	47115	276	763500	24	32175	4	684500	21	409752	+41
2004	380	26	53585	292	835700	31	37520	4	712600	27	530211	+38
2005	413	32	61762	312	110755	36	41567	4	785750	29	600650	+33

Проаналізувавши дані таблиці 37 бачимо, що на підприємстві спостерігається постійне збільшення загальної кількості укладених договорів. Це є позитивним явищем і свідчить про появу нових контрагентів, розширення ринку, активну договірну роботу товариства. Найбільше на підприємство укладається договорів купівлі-продажу продукції. Друге і треті місця займають договори поставки (мінеральних добрив, засобів захисту) і договори контрактації сільськогосподарської продукції (овочів, зернових, цукрових буряків). Таке співвідношення договорів цілком відповідає діяльності підприємства та пояснюється його спеціалізацією. А також слід зазначити, що жодне сучасне підприємство, особливо сільськогосподарське, не може зараз обійтись без угод щодо постачання електроенергії, тепло- та водопостачання, послуг телекомунікаційного зв'язку. Саме тому, щорічно товариство укладає договори постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, що забезпечує нормальне його функціонування і розвиток.

Недобросовісне виконання договорів завдає підприємству великих матеріальних збитків. Діяльність товариства застрахована від матеріальних збитків. Договори містять перелік обставин, при виникненні яких підприємство отримує компенсацію за договором страхування.

На підприємстві дотримуються строків укладання договорів, встановлених чинним законодавством України.

Кожен договір, що укладається на підприємстві візується юрисконсультом і підписується керівником або одним із його заступників (згідно з розподілом повноважень по підписанню договорів). А також існують певні категорії договорів, які потребують візування і іншими спеціалістами, що мають безпосереднє відношення до виконання умов договору (кредитні договори - головний бухгалтер; договори постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - головний енергетик, договори поставки мінеральних добрив, посадкового матеріалу - головний агроном).

Отже, проведенням правової роботи в СТОВ „АК „Тепличний” займається юрисконсульт. В своїй роботі він керується Конституцією України, Законами України, нормативними актами вищих місцевих органів влади і управління, нормативними актами місцевих органів влади і управління, нормативними актами і чинними правовими документами товариства. Основними завданнями юрисконсульта є:

- зміцнення законності в діяльності СТОВ „АК „Тепличний”;

- активне використання правових засобів для зміцнення фінансового положення, господарського розрахунку, боротьби з безпорадністю, збереження державної власності, виконання зобов'язань по договорах;

- захист законних прав і інтересів товариства та його працівників;

- пропаганда законодавства України.

В своїй діяльності юрисконсульт безпосередньо підпорядкований керівнику підприємства. При виконанні своїх посадових обов'язків юрисконсульт співпрацює з службами і підрозділами товариства. Взаємодіє з директором, його заступниками, головним бухгалтером та бухгалтерією, начальником відділу кадрів, головним механіком

До основних функцій юрисконсульта належать:

- проводити правову роботу на підприємстві;

- приймати участь у розробці і здійсненні заходів, спрямованих на зміцнення законності, дотримання державної і договірної дисципліни;

- організація боротьби з розкраданням, а також порушеннями норм права.

Для більшої впевненості у виконанні умов договорів, юристи-практики радять підприємствам ретельніше підбирати тих, з ким їх укладають (контрагентів, партнерів).

4.3 Стан претензійно-позовної роботи на підприємстві

В процесі діяльності товариства між ним та іншими суб'єктами неминуче виникають розбіжності або суперечності з питань укладення, зміни чи припинення договірних відносин, які потребують відповідного врегулювання (досудового або судового).

Чинним законодавством встановлені обов'язковий порядок досудового врегулювання господарських спорів, у випадках, якщо це обумовлено укладеним договором або ж коли спір виник з договору перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору, заснованому на державному замовленні.

Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

Претензія - це вимога щодо добровільного усунення порушень у виконанні своїх зобов'язань. Претензія містить ряд обов'язкових реквізитів, підписується керівником чи заступником керівника підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку. До претензії додаються всі необхідні оригінали документів або належним чином завірені копії. Претензії можуть визнаними повністю, частково або не визнаними в повному обсязі Відповідь на претензію також відправляють рекомендованим або цінним листом чи вручають під розпис. В разі повної або часткової відмови у задоволенні претензії або часткової відмови у задоволенні претензії або неодержання в строк відповіді на неї - заявник має право подати позов до господарського суду.

Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Якщо спір не врегульований у досудовому порядку, то підприємство звертається з позовною заявою до господарського суду .

Позовна заява - це вимога до компетентного органу (суду, господарського суду) про захист порушеного права підприємства. Позовна заява подається до господарського суду по місцезнаходженню відповідача, в письмовій формі і підписується уповноваженою посадовою особою позивача. Позовна заява підлягає оплаті державним митом. Позовна заява надсилається поштою у вигляді рекомендованої кореспонденції на адресу господарського суду або передається безпосередньо до канцелярії суду. Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більш двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.

За результатами розгляду спору господарський суд приймає рішення, яке оголошується суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Проведемо аналіз претензійно-позовної роботи СТОВ „АК „Тепличний” за останні п'ять років його діяльності.

Як свідчать дані таблиці 38, на підприємстві в останні роки простежується зменшення як претензій, так і позовів. Це на сам перед пов'язано з покращенням дотримання умов укладених договорів.

Найбільшу частину серед позовів складають позови про примусову сплату дебіторської заборгованості за поставлену продукцію. А інша значно меншу частина припадає на позови про визнання договорів недійсними.

Таблиця 38. Претензійно-позовна робота в СТОВ „АК „Тепличний” 2001-2005р.р.

Роки	Претензії	Позови	Відхилення (+;-), шт..
	К-ть, шт..	Сума, грн..	К-ть, шт..	Сума, грн..	Претензії	Позови
2001	8 (задоволені повністю)	4778	6 (задоволені повністю)	8570	--	--
2002	12 (задоволені повністю)	5680	9 (задоволені повністю)	11025	+4	+3
2003	11 (задоволені повністю)	5662	5 (задоволені повністю)	13283	+6	- 4
2004	9 (задоволені повністю)	4880	--	16600	- 2	- 5
2005	6 (задоволені повністю)	5024	2 (задоволені повністю)	13225	- 3	+2

Незначна частина невиконаних договорів щороку коштує товариству значних матеріальних втрат. Більшість претензій вирішується досить швидко і не потребує вирішення у суді. Іноді питання поставки сировини або доставки продукції (особливо овочів) в точки її реалізації є дуже важливим і невиконання умов договору у встановлені строки негативно впливає на продукцію. Ось чому підприємство намагається співпрацювати із вже відомими і перевіреними партнерами.

Отже, в середньому кількість претензій, які товариство пред'являє відповідачу, становить близько 9 за рік. При цьому, коли сторони не можуть дійти згоди і швидко вирішити неузгоджені питання, задовольнити вимоги, то звертаються до суду з позовом. Треба відмітити, що кількість позовів, які надходять до Господарського суду, в останні роки значно зменшилась. А у 2004 році їх взагалі не було.

4.4 Стан трудової дисципліни в СТОВ „АК „Тепличний”

Працівники повинні чесно і сумлінно, додержувати дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, підвищувати продуктивність праці, поліпшувати якість продукції, додержувати технологічної дисципліни, вимог по охороні праці, техніці безпеки та виробничої санітарії, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову та виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і нормативних актів про охорону праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, охороняти честь, гідність, ділову репутацію кожного працівника.

Трудова дисципліна - це порядок взаємостосунків учасників трудової діяльності, це сукупність нормативно-правових приписів, які регулюють трудові обов'язки робітників і службовців, спрямованих на забезпечення належного трудового процесу, і засобів, які забезпечують виконання цих обов'язків.

Трудова дисципліна на підприємстві забезпечується: створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної роботи; свідомим ставленням працівників до праці; методами переконання, виховання у разі порушення трудової дисципліни; заохоченням за сумлінну працю.

Трудовий розпорядок в СТОВ „АК „Тепличний” визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджені трудовим колективом.

Працівники підприємства, які добросовісно виконують покладені на них обов'язки, можуть бути заохочені з боку керівництва: оголошується подяка; нагороджують цінним подарунком, грамотою чи премією; занесення на дошку пошани та інше. Заохочення застосовуються директором або його замісником разом або з погодженням з профспілковим комітетом підприємства. Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення.

Отже, при застосуванні заходів заохочення керівництвом в товаристві забезпечується поєднання морального і матеріального заохочення.

За порушення службових обов'язків, трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку як працівник, так і роботодавець несе дисциплінарну відповідальність. Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований тільки один з таких заходів стягнення:

- догана - офіційно виражена негативна оцінка ставлення до роботи, результатів праці окремих осіб. Тягне за собою негативні наслідки для працівника особистого характеру як моральні (втрата довіри з боку керівництва, трудового престижу, авторитету), так і матеріальні (позбавлення премії або її зниження, відмова в наданні матеріальної допомоги, зняття надбавки по оплаті праці тощо);

- звільнення - припинення дії трудового договору.

Роботодавець має право оголосити працівникові догану у випадку здійснення таких дисциплінарних проступків:

- запізнення на роботу;

- порушення технологічної дисципліни;

- порушення правил техніки безпеки та протипожежної безпеки;

- випуск неякісної продукції;

- залишення роботи до закінчення робочого дня.

Такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення застосовується у випадках:

- систематичне невиконання працівником своїх обов'язків;

- вчинення крадіжки працівником;

- поява працівника на роботі у нетверезому стані (токсичному та наркотичному сп'янінні);

- прогул без поважних причин.

При обранні виду стягнення враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Завдяки правилам внутрішнього трудового розпорядку в товаристві існує досить ефективний контроль за працівниками під час здійснення ними своїх трудових обов'язків. Це і не дивно, бо правила внутрішнього трудового розпорядку містять перелік покарань за дисциплінарні проступки, які можуть бути скоєні під час трудового процесу.

З наведених даних видно, що кількість дисциплінарних проступків і, як наслідок, дисциплінарних стягнень в 2005 році, порівняно 2001 роком, зменшилась на 5 одиниць. Це є позитивним явищем для підприємства і свідчить про більш ефективну дію на працівників встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку, а також краще дотримання працівниками чинного трудового законодавства, правил техніки безпеки на виробництві та правил пожежної безпеки, правил з охорони праці та чинних внутрішніх нормативно-правових актів й організаційних документів. Контроль за виконанням трудової дисципліни в першу чергу залежить від ефективності керівництва з боку директора підприємства, начальників окремих підрозділів.

Таблиця 39. Порушення трудової дисципліни

Види проступків, кількість	Роки	Відхилення (+;-) 2005р. від 2001р.
	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.
	кількість стягнень
Запізнення на роботу	2	2	4	5	3	+1
Порушення правил техніки безпеки	--	1	2	2	1	+1
Порушення правил протипожежної безпеки	1	--	1	--	--	- 1
Прогул понад 3 години	2	--	1	2	1	- 1
Крадіжка	3	2	--	1	--	- 3
З'явлення на роботу в нетверезому стані	2	1	2	--	1	- 1
Систематичне невиконання працівником своїх обов'язків	--	1	1	--	--	--
Залишення роботи до закінчення робочого дня	4	3	3	2	3	- 1
Всього проступків	14	10	14	12	9	- 5

А не порушення чинного законодавства, встановлених норм і правил виробничого процесу, трудової дисципліни, технології виробництва перш за все залежить від самосвідомості (зокрема, правової самосвідомості) кожного окремо взятого працівника. Тому, на підприємстві необхідно проводити бесіди, лекції для покращення правової обізнаності працівників, підвищення їх законослухняності та правосвідомості. Керівнику потрібно постійно наголошувати на тому, що ефективність роботи підприємства залежить від кожного члену трудового колективу, і тільки співпрацюючи в команді можна досягнути високих результатів.

Провівши аналіз правової роботи СТОВ „АК „Тепличний” можна зробити такі висновки та пропозиції.

1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат „Тепличний" знаходиться в місті Суми, вул.. Білопільський шлях 33. Воно було створене 11 липня 2002 року, шляхом розпаювання земель кооперативу "Тепличний".

Отже, спочатку було КСП "Тепличний", в результаті реструктуризації якого, було створено СВК "Ганнівський", куди увійшло 500 чоловік. З них 30 чоловік створило товариство „Сумський Тепличник”, а 4 чоловіки вийшло індивідуально. З часом товариство „Сумський Тепличник” розпалося, внаслідок чого люди повернулися в СВК "Ганнівський", яке з 11 липня 2002 року було перейменовано в СТОВ "АК "Тепличний" .

Дане товариство має статутний капітал поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Товариство спеціалізується на овочівництві відкритого і закритого ґрунту, на виробництві зернових та зернобобових, цукрових буряків, а також виробництві меду.

Метою створення товариства є здійснення підприємницької діяльності, виробничого та соціального розвитку, залучення інвестицій, задоволення потреб споживачів - для отримання прибутку. СТОВ „АК „Тепличний” здійснює свою діяльність відповідно до статуту, установчого договору та чинного законодавства України. Основним завданням товариства є забезпечення населення овочевою продукцією та зерном.

Вищим органом товариства є загальні збори учасників, що скликаються не менше 2 разів на рік. Загальні збори вважаються проведеними, коли на них присутні не менше 60% голосів.

Виконавчим органом є директор, який здійснює повсякденне керівництво договірною та фінансово-господарською діяльністю товариства.

Контрольний орган товариства - ревізійна комісія, що проводить перевірки фінансово-господарської звітності не менше 2-3 разів на рік.

2. На підприємстві спостерігається постійне збільшення загальної кількості укладених договорів. Це є позитивним явищем і свідчить про появу нових контрагентів, розширення ринку, активну договірну роботу товариства. Найбільше на підприємство укладається договорів купівлі-продажу продукції. Друге і треті місця займають договори поставки (мінеральних добрив, засобів захисту) і договори контрактації сільськогосподарської продукції (овочів, зернових, цукрових буряків). Таке співвідношення договорів цілком відповідає діяльності підприємства та пояснюється його спеціалізацією. А також слід зазначити, що жодне сучасне підприємство, особливо сільськогосподарське, не може зараз обійтись без угод щодо постачання електроенергії, тепло- та водопостачання, послуг телекомунікаційного зв'язку. Саме тому, щорічно товариство укладає договори постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, що забезпечує нормальне його функціонування і розвиток.

Треба відмітити, що кожен договір, що укладається на підприємстві візується юрисконсультом і підписується керівником або одним із його заступників (згідно з розподілом повноважень по підписанню договорів).

3. На підприємстві в останні роки простежується зменшення як претензій, так і позовів. Це на сам перед пов'язано з покращенням дотримання умов укладених договорів.

Найбільшу частину серед позовів складають позови про примусову сплату дебіторської заборгованості за поставлену продукцію. А інша значно меншу частина припадає на позови про визнання договорів недійсними.

Більшість претензій вирішується досить швидко і не потребує вирішення у суді. Іноді питання поставки сировини або доставки продукції (особливо овочів) в точки її реалізації є дуже важливим і невиконання умов договору у встановлені строки негативно впливає на продукцію. Ось чому підприємство намагається співпрацювати із вже відомими і перевіреними партнерами.

В середньому кількість претензій, які товариство пред'являє відповідачу, становить близько 9 за рік. При цьому, коли сторони не можуть дійти згоди і швидко вирішити неузгоджені питання, задовольнити вимоги, то звертаються до суду з позовом. Треба відмітити, що кількість позовів, які надходять до Господарського суду, в останні роки значно зменшилась. А у 2004 році їх взагалі не було.

4. Завдяки правилам внутрішнього трудового розпорядку в товаристві існує досить ефективний контроль за працівниками під час здійснення ними своїх трудових обов'язків. Це і не дивно, бо правила внутрішнього трудового розпорядку містять перелік покарань за дисциплінарні проступки, які можуть бути скоєні під час трудового процесу.

Кількість дисциплінарних проступків і, як наслідок, дисциплінарних стягнень в 2005 році, порівняно 2001 роком, зменшилась на 5 одиниць. Це є позитивним явищем для підприємства і свідчить про більш ефективну дію на працівників встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку, а також краще дотримання працівниками чинного трудового законодавства, правил техніки безпеки на виробництві та правил пожежної безпеки, правил з охорони праці та чинних внутрішніх нормативно-правових актів й організаційних документів. Контроль за виконанням трудової дисципліни в першу чергу залежить від ефективності керівництва з боку директора підприємства, начальників окремих підрозділів. А не порушення чинного законодавства, встановлених норм і правил виробничого процесу, трудової дисципліни, технології виробництва перш за все залежить від самосвідомості (зокрема, правової самосвідомості) кожного окремо взятого працівника. Тому, на підприємстві необхідно проводити бесіди, лекції для покращення правової обізнаності працівників, підвищення їх законослухняності та правосвідомості. Керівнику потрібно постійно наголошувати на тому, що ефективність роботи підприємства залежить від кожного члену трудового колективу, і тільки співпрацюючи в команді можна досягнути високих результатів.

5. Економічна ефективність заходів з охорони праці в СТОВ „Агрокомбінаті „Тепличний" м. Суми

Одне з ведучих місць в економіці країни належить агропромисловому комплексу. Прискорення науково-технічного прогресу в галузях АПК, інтенсифікація виробництва на основі нової, більш досконалої техніки, індустріальної технології, впровадження нових прогресивних форм управління та організації праці висувають на перший план задачі по удосконаленню системи заходів з охороні праці на виробництві, створенню безпечних умов трудового процесу.

Охорона праці - система правових, соціально-економічних організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, і лікувально профілактичних, заходів і засобів, спрямованих на збереження життя здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності (Ст.1 Закону України „Про охорону праці” від 21.11.2002р.).

Важливими складовими частинами охорони праці є законодавство та його нормативно-правова база, виробнича санітарія і безпека, інструкції щодо використання техніки на виробництві.

Під час виробництва на працівників діють небезпечні й шкідливі виробничі фактори, властиві усім видам виробництва, зокрема і процесам виробництва продукції рослинництва. Щодо сучасного сільськогосподарського виробництва, то характерним для нього є вплив на організм людини різних технічних, хімічних, біологічних та інших факторів. До цього спричиняє застосування машин і механізмів, енергетики матеріалів і речовин, значні рівні шуму, вібрації електромеханічного інфрачервоного, ультрафіолетового, іонізуючого, а також забрудненості повітря робочої зони. Щоб запобігти впливу вище перерахованих факторів у господарстві вся робота проводиться на основі законодавства про працю, безпеці застосування різних технічних засобів у виробничих процесах і пожежна безпека.

Основними державними документами, що регулюють охорону праці в Україні є: Конституція України (Ст..43,45,48,50), Кодекс законів про працю, Закон України "Про охорону праці", Закон України „Про пожежну безпеку”, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності", і також стандартами, правилами та вимогами й іншими нормативними документами.

Для дотримання законодавства з охорони праці, створення безпечних умов праці необхідно створити на підприємстві систему управління охороною праці, яка є складовою частиною загальної системи керування підприємством. Поняття "управління охороною праці" пояснюється як сукупність дій службових осіб, що здійснюється на підставі показників стану охорони праці на робочих місцях певного виробництва для поліпшення такого стану або підтримання його на рівні існуючих вимог.

Розглянемо, як функціонує система управління безпекою сільськогосподарського виробництва у СТОВ „Агрокомбінаті „Тепличний" міста Суми.

Зазначимо, що Положення про службу охорони праці підприємство не має. Відповідальність за здійснення правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних заходів спрямованих на запобігання нещасних випадів, аварій в процесі праці покладена на керівника товариства. Контроль за проведенням заходів з охорони праці здійснює інженер з охорони праці.

Важливою ланкою системи управління охороною праці є планування, що здійснюється спеціалістами та служби з охорони праці, на підставі результатів матеріалів розслідування нещасних випадків, наказів адміністрації, рішення зборів трудового колективу з питань охорони праці.

В господарстві розробляються поточні (річні) плани заходів, що включаються до розділів колективної угоди.

Колективний договір, що укладається між працюючими товариства і підприємством містить розділ "Охорони праці", до якого включаються такі додатки як: угода з охорони праці; заходи з охорони праці на поточний рік; найменування професій та робіт, яким надається право на безкоштовне отримання спецодягу.

Контроль за виконанням запланованих заходів здійснює адміністрація сільськогосподарського товариства, профспілковий комітет, трудовий колектив. Адміністрація щорічно на загальних зборах трудового колективу доводить до відома інформацію про виконання умов колективного договору.

Необхідно відмітити, що на даному підприємстві застосовується найбільш ефективна форма контролю - оперативний контроль, або трьох-ступінчатий контроль за станом охорони праці.

Фінансування охорони праці у СТОВ „Агрокомбінаті ,,Тепличний" здійснюється за рахунок адміністративних витрат, амортизаційних відрахувань, а також із фонду охорони праці.

Однією з основних задач системи управління охороною праці в господарстві є організація вивчення питань з охорони праці працівниками підприємства.

Це є найважливішими заходами попередження нещасних випадків професійних захворювань на виробництві.

Організацію вивчення питань з охорони праці здійснюють шляхом проведення інструктажів. Відповідно до Типового Положення з питань охорони праці (ДНАОП - 000 - 4 - 12 - 99), затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.02.1999р. № 27, усі працівники, що приймаються на роботу та в процесі роботи проходять на підприємстві навчання, проходять інструктажі з питань охорони праці, вивчають правила надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при аварії. Для проведення навчань і інструктажів на даному підприємстві є спеціально обладнаний кабінет з охорони праці, на стінах якого розташовані стенди та плакати з охорони праці. Необхідно відмітити що вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці по спеціальне розробленій програмі в кабінеті з охорони праці. А первинні і інші виді інструктажів проводять на робочих місцях керівники структурних підрозділів. Головною метою проведення інструктажів є: навчити працівника правильно і безпечно для себе і оточуючого середовища виконувати свої трудові обов'язки.

Слід додати, що працівники СТОВ „Агрокомбінату „Тепличний" не забезпечені в достатній мірі спецодягом та засобами індивідуального захисту. Також, слід відмітити, що на підприємств досить непогане санітарно-побутове забезпечення. На всіх дільницях є душові кабінки та роздягальні.

Розглянемо стан охорони праці в господарстві за останні три роки.

Таблиця 40. Показники стану охорони праці в СТОВ „Агрокомбінаті „Тепличний"

Показники	Одиниці виміру	Роки
		2003	2004	2005
Кількість працівників в господарстві (Р)	Чол.	187	189	188
Кількість нещасних випадків (Т)	Випадок	--	1	--
Кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком (ТЕМ)	Випадок	--	--	--
Кількість днів непрацездатності (Дн)	Дні	--	35	--
Коефіцієнт частоти травматизму (КЧТ)		--	5,29	--
Коефіцієнт тяжкості (КВ)		--	1000	--
Коефіцієнт втрат робочого часу (КВЧ)		--	185,18	--
Виділено коштів на охорону праці	Грн.	2070	2776	4257
Витрачено на охорону праці	Грн.	2070	2776	4257
Кількість пожеж	Випадок	--	--	--
Матеріальні збитки від пожеж	Грн.	--	--	--

Незадовільний стан охорони праці призводить до підвищення захворюваності працівників, травматизму і, як наслідок, до зниження продуктивності праці. Виробничий травматизм і захворювання наносить не тільки моральний, фізичний, соціальний, а й економічний збиток. Втрати від травматизму та захворювань на підприємстві, як правило зазначають у статистичній звітності - виплати по лікарняних листах Фактично сільськогосподарське підприємство несе значно більше втрат, чим визначається в актах форми Н-1.

Визначимо суму економічного збитку від нещасного випадку, який стався (згідно акту форми Н-1) 26 липня 2004 року з Шоколенком Михайлом Степановичем, який працює механізатором на підприємстві. При роботі з машинними двигунами чоловік отримав травму лівої руки (закритий перелом). До нещасного випадку заробітна плата працівника становила 390 грн. в місяць; вина потерпілого = 50%. Потерпілий знаходився на лікуванні 35 днів.

Економічний збиток від травматизму можна визначити за формулою, розробленою на основі Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. №1106-ХVI.

См = С1 + С2 + С3 +...+Сn ,

де С1 - розмір одноразової допомоги у зв'язку з пошкодженням здоров'я.

С1 = К ? Зм ? (1 - (м /100)) = 1,5 ? 390 ? (1 - (50 /100) = 292,5 (грн.)

К - коефіцієнт, який залежить від тривалості хвороби потерпілого і встановлюється договором або угодою, К=1,5;

З - заробітна плата, яку працівник отримує за місяць, грн..;

м - вина потерпілого, %.

С 2- сума виплат по листу непрацездатності, грн..

С2 = Зд ? Дн = ((390 ? 6)/150) ? 35 = 546 (грн.)

Зд - середньоденна заробітна плата потерпілого від нещасного випадку, грн..;

Дн - кількість днів непрацездатності, дні;

Зд = ( У З м / У t m ),

де З м -оплата праці за місяць, грн.; t m - кількість робочих днів за останні 6 місяців

С3 - витрати медичних закладів, грн..

С3 = 21,3 ? Д с + 2,625 ? Д А= 21,3 ? 2 + 2625 ? 33 = 42,6+86,625 = 129,23 (грн.),

де 21,3 грн. та 2,625 грн. - витрати медичних закладів при стаціонарному та амбулаторному лікуванні відповідно;

Д с - кількість днів, проведених хворим на стаціонарному лікуванні;

Д А - кількість днів на амбулаторному лікуванні.

С 4 = ВП Д ? Д Н = 98,13 ? 35 = 3434,55 (грн.)

ВП Д - вартість валового продукту, виробленого одним працівником за один день, грн..;

Д Н - кількість днів непрацездатності.

ВП Д = ВП Р / (Р С Р ? Д О ) = 4803500 / (189 ? 259) = 98,13 (грн..),

де ВП Р - загальний обсяг реалізованої продукції, грн..;

Р СР -середньорічна кількість працівників, чол.;

Д О -кількість робочих днів, відпрацьованих одним працівником за рік, днів.

С М =292,5 + 546 + 129,23 + 3434,55 = 4402,28 (грн..)

Отже, сумарно-економічний збиток від нещасного випадку дорівнює 4402,28 грн..

Враховуючи те, що нещасний випадок стався з механізатором, який працює у тракторній бригаді, для запобігання нещасних випадків, підвищення виробничих можливостей розробимо заходи щодо покращення умов праці та збільшення її продуктивності на підприємстві.

А саме:

1) закупити нормативну літературу для кабінету охорони праці ( 100 грн.)

2) придбати вогнегасники та протипожежне укомплектування для всіх транспортних засобів (1200 грн.);

3) забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, в тому числі спецодягом і спецвзуттям (3000 грн.);

4) обладнати трактори й іншу техніку аптечками (450 грн.);

5) удосконалити систему освітлення у виробничих приміщеннях ( 300 грн..);

6) відремонтувати приміщення санітарно-побутової гігієни (роздягальню і душову кімнату) 450 грн.

7) до роботи допускати лише технічно справні машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки; нові, відремонтовані, а також машини, що тривалий час не працювали, допускати до роботи лише їх обкатки і ретельної перевірки роботи всіх механізмів. Відповідальність покласти на головного інженера-механіка підприємства.

Отже, загальна сума одноразових витрат, пов'язаних із розробкою та впровадженням вище перерахованих заходів становить 5500 грн..

Розрахуємо річний економічний ефект, який плануємо отримати на виробництві овочевих культур від впровадження заходів по охороні праці.

Е р = (С 1 - С 2 ) ? ВП Р - Ен ? З ОД = (195,7 - 184,4) ? 4800 - 0,1 ? 5500 = 53690 (грн.)

де С 1 і С 2 - собівартість 1 ц овочів закритого ґрунту до та після впровадження заходів (С 1 = 195,7 грн.; С 2 = 184,4 грн.);

ВПР - річний обсяг виробництва овочів закритого ґрунту після впровадження заходів (ВП Р = 4800 ц );

Е н - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності вкладень в заходи (Е н = 0,1);

З ОД - одноразові витрати, пов'язані з розробкою та впровадженням заходів

(З ОД = 5500 грн..). Визначимо приріст продуктивності праці в результаті зниження трудомісткості продукції за рахунок поліпшення умов праці:

Пт = (Т 1 / Т 2 - 1) ? 100% = ((23,9 / 23,5) - 1) ? 100% = 1,7%

Т 1 і Т 2 - трудомісткість виробництва 1 ц овочів до та після впровадження заходів, людино-годин ( Т 1 = 23,9 люд.-год.; Т 2 = 23,5 люд.-год.).

Розрахуємо термін окупності одноразових витрат за формулою:

Т = З ОД / ((С 1 - С 2 ) ? ВП Р ) = 5500 / ((195,7 - 184,4) ? 4800 = 0,1 р.

Отже, впровадження запропонованих заходів по охороні праці дають можливість поліпшити умови роботи працівників, підвищити їх продуктивність на 1,7%, отримати економічний ефект в сумі 53690 грн. з терміном окупності 0,1 року.

6. Вдосконалення інформаційного забезпечення системи управління СТОВ „АК „Тепличний” м. Суми

Своєчасна і достовірна інформація є ключем до успіху, як в наукових дослідженнях, так і в бізнесі, а також для прийняття правильних рішень на державному рівні та в сфері приватного життя. Це було справедливо вже сотні років тому назад, але стало особливо актуальним, починаючи з другої половини ХХ століття, після винаходу цифрових електронно-обчислювальних машин (ЕОМ).

Інтенсифікація виробництва і вдосконалення методів господарювання, підвищення ефективності функціонування апарату керівного і адміністративно-управлінського апарату, інформаційне забезпечення керівників, які приймають рішення, збільшення інтелектуального продукту, інформованість розробників нової техніки визначаються в значній мірі вмінням використовувати інформацію. Необхідність розвитку і широкого впровадження інформаційних технологій в економіку зумовлені тим, що досить часто прорахунки і втрати в підприємницькій діяльності виникають не тому, що не вистачає матеріальних чи енергетичних ресурсів, а, як правило, тому що не вистачає знань, щоб правильно використати наявні можливості і щоб достатньо вірно прогнозувати наслідки тих або інших рішень. Достовірна інформація - це той ресурс, якого сьогодні особливо не вистачає для успішного управління на макро і мікро рівнях. Завдання управління розвитком економіки і науково-технічного прогресу безпосередньо зв'язані з широким використанням інформації, а їх успішний розв'язок залежить від інформованості суспільства. Ступінь забезпеченості інформацією керівників, вчених і спеціалістів також є одним із основних факторів росту продуктивності їх праці та ефективності будь-якого виробничого процесу взагалі. У зв'язку з цим інформаційна сфера діяльності людей стала визначальним фактором розвитку науки, економіки, техніки.

В Україні використання інформаційних систем здійснюється відповідно до чинних державних правових норм. Правове забезпечення - сукупність нормативних актів, що регламентують загальний порядок створення, впровадження, функціонування і розвитку інформаційних систем на всіх рівнях її використання.

Нормативні акти загальнодержавного рівня охоплюють все правове поле процесів створення, функціонування і розвитку інформаційних систем. Вони поширюються на персональні, локальні, регіональні і глобальні інформаційні системи. На загальнодержавному рівні використовуються наступні категорії нормативно-правових актів:

- законодавчі акти України з проблем інформатизації (закони Верховної Ради „Про національну програму інформатизації України”, „Концепція національної інформаційної політики та інформаційної безпеки України”, про інтелектуальну власність, про антивірусний захист інформації, про відповідальність за комп'ютерну злочинність, про забезпечення безпечної експлуатації і пільгах працівникам інформаційних систем за шкідливість й ін.);

- укази Президента з проблем інформатизації, наприклад, „Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади від 14.07.2000 р. №887, „Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Internet та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” від 31.07.2000 р. №928 (цілі створення глобальних інформаційних систем, структура і функції, ресурсне забезпечення проектів, організаційно-технічне забезпечення їх нормального функціонування і т.д.);

- постанови Кабінету Міністрів з питань інформатизації (створення відомчих інформаційних систем, організаційні форми, режими роботи, правовий статус, взаємодія з іншими інформаційними системами і т.д.);

- рішення Ради національної безпеки й оборони України (наприклад, „Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України” від 31.10.2001 р.);

- положення щодо комісій, комітетів, інспекцій з інформатизації й ін..

Створення інформаційних систем управління народним господарством на основі комп'ютерних технологій - невід'ємна складова об'єктивного процесу інформатизації сучасного суспільства. Комп'ютерні інформаційні системи поступово перетворюються на основний засіб удосконалення управління економічними та іншими об'єктами. Завдяки машинному виконанню технічних операцій полегшується праця управлінців та їх підлеглих, підвищується продуктивність.

У сільському господарстві, де сторіччями відшліфовувалися стабільні технології, останнім часом створюється багато нових технологій, що потребують також і іншого управлінського підходу. Зокрема у рослинництві почали використовувати керовані ЕОМ роботи для пересадження рослин (близько половини рослин, що забезпечують населення продуктами споживання, на певному етапі необхідно пересаджувати), а це важливо за умов дефіциту трудових ресурсів і зростання рівня оплати праці. На всесвітній виставці „Експо - 85” в Осаці демонструвалось „томатне дерево”, вирощуване під управлінням ЕОМ. Воно живилося з використанням гідропоніки і регульованих розчинів, сонячні промені подавались спеціальними світловодами з відфільтровуванням шкідливих для рослин променів. За 8 місяців таке „дерево” розросталося діаметром до 10 метрів і давало 12 тис. штук помідорів. Так само можливо вирощувати огірки, баштанні, зелень тощо. До речі у Дніпропетровській області вирощують рослини в шахтних виробках з використанням регульованого штучного освітлення і живлення.

Природно, що з подорожчанням енергоресурсів і комунікаційних засобів, постійним удосконаленням і відносним здешевленням технічної бази комп'ютеризації останнім часом багато замовників у галузі сільського господарства відмовились від послуг з обробки економічної інформації на районних обчислювальних установках і перейшли на використання персональних комп'ютерів безпосередньо у господарствах. У даній ситуації господарства зіштовхнулися з новими труднощами кадрового, програмного та іншого характеру. Тому на державному рівні прийнято рішення про створення спеціальних інформаційно-консультативних служб, які надаватимуть відповідну технологічну, організаційну та сервісну допомогу замовникам на базі єдиної інформаційно-комп'ютерної мережі АПК України, що значно прискорить впровадження та вдосконалення нових інформаційних технологій у галузі сільського господарства.

Що стосується СТОВ „АК „Тепличний”, то слід відмітити, що воно має свою базу даних та свою локальну комп'ютерну мережу, що дає змогу колективно використовувати інформаційні та інші ресурси і завдяки цьому підвищувати оперативність вирішення функціональних задач і дієвість аграрного менеджменту в цілому. На підприємстві майже кожен спеціаліст забезпечений персональним комп'ютером та володіє знаннями і вміннями роботи з ним (навики роботи з Windows, Excel, Access, іншими комп'ютерними програмами), що безумовно є позитивним. Зокрема працівники бухгалтерії і планово-фінансового відділу здійснюють поточні розрахунки за допомогою спеціалізованих комп'ютерних програм, що значно полегшує і пришвидшує розрахунки.

Негативним є те, що підприємство не приєднане до комп'ютерної мережі Internet. Тому не завжди може вчасно отримати або перевірити відповідну інформацію. Вже давно відомо, що активність і перевага над конкурентами в сучасних ринкових умовах в значній мірі залежить від швидкості знаходження, аналізу та від ефективного використання інформації. Потреби в оперативному одержанні інформації в сучасному діловому світі зростають неймовірно швидко. А традиційне одержання інформації від спеціалізованих інформаційних установ і бібліотек потребує візиту до них чи використання поштових послуг. Комп'ютери, об'єднані за допомогою мереж передачі даних (Internet), дають можливість миттєвого доступу до необхідних баз даних практично із будь-якого місця Земної кулі. Такі мережі дозволяють будь-де і будь-коли отримати потрібну інформацію і обмінюватися нею в реальному часі, що робить можливим практично необмежені комунікації, змінюючи характер бізнес-процесів, так що відстань перестає бути бар'єром для проведення господарської діяльності. Системи електронних платежів та електронної комерції на основі Internet стають істотними елементами бізнесу.

Автоматизація обробки інформації дає суттєве (в сотні тисяч разів) підвищення продуктивності праці при нагромадженні, пошуку, перетворенні і представленні в будь-якій потрібній формі даних. Тому для покращення ефективності діяльності товариству потрібно скоріше приєднатися до комп'ютерної мережі Internet, що дозволить швидше одержати інформацію про ціни на продукцію, сировину, роботи й послуги, більш плідно працювати з покупцями продукції й постачальниками сировини, дізнатись про новини в аграрній, фінансовій, юридичній та інших галузях, налагодити нові бізнес-зв'язки, розширити ринок збуту та інше.

7. Дослідження особливостей здійснення природокористування у СТОВ „Агрокомбінат „Тепличний” м. Суми

Вплив людини на природні екосистеми у процесі сільськогосподарської діяльності набув масштабів, які не можуть не викликати занепокоєності в науковому середовищі й у суспільстві в цілому. По суті виник новий фактор руйнування і забруднення оточуючого середовища - сільськогосподарський антропонез.

Ерозійні процеси ґрунту і евтрафікація води прогресивно зростають і втрачають локальний характер. До основних негативних екологічних наслідків відноситься хімізація сільськогосподарського виробництва. Основними забрудниками при цьому є мінеральні добрива, тваринницькі комплекси, пестициди. Останнім часом увагу вчених все більше привертають проблеми забруднення сільськогосподарських угідь важкими металами, які містяться в хімічних засобах захисту рослин, меліорантах і мінеральних добривах.

Напевно екологічний стан в Україні, ще більш кризовий, ніж економічний. У найбільш кризовому стані знаходиться землеробство Лісостепу та Поліської зони України. СТОВ „Агрокомбінат „Тепличний” знаходиться на території Лісостепу, де кожен другий гектар просапний, тоді як у західноєвропейських країнах - кожен десятий.

Одним із факторів, що сприяють зростанню небувалих ерозійних процесів, є високий рівень розораності угідь. Внаслідок всебічного розорювання сільськогосподарських угідь за цим показником Україна посідає перше місце в світі. Досліджуване господарство в даному випадку не є виключенням.

Особливо ускладнилась екологічна ситуація в аграрному секторі, набула вона кризового характеру в окремих регіонах внаслідок аварії на ЧАЕС. Площа забруднення лише цезієм -137 до межі, яка вимагає проведення спеціальних заходів, становить близько 3,6 млн. га орної землі.

Для недопущення чи зменшення втрат сільськогосподарської продукції традиційно робиться ставка на розширення застосування пестицидів, а це негативно впливає на стан навколишнього середовища і здоров'я населення. Навантаження пестицидів при вирощуванні культур у ряді випадків досягли неймовірних обсягів (досягають 12-16 кг на га).

Використання пестицидів у таких масштабах призводить до забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами. Більша половина пестицидів, що застосовуються, відносяться до мутагенів. В останнє десятиріччя різко збільшилась кількість алергійних захворювань, що є одним із наслідків впливу пестицидів

Найрадикальніший вихід щодо екологізації захисних засобів - це виведення стійких до хвороб і шкідників сортів та гібридів сільськогосподарських культур. А вони у нашій країні займають відповідно 15-20 і 5-7% від загальних площ посівів. Тим часом у США і деяких західноєвропейських країнах цей показник складає 70% і більше.

Знищення лісів і боліт, велика розораність земель - таке „освоєння” природи без урахування екологічної рівноваги не лише шкодить землі, але й має негативні глобальні біокліматичні наслідки.

Застосування агрохімікатів в різних галузях сільського господарства спонукає до пошуків захисту навколишнього середовища від забруднення.

Серед речовин, що забруднюють навколишнє середовище, виділяється група екотоксикантів, які відзначаються особливою природною токсичністю або набутою в результаті трансформації в навколишнє середовище чи контакту з живими організмами. До екотоксикантів так званої „брудної дюжини” відносяться важкі метали та їх сполуки, радіонукліди, персистентні пестициди та гербіциди, токсичні відходи промислових підприємств.

Пестициди, проникаючи в усі компоненти біосфери (повітря, воду, ґрунт), призводять до значного забруднення середовища. Харчові продукти рослинного і тваринного походження забруднюються не лише пестицидами, але і їх метаболітами, які також негативно впливають на організм.

Встановлено, що стійкість і токсичність продуктів розпаду деяких пестицидів вища, ніж самих пестицидів.

Слід визначити, що пестициди впливають на біологічні процеси рослин, особливо в період вегетації, змінюючи активність ферментів, інтенсивність фотосинтезу, дихання. При цьому може відбуватися процес перерозподілу поживних речовин в тканинах, зниження харчової цінності продуктів.

Здатність рослин до нагромадження нітратів істотно відрізняється у різних видів і сортів. У цьому напрямі нині проводиться велика селекційна робота, яка повинна завершитися створенням сортів, що вбирають і нагромаджуються в урожаї мінімальні кількості нітратів.

Серйозним забрудни ком навколишнього природного середовища є сільськогосподарські тварини: при утриманні тварин утворюється велика кількість відходів - гній і стічні води забруднюють ґрунт і водойми, а аміак і сірководень надходять в атмосферу.

Труднощі розв'язання екологічних проблем у сільському господарстві пов'язані з тим, що сільськогосподарські забруднення мають, як іноді їх називають, „розмазаний” характер, коли якість природного середовища погіршується, а конкретний винуватець відсутній. На думку багатьох дослідників різноманітність форм забруднень також ускладнює завдання оцінки якості природного середовища в агроекосистемах. Для цього потрібний облік не менш ніж 45-50 показників. Все це вимагає для оздоровлення природного середовища у сільськогосподарському господарстві не лише технологічних, а й соціальних та економічних рішень.