Ефективність виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району Миколаївської області

Проблеми підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності виробництва зерна. Місце і значення виробництва зерна для економіки сільськогосподарських підприємств у Кривоозерському районі. Інтенсивно-інноваційний розвиток виробництва зерна.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.03.2012
Размер файла 295,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Вагомий вплив на ринок зерна в Україні мають зернотрейдери, які одержують основну частину прибутків. Тому необхідно створити механізм співпраці держави та великих вітчизняних виробників зерна, які водночас є потужними експортерами. Так, ТОВ СП «Нібулон» виробляє сільськогосподарську продукцію на площі понад 50 тис. га має розвинену інфраструктурну вертикаль «поле - порт - споживач» (власну базу доробки зерна, його зберігання, транспортну інфраструктуру й портовий термінал). У даному варіанті преференції держави щодо повернення ПДВ стають однією з форм державної підтримки національного товаровиробника, водночас поповнюючи державний бюджет і працюючи на розвиток агропромислового комплексу. [11]

Зважаючи на якість зерна, ефективну діяльність на зовнішніх ринках, мінімізацію маржі й інфраструктурних втрат на внутрішньому ринку товаровиробники повинні одержувати не менше 80% від світової ціни. Реальні можливості - це 15-20 млн т експорту зерна у тому числі не менше 7 млн. т пшениці за умов виробництва 40-50 млн т зерна на рік [11].

В умовах переходу до ринкової економіки, зростання ефективності ринку зерна дасть змогу підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, що зумовлене розвитком зернового господарства, забезпеченням продовольчих і виробничих потреб на внутрішньодержавному ринку, можливість витрати конкуренцію на зовнішньому продовольчому ринку.

Наукові дослідження підтверджують, що на зовнішній ринок ефективніше поставляти не зерно, продовольче і кормове, а вироби з нього, або продукти, одержані від його згодування в тваринництві. Реалізація господарствами чи державою своєї продукції тільки у вигляді зерна дає низьку ефективність, оскільки при цьому безпосередньо виробники, а при продажу на зовнішньому ринку також і держава одержують тільки 15-18% з усієї створеної доданої вартості: при продажу зерна на внутрішньому ринку надходять посередникам, переробникам і торговцям; у разі продажу на зовнішньому ринку більша частина доданої вартості залишається в інших країнах. [76]

На початку 2009-2010 маркетингового року Україна мала понад 7 млн т перехідних залишків, що разом із прогнозованим обсягом (на рівні 40-43 млн т) дасть змогу забезпечити внутрішні потреби й закріпитися на світовому ринку як потужний експортер від якого залежатиме збалансованість світової пропозиції та попиту на ринку зерна [39].

Враховуючи зростання американських цін і запланованої відсутності Аргентини на світовому ринку, Україна могла б стати одною з країн, отримавши велику вигоду у 2009/2010 маркетинговому році, так як перед нею відкриваються реальні можливості в Північній Африці і на Близькому Сході. Дану ситуацію прекрасно відображають результати останніх тендерів в Алжирі та Ізраїлі. Фуражна пшениця і кукурудза можуть вступити в конкуренцію в Середземномор'ї та Близькому Сході. Перед українським зерновими відкриваються перспективи і на інших ринках. Засуха в Аргентині знизила кількість експортованої пшениці в Бразилію, яка традиційно імпортує 6 млн т. [57]

Так, як на ринку буде менше аргентинської кукурудзи, можна розраховувати на деякі шанси в Азії. В даному напрямку будуть конкурентами Америка та Бразилія. Якщо незважаючи на кризу Україні вдасться зберегти, чи навіть, збільшити виробництво зерна, відкриваються можливості в середньостроковій перспективі, із зростанням попиту на світовому ринку .

На внутрішньому ринку України спостерігається підвищення цін на фуражну пшеницю, що спричинено сезонним зниженням пропозиції. Через існуючі валютні ризики виробники продають зерно коли необхідні оборотні кошти. За даними Міністерства аграрної політики України, експорт зерна в 2009/2010 маркетинговому році може становити 20 млн т (в минулому маркетинговому році 17 млн т). озимі культури посіяні на 7,7 млн га від загальної посівної площі (в минулому році 7,7 млн га) з них 6,2 тис. га озимої пшениці (2008/2009 - 6,2 тис. га) 1,3 тис. га озимого ячменю (1,175 тис. га) [8]

Український аграрний сектор увійшов у новий рік зі старими проблемами. Трейдери вкотре залишаються без обіцяного відшкодування ПДВ, що, на думку аналітиків ринку, негативно позначиться на експорті зерна та внутрішньому ринку [22].

За підсумками січня в Україні значно знизився експорт зернових. За даними Української аграрної конференції, загальний січневий експорт зернових був на 700 та 600 тис. т меншим, ніж показники жовтня і листопада 2009 року. Експерти пов'язують зниження експорту зернових передусім з високими заборгованостями з відшкодування ПДВ перед трейдерами. Ситуація з виплатами ПДВ катастрофічна. Заборгованості перед трейдерами вже негативним чином позначилася на ринку. Виплати по відшкодуванню ПДВ у 2010 році проводитимуться ще гірше, ніж у попередньому. Адже в бюджеті цього річ закладено меншу суму на цю статтю витрат [22].

Через неповернення ПДВ трейдерам багато-хто з них перейшов на закупівлю зерна лише у портах. Окрім того, трейдери закладають 100% ризику в закупівельну ціну.

На думку експертів аграрного сектору, затримки з відшкодування ПДВ несприятливо позначаються на внутрішніх цінах на зерно, що , своєю чергою, вдарить по аграріям, які нині перебувають на порозі весняної посівної [47].

Окрім суто українських незлагод, негативним чином на експортні поставки українського зерна вплинула і ситуація на світових ринках. Після поліпшення прогнозів урожаю зернових та зернобобових культур у Південній півкулі, традиційні країни-імпортери Причорноморського зерна трохи пригальмували його імпорт.

Поки традиційні імпортери українського зерна зменшили його імпортні поставки, країна знаходить нових покупців для власних сільськогосподарських товарів. Українським зерном зацікавилися країни Далекого сходу. Насамперед Японія та Південна Корея. Експорт до країн Далекого сходу, ймовірно, і не буде зростати, проте на сьогодні залишається стабільним.

Загалом згідно з експертними оцінками та офіційними прогнозами Україна експортує близько 20 млн т зернових у 2009/2010 маркетинговому році. Наразі країна вже реалізувала на зовнішніх ринках майже 16 млн т зерна [22].

На хаотичність ринку зерна впливають комерційні структури - покупці зерна, що забезпечують позитивний попит, - користуючись надмірною пропозицією. Причинами виникнення ускладнень на ринку зерна, зокрема скорочення рівня рентабельності зерновиробництва, зменшення обсягів виробництва та урожайності, а також прояву інших негативних обставин є відсутність дієвих економічних стимулів для виробництва зерна та системного підходу до розв'язання питань управління зерновим комплексом. Питання ціни на зерно залишається соціально-політичним, що заважає його об'єктивному розгляду.

Стримування цін на зерно в умовах зростання цін на добрива, пальне, засоби захисту рослин змушує аграріїв переорієнтовувати виробництво на більш прибуткові культури, зокрема олійні. Аграрії втрачають фінансові можливості використовувати сучасні більш ефективні технології ведення господарства та розширювати виробничі потужності [3].

Крім того, політика щодо зернового ринку є недостатньо прогнозованою та стабільною. Державне регулювання зернового ринку не пристосоване для ефективного реагування ринковими методами на впливи світового ринку. Наслідком неефективного виконання Законів України та певної недопрацьованості таких законів є застосування замість окремих мало дієвих сьогодні ринкових підходів до управління зерновим ринком, які передбачені чинним законодавством, адміністративних втручань, зокрема застосування механізмів адміністративного обмеження експорту зерна, що зменшують прибутки або приносять збитки учасникам зернового ринку і негативно впливають на імідж країни на світових ринках зерна [3].

Необхідність вирішення питань нарощування обсягів виробництва зерна та підвищення рівня рентабельності зерновиробництва програмним методом (державною програмою) викликана неможливістю їх розв'язання виключно засобами територіального чи галузевого управління. З огляду на широкий спектр проблем, що охоплює розвиток ефективного зернового ринку, виключно необхідним для розв'язання порушених проблем є ефективна координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадського та приватного сектору. Для удосконалення функціонування зернового ринку та підвищення результативних показників роботи всього зернового комплексу є необхідним забезпечення дієвих міжгалузевих зв'язків, зокрема зі сферою постачання засобів, необхідних для зерновиробництва, переробними, тваринницькими та іншими підприємствами, що закуповують зерно на внутрішньому ринку, транспортною інфраструктурою, біржами, кредитними, страховими та іншими установами тощо. Вирішення проблеми також вимагає чіткої міжрегіональної координації заходів.

Аналіз експортного потенціалу показує, що зміцненню конкурентоспроможності галузі перешкоджають такі чинники: недостатня гармонізація українських стандартів якості з міжнародними, нерозвиненість інфраструктури АПК, а також низький рівень розвитку вітчизняної фінансово-кредитної системи [3].

В результаті, виробники не можуть розширювати виробництво та використовувати ефективні технології, а тому втрачають кошти. На мою думку, для покращення ситуації у вітчизняному агропромисловому виробництві слід реалізувати наступні заходи. По-перше - узгодити вітчизняні стандарти на сільськогосподарську продукцію із стандартами ЄС. По-друге - сприяти налагодженню сучасної інфраструктури аграрного ринку, в тому числі, через пільгове кредитування. По-третє - впроваджувати ефективні ґрунтозахисні технології. По-четверте - налагодити співпрацю між виробниками та дослідними установами [22].

Враховуючи те, що в нашій країні зернові культури у структурі посівних площ протягом тривалого історичного періоду займають близько половини орних земель. Вони потенційно спроможні приносити левову частку доходів сільському господарству й державі в цілому, потрібне удосконалення дослідження ринку зерна в Україні.

РОЗДІЛ 2. ДОСЯГНУТИЙ РІВЕНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА І ДОСЛІДЖЕННЯ ЙОГО ТЕНДЕНЦІЙ

2.1 Природно-економічна характеристика підприємств Кривоозерського району

Кривоозерський район розташований у північній частині Миколаївської області. Адміністративний центр району ? смт. Криве озеро знаходиться в 350 км від обласного центру та в 5 км від основної автомагістралі «Київ-Одеса». Район межує з такими районними центрами: Любашівка, Саврань Одеської області та Врадіївка, Первомайск Миколаївської області.

Природно-кліматичні умови району характерні для зони північного степу України. Земельні ресурси району представлені потужними чорноземами з вмістом гумусу від 3,5 до 4,2%. Середньорічна кількість опадів складає 440-450мм, а в окремі роки до 600 мм. В цілому природно-кліматичні умови сприятливі для вирощування більшості зернових, зернобобових та технічних культур і при дотриманні технології вирощування дозволяє підвищувати валові збори.

Об'єктом дослідження є сільськогосподарські підприємства Кривоозерського району Миколаївської області. За інформацією наданою відділом агропромислового розвитку Кривоозерського РДА станом на 01.01.2010 р. функціонує 13 сільськогосподарських підприємств різних форм власності, з яких:

· фермерські господарства (ФГ) - 7;

· приватні сільськогосподарські підприємства (ПСП) - 1;

· товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - 3;

· приватні сільськогосподарськы-виробничі підприємства (ПСВП) - 1;

· приватні орендні сільськогосподарські підприємства (ПОСП) - 1.

Головним засобом виробництва у сільському господарстві - земля. Земля - головна умова існування людського суспільства є незамінним засобом виробництва, яка просторово обмежена і не може бути збільшена. Раціональне використання та підвищення її родючості є необхідною умовою зростання виробництва у сільськогосподарських підприємствах, зміцнення їх економіки. В зв'язку з переходом на ринкові умови господарювання як ніколи раніше гостро стоїть питання раціонального використання сільськогосподарських угідь (таблиця 2.1.).

Таблиця 2.1

Площа сільськогосподарських угідь у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району, га

Вид угідь

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2009 р. у % до 2005 р.

С.- г. угідя, всього у

31627

26689

41245

43146

44466

140,6

у тому числі: рілля

28992

25615

40016

41997

42969

148,2

пасовища

763

504

639

559

400

52,4

багаторічні насадження

742

570

590

590

1097

147,8

За період з 2005-2009рр. відбулося збільшення площі сільськогосподарських угідь, що знаходяться в обробітку у сільськогосподарських підприємствах району з 31627 га до 44466 га або на 12839 га. Це відбулось за рахунок розширення площі ріллі з 28992 га у 2005 р. до 42969 га у 2009 р. або на 13997 га. в наслідок передачі в оренду одноосібниками земель в користування сільськогосподарським підприємствам, які функціонують в районі.

Для ефективного функціонування сільськогосподарського виробництва підприємство повинно бути забезпечено в достатній кількості трудовими ресурсами. Трудові ресурси ? одна з найважливіших складових процесу виробництва, без якої не можливий випуск продукції та надання послуг в сільському господарстві. Надлишок ресурсів спричиняє нестачу роботи, дефіцит трудових ресурсів ? втрати і зупинку виробництва. Тому основою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є раціональне використання трудових ресурсів (таблиця 2.2.)

Таблиця 2.2

Трудові ресурси та продуктивність праці у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району

Показник

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2009 р. у % до 2005 р.

Чисельність працівників всього, чол.:

1249

1056

997

784

742

59,4

у т. ч.

в рослинництві

1044

941

862

726

697

66,7

в тваринництві

109

115

101

58

45

41,3

Річна продуктивність праці всього, грн:

20376,71

24080,12

16742,68

77200,51

69483,83

341,0

у т. ч.

в рослинництві

23781,33

26093,89

16484,39

79419,50

67813,21

285,2

в тваринництві

5713,76

7602,26

24583,27

49424,83

95359,78

у 16 разів

Чисельність працівників сільського господарства у агроформуваннях Кривоозерського району зменшилась з 1249 чол. у 2005 р. до 742 чол. у 2009 р., або на 40,6%. У тому числі в галузі рослинництва їх чисельність скоротилась з 1044 чол. у 2005 р. до 697 чол. у 2009 р., або на 34,3%. В галузі тваринництва скорочення чисельності працівників відбувалось швидшими темпами з 109 чол. у 2005 р. до 45 чол. у 2009 р., або на 58,7%. Дана тенденція спричинена зменшенням обсягів виробництва продукції тваринництва. Оскільки чисельність працівників щорічно зменшується, то перед власниками підприємств постає питання підвищення ефективного використання робочої сили. Її рівень характеризується показниками продуктивності праці. За аналізований період простежується стійка тенденція підвищення продуктивності праці ? її рівень зріс з 20376,71 грн. до 69483,83 грн., або у 3,4 рази. В тому числі у галузі рослинництва з 23781,33 грн. до 67813,21 грн., або у 2,9 рази, а в галузі тваринництва з 5713,76 грн. до 95359,78 грн., або у 16 разів.

Важливу роль у господарській діяльності підприємств відіграють виробничі основні засоби, які є матеріально-технічною базою виробництва. Розвиток сільського господарства, рівень і темпи зростання виробництва продукції, підвищення продуктивності сільськогосподарських підприємств та зниження собівартості продукції залежить від забезпеченості основними засобами та ефективність їх використання (табл. 2.3).

Середньорічна вартість основних засобів зросла з 20436,8 тис. грн. у 2005 р. до 49768,5 тис. грн. у 2009 р., або у 2,3 рази (табл. 2.3). Збільшення розміру основних фондів свідчить про підвищення організації виробництва, удосконалення виробничої структури основних фондів, модернізації устаткування, введення в дію нових технологій, устаткування.

Відповідно покращились показники забезпеченості сільськогосподарських підприємств основними засобами: фондозабезпеченість зросла на 73,9%, а фондоозброєність в чотири рази. Оскільки приріст вартості основних засобів перевищував темпи зростання валової продукції, то показники ефективності використання основних засобів дещо погіршились. За період з 2005-2009 рр. показник фондовіддачі зменшився на 17,2%, а показник фондоємності відповідно зріс на 20,8%. Разом з тим слід відмітити позитивну тенденцію зростання норми прибутку, яка підвищилась з 9,16% у 2005 р. до 23,14% у 2009 р., або на 13,98 пп.

Таблиця 2.3

Забезпеченість підприємств Кривоозерського району основними засобами та ефективність їх використання

Показник

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2009 р. у % до 2005 р.

Валова продукція в порівняльних цінах, тис. грн.

25450,5

25428,6

16692,5

110525,2

51555,2

202,6

Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

20346,8

13568,5

34354,6

39834,0

49768,5

244,6

Чистий прибуток, тис. грн.

3985,3

3778,0

179,0

6330,0

23897,8

599,6

Фондозабезпеченість, тис. грн.

64,33

50,84

83,29

92,32

111,92

173,9

Фондоозброєність, тис. грн.

16,29

12,85

34,46

50,81

67,07

411,7

Фондовіддача, грн.

1,25

1,87

0,49

1,52

1,04

82,8

Фондоємкість, грн.

0,80

0,53

2,06

0,66

0,97

120,8

Норма прибутку, %

9,16

10,19

0,84

21,42

23,14

13,98пп.

Результатом суспільного поділу праці є спеціалізація виробництва. Спеціалізація полягає у переважаючому виробництві певного виду продукції. Її поглиблення полягає дає змогу ефективніше використовувати наявні ресурси, сприяє концентрації виробничих ресурсів на виробництві певної продукції та удосконалює технологію виробництва. Ефективність спеціалізації проявляється у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі, підвищення товарності продукції, зниження собівартості та підвищення рентабельності. Для того, щоб визначити напрям спеціалізації в сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району проаналізуємо структуру грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Склад і структура товарної продукції сільськогосподарських підприємств Кривоозерського району Миколаївської області, тис грн..

Галузь і вид продукції

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

В середньому за 2005-2009 рр.

сума, тис. грн.

питома вага, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

сума, тис. грн.

питома вага ,%

сума тис. грн.

питома вага, %

Рослинництво - всього:

23784,1

97,0

26262,3

97,8

32497,3

94,7

61570,3

94,7

90012,0

93,4

46825,2

94,8

зерно

16365,5

66,8

15468,3

57,8

16531,9

48,2

41616,5

64,0

55653,7

57,8

29127,2

58,9

соняшник

4578,5

18,7

4434,3

16,5

15018,0

43,8

3758,8

5,8

32083,2

33,3

11974,6

24,2

соя

72,9

0,3

298,1

1,1

156,1

0,6

109,4

0,2

249,7

0,3

177,2

0,4

ріпак

37,4

0,2

327,1

1,2

3897,1

11,4

15276,4

23,5

1074,9

1,1

4122,6

8,3

льон довгунець

35,2

0,1

-

-

58,5

0,2

-

-

-

-

18,7

0,0

цукрові буряки

2642,5

10,8

4968

18,5

460,3

1,3

113,1

0,2

-

-

1636,8

3,3

овочі відкритого грунту

14,4

0,1

10,0

0,0

-

-

11,3

0,0

-

-

7,1

0,0

баштанні продовольчі

-

-

1,4

0,0

-

-

40,4

0,01

-

8,4

0,0

плоди (зерняткові, кісточкові)

37,7

0,2

3,3

0,0

-

-

74,8

0,1

5,1

0,0

24,2

0,1

інша продукція рослинництва

-

-

751,8

2,8

998,8

2,9

569,6

0,9

945,4

0,9

653,1

1,3

Тваринництво - всього:

728,3

2,9

604,8

2,3

1822,9

5,3

3477,3

5,4

6322,2

6,6

2591,1

5,2

жива вага ВРХ

186,1

0,8

133,3

0,5

261,5

0,8

-

-

7,8

0,0

117,7

0,2

жива вага свиней

366,9

1,5

340,8

1,3

1338,6

3,9

3446,7

5,3

6287,3

6,5

2356,1

4,8

молоко

153,2

0,6

105,8

0,4

210,5

0,6

-

-

-

-

93,9

0,2

мед

-

-

20,3

0,1

-

-

21,4

0,0

19,0

0,0

12,1

0,0

інша продукція тваринництва

22,1

0,1

4,6

0,0

12,3

0,0

9,2

0,0

8,1

0,0

11,3

0,0

Всього

24512,4

100

26867,1

100

34320,2

100

65047,6

100

96334,2

100

49416,3

100

Проаналізувавши структуру товарної продукції сільськогосподарських підприємств Кривоозерського району можна зробити висновок, що за період 2005-2009 рр. основну частку її структурі займає галузь рослинництва - 94,8%, зокрема зерно - 58,9%, соняшник - 24,2% та ріпак - 8,3%. Таким чином, виробничий напрям спеціалізації сільськогосподарських підприємств Кривоозерського району можна визначити як зерно-технічний.

Економічна ефективність визначається відношенням обсягу виробництва до понесених витрат і характеризується системою натуральних та вартісних показників. Тому проводячи її діагностику в першу чергу слід звернути увагу на економічні розміри господарства (табл. 2.5).

З огляду на напрям спеціалізації сільськогосподарських підприємств Кривоозерського району, очевидно, що галузь рослинництва є основною, а галузь тваринництва є малоефективною. Урожайність зернових та зернобобових у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району впродовж 2005-2009 рр. суттєво коливається в залежності від погодно-кліматичних умов конкретного року. Загалом її рівень в агроформуваннях району зріс з 21,8 ц/га у 2005 р. до 30,3 ц/га у 2009 р., або на 38,9%. Урожайність соняшника зросла з 12,7 ц/га до 20,7 ц/га, або на 62,9%.

Оскільки приріст валового виробництва сільськогосподарської продукції перевищував темп зростання розміру сільськогосподарських угідь, то рівень ефективності їх використання покращився. Виробництво зерна на 100 га зросло з1433,2 ц у 2005 р. до 2060,9 ц у 2009 р., або на 43,8%, живої маси свиней з 1,3 ц у 2005 р. до 10,5 ц у 2009 р., або у 8 разів.

Внаслідок зростання обсягу валової продукції підвищився рівень вартості показників ефективності виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств Кривоозерського району. Розмір валової продукції сільського господарства з розрахунку на 100 га с.-г. угідь підвищився з 80,5 тис. грн. у 2005 р. до 115,9 тис. грн. у 2009 р., або на 43,9%.

Таблиця 2.5

Основні показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва підприємств Кривоозерського району

Показники

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Урожайність, ц/га:

зернових

21,8

25,6

14,8

28,2

31,7

соняшника

12,7

12,6

10,1

13,5

20,7

Середньорічний надій на 1 корову, кг

2453,4

1911,1

1538,7

-

-

Середньодобовий приріст ВРХ, г

149,2

157,3

173,8

205,5

-

Середньодобовий приріст свиней, г

77,6

103,5

510,5

384,5

432,4

Виробництво на 100 відповідних угідь, ц:

зерна

1433,2

1506,7

711,8

1925,2

2060,9

живої маси свиней

1,3

2,7

4,0

7,9

10,5

молока

6,8

7,7

4,1

-

-

живої маси ВРХ

0,9

0,6

0,3

0,01

-

Одержано на 100 га с.-г. угідь тис. грн.:

валової продукції

80,5

95,3

40,5

136,1

115,9

виручки від реалізації

111,9

132,2

127,3

68,2

204,0

чистого прибутку

12,6

14,2

0,2

14,7

53,7

Рівень рентабельності, %

15,2

14,7

0,9

44,1

32,6

Відповідно зріс розмір виручки від реалізації сільськогосподарської продукції з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь з 111,9 тис. грн. до 204,0 тис. грн., або на 82,3%, та розмір чистого прибутку з 12,6 тис. грн. до 53,7 тис. грн., або у чотири рази. Відповідно підвищився рівень рентабельності з 15,2% у 2005 р. до 32,6% у 2009 р., або на 17,4 пп.

2.2 Місце і значення виробництва зерна для економіки сільськогосподарських підприємств у Кривоозерському районі

Серед базової сільськогосподарської продукції, яка гарантує продовольчу безпеку України, особливе місце займає зерно. Це обумовлюється винятково важливим його значенням безпосередньо для виготовлення високопоживних продуктів харчування. Зерно хлібних злакових культур характеризується значним вмістом висококалорійних органічних речовин, зокрема вуглеводів, білків, жирів, а також вітамінів, ферментативних сполук, мінеральних речовин, що робить його незамінною сировиною хлібобулочної, кондитерської та круп'яної промисловості для виробництва цінних високо смакових продуктів споживання. Зерно - це насамперед хліб, а хлібові як основному продукту харчування населення у більшості країн світу немає альтернативи. Водночас зернове виробництво слугує потужним джерелом розвитку продуктивного тваринництва, зокрема виробництва м'яса, молока, яєць. Воно має значно вищу поживну цінність порівняно з іншими видами кормів, характеризується високим вмістом кормових одиниць, перетравного протеїну, макро- та мікроелементів. Як корм використовується й побічна продукція вирощування зернових - солома і полова, а також відходи переробки зерна. Кожна тваринницька галузь потребує величезної кількості комбікормів, а такі галузі, як свинарство і птахівництво, практично не можуть існувати без комбіновах кормів, основою яких є зерно.

Із зерна виготовляють спирт, пиво, медичні препарати, ряд інших цінних видів продукції. Відходи зернового господарства широко використовуються у різних галузях промисловості, будівництві, при виготовленні органічних добрив, у поповненні паливного балансу країни тощо.

Майже на усіх історичних етапах розвитку суспільства зерно було і нині залишається важливим джерелом багатства України як і значної частини інших країн світу. Адже зерно належить до найпоширеніших товарів внутрішнього і світового ринку сільськогосподарської продукції. Зернова галузь завжди була високоприбутковим виробництвом.

Зерно -- важливий експортний продукт, що має забезпечувати значні надходження валютних коштів. При зберіганні зерно практично не втрачає своїх якостей і тому придатне для створення державних резервів продуктів харчування та кормів.

Збільшення виробництва зернових зумовлюється, з одного боку, господарсько-економічною діяльністю, повнішого використання її наявного біологічного потенціалу та відповідних природних чинників підвищення урожайності, а з другого - можливостями розширення обсягів реалізації одержаної продукції, як безпосередньо в господарських структурах, так і на внутрішньодержавному рівні та міждержавному продовольчому ринках.

Зернове господарство є високотоварною галуззю аграрних підприємств України. Це пояснюється тим, що в сучасних умовах реалізація зерна є основним джерелом надходження коштів у сільськогосподарські підприємства.

Розвиток зернового підкомплексу вивчається в динаміці, з метою виявлення тенденцій в процесі виробництва та факторів, які зумовлюють результат. Зернове виробництво має винятково важливе значення для економічного розвитку агроформувань району (табл. 2.6).

Зернові культури у 2009 році займають 68% загальної площі сільськогосподарських культу у Кривоозерському районі (табл. 2.6). Розмір виробничих витрат у зерновому господарстві становить 71,2% витрат галузі рослинництва та 66,8% величини загальних виробничих витрат товаровиробників. Частка доходу від реалізації зерна становить 61,8% доходу отриманого в галузі рослинництва та 56,8% загальної суми доходу отриманої товаровиробниками. Прибуток від реалізації зерна становив - 38% загальної суми прибутку, що було отримано сільськогосподарськими підприємствами району у 2009 році. Хоча рівень рентабельності зернового господарства становив 19,7%, що на 12,9 пп. менше загального рівня рентабельності товаровиробників району.

Таблиця 2.6

Місце і значення виробництва зерна для економіки сільськогосподарських підприємств у Кривоозерському районі, 2009 р.

Показник

Зернові

Галузь рослинництва

Сільськогос- подарські підприємства

Зернові у %, до

галузі рослинництва

с.-г. підприємств

Посівна площа, га

29205

42969

42969

68,0

68,0

Виробнича собівартість, тис. грн.

48362,1

67928,7

72360,4

71,2

66,8

Повна собівартість, тис. грн.

46496

66968,3

73944,5

69,4

62,9

Дохід від реалізації, тис. грн.

55653,7

90012

98031

61,8

56,8

Прибуток, тис. грн.

9157,7

23043,7

24086,5

39,7

38,0

Рівень рентабельності, %

19,7

34,4

32,6

-14,7

-12,9 пп.

Отже, зернове виробництво є провідною галуззю сільськогосподарських підприємств, яка визначає їх економіку, фінансові результати і можливість нагромадження. Високий рівень рентабельності даної галузі забезпечує оптимальну рентабельність підприємств у цілому.

2.3 Динаміка посівних площ, урожайності та валових зборів зерна

Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками, як динаміка посівних площ та їх структури, підвищення врожайності зернових культур, збільшення валового збору зерна і вдосконалення структури зернового виробництва. Рівень розвитку виробництва зернового господарства визначається насамперед обсягами виробництва зерна, що в свою чергу залежить від розмірів посівних площ та врожайності. Земля в сільському господарстві э головним засобом виробництва (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Валові збори, площі та урожайність зернових культур в сільськогосподарських підприємствах України

Показник

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2009 р. у % до 2005 р.

Україна *

Зібрана площа, млн. га

14,6

14,2

13,4

15,4

15,5

106,2

Урожайність, ц/га

26,0

24,1

21,8

34,6

29,7

114,2

Валовий збір, млн. т

38,0

34,3

29,3

53,3

46,0

121,1

Миколаївська область*

Зібрана площа, тис. га

846,9

846,4

512,9

831,5

849,5

100,3

Урожайність, ц/га

20,8

23,0

12,3

28,7

27,6

132,7

Валовий збір, тис,т

20,8

23,0

12,3

28,7

24,7

118,8

Кривоозерський район

Зібрана площа, га

19103

15088

19265

28659

29205

152,9

Урожайність, ц/га

21,8

25,6

14,8

28,2

30,3

139,0

Валовий збір, тис. ц

415,5

385,9

284,8

808,6

885,6

213,1

* Джерело:

За період 2005-2009 рр. посівна площа зернових зросла не тільки в Кривоозерському районі і по Україні з14,6 млн. га до 15,5 млн. га, або 6,02 % (табл. 2.7). В 2006-2007 рр. у наслідок несприятливих погодно-кліматичних умов в Миколаївській області та по Україні відбулося скорочення валових зборів. Урожайність зернових у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району збільшилась з 21,8 ц/га до 30,3 ц/га, або на 39,0% в Миколаївській області на 32,7%, а по Україні на 14,2%. Внаслідок зростання посівних площ та урожайності збільшився розмір валового виробництва в Кривоозерському районі вдвічі, Миколаївській області на 18,8% в Україні на 21,1%.

Посівними площами є площі сільськогосподарських угідь, засіяні певними видами сільськогосподарських культур. Структура посівних площ залежить від загальної площі сільськогосподарських угідь, від потреб господарств в певній сільськогосподарській продукції, наявності насіннєвого матеріалу та можливості його придбання при нестачі (табл. 2.8).

Посівна площа зернових культур у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району збільшилась з 19103 га у 2005р. до 29205 га у 2009р. або на 52,8% (табл. 2.8). Таке розширення посівів пояснюється тим, що виробництво зерна є одним з найменш трудомістких й не потребує значних витрат, забезпечуючи при цьому агровиробникам один з найвищих рівнів прибутковості.

В сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району, основну частку ріллі займають під посів зернових: в АФ «Корнацьких» у 2009 р. площа зернових становила 10151 га при загальній площі ріллі 12889 га (додаток В); в ФГ «Лагуна» ? 1131 га, загальна площа 1444 га; у ФГ «Росія-Н» 1080 га, ПСВП «Рутенія-М» ? 1276 га, загальна площа 1922 га. Отже агроформування району під посів зернових виділяють 80-90% загальної площі ріллі.

Розширення посівних площ було здійснена за рахунок збільшення посівної площі кукурудзи на зерно з 438 га у 2005 р. до 2698 га у 2009 р. або в шість разів, ячменю з 7006 га у 2005 р. до 10494 га у 2009 р. або на 49,8%, гороху ? з 370 га до 2164 га або у шість разів.

У структурі посівних площ зернових у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району в період 2005-2009 рр. найбільшу питому вагу займають пшениця, частка якої була в межах 58,3-46,0%, та ячмінь ? 36,7-35,9%. Збільшились також частки посівних площ кукурудзи на зерно, гороху відповідно на 6,9, 5,5 пп.

Таблиця 2.8

Склад і структура посівних площ у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району

Показник

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

площа, га

питома вага, %

площа, га.

питома вага, %

площа, га.

питома вага, %

площа, га.

питома вага, %

площа, га

питома вага, %

Зернові всього, :

19103

100

15088

100

19265

100

28659

100

29205

100

у т.ч. пшениця

11145

58,3

7102

47,1

11105

57,6

15336

53,5

13435

46,0

жито

-

-

50

0,3

88

0,5

162

0,6

78

0,3

гречка

27

0,1

98

0,6

64

0,3

97

0,3

40

0,1

кукурудза на зерно

438

2,3

329

2,2

775

4,0

2272

7,9

2698

9,2

ячмінь

7006

36,7

6847

45,4

4943

25,7

9251

32,3

10494

35,9

горох

370

1,9

514

3,4

2180

11,3

1214

4,2

2164

7,4

овес

5

0,01

148

1,0

40

0,2

70

0,2

119

0,4

просо

-

-

-

-

-

-

138

0,5

-

-

інші зернові

112

0,6

-

-

70

0,4

119

0,4

177

0,6

Ефективність виробництва в галузі рослинництва залежить не тільки від розміру посівних площ, а також від рівня урожайності культур. Урожайність сільськогосподарських культур ? важливий якісний показник землеробства. В ньому відображуються результати впровадження передової агротехніки, правильної організації землеробства, розвитку його культури і механізації. Урожайність ? це середній розмір продукції рослинництва з одиниці посівної площі. Рівень урожайності відображає вплив природно-кліматичних умов і якість господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Важлива складова частина технології одержання стабільно високих врожаїв зернових ? правильний добір попередників і науково обґрунтоване розміщення сортів з урахуванням їх біологічних особливостей. В умовах нестійкого волого забезпечення лише по пару і кращих попередників можна мати стабільну високу урожайність (табл. 2.9).

Урожайність зернових і зернобобових у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району впродовж 2005-2009 рр. суттєво коливається в залежності від погодно-кліматичних умов конкретного року (табл. 2.8). Загалом її рівень зріс з 21,8 ц/га у 2005р. до 30,3 ц/га у 2009 р., або на 38,9%, у тому числі урожайність пшениці ? на 24,4%, кукурудзи на зерно ? у 8 разів, ячменю ? на 69,7%. В той же час відбулось зниження урожайності таких культур як жито на 1,8%, гречка ? на 44,4% та овес ? на 45,5%.

Найвища урожайність спостерігається у 2009 році в таких підприємствах, як ФГ «Злагода» ? 29,1 ц/га, у тому числі: пшениці 31,7 ц/га та ячменю 22,2 ц/га (додаток Г); ФГ «Добробут» ? 31,2 ц/га, а урожайність пшениці 44,3 ц/га, ячменю ? 28,4 ц/га, гороху ? 20,1 ц/га;

Таблиця 2.9

Динаміка урожайності зернових у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району, ц/га

Культури

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009р.

2009 р. у % до 2005 р.

Зернові та зернобобові всього в т. ч.:

21,8

25,6

14,8

28,2

30,3

138,9

пшениця

26,8

29,3

18,4

31,1

33,4

124,4

жито

-

19,1

6,2

12,3

18,7

98,2

гречка

19,1

6,3

1,5

7,1

10,6

55,6

кукурудза на зерно

6,3

13,9

10,3

21,1

51,5

815,1

ячмінь

14,0

23,2

12,1

26,3

23,7

169,7

горох

19,7

21,4

5,5

26,5

20,0

101,7

овес

22,2

14,5

4,7

14,0

12,1

54,5

просо

-

-

-

18,6

-

-

інші зернові

13,2

-

5,7

17,7

15,6

117,9

ПСП ім. «Горького» ? 31,4 ц/га та урожайність зернових культур становила: пшениці ? 34,9 ц/га, гречка ? 20,3, кукурудза на зерно ? 53,3, ячменю ? 24,4 ц/га. Середня урожайність в ТОВ АФ «Ільницьких» становила 34,0 ц/га, а урожайність пшениці, жита, кукурудзи на зерно та ячменю ? 26,9 ц/га, 13,5 ц/га, 53,5 ц/га та 26,9 ц/га відповідно. Урожайність в АФ «Корнацьких» була на рівні 41,8 ц/га, при цьому урожайність пшениці була на рівні 53,7 ц/га, кукурудзи на зерно ? 56,7 ц/га, ячменю 30,6 ц/га та гороху 20,5 ц/га. Разом з тим низький рівень урожайності спостерігається в таких підприємствах, як ФГ «Лагуна» 11,0 ц/га, ФГ «Мазурівське» 17,0 ц/га.

Очевидно, що для отримання високого рівня урожайності необхідно використовувати не тільки природній рівень родючості ґрунтів, але і вкладати кошти в підвищення їх родючості. Отже, враховуючи потенційні можливості культур стосовно урожайності, можна сказати, що не всі підприємства достатньо уваги приділяють таким питанням, як поліпшення насінництва, зменшення втрат врожаю при вирощуванні, розміщення після кращих попередників, вирощування інтенсивних сортів, застосування добрив з розрахунку на підвищену заплановану врожайність, використання системи захисту рослин.

Для більш детальної характеристики динаміки урожайності зернових в сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району розрахуємо такі показники як ланцюгові і базисні абсолютні прирости, темпи росту і приросту (табл. 2.10). Абсолютний приріст визначається як різниця між абсолютними рівнями ряду динаміки. Він показує на скільки одиниць підвищився або знизився поточний рівень порівняно з базисним до відповідного періоду часу. Темп зростання ? це відношення поточного рівня ряду динаміки до попереднього або початкового рівня.

Як видно з даних табл. 2.10 динаміка урожайності зернових у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району впродовж 2005-2009 рр. коливається в залежності від погодно-кліматичних умов кожного року і має чітку тенденцію підвищення.

Таблиця 2.10

Динаміка урожайності зернових культур в сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району

Рік

Урожайність,

ц/га

Абсолютний приріст,

ц/га

Відносний приріст,

%

Темп приросту, %

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

2005

21,8

-

-

-

-

-

-

2006

25,6

3,8

3,8

117,4

117,4

17,4

17,4

2007

14,8

-7,0

-10,8

67,9

57,8

-32,1

-42,2

2008

28,2

6,4

13,4

129,4

190,5

29,4

90,5

2009

30,3

8,5

2,1

139,0

107,4

39,0

7,4

зерно виробництво сільськогосподарський економіка

Лише у 2007р. відбулося ланцюгове скорочення рівня урожайності яке склало 10,8, 42,2%. У інші роки відбувалось зростання рівня урожайності у 2006 р. на 3,8 ц/га, 2008 р. 13,4 ц/га, 2009 р. 2,1 ц/га.

Як свідчать дані табл. 2.10 показники ряду динаміки урожайності зернових за окремі роки суттєво варіюють. У сільському господарстві це зумовлено коливаннями природно-кліматичних умов та інших випадкових чинників. В той же час важливою задачею аналізу динаміки урожайності зернових є визначення основної тенденції її розвитку. Для визначення кількісного характеру тенденції зміни урожайності зернових в сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району використаємо прийом аналітичного вирівнювання. Його зміст полягає в тому, що на основі фактичних даних ряду динаміки, які варіюють під впливом різних факторів, визначаються теоретичні рівні, що відображають загальну тенденцію (рис. 2.1).

На основі результатів проведених розрахунків з рис. 2.1 видно, що урожайність зернових в сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району має стійку тенденцію до зростання. Як свідчать параметри отриманого рівня прямої її підвищення в середньому за рік становить 18,26, а значення коефіцієнта детермінації (R?= 0,4574), що свідчить про щільний зв'язок між розрахунковими даними і фактичними.

Рис. 2.1. Динаміка урожайності зернових культур у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району, ц/га

Основними фактороутворюючими показниками, що здійснюють прямий вплив на валове виробництво зернових є їх посівна площа та урожайність зернових культур. Саме на оптимізацію структури їх посівів та підвищення урожайності повинна бути спрямована виробнича діяльність сільськогосподарських формувань. Враховуючи динаміку зміни розміру посівних площ та урожайності культур слід проаналізувати динаміку зміни валового збору враховуючи наведенні фактори (табл. 2.11).

За досліджуваний період суттєво підвищився розмір валового збору з 464393 ц у 2005 році, до 885546 ц у 2009 р., або на 90,7% (табл. 2.11). Зростання було досягнуто за рахунок збільшення валового збору усіх зернових культур, а особливо кукурудзи на зерно з 7809 ц до 138898 ц, або у 17 разів, вівса у 12 разів, гороху з 7279 ц до 43363 ц, або у 5 разів, ячменю з 99472 ц до 249166 ц, або у 2,5 рази. Найменше було отримано продукції зернових в 2006 та 2007 роках у наслідок несприятливих погодно-кліматичних умов, відбулося вимерзання озимих зернових, що спричинило зменшення розміру зібраних площ.

Таблиця 2.11

Динаміка валового збору зернових у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району, ц

Продукція

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2009 р. у %

до 2005 р.

Зерно всього:

464393

374929

272937

775351

885546

190,7

у т. ч. пшениця

299063

207898

203981

477335

448038

149,8

жито

-

954

541

1985

1462

153,3

гречка

285

619

98

688

424

148,8

кукурудза на зерно

7809

46,4

7968

47872

138898

у 17 разів

ячмінь

99472

158711

59767

242867

249166

250,5

овес

111

2143

186

977

1440

в 12 разів

горох

7279

11002

11907

32151

43363

в 5 разів

просо

-

-

-

2566

-

-

інші зернові

112

-

396

1061

2755

в 11 разів

В період весняних польових робіт була засуха, що спричинила зниження сходів ярих зернових і, як наслідок, зниження їх урожайності. Найбільший розмір валового збору зернових одержано у 2009 р. в підприємства Кривоозерського району (додаток Д), як АФ «Корнацьких» ? 424750 ц основну частку в структурі валового збору господарства займає: пшениця ? 198121 ц, або 46,6%, кукурудза на зерно ? 106074 ц, або 25% та ячмінь розмір валового виробництва якого становив 19,4%, або 82392 ц. Загальний розмір валового збору у ФГ «Добробут» складав 46854 ц, основну частку в структурі займає пшениця 19923 ц, або 42,5% та ячмінь ? 41,8% або 19605 ц. У 2009 р. в ТОВ «Оберіг» валовий збір зернових склав 44410 ц даний показник сформували дві основні культури пшениця та ячмінь. Валовий збір вищий за 20000 ц зібрали ще такі господарства, як ПОСП «Свобода» ? 38076 ц, ПСП ім. «Горького» ? 30630 ц, ПСВП «Рутенія-М» ? 28926 ц, СФГ ім. «Мічуріна» ? 27654 ц та ін.

Посівна площа та урожайність зернових є визначальними факторами які впливають на розмір валового збору (табл. 2.12). Із збільшенням розміру посівних площ та зростанням урожайності зернових культур збільшується й розмір валового збору зернових, та навпаки. Великий вплив на валовий збір зернових має структура посівних площ. Чим більша частка високоврожайних культур в загальній сумі посівних площ, тим вищий розмір валового збору.

Для визначення впливу вказаних факторів на зміну валового збору здійснено факторний аналіз за методом ланцюгових підстановок (табл. 2.12)

Аналіз даних таблиці 2.12 свідчить про те, що розмір валового збору зернових культур у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району збільшився з 415500 ц у 2005 р. до 885546 ц у 2009 р., або 470046 ц. Це відбулось у першу чергу за рахунок збільшення урожайності з 21,8 ц/га у 2005 р. до 30,3 ц/га у 2009 р. у наслідок чого валовий збір збільшився на 279959,6 ц. Розширення розміру посівних площ зернових за аналізований період з 19103 га до 29205 га призвело до того, що валовий збір зерна зріс на 219723,7 ц. Зміни у структурі посівних площ зернових культур у 2009 р. порівняно з 2005 р. негативно вплинули на розмір валового збору зернових у підприємствах Кривоозерського району зменшивши його розмір на 29637,3 ц. Таким чином результати факторного аналізу свідчать про те, що збільшення валового виробництва зернових відбулося як за рахунок інтенсивного фактору - урожайності, так і екстенсивного - розширення посівних площ.

2.4 Економічна ефективність виробництва зерна у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району

Проблема підвищення ефективності зернового виробництва ? визначальний фактор економічного та соціального розвитку сільськогосподарських підприємств. Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарства, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Ефективність виробництва як економічна категорія відображає дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва та живої праці, а також сукупних їх вкладень. У сільському господарстві основним критерієм економічної ефективності є збільшення виробництва чистої продукції при найменших витратах засобів і праці на основі раціонального використання земельних, матеріальних, трудових ресурсів. Кінцевим ефектом тут є обсяг валової продукції без спожитих засобів виробництва (амортизаційних відрахувань, вартості насіння тощо).

Для досягнення максимального збільшення виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції треба визначити раціональні нормативи витрат відповідних виробничих ресурсів (насіння, добрив та ін.), необхідні витрати на підвищення якості і одержання екологічно чистої продукції, а також на охорону навколишнього середовища. При цьому економічну ефективність сільськогосподарського виробництва необхідно вивчати у відповідності з вимогами економічних законів, що його регулюють, і виробничими відносинами, в межах яких розвиваються різноманітні форми власності і види господарювання.

Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації 1 ц зерна, прибуток на 1 га посівної площі, на 1 ц зерна, рівень рентабельності виробництва зерна. Зернове господарство ? високомеханізована галузь, завдяки впровадженню комплексної механізації виробничих процесів та підвищенню врожайності зернових культур продуктивність праці тут закономірно зростає (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Економічна ефективність виробництва зерна у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району

Показник

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2008 р. у %

2009 р.

до 2005 р.

Урожайність, ц/га

21,8

25,6

14,8

28,2

31,7

145,4

Виробничі витрати на 1 га, грн

824,52

965,68

1112,4

1397,54

1684,61

204,3

Рівень товарності, %

100,8

86,63

80,6

72,5

84,2

-16,6

Виробнича собівартість на 1 ц, грн

37,91

37,75

72,54

49,54

54,61

144,1

Повна собівартість на 1 ц, грн

36,03

46,03

64,85

60,07

62,34

173,0

Ціна реалізації 1 ц, грн

39,08

46,27

71,97

70,96

74,62

190,9

Прибуток на 1 ц, грн

3,05

3,23

7,13

10,89

12,28

402,6

Прибуток на 1 га, грн

66,80

71,58

84,95

222,88

373,57

559,2

Рівень рентабельності, %

8,5

7,51

11

18,1

19,7

+ 11,2

Посилення у період 2005-2009 рр. інфляційних процесів в економіці та зростання цін на засоби виробництва, що використовуються у зерновій галузі призвело до того, що середні показники виробничих витрат на 1 га зернових збільшились з 824,52 грн. до 1684,6 грн. або вдвічі. (табл. 2.11). Оскільки темпи їх приросту випереджали приріст урожайності відповідно зріс рівень як виробничої собівартості з 37,91 грн. у 2005 р. до 54,46 грн. у 2009 р., або на 44,1%, так і повної собівартості зерна з 36,03 грн. до 62,34 грн., або на 73,0%. Ціна 1 центнера зерна в підприємствах району зросла з 39,08 грн. до 74,62 грн., або на 90,9%. Внаслідок того, що зростання реалізаційних цін за аналізований період відбувалось більш швидкими темпами порівняно із темпами збільшення повної собівартості, прибуток від реалізації 1 ц зерна зріс із 3,05 грн. до 12,28 грн., або у 4 рази, а його розмір з розрахунку на 1 гектар збільшився із 66,80 грн. до 373,57 грн., або у 5,5 разів. Відповідно рівень рентабельності підвищився з 8,5% у 2005 р. до 19,7% у 2009 р., або на 11,2 пп.

Найбільш ефективною діяльністю є виробництво зерна у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району свідчить про середній розвиток зернової галузі у товаровиробників району (додаток Е). Разом з тим в шести підприємствах району зернове виробництво є збитковим найвищий показник збитковості становить 30,3% у ФГ «Росія -Н» ціна 1 ц зернових становила 66,39 грн., а повна собівартість становила 95,29 грн./ц. В подібній ситуації опинились ще такі підприємства, ФГ «Злагода», ПСВП «Рутенія-М», ТОВ «Орачі» коли виробничі витрати становили майже 2000 грн. на гектар, повна собівартість 101,39 грн./ц, а ціни у розмір 83,07 грн./ц що не дало змогу покрити витрати понесені на виробництво. В даній ситуації є й інша сторона медалі підприємства, які отримали урожайність 20 ц/га за рахунок лише природної родючості отримали прибуток з 1 ц у розмірі від 1 грн. до 19 грн. ТОВ «Оберіг» та ПОСП «Свобода» відповідно.

Суттєвим чинником який вплинув на низький рівень рентабельності в ПСП ім. «Горького» стала ціна за 1 ц зернових, що становила 63,90 грн., а повна собівартість 58,78 грн./ц. При урожайності 31,41 ц/га прибуток з 1 ц становив 5,12 грн., а з 1 га 152,12 грн. Рівень рентабельності лише 8,7%. Найкращий показник рівня рентабельності та ціни був в ТОВ АФ «Ільницьких» та АФ «Корнацьких» 72,2% та 50,1%, 79,35 грн. і 84,29 грн. відповідно. При цьому повна собівартість 1 ц зернових становила 46,07 грн. та 56,15 грн.

Основною метою виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств є отримання максимально можливого прибутку, а на його рівень впливає урожайність , собівартість та ціна продукції. Основними причинами підвищення собівартості продукції сільськогосподарського виробництва, зростання витрат виробництва внаслідок значного непропорційного росту цін на покупні засоби і предмети праці. Собівартість виробництва, так само як і врожайність культур перебуває під впливом зональних природно-економічних умов.

Визначення собівартості 1 ц зернових здійснюється для аналізу ефективності запланованих та фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва та обґрунтування цінової політики підприємства. Собівартість 1 ц продукції визначається виходячи з загальної суми витрат віднесених на відповідну культуру (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Динаміка виробничої собівартості 1 центнера зернових у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району, грн.

Продукція

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2009 р. до 2005р., %

Зернові та зернобобові всього в т.ч.:

32,73

41,73

57,96

51,64

54,61

157,7

пшениця

31,89

42,71

51,17

49,59

55,65

155,5

жито

-

100

74,32

39,28

45,90

-

гречка

47,31

69,42

-

-

119,34

252,3

кукурудза на зерно

31,80

65,86

-

56,26

42,42

176,9

ячмінь

34,92

39,69

64,79

50,52

60,06

144,6

горох

26,11

42,83

147,47

88,2

50,15

337,8

овес

30,27

115,27

138,46

41,21

59,58

136,14

просо

-

-

-

55,44

-

-

інші зернові

31,2

-

118,12

107,71

70,20

345,2

Розмір виробничої собівартості 1 ц зернових за період з 2005-2009 рр. зріс з 32,72 грн. до 54,61 грн., або на 57,8%. Найбільше собівартість центнера продукції зернових зросла гороху у тричі, гречки вдвічі, кукурудзи на зерно на 76,9%, пшениці на 55,5%. Тенденція до зниження собівартості простежується лише при вирощуванні жита. Найнижчий рівень собівартості спостерігався у таких агроформуваннях Кривоозерського району (Додаток Ж), як ПОСП «Свобода», ФГ «Добробут», АФ «Корнацьких», АФ «Ільницьких» і не перевищувала 40-60 грн/ц. Найвища собівартість 1 ц зернових була в таких підприємствах ПСВП «Рутенія-М» і становила 93,63 грн. в тому числі пшениці 91,70 грн. та ячменю ? 95,49 грн. У ФГ «Мазурівське» собівартість становила 85,81 грн., пшениці ? 80,99 грн., ячменю 90,52 грн. та гороху ? 72,96 грн.; ТОВ «Орачі» загальна собівартість зернових склала 81,48 грн./ц, а пшениці 96,59 грн., ячменю 76,88 грн. Слід відмітити, що середній показник по району майже на 50% нижчий за показник по сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району.

Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже, і рівень використання техніки, технології та організації виробництва. Для обчислення собівартості зернових важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються. Тому слід розглянути структуру виробничих витрат зернових (табл. 2.13, рис. 2.2).

З огляду на отримані дані табл. 2.13 та рис. 2.2 видно, що основну частку у загальній структурі витрат на вирощування зернових культур у сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району займають прямі матеріальні витрати їх розмір коливається в межах 43,4-58,7% в залежності від культури. З них частка витрат на мінеральні добрива становить 9,2-17,7%, витрати на нафтопродукти у межах 11,3-15,0%, на насіння та посадковий матеріал 6,9-11,5%. Інші прямі витрати знаходяться в межах 31,7-47,9% з них 21,8-36,9% загальновиробничі витрат, амортизаційні відрахування ? 7,1-8,6%.

Таблиця 2.13

Склад і структура виробничих витрат зернових культур в сільськогосподарських підприємствах Кривоозерського району у 2009 р., грн.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.