Діагностичні аспекти хламідіозу великої рогатої худоби в СТОВ "Батьківщина" Срібнянського району Чернігівської області

вивчити особливості перебігу хламідіозу великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах Чернігівської області; удосконалити методи серологічної діагностики хламідіозу великої рогатої худоби.

Аналіз показників відтворення стада великої рогатої худоби в господарствах Чернігівської області свідчать про те, що хламідії як самостійні облігатні мікроорганізми-паразити, так і в асоціації з іншими збудниками відіграють значну роль в інфекційній патології вагітності тварин, спричинюючи в них аборти, мертвонародження, народження слабких і нежиттєздатних телят, розвиток післяпологових ендометритів, вагінітів, безплідність, мастити. Так, за період спостереження (2008-2010 р.) кількість абортів і мертвонароджених серед корів і ялівок тваринницьких господарств Чернігівської області склала від 0,6% до 2,5%, народження слабких і нежиттєздатних телят - від 1,6% до 3,3%, кількість безплідних корів - від 2,5% до 6,2%, недоодержання приплоду - від 4,7% до 10,7%.

З метою вивчення поширення хламідіозу серед різних груп великої рогатої худоби проведено вибіркове дослідження проб сироватки крові в РЗК на присутність специфічних антитіл до хламідійного антигену. З досліджених проб сироваток крові корів, биків-виробників і телят різних вікових групп позитивно реагували з хламідійним антигеном 194 проби (18,7%). Серед поголів'я тварин серопозитивність до хламідійного антигену великої рогатої худоби була не однакова. У корів вона складала 30,7%, у биків-виробників - 12,0% і в телят - 16,0%. При аналізі титрів установлена пряма залежність між рівнем специфічних антитіл і відсотком інфікованності великої рогатої худоби.

У телят хламідійна інфекція в господарствах Чернігівської проявлялася у вигляді пневмоентеритної форми. У новонароджених телят від 15-ти денного віку у СТОВ «Батьківщина» спостерігали ознаки поліартриту: припухлість і болючість, переважно колінних і ліктьових суглобів, скутість руху, кульгавість. В цілому по господарствах нами зареєстровані основні форми прояву хвороби: ентеритна - 36,5%, легенева - 47,2%, артритна - 9,8% і кон'юнктивальна - 6,4%. Після переводу телят із профілакторію в загальний телятник досить часто реєстрували прояв ураження органів дихання з клінічними ознаками від легких ринітів до важкої форми пневмонії. У початковій стадії хвороби відмічали підвищення температури тіла до 40,0 - 40,9 °С, пригнічення, зниження апетиту, серозно-слизові виділення з носової порожнини, рідкий кашель, проноси. Пізніше з'являлися задишка, частий сухий кашель, вологі хрипи в легенях, переміжна лихоманка, втрата ваги, відставання у рості і розвитку. Кількість загинувших і вимушено забитих тварин зростала особливо в тих випадках, коли хвороба ускладнювалася збудниками асоціації. У тварин, що загинули у перші дні життя або були вимушено забиті з метою експерименту, на розтині трупів виявляли зміни, які характеризувалися гострим катаральним гастроентеритом, а у телят старшого віку - катаральною бронхопневмонією, паренхіматозним гепатитом.

При хламідійній моноінфекції (на прикладі СТОВ «Батьківщина») у телят на фоні захворювання органів травлення й органів дихання відзначали ураження очей - фолікулярні кон'юнктивіти, кератити. При цьому відмічали патологічні зміни в суглобах (поліартрити). Різноманітність клінічних проявів хламідійних інфекцій сільськогосподарських тварин, в тому числі, великої рогатої худоби орієнтує на необхідність пошуків удосконалення методів лабораторної діагностики захворювання і ефективних лікарських препаратів для їх лікування і профілактики. З лабораторних методів діагностики хламідійних інфекцій людини і тварин найбільш доступним вважається РЗК, проте вона не завжди результативна, особливо при діагностиці хламідіозу великої рогатої худоби і свиней. Це пояснюється тим, що сироватки деяких тварин і птахів містять «неповні антитіла», тому утворення специфічного комплексу антиген-антитіло не зв'язує комплемент. У зв'язку з цим, виникає необхідність пошуку більш ефективних методів видової диференціації штамів хламідій і виявлення специфічних антитіл при діагностиці збудників хламідійних інфекцій великої рогатої худоби і свиней. Сьогодні таким методом є імуноферментний аналіз, що володіє високою специфічністю і чутливістю. Нашим завданням було визначення ефективності методу імуноферментної діагностики хламідіозу великої рогатої худоби у порівнянні із широко використовуваною у ветеринарній практиці РЗК при діагностиці хламідійних інфекцій сільськогосподарських тварин. При цьому паралельно досліджували методом ретроспективної діагностики парні проби сироваток крові тварин із трьох базових господарств (n=149) з метою виявлення титрів антитіл у РЗК і імуноферментним методом. Із 149 досліджуваних сироваток крові корів і телят трьох неблагополучних щодо хламідіозу великої рогатої худоби господарств у РЗК реагували 42 тварини (28,1%), а в ІФА - 64 (42,9%).

Таким чином, за допомогою реакції ІФА виявлено хворих хламідіозом тварин на 14,8% більше, ніж у РЗК. Характерно те, що сироватки крові, що позитивно реагували із хламідійним антигеном у РЗК, як правило, у 100% випадків давали позитивну реакцію ІФА. Порівняльна діагностика хламідіозу великої рогатої худоби з використанням методів РЗК і ІФА, проведена нами у виробничих умовах, показала, що ІФА на 14,8% ефективніше і успішно може замінити трудомістку РЗК.

5. Розрахунок економічної ефективності

Розрахунок економічної ефективності

Економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів за сучасних умов набуває важливого значення, оскільки характеризує кінцевий результат праці спеціалістів ветеринарної медицини. Економічну ефективність застосованих схем лікування розраховували згідно «Методичних рекомендацій з написання дипломної роботи» (2003). Для обчислення цих показників нам необхідно було використати наступні дані, які відображені в табл. 6.

Таблиця 6. Показники розрахунку економічної ефективності

Показники	Група контролю	1 дослідна група	2 дослідна група
Кількість хворих тварин на початок досліду (гол.)	9	9	9
Кількість тварин, які піддали вимушеному забою (гол.)	3	1	0
Тривалість курсу лікування, дні	7	5	3
Середньодобовий приріст клінічно здорової тварини (кг)	0,354	0,354	0,354
Середньодобовий приріст хворої тварини (кг)	0,103	0,111	0,109
Ціна за 1 кг живої ваги клінічно здорової тварини (грн)	10,5	10,5	10,5
Середня жива вага однієї голови в групі (кг)	58,5	60,4	59,8

Для визначення економічної ефективності нам спочатку необхідно визначити наступні показники:

1. Збиток від вимушеної вибраковки на забій тварин, який визначали за формулою:

З₁ = М Ж Ц,

де М - кількість вимушено забитих тварин, гол.;

Ж - середня жива вага однієї тварини в групах, кг;

Ц - ціна 1 кг живої ваги, грн.;

Розраховуючи за даною формулою ми визначили, що в групі контролю збиток (З_1.1) становив:

З_1.1 = 3 58,5 10,5 = 1842,75 грн.

В групі досліду 1 збиток (З_1.2) становив:

З_1.2 = 1 60,4 10,5 = 634,20 грн.

В групі досліду 2 збиток (З_1.3) становив:

З_1.3 = 0 59,8 10,5 = 0 грн.

2. Наступний показник, який ми визначили, був збиток від зниження продуктивності внаслідок захворювання (З₂), який ми визначали за формулою:

З₂ = М_з (В_з - В_хв) Т Ц,

де М_з - кількість захворівших тварин, гол.;

В_з - середньодобовий приріст у здорових тварин, що в середньому на даній групі тварин становив кг;

В_хв - середньодобовий приріст у хворих тварин, кг;

Т - тривалість лікування по групам, днів;

Ц - ціна 1 кг живої ваги, грн.

Отже, збиток З₂ від зниження продуктивності тварин становив у:

групі контролю З_2.1 = 9 (0,354 - 0,103) 710,5 = 166,03 грн.;

групі досліду 1 З_2.2 = 9 (0,354 - 0,111) 5 10,5 = 114,81 грн.;

групі досліду 2 З_2.3 = 9 (0,354 - 0,109) 3 10,5 = 69,45 грн.

3. Загальний збиток по групам розраховували за формулою:

З = З₁ + З₂

В групі контролю цей показник становив: 1842,75 + 166,03 = 2008,78 грн. на 1 голову - 223,19 грн;

В групі досліду 1 цей показник складав: 634,20 +114,81 = 749,01 грн.; на 1 голову - 83,22 грн.

В групі досліду 2 цей показник складав: 0 + 69,45 = 69,45 грн. на 1 голову - 7,71 грн;

4. Підраховуючи витрати на закупівлю ветеринарних препаратів, а також проведення ветеринарно-лікувальних заходів, ми визначили, що:

в групі контролю цей показник складав В_в.1 = 211,36 грн. на 1 гол - 23,48 грн.;

в групі досліду 1 цей показник сягав: В_в.2 = 353,47 грн. на 1 гол - 39,27 грн.;.

в групі досліду 2 цей показник сягав: В_в.3 =398,16 грн. на 1 гол - 44,24 грн.;.

4. Економічний ефект застосованих схем лікування на одну голову розраховували за формулою:

Е₁ = (З_б + В_б) - (З_заг + З_зах)

в першій дослідній групі Е₁ = (223,19 + 23,48) - (83,22 + 39,27) = 124,18 грн.;

в другій дослідній групі Е₁ = (223,19 + 23,48) - (7,71 + 44,24) = 194,72 грн.;

Аналізуючи отриманий економічний ефект, ми виявили що вищим він був у групі досліду 2 і становив 194,72 грн.

6. Охорона праці

Охорона праці - це система правових у соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [8; 10; 13; 14].

В Україні діють закони, які визначають права і обов'язки її мешканців, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція - основний закон держави - була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Вона декларує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності та у старості й деякі інші. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції [37; 83;].

Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України «Про охорону праці» та Кодекс законів про працю (КЗпП).

До законодавчої бази також належать Закони України: «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків па виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про дорожній рух», «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» [94; 101; 102; 129].

Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України [17; 20; 21; 22].

Аналізуючи загальний стан охорони праці можна відмітити, що в СТОВ «Батьківщина» Срібнянського району Чернігівської області охорона праці організована на підставі колективного договору, розпоряджень директора товариства, інструкцій з виконання правил роботи. Ці документи є юридичною базою функціонування охорони праці в господарстві.

Головний лікар ветеринарної медицини і головний зоотехнік господарства несуть основну відповідальність за виконання робіт з охорони праці на молочно-товарних фермах. Для головного лікаря ветеринарної медицини існують чітко визначені обов'язки. А саме, він повинен здійснювати постійний контроль за ветеринарно-санітарним станом на фермах, стежити за дотриманням Ветеринарного статуту України та інструкцій з охорони праці та техніки безпеки при проведенні обробок тваринницьких приміщень, інвентарю і тварин хімічними речовинами, контролювати використання лікарських препаратів, приладів, пристроїв та інших засобів, впроваджувати методи профілактики хвороб різної етіології, організовувати дезінфекційні бар'єри, забезпечувати працівників спецодягом в умовах карантину. Лікарем ветеринарної медицини ведеться сувора документація - амбулаторний журнал, журнал про проведення діагностичних і профілактичних заходів, журнал списування ветеринарних препаратів, журнал патологоанатомічного розтину трупів та ін.

Згідно законодавства України «Про охорону праці» при організації трудового процесу потрібно враховувати забезпечення нормального стану охорони праці, що може бути пов'язане з розробкою заходів безпеки при обслуговуванні поголів'я тварин.

Контроль з безпеки охорони праці. Він здійснюється уповноваженими особами, які обираються профспілкою громадян і мають право безперешкодно перевіряти виконання правил з охорони праці та техніки безпеки. Таким чином, трудовий колектив здійснює громадський контроль за дотриманням правил з охорони праці. В СТОВ «Батьківщина» Срібнянського району Чернігівської області є обладнаний кабінет з техніки безпеки, в якому проводять інструктаж з питань охорони праці: вступний, первинний, повторний, цільовий. Але слід зауважити, що цей кабінет не достатньо забезпечений учбовим матеріалом (стенди, плакати, спеціальна література).

Для функціонування охорони праці проводиться комплексне планування робіт. Для цього укладається колективний договір, в якому визначаються обов'язки сторін, щодо регулювання виробничих та трудових відносин. На виробничій сільськогосподарській дільниці розроблений поточний план робіт, який включає такі питання, як механізація важких і ручних робіт, охорона праці жінок і неповнолітніх, обов'язкові ветеринарно-санітарні заходи та інше.

Для фінансування робіт з охорони праці в господарстві створений фонд охорони праці, в який перераховують кошти із власного бюджету у визначений строк. Але цих коштів не достатньо для повного забезпечення засобами індивідуального захисту працівників при виконанні робіт із шкідливими і небезпечними умовами. На стан виробничого травматизму потенційно впливають недоліки, але на цьому підприємстві випадки травматизму лікаря ветеринарної медицини протягом останніх 3 років не відмічали. Проаналізуємо виробничий травматизм в СТОВ «Батьківщина» Срібнянського району Чернігівської області за 2008-2010 роки (табл. 7).

Виходячи з таблиці рівень травматизму, як свідчить коефіцієнт частоти травматизму у 2008 році складав 3,18, що в 2 рази більше, ніж у 2009, а в 2010 році випадків травматизму не було зовсім. Коефіцієнт втрати робочого часу свідчить про те, що втрати робочого часу від травматизму в 2008 році більші в порівнянні до 2009 року у 1,56 рази, а у 2010 році вони відсутні. Причинами нещасних випадків, що мали місце в 2008-2010 році було невикористання засобів індивідуального захисту.

Таблиця 7. Показники, які характеризують стан охорони праці в СТОВ «Батьківщина» Срібнянського району Чернігівської області за 2008-2010 роки

Показники травматизму	Одиниці виміру	Роки
		2008	2009	2010
Середньорічне число працівників (Р)	чол.	628	650	617
Кількість нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності в т. ч. з летальним наслідком (Тем)	вин.	2	1	-
	вип.	-	-	-
Кількість днів непрацездатності (Д)	днів	27	18	-
Матеріальна шкода від травматизму	грн.	174,33	62,87	-
Коефіцієнт частоти травматизму Кr		3,18	1,53	-
Коефіцієнт тяжкості Kв		13,5	18	0
Коефіцієнт втрати робочого часу Квч		42,9	27,5	-
Виділено коштів на охорону праці	грн.	68,33	159,24	237,14
Витрачено коштів на охорону праці	грн.	68., 33	134,82	237,14

Незалежно від виду робіт, працівники господарства, один раз на рік, на початку березня, проходять медичний огляд. Виняток становлять працівники, які пов'язані із харчовими продуктами (кухарки), вони проходять медичний огляд 2 рази на рік - на початку березня та на початку вересня. Медичний огляд проводять за запрошенням спеціалісти із Срібнянської районної лікарні. Територія ферми з усіх боків обнесена парканом і оточена ровом, має 2 в'їзди (головний і запасний) для автотранспорту, при цьому дороги для транспорту потребують ремонту. Також є спеціальна дорога для прогону тварин на пасовище. На території ферми розміщені 2 приміщення для тварин, біля 2 із них обладнані майданчики для вигулу, санітарний забійний пункт, цех для приготування концентрованих кормів, навіси для зберігання сіна та соломи, 2 траншеї для силосу та сінажу і водонапірна башта.

Приміщення для утримання дійних корів являє собою дворядковий комплекс з прив'язним утриманням. Інше приміщення для тварин являє собою однорядний комплекс з прив'язним утриманням для молочних телят та телят старших вікових груп. Приміщення добре обладнані ліхтарями для штучного та здоровими вікнами для природного освітлення, і пристроями для природної вентиляції. Хоча штучна вентиляція відсутня, але рівень загазованості приміщення в межах норми. Приміщення взимку не опалюється, проте його не досить добре утеплюють. Система видалення гною у всіх приміщеннях механізована, а для доїння використовується стаціонарна вакуумна установка. У кожному приміщенні встановлені електричні нагрівачі води для обробки молочного посуду, прибирання приміщень та душу. Ветеринарне обслуговування тварин в господарстві відповідає вимогам ГОСТ 12.03.002.; ГОСТ 12.01.008.

Система протипожежної безпеки на даній фермі добре розроблена. Відповідальність за протипожежну безпеку покладена на завідуючого фермою. Також організована добровільна пожежна дружина не тільки виробничої сільськогосподарської дільниці, а й кожної окремої ферми. Регулярно проводиться інструктаж з протипожежної безпеки інженером з техніки безпеки виробничої сільськогосподарської дільниці. Для попередження пожеж у тваринницьких приміщеннях забороняється палити. Для паління організовані спеціальні місця, біля яких вивішені таблички: «Місце для паління».

На кожному тваринницькому приміщенні ферми установлений щит з набором протипожежного інвентарю - лопати, відра, сокира, багор, вогнегасники та ящики з піском. Під час роботи слід використовувати спецодяг, для запобігання перенесення інфекції від однієї тварини до іншої, після кожної терапевтичної маніпуляції, проводити асептичну обробку рук, інструментів. Зокрема, необхідно забезпечити лікаря ветеринарної медицини всіма необхідними засобами. Відвести значну роль профілактиці хвороб, для цього потрібно регулярно проводити ретельну дезінфекцію приміщення, інвентарю та вигульних майданчиків, дезакаризацію, дезінсекцію, дератизацію, дегельмінтизацію тварин. Також потрібно звернути увагу на забезпечення тварин якісними кормами та чистою питною водою, особливо в літньо-весняний період. Задля цього необхідно, щоб сам керівник господарства був зацікавлений в цьому. Розглянемо основні небезпеки, наведені в структурно-логічній схемі (див. табл. 8). Також керівнику для покращення охорони праці на виробництві необхідно розглянути ряд невідкладних питань, таких як: ремонтування тваринницьких приміщень, вигульних дворів та поліпшити випасні площі з дотриманням пасовищної культури, забезпечення обслуговуючого персоналу новішим спецодягом, а також обов'язковій оплаті праці, ввести грошові премії.

На підставі наведеного матеріалу можна зробити висновок про те, що в СТОВ «Батьківщина» Срібнянського району Чернігівської області створюються умови для дотримання вимог з охорони праці та техніки безпеки. Необхідно надалі вести роботу по недопущенню нещасних випадків на виробництві.

Висновки: Умови праці в СТОВ «Батьківщина» Срібнянського району Чернігівської області є задовільними. Тому пропонуємо покращити умови та стан охорони праці:

· Збільшити кошти, які використовують на охорону праці і створити фонд охорони праці;

· Регулярно підвищувати рівень знань працівників у питаннях охорони праці і технічної безпеки;

· Посилити контроль за дотриманням працівниками правил безпеки при роботі з тваринами і обладнанням;

· Покращити умови для відпочинку працівників і обладнати для цього кімнати;

· Забезпечити засобами фіксації.

Запропоновані заходи зменшать виробничій травматизм, умови для захворювання працівників, а впроваджені заходи покращать стан охорони праці.

7. Екологічна експертиза

Якість життя людини визначається, насамперед, отриманням повноцінного харчування. Сучасному населенню планети основне продовольство надають культурні рослини та свійські тварини.

Збільшення продовольчих ресурсів за останні десятиліття було досягнуто за рахунок інтенсифікації сільського господарства. Раціон людини включає чималу кількість продуктів тваринництва, м'яса та молока в першу чергу. З еколого-енергетичного погляду тваринництво не вигідне. Трансформація біомаси з рослинної у тваринну зменшує її кількість у 10 разівтрується в енергетичному вираженні. Висока частка м'яса та молока в раціонах харчування вимагає великої продуктивності від агроекосистем.

Окрім кількості вироблюваного продовольства, велике значення має його якість. До поняття якості продовольства поруч з іншими показниками входить його екологічна чистота. У країнах Європи активно розроблюються стандарти щодо екологічної чистоти сільськогосподарської продукції.

Продукти харчування виробляються галузями сільського господарства (рослинництво і тваринництво) у створюваних задля цього агроекосистемах. Агроекосистема - це сукупність біогенних та абіогенних компонентів на ділянці суходолу або акваторії, яка знаходиться в сільськогосподарському використанні.

Агроекосистеми є антропогенними автотрофними екосистемами, ланцюги живлення яких створюються і керуються людиною з метою отримання максимальної кількості первинної і вторинної біологічної продукції потрібної якості. Важливою частиною будь-якої агроекосистеми є агробіоценози, тобто співтовариства культурних рослин і свійських тварин та їх супутників.

Основними компонентами агроекосистеми є:

а) культурні рослини, які висіваються чи висаджуються задля отримання врожаю або підвищення якості ґрунту;

б) свійські тварини;

в) бур'яни, які є поки що неминучим супутником культурних рослин;

г) мікроорганізми ґрунту і гною;

д) різноманітні тварини (головним чином, безхребетні, але також багато гризунів і птахів), які пов'язані ланцюгами живлення з посівами і фермами;

е) паразитичні бактерії, гриби і віруси, що викликають захворювання культурних рослин і свійських тварин.

Тому проведенню ветеринарно-санітарних заходів в господарствах приділяється особлива увага з метою одержання екологічно-чистої сільськогосподарської продукції.

Хламідіоз - небезпечна контагіозна інфекційна хвороба сільськогосподарських, домашніх та диких тварин. На хламідіоз хворіють усі сільськогосподарські тварини, а також собаки, коти, хутрові звірі, лабораторні тварини (кролі, морські свинки, білі миші, щури) і дикі тварини.

Сприйнятливою до збудника хламідіозу тварин, особливо до Chl. psittaci, є людина. Окрім того, у людей реєструють свої специфічні захворювання: трахома, венерична лімфогранульома, хламідійна пневмонія, урогенітальний хламідіоз. Особливо небезпечний хламідіоз для вагітних жінок.

Джерелом збудника хламідіозу є хворі тварини та хламідієносії. Збудник хвороби у великій кількості виділяється в зовнішнє середовище при абортах, ендометритах, ентеритах, а також з молоком, спермою, сечею та екскрементами.

Племінні тварини (хламідієносії) та контамінована збудником сперма самців-плідників є основним джерелом заносу збудника хламідіозу в благополучні стада та причиною повторних спалахів хвороби в оздоровлених господарствах. Розповсюдженню захворювання та рецидивам спалахів у стаціонарно не благополучних господарствах сприяє сумісне утримання різних статево-вікових груп, здорових і хворих тварин, постійне поповнення окремих груп худоби або отар овець ремонтним молодняком, недотримання вимог щодо загальних ветеринарно-санітарних правил до проведення дезінфекції.

Для дослідження в Чернігівську обласну державну лабораторію ветеринарної медицини патологічний матеріал відбирали не пізніше ніж через 2 години після загибелі, забою або аборту в стерильні флакони, які герметично закривалися. Флакони з патматеріалом транспортували у термосі з льодом, заморожену сперму в контейнері з рідким азотом у день відбору матеріалу, але не пізніше ніж через 24 години після відбору. Матеріал доставляли у лабораторію з дотриманням заходів, які попереджали поширення збудника інфекції. Кров від підозрілих у захворюванні тварин відбирали двічі з інтервалом 2-4 тижні.

Заходи щодо попередження хвороби

· Не допускається сумісне утримання тварин різних видів, обмежується контакт з домашніми та синантропними птахами.

· У господарстві постійно організовують заходи щодо знищення гризунів та ектопаразитів.

· Працівники тваринницьких та забійних підприємств суворо дотримуються санітарного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

Заходи щодо ліквідації захворювання

За умов карантинних обмежень при хламідіозі забороняються:

- увезення та вивезення тварин, за винятком відправки поголів'я на санітарну бойню для забою;

- перегрупування тварин без дозволу лікаря ветеринарної медицини;

- забій тварин у господарстві на тваринницьких фермах;

- вільне парування тварин, отримання сперми від хворих плідників;

- реалізація сперми, яка була отримана від плідників до захворювання без дослідження на контамінацію хламідіями.

Сперму, контаміновану хламідіями, знищували. Молоко від корів неблагополучного щодо хламідіозу господарства пастеризували при 70 град. С протягом 30 хвилин. Молоко від клінічно хворих корів кип'ятили протягом 5 хвилин і використовували для годівлі тварин.

У період неблагополуччя проводили планову дезінфекцію приміщень, а також після кожного аборту або передчасних пологів місця, де виник аборт. Абортовані плоди, плодові оболонки, трупи своєчасно збирали у вологонепроникну тару і знезаражували. Гній, підстилку складали у бурти і знезаражували біотермічним методом.

Для дезінфекції приміщень і предметів догляду за тваринами застосовували гарячий (80 град. С) 3%-вий розчин їдкого натру. Посудину Дюара для збереження сперми чистили і дезінфікували 0,5%-вим розчином естостерилу впродовж 40 хвилин.

Для дезінфекції рук обслуговуючого персоналу використовували 2%-вий розчин двовуглекислої соди. Спецодяг і взуття знезаражували у параформаліновій камері. Забій хворих тварин проводили на санбойні.

Обслуговуючий персонал забезпечувався спецодягом, мийними та дезінфекційними засобами, з ним проводилася роз'яснювальна робота щодо додержання правил особистої гігієни.

В СТОВ «Батьківщина» Срібнянського району Чернігівської області лікування хворих на хламідіоз тварин проводили ветеринарні спеціалісти, які мали вищу або середню спеціальну освіту, а також під їх керівництвом оператори з ветеринарної обробки тварин.

Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів з тваринами користувалися станками для фіксації або розколами.

Розтин трупів тварин проводився ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції.

Трупи тварин розтинали у секційному залі. Під час розчленовування трупів не допускалося розбризкування крові та інших рідин.

Приміщення для розтину мало вентиляцію, душову, допоміжні кімнатами для зберігання патологоанатомічного матеріалу. Стіни і підлога у приміщенні були водонепроникними, легко милися та піддавалися дезінфекції. Під'їзд і двері були зручними для доставки трупів.

Дослідження трупів проводили у такій послідовності:

зовнішній огляд трупа;

зняття шкіри і обстеження підшкірної клітковини;

огляд м'язів, лімфатичних вузлів, кісток і суглобів;

розтин порожнин тіла (черевної, грудної) і видалення з них органів;

розтин черепа і спинномозкового каналу;

обстеження видалених з трупа органів.

З метою визначення або підтвердження причин загибелі тварини направляли у лабораторію ветеринарної медицини з посильним патологічний матеріал.

Після розтину трупи знешкоджували в біотермічній, обладнаній огорожею з воротами, що закривалися на замок.

Відповідальним за улаштування і обладнання біотермічних ям був роботодавець, за санітарний стан цих об'єктів - головний / старший ветеринарний лікар.

Спалювання трупів тварин проводили під наглядом ветеринарного працівника у спеціальній ямі.

Трупи тварин перевозили транспортом з непроникними для рідин дном і бортами. Транспорт, місце розтину, інструмент, спеціальний одяг після закінчення роботи піддавався знезараженню.

Під час проведення дезінфекції та вакцинації з використанням аерозольних генераторів АГП, АГ-УД-2 працівників забезпечували засобами індивідуального захисту та первинними засобами пожежогасіння.

Установки для дезінфекції під час роботи розташовували на відкритому повітрі з навітряного боку, забезпечуючи при цьому зручність і безпеку їх обслуговування.

Застосування фізичних методів дезінфекції (спалювання, обпалювання паяльними лампами, газовими пальниками тощо) здійснювали відповідно до НАПБ А.01.001-2004.

Заходити в приміщення під час дезінфекції аерозолями або протягом експозиції знешкодження дозволялося тільки в протигазі з відповідним фільтром.

По закінченні експозиції знешкодження відчинялися всі вікна та двері, провітрювалося приміщення, підметалася підлога, а все сміття з комахами, що осипалися, знищували.

Приготування дезінфікуючих і миючих розчинів проводили в гумових рукавичках та захисних окулярах у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні.

Під час приготування миючих і дезінфікуючих розчинів та при пересипанні порошкових миючих засобів із заводської упаковки у витратні ємкості використовували респіратори, ватно-марлеві пов'язки, захисні окуляри, прогумовані фартухи, гумові рукавички і чоботи.

На бочках та ємкостях з вихідною сировиною і приготовленими концентрованими розчинами були нанесені написи, які вказували назву речовини, ступінь концентрації розчину і заходи безпеки.

Миючі препарати і сухе хлорне вапно зберігалося в упаковці заводу-виробника на стелажах, а поточний їх запас - у посуді, що закривалася кришкою, в окремому сухому приміщенні, яке добре провітрювалося.

8. Використання комп'ютерних методик

При виконанні данної дипломної роботи ми використовували комп'ютер III покоління AMD Duron (700 МГц).

При цьому використовувалося середовище Windous XP (2000) та програми пакету Microsoft Office XP, а саме Microsoft Word та Microsoft Excel XP.

За допомогою Microsoft Word проводили набирання тексту, використовуючи при цьому стандартну клавіатуру. При цьому ми притримувалися таких вимог:

Береги: верхній та нижній по 2 см, правий - 1,5 см, лівий - 3 см.

Шрифт: Times Neu Roman, 14 Pt, використовуючи інтервал між рядками 1,5.

Формат тексту виконували, використовуючи панелі форматування та стандартну панелі інструментів.

Таблиці будували за допомогою «Вставить» в меню «Таблиця» та вказувати кількість рядків та колонок. Орієнтацію тексту в таблиці виконували за допомогою панелі форматування. При цьому використовували t - критерій Ст'юдента при рівні достовірності 5%.

Microsoft Excel XP передбачає оформлення таблиць, діаграм, графіків. Основна перевага полягає в простоті використання засобів обробки даних. В таблиці вводилася інформація будь-якого типу: текст, числа, дати та час, формули, малюнки, діаграми.

Введена інформація оброблена за допомогою спеціальних функцій. Будь-яка обробка даних в Excel здійснюється за допомогою цих функцій. Обробка данних включає в себе: проведення різноманітних обчислень, з використанням апарату функцій та формул, виборку даних, побудова графіків та діаграм, статистичний аналіз даних.

Представлення даних в графічному виді дозволяє вирішувати найрізноманітніші завдання. Основна перевага полягає в його наглядності. На графіках, діаграмах легко проглядається тенденція до змін, при цьому можна визначити швидкість змін цієї тенденції.

Різноманітні співвідношення, приріст, взаємовідношення різних процесів - все це легко можна побачити на графіках та діаграмах. Процедура побудови графіків та діаграм в Excel відмічається як широкими можливостями, так і легкістю виконання. Будь-які дані в таблиці завжди можуть бути представлені в графічному вигляді.

Висновки

1. У дипломній роботі викладені теоретичне узагальнення і рішення наукової задачі, які дозволили на прикладі тваринницьких господарств Чернігівської області охарактеризувати симптоматику захворювання, установити роль хламідій, удосконалити існуючі методи серологічної діагностики хламідіоза великої рогатої худоби.

2. Після адаптації до оболонок жовткових мішків 6-7-добових курячих ембріонів ізолят 1098 добре розмножується в них і накопичується в концентрації 10-5,3 ЭЛД 50/мл³ з рясним накопиченням елементарних тілець хламідій, репродукується в лінії клітин НЕК без прояву цитопатичної дії, є патогенним для білих мишей, морських свинок, вагітних морських свинок.

3. Симптокомплекс хламідіоза у корів і нетелів при природному перебігу хвороби характеризується рецидивуючою лихоманкою, абортами, народженням мертвих і слаборозвинених телят, затримкою посліду, катаральним запаленням геніталій, у телят - пнемоентеритами, артритами, кон'юнктивітами як у виді моноінфекції, так і в асоціативній формі зі збудником парагрипу-3.

4. Наявність джерела збудника інфекції і стаціонарність хвороби на молочно-товарних фермах обумовлює хламідіоносійство серопозитивними теличками і биками-виробниками, що в значній мірі сприяє поширенню захворювання серед маточного поголів'я тварин.

5. Порівняльна діагностика хламідіозу великої рогатої худоби з використанням РЗК і ІФА, показала, що ІФА на 14,8% ефективніше РЗК і може з успіхом замінити її при лабораторній діагностиці хламідійних інфекцій. При цьому в сироватках крові досліджуваних тварин специфічні антитіла, виявлені в РЗК, у 100% випадків виявляються методом ІФА.

Список літератури

1. Акулова Т.А. К этиологии респираторных болезней телят в животноводческих хозяйствах Крыма // Сборник научных трудов ЛНАУ, - №27/39, - Луганськ, - 2003, - С. 7-9.

2. Акулова Т.А., Ковалев В.Л. Хламидийные аборты коров // Сборник научных трудов, №21, - Причорномор'я. - Одеса, 2003, - С. 158-160.

3. Акулова Т.А., Ковалев В.Л., Гуренко И.А. Хламидиоз крупного рогатого скота // Сборник научных трудов ЛНАУ. - №31/43, - Луганск, - 2003, - С. 158-278.

4. Акулова Т.А., Ковалев В.Л., Гуренко И.А. Хламидиоз крупного рогатого скота в этиологическом ассоциате с вирусами и бактериями // Актуальні проблеми ветеринарної медицини. - Ветеринарні науки, Випуск 79, Наукові праці КДАТУ, - Сімферополь, 2003, - С. 53-63.

5. Акулова Т.А. Этиотропная терапия хламидиоза телят лекарственной формой препарата оксиветина // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса, 2004. - Випуск 25, - С. 127-131.

6. Бабкин А.Ф., Горбатенко С.К. Роль вакцинопрофилактики при энцефалитном хламидиозе телят. // Актуальные проблемы ветеринарии: Материалы междунар. конференции./ Под ред. В.М. Жукова. - Барнаул, 1995.

7. Буракова С.О. Безпека праці у тваринництві. - К.: Урожай, 1989. - С. 65.

8. Воскобойник В.Ф. Эффективность проведения ветеринарных мероприятий. - М.: Агропромиздат, 1993. - 216 с.

9. Гадзюк М.П., Желибо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. К.: «Каравела». 2004.

10. Герасимов В.В. Метод получения хламидийного антигена для иммунологических тест-систем. http://vetfac.nsau.edu. Ru/new/ confer/t04/197.htm

11. Гряник Г.Н. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994 р.

12. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1995 г.

13. Елисеева О.И. Борьба с хламидиозом - проблема общая. // Ветеринарный консультант. - 2004. - №2. - с. 14.

14. Жидецький В.В. Основи охорони праці. - Львів «Афіша». 2001.

15. Зайцев С.В., Свердлов Д.Н. Охрана труда в животноводстве. Свердловск, 1994 г.

16. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 №229-IV Ж. «Охорона праці», №1. - 2003.

17. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 р. №1105 - XIV.

18. Законодавство України про ветеринарну медицину / За ред. П.П. Достоєвського, В.І. Хоменка. - К., 1999.

19. Инфекция хламидийная (хламидиоз). http://www.zooclub. Ru/ wild/33.

20. Инфекционные болезни./ Под ред. Е.П. Шуваловой. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. - c. 472-480.

21. Исхаков Г.М., Равилов Р.Х., Хаертынов К.С., Герасимов В.В. Электрофоретический анализ конверсии белков сывороток сывороток крови быков, гипериммунизированных хламидиями. // Актуальные вопросы ветеринарной медицины: Материалы Сиб. Междунар. вет. конгр. / Новосибирский гос. аграрн. ун-т.-Новосибирск, 2005.-с. 133-134.

22. Как сохранить новорожденных телят. Практические рекомендации. - В.Л. Ковалев, Т.А. Акулова, И.А. Гуренко - Мин. Агропром. АР Крым, - Симферополь - 2004, 19 с.

23. Караваев Ю.Д. И др. Диагностика, профилактика и меры борьбы с хламидиозами животных. // Ветеринария. - 1999. - №2. - c. 28-30.

24. Караваев Ю.Д., Маркин Ю.Н. Хламидиозы животных - меры борьбы и специфической профилактики. // Ветеринария. - 2003. - №6. - с. 3-6.

25. Катаман А.Б. Серологические реакции у коров, привитых инактивированной вакциной СКЗНИВИ против хламидиоза. // Актуальные проблемы инфекционных, паразитарных и незаразных болезней домашних животных и меры борьбы с ними: Сборник научных трудов. - Омск, 1998. - c. 143-145.

26. Катаман А.Б. Эффективность вакцинации крупного рогатого скота против хламидиоза. // Диагностика, профилактика и лечение заразных и незаразных болезней, вопросы токсикологии, анатомии животных и птиц: Сборник научных трудов ИВМ ОмГАУ. - Омск: издательство ОмГПУ, 1999. - c. 46-47.

27. Катаман А.Б., Ощепков В.Г. Динамика образования антител у коров, привитых против хламидиоза инактивированными вакцинами. // Инфекционная патология животных: Сб. науч. трудов. Юбилейный выпуск. // ВНИИБТЖ. - Омск, 2001. - с. 285-288.

28. Кирьянов Е.А. Природноочаговые болезни животных. - Владивосток: издательство Дальневосточного университета, 1990. - c. 183-201.

29. Кодекс законів про працю.

30. Козій Б., Козак М., Кіссера Я. Комп'ютерна система визначення збитків від захворювань тварин та аналізу економічної ефективності ветеринарних заходів // Ветеринарна медицина України, 1998. - №4. - С. 44-45.

31. Крисаченко В.С. Екологічна культура. К.-Заповіт - 1996. - 350 с.

32. Куриленко А.Н., Крупальник В.Л. Инфекционные болезни молодняка сельскохозяйственных животных. - М.:Колос, 2000. - c. 35-38.

33. Куценко А.М., Писаренко В.Н. Охрана окружающей среды в сельском хозяйстве. К. «Урожай», -1992. - 263с

34. Лекарственные средства: свойства, применение, противопоказания: Справочник./ Под ред. М.А. Клюева. - Красноярск: Гротеск, 1993. - c. 136-137.

35. Люткявичене В.Й. Диагностика хламидиоза крупного рогатого скота: Автореферат дис… канд. вет. наук. - СПб., 1992. - 17 c.

36. Мазур Т. Константні методи обробки кількісних показників // Ветеринарна медицина України, вересень 1997. - С. 35-37.

37. Максимович В.В., Синица Н.В., Фомченко И.В. Распространение хламидиоза в Республике Беларусь. // Учёные записки: Материалы научно-практической конференции, посвящённой 70-летию клинических кафедр. // Витебская гос. академия вет. медицины. - Т. 34. - Витебск, 1998.

38. Мананков В.В. и другие. Хламидиозы и смешанные инфекции у сельскохозяйственных животных. // Актуальные проблемы ветеринарии: Материалы междунар. конференции./ Под ред. В.М. Жукова. - Барнаул, 1995.

39. Мананков В.В., Рыбкина Р.А. и другие. Природные очаги лихорадки Ку и хламидиозов в Волгоградской области. // Актуальные проблемы ветеринарии: Материалы междунар. конференции./ Под ред. В.М. Жукова. - Барнаул, 1995.

40. Мананков В.В. и другие. О распространении хламидиоза и лихорадки Ку среди лиц «группы риска». // Актуальные проблемы ветеринарии: Материалы междунар. конференции./ Под ред. В.М. Жукова. - Барнаул, 1995.

41. Методика определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий // Чулков П.А., Никитин П.М. и др. - М., 1982. - 55 с.

42. Митрофанов П.М. Патологоанатомическая диагностика малоизвестных инфекционных болезней с.-х. животных. - Саранск, 1997.

43. Митрофанов П.М. и др. Хламидиоз крупного рогатого скота и меры борьбы с ним. - Чебоксары, 2001.

44. Митрофанов П.М. и др. Диагностика, лечение и профилактика респираторных инфекций телят. - Чебоксары, 2002.

45. Митрофанов П.М., Семёнов В.А., Гомбоев Д.Д. и другие. Хламидиоз самцов животных. // Ветеринария. - 2004. - №1. - с. 7-10.

46. Митрофанов М.П. Хламидиозы животных как типичные иммунокомплексные болезни. // Ветеринария. - 2005. - №3. - с. 17-20.

47. М'якушко В.К, Мельничук Д.О. Сільськогосподарська екологія. К. «Урожай», - 1992. - 263 с.

48. Несколько статей по хламидиозу животных http://pcr-lab.narod.ru/articles.html

49. Обухов И.Л. Хламидиоз - опасный невидимка. http://www.zooclub.ru/dogs/vet/87.shtml

50. Обухов И.Л., Яковенко М.В. Разработка праймеров для детекции хламидий. // Ветеринария. - 2000. - №5. - c. 22-23.

51. Обухов И.Л. Ультраструктурная характеристика Chlamydia psittaci. // Ветеринария. - 1998. - №10. - c. 26-28.

52. Обухов И.Л. Хламидийные инфекции животных и птиц. // Ветеринария. - 1996. - №10. - c. 19-25.

53. Опасный невидимка (хламидиоз). http://www.zooclub. Ru/cats/vet/76. shtml

54. Ощепков В.Г., Толстов В.П., Катаев С.П. и другие. Распространённость и клиническое проявление хламидиоза у крупного рогатого скота в Омской области. // Проблемы сельского хозяйства Сибири: Сб. науч. работ аспирантов и молодых учёных ОмГАУ. Выпуск 1. - Омск: Изд-во ОмГАУ, 1996.

55. Ощепков В.Г., Катаман А.Б. Сравнительная оценка методов диагностики хламидиоза у крупного рогатого скота. // Инфекционная патология животных: Сб. науч. трудов. Юбилейный выпуск. // ВНИИБТЖ. - Омск, 2001. - с. 289-291.

56. Первый номер электронного оффлайн-журнала «Хламидиоз животных и не только…!».http://chlamydiosis.narod.ru/chlamydiosis1.zip.

57. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112).

58. Распутина О.В. Патоморфология и патогенез хламидиоза телят: Автореферат дис. … канд. вет. наук. - Улан-Удэ, 1992. - 16 c.

59. Распутина О.В. Урогенитальная форма хламидиоза КРС. // Ветеринарный консультант. - 2003. - №23-24. - с. 17-18.

60. Распутина О.В. К вопросу о патогенезе хламидийного полиартрита телят. // Актуальные вопросы ветеринарной медицины: Материалы Сиб. Междунар. вет. конгр./ Новосибирский гос. аграрн. ун-т. - Новосибирск, 2005. - с. 156-157.

61. Редькин Ю.В. Современные вопросы диагностики и лечения хламидиоза. // Актуальные вопросы рациональной диагностики и терапии хламидийно-микоплазменной инфекции. // Сб. статей 1-ой Межрег. науч.-практ. конференции. - Омск, 1998. - c. 2-11.

62. Справочник Видаль ветеринар. Лекарственные средства ветеринарного назначения в России: Справочник.-М.:АстраФармСервис, 2001.-c. 290.

63. Справочник по охране труда и технике безопасности в животноводстве. Изд. 2-е, доп. и перераб. - К.: Урожай, 1985. - 199 с.

64. Субботин В.М., Субботина С.Г., Александров И.Д. Современные лекарственные средства в ветеринарии. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. - c. 176-177, 366-373, 376, 381, 437-438, 446, 454-456.

65. Таршис М.Г., Черкасский Б.Л. Болезни животных, опасные для человека. - М.: Колос, 1997. - c. 70-72, 119-121.

66. Типове положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці (затверджено наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. №15).

67. Типове положення про службу охорони праці (від 15.11.2004 р. №255).

68. Толстов В.П. Иммунодиагностика хламидиоза крупного рогатого скота. // Проблемы сельского хозяйства Сибири: Сб. науч. работ аспирантов и молодых учёных ОмГАУ. Выпуск 1. - Омск: Изд-во ОмГАУ, 1996.

69. Толстов В.П., Катаев С.П. Особенности проявления хламидиоза у различных половозрастных групп крупного рогатого скота в хозяйствах Омской области. // Теоретические и практические разработки некоторых проблемных задач современной ветеринарии и животноводства: Материалы науч. конф. - Омск: издательство ОмГАУ, 1996. - с. 80-81.

70. Толстов В.П., Ощепков В.Г., Катаман А.Б. Аллергическая диагностика хламидиоза крупного рогатого скота: Информ. листок. / Омский ЦНТИ. - Омск, 1996. - №43-96. - 4 с.

71. Толстов В.П., Ощепков В.Г., Катаман А.Б. Пути усовершенствования серологической диагностики хламидиоза у сельскохозяйственных животных: Информ. листок. / Омский ЦНТИ. - Омск, 1996. - №44-96. - 4 с.

72. Фомченко И.В. Некоторые эпизоотологические данные хламидиоза крупного рогатого скота. // Учёные записки: Материалы научно-практической конференции, посвящённой 70-летию клинических кафедр. // Витебская гос. академия вет. медицины. - Т. 34. - Витебск, 1998.

73. Хамадеев Р.Х. и др. Хламидиоз крупного рогатого скота. // Ветеринария. - 1990. - №2. - c. 42-44.

74. Хамадеев Р.Х., Хусаинов Ф.М., Равилов А.З. Вакцина против хламидиоза крупного рогатого скота. // Ветеринария. - 1996. - №6. - c. 22-23.

75. Хламидиоз сельскохозяйственных животных. http://www.agroline.ru/region/otrasl/vet/chast/Hlamid/lekc-hlam.htm

76. Хламидиоз.http://panacea.narod. Ru/Rus/Chlamydiosis/ chlamydiosis. htm

77. Хламидиоз.http://www.hot.ee/veterinar/publ/dis/chlam.htm

78. Царенко О.М., Нєсвєтов О.О, Кадацький М.О. Основи екології та економіка природокористування. Суми. «Университетська книга». - 2001. - 325 с.

79. Эйдельштейн И.А. Разработка молекулярно-генетических методов для выявления и дифференциации представителей семейства Chlamydiceae: Автореферат дис….канд. биол. наук. - Москва, 2004. - 28 с.

80. Эйдельштейн И.А., Эйдельштейн М.В., Нарезкина А.Д. Методы ПЦР в режиме реального времени (real-time PCR) для диагностики и дифференциации представителей семейства Chlamydiaceae.http://chlamydiosis.narod.ru/Real_Time_Chlam.ppt

81. Юрова В.А., Бутакова Л.Ю. и др. Характеристика микробных ассоциаций, сопутствующих хламидийной инфекции. // Актуальные вопросы рациональной диагностики и терапии хламидийно-микоплазменной инфекции. // Сб. статей 1-ой Межрег. науч.-практ. конференции. - Омск, 1998. - c. 25-27.

82. Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях. Суми. Довкілля. 2003.

83. Amann R.et al. Obligate intracellular bacterial parasites of acanthamoebae related to Chlamydia spp. //Appl. Environ. Microbiol.v1997.v Vol.63.v P.115 v121.

84. Balin B.J.et al. Identification and localization of Chlamydiae pneumoniae in the Alzheimer - s brain //Med. Microbiol. Immunol.v1998.v Vol.187.v P.23 v42.

85. Batteiger B.E.et al. Themajor outermembrane protein of a singl Chlamydia trachomatis serovar can possess more than one serovar specific epitope //Infect. Immun.v 1996.v Vol.64.v P.542 v547.

86. Birtles R.J.et al. Chlamydia like obligate parasite of free living amoebae //Lancet.v1997.vVol.349.v P.925 v926.

87. Braun J.et al. Nested polymerase chain reaction strategy simultaneously targeting DNA sequences of multiple bac terial species in inflammatory joint deseases. Screening of synovial fluid samples of patients with spondy loarthropathies and other arthritides //J. Rheumatol.v 1997.v Vol.24.v P.1092 v1100.

88. Brenner J., Yaakobovich Y., Berenstein M. Intestinal chlamydiosis in progeny of imported beef cattle; First detected in Israel. http://www.isrvma.org/article/56_2_6.htm

89. Carrasco, L., Seales, J., Bautista, M.J., Gomez-Villamandos, J.C., Rosell, C., Ruiz-Villamor, E. and Sierra, M.A., (2000). Intestinal chlamydial infection concurrent with post-weaning multi-systemic wasting syndrome in pigs. Vet. Rec. 146: 21 - 23.

90. Ellis R.W. Infection and coronary heart disease //J. Med. Microbiol.v1997.v Vol.46.v P.535 v539.

91. Everett K.D.E.et al. Rapid detection of the Chla mydiaceae and other families in the order Chlamydiales: three PCR tests //J. Clin. Microbiol.v 1999..v Vol..37.v P.575 v580.

92. Everett K.D.E.et al. The ribosomal intergenic spacer and domain I of the 23S rRNA gene are phylogenetic markers for Chlamydia spp. //Int.J. Syst. Bacterial.v1997.v Vol.47.v P.461 v473.

93. Everett K.D.E.et al. Emended description of the order Chlamydiales, proposal of Parachlamydiaceae fam.nov. and Simkaniaceae fam.nov., each containing one mono typic genus, revised taxonomy of the family Chlamydiaceae, including a new genus and five new species, and standards for the identification of organisms //Inter.J. Syst. Bacterial.v1999.v Vol.49.v P.415 v440.