главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Коллекция рефератов Otherreferats
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 





Загальна характеристика аграрного господарства Німеччини

Природно-географічне положення, характеристика господарства. Сучасний стан розвитку агропродовольчого ринку. Посіви зернових та інших культур Німеччини. М'ясо-молочне виробництво. Оцінка рівня державної підтримки аграрного ринку Німеччини.

Рубрика: Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид: курсовая работа
Язык: украинский
Дата добавления: 27.11.2010
Размер файла: 58,4 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
Посівні площі, врожайність та валовий збір зернових культур в Україні. Загальна характеристика зернових культур. Інтенсивна технологія вирощування ярих зернових культур. Система удобрення як важливий захід для підвищення врожаю озимої пшениці в Україні.
контрольная работа [28,1 K], добавлена 07.10.2010

2. Правові аспекти вирощування та реалізації зерна в Україні
Етапи процесу розвитку зернового господарства в Україні. Особливості технічного, агрономічного й екологічного процесу вирощування зернових культур. Проблеми інтеграції України в світове сільське господарство і аналіз причин занепаду аграрного сектору.
дипломная работа [106,9 K], добавлена 11.04.2014

3. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
Економічний стан виробництва зернового господарства: розміщення, спеціалізація і показники ефективності виробництва. Особливості вирощування зернових культур. Планування виробництва, організація зберігання та реалізації продукції зернового господарства.
реферат [619,6 K], добавлена 20.05.2010

4. Оцінка ґрунтово-кліматичного ресурсу та обґрунтування агротехнічного забезпечення програмованого врожаю картоплі в умовах Приватного фермерського господарства "Олександрівське"
Біологічні особливості картоплі. Розгляд технології її вирощування на прикладі фермерського господарства. Природно-економічна характеристика господарства. Введення у господарстві рекомендованих сівозмін з науково-обґрунтованим чергуванням культур.
курсовая работа [1,7 M], добавлена 17.04.2012

5. Молочне скотарство, перспективи розвтитку галузi
Молочне скотарство як провідна галузь сільського господарства в Іршавському районі. Природно-кліматичні та економічні умови розвитку. Показники економічної ефективності, динаміка та перспективи розвитку галузі в різних правових формах господарювання.
дипломная работа [214,5 K], добавлена 12.05.2009

6. Створення фермерського господарства по вирощуванню зернових та технічних культур
Бізнес-план фермерського господарства для отримання кредиту для вирощування зернових та технічних культур, за рахунок яких проводитимуться агротехнічні заходи. План виробництва продукції. Можливі ризики. Фінансовий план. Графік погашення кредиту.
бизнес-план [22,7 K], добавлена 30.05.2010

7. Формування економiчної ефективностi виробництва зерна в господарствi (ТОВ Великоглибочецьке)
Фактори впливу на стан ефективності зернового господарства в Україні. Динаміка посівних площ основних сільськогосподарських культур по категоріях господарств. Рівень розвитку господарства та економічна оцінка виробництва зерна в ТОВ "Великоглибочецьке".
дипломная работа [162,5 K], добавлена 12.05.2009

8. Державна підтримка сільського господарства та її форми в Україні
Сільське господарство як один із найважливіших секторів народного господарства України. Потенціал України: концентрація найродючіших у світі чорноземів. Проблеми розвитку сільського господарства в Україні в умовах ринкової економіки та його сучасний стан.
курсовая работа [45,1 K], добавлена 30.03.2009

9. Аналіз сільського господарства в Швейцарії
Комплексний аналіз стану і перспектив розвитку сільського господарства Швейцарії. Виявлення особливостей галузей сільського господарства Швейцарії: тваринництво, рослинництво. Оцінка механізму регулювання цін і імпорт сільськогосподарської продукції.
реферат [22,8 K], добавлена 08.06.2011

10. Зарубіжний досвід підтримки інноваційного розвитку АПК
Стан, проблеми та перспективи інноваційного розвитку аграрного сектору України. Особливості концепції реформ і удосконалення аграрної освіти та науки. Основні стратегічні та пріоритетні напрями розвитку та результати міжнародної діяльності в сфері АПК.
курсовая работа [38,6 K], добавлена 24.03.2011


Другие работы, подобные Загальна характеристика аграрного господарства Німеччини


Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика народного господарства Німеччини

1.1 Природно-географічне положення країни

1.2 Характеристика господарства країни

Розділ 2. Сучасний стан розвитку агро продовольчого ринку Німеччини

2.1 Посіви зернових та інших культур Німеччини

2.2 М'ясо-молочне виробництво

Розділ 3. Оцінка рівня державної підтримки аграрного ринку Німеччини

3.1 Характеристика експорту та імпорту

3.2 Перспективи торгівельних відносин між Німеччиною та Україною

Висновки

Список використаних джерел

господарство німеччина сільське

Вступ

Сама назва країни -- Дойчланд -- походить від перекрученого слова «тевтон» (одне із стародавніх германських племен). Германцями стародавні римляни звали племена на схід від Рейну. Назва «Німеччина» (від слова «німий», тобто той, хто не розуміє мови) дана країні її східними сусідами -- слов'янами.

Метою моєї курсової роботи - є детальне вивчення сільського господарсва Німеччини.

Предметом вивчення є Німеччнина.

Завдання: досідити с/г Німеччини,оцінити рівень державної підтримки аграрного ринку Німеччини,а також перспективи торгівельних відносин між німеччиною та Україною.

Національні особливості Німеччини:

У німців прийнято дарувати один одному приємні дрібниці, причому не обов'язково куплені. Це може бути будь-що: листівочка або вишукана річ, що нагадує саме вам щось важливе. Дуже цінуються родинні традиції, хоча молоді люди намагаються бути самостійними, і вважається дурним тоном залежати від батьків. Поважаються родинні свята, особливо Різдво, коли у батьківському домі збирається вся родина.

Народна освіта в Німеччині безкоштовна, загальне і обов'язкове для дітей віком від 6 до 18 років. До 1990 в східній частині країни діяла цілком інша система освіти. НДР мала одноманітну, загальнонаціональну систему, яка фінансувалася державою. Розумілося, що вона повинна бути доступна всім громадянам, незалежно від соціального походження, професії й економічного положення. Приватних шкіл в НДР не було. Після об'єднання західнонімецька модель освіти була розповсюджена на всю країну. Відповідальність за систему освіти і навчання несуть федеральні землі. Вони забезпечують 80% фінансування, а федеральний уряд доплачує інше. Система освіти має відмінності в окремих землях, але поруч з тим існує багато загальних рис. Сучасна Німеччина входить до шести головних індустріально розвинених країн. За кількістю населення і економічним потенціалом вона поступається лише США та Японії, а в ЄС і Західній Європі займає перше місце.

Економіка Німеччини є сучасною і багатогалузевою. Позиції державного сектора в ній мінімальні. Серед найбільших корпорацій: телекомунікаційна «Дойче телеком», автомобільні «Даймлер-Бенц» і «Фольксваґен», електротехнічна і електронна «Сіменс», хімічні «Байєр» і БАСФ, фінансова «Дойче Банк» та ін. У сільському і лісовому господарстві та в рибальстві зайнято 4 % працюючого населення і вони дають 2 % ВНП, в промисловості й будівництві -- по 39 %, у третинному секторі -- 57 % і 60 %. Порівняно з Великобританією, Францією та США частка зайнятих У Німеччині в нематеріальному виробництві є меншою. Німеччина відзначається своїм промисловим потенціалом.

Німеччина є найстарішою промисловою країною світу. Всі стадії промислового розвитку вона пройшла самостійно. Звідси широка диверсифікація виробництва, надзвичайно високі кваліфікації робітників і якість продукції.

Розділ 1. Загальна характеристика народного господарства Німеччини

1.1 Природно-географічне положення країни

Офіційна назва - Федеративна Республіка Німеччина (ФРН).

Німеччина - провідна економічна держава Європи.

Державний устрій - федеративна республіка.

Географічне розташування - держава розташована в Центральній Європі. На суші межує з Данією (довжина спільного кордону - 68 км), на півночі з Нідерландами (577 км), з Бельгією (167 км), Люксембургом (138 км) і Францією (451 км) на заході, Швейцарією (334 км) й Австрією (784 км) на півдні, Чеською Республікою (646 км) і Польщею (456 км) на сході і південно-сході.

Загальна довжина кордону - 3,621 км.

Довжина берегової лінії - 2,389 км.

Площа території - 357 021 кв. км. 6 місце в Європі після Росії, України, Франції, Іспанії і Швеції.

Адміністративний поділ - 16 федеральних земель (Баварія, Баден-Вюртемберг, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Передня Померанія, Нижня Саксонія, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Саксонія-Анхальт, Північна Рейн-Вестфалія, Тюрінгія, Шлезвіг-Гольштейн).

Столиця - Берлін (у 1999 р. парламент переїхав з Бонна в Берлін, але деякі міністерства і служби залишаються в Бонні). 3,29 млн. мешканців.

Інші великі міста: Гамбург (1,688 млн. мешканців), Мюнхен (1,161 млн.), Кельн (967 тис.), Франкфурт-на-Майні (646 тис.), Ессен (590 тис.), Дортмундт (588 тис.), Штутгарт (575 тис.), Дюссельдорф (568 тис.), Бремен (538 тис.), Ганновер (517 тис.).

Державна мова - німецька.

Членство у міжнародних організаціях - ООН, Велика сімка, НАТО, СОТ, ЄМР, ЄІБ, ЄС, МБРР, МВФ, Європейське об'єднання вугілля і стали (ЄОВС), МФЧХ, ОБСЄ, РЄ тощо.

Населення Німеччини:

Населення Німеччини - 83 мільйони мешканців, із них 75 мільйонів з німецьким, а 8 мільйонів із іноземним громадянством. З точки зору етнографії у ФРН живуть 70 мільйонів німців та 13 мільйонів іноземців (16%). Найбільші групи - турки та курди (3,5 мільйони), поляки (3,0 мільйони), росіяни (4,0 мільйони), італійці, греки та громадяни колишньої Югославії.

Демографічний розподіл по найбільших містах Німеччини:

Берлін - 3,5 млн. мешканців

Гамбурґ - 1,6 млн.

Мюнхен - 1,2 млн.

Кельн - 1020 тис.

Франкфурт на Майні - 675 тис.

Ессен - 623 тис.

Дортмунд - 584 тис.

Дюссельдорф - 563 тис.

Штутгарт - 552 тис.

Основні галузі Німецької промисловості: металургійна, хімічна, автомобілебудування, суднобудування, станкобудування, електроніка, приладобудування, авіаційно-космічна, харчова і легка.

Експорт:

Німеччина - високорозвинена індуст ріальна держава. При обмежених сировинних ресурсах економіка країни великою мірою орієнтована на експорт. Визначальним чинником досягнення високої конкурентноздатності створюваної продукції стало забезпечення високої якості.

Товари, що експортуються: верстати, автомобілі, хімікати, метал і сталепрокат, продукти харчування, текстиль.

Основні партнери по зовнішній торгівлі - країни ЄС 56.4% (Франція 11,1%, Великобританія 8,6%, Італія 7,4%, Нідерланди 6,8%, Бенілюкс 5,7%), США 9,4%, Японія 1,9%.

Імпорт: 505 млрд. доларів. Товари, що імпортуються: верстати, автомобілі, хімікати, продукти, метали, текстиль.

Імпорт з країн: ЄС 52,2% (Франція 10,5%, Нідерланди 7,6%, Італія 7,4%, Великобританія 6,9%, Бельгія/Люксембург 5,6%), США 8,1%, Японія 4,9%.

По виробництву автомобілів Німеччина займає перше місце в Європі. У 2000-му році оборот автомобільної промисловості склав близько 365 млрд. німецьких марок, що означає збільшення на 8% у порівнянні з 1999 роком. Число зайнятих склало 755 тис. осіб. Політична система Німеччини

Політична система Німеччини базується на принципах федералізму та парламантської демократії. Основну роль відіграють інтенсивно конкуруючі одна з одною політичні партії, тому політичну систему Німеччини ще часто називають партійною демократією. Вибори в Німеччині здебільшого базуються на пропорційній системі, тому для утворення дієздатного уряду завжди необхідна конструктивна співпраця конкуруючих партій.

Федеральний парламент - Бундестаґ - обирає главу федерального уряду - канцлера, який визначає на федеральному рівні засади внутрішньої і зовнішньої політики та визначає кандидатури федеральних міністрів. Статус органів державної влади федерації та розподіл завдань і компетенції між федерацією та землями визначаються Основним Законом ФРН. Дотримання Основного Закону - федеральної конституції ФРН - контролює Федеральний Конституційний Суд.

Рельєф Німеччини

Територія країни підвищується з півночі на південь. Північна частина ФРН знаходиться в межах Північно-Німецької низовини, де добре збереглися сліди заледенінь (особливо чітко виражені на північному сході) у вигляді моренних рівнин, зандрів, долин стоку льодовикових вод та інших форм льодовикового рельєфу. На північному сході - великі горбкувато-моренні височини і численні озера (пояс прибалтійських озер). Горбкуваті передгір'я утворюють перехід до низького і середньовисотного рельєфу (600-1400 м). Рейнські Сланцеві гори, висотою до 880 м, Везерські гори, пагорбка височина і низькогір'я Гессену, частина масиву Гарц, висотою до 1142 м, гірські масиви Шварцвальд, висотою до 1493 м, Оденвальд, Шпессарт, Хардт та інші.

Вздовж кордону з Чехією піднімаються хребти Шумава (висотою до 1456 м) і Чеський Ліс; на захід від них - середньогірські масиви - Баварський Ліс, Фихтель і Швабо-Франконська куестова область з численними проявами карсту. Рельєф усієї середньої частини країни відрізняється мозаїчністю і подрібненнями. Вирівняні поверхні на вершинах гір різко контрастують з крутими стрімчастими схилами. На півдні країни, на місці Передальпійського крайового прогину, розташоване Баварське плато (висотою від 600 м на півночі до 300 м на півдні) з перевагою льодовиково-акумулятивного рельєфу. На крайньому півдні ФРН - передові хребти Східних Альп (висотою до 2963 м - гора Цугшпітце), із широким розвитком льодовикових і карстових форм рельєфу.

Корисні копалини:

Найважливіші корисні копалини - кам'яне вугілля (загальногеологічні запаси 230 млрд. т), у тому числі Рурський кам'яновугільний, Саарський вугільний, Ахенський вугільний басейни, буре вугілля (70 млрд. т), у тому числі Нижньорейнський басейн; калійні солі (9 млрд. т) - район Ганноверу (західне продовження Штасфуртського соленосного басейну), басейн Верра - Фульда. Відомі також родовища нафти (76,1 млн. т), газу (південна частина Середньоєвропейського нафтогазового басейну, Рейнського і Передальпійського басейнів), залізної руди (1,9 млрд. т) - Гіфхорн, Зальцгнттер, Зігерланд, барито-цинкових (Мегген), свинцевих (Мехерних), свинцево-цинкових (Раммельсберг, Рур) руд, флюориту, графіту (Пассау) тощо.

Клімат Німеччини:

Клімат помірний, морський і перехідний від морського до континентального. Пануюче західне перенесення повітряних мас з циклональною циркуляцією приносить тепло і вологу з Атлантичного океану. У гірських районах характерні висотна кліматична поясність і експозиційні розходження. Середня температура січня на рівнинах заходу і сходу від 0 до - 1 °С, на північному сході від - 1 до - 2 °С, на Баварському плато від 2 до 4 °С, у верхніх частинах Середньонімецьких гір - 4 °С, в Альпах - 5 °С і нижче. Середня температура липня на півночі та північному заході 16-17 °С, у долинах Рейну, його приток і Дунаю 18-20 °С, у верхніх частинах Середньонімецьких гір і Альп 14 °С і нижче. Річна кількість опадів на рівнинах складає у середньому 600-700 мм, в окремих міжгірних улоговинах менше 500 мм, у горах - до 1600-1800 мм (у Гарці і Шварцвальді), місцями понад 2000 мм у рік (в Альпах). Максимум опадів на північному заході випадає восени, мінімум - навесні, південніше виражені літній максимум і зимовий мінімум опадів. Сніжний покрив на рівнинах мінливий, тримається близько 2 тижнів, у Середньонімецьких горах місцями 4-5 місяців, в Альпах на висоті 1100 м - 6 місяців, на вершинах є сніжники.

За повним економічним колапсом в кінці Другої світової війни наступила епоха розколу країни (1949-1990) на дві німецьких держави з принципово різними економічними умовами. Західні окупаційні зони Німеччини були включені в сферу дії Америки «Європейської програми відновлення, що субсидується Сполученими Штатами», або т.зв. плану Маршалла. Кошти прямували головним чином на відновлення промисловості і житлове будівництво. До 1960-х років ФРН стала безперечним економічним лідером ЄС. НДР відрізнялася від інших країн радянського блоку своєю високорозвиненою економікою, що до 1945 була частиною єдиного господарського комплексу Німеччини. Надзвичайно швидке відновлення і розвиток господарства ФРН в післявоєнний період - т.зв. західнонімецьке економічне диво - зробило її однією з провідних світових економічних держав поряд зі США і Японією.

1.2 Характеристика господарства країни

Промисловість:

Німеччина має розвинену енергетику. Головним напрямом змін у структурі енергобалансу після другої світової війни став перехід на імпортну нафту і природний газ, частка яких зросла до 50 %. Видобуток місцевого твердого палива, з яким раніше ототожнювалась могутність німецької економіки, скорочується. Проте і зараз Німеччина залишається однією з найбільших його виробників. Щорічно добувають 70-75 млн т кам'яного вугілля (в 1960 р. -- 140) і 240 млн т бурого (в 1989 р. -- 410).

Щорічний імпорт нафти досягає 100 млн т, природного газу -- 75 млрд м куб, власний їх видобуток, відповідно, 3 млн т і 20 млрд м куб. Імпортна нафта надходить через власні та іноземні порти. Діють нафтопроводи: Роттердам -- Рур -- Франкфурт-на-Майні, Марсель -- Карлсруе -- Інґольштадт, Ґенуя -- Інґольштадт, Трієст -- Інгольіптадт, Вільгельмсгафен -- Рур, Росток -- Шведа -- Галле. Головні нафтопереробні заводи зосереджені в Рурі, Карлсруе, Інґольштадті та Гамбурзі. Природний газ трубопроводами надходить з Нідерландів, морських родовищ Норвегії та з Росії транзитом через Україну.

Виробництво електроенергії становить понад 570 млрд кВт год на рік, з них 1/3 дають АЕС. Атомні електростанції діють в усіх районах Західної Німеччини від Нижньої Саксонії до Баварії. АЕС «Норд» на сході закрита.

Обробна промисловість. Промисловий переворот у Німеччині відбувався в середині XIX ст. і вже враховував досвід Великобританії. Перевага одразу ж була надана важкій промисловості. Умовами для цього стали рурське й сілезьке кам'яне вугілля, буре вугілля, калійні й кам'яні солі Середньої Німеччини, лотаринзькі залізні руди, контрибуція з Франції, а також наявність широкої мережі університетів, бурхливий розвиток природничих і технічних наук. Ринком збуту була сама важка промисловість, а також урядові воєнні замовлення перед першою та другою світовими війнами.

І зараз Німеччина серед головних розвинених країн за своїм промисловим потенціалом поступається лише США і Японії. Проте частка новітніх наукоємних галузей тут нижча, ніж у Великобританії та Франції, не кажучи вже про США. Як країна, що зазнала поразки у другій світовій війні, Німеччина втратила спадкоємність зі своїми колишніми успіхами в атомній, аерокосмічній і телекомунікаційній галузях, кібернетиці, медицині й біології. Найбільші її досягнення -- у традиційних галузях: машинобудуванні та хімічній промисловості. Характерним є першокласний технічний рівень і якість виробів, висока кваліфікація інженерів і робітників. У структурі промислової продукції 1/3 становлять базові продукти промислового призначен¬ня, 1/3 -- машини, обладнання і транспортні засоби, 1/3 -- споживчі товари широкого вжитку.

Металургія сконцентрована в Рурі. Залізну руду Імпортують переважно зі Швеції. Щорічна виплавка сталі -- 40 млн т (в 1969 р. -- 50 млн т). Рур є також головним районом виплавляння алюмінію (1260 тис. т на рік), кольорових і легуючих металів.

Основними районами хімічної промисловості стали Північний Рейн-Вестфалія, Галле-Лейпцизька зона, конур¬бації Франкфурте і Мангейма. Виробництво дуже диверсифіковане і третина його йде на експорт. За обсягом продукції хімічної промисловості Німеччина поступається лише США, а за її експортом займає перше місце.

Машинобудування виробляє практично все -- двигуни і турбіни, сільськогосподарську техніку, метало- і деревообробні верстати, обладнання для текстильної, шкіряно-взуттєвої, харчової, поліграфічної та інших галузей. Електротехнічне та електронне машинобудування найбільше випускає промислової і побутової електротехніки, засобів зв'язку. Німеччина славиться точними приладами, інструментами і оптикою.

У виробництві транспортних засобів переважає випуск автомобілів. Виробляють 4,6 млн автомобілів на рік, половина з них експортується. Занепад суднобудування в розвинених країнах Західної Європи торкнувся і Німеччини, проте вона продовжує залишатися першою в Європі і третьою в світі суднобудівною країною. Ця галузь зосереджена в портових містах як Західної, так і Східної Німеччини. Загальний тоннаж суден, що їх щорічно спускають на воду, досягає 0,8-1,0 млн брутто-тонн.

Спеціалізація центрів машинобудування Німеччини, як правило, широка. Підприємства однієї і тієї ж галузі розкидані по різних містах, і навпаки, в одному місті зосереджуються десятки підприємств різного профілю. Так, автомобільні заводи діють у двох з половиною десятках міст. Таке явище є типовим для індустріально розвинених країн.

За вартістю машинобудівної продукції в розрахунку на одного жителя і за її експортом Німеччина посідає перше місце в світі.

Важливе значення мають галузі промисловості, що виробляють товари широкого вжитку. На ринках Європи користуються попитом музичні інструменти, хутряні вироби, фарфор, мережива, друкована продукція, мисливська зброя тощо. Особливе місце займає пивоваріння. За виробництвом пива Німеччина поступається лише США, а за споживанням його на душу населення і експортом стоїть на першому місці. Як у Франції вино, пиво в Німеччині -- не просто напій, це важливий елемент способу життя. Країна виробляє 13 млн т паперу і картону на рік (перше місце в Європі).

Обробна промисловість розміщена практично по всій території країни. В XIX ст. головними районами її зосередження були Вестфалія, Саксонія і Сілезія (нині територія Польщі). Згодом до них приєдналися Берлін, Гамбург та інші північні міста. В другій половині XX ст. відбувався своєрідний «рух на південь» -- у Прирейнський Південний Захід і в Баварію. Більш рівномірне розміщення обробної промисловості стало наслідком зменшення її залежності від сировинних баз і комплексу важкої промисловості Руру.

Німеччина має добре розвинене і дуже інтенсивне сільськогосподарське виробництво. Як орні землі використовують 12 млн га, під пасовища -- 6 млн га. В розрахунку на одного жителя це навіть менше, ніж у Великобританії. Після об'єднання країна перетворилася на найбільшого (разом з Францією) сільськогосподарського виробника Західної Європи. Проте вона забезпечує власні потреби лише на 2/3. Як і Японія, Німеччина залишається найбільшим у світі імпортером продукції сільського господарства. Вона довозить не тільки продукти тропіків і волокна, але й зерно (кормове й продовольче), олію, м'ясо, овочі, фрукти.

Особливості земельних ресурсів, кліматичні і ґрунтові умови, а також висока платоспроможність населення зумовили тваринницьку орієнтацію в структурі галузі. Цей сектор дає 4/5 вартості продукції. Німеччина виділяється поголів'ям великої рогатої худоби і свиней, виробництвом м'яса (90 кг на рік на кожного жителя), масла і твердих сирів. Із зернових вирощують пшеницю, ячмінь, жито. Пшениця є головною зерновою культурою, але роль її менша, ніж у франції та Великобританії. Важлива також роль жита (колись це був головний хліб німців). Німеччина є великим виробником картоплі, цукрових буряків, фруктів (особливо яблук), овочів і винограду. «Національною» культурою став хміль, що використовується для пивоваріння.

Ферми не мають вузької спеціалізації. В різних районах -- свої форми ведення господарства. Найбільш ефективними сільськогосподарськими територіями вважаються: південна окраїна рівнинної Півночі -- найбільший ареал родючих земель, що простягнувся від Маасу до Ельби; річкові долини середньонімецьких гір і середньовисотні плоскі рівнини Південної Німеччини.

Вилов риби -- 400 тис. т. Лісозаготівлі -- 38 млн м куб.

Рослинність Німеччини

Близько 30% території країни вкрито лісами, здебільшого окультуреними. Переважають посаджені ліси з монокультурами хвойних порід (на півночі - сосна, у центрі і на півдні - ялина). Природні ліси з перевагою широколистяних порід збереглися переважно в горах (найбільш залісені гірські райони Рейнської області). Букові ліси часто зустрічаються невеликими масивами, що іноді сягають верхньої межі лісу, але звичайно на великих висотах панують ялиця і ялина. На багатих вапном ґрунтах до бука домішуються дуб, граб, клен, липа й інші. По долинах Дунаю, Рейну, Ельби і деяких інших річок місцями збереглися заплавні ліси з вільхи і тополі з домішкою ясена, верби і липи. У високогір'ях Альп поширені субальпійські й альпійські луги, що відрізняються великою видовою розмаїтістю. На північних рівнинах і Баварському плато зустрічаються значні торф'яні болота. На північному заході - невеликі ділянки вересових пустищ із заростями чагарників (яловець, дрік тощо). Луги по долинах річок добре окультурені.

Розділ 2.Сучасний стан агропродовольчого ринку Німеччини

2.1 Посіви зернових та картоплі в Німеччині

Варто зазначити, що ринок як складна й багатогранна економічна категорія у широкому розумінні представляє собою сукупність відносин між виробниками(продавцями) і споживачами (покупцями) з приводу купівлі-продажу товарів. Іншими словами, ринковий механізм поєднує у собі процес взаємодії попиту і пропозиції, в результаті якого встановлюється на ринку ціна рівноваги, що задовольняє економічні інтереси головних учасників ринків(виробників і споживачів). Провідне місце у структурі ринку посідає його кон'юнктура, яка представляє собою сукупність економічних умов, що визначають ситуацію на ринку у певний момент часу - співвідношення попиту і пропозиції товарів(послуг), рівень цін, наявність конкурентів, розмір ринкової ніші тощо.

В умовах інтеграції Німеччини у світовий економічний простір особливого значення набуває розширення участі у міжнародному поділі праці та пошук стійких ніш у світовій економіці. Враховуючи ту обставину, що однією з провідних галузей міжнародної спеціалізації країни є агропромислове виробництво, зміцнення позицій на світовому ринку агропродовольчої продукції є одним із першочергових завдань держави.

Зважаючи на постійне загострення конкуренції на світових агропродовольчих ринках, особливої ваги набуває завдання вибору правильної зовнішньоторговельної політики держави. При цьому регулююча роль держави, спрямована на захист вітчизняних виробників від надмірної зовнішньої конкуренції та стимулювання створення конкурентоспроможної аграрної економіки, здатної ефективно інтегруватись у світове господарство, виступає важливим чинником успішного розвитку зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією.

Основним завданням імпортної політики держави щодо агропродовольчої продукції є захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції з-за кордону та створення сприятливих умов для розширення внутрішнього виробництва, використовуючи як тарифні, так і нетарифні інструменти регулювання імпорту.

Завдання розширення експорту набуває для Німеччини особливого значення, враховуючи ту обставину, що внутрішній платоспроможний попит залишається досить низьким. Важливими напрямами експортної політики є удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази регулювання експортної діяльності, вибір конкретних напрямів державної підтримки експорту, визначення найбільш конкурентоспроможної на світовому ринку продукції та забезпечення нарощування її виробництва та ін.

Вплив урожайності та посівних площ на валові збори основних сільськогосподарських культур:

Таблиця 1. Ячмінь

п/п

Показники

1992 р.

2000 р.

2008 р.

Країна до світу, %

Фактори впливу на валовий збір

Зміна посівних площ, %

Зміна урожайності,%

0

1

2

3

4

5

6

7

Німеччина

1

Посівна площа,

тис. га

1299

1128

89.8

0.17

2

Урожайність,

ц/га

56.697

57.553

56.559

235

3

Валовий збір, ц

73650000

64920000

50790000

3.81

-93,09

-0,25

Україна

4

Посівна площа,

тис. га

3425.286

3689.100

4088.400

7.37

Урожайність,

ц/га

29.503

18.627

14.628

60.78

6

Валовий збір, ц

101057210

68719000

59808000

4.49

19,35

-50,42

Світ

7

Посівна площа,

тис. га

73513.357

54520.195

55441.486

100.00

8

Урожайність,

ц/га

22.527

24.418

24.067

100.00

9

Валовий збір, ц

1656035393.139

1331274121.510

1334310243.562

100.00

- 24.59

6.84

Найбільше вирощують ячменю в Україні (42% від площі зернових), Білорусі (48,5%), Німеччині (33%), Росії (29%), Казахстані (29%), Туреччині (25%), Канаді (22%). За посівними площами ячменю перевагу має Росія - 16 млн.га.

За даними ФАО, 42-48% щорічних валових зборів ячменю використовується на промислову переробку (в т. ч. на комбікорм), 6-8% - на виробництво пива, 15% - на харчові і 16% безпосередньо на кормові цілі.

В світі зменшення площі під ячменем на 24.59% та підвищення урожайності на 6.84%.

Таблиця 2. Картопля

№ п\п

Показники

1 992р.

2 000р.

2 008р.

Країна до віту, %

Фактори впливу на валовий збір

зміна посівних площ, %

зміна урожайності, %

0

1

2

3

4

5

6

7

Німеччина:

1

Посівна площа, тис. Га

180.1

166

140.2

0.76

2

Урожайність, ц\га

433.87

399.759

401.925

240.78

3

Валовий збір, т

78140000

66360000

56350000

0.02

-22.15

-7.36

Україна:

4

Посівна площа, тис. Га

1705.287

1631

1453.3

7.84

5

Урожайність, ц\га

118.905

121.631

131.438

78.73

6

Валовий збір, ц

202768160

198381000

191020000

6.17

-14.78

10.54

Світ:

7

Посівна площа, тис. Га

18324.373

20127.983

18531.194

100.00

8

Урожайність, ц\га

151.410

163.326

166.931

100.00

9

Валовий збір, ц

2774493315.93

3287422951.458

3093430745.614

100.00

1.13

10.25

Німеччина має сприятливі кліматичні умови для вирощування картоплі. За темпами розвитку вона звичайно трохи поступається Україні, яка скорочуючи площі і впроваджуючи нові сорти, має інтенсивний темп розвитку. Порівняно із світовими показниками, де площа посіву картоплі збільшилась на 1,13%, то Німеччина зменшила площу на 22.15% та має зменшення урожайності на 7.36%, порівняно із світовим збільшенням на 10.25%.

Таблиця 3. Пшениця

№ п\п

Показники

1 992р.

2 000р.

2 008р.

Країна до світу, %

Фактори впливу на валовий збір

зміна посівних площ, %

зміна урожайності, %

0

1

2

3

4

5

6

7

Німеччина:

1

Посівна площа, тис. га

2067

2086

183

0.09

2

Урожайність, ц\га

68.190

80.076

72.245

255.4

3

Валовий збір, т

140950000

167040000

132210000

2.19

-91.15

5.95

Україна:

4

Посівна площа, тис. га

6307.720

5161.6

5951.3

2.77

5

Урожайність, ц\га

30.926

19.755

23.419

82.78

6

Валовий збір, ц

195074240

101970000

139377000

2.30

- 5.65

-24.27

Світ:

7

Посівна площа, тис. га

222490.896

215479.110

214207.581

100.00

8

Урожайність, ц\га

25.407

27.189

28.290

100.00

9

Валовий збір, ц

5652826194.672

5858661521.79

6059932466.49

100.00

-3.72

11.35

У Німеччині протягом періоду з 1992р по 2008р. площа посіву пшениці зменшилася на 91.15%, а урожайність збільшилася на 5.95%. Це виникло за рахунок розвитку технологій.

В Україні за відповідний період посівна площа зменшилася на 5.65 тис. га. за рахунок зниження врожайності на 24.27%.

В світі зменшення площі під ячменем на 3.72% та підвищення урожайності на 11.35%.

2.2 М'ясо-молочне виробництво

Таблиця 4.Вплив молочної продуктивності та чисельності корів на валові надої молока

№ п/п

Показники

1 992р.

2 000р.

2 008р.

Країна до світу, %

Фактори впливу на валовий надій

зміна чисельності корів, %

зміна продуктивності, %

0

1

2

3

4

5

6

7

Німеччина

1

Поголів'я корів, тис.гол.

2683000

2354000

1954000

0,79

Х

Х

2

Середньорічний надій молока, т/гол.

55073

61546

71765

3113250,44

Х

Х

3

Валовий надій молока, т.

14776300

14488000

14023000

2,47

-0,27

-1,00

Україна

4

Поголів'я корів, тис.гол.

8223000

5272000

3275400

1,33

Х

Х

5

Середньорічний надій молока, т/гол.

2,30512076

2,35887709

3,664560054

158,97

Х

Х

6

Валовий надій молока, т.

18955008

12436000

12002900

2,12

-0,60

0,59

Світ

7

Поголів'я корів, тис.гол.

221696551

223659179

245906304

100

Х

Х

8

Середньорічний надій молока, т/гол.

2,07712398

2,19382956

2,305147029

100

Х

Х

9

Валовий надій молока, т.

460491222

490670118

566850186

100

0,11

0,11

В 2008 році у Німеччині відбулося зменшення поголів'я худоби на 0.27тис.гол. та зменшенням продуктивності на 1тис.гол. Таке значне підвищення продуктивності пов'язане з інтенсивним розвитком молочного скотарства у Німеччині, із застосуванням нових технологій у цій галузі.

В 2008 році в Україні відбулося зменшення поголів'я корів на 0.60тис.гол. та збільшенням продуктивності на 0.59%. Таке зростання продуктивності можна пояснити із заміною ручної праці на автоматизовану систему доїння.

Таблиця 5. Вплив м'ясної продуктивності та чисельності ВРХ на валовий вихід яловичини

№ п\п

Показники

1993р.

2000р.

2008р.

Країна до світу, %

Фактори впливу на валовий вихід м'яса

зміна чисельності корів, %

зміна продукти-вності, %

0

1

2

3

4

5

6

7

Німеччина:

1

Поголів'я с.-г. тварин, тис.гол.

3781

2427

2661

0,92

-29.6

2

Середньорічний приріст живої ваги, т\гол.

0,2573

0,2904

0,3314

159

28.8

3

Валовий вихід м'яса, т

973000

705000

882000

1.47

Україна:

4

Поголів'я с.-г. тварин, тис.гол.

7890

5701

3740

1,3

-52,6

5

Середньорічний приріст живої ваги, т\гол.

0,1728

0,1323

0,1460

70

-15,5

6

Валовий вихід м'яса, т

1379000

754300

546100

0,9

Світ:

7

Поголів'я с.-г. тварин, тис.гол.

258847

279858

287059

100

10,9

8

Середньорічний приріст живої ваги, т\гол.

0,2033

0,2028

0,2085

100

2,6

9

Валовий вихід м'яса, т

52623617

56755123

59851860

100

У 2008 році в Німеччині поголів'я тварин зменшилося на 29.6тис.гол., а продуктивність підвищилась на 28.8тис.гол. Підвищення продуктивності пояснюється застосуванням нових технологій у тваринництві, використанням нових більш поживних видів кормів.

В Україні спостерігалося зменшення поголів'я тварин на 52.6тис.гол. та зменшення продуктивності на 15.5%.

Таблиця 6. Вплив м'ясної продуктивності та чисельності свиней на валовий вихід свинини

№ п\п

Показники

1993р.

2000р.

2008р

Країна до світу, %

Фактори впливу на валовий вихід м'яса

зміна чисельності корів, %

зміна продукти-вності, %

0

1

2

3

4

5

6

7

Німеччина:

1

Поголів'я с.-г. тварин, тис.гол.

146

126

91

0,007

-38

2

Середньорічний приріст живої ваги, т\гол.

0,0684

0,0708

0,0812

103

19

3

Валовий вихід м'яса, т

1002000

899000

739000

0.74

Україна:

4

Поголів'я с.-г. тварин, тис.гол.

12264

8314

7329

0,6

-40

5

Середньорічний приріст живої ваги, т\гол.

0,0826

0,0813

0,0866

110

4,8

6

Валовий вихід м'яса, т

1013000

675900

634700

0,6

Світ:

7

Поголів'я с.-г. тварин, тис.гол.

1016124

1154063

1260634

100

24

8

Середньорічний приріст живої ваги, т\гол.

0,0754

0,0777

0,0787

100

4,4

9

Валовий вихід м'яса, т

76615740

89670732

99211931

100

У 2008 році в Німеччині поголів'я тварин зменшилося на 38тис.гол., а продуктивність підвищилась на 19тис.гол. Підвищення продуктивності пояснюється застосуванням нових технологій у тваринництві, використанням нових більш поживних видів кормів.

В Україні спостерігалося зменшення поголів'я тварин на 40тис.гол. та підвищення продуктивності на 4.8%.

Таблиця 7. Вплив м'ясної продуктивності та чисельності баранів на валовий вихід баранини

№ п\п

Показники

1993р.

2000р.

2008р.

Країна до світу, %

Фактори впливу на валовий вихід м'яса

зміна чисельності корів, %

зміна продукти-вності, %

0

1

2

3

4

5

6

7

Німеччина:

1

Поголів'я с.-г. тварин, тис.гол.

21105

18413

16497

3.1

-21.8

2

Середньорічний приріст живої ваги, т\гол.

0.0190

0.0208

0.0197

126.3

3.7

3

Валовий вихід м'яса, т

401000

383000

325000

4

Україна:

4

Поголів'я с.-г. тварин, тис.гол.

2061

657

484

0,09

-76,5

5

Середньорічний приріст живої ваги, т\гол.

0,0131

0,0140

0,0161

103

22,9

6

Валовий вихід м'яса, т

27000

9200

7800

0,09

Світ:

7

Поголів'я с.-г. тварин, тис.гол.

465641

485521

532299

100

14,3

8

Середньорічний приріст живої ваги, т\гол.

0,0152

0,0157

0,0156

100

2,6

9

Валовий вихід м'яса, т

7077749

7622676

8303867

100

У 2008 році в Німеччині поголів'я тварин зменшилося на 21.8тис.гол., а продуктивність підвищилась на 3.7тис.гол. Підвищення продуктивності пояснюється застосуванням нових технологій у тваринництві, використанням нових більш поживних видів кормів.

В Україні спостерігалося зменшення поголів'я тварин на 76.5тис.гол. та підвищення продуктивності на 22.9%.

Таблиця 8. Результативність зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією Німеччини і України

№ п\п

Показники

1 992р.

1 997р.

2 002р.

2 008р.

Відношення 2008р. до 1992р., %

0

1

2

3

4

5

6

Німеччина

1

Експорт, млн. дол. США

15146544

17402528

14655243

22877347

151

2

Імпорт, млн. дол. США

24416558

27118970

29147986

53544127

219

3

Зовнішньоторгівельний оборот, млн. дол. США

39563102

44521498

43803229

76421474

193

4

Зовнішньоторгівельне сальдо, млн. дол. США

-9270014

-9716442

-14492743

-30666780

331

Україна

1

Експорт, млн. дол. США

732380

1755641

2478595

5175686

707

2

Імпорт, млн. дол. США

1010645

891175

1166319

4214552

417

3

Зовнішньоторгівельний оборот, млн. дол. США

1743025

2646816

3644914

9390238

539

4

Зовнішньоторгівельне сальдо, млн. дол. США

-278265

864466

1312276

961134

-345

У 2008 році в Німеччині, сума експорту збільшилась на 151 млрд. дол., це порівняно з 1992р. Це пов'язане з тим, що національна економіка Німеччини, зокрема сільське господарство, виготовляє більше ніж потрібно для внутрішніх потреб, тому певна частина продукції реалізується за кордон. Сума імпорту в 2008р. збільшилась на 219 млрд. дол., що можна пояснити тим, що країна не повністю забезпечує свої потреби певними видами продукції, і тому вимушена їх купувати в інших країн. Зовнішньоторговельне сальдо є від'ємним, що говорить про те, що більше товару ввозиться в державу, ніж вивозиться. Зовнішньоторговельний оборот становив 193 млрд. дол.

Таблиця 9. Результативність зовнішньої торгівлі Німеччини традиційними видами аграрних товарів

№ п\п

Вид продукції

Показники

1992р.

2000р.

2008р.

Відноше2008р. до 1992р.,

0

1

2

3

4

5

6

1

Пшениця

Експорт, млн. дол. США

3975.266

3526.823

1911.502

48

Імпорт, млн. дол. США

311.583

192.267

413.421

133

Зовнішньоторгівельне сальдо, млн. дол. США

3663.683

3334.556

1498.081

*

2

Ячмінь

Експорт, млн. дол. США

1800.686

1587.921

471.163

26

Імпорт, млн. дол. США

58.064

10.823

29.141

50

Зовнішньоторгівельне сальдо, млн. дол. США

1742.622

1577.098

442.022

*

3

Картопля

Експорт, млн. дол. США

168.432

186.505

253.976

151

Імпорт, млн. дол. США

127.306

113.804

207.811

163

Зовнішньоторгівельне сальдо, млн. дол. США

41.126

72.701

46.165

*

4

Баранина

Експорт, млн. дол. США

104.967

88.822

68.642

65

Імпорт, млн. дол. США

271.224

301.985

560.800

207

Зовнішньоторгівельне сальдо, млн. дол. США

-166.257

-213.163

-492.158

*

5

Свинина

Експорт, млн. дол. США

105.090

225.381

141.876

135

Імпорт, млн. дол. США

1570.932

1380.094

3237.251

206

Зовнішньоторгівельне сальдо, млн. дол. США

-1465.842

-1154.713

-3095.375

*

Згідно з даними поданими в таблиці, такі види традиційних для Німеччини сільськогосподарських товарів як пшениця, ячмінь держава виробляє понад норму власної потреби, тому досить значну їх кількість експортує за кордон. Такі ж види сільськогосподарської продукції як картопля, а також продукція тваринництва - свинина та баранина, не зважаючи на те, що виробляються в значній кількості, все ж не повністю задовольняють потреби населення, тому значна кількість цих продуктів імпортується.

Таблиця 10. Порівняльний аналіз світових та внутрішніх цін на традиційні види агропродовольства Німеччини

№ п\п

Вид продукції

Показники

1992р.

1997р.

2002р.

2008р.

Відношення 2008р. до 1992р., %

0

1

2

3

4

5

6

7

1

Ячмінь

Внутрішня ціна. Дол. США\т

207.10

132.61

86.93

232.20

112

Світова ціна, дол. США\т

139

148

107

237

170,5

Відхилення (+,-), дол, США

68.1

-15.39

-20.07

-4.8

-7

2

Картопля

Внутрішня ціна. Дол. США\т

135.14

90.04

116.90

286.24

212

Світова ціна, дол. США\т

201

189

200

324

161

Відхилення (+,-), дол, США

-65.86

-98.96

-83.1

-37.76

57

3

Пшениця

Внутрішня ціна. Дол. США\т

214.12

155.53

104.91

258.22

120.6

Світова ціна, дол. США\т

154

163

127

247

160

Відхилення (+,-), дол, США

60.12

-7.47

-22.09

11.22

18.7

4

Свинина

Внутрішня ціна. Дол. США\т

2090.3

1809

1372.85

2028.10

97

Світова ціна, дол. США\т

3157

2526

1918

2710

86

Відхилення (+,-), дол., США

2058.73

-717

-545.15

-681.9

-33

5

Баранина

Внутрішня ціна. Дол. США\т

3406.61

2664.38

1695.68

3273.35

96

Світова ціна, дол. США\т

2464

3026

2833

4310

175

Відхилення (+,-), дол, США

942.61

-361.62

-1137.32

-1036.65

-110

Розділ 3. Оцінка рівня державної підтримки аграрного ринку Німеччини

3.1 Характеристика експорту та імпорту

Останніми роками перед багатьма країнами постає питання про необхідність посилення регулюючої ролі держави щодо сільськогосподарського виробництва. Основними важелями державного регулювання вважаються:

-- цінове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції;

-- система оподаткування;

-- кредитно-фінансовий механізм;

--антимонопольна політика;

--регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

-- спеціальні цільові програми.

Німеччина є однією з найстаріших промислових країн світу. Всі стадії промислового розвитку вона пройшла самостійно. Звідси широка диверсифікація виробництва, надзвичайно високі кваліфікації робітників і якість продукції.

Економічний устрій, який склався на сьогодні в Німеччині, звичайно називають соціальним ринковим господарством. Основними його засадами є: приватна власність на засоби виробництва при посиленій юридичній відповідальності власників за використання капіталу; вільна конкуренція та відкритість ринку з державним впливом; забезпечення стабільної валюти та стабільності господарської політики; підтримка інтеграційних процесів в економіці як у країні, так і в межах ЄС; система соціального захисту населення від негативного впливу ринку.

Сільське господарство Німеччини - одне з найпродуктивніших у світі. Незважаючи на те, що його частка у ВВП складає тільки 2.7%, а серед зайнятих - 3.0%, воно забезпечує повністю потреби німців у пшениці, ячмені. Вівсі й свинині. Не повністю, але значною мірою задовольняються потреби у картоплі, яловичині, баранині, вовні, цукру та яйцях. В цілому сільське господарство задовольняє на 80% потреби населення Німеччини у продовольстві. Темпи його зростання досить швидкі (приблизно на 3% в 90-х роках). Провідною галуззю сільського господарства є тваринництво (70% всієї продукції). Сільське господарство дієво підтримує німецький уряд.

У країні розвиваються всі галузі сучасної промисловості. Виготовляють продовольство і напої, високоякісні тканини і одяг, папір, кераміку, фарфор, гумові товари, розвинуте машинобудування тощо.

Експорт:

Німеччина - високорозвинена індуст ріальна держава. При обмежених сировинних ресурсах економіка країни великою мірою орієнтована на експорт. Визначальним чинником досягнення високої конкурентноздатності створюваної продукції стало забезпечення високої якості.

Товари, що експортуються: верстати, автомобілі, хімікати, метал і сталепрокат, продукти харчування, текстиль.

Основні партнери по зовнішній торгівлі - країни ЄС 56.4% (Франція 11,1%, Великобританія 8,6%, Італія 7,4%, Нідерланди 6,8%, Бенілюкс 5,7%), США 9,4%, Японія 1,9%.

Імпорт: 505 млрд. доларів. Товари, що імпортуються: верстати, автомобілі, хімікати, продукти, метали, текстиль.

Імпорт з країн: ЄС 52,2% (Франція 10,5%, Нідерланди 7,6%, Італія 7,4%, Великобританія 6,9%, Бельгія/Люксембург 5,6%), США 8,1%, Японія 4,9%.

Таблиця 11. Питома вага заходів "зеленої скриньки" згідно СОТ у структурі державної підтримки аграрного сектора економіки Німеччини і України

№ п/п

Показник

1992

2000р

2008р.

Відношення 2008р. до 1992р., %

0

1

2

3

4

5

Німеччина

1

Оцінка сукупної підтримки галузі (TSE), млн.дол. США

105415.14

109009.30

111845.44

106.09

2

Оцінка підтримки загальних послуг (GSSE),млн.дол.США

11523.72

8490.77

10826.82

93.95

3

Питома вага GSSE у структурі TSE, %

10.9

7.8

9.7

88.99

Україна

4

Оцінка сукупної підтримки галузі (TSE), млн.дол. США

-1015119

577

9657

0,9

5

Оцінка підтримки загальних послуг (GSSE),млн.дол. США

72736

408

3721

5,1

6

Питома вага GSSE у структурі TSE, %

7,16

70,71

38,53

538

З вище наведеної таблиці можна зробити висновок, що у 2008 році значно зросла сукупна підтримка сільського господарства Німеччини порівняно з 1992 роком, тоді як загальна сума підтримки загальних послуг зменшилась на 93%. Тобто, держава у 2008 році має менший вплив на формування і розвиток інфраструктури ринку і галузі ніж на початку 90-х. Таке вагоме зростання підтримки аграрного сектора можна пояснити кризою початку 90-х років, а також залученням до галузі нових джерел коштів, зокрема залученням іноземних інвесторів.

Таблиця 12. Структура заходів підтримки товаровиробника в Німеччині та Україні протягом 1992-2007рр.

№ п/п

Показник

1992р.

2008р.

Відношення 2008р. До 1992р., %

млн.дол. США

%

млн.дол. США

%

0

1

2

3

4

5

6

Німеччина

1

Оцінка підтримки виробника (PSE)

88313.61

100

98696.57

100

112

2

В т.ч. -розмір цінової підтримки (MPS)

64689.73

73

34652.11

35

54

3

розмір бюджетних платежів(ВОТ)

23623.88

27

64044,46

65

271

Україна

4

Оцінка підтримки виробника (PSE)

-1162002

100

5936

100

-5,1

5

в т.ч. -розмір цінової підтримки (MPS)

-1693980

146

-4124

69

0,2

6

розмір бюджетних платежів(ВОТ)

531978

46

10059

169

1,9

3.2 Перспективи торговельних відносин між Німеччиною та Україною

ФРН займає одне з провідних місць у системі зовнішньоекономічних зв'язків України і є другим, після Росії, торговельим партнером. На Німеччину припадає 6% загального товарообігу України та близько третини у торгівлі з країнами ЄС.

Протягом 1992-1998 рр. спостерігалося постійне збільшення товарообігу. У 1998 р. він досяг 2111,1 млн.дол.США при експорті 768,6 млн.дол.США та імпорті 1342,5 млн.дол.США. Протягом усього часу у двосторонній торгівлі між країнами зберігалось значне від'ємне для України сальдо.

У 1999 р. загальний товарообіг товарами та послугами між Україною та Німеччиною становив 1 660 млн.дол.США (на 21% менше, ніж у 1998 р.) при експорті 660 млн.дол.США (на 12% менше, ніж у 1998 р.) та імпорті 1 млн.дол.США (на 25% менше, ніж у 1998 р.) та негативному для України сальдо у 340 млн.дол.США.

У 2000 р. обсяг торгівлі між ФРН та Україною зріс порівняно з попереднім роком на 44,2%. Він становив 4,5 млрд. німецьких марок.

За даними Держкомстату України, у першому півріччі 2002 року обсяги зовнішньої торгівлі України з ФРН товарами склали: експорт - 346 млн. дол. США, імпорт 723,947 млн. дол. США, при негативному сальдо для України 377,946 млн. дол. США.

Основними статтями українського експорту є одяг (понад 30%), чорні та кольорові метали (28%), імпорту - машини та обладнання (22%), засоби наземного транспорту та електричні машини (13%).

За даними Держкомстату України, прямі німецькі інвестиції в економіку України станом на 1 січня 2000 р. склали 229,5 млн.дол. США. За дев'ять місяців 2000 р. вони скоротилися до 218,6 млн.дол. США (5,9% загального обсягу, шосте місце після США, Нідерландів, РФ, Великої Британії, Кіпру). Інвестиції вкладено у 905 підприємств, з них 247 випускають продукцію. Зареєстровано 607 спільних підприємств, з них 184 випускають продукцію.

У 1992 р. з метою здійснення взаємодії на міжурядовому рівні в економічній сфері було започатковано діяльність Ради з питань економічного співробітництва. Відбулося п'ять її засідань, останнє - у листопаді 1997 р. Співголовами Ради є: з українського боку - Міністр економіки В.В.Роговий, з німецького - Статс-секретар Федерального міністерства економіки і технологій А.Перлах.

З 1993 р. в Києві діє Бюро делегата німецької економіки в Україні.

Значну користь приносить започаткована Федеральним урядом Німеччини у 1994 р. програма консультативно-технічної допомоги "Трансформ", спрямована на підтримку процесу реформ в Україні. За цей час було здійснено майже 150 проектів на суму 68 млн.марок.

Проекти німецької технічної допомоги сконцентровані у Києві, Полтавській та Запорізькій областях, останнім часом вони були поширені на Черкаську та Львівську області.

Таблиця 13. Визначення перспективних напрямів взаємної торгівлі між Німеччиною та Україною агропродовольством ( на основі показників 2007р.)

№п/п

Вид продукції

Німеччина

Україна

Можлива взаємна торгівля (так/ні)

Торговельна позиція

Торговельна позиція

нетто-експортер

нетто-імпортер

нетто-експортер

нетто-імпортер

0

1

2

3

4

5

6

1

Пшениця

+

+

Ні

2

Ячмінь

+

+

Ні

3

Картопля

+

+

Так

4

Баранина

+

-

-

Ні

5

Свинина

+

+

Ні

Як бачимо, співпраця по даних видах сільськогосподарської продукції є майже неможливою.

Висновки

В своїй роботі я досліджувала і вивчала країну Німеччину і тепер можу зробити наступні висновки:

Німеччина (ФДР) - розташована в Центральній Європі. На суші межує з Данією (довжина спільного кордону - 68 км), на півночі з Нідерландами (577 км), з Бельгією (167 км), Люксембургом (138 км) і Францією (451 км) на заході, Швейцарією (334 км) й Австрією (784 км) на півдні, Чеською Республікою (646 км) і Польщею (456 км) на сході і південно-сході.

В Німеччині сільське господарство - високо розвинута галузь у ньому працює 4 % зайнятого населення. До 1990 року в ФРН переважали ферми з наділами до 20 га в НДР - державні господарства. Німеччина перетворилась у найбільшого в Європі сільськогосподарського виробника. Але власних потреб населення не задовольняє, тому Німеччина, поряд з Японією, є найбільшим у світі імпортером сільськогосподарської продукції.

Імпортують кормове та продовольче зерно, олію, овочі, м'ясо, фрукти.

Тваринництво дає 4/5 вартості сільськогосподарської продукції. Це м'ясо,тверді сири, масло, сметана. Із зернових культур висівають пшеницю,

жито, ячмінь. Середня врожайність зернових - 53 ц. з гектара. Німеччина є великим виробником картоплі, цукрових буряків, овочів і винограду.

Національною культурою став хміль. Головним сільськогосподарськими регіонами є південна окраїна.

Більшість населення країни (91,5%) складають німці. Загальна кількість іноземців на сьогодні - близько 8% населення Німеччини. За національним складом найбільша група іноземців - турки, майже третина від загальної кількості і близько 2,4% від загальної чисельності населення, вихідці з Югославії - 0,9%, італійці - 0,7%, греки - 0,4%, поляки - 0,3%, хорвати - 0,2%, боснійці - 0,25% і громадяни Австрії - 0,2%.

Іноземці стали у Німеччині серйозним економічним чинником. Їм належить 281 тисяча фірм, що складає 6.3% усіх зареєстрованих підприємств країни.

Економічний потенціал Німеччини є одним з найпотужніших в світі, - попереду тільки США та Японія. За обсягами зовнішньої торгівлі Німеччина займає друге місце у світі після США.

Німеччина - високорозвинена індустріальна держава. При обмежених сировинних ресурсах економіка країни великою мірою орієнтована на експорт. Визначальним чинником досягнення високої конкурентноздатності створюваної продукції стало забезпечення її високої якості.

Німеччина займає 5-е місце в світі з виробництва сталі. Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур).

ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки.

Сучасна Німеччина входить до шести головних індустріально розвинених країн. За кількістю населення і економічним потенціалом вона поступається лише США та Японії, а в ЄС і Західній Європі займає перше місце.

Отже, Німеччина належить до групи найрозвиненіших країн світу.

Список використаних джерел

1. Держ. Регул-ня національної економіки: Навч. Посіб. - Ірпінь: Нац.університет ДПС України, 2007 - 219с.

2. Світова ек-ка: Конспект лекцій /Укладач Килим О.В.- Львів: видавництво Львівської комерційної академії, 2006 - 176с.

3. Світова ек-ка: Підручник /А.С. Філіпченко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін.-2-ге вид., стереотип. - К.:Либідь, 2001. -582с.

4. Гринькова В.М., Новикова М.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб.- Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2004.- 756с.

5. Ек-ка зарубіжних країн: Підручник /Філіпченко А.С., Вергун В.А., Бураківський І.В., Сікора В.Д. та ін.- К.: Либідь, 1998.- 416с.

6. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: підручник. -К.: Либідь, 2000.- 416с.

Размещено на Allbest.ru


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Загальна характеристика аграрного господарства Німеччини" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов